ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Другої частини сесії ПАРЄ 2014 року

м. Страсбург, 7-11 квітня 2014 року

Загальна інформація

В роботі Другої частини сесії ПАРЄ 2014 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи: І.Попеску (керівник делегації), С.Соболєв (заступник керівника делегації), В.Ар’єв, В.Вечерко, І.Геращенко, В.Пилипенко, А.Шевченко та О.Шевченко. Роботу делегації забезпечував секретаріат делегації у такому складі: керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступники завідувачів відділів цього ж Управління Б.Криловецький та Ю.Мосолов, головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Я.Юдін.

Порядок денний сесії, серед іншого, передбачав обговорення такої проблематики: "Ситуація і права національних меншин в Європі", "Поліпшення захисту та безпеки користувача у цифровому просторі", "Право на доступ до Інтернету", "Перегляд по суті раніше ратифікованих повноважень російської делегації", "Захист неповнолітніх від надмірної діяльності сект", "Гідна робота для всіх" та інші, а за процедурою термінових дебатів – "Останній розвиток подій в Україні: загроза функціонуванню демократичних інститутів ".

Перебіг пленарних засідань Асамблеї.

Участь членів української делегації

у засіданнях Бюро та комітетів

7 квітня ц.р. під час засідання Бюро Голова української делегації І.Попеску (СОЦ) повідомив, що територіальний статус нашої держави може бути змінений тільки у результаті Всеукраїнського референдуму, а відтоді рішення, прийняті в Криму стосовно проведення плебісциту, не відповідають Конституції України, а також зауважив, що обговорення питань, які стосуються України, у міжнародних інституціях мають відбуватися за участі українських представників, і що місії, які готуватимуть звіти з питань прав національних меншин в Україні, мають враховувати той факт, що часто на законодавчому рівні їх права забезпечені на більш високому рівні, ніж це вимагається в прийнятих Радою Європи документах.

Сербський парламентарій Н.Вучкович (Сербія, СОЦ) представила доповідь про діяльність Бюро та Постійного комітету у міжсесійний період.

В обговоренні документу взяли участь, зокрема, депутат Л.Слуцький (РФ, СОЦ), який наголосив на неприпустимості спроб дискримінації в ПАРЄ російських депутатів згідно із списками, складеними в США. Він звернув увагу присутніх, що світова спільнота занадто багато уваги приділяє подіям в Криму, нехтуючи положеннями лютневої угоди між В.Януковичем та опозицією, підписану також високими представниками Франції, Німеччини та Польщі.

До його думки приєднався депутат А.Пушков (РФ, ЄД), який також закликав звернутися до Венеціанської комісії з метою оцінити відповідність подій в Україні демократичним принципам, на яких побудована Рада Європи.

Заступник керівника української делегації С.Соболєв (ЄНП) повідомив, зокрема, що на сході України профашистські російські організації намагаються захопити владу і закликав Асамблею вжити заходів задля недопущення початку Третьої світової війни.

К.Чоуп (Сполучене Королівство, ЄД) заявив, що анексія Криму Російською Федерацією має бути засуджена Радою Європи, наголосивши при цьому, що до таких дій доклали руку члени російської делегації у ПАРЄ, які підтримали на законодавчому рівні окупацію Криму.

Британський парламентарій Р.Гейл (ЄД) звинуватив А.Пушкова у брехні, наголосив, що жодна з країн-учасниць Ради Європи не має права втручатися у внутрішні справи іншої, та закликав Асамблею не залишати такі дії без наслідків, оскільки це може стати поганим прикладом для інших.

Член Комітету з питань рівності та недискримінації Х. Мендес Бота (Португалія, ЄНП), представляючи доповідь "Проституція, торгівля людьми та сучасне рабство в Європі", зокрема, зазначив, що проституція є одним з найогидніших порушень прав людини, яке охоплює від 70 до 140 тисяч людей в Європі щороку та тісно пов’язане із торгівлею людьми, а у справі боротьби з проституцією назвав так звану шведську модель однією з найкращих (у 1999 році Швеція була першою країною, яка ввела кримінальну відповідальність за купівлю сексуальних послуг).

