ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Першої частини сесії ПАРЄ 2016 року

(25-29 січня, м. Страсбург)

Загальна інформація

25-29 січня 2016 р. у м.Страсбург відбулася Перша частина цьогорічної сесії ПАРЄ, у якій взяли участь народні депутати України: В.Ар’єв (Голова Делегації), Ю.Льовочкіна (перший заступник Голови Делегації), Г.Логвинський (заступник Голови Делегації), С.Соболєв (заступник Голови Делегації), Б.Береза, О.Біловол, С.Власенко, В.Вовк, І.Геращенко, В.Голуб, О.Гончаренко, М.Джемілєв, Л.Ємець, М.Іонова, С.Кіраль, А.Лопушанський, О.Сотник та П.Унгурян. Роботу Постійної делегації забезпечував секретаріат у такому складі: перший заступник керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступники завідувачів відділами того ж Управління Б.Криловецький, Ю.Мосолов та О.Фурман, а також перекладач-синхроніст С.Саєнко.

Асамблея затвердила, серед інших, повноваження української делегації на 2016 рік.

Президентом ПАРЄ було обрано іспанського парламентарія Педро Аграмунта.

Членів української делегації було обрано до керівного складу низки комітетів ПАРЄ: В.Ар’єва — Головою Комітету з питань культури, науки, освіти та ЗМІ, С.Власенка — першим заступником Голови Комітету з питань виборів суддів Європейського суду з прав людини, С.Кіраля — головою підкомітету з питань довкілля та енергетики Комітету з соціальних питань, охорони здоров'я та сталого розвитку.

Порядок денний Першої частини цьогорічної сесії ПАРЄ передбачав розгляд таких питань: “Ескалація насилля у Нагорному Карабаху та на інших окупованих територіях Азербайджану”, “Обмеження населення прикордонних територій Азербайджану у доступі до води”, “Запровадження санкцій проти парламентаріїв”, “Боротьба з міжнародним тероризмом та забезпечення захисту стандартів і цінностей Ради Європи”, “Недавні напади на жінок: необхідність комплексного реагування та чесного висвітлення”, “Середземне море: парадні двері для нелегальної міграції”, “Організована злочинність і мігранти”, “Іноземні бойовики у Сирії та Іраку”, “Ситуація у Косово і роль Ради Європи”, “Зміцнення захисту та ролі правозахисників в державах-членах Ради Європи”, “Недопущення невиправданих обмежень у діяльності неурядових організацій у Європі”, “Доступ до шкільного навчання та освіти усіх дітей”, “Судова корупція: необхідність до провадження в життя пропозицій Асамблеї” тощо.

Перебіг пленарних засідань та зібрань комітетів

Парламентська асамблея затвердила повноваження національних делегацій, окрім російської (внаслідок того, що Федеральні Збори РФ відмовились подавати своїх представників в Асамблеї). У зв'язку із застереженнями з формальних причин щодо повноважень молдовських парламентаріїв Комітету з Правил процедур, імунітетів та інституційних справ було доручено підготувати відповідне рішення.

Новообраний Президент Асамблеї П.Аграмунт у своїй вітальній промові окреслив основні цілі свого головування, зокрема: утвердження демократії та захист прав людини, розробка заходів з подолання сучасних викликів, зміцнення мандату Асамблеї, пошук загального порозуміння в Європі. Серед іншого, пан Аграмунт нагадав про численні терористичні акти, які відбулися у державах-членах останнім часом, висловивши занепокоєння стосовно політико-безпекової ситуації в світі, проблем міграції, заморожених конфліктів та зростання націоналізму. За його словами, важливим завданням для Європи є недопущення збільшення кількості нових джихадістів та екстремістів на своїй території, зміцнення солідарності європейських держав у всіх сферах та збереження передової ролі РЄ у цьому процесі.

Також П.Аграмунт висловив стурбованість у зв’язку з анексією Криму та вибухонебезпечною ситуацією на сході України, закликав сторони конфлікту до діалогу з метою відновлення стабільності у регіоні, наголосив, що Росія має відіграти важливу роль у врегулюванні ситуації, та підкреслив пріоритетність питання щодо звільнення Н. Савченко.

