Щодо діяльності Парламентської Асамблеї ОБСЄ

ПАРЛАМЕНТСЬКА АСАМБЛЕЯ

ОРГАНІЗАЦІЇ З БЕЗПЕКИ ТА СПІВРОБІТНИЦТВА

В ЄВРОПІ (ПА ОБСЄ)

(інформаційна довідка)

До складу Парламентської Асамблеї ОБСЄ входять 323 депутати парламентів 57 держав-учасниць ОБСЄ. Основними цілями ПА ОБСЄ є розширення участі парламентарів у діяльності Організації, а також забезпечення міжпарламентського діалогу та співробітництва.

ПА ОБСЄ розпочала своє існування у квітні 1991 р. в Мадриді на підставі Паризької хартії для нової Європи від 21.11.1990 р., яка закликала до “ширшого залучення парламентів” до діяльності Наради з безпеки і співробітництва в Європі – НБСЄ (з 01.01.1995 р. перетворена в Організацію з безпеки і співробітництва в Європі – ОБСЄ). Зустріч парламентських керівників з усіх держав-учасниць ОБСЄ завершилася прийняттям Мадридської декларації, в якій визначені основні правила процедури, методи роботи, кількісний склад і мандат Асамблеї, а також встановлюється розподіл у ній голосів.

Перша офіційна сесія ПА ОБСЄ відбулася в Будапешті у 1992 р., на якій було ухвалено рішення заснувати в Копенгагені Міжнародний секретаріат. З 1992 року посаду керівника Секретаріату, Генерального секретаря Міжнародного секретаріату ПА ОБСЄ обіймає Спенсер Олівер (США), попри передбаченого Правилами процедури ОБСЄ п’ятирічного терміну перебування на цій посаді.

Основним завданням Асамблеї є сприяння міжпарламентському діалогу, який відіграє важливу роль у загальних зусиллях з реагування на виклики та загрози миру і стабільності. ПА ОБСЄ може також виконувати й інші важливі завдання, сформульовані в преамбулі правил процедури Асамблеї, у тому числі:

- давати оцінку ходу здійснення державами-учасниками цілей ОБСЄ;

- обговорювати питання, що розглядаються на зустрічах Ради Міністрів і зустрічах Глав держав та урядів;

- створювати й сприяти розвитку механізмів запобігання та врегулювання конфліктів;

- надавати підтримку зміцненню і консолідації демократичних інститутів у державах-учасницях ОБСЄ;

- сприяти розвитку інституціональних структур ОБСЄ, а також взаємодії та співробітництву між існуючими інститутами ОБСЄ.

Основними органами ПА є Постійний комітет, Бюро, три загальних комітети, Президент, Генеральний секретар і Міжнародний секретаріат. У міжсесійний період Постійний комітет і Бюро проводять підготовчу роботу до сесій Асамблеї та забезпечують її ефективне функціонування. Спеціалізація трьох загальних комітетів відповідає трьом основним розділам Хельсінкського Заключного акту:

- Загальний комітет з політичних питань і безпеки;

- Загальний комітет з економічних питань, науки, технологій і навколишнього середовища;

- Загальний комітет з демократії, прав людини та гуманітарних питань.

Однією з найважливіших подій у роботі ПА ОБСЄ є щорічна сесія, яка відбувається, як правило, у липні. Також протягом року проводяться зимова сесія (лютий) та осіння сесія (жовтень). На кожній щорічній сесії приймаються заключна декларація та резолюції і рекомендації, які передаються Раді Міністрів ОБСЄ, Діючому голові Організації та національним парламентам держав-учасниць ОБСЄ.

На щорічній сесії ПА обирає Президента, який діє як вищий представник Асамблеї, та головує на її засіданнях. З липня 2012 року Президентом ПА ОБСЄ призначено Рікардо Мільйорі (Італія).

У 2013 р. зимова сесія ПА ОБСЄ відбудеться 21-22 лютого у Відні, щорічна сесія – 29 червня - 03 липня в Стамбулі.