Результатом обговорення стало прийняття відповідної Резолюції, у якій, серед іншого, Асамблея закликала країни-учасниці та партнерів розглянути можливість введення кримінальної відповідальності за купівлю сексуальних послуг на основі шведської моделі, заборонити рекламу сексуальних послуг, запровадити кримінальну відповідальність за сутенерство, а країни, які легалізували проституцію, – встановити мінімальний вік для заняття проституцією на рівні 21 року, забезпечити, щоб усі закони і правила у цій галузі ефективно застосовувалися, гарантувати суворі адміністративні та технічні вимоги до практики секс-бізнесу.

У сфері торгівлі людьми Парламентська асамблея наголосила на необхідності підписати, ратифікувати та виконувати Конвенцію Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми і повною мірою співпрацювати з його моніторинговим механізмом.

Комітет з політичних питань та демократії представив Асамблеї доповідь "Запит на отримання статусу "Партнера за демократію" у Парламентській асамблеї, поданий Парламентом Киргизької Республіки" (доповідач – А.Гросс, Швейцарія, СОЦ).

У прийнятій за підсумками дебатів Резолюції зображується інституційний та політичний ландшафт в Киргизстані, робиться висновок про відповідність запиту за формою та по суті відповідним вимогам Асамблеї та пропонується надати такий статус.

Водночас, в документі наголошується, що Киргизстан повинен продовжувати та поглиблювати реформи, спрямовані на підтримку демократії, забезпечення верховенства права та захист прав людини, і пропонується Асамблеї через два роки розглянути стан виконання політичних зобов’язань, взятих Парламентом Киргизької Республіки.

Парламентарії обговорили доповідь "Ситуація та права національних меншин в Європі", представлену членом Комітету з питань рівності та недискримінації Ф.Калмаром (Угорщина, ЄНП).

В дебатах із зазначеного питання взяв участь керівник української делегації І.Попеску (СОЦ), який, серед іншого, наголосив на тому, що сьогодні в Європі не в повній мірі та не повсюди забезпечені права національних меншин, незважаючи на наявність таких інструментів, як Рамкова конвенція про захист національних меншин та Хартія регіональних та міноритарних мов.

На думку народного депутата України, для вирішення цієї проблеми необхідно керуватися такими принципами: визнання існування національної меншини як такої та захист її ідентичності, гарантування права на відповідну освіту представникам нацменшини за будь-яких бюджетних можливостей, сприяння їхньому політичному представництву на всіх рівнях, недопущення звуження вже існуючих прав національних меншин при змінах до законодавства, особливо на окупованих територіях та в зонах заморожених конфліктів або за умов погіршення економічної ситуації.

І.Попеску закликав захищати права національних меншин не за допомогою зброї, а за допомогою інструментів права.

За підсумками обговорення були прийняті відповідні Резолюція та Рекомендація (додаються).

У першому документі Асамблея висловлює стурбованість щодо проявів екстремального націоналізму, расизму, ксенофобії і нетерпимості в Європі, а також стосовно стану із правами національних меншин, розглядає Рамкову конвенцію про захист національних меншин і Європейську хартію регіональних та мінори тарних мов як вагомі засоби із захисту меншин в Європі, підкреслює важливість стабільності, солідарності та мирного співіснування великої кількості людей в Європі, закликає до просування концепції "єдність через різноманітність" та наголошує на тому, що захист прав національних меншин повинен залишатися пріоритетом у політичному порядку денному.

В Рекомендації Асамблея звертається до Комітету міністрів РЄ вжити ряд заходів, спрямованих на вирішення потреб меншин, захист їхніх прав та людської гідності.

