Резолюція 1897
(2012)
За демократичні
вибори
1.
Парламентська асамблея знову підкреслює, що демократичні вибори є
вирішальними для гарантії того, щоб виконати волю народу коли йдеться про
формування законодавчого корпусу та тих, хто управляє державою на всіх рівнях і
щоб обрані органи були по справжньому представницькими. Вона нагадує у цьому
відношенні про свою Резолюцію 1705 (2010) щодо виборчого порога та інших
аспектів виборчих систем, що мають вплив на представництво парламентів
в державах-членах Ради Європи та про Резолюції 1706 (2010) «Збільшення
представництва жінок в політиці через виборчі системи».
2.
Асамблея відмічає, що в той період коли громадяни, здається, мають все
менше довіри до демократичних представницьких установ, ще більш важливим є
посилення демократичного характеру виборів та зв’язку між висловленням народу та ефективними
результатами голосування.
3.
Через десять років після розробки Європейською комісією за демократію
через право (Венеціанською комісією) Кодексу гарної поведінки у виборчому процесі
за ініціативою Асамблеї, законодавство та практика виборів зазнали значного
покращення в більшості держав-членів Ради Європи. Тим не менше, звіти про
спостереження виборів, укладені Асамблеєю, виявляють ще досить часто
невідповідності, що свідчать про необхідність знайти відповідь на головний
виклик – проведені вибори мають бути «вільними і неупередженими».
4.
Якщо в більшості держав-членів виборче національне законодавство має
гарну базу для проведення «вільних та справедливих» виборів, періодичні
порушення, що відбуваються, є головним чином результатом відсутності політичної
волі на найвищому рівні, як правило з боку політичних сил, що находяться при
владі, наполягати на повному та дієвому застосуванні закону та забезпеченні
умов рівності між кандидатами. До речі,
тепер, найбільш суттєві порушення відбуваються найчастіше у передвиборчий
період і є, зважаючи на цей факт, більш складними для виявлення.
5.
Ґрунтуючись на доповідях спостерігачів за виборами та інших наявних у
Ради Європи джерелах, Асамблея занепокоєна тим, що окремі порушення під час
виборів все ще існують в деяких державах-членах Ради Європи, такі як:
зловживання адміністративним ресурсом; непрозорість фінансування виборчої кампанії
та інші проблеми щодо фінансування політичних партій; нерівність доступу до ЗМІ
та упередженість ЗМІ; відсутність незалежності та нейтралітету адміністративних
органів по проведенню та організації виборів; загрози, тиск, насильство та
залякування кандидатів та виборців; вибіркове затримання кандидатів від опозиції
та їх прибічників; припущення неточностей у виборчих списках, що можуть
привести до фальшування виборів; обмеження права бути обраним, включаючи
занадто жорсткі умови щодо реєстрації кандидатів та політичних партій; купівля
голосів, сімейне голосування; вкидання бюлетенів, фальсифікація протоколів
результатів та інші порушення під час підрахунку голосів; недієвість скарг та
апеляційних процедур.
6.
В той час, як порушення, скоєні в
день голосування та під час підрахунку голосів, взагалі частіше зустрічаються в
країнах, що мають не такі давні демократичні традиції, то інші, такі як порушення, пов’язані з фінансуванням виборчих
кампаній та політичних партій, з неупередженістю ЗМІ та використанням
адміністративного ресурсу, відбуваються також в державах-членах, де давно
укорінена демократія. В деяких державах-членах грубі порушення виборчого законодавства
стали джерелом періодів нестабільності та політичної кризи і можуть, взагалі,
підірвати «м’яку» безпеку суспільства.
7.
Зважаючи на постійні та неодноразові проблеми, що заважають виборчому
процесу, заходи, що мають на меті покращення демократичного характеру
виборів, мають відповідати трьом основним
вимогам: заохоченню участі, гарантії прозорості та посиленню контролю.
8.