Перед членами Асамблеї виступила А.Брассер з доповіддю про діяльність Бюро та Постійного комітету у міжсесійний період. Зазначений документ було схвалено Асамблеєю.

Перед парламентаріями виступив Голова Комітету міністрів, Міністр закордонних справ Республіки Болгарія Д.Мітов, який повідомив членам Асамблеї про пріоритети болгарського головування в Організації, серед яких, зокрема, боротьба з тероризмом та подолання його негативних наслідків, захист прав дитини (зокрема, шляхом розробки відповідної стратегії на 2016-2021 рр.), забезпечення свободи ЗМІ, захист прав вразливих груп (таких, як дітей мігрантів, ромів та інших).

Крім того, Д.Мітов поінформував, що під час болгарського головування продовжуватиметься зміцнення діяльності щодо забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини та розвитку відносин з іншими міжнародними організаціями, та наголосив, що Комітет міністрів продовжує уважно слідкувати за розвитком подій в Україні, зокрема за процесом конституційних змін в частині децентралізації, боротьбою з корупцією, розвитком подій на сході країни та в Криму.

В Асамблеї відбулися вільні дебати, у ході яких було порушено таку проблематику: свобода ЗМІ, проблеми біженців, нещодавні події у Кельні, ситуація з функціонуванням демократичних інституцій в Македонії, корупційні скандали у ФІФА, сурогатне материнство, ядерна програма Ірану, поточна політична ситуація у Грузії та Сирії.

У вільних дебатах взяв участь заступник Голови української делегації С. Соболєв, який звернув увагу на злочини, які чинить Росія, а саме окупація територій суверенних держав, вбивства на замовлення влади (зокрема Б.Нємцова та О.Литвиненка), незаконне ув’язнення Надії Савченко. Народний депутат закликав Асамблею вжити заходи, спрямовані на засудження та покарання цих злочинів.

Асамблея провела спільне обговорення таких доповідей: “Ескалація насильства у Нагорному Карабаху та на інших окупованих територіях Азербайджану” і “Обмеження населення прикордонних територій Азербайджану у доступі до води”.

Дебати із зазначених питань розгорнулися переважно навколо проблематики дотримання Азербайджаном та Вірменією своїх зобов’язань, доступу доповідачів ПАРЄ на території держав-членів, зростання напруги на азербайджансько-вірменській лінії розмежування та використання тяжкого озброєння, ролі Росії у конфлікті, формату Мінської групи ОБСЄ, шляхів деескалації та врегулювання конфлікту, а також функціонування демократичних інституцій в цих республіках.

Члени української делегації М.Джемілєв та А.Лопушанський не змогли взяти участь у дебатах у зв’язку з обмеженим регламентом виступів. Їхні друковані виступи було включено до протоколу засідання.

За підсумками обговорення Резолюція на тему “Зростання напруги у Нагорному Карабаху та на інших територіях Азербайджану” не було схвалено, а Резолюція щодо обмеження населення прикордонних територій Азербайджану у доступі до води була підтримана з врахуванням поправок.

Перед членами Асамблеї виступив Президент Республіки Болгарії Р.Плевнелієв, який, серед іншого, засудив використання сили у міжнародних відносинах та порушення міжнародного права, виступив за формування системи завчасного попередження конфліктів та виявлення випадків порушення прав людини, принципів демократії та верховенства права, наголосив на солідарності Болгарії з іншими державами Європи щодо подолання негативних наслідків міграції та закликав до спільних зусиль у боротьбі з її першопричинами, а саме – тероризмом, підкресливши, що Болгарія підтримує усі ініціативи в цій сфері.

Р.Плевнелієв висловив жаль з приводу протистояння між Заходом та Росією, що проявилося у конфлікті в Україні і небезпечній ситуації “холодного миру”, наголосив, що анексія Криму це явне порушення міжнародного права, зазначивши, що Крим є невід'ємною складовою України, так саме як і Україна є інтегральною частиною Європи.

Також, Президент Болгарії повідомив членам Асамблеї про поточну політичну ситуацію та перебіг боротьби з корупцією й функціонування демократичних інституцій в Болгарії, а також звернувся до членів Асамблеї з проханням виключити Болгарію з процедури пост-моніторингу.