На засіданні Моніторинговому комітеті в рамках обговорення проекту доповіді щодо функціонування демократичних інститутів в Україні народний депутат І.Геращенко (ЄНП), зокрема, наголосила на тому, що українська влада є повністю легітимною та представленою усіма регіонами країни, а Уряд сформовано конституційною більшістю голосів у Парламенті.

Також член української делегації поінформувала про відсутність мовної проблеми в нашій країні, намагання дестабілізувати ситуацію в Україні з боку сепаратистів, які мають підтримку з боку Російської Федерації та порушення прав людини в Криму.

Депутат А.Фішер (Німеччина, ЄНП) представив доповідь "Поліпшення захисту та безпеки користувача у цифровому просторі", у якій, зокрема, висловлюється занепокоєння у зв’язку з порушенням приватності в Інтернеті, численними втручаннями в персональні данні користувачів, а також масштабними хакерськими атаками на облікові записи користувачів та паролі у шахрайських цілях.

У продовження цієї тематики депутат Й.Пелконен (Фінляндія, ЄНП) представила доповідь "Право на доступ до Інтернету", присвячену питанню стосовно забезпеченню державами права людей на безперешкодний доступ до мережі, незалежно від віку, місця проживання, доходу тощо.

Результатом обговорення першого документа стало прийняття відповідних Резолюції та Рекомендації.

У Резолюції Асамблея закликає усіх членів та держави-спостерігачі забезпечити таємницю персональних даних в мережі, зобов’язати провайдерів в автоматичному режимі застосовувати шифрування та технології умовного доступу, а також інформувати користувачів онлайн сервісів про їхні права.

У відповідності до прийнятої Рекомендації Кабінет міністрі, зокрема, має розглянути можливість розробки додаткового протоколу до Конвенції про кіберзлочинність щодо серйозних порушень основних прав користувачів онлайн сервісів, сприяти державам-учасницям у здійсненні Конвенції про кіберзлочинність та Конвенції про захист фізичних осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру тощо.

За результатами обговорення другої доповіді Асамблея проголосувала за прийняття Резолюції, у якій зазначається, що органи влади країн-учасниць зобов’язані забезпечити ефективне здійснення права на свободу висловлення думки в Інтернеті.

Термінові дебати Асамблеї були присвячені доповіді "Останній розвиток подій в Україні: загрози для функціонування демократичних інституцій", підготовленій співдоповідачами Моніторингового комітету М.Репс (Естонія, АЛДЄ) та М. де Пубре-Лундін (Швеція, ЄНП).

Представляючи згаданий документ, М.Репс наголосила, що Асамблея засуджує будь-які спроби анексії, підтримку сепаратистських рухів, які можуть поставити під сумнів територіальну цілісність України, а також підкреслила, що військове та політичне зовнішнє втручання, що наразі стоїть на заваді проведення президентських виборів у травні ц.р., істотно загрожує функціонуванню демократичної держави.

Депутат П.Аграмон (Іспанія, ЄНП) рішуче засудив окупацію Росією Криму, наголосив, що демократичний світ ніколи не визнає цю анексію, підкреслив, що РФ має припинити агресивні дії та вивести свої війська за межі Україні, звинуватив Росію у підбурюванні сепаратистських заворушень на сході України та засудив методи Президента Путіна, який у зовнішній політиці "користується методами ХІХ сторіччя".

М.Бек (Німеччина, АЛДЄ) назвала події на Майдані в Києві народним повстанням усієї України проти злочинної корупційної влади, у якому взяли участь представники усіх національностей, засудила Російську Федерацію за грубе порушення вимог Будапештського меморандуму, висловилася за необхідність європейського сприяння проведенню в травні ц.р. по-справжньому демократичних президентських виборів.

Т.Кокс (Нідерланди, ОЄЛ) зазначив, що через дії українських олігархів та крайніх націоналістів Україна та її громадяни потрапили у сьогоднішнє скрутне становище і засудив будь-яке втручання у внутрішні справи України ззовні, як зі сторони Сходу, так і Заходу.

