Інформація

про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

у Третій частині сесії ПАРЄ 2009 року

 

22-26 червня 2009 року

 

В роботі Другої частини сесії ПАРЄ 2009 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї РЄ: керівник делегації І. Попеску (21-27 червня), заступник керівника делегації О. Герасим’юк (21-25 червня), О. Білозір (21-24 червня), О. Бондаренко (21-24 червня), С. Головатий (20-27 червня), Ю. Новікова (21-25 червня), Г. Омельченко (21-27 червня),              С. Соболєв (22-24 червня), М. Шершун (22-25 червня). Роботу делегації забезпечував секретаріат у такому складі: перший заступник керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А. Корнійчук та заступник завідувача відділу цього ж Управління Б. Криловецький.

            Порядок денний сесії передбачав розгляд таких питань: «Про діяльність Бюро Асамблеї та Постійного комітету», «Ситуація в Білорусі», «Діяльність Європейського банку реконструкції і розвитку в 2008 році: посилення економічної та демократичної стабільності», «Виклики фінансової кризи світовим економічним інститутам», «Перегляд з поважних причин раніше ратифікованих повноважень української делегації (Правило 9 Правил процедури Асамблеї)», «Стан прав людини в Європі: необхідність викорінення безкарності», «Стан прав людини в Європі і прогрес процедури моніторингу Асамблеї», «Забуті люди Європи: захист прав довгостроково переміщених осіб», «Функціонування демократичних інститутів у Вірменії», «Ситуація в Ірані», «Відновлювані джерела енергії і навколишнє середовище», «Ядерна енергія та сталий розвиток», «Створення статусу «Партнер за демократію», «Термінова необхідність дій, спрямованих на так звані «злочини честі», «Викладання історії в конфліктних та пост-конфліктних зонах», «Проект Додаткового протоколу до Європейської хартії з питань місцевого самоврядування щодо права участі у справах місцевих органів влади», «Проект Протоколу №3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними громадами чи органами влади щодо регіональної співпраці в рамках єврорегіонів».

Виступити перед Парламентською асамблеєю були запрошені такі високопосадовці: Голова Міжпарламентського Союзу Т.-Б. Гуріраб, Міністр закордонних справ Словенії, Голови КМ РЄ С. Жбогар, Президенту ЄБРР     Т. Міров, Прем’єр-міністр Словенії Б. Пахор та ін.

Член Комітету з політичних питань А. Рігоні (Італія, АЛДЄ) представив доповідь «Ситуація в Білорусі».

За підсумками обговорення зазначеної проблематики були ухвалені відповідні Резолюція і Рекомендація. У першому документі Асамблея зазначає, що поновить Білорусі статус спеціального гостя за умови введення мораторію на виконання смертної кари, а в Рекомендації запрошує Комітет міністрів до відновлення контактів з органами влади Білорусі, зокрема, шляхом здійснення моніторингу ситуації в країні та активізації співпраці з громадянським суспільством.

Асамблея розглянула доповідь члена Комітету з економічних питань та розвитку М. Мартіна (Португалія, СОЦ) «Діяльність Європейського банку реконструкції і розвитку в 2008 році: посилення економічної та демократичної стабільності».

За підсумками обговорення була прийнята відповідна Резолюція, у якій висвітлюється діяльність ЄБРР в 2008 році в Україні, Росії, Молдові, в країнах Західних Балкан та Південного Кавказу через призму наслідків фінансової та економічної кризи, наголошується в цьому контексті на важливість роботи Банку у сфері посилення економічної та демократичної стабільності в згаданих країнах. Для уникнення дублювання діяльності між різними фінансовими інститутами пропонується покращити координацію та співробітництво, а також вжити заходів для посилення регіональної співпраці та інтеграції.

Ще одним документом із економічної тематики, винесеним на розгляд Асамблеї профільним Комітетом, стала доповідь фінського парламентарія    К. Сасі (ЄНП) «Виклики фінансової кризи світовим економічним інститутам».