Члени Асамблеї заслухали Генерального секретаря Ради Європи Т.Ягланда, який наголосив на важливості неухильного дотримання положень Європейської конвенції з прав людини та виконання рішень Європейського суду з прав людини, подолання кризи міграції та посилення боротьби з тероризмом. Також Т.Ягланд зробив акцент на тому, що статус Криму, як анексованої території, чітко визначений Комітетом міністрів РЄ.

За словами Генерального секретаря, метою поточної місії Ради Європи на чолі з Ж.Студеманом до АРК є оцінка стану справ з дотриманням прав людини, а проведення візиту не підриває позицію РЄ щодо підтримки територіальної цілісності України і було узгоджено з усіма зацікавленими сторонами.

Член української делегації І.Геращенко, звернувшись до Т.Ягланда, порушила питання щодо інтенсифікації зусиль щодо повернення Криму і впровадження механізмів захисту прав людини в АРК. У відповідь Генсек повідомив, що підтримуючи територіальну цілісність України, відчуває відповідальність за дотримання прав населення Криму і, що за результатами місії Ж.Студмана буде підготовлена доповідь.

Асамблея розглянула запит Хашимітського Королівства Йорданії на одержання статусу партнера за демократію. Дебати фокусувалися навколо питань стосовно мораторію на смертну кару, боротьби з корупцією, прав жінок та дітей, свободи віросповідання, висловлення поглядів та реалізації права на свободу зібрань в Йорданії. В результаті обговорення була схвалена з врахуванням поправок відповідна Резолюція, у відповідності до якої країна набула статус партнера за демократію ПАРЄ.

Перед членами Асамблеї виступив Спікер Парламенту Йорданії, який висловив вдячність за підтримку країні та повідомив про прагнення Йорданії до розбудови демократії, реалізації децентралізації, проведення реформі вільних й демократичних парламентських виборів, а також поінформував про виклики, яким протистоїть Королівство у зв'язку з діяльністю ІДІЛ та нелегальною міграцією.

Асамблея розглянула доповідь “Запровадження санкцій проти парламентаріїв”. Представляючи документ, Голова Комітету з питань Правил процедури, імунітетів та інституційних справ Л.Марі-Паск’є наголосила на важливості даної доповіді для утвердження прав парламентаріїв, які відіграють важливу роль у політико-безпекових процесах, зокрема шляхом участі у врегулюванні конфліктів. Голова Комітету підкреслила, що відповідно до проекту представленого документу депутатам гарантуватиметься імунітет на європейському рівні, і зазначила, що наявність імунітету у депутатів сприятиме реалізації їхнього мандату в міжнародному контексті, висловивши жаль з приводу відсутності існування подібних положень наразі.

Під час обговорення зазначеної доповіді депутати, серед іншого, звертали увагу на неприпустимість утримання під вартою члена Асамблеї Н.Савченко, засудили такі явища, як відмова депутатам у видачі віз та порушення права парламентаріїв на висловлення політичних поглядів тощо.

В обговоренні взяли участь члени української делегації.

Так, В.Ар’єв наголосив на неприпустимості існування безмежних прав у парламентаріїв з одночасною відсутністю будь-якої відповідальності. Він підкреслив, що суверенним правом держави є захист своїх інтересів, та окремо висловив занепокоєння щодо пункту 5 проекту Резолюції із зазначеного питання, який наділяє парламентаріїв безмежними правами та обмежує державу у праві на захист своїх інтересів.

М.Іонова нагадала про продовження незаконної анексії Криму, окупацію Росією Донбасу та незаконне тримання під вартою Н.Савченко, закликавши колег не підміняти поняття імунітету поняттям безкарності. Крім того, вона повідомила парламентаріям, що німецький депутат А.Гунько, який раніше незаконно перетинав державний кордон нашої держави, нещодавно сам відмовився відвідати Україну як член місії ПАРЄ зі спостереження за місцевими виборами в Україні, а також, що своїми візитами на Донбас європейські парламентарії фактично демонструють підтримку терористам, що негативно впливає на політичне врегулювання ситуації на сході України.