Г.Флего (Хорватія, СОЦ) наголосив, що Україна зазнала зовнішньої агресії зі сторони Росії, підкреслив, що Україна не повинна прямувати на Захід за рахунок погіршення відносин зі Сходом або навпаки. Наша держава, за його словами, має стати мостом між Сходом і Заходом і відновити та розвивати свій нейтралітет.

Генеральний секретар Ради Європи Т.Ягланд засудив спроби змінити кордони в Європі, наголосив на необхідності проведення суду для винних у загибелі людей на Майдані, висловився за підтримку Україні зі сторони ПАРЄ у створенні демократичних інституцій, в чому значну роль має відіграти Венеціанська комісія, назвав захист прав меншин одним із пріоритетів сьогоднішньої України.

Голова української делегації І.Попеску (СОЦ) звернув увагу колег, що сьогоднішнє порушення Росією положень Будапештського меморандуму може стати небезпечним прецедентом в контексті подальших переговорів світової спільноти із деякими країнами щодо згортання існуючих військових ядерних програм, наголосив, що Україна ніколи не визнає анексії Криму і буде постійно вимагати його повернення, запевнив присутніх, що процес втілення конституційної та судової реформ в нашій країні є гарної ознакою для остаточного утвердження України, як європейської демократичної держави.

Е.Шнайдер-Шнайтер (Швейцарія, ЄНП) приєдналась до колег у засудженні дій РФ в Криму, однак при цьому закликала розвивати діалог з Росією задля мирного вирішення сьогоднішньої кризи в Україні.

Голова російської делегації О.Пушков (ЄД) звинуватив українську владу у невиконанні лютневої угоди між опозицією і колишнім Президентом В.Януковичем.

Заступник Голови української делегації С.Соболєв (ЄНП) закликав вжити заходів задля припинення агресії проти України та звинуватив РФ в наданні притулку В.Януковичу.

Народний депутат О.Шевченко (незалежний) у своєму виступі наголосив, що парламентська фракція партії "Свобода" рішуче підтримує проведення реформ в Україні, зокрема, підготовку нової Конституції, закликав позбавити РФ членства в Асамблеї, висунув ініціативу, щоб Рада Європи розпочала боротьбу за заборону ядерної зброї як такої у всьому світі, а також, зважаючи на денонсацію Росією в односторонньому порядку ряду угод стосовно перебуванням ЧФ РФ на території України, висунув вимогу вивести усі російські війська з Криму.

Представник грузинської делегації Д.Бакрадзе (ЄНП) нагадав, що слабка реакція Асамблеї на події в Грузії вкоренила в російського агресора думку, що він може й надалі продовжувати свої загарбницькі дії.

Член української делегації В.Пилипенко (СОЦ) зазначив, що сьогодні незалежність України є під загрозою у зв’язку з агресією Росії, підкреслив, що сьогоднішнє керівництво РФ повністю ігнорує демократичні цінності міжнародної спільноти і висловив переконання, що "право сильніше за зброю".

Г.Петренко (Молдова, ОЄЛ) у своєму виступі наголосив, що в Україні відбувся державний переворот та існує велика загроза життю російськомовних громадян з боку неофашистів, представники яких вже отримали високі державні посади.

Представник канадського парламенту К.Чізу наголосив, що Канада не визнає результати референдуму в Криму, підтримав положення Резолюції ООН щодо України від 27 березня ц.р. та привітав стриманість української влади, яка не дала втягнути себе у криваву війну.

Б.Фурньє (Франція, ЄНП) розкритикував позицію Заходу, який обмежується лише суворими заявами, не вживаючи натомість жодних конкретних дієвих заходів.

Т.Гауді-Надя (Угорщина, незалежний) заявив, що Україна ніколи не була самостійною державою, і озвучив "прагнення" Угорщини повернути собі Закарпаття.