          Результатом обговорення цього питання стало ухвалення відповідної Резолюції, в якій зроблено аналіз впливу фінансової та економічної кризи на основні міжнародні інститути, створені для стабілізації та регулювання світової економіки (Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Світова організація торгівлі, Міжнародна організація праці, Організація економічного співробітництва і розвитку).

Асамблея вважає, що головним викликом для міжнародних фінансових інститутів та багатосторонніх банків розвитку, так  само, як і урядів, що їх спонсорують, є забезпечення адекватної глобальної ліквідності та стабільності для відновлення розвитку і, відповідно, рівня зайнятості населення. Крім того, такі інститути повинні відігравати головну роль у відновленні довіри до міжнародної фінансової системи, посилюючи рамки свого регулювання.

Депутати заслухали доповідь представника Комітету з юридичних питань та прав людини Д. Марті (Швейцарія, АЛДЄ) «Перегляд з поважних причин раніше ратифікованих повноважень української делегації (Правило 9 Правил процедури Асамблеї)».

В ході дебатів із «українського питання» позиції представників політичних груп розділилися. Основним тезисом більшості виступів стало те, що санкції проти української делегації є неадекватними. Так, А. Лотман (Естонія, ОЄЛ) та Д. Ліпінські (Польща, ЄНП ) у свої виступах зауважили, що санкції проти делегації є неспіввідносними з природою проблеми, а також несправедливими, особливо з огляду на те, що Асамблея не позбавляє повноважень деякі національні делегації за більш вагомих причин.

Д. Вяткін (Росія, ГЄД) назвав такий серйозний крок як перегляд повноважень через поточні процедурні питання небезпечним прецедентом і зазначив, що кожна країна має бути вільною в питанні щодо формування списку кандидатів на посаду судді ЄСПЛ.

Проте деякі парламентарії, зокрема М.-Л. Бемельман-Відек (Нідерланди, ЄНП) та А. Грос (Швейцарія, СОЦ), назвали ініціативу щодо перегляду повноважень делегації єдиним можливим способом вирішити проблему, оскільки, за їхніми словами, процедура обрання судді від нашої країни перебуває під негативним впливом політичних маніпуляцій української влади та відсутності бажання співпрацювати з ПАРЄ.

Народні депутати України також взяли участь в обговоренні цього питання.

          О. Герасим’юк зауважила, що ситуація щодо виборів судді від України спричинена рядом обставин процедурного характеру, зокрема відсутністю чіткого визначення «виняткових обставин», за якими країна може відкликати раніше поданий список кандидатів, і назвала санкції проти Постійної делегації непропорційними. На думку народного депутата, звернення України до ЄСПЛ є єдиним вірним шляхом у вирішення ситуації, а майбутнє рішення Суду заповнить ті процедурні прогалини, які уможливили правову колізію із зазначеним списком, і, таким чином, надалі стане для всіх країн-учасниць корисним інструментом врегулювання подібних конфліктів.           О. Герасим’юк заперечила аргументацію деяких членів Асамблеї, що Україна блокує роботу Суду, оскільки на вимогу останнього наша держава вже призначила нового ad hoc суддю на визначений термін, таким чином демонструючи готовність забезпечувати нормальну роботу Суду, а отже і належний захист прав людини в Європі.

          І. Попеску підкреслив, що українська делегація не має повноважень для відбору кандидатів на посаду судді ЄСПЛ, оскільки це є компетенцією виконавчої влади, і назвав запропоновані проти українських парламентаріїв санкції некоректними. Він заперечив існування обставин для перегляду повноважень та поінформував колег про прогрес у вирішенні конфлікту, який зумовлений, зокрема, активною діяльністю нашої делегації в ПАРЄ, як-от: ініціювання українською стороною отримання консультативного висновку ЄСПЛ і призначення ad hoc судді на визначений період часу. Керівник делегації назвав застосування санкцій контрпродуктивним і закликав вирішувати це питання шляхом діалогу і пошуку компромісу.

