Міжпарламентський Союз

(інформаційна довідка)

Міжпарламентський Союз (МПС) – це всесвітня організація національних парламентів. Членами цієї організаціями є на сьогодні 162 парламенти світу.

Міжпарламентський Союз є, насамперед, політичним форумом членів національних парламентів. МПС це – унікальна інституція, яка на регулярній основі збирає парламентарів з усіх куточків земної кулі, що представляють всі різновиди державного устрою та весь спектр політичних партій.

Під час заходів МПС законодавці парламентів-членів організації обмінюються досвідом, вивчають шляхи двосторонньої, регіональної та глобальної співпраці, а також узгоджують свої дії. МПС також влаштовує різноманітні глобальні та регіональні заходи, присвячені конкретним темам, а також проводить засідання спеціалізованих органів.

МПС обстоює політичні переговори у вигляді відкритого багатостороннього діалогу парламентської дипломатії як засіб запобігання конфліктам та їх залагодження. Ним утворені, спираючись на попередню ініціативу в Європі, конкретні механізми зміцнення безпеки та співпраці в Середземномор’ї, а також у деяких неспокійних країнах та регіонах, як-то на Кіпрі та Близькому Сході.

Організація висловлює погляди та позицію світової парламентської спільноти щодо питань, які становлять міжнародний інтерес, у вигляді резолюцій та звітів, а також формулює рекомендації щодо парламентських заходів.

МПС має велику програму сприяння демократії та являє собою унікальне всесвітнє джерело інформації про парламенти, їхню будову та засади функціонування. Він накопичує вихідні дані та літературу, здійснює порівняльні та аналітичні дослідження парламентських виборчих систем і роботи парламентських інституцій. Завдяки власній широкій мережі зв’язків з парламентами-членами та міжнародними організаціями, він сам надає технічну допомогу парламентам або координує її.

У межах цієї програми МПС, зокрема, сприяє співпраці між чоловіками й жінками в політичному житті. Він веде вичерпну базу даних про участь жінок в політиці, влаштовує дискусії та започатковує дослідження з метою оцінки досягнень, пропонує шляхи подальших дій, направлених на досягнення рівноправних та конструктивних гендерних стосунків у політиці.

МПС користується подібними каналами, щоб стимулювати діяльність парламентів щодо захисту та зміцнення прав людини. Організація має окремий Комітет із розслідування скарг про порушення людських прав самих парламентарів. Цей комітет підтримує діалог з національними владними структурами, здійснює вивчення на місцях відповідних обставин, та домагається ліквідації порушень там, де вони мали місце.

МПС належить до офіційних міжнародних організацій, що тісно співпрацюють з системою Організації Об’єднаних Націй. Він утворює в ООН парламентський вимір, заохочуючи національні парламенти та їхніх членів до участі у заходах ООН, надаючи ООН парламентську підтримку на міжнародному рівні. МПС організовує регулярні парламентські слухання за участю чільних посадовців ООН у її штаб-квартирі, з парламентського боку робить внесок у проведення найважливіших конференцій та самітів цієї організації, надає підтримку кільком її операціям з підтримання та зміцнення миру, тісно співпрацює з ООН в рамках її програми підтримки демократії.

30 серпня - 1 вересня 2000 року в залі Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку відбулася Конференція голів національних парламентів країн-членів МПС. Під час цього першого всесвітнього парламентського форуму, організованого Міжпарламентським Союзом при підтримці Організації Об’єднаних Націй з нагоди Асамблеї Тисячоліття, голови 140 національних парламентів ухвалили Декларацію, в якій висловили своє бачення міжнародної взаємодії на сучасному етапі та підтвердили спільне бажання підсилити роботу Організації Об’єднаних Націй парламентським виміром. На першій Конференції спікерів світових парламентів Верховну Раду України представляв І.С.Плющ.

7-9 вересня 2005 року Голова Верховної Ради України В.М.Литвин взяв участь в роботі Другої всесвітньої конференції спікерів парламентів, що була організована Міжпарламентським Союзом і проходила у штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку напередодні Зустрічі на високому рівні глав держав та урядів в рамках ювілейної 60-ї сесії Генеральної асамблеї ООН.