І.Геращенко зауважила, що санкції не завжди є репресіями, а також нагадала присутнім, що Росія ще й досі не вивела війська з Донбасу, у зв’язку з чим Україна не має можливості забезпечувати свій суверенітет на цій території, та вказала на відповідальність, яку мають нести депутати російського парламенту, підтримавши анексію Криму та окупацію Донбасу.

О.Гончаренко у своєму виступі зазначив, що Україна підтримує усі дії, спрямовані на підтримку мандату парламентарія, нагадавши при цьому про свій негативний досвід перебування у статусі незаконно затриманого у Москві і підкреслив, що навіть за умови існування даної Резолюції, вона жодним чином би не вплинула тоді на його долю, оскільки Росія нехтує своїми зобов’язаннями.

С.Соболєв наголосив на важливості розмежування діяльності парламентарія в рамках Асамблеї та поза нею, а також на неприпустимості ігнорування положень резолюцій ПАРЄ, зокрема щодо України, членами Асамблеї у своїй політичній роботі.

В результаті обговорення були схвалені відповідні Резолюція та Рекомендація (додаються) з врахуванням поправок, які збалансували зміст документів та відобразили пропозиції українських депутатів.

Під час засідання Комітету з питань міграції біженців та переміщених осіб було заслухано попередній проект доповіді “Гуманітарні застереження щодо осіб ув'язнених в ході конфлікту в Україні”. У засіданні взяли участь члени української делегації М.Іонова, Л.Ємець, О.Гончаренко, С.Власенко та В.Голуб.

Серед запрошених осіб слово було надане раднику Голови СБУ Ю.Тандіту, який повідомив про страшні умови незаконного утримання людей в районах бойових дій на Донбасі, а також надав фотодокази порушення російською стороною Мінських домовленостей.

Крім того боєць батальйону “Донбас” А.Хорунжий повідомив про обставини свого ув’язнення та умови незаконного утримання, а координатор центру громадських свобод “Євромайдан СОС” М.Томак поінформувала про діяльність в Україні відповідних правозахисних груп та значну увагу привернула тому, що незаконно затримані люди систематично піддаються тортурам.

У своєму виступі автор доповіді Н.Кляйнберга висловила жаль з приводу продовження утримання під вартою члена Комітету Н.Савченко та звернулась із закликом забезпечити справедливий розгляд її справи в належні строки. Н.Кляйнберга повідомила про свій візит в Україну, а також про те, що в доповіді буде відображена поточна ситуація зі станом справ по обміну полоненими, ситуація із допомогою особам, які звільнилися з полону.

Крім того вона звернула увагу на те, що слід замінити у назві доповіді слово “конфлікт” на слово “війна”, що більше відповідає дійсності. Члени комітету підтримали пропозицію доповідача.

Асамблея провела спільне обговорення доповідей “Середземне море: парадні двері для нелегальної міграції” та “Організована злочинність і мігранти”.

Учасники дебатів назвали події у Сирії основною причиною нелегальної міграції в Європі, обговорили гуманітарні проблеми, з якими стикаються держави у світлі неконтрольованих потоків мігрантів, та закликали до активізації допомоги державам, які найбільше потерпають від цього явища, зокрема Туреччині та Лівану.

Також порушувалася проблематика стосовно контрабандистів мігрантами та механізмів боротьби з ними, зокрема через можливість відміни віз для біженців, яким небезпечно перебувати у країні походження.

Члени Асамблеї зауважували, що ставлення до мігрантів і проблем міграції змінилось на негативне після останніх терористичних актів та злочинів за участі мігрантів в Європі, а держави почали вирішувати цю проблему шляхом закриття кордонів та ініціатив з перегляду Шенгенської угоди. Значну увагу було приділено забезпеченню прав мігрантів (в першу чергу, дітей біженців) та інтеграції біженців та мігрантів в соціальне і культурне життя європейських країн.

У дебатах взяла участь член української делегації О. Сотник, яка наголосила на важливості всеосяжної оцінки міграційних проблем і пошуку балансу між допомогою біженцям та забезпеченням безпеки європейських держав, а також необхідності зупинення військових дій в державах походження та гарантування безпечного повернення біженців до дому.