          За словами Г. Омельченка, Асамблея прикривається формальною процедурою, застосовуючи подвійні стандарти. Він висловив переконання, що Україна виконає рішення Суду і назвав суверенним право кожної держави подавати список кандидатів на посаду судді.

          О. Бондаренко звернула увагу колег на проблему тлумачення права кожної держави самостійно формувати і подавати список кандидатів на посаду судді та права Асамблеї приймати чи не приймати такий список, поінформувала про заходи, вжиті делегації для вирішення питання і наголосила на тому, що звернення України до Суду свідчить про бажання нашої країни до конструктивної взаємодії.

За підсумками обговорення були прийняті Резолюція та Рекомендація (додаються) з поправками, серед яких одна була ініційована українською делегацією.

Комітет з юридичних питань та прав людини представив доповідь «Стан прав людини в Європі: необхідність викорінення безкарності» (доповідач – Г. Дойблер-Гмелін, Німеччина, СОЦ).

Під час дебатів парламентарії неодноразово запрошували країни-учасниці визнати на політичному рівні боротьбу з безкарністю щодо порушень прав людини пріоритетним завданням і у цьому зв’язку називали суворе виконання рішень ЄСПЛ основним інструментом протидії порушенням в цій сфері. Член української делегації Г. Омельченко закликав Асамблею засудити тоталітарну комуністичну ідеологію, дати чітку політичну й юридичну оцінку злочинам сталінського режиму, і, зокрема, голодомору в Україні, а німецьку делегацію – надати вичерпну інформацію щодо інциденту, який стався 4 травня у Франкфурті за участю Міністра внутрішніх справ України.

За підсумками обговорення були прийняті відповідні Резолюція і Рекомендація, в яких Асамблея зазначає, що злочини щодо прав людини приймають різні види і  форми, зокрема масові правопорушення в зонах конфлікту, вбивства журналістів та правозахисників, і закликає Комітет міністрів активізувати свою діяльність з розробки директив щодо боротьби з безкарністю, використовуючи, серед іншого, прецедентне право Європейського суду з прав людини, свою власну роботу із виконанню судових рішень та відповідні резолюції і рекомендації ПАРЄ.

В рамках обговорення стану з правами людини в Європі депутати розглянули доповідь Голови Моніторингового комітету С. Головатого щодо прогресу процедури моніторингу Асамблеї.

Звертаючись до колег С. Головатий охарактеризував роботу очолюваного ним Комітету за останній рік як надзвичайно насичену і напружену. За словами парламентарія, у його доповіді на засадах тематичного підходу робиться огляд основних проблем щодо прав людини як в країнах, до яких застосовується процедура моніторингу, так і в державах, які перешли в режим постмоніторингового діалогу, як-от: зловживання силою зі сторони поліції, військових та служб безпеки, незадовільні умови ув’язнення, порушення свободи висловлювання, свободи зібрання та свободи віросповідання, незадовільна ситуація щодо біженців, внутрішньо переміщених осіб та шукачів притулку, дискримінація проти жінок, лесбіянок, геїв та транссексуалів, торгівля людьми тощо. Крім того, у представленій доповіді порушуються питання стосовно незалежності та ефективності судової влади і реформування прокуратури.

В результаті обміну думками була ухвалена відповідна Резолюція.

В документі зазначається, що за звітний період (червень 2008 р. – червень 2009) Моніторинговий комітет представив для розгляду Асамблеєю 12 доповідей, узагальнюється результати моніторингу в усіх країнах, до яких застосовується ця процедури (Албанія, Вірменія, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Грузія, Молдова, Монако, Чорногорія, Російська Федерація, Сербія і Україна), а також в країнах, які перейшли до пост моніторингового діалогу (Болгарія, Туреччина і “колишня Югославська Республіка Македонія”), уникаючи будь-яких порівнянь.