Конференцію було скликано з метою переглянути прогрес, досягнутий парламентами з часу проведення першого зібрання спікерів у 2000 році, присвяченого Саміту тисячоліття, а також представити всеохоплюючий огляд внеску світових парламентів у зміцнення багатосторонньої системи, забезпечення миру, безпеки, демократії, прав людини і розвитку, посилення парламентської ролі в міжнародних відносинах, залучення парламентів до процесу реалізації програми ООН “Цілі розвитку тисячоліття”, підвищення рівня співробітництва національних законодавчих органів з системою ООН.

За результатами роботи Другої всесвітньої конференції Голів національних парламентів було прийнято Декларацію “Подолання розбіжностей демократії в міжнародних відносинах: посилена роль парламентів”, в якій проголошуються чотири основні принципи: демократія, безпека, розвиток і права людини.

Історична довідка

Міжпарламентський Союз, створений 1889 року за ініціативою двох парламентаріїв Вільяма Рендала Кремера (Велика Британія) та Фредерика Пассі (Франція), став першим постійним форумом з проведення багатосторонніх політичних переговорів. Розвиваючи концепції миру та міжнародного арбітражу, МПС заклав підвалини сучасної форми інституціалізованого багатостороннього співробітництва та сприяв створенню відповідних інституцій на міжурядовому рівні – Ліги Націй та пізніше – Організації Об’єднаних Націй.

Корисною була роль МПС і в утворенні нинішнього Міжнародного Арбітражного Суду в Гаазі. За роки існування МПС його восьми керівникам було присуджено Нобелівську премію миру (серед них – першим трьом).

Нобелівські лауреати

1901 Фредерик Пассі (Франція)

1902 Альбер Гоба (Швейцарія)

1903 Вільям Рендал Кремер (Велика Британія)

1908 Фредерік Баєр (Данія)

1909 Август Бернар (Бельгія)

1913 Анрі Ла Фонтен (Бельгія)

1921 Кристіан Ланг (Норвегія)

1927 Анрі Бюїссон (Франція)

Структура

Асамблея

Таку назву має головний орган, через який МПС висловлює свої погляди стосовно політичних питань.

Відповідно до статуту, щорічно проводиться дві Асамблеї та пов’язані з ними заходи.

Під час засідань асамблеї збираються близько 700 парламентарів, щоб розглянути міжнародні проблеми та виробити відповідні рекомендації. Делегації, які беруть участь у конференціях, включають, зазвичай, представників усіх партій (парламентської більшості й опозиції). Кількість голосів залежать від чисельності населення відповідної держави, причому делегація може голосувати неодностайно, відбиваючи розбіжні думки її членів. Асамблея проводиться щоразу в іншій країні на запрошення її національного парламенту, тож учасники мають нагоду порівнювати різні спільноти і зміцнювати двосторонні зв’язки з країною-господарем. Асамблея у своїй роботі спирається на допомогу трьох Постійних комітетів.

Керівна Рада

Це – пленарний керівний орган МПС. Рада збирається двічі на рік під час конференції, щоб скласти річну програму й бюджет, ухвалити рішення про надання чи позбавлення статусу члена або асоційованого члена. Рада також висловлює позицію Союзу щодо питань, винесених на її розгляд Комітетами чи допоміжними органами. До її складу кожний член та асоційований член делегують трьох своїх представників з дотриманням принципу гендерної рівності, що, як правило, сповідують різні політичні переконання. Члени Ради обирають її Голову та Генерального секретаря Союзу.

Голова: Абдельвахад Раді (Марокко), обраний 19 жовтня 2011 року на 3-річний термін.

Виконавчий комітет

Цей комітет є спеціальним керівним органом МПС, який опікується адміністративною діяльністю та надає Раді консультативно-дорадчу допомогу. Очолює Виконком – за посадою – Голова МПС. Сімнадцять його членів, чотири з яких повинні бути жінками, обирає Рада; за посадою, членом також є Голова Координаційного комітету жінок-парламентарів.