В результаті обговорення зазначених двох питань були схвалені з врахуванням поправок відповідні резолюції.

В Асамблеї відбулися спільні дебати з питань “Боротьба з міжнародним тероризмом та забезпечення захисту стандартів і цінностей Ради Європи” та “Іноземні бойовики у Сирії та Іраку”.

В рамках обговорення перед членами Асамблеї виступив Державний секретар у європейських справах Франції Х.Дезір з повідомленням щодо терористичних атак у Парижі та дій у відповідь. Держсекретар заявив, що ці злочини були підготовлені та реалізовані ІДІЛ, поінформував, що Закон про надзвичайний стан, який цього дня проголосовано у Французькому парламенті, повністю відповідає Конституції Республіки та передбачає відповідний парламентський контроль з боку юридичних комітетів обох палат, а також підтвердив, що Франція залишається відданою своїм міжнародним зобов’язанням в частині захисту прав людини, незважаючи на боротьбу з тероризмом.

Обговорення вищезгаданих доповідей членами Асамблеї розгорнулося навколо питань зростання радикалізму та нетерпимості, шляхів попередження цих явищ, виконання плану відповідного плану дій Комітету міністрів, затвердженого у травні 2015 року, недопущення участі громадян держав-членів у злочинах проти людяності та запровадження належних превентивних заходів, протидії політичному визнанню ІДІЛ та боротьби з тероризмом на усіх рівнях, неприпустимості нехтування цінностями та досягненнями РЄ у сфері демократії та захисту прав людини під час боротьби з тероризмом, боротьби з проявами нетерпимості, консолідованої позиції у питанні зупинення військових дій у Сирії, загроз підтримки державами терористичних організацій.

В обговоренні взяли участь Голова та члени української делегації.

В.Ар’єв у своєму виступі застеріг звуження дискусії виключно до тематики ісламського тероризму та наголосив на важливості обговорення та засудження тероризму на державному рівні, зокрема терористичних дій на Донбасі, в яких беруть участь російські, сербські та інші терористи-найманці.

О.Сотник зазначила, що люди, відчуваючи терористичну загрозу, сповнені страху, безпорадності й зневіри у можливостях влади захистити їх, відмітила небезпечну тенденцію до підтримки терористів державами (зокрема бойовиків на Донбасі Росією), звернула увагу на небезпеку озброєння терористів найсучаснішою зброєю, у тому числі ядерною.

С.Соболєв звернувся до членів Асамблеї із закликом розширити розуміння назви доповіді та не звужувати дискусію лише до обговорення діяльності ісламських міжнародних терористичних організацій, зауваживши, що Асамблея має розглядати усі форми та витоки терору, який може бути як ісламським, православним, а також державним.

У зв’язку з обмеженням регламентом часу виступів член української делегації С.Кіраль не зміг взяти участі в обговоренні, проте друкований варіант його виступу було включено до протоколу засідання.

В результаті обговорення з врахуванням поправок були схвалені Резолюція щодо боротьби з міжнародним тероризмом та забезпечення захисту стандартів і цінностей Ради Європи (додається) та Резолюція та Рекомендація стосовно іноземних бойовиків у Сирії та Іраку.

Асамблея розглянула питання щодо повноважень молдовської делегації, спричиненого наявністю трьох вакантних місць у складі делегації у зв’язку з парламентською кризою в Молдові.

В обговоренні взяв участь народний депутата України С.Кіраль, який висловив підтримку молдовській делегації, припустивши, що наявність вакантних місць у делегації є більш технічним, аніж політичним питанням, а також закликав членів Асамблеї затвердити повноваження молдовських колег.

У підсумку була схвалена Резолюція з врахуванням поправок, яка передбачає затвердження повноважень молдовської делегації, із застереженням, що у разі відсутності прогресу у вирішенні цього питання до початку Другої частини чергової сесії ПАРЄ, делегація буде позбавлена права голосу.

Асамблея розглянула за процедурою термінових дебатів питання “Недавні напади на жінок: необхідність комплексного реагування та чесного висвітлення”.

