Неофіційний переклад з англійської мови

Забезпечення та застосування практики належного управління як засіб просування миру і безпеки:

вивчення уроків нещодавніх подій на Близькому Сході та у Північній Африці

Прийнята одностайно 126-ою Асамблеєю Міжпарламентського Союзу

(м.Кампала, 5 квітня 2012 року)

126 Асамблея Міжпарламентського союзу,

(1) Беручи до уваги переконливі докази, які підтверджують очевидний зв'язок між ефективним управлінням та рівнем миру та безпеки в суспільстві і світі,

(2) Визнаючи, що управління є способом, у який здійснюється влада при керуванні економічними та соціальними ресурсами країни,

(3) Пам’ятаючи, що роль органів державної влади, яка полягає у створенні клімату для роботи суб’єктів господарювання, встановленні розподілу благ, а також природи відносин між урядом та громадянами, є основною у сприянні та здійсненні ефективного управління,

(4) Звертаючи увагу на те, що наслідком ефективного управління є ефективні та підзвітні установи, а також прийняття політичних, судових, адміністративних,економічних та корпоративних норм, які підтримують розвиток та верховенство права, захищають права людини та гарантують, що люди мають право брати участь та бути почутими при прийнятті рішень, які стосуються їхнього життя,

(5) Відзначаючи також, що причинами повстань на Близькому Сході і в Північній Африці були: концентрація багатства у руках пануючих диктаторів протягом десятиліть, відсутність прозорості при перерозподілі цього багатства, корупція, і, зокрема, відмова молодих людей змиритися з існуючим станом речей. Завищення цін на харчі та голод були також вирішальними чинниками, оскільки несуть загрозу для продовольчої безпеки по всьому світу,

(6) Припускаючи, що величезний розрив між високими прагненнями та відсутністю урядових реформ міг також сприяти протестам;

(7) Відзначаючи безсумнівно позитивний вплив освіти та знайомство з результатами ефективного управління;

(8) Посилаючись на Загальну декларацію прав людини (1948), Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (1976) та Африканську хартію прав людини і народів (1981), які, серед іншого, передбачають, що кожен громадянин, незалежно від статі, релігії чи раси, має право брати участь у здійсненні публічної політики безпосередньо або через вільно обраних представників, що воля народу повинна бути виражена під час вільних і справедливих виборів, які ґрунтуються на загальному, рівному виборчому праві, таємному голосуванні та при повному здійсненні права суверенітету народу, з тим, щоб влада уряду була легітимною та гідною довіри,

(9) Посилаючись також на резолюцію про Розробку ефективної законодавчої бази для запобігання насильства на виборах, покращення спостереження за виборами та забезпечення мирного переходу влади, прийняту на засіданні 124-ї Асамблеї МПС (Панама, 2011), яка закликає парламенти, в разі необхідності, «розпочати конституційну та законодавчу реформи, спираючись на міжнародні обов’язки та зобов’язання, а також враховувати місцеві реалії з тим щоб створити ефективну законодавчу базу для проведення вільних і справедливих виборів, в рамках, якої будуть прийняті виборчі системи, які передбачають попередні та остаточні результати та плавний перехід влади»,

(10) Посилаючись далі на вищезгадані резолюції МПС, які закликають парламенти «проводити реформу виборчої системи через всебічне, всезагальне, відкрите обговорення, із найширшим залученням до виборчого процесу усіх зацікавлених осіб: представників влади, політичних партій, ЗМІ та представників громадських організацій,

(11) Відзначаючи, що події на Близькому Сході та в Північній Африці надали важливі уроки демократії та свободи для всіх країн,

(12) Також зазначаючи, що ці події продемонстрували, що всюди людям потрібні демократичні уряди, які формуються волею людей, шляхом регулярних вільних та справедливих виборів,

(13) Відзначаючи далі, що саме люди мають право визначати своє політичне майбутнє, засноване на культурних та історичних особливостях країни,

(14) Враховуючи, що люди не будуть сприймати демократію, якщо є загроза їхнім засобам для існування та, якщо демократія нерозривно пов’язана з розвитком,

(15) Визнаючи, що тільки ефективне управління, яке визначене на місцевому рівні та враховує конкретні культурні, історичні, соціальні особливості і відмінності може досягти миру та безпеки,

(16) Усвідомлюючи, що досвід інших регіонів показує, що процес демократизації на Близькому Сході та в Північній Африці потребує часу, враховуючи той факт, що зазвичай це тривалий та складний процес, який включає в себе зміну співвідношення сил у суспільстві,

(17) Будучи переконаною, що досягнення демократії вимагає внесення суттєвих змін до конституції, виборчої системи, законів та правил, які регулюють діяльність політичних партій, ЗМІ, судової системи. Не менш важливою є зміна менталітету, в тому числі зміна парадигми про місце жінок в політичному житті,

1. Пропонує всім державам проаналізувати основні уроки, винесені з арабської весни, які полягають у необхідності проведення демократичних реформ та наданні урядом перших робочих місць та економічних можливостей для свого народу;

2. Рекомендує стійку підтримку політичній реформі, яка повинна включати в себе: створення незалежних спостерігачів за діяльністю уряду, внесення змін до конституції, виборчої системи, законів, норм та порядку, які регулюють діяльність політичних партій, судової системи, ЗМІ, а також участь громадянського суспільства;

3. Закликає усі парламенти члени ратифікувати Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та гарантувати реалізацію права на свободу думки, самовираження, об’єднання, а також інших громадянських та політичних прав;

4. Закликає також парламенти гарантувати створення такої системи управління, яка призведе до покращення життя людей та допоможе відновити довіру до демократичних інститутів та демократії загалом;

5. Радить новим лідерам на Близькому Сході, в Північній Африці і в усьому світі намагатися проводити політику, яка допоможе скоротити економічну нерівність, а також вирішити такі повсякденні проблеми як бідність, відсутність доступу до медичного обслуговування, корупція;

6. Закликає парламенти-члени МПС виступати за підвищення рівня громадянської освіти, приділяючи особливу увагу основоположним принципам демократичного управління, поряд з відображенням різноманітності історій та культур;

7. Наполегливо закликає міжнародне співтовариство поважати і дотримуватися принципу суверенітету, закріпленого в Статуті ООН, для того, щоб уникнути надмірного впливу на ситуацію та результати виборів в державах;

8. Закликає міжнародне співтовариство посилити глобальне партнерство з метою досягнення миру і безпеки;

9. Закликає держави дотримуватися Декларації Тисячоліття, яка зобов’язує до зміцнення миру, безпеки, прав людини, подолання голоду та злиднів, а також важливості права на освіту в контексті сталого зростання;

10. Пропонує політичним партіям та національним парламентам здійснювати політику та застосовувати механізми, які спрямовані на розширення участі жінок та молоді у політичному житті;

11. Закликає всі парламенти вжити конкретних заходів для підвищення прозорості своєї діяльності, прийняти законодавство, розробити інструменти інформаційних та комунікаційних технологій (ІСТ) для полегшення доступу громадян до необхідної інформації про парламентські процеси, крім того, розробити механізми для надання регулярної та ефективної допомоги громадянському суспільству;

12. Наполегливо закликає МПС підтримувати процеси демократизації, які проходять на Близькому Сході та в Північній Африці, особливо конституційну реформу, розробку нового виборчого законодавства, крім того, також ділитися передовим досвідом у сфері відкритого та всебічного виборчого процесу, який веде до формування представницьких та ефективних парламентів;

13. Закликає МПС посилювати потенціал та удосконалювати програми технічної допомоги на підтримку нещодавно сформованих парламентів на Близькому Сході та в Північній Африці.