В наслідок цього, Асамблея запрошує держави-члени Ради Європи:
8.1. заохочувати участь громадян у виборчому
процесі, зокрема:
8.1.1. укладаючи виборчі списки таким чином, щоб
туди була вписана найбільш велика, на скільки це можна, кількість виборців. Початковий
запис має бути автоматичним, виборчі списки мають бути постійними, а використання
додаткових списків надзвичайним. Необхідно було б дієво запобігти
багаторазовому голосуванню не порушуючи, тим не менше, таємницю голосування;
8.1.2. гарантуючи свободу вибору виборців,
поширюючи, на скільки це можливо, політичну пропозицію у відповідності до
принципів політичного плюралізму. Доцільно скасувати занадто жорсткі умови, що супроводжують реєстрацію кандидатів
та політичних партій;
8.1.3. розкриваючи списки при пропорційному голосуванні для того, щоб
дозволити, за потреби, громадянам обрати окремих депутатів використовуючи різні
списки;
8.1.4. посилюючи внутрішню демократію партій через
прийняття відповідного законодавства, зокрема щодо прозорості фінансування
політичних партій та відбору кандидатів на виборах у відповідності до Кодексу
гарної поведінки в сфері політичних партій;
8.1.5. роблячи ставку на виборчу систему, яка
найкраще віддзеркалює думку народу та політичний склад електорату, та яка
найкраще зважає на інші важливі
елементи, такі як географічний розподіл, стать або етнічна приналежність;
8.1.6. запроваджуючи у їхньому виборчому
законодавстві механізми з сприяння збалансованого представництва жінок і чоловіків
у виборчих органах на всіх рівнях та заохочувати політичні партії
запроваджувати внутрішній регламент, стратегії та заходи позитивного характеру які
б сприяли участі жінок та їхньому представництву у політиці;
8.1.7. сприяючи доступу до набуття громадянства , як про це йдеться
у Європейській конвенції з громадянства (ETS No
166) та надаючи легально проживаючим
мігрантам прав на голосування та/або інших можливостей для політичної участі як
пропонується в Конвенції з участі іноземців у громадському житті на місцевому
рівні (ETS No 144). Демократична легітимність не
досягається шляхом виключення великої кількості мігрантів з політичного життя
та демократичних виборів;
8.1 8. пильнуючи за тим, щоб концепція виборчої
системи та окреслення виборчих округів полегшували ефективну участь меншин у
виборчому процесі та сприяли, таким чином, представництву меншин, фактору миру
та міжетнічної стабільності;
8.1.9. гарантуючи, що виборчі кампанії будуть
відкритими та доступними і те, що вони
сприятимуть проведенню справжньої дискусії спроможної не тільки зацікавити
виборця, але також допомогти йому усвідомити свій вибір. Це потребує, поміж
іншим, прозорості та плюралізму в усіх ЗМІ а також рівний доступ до них всіх
кандидатів і політичних партій, неупередженість державних ЗМІ. Будь-які норми
на національному рівні щодо виборчих кампаній мають відображати справедливий
баланс між свободою висловлювання та забезпеченням рівних можливостей;
8.1.10. вимагаючи від політичних партій, щоб вони
постійно утримувалися від здійснення тиску, насильства, та залякування
населення та захищаючи виборців та кандидатів від подібних загроз. Це вимагає
жорсткого дотримання принципу таємниці голосування та застосування запобіжних
санкцій але у адекватно пропорційній відповідності до авторів подібних
порушень;
8.1.11. гарантуючи, що будуть використані всі
можливі заходи для того, щоб зробити доступними всі виборчі дільниці;
8.1.12. дозволяючи всім громадянам скористуватися
своїм правом проголосувати за допомогою голосування за відкріпними талонами,
поштою або через електроні ресурси, за умови що будуть гарантовані таємниця
голосування та безпека виборів; сприяючи
участі громадян, що проживають за кордоном, у виборчому процесі за умови
обмежень законодавчого характеру і пильнуючи за тим, щоб виборчі дільниці,
розгорнуті за кордоном, були відкриті на підставі критеріїв прозорості;
гарантуючи право голосувати уразливим групам населення (інвалідам, не
писемним людям і т.ін.), обладнавши до їхніх потреб виборчі дільниці та пристосувавши виборче обладнання; усунувши
юридичні положення, що передбачають загальне позбавлення, автоматичне та
недиференційоване, права на голосування всіх засуджених ув’язнених не зважаючи
на характер та тяжкість їхніх злочинів;
8.1.13. зміцненням загальної демократичної культури шляхом впровадження
Хартії РЄ з освіти за демократичне громадянство та освіти з прав людини;
8.2. гарантувати прозорість виборчого процесу,
зокрема:
8.2.1. в організації виборів: останні мають бути організовані незалежними
та неупередженими органами, що мало б привести до узагальнення організації
роботи центральних виборчих комісій,
переконавшись в тому, що адекватні ресурси надані у розпорядження щоб
дозволити ефективну реєстрацію виборців та ефективну організацію проведення
виборів. Виборчі комісії повинні діяти у прозорий спосіб ефективно та
професійно. Виборчі комісії складені з членів призначених партіями, які
отримали певні переваги, не є найкращим рішенням. Коли ж все таки подібний