Дискусія, спричинена нещодавніми подіями в Кельні (Німеччина), розгорнулася навколо таких тем, як необхідність боротьби з гендерною дискримінацією, проведення прозорого та неупередженого розслідування згаданих правопорушень. У виступах наголошувалося на моральній складовій зазначеного питання та неприпустимості сексуального насильства. Також лунали заклики до держав-членів ратифікувати Стамбульську конвенцію про запобігання насильства щодо жінок та домашнього насильства тощо.

Учасники дебатів наводили дані про приблизно 700 випадків в різних держав-членах подібних до нещодавніх у Кельні, у тому числі в центрах з утримання нелегальних мігрантів, та складнощі у роботі поліції з розслідування цих справ. У більшості виступів наголошувалося на необхідності створення умов, за яких мігранти сприймали б цінності та надбання Європи.

В обговоренні взяв участь член української делегації С.Кіраль, який закликав до імплементації положень Стамбульської конвенції, а також зазначив, що важливо у таких питаннях забезпечити діалог влади та ЗМІ, покращити роботу механізмів Ради Європи із забезпечення гендерної рівності та контролю держав-членів за роботою правоохоронних органів.

В результаті обговорення була схвалена відповідна Резолюція (додається) з врахуванням поправок.

Перед членами Асамблеї виступили капітани-регенти Республіки Сан-Марино Л.Стефанеллі та Н.Ренці, які наголосили на важливості захисту цінностей Ради Європи та дотримання положень Європейської конвенції з прав людини, а також імплементації рішень Європейського суду з прав людини. Окрім того, вони зазначили, що країнам-членам потрібно спрямувати спільні зусилля на протистояння зростанню нетерпимості та дискримінації, ворожнечі й радикалізму, які живлять тероризм у світі.

Парламентарі розглянули доповідь “Ситуація у Косово і роль Ради Європи”.

Під час обговорення члени Асамблеї наголошували на важливості допомоги Косово у вирішенні соціальних проблем та зміцненні демократичних цінностей, утвердженні миру, функціонуванні демократичних інституцій, а також застерігали, що парламентська криза негативно позначається на подальшій розбудові країни.

Учасники дебатів підкреслювали, що основними викликами для Косово є забезпечення належного функціонування судової системи, подолання потужної корупції, зростання ісламізації, прояви релігійної нетерпимості, продовження переслідування сербів, високий рівень організованої злочинності та врегулювання міграції.

В результаті обговорення з врахуванням поправок була підтримана відповідна Резолюція.

В Асамблеї відбулися спільні дебати щодо доповідей “Зміцнення захисту та ролі правозахисників в державах-членах Ради Європи” та “Недопущення невиправданих обмежень у діяльності неурядових організацій в Європі”.

Під час обговорення зазначених доповідей члени Асамблеї порушували такі теми: переслідування правозахисників, зокрема в Азербайджані, Туреччині та Молдові, розробка механізмів забезпечення безпеки правозахисників, а також нещодавні законодавчі обмеження діяльності неурядових організацій в частині реєстрації та отримання фінансів із закордону в Азербайджані та Росії.

У своїх виступах члени Асамблеї наголошували на неприпустимості тиску та переслідувань НУО та правозахисників, важливості діяльності останніх для розвитку демократичних суспільств.

В дебатах взяв участь член української делегації С.Кіраль, який засудив будь-які переслідування НУО, навівши приклади переслідування неурядових організацій, які сприяють розвитку української мови в Росії, випадки підкупу НУО для використання у пропаганді РФ, а також наголосив, що неурядові організації відіграють ключову роль у житті громадянського суспільства.

Серед іншого, автор однієї з доповідей М.Репс запропонувала запровадити практику заслуховування на постійній основі звіту щодо стану справ із захистом правозахисників в країнах-членах.

В результаті дискусії по кожній з доповідей з врахуванням поправок були схвалені відповідні резолюції та рекомендації.

На засіданні Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб було розглянуто питання “Виконання Резолюції 2028 (2015) щодо гуманітарної ситуації з українськими біженцями та переміщеними особами”. Голова Комітету поінформувала колег, що відповідні запити було надіслано українській та російській делегація, проте відповідь було отримано лише від представників України, а також констатувала, що увага Комітету до гуманітарної ситуації з українськими біженцями та переміщеними особами зменшилась у зв’язку з припиненням членства в Асамблеї автора згаданої Резолюції Дж.Шерідана.