Асамблея закликає всі згадані держави посилити співпрацю з Моніторинговим комітетом і впроваджувати всі рекомендації, які містяться в ухвалених резолюціях по країнам, а також резолюціях Комісара з прав людини та інших органів Ради Європи. Вона знову підтверджує свою готовність забезпечити необхідну підтримку відповідним країнам шляхом парламентської співпраці та програм з допомоги. Крім того, Асамблея вказує на новий цикл періодичних доповідей стосовно 11 держав-учасниць, які не підлягають процедурі моніторингу або не є залученими до постмоніторингового діалогу (Андорра, Австрія, Бельгія, Хорватія, Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція і Німеччина).

Член Комітету з питань міграції, біженців та народонаселення           Дж. Грінвей (Сполучене Королівство, ГЄД) представив доповідь «Забуті люди Європи: захист прав довгостроково переміщених осіб».

У документі, серед іншого, зазначається, що понад 2,5 млн. європейців у 11 з 47 є внутрішньо переміщеними особами (ВПО) та більшість з них живуть в злиднях, змушені боротися за свої права та страждають від суспільної маргиналізації. У цьому зв’язку Асамблея закликає міжнародну спільноту докласти зусиль для пошуку політичних рішень щодо багатьох невирішених конфліктів та розробити надійну нормативно-правову базу, щоб ВПО могли у повній мірі користуватися їхніми правами, та висуває конкретні пропозиції Комітету Міністрів, іншим органам Ради Європи та Європейського Союзу щодо пошуку надійних вирішень проблем ВПО.

Співдоповідачі Моніторингового комітету Ж.Коломб‘єр |(Франція, ЄНП) та Дж. Прескотт (Сполучене|з'єднаний| Королівство, СОЦ) представили доповідь «Функціонування демократичних інститутів у Вірменії», по завершенню обговорення якої була прийнята відповідна Резолюція.

          У документі зазначається, що завдяки зусиллям Ради Європи у плідній співпраці з вірменською парламентською делегацією за останні 15 місяців Вірменія продемонструвала значний прогрес відповідно до вимог Асамблеї, зокрема розпочала розслідування подій 1-2 березня 2008 року а більшість їх фігурантів, які були позбавлені волі, амністовані та ухвалені важливі зміни до Кримінального кодексу. На думку Асамблеї, Моніторинговий комітет повинен всіляко сприяти зазначеним процесам в рамках моніторингової процедури.

В рамках термінового обговорення від Комітету з політичних питань була представлена доповідь Г. Ліндбада (Швеція, ЄНП) на тему «Ситуація в Ірані». Під час дебатів депутати закликали владу Ірану утриматися від насильства проти мирних демонстрантів та звільнити тих учасників протестів, яких було заарештовано після 13 червня 2009 року, а також провести незалежне та неупереджене розслідування начебто порушень виборчого процесу.

          Асамблея ухвалила відповідну Резолюцію, у якій зазначається, що в Ірані після 13 червня ц.р. відбулося найбільше народне повстання з часів революції 1979 року. Масові протести були спричинені оголошенням результатів президентських виборів, які відбулися 12 червня ц.р. Опозиційні сили вимагали скасування результатів волевиявлення, а влада застосувала силу проти мирних демонстрантів, здійснила численні арешти та ввела суворі обмеження щодо свободи висловлювання. Вимагаючи провести розслідування ситуації, що склалася, Асамблея висловлює занепокоєння у зв’язку із порушеннями в сфері прав людини і єдиним способом вирішення проблеми вважає забезпечення демократії, прав людини та верховенства права. Вона висловлює готовність до конструктивного діалогу з Парламентом Ірану, демократичними силами країни та громадянським суспільством.

Асамблея заслухала доповідь фінського парламентарія, члена Комітету з питань культури, науки та освіти М. Лаукканена (АЛДЄ) «Фінансування громадського теле- та радіомовлення».  На думку учасників дебатів, європейські уряди повинні підтримувати громадське теле- та радіомовлення, гарантуючи йому незалежність та забезпечуючи належне фінансування. 