Збори жінок-парламентарів

Як механізм координації серед жінок-парламентаріїв. Збори з’явилися ще у 1978 році, а нині вони належать до офіційної структури Союзу і звітують перед Радою. Під час передбачених статутом зібрань жінки-парламентарії ведуть обговорення тем, які становлять спільний інтерес, а також працюють над виробленням програми своєї діяльності в рамках МПС з метою надання жіноцтву більшої ваги в цій організації та забезпечення можливості їх обрання на важливі посади. Зборам допомагає Координаційний комітет, голова якого за посадою є членом Виконавчого комітету.

Секретаріат

Секретаріат МПС відповідає за здійснення його програми заходів у відповідності з рішеннями статутних органів.

Генеральний секретар: пан Андерс Б. Джонссон (Швеція), обраний у 1998 році на 4-річний термін, був тричі переобраний.

Бюджет

Фінансування МПС здійснюється безпосередньо його членами за рахунок державних внесків. На деякі спеціальні заходи МПС отримує зовнішню фінансову підтримку – головним чином від Програми розвитку ООН.

Збирання та поширення інформації

МПС робить внесок до банку даних про найвищі представницькі органи, збираючи у своїй спеціалізованій бібліотеці відомості про повноваження, структуру та методи роботи парламентів, поширюючи їх у друкованому вигляді та через власну веб-сторінку, постійно поновлюючи дані про парламентські вибори в різних країнах світу.

МПС веде три двомовні (англійська/ французька) бази даних, дістатися яких можна через його веб-сторінку за адресою: http://www.ipu.org, а саме:

· Parline (Парламенти он-лайн) – про роль, будову та функціонування парламентів, а також статус їхніх членів;

· Parlit – про літературні джерела, які висвітлюють питання роботи національних парламентів і виборів до них;

· Women in Politics (Жінки в політиці) – про літературу, пов’язану з усіма аспектами участі жіноцтва в політиці.

Технічне сприяння

МПС здійснює програму технічної допомоги парламентам, зокрема, новоутворених демократій та країн, що розвиваються, у розбудові власних можливостей виконувати свої конституційні обов’язки, включаючи контроль за діяльністю уряду.

За допомогою чільних парламентських службовців МПС надає спеціалізовані технічні консультації та реалізує програми допомоги парламентам.

Сприяння співпраці між чоловіками і жінками

”Побудована демократія передбачає існування реальних партнерських стосунків між чоловіками і жінками в управлінні справами суспільства, в котрому вони працюють разом на засадах рівності та доповнюваності, обопільно збагачуючись завдяки своїй відмінності...”.

Загальна декларація щодо демократії, част. 4 (Міжпарламентський Союз, 1977)

Ця концепція служить за основу діяльності МПС, спрямованій на підвищення статусу жінок. Вона охоплює усі сфери, але зосереджується на участі жінок у політичному житті.

Дослідження

Шляхом підготовки доповідей та проведення досліджень МПС відслідковує глобальні тенденції щодо права жінок обирати та бути обраними, їхнього представництва в політичних партіях, найвищих законодавчих органах та уряді, шляхом проведення досліджень та підготовки доповідей, організації спеціалізованих конференцій та слухань під час засідань жінок-парламентаріїв. Постійно поновлювані дані про жінок у парламенті публікуються в друкованих виданнях та електронному вигляді – на веб-сторінці Союзу (http://www.ipu.org). З 1998 року вони також презентуються у вигляді мапи світу, на якій різним кольором відображено регулярно поновлювані дані.

МПС вивчає діяльність жіноцтва по виборюванню собі місця в політиці та внесенню змін в політичні структури і процеси. Одне з останніх досліджень “Політика: погляд жінок“ (2000 р.) спирається на низку інтерв’ю, які проливають світло на політичну кар’єру жінок у світі, їхній досвід роботи в політичних партіях, парламентах та урядах, їхні відносини з мас-медіа та неурядовими організаціями.