Член української делегації С.Власенко підкреслив, що вкрай важливо призначити постійного доповідача Комітету для моніторингу ситуації, і дав негативну оцінку бездіяльності російської сторони щодо вжиття заходів із виконання відповідних рішень Асамблеї.

У підсумку Комітет вирішив порушити питання про призначення зазначеного постійного доповідача на своєму наступному засіданні, яке відбудеться в березні цього року у Тбілісі.

В ході засідання Комітету з політичних питань та демократії було заслухано звіт Н.Ніколетті, доповідача Комітету з питання “Корупція як режим управління: перешкода до інституційної ефективності і прогресу” про ознайомчий візит в Україну 14-16 січня 2016 року. Доповідач зазначив, що отримана під час візиту інформація була корисною з огляду розуміння процесів боротьби з корупцією в пострадянських країнах, а також, що майбутня доповідь міститиме аналіз ситуації в сфері боротьби з корупцією на прикладах декількох держав з різних регіонів Європи, зокрема Іспанії та України.

Крім того, М.Ніколетті зазначив, що в Україні досягнутий значний прогрес в сфері боротьби з корупцією, зокрема завдяки прийняттю нового законодавства та створенню нових антикорупційних органів.

В ході засідання Асамблеї відбулося обговорення доповіді “Доступ до шкільного навчання та освіти усіх дітей”. У дебатах із зазначеного питання як Голова Комітету ПАРЄ з питань культури, науки, освіти та ЗМІ взяв участь Голова української делегації В.Ар’єв.

В рамках обговорення члени Асамблеї наголошували на важливості забезпечення всеохоплюючого доступу до освіти, констатували, що діти біженців, мігрантів, а також діти з соціально вразливих груп не мають належного доступу до цієї сфери. Лунали заклики до реформування системи освіти в країнах Європи, зокрема через забезпечення дошкільної освіти для дітей мігрантів, збільшення фінансування державних закладів освіти, сприяння мультилінгвізму, імплементації державами-членами ініціатив ЮНІСЕФ та ЮНЕСКО в освітній галузі.

В.Ар’єв у своєму виступі, серед іншого, наголосив на важливості забезпечення доступу дітей до якісної освіти, неприпустимості дискримінації у цьому питанні та викоритсання пропаганди в освітніх закладах, зокрема в зонах конфліктів.

Підсумком обговорення стало прийняття відповідної Резолюції.

Асамблея провела дебати щодо доповіді “Судова корупція: необхідність до провадження в життя пропозицій Асамблеї”.

Згадане питання від імені Комітету з юридичних питань та прав людини представив член української делегації С.Власенко, який зазначив, що проблематика доповіді є надзвичайно важливою, зауваживши, що судова система є одним з наріжних каменів демократії, який забезпечує суспільну справедливість та дотримання прав людини, а також є важливим механізмом у боротьбі з корупцією. Він висловив сподівання, що держави-члени дійсно боротимуться з корупцією у судах та реалізовуватимуть основні рекомендації РЄ у цій сфері.

В обговоренні, серед інших, взяли участь члени української делегації.

Так, О.Сотник, виступаючий від політичної групи АЛДЄ, наголосила, що девальвація судової системи та судова корупція є викликом для багатьох держав, у тому числі і для України, а також підкреслила, що важливим є підвищення авторитету суддів та боротьба із системою вибіркового правосуддя.

Л.Ємець зазначив, що корупція в судах гальмує розвиток держави, зауваживши, що рівень довіри до судової системи в України є найнижчий в Європі, однак українська влада працює над подоланням цього явища і відповідні законодавчі ініціативи вже знаходяться на розгляді в українському парламенті.

Також, учасники дебатів наголошували на негативних наслідках судової корупції, важливості впровадження заходів для запобігання цьому явищу, необхідності вдосконалення системи призначення судді тощо.

В результаті дебатів були схвалені відповідні Резолюція та Рекомендація (додаються).