В прийнятій Рекомендації з цього питання Асамблея підтверджує, що громадське мовлення залишається надзвичайно важливим інструментом для задоволення потреб суспільства в інформації, освіті та культурі. За умов постійних змін вимог споживачів служби громадського мовлення повинні використовувати нові технології для збільшення доступності своїх послуг та пропонувати нові додаткові послуги, в тому числі інтерактивні.

Оскільки фінансування громадського мовлення належить до сфери громадських інтересів, відповідні служби повинні дотримуватися стандартів якості в сфері аудіовізуального матеріалу та послуг. Таким чином, на думку Асамблеї, необхідно запровадити механізми публічної підзвітності для контролю за якістю.

В рамках спільних дебатів Парламентська асамблея розглянула питання, підготовлені Комітетом з питань навколишнього середовища, сільського господарства та місцевих і регіональних справ: «Відновлювані джерела енергії і навколишнє середовище» (доповідач – Ж.-Ф. Ле Гран, Франція, ЄНП) та «Ядерна енергія та сталий розвиток» (доповідач -               Б. Етерінгтон, Сполучене Королівство, СОЦ).

          В ухваленій за результатами обговорення Рекомендації щодо відновлювальних джерел енергії зазначається, що сучасна енергетична система базується на використанні вичерпних викопних ресурсах та діяльності глобалізованих структур (монополій). Ці два фактори створили енергетичну залежність, яка вже сьогодні негативно впливає на значну кількість національних економік. Окрім цього, забруднення навколишнього середовища вкрай негативно позначається на здоров’ї людей.

Асамблея пропонує низку заходів, щоб досягти радикальних змін у використанні відновлюваних джерел енергії як єдиній альтернативі існуючій енергетичній індустрії, зменшити споживання енергії та покращити технологічну ефективність.

В прийнятій Резолюції з другого питання зазначається, що виробництво ядерної електроенергії було досить дискусійним питанням протягом тривалого часу, і країни обирали дуже різні стратегії при підході до вирішення цієї проблеми.

Сьогодні ряд країн-членів Ради Європи розглядає перспективи розвитку чи продовження роботи цивільної ядерної промисловості. Загалом, така реакція була спричинена енергетичною кризою у січні 2009 року.

Ядерна енергія дозволяє значно скоротити виробництво парникових газів порівняно зі спаленням викопного палива і тому може приносити користь навколишньому середовищу. Проте ця енергія не може вважатися “сталою”, оскільки запаси урану є обмеженими та можуть бути використані лише у середній перспективі. Крім того, ядерна промисловість ще має не вирішену проблему  безпечної довгострокової утилізації ядерних відходів.

Країни із розвинутою ядерною промисловістю повинні спрямувати свої зусилля на допомогу країнам, які зацікавлені у розвитку ядерної енергії, а міжнародній спільноті слід підтримувати будь-які ініціативи у даному напрямі.

Саме тому, в Резолюції Асамблея закликає до розвитку міжнародної інфраструктури для ядерної енергії, заснованої на широкому міжнародному співробітництві та активному залученні всіх зацікавлених країн, переглянути норми регулювання ринку ядерної енергії в країнах-учасницях та організувати парламентські дебати про майбутній розвиток ядерної енергії.

У спільних дебатах із зазначених питань через значну кількість ораторів та насичений порядок денний не зміг взяти участь член української делегації М. Шершун. Його виступ було передано до Секретаріату Асамблеї для включення в офіційний протокол засідання.

Асамблея розглянула доповідь представника Комітету з політичних питань Л.В. ден Бранде (Бельгія, ЄНП) «Створення статусу «Партнер за демократію».

          В ухваленій Резолюції з цього питання зазначається, що Асамблея готова надати новий статус для парламентів країн, які межують з Радою Європи, за умови їхньої згоди рухатися в напрямку цінностей Організації, як-от: вільні вибори, заборона смертної кари, забезпечення збалансованої участі жінок і чоловіків в політичному житті. Це статус дозволить парламентським делегаціям з Південного Середземномор’я, Близького Сходу та Центральної Азії брати участь в роботі Асамблеї, зокрема в дебатах (без права голосувати).

