Неофіційний переклад

Перегляд попередньо ратифікованих повноважень української делегації з суттєвих причин (Правило 9 Регламенту Асамблеї)

Резолюція 1674 (2009)

1. Судді Європейського суду з прав людини обираються Парламентською Асамблеєю на підставі списку з трьох кандидатів, який подає їй кожна держава-учасниця Європейської конвенції з прав людини (надалі «Конвенція»). Коли кандидат відкликає свою кандидатуру, держава має замінити його чи її. Після того, як один з кандидатів відкликав свою кандидатуру наприкінці 2007 р., українські органи влади відмовилися це зробити. Замість цього Україна передала новий список з трьох кандидатів, але Асамблея вирішила не приймати його, оскільки не існує виняткових обставин, щоб це можна було виправдати.

2. Стаття 22 (п. 1) Конвенції вимагає, щоб кожна держава-учасниця подавала до ПА список з трьох кандидатів з тим, щоб Асамблея мала можливість обрати суддю від відповідної держави. Постійна відмова українських органів влади надати Асамблеї прізвище третього кандидата до цього часу унеможливила обрання судді від України. Це також може становити серйозне порушення базових принципів Ради Європи, зазначених у статті 3 та у Преамбулі Статуту Організації.

3. У той же час, призначення суддів ad hoc на тривалий період часу, не обраних Асамблеєю, є зловживанням процедурою, спеціально запровадженою для забезпечення демократичної легітимності суддів Європейського суду з прав людини, яких обирає Асамблея. Обхід у такий спосіб передбаченої Конвенцією виборчої процедури становить загрозу підриву довіри до Суду.

4. Для органів влади України та її парламентської делегації, а також для статутних органів Ради Європи, Комітету Міністрів і Парламентської Асамблеї є обов‘язком забезпечити розв‘язання цієї ситуації без подальшого зволікання.

5. Як Асамблея зазначила у Резолюції 1646 (2009) стосовно визначення кандидатів та обрання суддів Європейського суду з прав людини, критично важливим є те, щоб авторитет і довіра до Суду не потрапляли під ризик внаслідок вибіркових і політизованих втручань у процес визначення кандидатів. У цьому ж руслі Асамблея встановила чіткі правила на запобігання часткової або цілковитої зміни державами поданих раніше списків кандидатів на випадок не виявлення Асамблеєю виняткових причин, що можуть виправдати такі зміни (як зазначено у першому абзаці Додатку до Резолюції Асамблеї 1432 (2005)).

6. Крім того, Асамблея вважає, що блокування українською владою виборів судді від України та неповідомлення прізвища третьої кандидатури та призначення ad hoc необраних суддів, які виконують обов’язки судді Суду від України з січня 2009 року замість судді, обраного належним чином Асамблеєю, серйозно ставить під знак питання виборчу компетенцію Асамблеї, як це передбачено Європейською конвенцією з прав людини

7. Асамблея зазначає, що органи української влади вирішили поінформувати Президента Асамблеї про те, що вони звернулись до Комітету міністрів, щоб той – на основі Статті 47 Конвенції – звернувся до Європейського суду з прав людини із запитом про надання Консультативного висновку щодо права держави відкликати список кандидатів, який вже було подано раніше. Цим би Суду була надана можливість визначити, чи відмова України надати прізвище третього кандидата відповідає вимогам Конвенції.

8. Таким чином, Асамблея вирішує не скасовувати, а підтвердити повноваження української парламентської делегації на тому розумінні, що Асамблея і Україна невідкладно вживуть всіх необхідних заходів для завершення процедури обрання судді ЄСПЛ від України у відповідності до їхніх зобов’язань за Конвенцією та Статутом Організації та консультативного висновку Європейського суду з прав людини, у разі, якщо він буде.