В 2008 році за результатами другого засідання членів парламенту, які займаються гендерними питаннями, проведеного в Женеві, МПС видала збірку під назвою “Жінки та робота”.

Механізми

Основними механізмами підвищення статусу жінок є Збори жінок-парламентаріїв та їх Координаційний комітет. У 1997 році МПС заснував Групу гендерного партнерства, до складу якої входить по два представники чоловіків і жінок, з метою забезпечення рівноправного представництва інтересів і поглядів обох половин населення в роботі Союзу.

Права людини

Розробка стандартів та розбудова зв’язків

Діяльність МПС щодо захисту прав людини, включаючи людські права самих парламентаріїв, охоплює ініціативи з прискорення ратифікації міжнародно-правових документів з прав людини та їх імплементації на рівні окремих країн, дискусії з тематики прав людини та сприяння контактам і обмінам інформацією між парламентами. З цією метою МПС видає “Всесвітній довідник парламентських органів захисту прав людини”, в якому оглядає парламентські механізми розгляду проблем прав людини в національних парламентах та міжнародних парламентських асамблеях.

Захист прав людини парламентаріїв

Якщо парламенти та їхні члени прагнуть обстоювати права людини в країні, важливо забезпечити дотримання прав самих членів найвищих законодавчих органів. З цією метою у 1976 році МПС заснував Комітет з людських прав парламентаріїв для розслідування скарг про порушення людських прав членів парламентів. Комітет, до складу якої входять п’ять парламентаріїв з різних регіонів, розглядає скарги, котрі до неї надходять, та прагне гідно владнати справи шляхом діалогу та співпраці з владними органами відповідних держав. Він може влаштовувати слухання та здійснювати обстеження на місці. Коли ж справу не вдається задовільним чином владнати на етапі конфіденційних заходів, Комітет виносить публічні звіти та рекомендації на розгляд Ради МПС, яка засідає раз на півроку. Парламенти-члени Союзу надають підтримку цьому напрямкові діяльності у кілька способів, таким чином посприявши задовільному врегулюванню великої частки 1600 справ з 100 країн, які станом на 2012 р. Комітет взяв до провадження.

Більшість справ, розглянутих Комітетом, стосувалися парламентаріїв, яких позбавили мандата, залякували, переслідували, позбавляли свободи, піддавали тортурам або й убили через те, що ті скористалися своїм правом на свободу слова.

Міжнародна безпека та стабільність

Як політична організація, головною метою якої є забезпечення миру, МПС приділяє особливу увагу ліквідації осередків напруги шляхом політичних переговорів.

Політичні переговори по запобіганню та врегулюванню конфліктів

Асамблеї також дають змогу членам обговорити та оприлюднити політичні погляди Союзу щодо тем і ситуацій, які можуть впливати на мир та безпеку. У 1998 р. Конференція МПС ухвалила резолюцію щодо запобігання конфліктам та відновлення миру й довіри в країнах, які перебували у стані війни (Віндхук, квітень 1998 р.) Конференції Союзу являють собою ідеальний форум для дво- та багатосторонніх контактів і політичних переговорів. Такі переговори, відомі як “парламентська дипломатія”, здатні здійснити істотний внесок у врегулювання всякого роду конфліктів.

Роззброєння

На порядок денний міжпарламентських конференцій регулярно виносяться питання щодо роззброєння, приміром – формування глобального реєстру перевезень зброї (Нью-Делі, квітень 1993 р.), нерозповсюдження ядерної зброї (Париж, березень 1994 р.), заборона ядерних випробувань (Бухарест, жовтень 1995 р.), питання, щодо заходів з метою нерозповсюдження ядерної зброї та остаточної ліквідації всіх видів ядерних озброєнь (Брюссель, квітень 1999 року).

Дотримання норм міжнародного гуманітарного права

МПС послідовно обстоює повагу до міжнародного гуманітарного права (МГП). Ця тема обговорювалася на багатьох асамблеях Союзу. У 1994 р., МПС заснував Комітет із сприяння дотриманню норм МГП, який тісно співпрацює з Міжнародним Комітетом Червоного Хреста (МКЧХ). У 1999 році Комітет, за сприяння МКЧХ, підготував “Посібник для парламентаріїв з питань дотримання міжнародного гуманітарного права”, який вийшов друком з нагоди 50-ї річниці прийняття Женевських конвенцій.