Член Комітету з рівних можливостей для жінок і чоловіків Дж. Остін (Сполучене Королівство, Соц) представив доповідь «Термінова необхідність дій, спрямованих на так звані «злочини честі».

За підсумками дебатів були ухвалені відповідні Резолюція і Рекомендація.

Від Комітету з питання культури, науки та освіти з доповіддю  «Викладання історії в конфліктних та пост-конфліктних зонах» виступила    С. Ківеней (Ірландія, АЛДЄ).

В прийнятій Рекомендації викладання історії розглядається як інструмент збереження миру в конфліктних та пост-конфліктних зонах і пропонує в процесі викладання цього предмету фокусувати увагу на соціально-економічних та культурних складових, аніж на політиці.

          Доповідач від Комітету з  питань довкілля, сільського господарства, місцевих і регіональних справ М. Доріч (Хорватія,  АЛДЄ) представив, а Асамблея ухвалила висновки з таких питань: «Проект Протоколу №3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними громадами чи органами влади щодо регіональної співпраці в рамках єврорегіонів» та «Проект Додаткового протоколу до Європейської хартії з питань місцевого самоврядування щодо права участі у справах місцевих органів влади».

          В ході дебатів із зазначених питань виступив І. Попеску, який, серед іншого, позитивно оцінив зусилля Асамблеї із ратифікації країнами-членами Протоколу №3.

Члени української делегації взяли активну участь у засіданнях комітетів ПАРЄ, роботі політичних груп.

          Так, народні депутати України були присутні на засіданні Комітету з юридичних питань та прав людини, порядком денним якого передбачалось обговорення питання щодо позбавлення делегації повноважень у зв’язку із ситуацією навколо виборів судді ЄСПЛ від України.

          Голова підкомітету із обрання суддів ЄСПЛ Б. Чілевіч (Латвія), позитивно оцінюючи готовність України врахувати консультативний висновок ЄСПЛ із обговорюваної проблематики, піддав критиці українську владу за довготривале небажання співпрацювати з Асамблеєю в цьому напрямі. 

          Під час обміну думками з членами Комітету керівник української делегації І. Попеску наголосив на тому, що санкції проти наших парламентаріїв, які не мають мандату щодо формування національного списку кандидатів до Суду, некоректними і контрпродуктивними і поінформував про ті кроки делегації, які позитивно позначились на прогресі в цьому питанні.

          Заступник Голови делегації О. Герасим’юк назвала запрошення української делегації до участі в обговоренні важливим етапом розбудови діалогу між Україною і ПАРЄ та закликала Д. Марті (Швейцарія), призначеного Комітетом доповідачем із зазначеного питання, до неупередженості, оскільки рішення Парламентської асамблеї може істотно позначитись на подальшій процедурі відбору суддів в країнах-учасницях.

          На засіданні групи соціалістів в рамках обговорення «української проблематики» І. Попеску назвав санкції проти делегації неадекватними, наголосив на необхідності постійного діалогу між зацікавленими сторонами, поінформував про заходи із врегулювання конфлікту, вжиті делегацією (відповідні звернення до Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України, Міністра юстиції України) та урядом України (призначення ad hoc судді від України на вересень-листопад ц.р. та ініціювання Мін’юстом звернення Комітету міністрів РЄ до ЄСПЛ стосовно підготовки відповідного консультативного висновку).

          На зборах групи європейських демократів було підтримано переконливу аргументацію народного депутата України Ю. Новікової щодо недоцільності позбавлення повноважень української делегації. У цьому зв’язку Голова зазначеної політгрупи Д. Вілшер (Великобританія) виступив на засіданні Бюро Асамблеї на підтримку українських колег, що, значною мірою, позначилась на остаточній позиції Бюро.