Л.Сігань (Латвія, ЄНП) наголосила, що Україна сама має вирішувати питання щодо свого майбутнього державного устрою.

За підсумками дебатів (з урахуванням поправок, поданих, зокрема, членами української делегації) переважною більшістю голосів (154 – "за", 26 – "проти", 14 – "утрималось") була прийнята відповідна Резолюція (додається).

Асамблея заслухала доповідь "Доступ до громадянства та ефективна імплементація Європейської конвенції про громадянство", яку представив член Комітету з юридичних питань та прав людини Б.Чілевіч (Латвія, СОЦ).

За результатами обговорення були прийняті відповідні Резолюцію і Рекомендацію. У Резолюції Асамблея, зокрема, закликала держави-учасниці підписати та/або ратифікувати Європейську конвенцію про громадянство та вживати заходів з метою запобігання та ліквідації випадків апатридів.

У другому документі Комітету міністрів рекомендується вивчити шляхи і засоби сприяння приєднанню до Європейської конвенції про громадянство, а також якнайшвидшої її імплементації на національному рівні.

Асамблея розглянула доповідь "Перегляд по суті раніше ратифікованих повноважень російської делегації", підготовлену доповідачем Комітету з питань дотримання обов’язків і зобов’язань державами-учасницями перед Радою Європи Ш.Шенахом (Австрія, СОЦ).

Під час дебатів із згаданого питання всі уповноважені представники політичних груп одностайно визнали військову окупацію української території Російською Федерацією та анексію Криму серйозним порушенням міжнародного права та Статуту Ради Європи. Разом з цим, обговорюючи можливу реакцію Асамблеї на такі кроки Росії, погляди ораторів розділилися.

Так, М.Єнсен (АЛДЄ) закликав підтримати пропозицію із позбавлення російську делегацію права голосу, а у разі відсутності прогресу із деескалація ситуації – припинити повноваження делегації країни-агресора.

Представник соціалістів А.Гросс висловився за позбавлення права голосу російських парламентаріїв як сигнал щодо занепокоєності Ради Європи, але не підтримав більш жорсткі санкції, оскільки це, на його думку, не сприятиме політичному діалогу.

Т.Кокс (Об'єднані ліві) дав негативну оцінку ідеї позбавлення права голосу російських депутатів, тому що це зашкодить взаємодії Організації з РФ і призведе до ізоляції останньої.

Член української делегації О.Шевченко, виступаючи за діалог, звернув увагу колег на відсутність російських парламентаріїв у сесійній залі як свідчення їхнього небажання співпрацювати, а також на загрозливе намагання Росії, яка володіє ядерною зброєю, змінити світовий порядок.

Народний депутат В.Пилипенко зосередився на викликах, які постали перед Україною у зв’язку з військовим вторгненням Росії та анексією Криму, нагадав про визнання Венеціанською комісією так званого референдуму в Криму нелегітимним та назвав штучними та необґрунтованими причини, зокрема "мовне питання", якими Росія пояснює своє вторгнення,.

Керівник української делегації І.Попеску, визнаючи доцільність вирішувати будь-які проблемні питання мирним шляхом, закликав Асамблею відреагувати на брутальне порушення Росією міжнародних договорів та анексію Криму.

Заступник Голови делегації С. Соболєв провів історичні паралелі між намаганнями світової спільноти вгамувати мирним шляхом гітлерівську агресію та сучасною кремлівською загарбницькою політикою, спираючись на факти, спростував деякі неправдиві твердження російської пропаганди, зокрема щодо утиски російської меншини в Україні та нехтування правом нацменшин на використання рідної мови, а також закликав підтримувати діалог з російським громадянським суспільством.