Римський статут

Більшість членів Союзу підтримала заснування Міжнародного кримінального суду. МПС заохочує парламенти ратифікувати Римський Статут й забезпечити Суд людськими й матеріальними ресурсами, яких той потребує для виконання свого мандату.

Спеціальні механізми

Близький Схід

У 1987 р. було засновано Комітет з близькосхідних питань з метою стимулювання прямих контактів між арабською й ізраїльською делегаціями та заохотити парламентські дії на підтримку мирного процесу. Комісія проводить свої засідання під час передбачених статутом Конференцій і влаштовує слухання за участю арабської та ізраїльської делегацій.

НБСС (Нарада з питань безпеки і співробітництва в Середземномор’ї)

Після проведення семи Міжпарламентських нарад з питань безпеки й співробітництва в Європі (НБСЄ, 1973-1991), МПС відчув потребу налагодити подібний процес у регіоні Середземного моря. Перша Міжпарламентська нарада з питань безпеки й співробітництва в Середземномор’ї (1-а НБСС) відбулася в м. Малазі (Іспанія) у 1992 році: в ній на рівних умовах взяли участь всі середземноморські країни. Вона поклала початок постійному механізмові діалогу та переговорів між усіма середземноморськими партнерами у вигляді зустрічей двічі на рік, які проводяться під час статутних конференцій МПС. Друга НБСС відбулася у 1995 році в м. Ла-Валетті (Мальта), Третя НБСС – у березні-квітні 2000 р. в м. Марселі (Франція). Обом останнім зустрічам передували тематичні наради з питань, які входять до трьох “кошиків” цього процесу.

1-ий кошик: співробітництво політичне та пов’язане з безпекою: регіональна стабільність

2-ий кошик: економічне співробітництво: спільний розвиток та партнерські зв’язки

3-ій кошик: діалог між цивілізаціями та права людини

6-7 лютого 2005 року в м.Нафпліон, Грецька Республіка, пройшла IV-а Міжпарламентська конференція з безпеки та співробітництва у Середземномор’ї, на якій було прийнято Заключну декларацію і засновано Асамблею Середземномор’я і урочисто прийнято її Статут. Перше пленарне засідання Асамблеї відбулося у вересні 2006 року в місті Амман, Іорданія.

Сталий розвиток

Діяльність МПС у царині сталого розвитку спирається на переконаність, що розвиток має забезпечувати задоволення сучасних потреб, не ставлячи під загрозу можливість прийдешніх поколінь задовольняти свої власні потреби. Саме тому Союз прагне не просто пов’язувати екологічні міркування з економічним зростанням, але зважати на інші життєво важливі питання, як, наприклад, розвиток людини, участь у прийнятті рішень, соціальна та економічна справедливість. Роботу МПС на цій ниві скеровує його Комітет з питань сталого розвитку.

Довкілля

МПС тут опирається в своїх діях на парламентську імплементацію програми “Порядок денний на XXI століття”, прийняту на Конференції в м. Ріо-де-Жанейро (червень 1992 р.). МПС опублікував дослідження парламентських заходів щодо виконання рішень Саміті в Ріо та Декларації про необхідність зміни характеру споживання та виробництва.

Економічний і соціальний розвиток

МПС відіграв ключову роль у мобілізації парламентської підтримки для підготовки, проведення та контролю за виконанням рішень таких масштабних форумів ООН, як Міжнародна конференція з питань народонаселення й розвитку, Всесвітній Саміт з питань соціального розвитку та Всесвітній Саміт з питань продовольства. Союз влаштовує “дні парламентаріїв” під час усіх значних заходів ООН, аби виробити спільний парламентський підхід до питань, які на них обговорюються. У листопаді 1998 року в Римі, за підсумками Всесвітнього Саміті з питань продовольства, відбулася спеціалізована Конференція “Досягнення цілей Всесвітнього Саміті з питань продовольства завдяки стратегії сталого розвитку”.

