Дакка, Бангладеш,
1-5 квітня 2017
Роль парламенту щодо дотримання принципу невтручання у
внутрішні справи держав
Резолюція, прийнята консенсусом 136-ю
Асамблею МПС
(Дакка, 5 квітня 2017 року)
136-та Асамблея Міжпарламентського Cоюзу
Підтверджуючи, що принцип відмови від загрози або застосування сили і принцип
невтручання у внутрішні справи суверенних держав є частиною фундаментальних
основ міжнародного права і міжнародних відносин,
Нагадуючи про відповідні положення резолюції, прийнятої 132-ю Асамблеєю МПС (Ханой,
2015 р.) Міжнародне право та його
взаємозв’язок з питаннями національного суверенітету, невтручання у внутрішні
справи держав та права людини; резолюції, прийнятої 128-ю Асамблеєю МПС
(Кіто, 2013 р.) Забезпечення
відповідальності щодо захисту: роль парламенту у збереженні життя цивільного
населення, включаючи її розділи, що стосуються міжнародного права, прав
людини, національного суверенітету та невтручання у внутрішні справи держав; і
резолюції, прийнятої 126-ю Асамблеєю МПС (Кампала, 2012 р.) Заохочення та практичне належне врядування
як засіб просування миру та безпеки: аналіз останніх подій на Близькому Сході
та у Північній Африці,
Стверджуючи, що інструменти ООН, які передбачають неприпустимість зовнішнього втручання
- Статут Організації Об'єднаних Націй, Декларація про неприпустимість втручання
у внутрішні справи держав та захист їх незалежності та суверенітету (1965 р.),
Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (1966 р.), Міжнародний
пакт про економічні, соціальні та культурні права (1966 р.), Декларація про
дружні відносини (1970 р.), Резолюція 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї (1974),
Заключний акт Конференції з безпеки та співробітництва в Європі
"Гельсінський Заключний акт" (1975), Декларація про поглиблення та
консолідацію міжнародної розрядки (1977), Декларація про неприпустимість
інтервенції і втручання у внутрішні справи держав (1981), Віденська декларація
і Програма дій (1993) та підсумки Всесвітнього саміту 2005 року - повинні бути
дотримані,
Підкреслюючи відповідальність парламентів за зміцнення демократії, заохочення, захисту
та дотримання прав людини, підтримання діалогу, сприяння мирному врегулюванню
внутрішніх суперечок, вживання всіх необхідних заходів для зміцнення
національної єдності та мирних переговорів між різними секторами суспільства та
запобігання насильницькому поваленню демократично обраних та законних урядів
відповідно до зобов'язань держав з міжнародного права та закону про права
людини, включаючи відповідальність за захист, як це передбачено в підсумковому
документі Всесвітнього саміту 2005 року,
Наголошуючи, що народи кожної країни мають невід'ємне право визначати власне політичне
майбутнє та вільно здійснювати свій економічний, соціальний та культурний
розвиток відповідно до міжнародного права,
Звертаючи увагу, однак, що великі проблеми, з якими людство стикається сьогодні, такі як
зміни клімату, тероризм, війни та біженці, більше не можуть бути вирішені одною
державою поодинці, тому буде необхідна все більш тісна співпраця парламентів,
Висловлюючи занепокоєння з приводу ролі парламентів та їх основи в суспільстві, враховуючи численні
арешти журналістів, збільшення обмежень на можливості громадянського
суспільства для дій, і певні тенденції до звільнення парламентів шляхом
оголошення надмірно розширеного надзвичайного стану або незаконного арешту
депутатів,
Підкреслюючи, що парламенти зобов'язані виконувати свої обов'язки перед усіма громадянами
держави і що всі люди без винятку мають універсальні і неподільні права людини,
Усвідомлюючи,
що рішення та резолюції Ради Безпеки ООН мають загальну легітимність відповідно
до положень Статуту Організації Об'єднаних Націй та що будь-які відступи від
цих рішень, які мають бути обов'язковими за своїм характером, можуть супроводжуватися
порушенням міжнародного права та стабільних правил міжнародних відносин,
зокрема, при вирішенні питань, пов'язаних з агресією та втручанням у внутрішні
справи суверенних держав,
Висвітлюючи як
конструктивний, так і превентивний характер парламентської дипломатії,
включаючи її здатність розповсюджувати або запобігати напруженню та врегулювати
конфлікти мирними засобами,
Відзначаючи, що демократія, ефективне управління і розвиток нерозривно пов'язані між
собою і наголошуючи на необхідності збереження підтримки демократії за часів
економічних труднощів,
Знову підтверджуючи життєво важливу роль жінок у запобіганні та врегулюванні конфліктів та
важливість повної та рівної участі жінок у всіх зусиллях за збереження та
зміцнення миру і безпеки та необхідності посилення ролі жінок у процесах
прийняття рішень, пов'язаних з запобіганням та врегулюванням конфліктів,
Підтверджуючи важливу роль рівноправної участі та повного залучення молодих людей у
запобігання та врегулювання конфліктів, і зокрема у забезпеченні стабільності,
всеосяжного та успішного будівництва миру та миротворчих зусиль,
Підкреслюючи важливість рівної участі та повного залучення національних, етнічних,
релігійних та мовних меншин та осіб з інвалідністю до демократичної системи
держави як частини всеохоплюючого суспільства, що є форумом для мирного