Член української делегації В.Ар’єв висловив занепокоєння у зв’язку з діями РФ, зокрема нехтуванням нормами міжнародного прав, намаганнями змінити міждержавні кордони, які зафіксовані після Другої світової війни, використанням "гебельсовської" пропаганди, створенням гарячих точок шляхом підтримки сепаратистках рухів, і закликав до консолідації зусиль із протидії зазначеним негативним явищам.

Народний депутат І.Геращенко поставила під сумнів ведення адекватного діалогу з Росією на сучасному етапі у зв’язку з небажанням останньої чути іншу сторону, і, посилаючись на вкрай низькі рейтинги, які займає РФ по ключовим показникам соціально-економічного та правового розвитку, висловила подив у зв’язку із значної уваги Росії не до власних проблем, а до внутрішніх справ України.

За підсумками дебатів (з урахуванням поправок, поданих, зокрема, членами української делегації) переважною більшістю голосів (145 – "за", 21 – "проти", 22 – "утрималось") була прийнята відповідна Резолюція (додається).

Парламентарії обговорили доповідь "Нагальна потреба вирішення питання щодо нових випадків ухиляння від співпраці з Європейським судом з прав людини", представлену Комітетом з юридичних питань та прав людини (доповідач – К.Сасі, Фінляндія, ЄНП).

В ході обговорення поправок до проекту Резолюції із зазначеного питання Асамблея вирішила вилучити із тексту документу згадування нашої країни у зв’язку з засудженням випадків відвертих порушень тимчасових заходів Європейського суду з прав людини, спрямованих на захист заявників від екстрадиції або депортації до країн, де їм можуть загрожувати ризики, зокрема, тортури.

Підсумком дебатів стало прийняття відповідних Резолюції та Рекомендації.

У першому документі Асамблея, серед іншого, закликає всі держави- учасниці Конвенції з прав людини поважати тимчасові заходи, визначені Європейським судом, та висловлює особливу стурбованість з приводу нещодавнього явища, яке спостерігалося в Російській Федерації, - тимчасового зникнення заявників, захищених тимчасовими заходами, та їх подальша повторна поява в країні, яка просила екстрадицію.

В Рекомендації Асамблея доручає Комітету міністрів подальший нагляд на регулярній основі випадків недотримання тимчасових заходів Європейського суду з прав людини і пропонує КМ РЄ продовжувати наполягати на ефективному розслідуванні будь-яких порушень тимчасових заходів Суду.

Асамблея провела дебати по доповіді Комітету з юридичних питань та прав людини "Захист неповнолітніх від надмірної діяльності сект" (доповідач – Р.Саля, Франція, ЄНП) і прийняла відповідну Резолюцію.

У документі Асамблея, зокрема, висловлює занепокоєння у зв'язку із захистом прав неповнолітніх, особливо тих, які належать до релігійних меншин, включаючи секти і закликає національні парламенти започаткувати групи із вивчення захисту прав неповнолітніх, зокрема тих, які належать до релігійних меншин.

Асамблея заслухала члена Комітету з соціальних питань, охорони здоров'я та сталого розвитку Р.Десейна (Бельгія, ЄНП), який представив доповідь на тему "Гідна робота для всіх".

У прийнятій за підсумками дебатів Резолюції, зокрема, зазначається, що по всій Європі зростає громадське занепокоєння через руйнування права на працю, гарантій зайнятості та якості працевлаштування, особливо для молоді та мігрантів. Тривалий економічний застій, дерегулювання ринку та сувора економія знищили більше робочих місць, ніж було створено. Це контрастує з динамікою в країнах, що розвиваються, які демонструють швидкі успіхи в конкурентоспроможності та рівні життя, але відстають за трудовим правом. Глобальна та внутрішньо-європейська асиметрія покладена в основу "гонки на виживання" за зарплату, соціальний захист та умови праці, таким чином це збільшує нерівність і призводить до соціального демпінгу. З метою збереження соціального миру і справедливості через "збільшення та поліпшення робочих місць" Асамблея рекомендує державам-учасницям вжити низку заходів.