Торгівля й фінанси

Міжпарламентський Союз вважає важливим більш активно залучати парламенти та їх членів до багатосторонніх переговорів з питань торгівлі, фінансів та розвитку. Він неодноразово закликав надати більшої прозорості та відкритості торговим переговорам і активно діє в напрямку посилення внеску парламентів у роботу Cвітової Організації Торгівлі (СОТ). МПС провів парламентську зустріч з нагоди 10-ї Конференції ООН з питань торгівлі і фінансів (ЮНКТАД Х) у м. Бангкоку (Таїланд) в лютому 2000 року.

Освіта, наука й культура

На конференції, організованій МПС і ЮНЕСКО (Париж, червень 1996 р.), було визначено основні перешкоди на шляху розвитку освіти, науки й комунікацій у ХХІ столітті. У Заключному документі під назвою “Парламентське бачення освіти, культури й комунікацій напередодні ХХІ ст.” парламентарі зобов’язалися створювати тісніші зв’язки з ЮНЕСКО і надавати їй парламентську підтримку в реалізації політики гуманітарного розвитку. Ця конференція проклала шлях до Угоди про співпрацю між МПС і ЮНЕСКО (1997 р.), котра передбачає проведення щорічних консультацій та спільних заходів.

Асоціація Генеральних секретарів парламентів (АГСП)

АГСП є дорадчим органом МПС, в рамках якого старші посадові особи парламентів досліджують парламентське право й розвивають співробітництво між службами різних парламентів. Дослідження щодо парламентських інституцій, здійснювані АГСП, доповнюють доробок МПС і виконуються в щільній співпраці та консультаціях. АГСП, автономний самоврядний орган, проводить свої засідання під час Міжпарламентських конференцій. Два рази на рік він видає огляд “Конституційна і парламентська інформація” та готує звіти щодо діяльності та функціонування парламентів.

Зв’язки з міжнародними організаціями

Організація Об’єднаних Націй

З метою посилення партнерства між МПС та ООН, навесні 2007 року було створено спеціалізований Комітет у справах ООН. У відповідності з рішенням, прийнятим Керівною Радою МПС на своїй 180-й сесії (Нуса Дуа, 30 квітня 2007 року), Комітет МПС у справах ООН збирається один раз на рік на пленарне засідання, під час проведення Асамблеї МПС.

6-7 грудня 2012 року у щорічних парламентських слуханнях у штаб-квартирі ООН (м. Нью-Йорк) на тему «Менш відомі шляхи: парламентські підходи до попередження конфліктів, примирення та розбудови миру», організованих Міжпарламентським Союзом у співпраці з ООН, взяла участь делегація Верховної Ради України. До складу делегації входили голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України О.А.Козуб та голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, член Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ С.В.Соболєв.

Спеціалізовані агентства і програми системи ООН

МПС тісно співпрацює з усією системою ООН та уклав угоди про співробітництво з Міжнародною організацією праці (МОП), Організацією продовольства та сільського господарства (ОПСГ), Програмою розвитку ООН (ПРООН) і ЮНЕСКО. Ним також підписано Меморандум про взаєморозуміння зі Штаб-квартирою Верховного Комісара ООН з прав людини.

Інші партнери

Тісні робочі зв’язки з Союзом підтримують регіональні парламентські об’єднання, які на правах спостерігачів беруть участь у конференціях та інших заходах. Серед інших спостерігачів – Палестина й такі регіональні міждержавні організації як Ліга арабських країн, Організація американських держав і Організація африканської єдності, а також гуманітарні організації, включаючи Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) та “Міжнародну Амністію”.

