Неофіційний переклад

Стан прав людини в Європі: необхідність викорінення безкарності

Рекомендація 1876 (2009)

1. Парламентська асамблея, посилаючись на свою Резолюцію 1675 (2009), вважає боротьбу із безкарністю щодо чсвиконавців, підбурювачів та організаторів серйозних порушень прав людини пріоритетною для діяльності Ради Європи у сфері встановлення індивідуальної справедливості, стримування і забезпечення верховенства права.

2. Тому Асамблея вітає надану Комітетом Міністрів оцінку своїй Рекомендації 1791 (2007) про стан прав людини і демократії в Європі й закликає Комітет прискорити і активізувати свою діяльність з розробки настанов з питань прав людини та боротьби з безкарністю. Ці настанови повинні:

2.1. базуватися на прецедентному праві Європейського суду з прав людини, роботі Комітету міністрів з виконання судових рішень, відповідних резолюціях та рекомендаціях Асамблеї і роботі Європейського комітету з попередження тортур, нелюдського чи принижуючого гідність поводження чи покарання, так само, як і роботі Організації Об’єднаних Націй та відповідних неурядових організацій з цього питання;

2.2. наголосити, що державна таємниця і недоторканість не заважають ефективним, незалежним і справедливим розслідуванням із серйозних порушень прав людини, включаючи секретне утримання і незаконні внутрішньодержавні переміщення людей, що мали місце в і через Європу і відповідальні за це також мають бути притягнуті до відповідальності;

2.3. чітко визначати неприпустимість надання недоторканності міжнародним суб’єктам при вчиненні ними серйозних порушень прав людини, зокрема, порушень невід’ємних прав, таких, як право на життя;

2.4. вказувати заходи, яких необхідно вжити, і засоби правового захисту, які потрібно забезпечити на національному та міжнародному рівнях для подолання усіх форм безкарності.

3. Асамблея закликає Комітет міністрів доручити Комітету ad hoc із запобігання та боротьби з насильством над жінками та побутовим насильством (CAHVIO), щоб майбутня конвенція Ради Європи ефективно боролася з безкарністю щодо насильства на гендерній основі, зазначаючи у конвенції найжорстокіші та найпоширеніші форми насильства над жінками, зокрема побутове насильство та так звані "злочини честі".

4. Що стосується ролі Комітету міністрів у нагляді за виконанням рішень Європейського суду з прав людини, Асамблея:

4.1. вітає позицію Комітету міністрів щодо визначення того, що існує триваюче зобов’язання проводити ефективні розслідування, остільки це стосується процедурних порушень статей 2 та 3 Конвенції;

4.2. заохочує Комітет міністрів з'ясувати можливість для держав знов розпочати розгляд сімейних справ у суді, що підпадають під юрисдикцію Європейського суду з прав людини, який визначив, що розслідування сімейних справ або розгляд сімейних справ у суді є недійсними з метою запобігти того, що злочини залишаються безкарними завдяки нормі про заборону повторного притягнення до відповідальності за один і той самий злочин.

5. Асамблея запрошує Комітет міністрів дослідити доцільність створення незалежного Європейського комітету, який має на меті розслідувати серйозні заяви про значні і систематичні порушення прав людини.