Парламентська асамблея розглянула доповідь "Біженці і право на працю", представлену від Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб К.Чоупом (Сполучене Королівство, ЄД).

Результатом обговорення стало прийняття Резолюції, у якій Асамблея рекомендує державам-учасницям усунути усі правові та законодавчі бар’єри, що заважають біженцям отримати повний доступ до ринку праці і забезпечити їхнє право на працю, спростити процедури визнання та сертифікації кваліфікацій і досвіду, отриманих за кордоном, розробляти програми працевлаштування для біженців та осіб-шукачів притулку та ін.

Також парламентарії заслухали доповідь "Припинення дитячої бідності в Європі", підготовлену членом Комітету з соціальних питань, охорони здоров'я та сталого розвитку С.Фаталієвою (Азербайджан, ЄД).

В обговоренні документу взяв участь Голова української делегації І.Попеску, який наголосив, що нехтуванням проблем виховання дітей ми позбавляємо себе майбутнього, закликав колег сприяти створенню умов задля усиновлення дітей-сиріт та повідомив, як гарний приклад для наслідування, що в Чернівецькій області єпископ Лонгін (отець Михаїл Жар) з Бенченського монастиря всиновив 400 дітей, які опинилися без батьків, зокрема й таких, що страждають від тяжких хвороб.

Підсумком дебатів із згаданого питання стало прийняття відповідних Резолюцію та Рекомендацію.

У першому документі Асамблея закликала держави-учасниці виділяти достатні бюджетні ресурси для системи соціального захисту, інвестувати в освіту в підлітковому віці, забезпечити дітей безпечними і відповідними умовами життя, мобілізувати знання, державні і приватні кошти на європейському рівні, з тим, щоб гарантувати матеріальне забезпечення та рівні можливості для всіх дітей.

У другому документі Асамблея рекомендувала Комітету міністрів запрошувати органи державної влади звертати особливу увагу на поточний економічний контекст і конкретне становище дітей, що живуть у бідності при реалізації поточної стратегії прав дитини на 2012-2015 рр., а також запросити Конгреси місцевої і регіональної влади Ради Європи зробити свій внесок у діяльність в цій сфері.

На засіданні Бюро Асамблеї 11 квітня ц.р. І.Попеску запевнив колег, що Україна готова надати сприяння тимчасовому комітету із спостереження за позачерговими президентськими виборами в Україні, наголосивши при цьому, що наша країна зробить все від неї залежне, щоб майбутні вибори стали прозорими, чесними і демократичними.

Виступи запрошених осіб

Перед депутатами виступив Міністр з питань Європи, інтеграції та закордонних справ, Голова Комітету міністрів С.Курц, який, зокрема, повідомив, що вирішення "українського питання" є європейським пріоритетом з січня поточного року, висловив сподівання, що за допомогою Ради Європи України швидко проведе правову реформу, а також наголосив, що національні меншини в Україні не зазнають ніяких обмежень чи принижень і знаходяться у повній безпеці.

Він поінформував Асамблею, що українська сторона неодноразово зверталася до офіційної Москви з пропозицією про проведення прямих переговорів, однак усі звернення залишилися без відповіді.

Пригадавши Будапештський меморандум С.Курц наголосив, що тут має місце порушення цього міжнародного документа однією з країн-гарантів територіальної цілісності України.

С.Курц наголосив, що угода, підписана в Києві 21 лютого ц.р. між В.Януковичем та опозицією, є чинною і активно реалізується за сприяння Ради Європи и Європейського Союзу, зокрема, в частині здійснення конституційної реформи в Україні, підготовки до президентських виборів та розслідування насильницьких дій колишньої влади на Майдані в Києві.

Також Голова КМ РЄ зазначив, що російська агресія значно збільшила в Україні кількість прихильників членства в НАТО, однак кількість противників такого кроку в Україні все ще існує.