З метою розвитку і зміцнення демократії готуються різні програми, включаючи програму спостереження за виборами, а також різні семінари. Крім того, у регіони криз направляються делегації для виконання спеціальних місій.

ПА ОБСЄ здійснює на регулярній основі взаємодію на високому рівні з іншими інститутами ОБСЄ. Асамблея представлена на офіційних зустрічах ОБСЄ всіх рівнів і підтримує тісні робочі відносини з Діючим головою ОБСЄ, Трійкою ОБСЄ та Генеральним секретарем Організації, а також з іншими інститутами ОБСЄ.

ПА ОБСЄ відіграє важливу роль у спостереженні за виборами у регіоні ОБСЄ та розробила окрему програму спостереження за парламентськими виборами. У програмі беруть участь парламентарі, які виступають як професійні спостерігачі та керівники місій ОБСЄ зі спостереженням за виборами.

Парламентська асамблея здійснює спостереження за виборами спільно з Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, що забезпечує баланс між парламентськими та виконавчими органами Організації в ході здійснення виборчих спостережень.

У 1997 між БДІПЛ та ПА ОБСЄ було укладено угоду про співробітництво, яка визначає роль обох інституцій у здійсненні електорального моніторингу. Згідно з цією Угодою, БДІПЛ відповідає за організацію місії з оцінки потреб, довгострокове спостереження, створення координаційного офісу ОБСЄ напередодні виборів та формування групи короткострових спостерігачів, а ПА ОБСЄ формує групу короткотермінових спостерегачів з числа членів Асамблеї та здійснює політичне керівництво (після отримання відповідних повноважень від Діючого голови ОБСЄ) місією всіх короткострокових спостерігачів ОБСЄ (прибувають за кілька днів до виборів і відбувають через 1-2 дні після дня голосування). Згадані інститути діють спільно і тісно координують свої висновки та рекомендації з метою забезпечення погодженої думки про підсумки виборів від міжнародних спостерігачів.

Водночас, між ПА ОБСЄ та БДІПЛ вже протягом значного часу триває протистояння щодо розподілу повноважень зі спостереження за виборами, що має своїм проявом час від часу оприлюднення окремих висновків від ПА ОБСЄ та Міжнародної місії спостереження за виборами на чолі з БДІПЛ щодо результатів виборів у тій чи іншій країні (останній випадок мав місце під час президентських виборів у США у листопаді 2012 року).

ПА ОБСЄ вважає, що відмова БДІПЛ надавати у розпорядження спостерігачів-парламентарів звіти довготермінових спостерігачів та перебирання політичного керівництва діяльністю спостережних місій не відповідають положенням згаданої угоди. Найвищою точкою цього протистояння стала заява Президента ПА ОБСЄ Р.Мільйорі На засіданні Ради Міністрів ОБСЄ 6-7 грудня 2012 р. в Дубліні (Ірландія) про те, що ПА ОБСЄ вважає Угоду між БДІПЛ та ПА ОБСЄ недійсною з огляду на невиконання БДІПЛ ОБСЄ положень зазначеної угоди. Таким чином, ПА ОБСЄ вирішила координувати з БДІПЛ спостереження за виборами в державах-учасницях ОБСЄ в кожному окремому випадку і там, де це буде можливо.

Про активну роль України у діяльності ПА ОБСЄ свідчить успішне проведення Шістнадцятої сесії ПА ОБСЄ у Києві (5-9 липня 2007 р.). Окрім того, члени попередніх складів Постійної делегації Верховної Ради України в ПА ОБСЄ неодноразово обиралися до керівного складу Асамблеї. І.І.Осташ двічі обирався на посаду Віце-президента Асамблеї, цю посаду також неодноразово обіймав О.Г.Білорус, а С.В.Шевчук був доповідачем Загального комітету з економічних питань, науки, технологій і навколишнього середовища.