126-а Асамблея Міжпарламентського Союзу

З 31 березня по 5 квітня 2012 року у місті Кампала (Уганда) проходила 126-а Асамблея Міжпарламентського Союзу, в якій від України взяли участь Заступник Голови Верховної Ради України М.В. Томенко, секретар Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності В.О. Дем’янчук, секретар Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України В.С. Коваль. Відбулося загальне обговорення політичної, економічної та соціальної ситуації у світі на тему «Парламенти і люди: наведення мостів». В рамках постійних комітетів були розглянуті проекти доповідей та резолюцій на тему “Забезпечення та застосування практики належного управління як засіб просування миру і безпеки: вивчення уроків нещодавніх подій на Близькому Сході та у Північній Африці”, “Розподіл матеріальних благ і владних повноважень: хто визначає міжнародний порядок денний”; “Доступ до охорони здоров’я як першочергове право: роль парламентів у вирішенні ключових питань щодо забезпечення здоров’я жінок та дітей”.

127-а Асамблея Міжпарламентського Союзу

З 20 по 27 жовтня 2012 року у місті Квебек (Канада) проходила 127-а Асамблея Міжпарламентського Союзу, в якій взяли участь голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму К.Є.Лук’янова і заступник Керівника Апарату Верховної Ради України В.Б.Яловий. Асамблея була присвячена темі «Громадянство, особистість та мовно-культурне розмаїття в глобалізованому світі». Крім того відбулися обговорення з питань використання соціальних медіа для активізації громадянського залучення та посилення демократії, роль парламентів у забезпеченні безпеки життя цивільних осіб, справедливої торгівлі та інноваційних фінансових механізмів заради сталого розвитку. Також відбулись панельні засідання з обговорення таких тем: створення можливостей для молоді в умовах сучасної глобальної економіки; розбудова миру після конфлікту; депутатська недоторканність: благо чи тягар; Пік видобутку нафти – які існують перспективи для енергетичної безпеки. Було проведено Спеціальне засідання з гендерного партнерства на тему: Гендерно-чутливі парламенти. На заключному засіданні МПС учасники Асамблеї затвердили План дій для забезпечення гендерної рівності в Парламентах, спрямований на радикальну трансформацію підходу національних інституцій до цього питання.