Він висловив припущення, що, можливо, Україна, як свого часу Австрія, обере для себе нейтральний статус, проте підкреслив, що рішення стосовно свого безпекового майбутнього Україна має приймати самостійно.

До парламентаріїв із черговим звітом за 2013 рік звернувся Комісар Ради Європи з прав людини Н.Муйжніекс.

В ході дискусії представники майже всіх політичних груп (Група соціалісти, Група Європейської народної партії, Група європейських демократів та Альянс лібералів і демократів за Європу) виявили глибоке занепокоєння щодо ситуації із дотриманням прав людини на Кримському півострові та у цьому зв'язку цікавились позицією Комісара, зокрема стосовно забезпечення свободи ЗМІ, становища кримськотатарського народу та застосування обмежуючого законодавства РФ, яке регулює діяльність неурядових організацій.

Н.Муйжніекс, посилаючись на відсутність можливості відвідати Крим, повідомив про тривожні сигнали в контексті згаданої проблематики, а також наявні випадки переміщених осіб з числа кримськотатарського народу, зникнення активістів громадянського суспільства та напади на представників ЗМІ.

До членів Парламентської асамблеї звернувся Президент Австрії Х.Фішер. Торкаючись ситуації в Україні, Х.Фішер, зокрема, зазначив, що Україна повинна сама, без зовнішнього тиску, визначати своє майбутнє, наголосив, що вся Європа зацікавлена в існуванні добрих взаємовигідних відносин з РФ, висловив позицію, що приєднання України до НАТО у найближчому майбутньому було б помилкою Заходу.

Х. Фішер назвав останні агресивні дії Росії щодо України неприйнятними, проте не підтримав ініціативу застосування Асамблеєю жорстких санкцій проти РФ, оскільки це заважатиме підтримці діалогу з Росією.

Відповідаючи на питання С. Соболєва щодо повернення в Україну коштів, вкрадених колишніми олігархами, Президент зазначив, що Австрія на вимогу США вже здійснила арешт українського олігарха Д.Фірташа і наразі вирішується питання стосовно його екстрадиції до Сполучених Штатів Америки, а повернення вкрадених коштів має здійснюватися за відповідними рішеннями судів.

Зустрічі, протокольні заходи

За ініціативою Президента ПАРЄ А.Брассер перед розглядом українського питання відбулась її зустріч з І.Попеску, під час якої співрозмовники обмінялися думками щодо сучасної ситуації в Україні, агресії Російської Федерації проти нашої країни, необхідності проведення в Україні конституційної й правової реформ з урахуванням інтересів національних меншин.

Відбулася зустріч Генерального секретаря Ради Європи Т.Ягланда з членами української делегації (І.Попеску, С.Соболєв, А.Шевченко, О.Шевченко, В.Ар’єв), в ході якої сторони обговорили питання стосовно правових та гуманітарних наслідків окупації Криму Російською Федерацією, сприяння РЄ у проведенні нашою країною судової та конституційної реформ, перспектив подальшої децентралізації влади в Україні із збереженням існуючого територіального устрою.

Генсек наголосив на тому, що Україна постійно перебуває в центрі уваги Організації, підтвердив визнання територіальної цілісності та незалежності нашої держави і запевнив у готовності надати необхідне сприяння для стабілізації ситуації в країні та впровадження європейських стандартів у законодавчій сфері.

Члени української делегації – І.Попеску та С.Соболєв – взяли участь в робочому ланчі за участю Президента Асамблеї А.Брассер, голів політичних груп ПАРЄ, Міністра юстиції України П.Петренка та Генерального прокурора України О.Мохницького.

Висновки та пропозиції

 1. Робота членів української делегації під час сесії Асамблеї була активною та результативною.

 2. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації та Міністерству закордонних справ України за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.

3. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання та врахування у роботі до комітетів Верховної Ради України, Міністерства закордонних справ України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.