Корупція в судовій системі
Резолюція 1703 (2010)
1. Парламентська
асамблея відзначає, що корумпованість судової системи підриває верховенство
права, що є наріжним каменем плюралістичної демократії; вона ставить під сумнів
рівність перед законом і право на справедливий судовий розгляд, підриває
легітимність всіх органів державної влади.
2. Корупція
в судовій системі сприяє безкарності, викорінювання якої Асамблея вимагала як
пріоритетне завдання у своїй Резолюції 1675 (2009) "Стан прав людини
в Європі: необхідність викорінювання безкарності".
3. Корупція
в судовій системі й інших державних інститутах і корупція в приватному секторі
живлять і підсилюють одна одну. Викорінити корупцію після того, як вона стала
вкоріненим явищем значно складніше, ніж її запобігти, і тому важливо боротися з
першими ж ознаками корупції, особливо в країнах, які не зазнали цього зла.
4. З
корупцією як явищем варто боротися, викорінюючи її, особливо в судах. Саме на
них покладена відповідальність за однакове й ефективне покарання всіх
корумпованих осіб і за захист тих, хто "здіймає тривогу", оскільки
саме вони необхідні для ефективного усунення всіх форм корупції.
5. Асамблея
підкреслює важливість реальної політичної рішучості, що повинна знайти своє
вираження в конкретних енергійних заходах, а не просто в промовах і в законах,
що носять у значній мірі символічний характер. Наявність незаплямованої
незалежної системи правосуддя сприяє формуванню такого політичного клімату, у
якому корупція й кумівство зустрічаються рідше, оскільки це пов’язано з
небезпекою для всіх, хто до них причетний.
6. Асамблея
засуджує той факт, що корупція в судовій системі глибоко вкоренилася в багатьох
державах-учасницях Ради Європи, найчастіше поєднуючись із серйозними проблемами
корупції в інших державних та приватних інститутах. За даними видання
"Глобальний барометр корупції", опублікованого в 2009 році
"Трансперенсі Інтернешнл" деякі із цих країн, – Вірменія, Болгарія,
Хорватія, Грузія й колишня Югославська Республіка Македонія, - визначають із
занепокоєнням те, що сама система правосуддя сприймається населенням цих країн
як найбільш корумпований інститут. Це ж стосується й Косово[1]
, що не є державою-учасницею Ради Європи.
7. Асамблея
закликає владу всіх вищезгаданих держав прийняти максимально енергійні заходи
із відновлення довіри громадськості до судової системи.
8. Асамблея
стурбована тим, що в деяких країнах спостерігається тенденція повністю
заперечувати, що в них існує будь-яка корупція судової системи. Оскільки жодне
з держав не захищено повністю від корупції, особливо зараз, під час економічної
кризи, Асамблея пропонує всім державам-учасницям Ради Європи ставитися до себе
самокритично й детально проаналізувати, як це зроблено в Німеччині, рівень
корупції у своїх судових системах і прийняти профілактичні й виправні міри при
перших же ознаках небезпеки.
9. У плані
профілактики Асамблея закликає всі держави-учасниці створити механізм, який мінімізуватиме
ризик корупції судової системи, і зокрема:
9.1. забезпечити, щоб судді, прокурори й всі особи, що беруть участь
у здійсненні правосуддя, особливо представники правоохоронних органів,
усвідомлювали, наскільки важливі й шляхетна їхня роль, гарантувати їм розмірна
винагорода й надати в їхнє розпорядження достатні людські й матеріальні
ресурси;
9.2. розробити професійні й етичні стандарти для суддів і прокурорів
і створити ефективний механізм моніторингу;
9.3. поставити матеріальне становище суддів і прокурорів у
залежність від механізму атестації, пристосованого до ситуації в кожній країні
і яке б забезпечувало незалежність й достоїнство працівників системи
правосуддя;
9.4. забезпечити, щоб порядок набору, просування по службі й
звільнення суддів і прокурорів був ясним і прозорим, заснованим винятково на
кваліфікації й особистих якостях, і встановлювався з урахуванням Європейської
хартії про статус суддів і рекомендації Венеціанської комісії про те, що всім
державам-учасницям варто мати незалежні судові ради, члени яких обираються
головним чином суддівським корпусом;
9.5. забезпечити, щоб строки повноважень суддів і прокурорів були
досить тривалими й не погоджувалися із зовнішньою оцінкою прийнятих ними
рішень;
9.6. організувати для суддів і прокурорів спеціальну підготовку з
питань корупції й етики;
9.7. проводити публічні кампанії й/або програми, для того, щоб
прищепити повагу до судової системи й роз'яснити громадянам важливість і
наслідки незалежності судової системи й поділу влади.
10. Для того,
щоб боротьба з корупцією була ефективної, вона повинна включати проведення
розслідувань, судове переслідування й, в остаточному підсумку, обвинувачення.
Відповідно, Асамблея закликає держави-учасниці:
10.1. розробити конкретний механізм забезпечення підзвітності суддів і
прокурорів, включаючи кримінальну відповідальність, не зазіхаючи при цьому на
їхню незалежність і неупередженість;
10.2. забезпечити, щоб імунітети представників суддівського корпусу не
перешкоджали проведенню ефективного розгляду стосовно них;
10.3. організувати для спеціальних слідчих належну підготовку й надати
в їхнє розпорядження адекватні ресурси.
11. Асамблея
пропонує всім державам-учасницям підписати й ратифікувати у відповідних випадках
у якості профілактичної й каральної міри Конвенцію про кримінальну
відповідальність за корупцію (ETS № 173) і Конвенцію про
цивільно-правову відповідальність за корупцію (ETS № 174), а також
ефективно співробітничати з наглядовими й консультативними механізмами, які
вимагають створити ці конвенції.
12. Рада
Європи зобов'язана брати активну участь у боротьбі з корупцією в судовій
системі в будь-яких її формах, включаючи політично мотивовані зловживання
судовою системою. Асамблея, зокрема, закликає її Комітет з питань дотримання
обов’язків і зобов'язань державами-учасницями Ради Європи (Моніторинговий
комітет) або підготувати тематичні доповіді з цього питанню, або, принаймні,
присвятити цьому питанню окремий розділ у своїх доповідях по всіх країнах, де
відбувається процедура моніторингу й у контексті пост-моніторингового діалогу.