Міжпарламентські конференції: історичний огляд

1-а	Париж (Франція), 1889
2-а	Лондон (Сполучене Королівство), 1890
3-я	Рим (Італія), 1891
4-а	Берн (Швейцарія), 1892
5-а	Гаага (Нідерланди), 1894
6-а	Брюссель (Бельгія), 1895
7-а	Будапешт (Угорщина), 1896
8-а	Брюссель (Бельгія), 1897
9-а	Христіанія (Норвегія), 1899
10-а	Париж (Франція), 1900
11-а	Відень (Австрія), 1903
12-а	Сент-Луїс (США), 1904
13-а	Брюссель (Бельгія), 1905
14-а	Лондон (Сполучене Королівство), 1906
15-а	Берлін (Німеччина), 1908
16-а	Брюссель (Бельгія), 1910
17-а	Женева (Швейцарія), 1912
18-а	Гаага (Нідерланди), 1913
19-а	Стокгольм (Швеція), 1921
20-а	Відень (Австрія), 1922
21-а	Копенгаген (Данія), 1923
22-а	Берн (Швейцарія), 1924
23-я	Вашингтон (США) і Оттава (Канада), 1925
24-а	Париж (Франція), 1927
25-а	Берлін (Німеччина), 1928
26-а	Лондон (Сполучене Королівство), 1930
27-а	Бухарест (Румунія), 1931
28-а	Женева (Швейцарія), 1932
29-а	Мадрид (Іспанія), 1933
30-а	Стамбул (Туреччина), 1934
31-а	Брюссель (Бельгія), 1935
32-а	Будапешт (Угорщина), 1936
33-я	Париж (Франція), 1937
34-а	Гаага (Нідерланди), 1938
35-а	Осло (Норвегія), 1939
36-а	Каїр (Єгипет), 1947
37-а	Рим (Італія), 1948
38-а	Стокгольм (Швеція), 1949
39-а	Дублін (Ірландія), 1950
40-а	Стамбул (Туреччина), 1951
41-а	Берн (Швейцарія), 1952
42-а	Вашингтон (США), 1953
43-я	Відень (Австрія), 1954
44-а	Гельсинки (Фінляндія), 1955
45-а	Бангкок (Таїланд), 1956
46-а	Лондон (Сполучене Королівство), 1957
47-а	Ріо-де-Жанейро (Бразилія), 1958
48-а	Варшава (Польща), 1959
49-а	Токіо (Японія), 1960
50-а	Брюссель (Бельгія), 1961
51-а	Бразилія (Бразилія), 1962
52-а	Белград (Югославія), 1963
53-я	Копенгаген (Данія), 1964
54-а	Оттава (Канада), 1965
55-а	Тегеран (Іран), 1966
56-а	Ліма (Перу), 1968
57-а	Нью-Делі (Індія), 1969
58-а	Гаага (Нідерланди), 1970
59-а	Париж (Франція), 1971
60-а	Рим (Італія), 1972
61-а	Токіо (Японія), 1974
62-а	Лондон (Сполучене Королівство), 1975
63-я	Мадрид (Іспанія), 1976
64-а	Софія (Болгарія), 1977
65-а	Бонн (ФРН), 1978
66-а	Каракас (Венесуела), 1979
67-а	Берлін (НДР), 1980
68-а	Гавана (Куба), 1981
69-а	Рим (Італія), 1982
70-а	Сеул (Республіка Корея), 1983
71-а	Женева (Швейцарія), 1984
72-а	Женева (Швейцарія), 1984
73-я	Ломе (Того), 1985
74-а	Оттава (Канада), 1985
75-а	Мехіко (Мексика), 1986
76-а	Буенос-Айрес (Аргентина), 1986
77-а	Манагуа (Нікарагуа), 1987
78-а	Бангкок (Таїланд), 1987
79-а	Гватемала (Гватемала), 1988
80-а	Софія (Болгарія), 1988
81-а	Будапешт (Угорщина), 1989
82-а	Лондон (Сполучене Королівство), 1989
83-я	Нікосія (Кіпр), 1990
84-а	Пунта-дель-Есте (Уругвай), 1990
85-а	Пхеньян (КНДР), 1991
86-а	Сант'яго (Чилі), 1991
87-а	Яунде (Камерун), 1992
88-а	Стокгольм (Швеція), 1992
89-а	Нью-Делі (Індія), 1993
90-а	Канберра (Австралія), 1993
91-а	Париж (Франція), 1994
92-а	Копенгаген (Данія), 1994
93-я	Мадрид (Іспанія), 1995
94-а	Бухарест (Румунія), 1995
95-а	Стамбул (Туреччина), 1996
96-а	Пекін (Китай), 1996
97-а	Сеул (Республіка Корея), 1997
98-а	Каїр (Єгипет), 1997
99-а	Віндхук (Намібія), 1998
100-а	Москва (Російська Федерація), 1998
101-а	Брюссель (Бельгія), 1999
102-а	Берлін (Німеччина), 1999
103-я	Амман (Йорданія), 2000
104-а	Джакарта (Індонезія), 2000
105-a	Гавана (Куба) 2001
106-а	Уагадугу (Буркіна Фасо) 2001
107-а	Марракеш (Марокко) 2002
108-а	Сантьяго (Чилі) 2003
109-а	Женева (Швейцарія) 2003
110-а	Мехіко (Мексика) 2004
111-а	Женева (Швейцарія) 2004
112-а	Маніла (Філіппіни) 2005
113-а	Женева (Швейцарія) 2005
114-а	Найробі (Кенія) 2006
115-а	Женева (Швейцарія) 2006
116-а	Нуса Дуа (Балі) 2007
117-а	Женева (Швейцарія) 2007
118-а	Кейптаун (Південна Африка) 2008
119-а	Женева (Швейцарія) 2008
120-а	Адіс-Абеба (Ефіопія) 2009
121-а	Женева (Швейцарія) 2009
122-а	Бангкок (Таїланд) 2010
123-а	Женева (Швейцарія) 2010
124-а	Панама Сіті (Панама) 2011
125-а	Берн (Швейцарія) 2011
126-а	Кампала (Уганда) 2012
127-а	Квебек (Канада) 2012

Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України

Лютий 2013 року