врегулювання розбіжностей,
Вважаючи, що всі держави та парламенти виносять важливі уроки з драматичних подій
на Близькому Сході, в Північній Африці, Східній Європі та інших місцях світу, і
що ці інституції визнають важливим проведення демократичних конституційних
реформ і прийняття нових законів, які забезпечать підзвітність уряду та рівні
можливості для всіх; і підкреслюючи
необхідність того, щоб парламенти та МПС продовжували підтримувати ці процеси
демократизації,
1. Знову наголошує на необхідності неухильної поваги і повного дотримання цілей та принципів
Статуту Організації Об'єднаних Націй та міжнародного права та, зокрема, поваги
до суверенітету, незалежності та територіальної цілісності держав та невтручання
у внутрішні справи держав;
2. Рішуче закликає всі держави виконувати свої зобов'язання відповідно до міжнародного права,
засудити тероризм у всіх його формах, що проявляється в агресії і окупації
територій, етнічних чистках та переміщеннях, знищенні археологічної
спадщини людства, створенні дитячих армій, зловживанні жінками та операції,
пов'язані з самогубством; Ці зобов'язання включають в себе утримання від
загрози або застосування сили і поваги до суверенітету і територіальної
цілісності інших держав, а також поваги, заохочення та захисту прав людини в
рамках своєї території;
3. Настійно закликає парламенти заохочувати, захищати і поважати всі права людини незважаючи на
відмінності, як фундаментальну основу для демократичного життя національних
парламентів, а також для захисту та розвитку прав людини, верховенства права та
демократії;
4. Стверджує, що єдиним способом ведення міждержавних відносин є постійне дотримання
загальновизнаних принципів та норм міжнародного права; і настійно закликає всі держави працювати над тим, щоб позбавити
терористичні організації ресурсів, будь то людські, військові чи фінансові;
5. Підкреслює роль парламентів у запобіганні зовнішньому втручанню, що загрожує
суверенітету та незалежності держав;
6. Настійно закликає парламенти створити національні правові основи і механізми для запобігання
або протидії зовнішньому втручанню у внутрішні справи незалежних держав;
7. Закликає парламенти працювати над запобіганням конфліктів та реалізацією стратегій
будівництва миру в рамках порядку денного парламентських відносин;
8. Настійно закликає парламенти чинити опір всіма доступними засобами проти політично мотивованого зняття
недоторканності обраних депутатів;
9. Також настійно закликає
парламенти допомогти забезпечити чіткий розподіл повноважень через ефективну
систему стримувань та противаг;
10. Рішуче засуджує всі загрози або застосування сили проти територіальної цілісності або
політичної незалежності будь-якої держави;
11. Настійно закликає парламенти сприяти збільшенню кількості працюючих жінок та гарантувати
принцип рівних можливостей на форумах для прийняття рішень в субнаціональних,
національних, регіональних та міжнародних установах та механізмах, спрямованих
на запобігання та врегулювання конфліктів;
12. Рішуче закликає парламенти також розглянути шляхи збільшення кількості молодих людей,
залучених до процесу прийняття рішень на всіх рівнях національних, регіональних
та міжнародних установ та механізмів, спрямованих на запобігання зовнішньому
втручанню у внутрішні справи суверенних держав та дотримання дружніх відносин
між ними,
13. Настійно закликає парламенти створювати механізми забезпечення представництва в державних
установах осіб з інвалідністю, меншин та інших маргіналізованих груп,
14. Закликає всі держави, незалежно від їх політичних, економічних, соціальних та
культурних систем, виконувати свої обов'язки та обов'язки щодо заохочення та
захисту прав людини та основних свобод відповідно до положень міжнародного
права, що регулює відносини між суверенними державами;
15. Також закликає держави визначити пріоритетні напрямки співпраці в галузі розвитку, такі
як Цілі сталого розвитку, які мають на меті сприяти показникам якості
демократії та стабільності;
16. Вітає внесок МПС і парламентів в підтримку тривалого миру; і закликає до
зняття напруженості між народами там, де вона виникає, не лише через колективні
дії щодо політичних, культурних та релігійних розбіжностей, але й також через
участь в конструктивному, ефективному та всебічному діалозі з усіма етнічними,
релігійними та соціальними групами задля вирішення суперечностей між усіма
державами;
17. Закликає парламенти підтримати певну державу у виконанні її відповідальності щодо
захисту населення в межах своїх кордонів від заохочення до вчинення та вчинення
геноциду, військових злочинів, злочинів проти людства, етнічних чисток, і
схвалювати втручання до іноземної держави, яка не може забезпечити цей захист,
лише тоді, коли таке втручання відповідає Статуту Організації Об'єднаних Націй;
18. Наголошує на необхідності ретельного визначення та оцінки ситуацій, коли доктрина
відповідальності щодо захисту потенційно може бути відкликана та підкреслює, що військова сила, яка
використовується відповідно до цієї
доктрини, має бути застосована у крайньому випадку після використання всіх
можливих дипломатичних каналів.