          Під час зібрання групи Європейської народної партії народні депутати України О. Герасим’юк та О. Бондаренко повідомили колегам про заходи, вжиті делегацією для вирішення питання щодо обрання судді ЄСПЛ від нашої країни. Крім того, О. Герасим’юк зауважила, що відсутність конструктивного діалогу між Україною та ПАРЄ призвела до зазначеної проблеми, а також висловила занепокоєння у зв’язку з тим, що один з ініціаторів подання із підготовки доповіді з «українського питання»             М.-Л. Бемелман-Відек, виступатиме від групи під час дебатів.

      Г. Омельченко висловив підтримку ідеї щодо вилучення з Порядку денного пункту стосовно обрання Генсека Організації і запропонував звернутися до Венеціанської комісії з проханням підготувати відповідний висновок.

На засіданні Моніторингового комітету, в роботі якого активну участь взяла Ю. Новікова, обговорювались оприлюднена інформаційна записка за результатами візиту 5-8 квітня ц.р. до України співдоповідачок Р.Вольвенд та С. Лойтхойзер-Шнарренбергер. Комітет, серед іншого, висловив жаль з приводу того, що позитивні зміни, внесені до закону України «Про вибори Президента України» у 2004 році, мали тимчасовий характер і закликав Верховну Раду України без зволікань знову ввести в дію ці зміни у тісній співпраці з Венеціанською комісією.

На засіданні Комітету з питань міграції, біженців і народонаселення відбулося друге (остаточне) обговорення доповіді «Трудова міграція і діаспора: індивідуальні права та відповідальність держави», підготовленої членом української делегації О. Білозір.

Під час обговорення, у якому приймали участь представники всіх політичних груп Парламентської асамблеї, експерти, представники Міжнародної організації міграції, віце-президент Світового конгресу українців, Президент Світового конгресу українців Я. Хортяні, представники діаспор інших країн, було узгоджено остаточний варіант назви доповіді –  "Європейські діаспори: необхідність державної і міждержавної відповіді",  враховано ряд поправок, погоджено пропозиції щодо резолюції ПАРЄ та рекомендацій до неї.

По завершенню засідання Комітету, під головуванням О.Білозір, відбулося засідання робочої групи по доопрацюванні доповіді за участю співробітників секретаріату комітету та експертів.

У документі піднімається низка актуальних питань у сфері міжнародного регулювання процесів переміщення робочої сили, передусім у межах Європи, привертається увага, серед іншого, до життя діаспор (або громад експатріантів), їхнього залучення до демократичного державного будівництва і економічного розвитку в країнах перебування та їхніх стосунків з країнами походження.

О. Білозір запропонувала створити загальноєвропейську консолідовану систему збору і обробки інформації щодо трудових мігрантів, продовжувати роботу у напрямі запровадження під егідою Ради Європи спеціального міжнародного репрезентативного органу європейських мігрантів, а також поставила питання про пошук механізму взаємодії діаспор з урядами країн походження і перебування.

Планується, що обговорення доповіді відбудеться на вересневій сесії  ПАРЄ. 

На засіданні підкомітету з прав людини Комітету з юридичних питань та прав людини були розглянуті кандидатури на посаду члена Європейському комітеті із запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (КЗТ) від ряду країн, в тому числі від України. І. Попеску поінформував членів підкомітету, що МЗС України підтримує кандидатуру З. Шкіряк-Нижник для переобрання на цю посаду, оскільки, на думку Міністерства, вона зарекомендувала себе в КЗТ з позитивної сторони. В свою чергу, Голова підкомітету Ж.-Ч. Гардетто (Монако) зазначив, що натомість КЗТ має претензії до діючого члена Комітету – З.Шкіряк-Нижник - і надає перевагу іншому кандидату –             М. Гнатовському, якого і було затверджено першим у списку з трьох претендентів від України.

Під головуванням керівника української делегації І. Попеску відбулося засідання ad hoc Комітету Бюро Асамблеї з участі у «Форумі за майбутнє демократії», який пройде у Києві 21-23 жовтня ц.р. Учасники зібрання обговорили організаційні питання майбутнього заходу.