механізм залишається, доцільно встановити гарантії для того, щоб склад комісій
був урівноважений у політичному плані та щодо їх прозорого функціонування
протягом виборчого процесу;
8.2.2. у фінансуванні виборчих кампаній та партій: законодавство
в цій сфері є необхідним не тільки, щоб
регламентувати походження фондів та встановлювати розміри витрат, але також і
для того, щоб дозволити кожному виборцю мати доступ до інформації стосовно
походження та розміру витрат на кампанію та витрат партій. Для того, щоб це законодавство чітко
виконувалося, будь-яке порушення має бути покарано відповідною санкцією;
8.2.3. під час проведення виборів: доцільно
простежити за відповідним облаштуванням виборчих дільниць, використанням
прозорих урн, наявністю кабін для голосування, публічністю при підрахунку
голосів та якісними нормами голосування на дому. Потрібно сприяти присутності
національних або міжнародних спостерігачів відповідно до Декларації щодо
принципів міжнародного спостереження за виборами та до основних положень
Венеціанської комісії щодо міжнародно визнаного статусу спостерігачів за
виборами. Національні спостерігачі, включаючи тих, хто представляє громадянське
суспільство, повинні бути визнаними в усіх державах-членах у відповідності до
Декларації щодо принципів міжнародного спостереження за виборами, Моніторингу
що здійснюється громадськими організаціями (громадський рух) та Кодексом поведінки незалежних
спостерігачів за виборами. Процедури акредитації повинні бути простими та такими, що легко виконуються;
8.3. посилити контроль пильнуючи за впровадженням
механізму дієвого оскарження, прозорого та доступного, для того, щоб покласти
край інерції безкарності за порушення в царині виборів та посилити довіру
населення до виборчого процесу. З цією метою , зокрема, доцільно:
8.3.1. щоб контроль був доручений суду (байдуже чи
він буде спеціалізований, звичайний або конституційний), щонайменше в останній
інстанції та щоб він охоплював весь загал виборчого процесу. Система
парламентської перевірки повноважень, яка практикується в багатьох державах, не
здається такою, що може гарантувати необхідну неупередженість цього контролю;
8.3.2. щоб доступ до правосуддя був полегшений
спрощеними та безкоштовними процедурами, що передбачають короткі але доцільні
терміни часу. Виборці мають бути добре поінформованими щодо існуючих процедур
оскарження та повинні мати можливість легко отримати необхідні бланки;
8.3.3. щоб на випадок фальшування, маніпуляцій або підтасовки були передбачені відповідні санкції
запобігання. Ці санкції повинні
застосовуватися не тільки до прямих виконавців (які майже не бувають самими
кандидатами), але також до замовників порушень.
Громадська думка та міжнародні спостерігачі мають бути поінформовані про
накладені санкції.
9.
Нарешті, у світлі досвіду в царині спостереження за виборами,
досягнутого за останні двадцять років, протягом яких вона провела спостереження
за більше ніж 140 парламентськими та президентськими виборами за участі майже
1 900 її членів, Парламентська
асамблея вважає, що настав час посилити сінергетику та покращити моніторинг
спостереження за виборами як в середині Ради Європи, так і в співпраці з іншими
спеціалізованими міжнародними організаціями.
10. Внаслідок цього, Асамблея:
10.1. вирішує посилити моніторинг сформульованих, в
міжнародних доповідях спостереження за виборами, рекомендацій в контексті
роботи її Комітету з моніторингу, зокрема під час візитів співдоповідачів у
відповідні держави та підготовки їх доповідей, як і, в інших випадках, в
щорічній доповіді про діяльність комітету;
10.2. нагадує, в цьому контексті, що співдоповідачі
комітету з моніторингу, щодо певної країни, мають право, у відповідності до
Основних положень щодо спостереження за виборами Парламентською асамблеєю, брати
участь ex officio
в комісії ad hoc для спостереження
за виборами в цій країні;
10.3. вирішує підсилити сінергію з іншими
міжнародними організаціями, що мають досвід у виборчій сфері, включаючи і
стадію спостереження після виборів для того, щоб досягти усвідомлення
рекомендацій, сформульованих міжнародною спільнотою та простежити за їх
запровадженням;
10.4. вирішує підтримувати проведення регулярних
консультацій, що мають на меті посилити взаємодоповнюваність між різними
органами Ради Європи, що займаються експертизою в цій сфері, зокрема
Парламентською асамблеєю, Європейським судом з прав людини, Венеціанською
комісією та Групою держав проти корупції (GRECO). В цьому організація володіє надзвичайними ресурсами,
які могли б краще використовуватися;
10.5 висловлює свою підтримку Декларації щодо принципів міжнародного
спостереження за виборами, Моніторингу що здійснюється громадськими
організаціями та Кодексу поведінки незалежних спостерігачів за виборами;
10.6. запрошує Генерального секретаря Ради Європи посилити
програми допомоги на виборах організації на середньостроковий та довгостроковий
періоди більше спрямовуючи їх на
визначені проблеми.