ПАРЄ

Рекомендація 2083 (2016)[1]

Запровадження санкцій проти парламентаріїв

Парламентська Асамблея

1. Парламентська Асамблея посилається на свою Резолюцію 2087 (2016) про запровадження санкцій проти парламентаріїв і, особливо, сьогоднішню ситуацію із зростаючою кількістю обмежень на поїздки національних парламентаріїв з держав-членів Ради Європи в інші держави-члени.

2. Асамблея звертає увагу Комітету Міністрів на подальше відмови окремих держав-членів виконувати міжнародні зобов’язання, які вони взяли на себе, перешкоджаючи діяльності Асамблеї через перепони у здійсненні обов’язків її членів.

3. Крім того, зростаюча інтернаціоналізація парламентської роботи підкреслює неадекватність міжнародно-правових рамок, в яких парламентарії виконують свої обов’язки за межами своїх країн. У той час зрозумілим є, що дипломатія за своєю суттю державницька функція, але фактом є те, що парламенти поступово

Долучилися до цього, що тягне за собою необхідність визнання та захисту відповідної діяльності на міжнародному рівні. Тому національним парламентаріям повинні бути надані достатні гарантії у відношенні третіх країн, коли вони виїжджають за кордон для виконання своїх обов’язків і бути наділені зафіксованим, стандартним переліком прав і привілеїв для забезпечення правової безпеки.

4. Тому Асамблея закликає Комітет Міністрів:

4.1. просити держав-членів виконувати свої зобов’язання відповідно до Статуту Ради Європа (ETS № 1), Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи (ETS № 2) і Протоколу до неї (ETS № 10) і повністю гарантувати імунітет членів Парламентська Асамблея та їх вільне пересування на своїй території;

4.2. закликати держави-члени гарантувати, через односторонні заяви:

4.2.1. членам делегацій, які мають статус спостерігача або партнера за демократію у Парламентській асамблеї під їх участі у засіданнях Асамблеї та засіданнях її комітетів і, загалом, у заходах, організованих ними, надавати привілеї та імунітети, які надаються членам Парламентської асамблеї в рамках Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи та Протоколу до неї;

4.2.2. обраним національним представникам із держав-членів Ради Європи, які подорожують до або через їхні території, надавати імунітети, якими наділені члени їх власних парламентів;

4.3. розпочати, попередньо до усіх стандартних нормативних дій, з урахуванням поточної роботи Комісії ООН з міжнародного права, дослідження щодо можливостей створення міжнародного статусу для парламентаріїв та можливих прав та обов’язків, яке могло б бути доручене Комітету юридичних радників з міжнародного публічного права Ради Європи (CAHDI).

---

[1] Дебати Асамблеї 26 січня 2016 року (4-е засідання) (див. Док 13944 - Доповідь Комітету з питань Правил процедури, імунітетів та інституційних справ. Доповідач: пан Аркадіо Діас ТЕХЕРО, Іспанія, група Соціалістів). Текст прийнято Асамблеєю 26 січня 2016 року (4-е засідання).