Крім того, І. Попеску зустрівся з білоруськими колегами і висловив свою підтримку пропозиції, яка виноситиметься на обговорення Асамблеї, щодо надання Білорусі статусу Спеціального гостя, а також провів неформальну зустріч з польським сенатором, кандидатом на посаду Генерального секретаря Ради Європи В. Цімошевичем.

 

 

 

Висновки та пропозиції:

 

1.     Робота членів української делегації, не зважаючи на її скорочений склад, як під час засідань політичних груп і комітетів, так і самої сесії Асамблеї була надзвичайно активною та результативною.

 

2.     Найбільш значимими для української делегації подіями сесії стали ухвалення на сесії резолюції та рекомендації з питання «Перегляд з поважних причин раніше ратифікованих повноважень української делегації (Правило 9 Правил процедури Асамблеї)», обговорення на сесії доповіді С. Головатого «Стан з правами людини в Європі і прогрес процедури моніторингу Асамблеї», представлення під час засідання профільного Комітету О. Білозір проекту доповіді на тему «Трудова міграція і діаспори: індивідуальні права і відповідальність держав», засідання ad hoc Комітету Бюро Асамблеї щодо участі у «Форумі за майбутнє демократі 22-24 жовтня 2009 р. у Києві під головуванням І. Попеску.

 

3.     Завдяки консолідованій позиції української делегації та її активній роз’яснювальній роботі серед інших членів ПАРЄ  вдалося уникнути прийняття рішення про позбавлення повноважень представників України в Асамблеї та з урахуванням підготовлених, в т.ч. українською делегацією, поправок, прийняти збалансовані та виважені резолюцію та рекомендацію, в яких відображені останні позитивні кроки української влади в напрямку вирішення питання щодо обрання судді до Європейського суду з прав людини.

 

4.     З огляду на відсутність у складі Постпредства дипломата, який відслідковує діяльність ПАРЄ та відповідає за зв'язок з нею, українська делегація не завжди оперативно отримувала інформацію щодо певних аспектів взаємодії РЄ з Україною, її консультативний супровід не носив системного характеру, а у випадку з представленням кандидата від України Н.Шкіряк-Нижник до Комітету із запобігання тортурам надана Постпредством інформація не відображала реальну позицію цього Комітету.

 

5.     Рекомендувати Постійному представництву України при Раді Європи будувати свою взаємодію з Постійною делегацією Верховної Ради України у відповідності до практики, впровадженою попередніми керівниками Постпредства, зокрема А. Шевчуком та О. Чалим.

 

6.     Рекомендувати Міністерству закордонних справ України повернутися до практики призначення до складу Постійного представництва України при Раді Європи дипломата по роботі з Верховною Радою України та зв’язках з ПАРЄ за погодженням з Верховною Радою України.

 

7.     Надіслати листи від імені Голови Верховної Ради України спікерам парламентів Туреччини, Росії, Чехії, Вірменії, Грузії, Естонії та Литви, а також Голові групи європейських демократів Д. Вілшеру з подякою за конструктивну позицію відповідних національних парламентських делегацій та політгрупи в ПАРЄ на підтримку делегації Верховної Ради під час дебатів щодо «української проблематики», їхню активну і, загалом, вирішальну участь у голосуванні.

 

8.     Рекомендувати МЗС України дати доручення Постійному представництву України при Раді Європи на постійній основі оперативно інформувати членів української делегації про перебіг підготовки та обговорення питань, які можуть стосуватися України, в міжсесійний період як на рівні Асамблеї, так і на рівні Комітету міністрів.

 

9.     Рекомендувати МЗС України та Мінюсту України інформувати Верховну Раду Україну, зокрема Постійну делегацію у ПАРЄ, про результати подальших кроків з вирішення питання щодо призначення судді від України до Європейського суду з прав людини.

 

10. Надіслати звіт Голові Верховної Ради України, головам усіх комітетів і фракцій Верховної Ради України, Міністру закордонних справ України, Міністру юстиції України.

 

 

Голова Постійної делегації

Верховної Ради України у ПАРЄ

 

І. ПОПЕСКУ