Інші заходи

В ході роботи Асамблеї відбувся круглий стіл “Право на свободу та безпеку на сході України”, в якому взяли участь Голова та члени української делегації. Основними доповідачами заходу були Уповноважена Верховної Ради України з прав людини В.Лутковська, керівник Харківської правозахисної групи О.Павлюченко та координатор правозахисної організації “Справедливість для миру на Донбасі” В.Щербаченко, які повідомили про ситуацію щодо незаконно утримуваних осіб, обставини їхнього затримання, викриття порушення їхніх прав, нелюдських умов їхнього утримання та можливостей звернення з цього приводу в Європейський суд з прав людини.

В Постійному представництві України при Раді Європи відбулося прийняття від імені української делегації на честь німецьких колег, в якому взяли участь також члени Асамблеї від Грузії та Литви, сестра Н.Савченко Віра, а також діти, постраждалі від російської агресії, які приїхали в Страсбург для участі в Круглому столі “Міжнародний тероризм в Україні: факти, жертви, відповідальність”.

Керівник української делегації В.Ар’єв організував і провів в Асамблеї круглий стіл на тему “Іноземний тероризм в Україні: злочини, жертви, відповідальність”. За сприяння членів української делегації І.Геращенко, М.Іонової та А.Лопушанського у заході взяли участь майже 50 постраждалих в ході бойових дій на сході України. Учасники круглого столу ознайомились з Книгою злочинів Росії на території України.

В рамках підготовки візиту в Україну співдоповідачів Моніторингового комітету ПАРЄ А.Фішера та Й.Шукли, який заплановано на період 1-3 лютого ц.р., іноземні представники зустрілися з Головою Постійної делегації В.Ар’євим. Сторони обговорили ключові елементи програми візиту. Так, В.Ар’єв запропонував зосередитись на таких важливих питаннях, як конституційні зміни в частині децентралізації та судової реформи, а також антикорупційна діяльність.

Крім того, співдоповідачі зустрілися з С.Власенком як Головою Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Народний депутат поінформував колег про перебіг реформи з децентралізації, стан виконання Мінських домовленостей, поточну політичну ситуацію та перспективи реалізації перетворень в судовій системі.

Відбулася зустріч Голови української делегації В.Ар’єва з Президентом ПАРЄ П.Аграмунтом, під час якої народний депутат особисто привітав П.Аграмунта з обранням на високу посаду та передав відповідний вітальний лист Голови Верховної Ради України.

Висновки та пропозиції

1. Робота членів Постійної делегації Верховної Ради України була плідною та ефективною як під час розгляду питань у пленарному режимі, так і на засіданнях комітетів ПАРЄ.

2. Обрання трьох народних депутатів України до керівного складу комітетів ПАРЄ демонструє велику довіру зі сторони Асамблеї до української делегації, надає змогу Постійній делегації більш активно й оперативно реагувати на внутрішні процеси в Асамблеї, а також привертати активну увагу європейських парламентаріїв до української проблематики. Однією з можливістю використання цієї ситуації в українських інтересах могло б стати проведення виїзних засідань відповідних робочих органів ПАРЄ в Україні.

3. Заходи, організовані українською делегацією, засвідчили значний інтерес представників РЄ до розвитку сучасних подій в Україні. Динаміку активності в цьому напрямі необхідно зберігати протягом поточного року.

4. Делегація вважає за необхідне рекомендувати профільним комітетам Верховної Ради України розглянути прийняті на сесії ПАРЄ відповідні резолюції та рекомендації, що додаються, на предмет опрацювання висловлених в них законотворчих пропозицій. Особливу увагу просимо звернути на Резолюцію, яка підкреслює інституційні імунітети для депутатів ПАРЄ під час виконання ними місій Асамблеї та рекомендує суворо дотримуватися взятих обов’язків в частині поваги до імунітетів ПАРЄ.

5. Постійна делегація звертається з проханням до Постійного представництва України у РЄ забезпечити систематичне та оперативне інформування членів делегації щодо заходів, які відбуваються в інших органах РЄ, особливо тих що стосуються української проблематики та спрямовані на розвиток співпраці між Україною та РЄ.

6. Постійна делегація вдячна секретаріатові делегації, Міністерству закордонних справ України, Постійному представництву України при Раді Європи за надання сприяння роботі народних депутатів.

7. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання до комітетів Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Ради національної безпеки і оборони, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.