Попередня редакція

 

Резолюція 1862 (2012) ПАРЄ

(прийнята на засіданні Асамблеї 26 січня 2012 року)

 

Функціонування демократичних інституцій в Україні

 

1. Парламентська асамблея вітає тривале співробітництво з українською владою у рамках моніторингової процедури Асамблеї. Вона із задоволенням відзначає, що владою було вжито низку важливих кроків з метою виконання ще невиконаних вступних зобов’язань, у тому числі щодо боротьби з корупцією. Вона вітає тісне співробітництво, досягнуте між Радою Європи  та українською владою в реалізації необхідних реформ. Водночас, Асамблея висловлює жаль, що судове переслідування  колишніх українських керівників уряду  перешкоджає європейській інтеграції країни.

 

2. Асамблея висловлює своє занепокоєння у зв’язку з кримінальним переслідуванням, ініційованим за статтями 364 (зловживання службовим становищем) та 365 (перевищення службових повноважень) Кримінального кодексу України проти деяких членів попереднього уряду, зокрема колишнього Міністра внутрішніх справ п. Юрія Луценка, колишнього Виконуючого обов’язки Міністра оборони п. Валерія Іващенка, колишнього Першого заступника міністра юстиції п. Євгена Корнійчука, а також колишнього Прем’єр-міністра пані Юлії Тимошенко.

 

3. Асамблея вважає, що статті 364 та 365 Кримінального кодексу України є занадто широкими у застосуванні і фактично дозволяють криміналізацію пост-фактум звичайного політичного процесу прийняття рішень, що суперечить принципу верховенства права і є неприйнятним. Тому Асамблея закликає владу невідкладно внести зміни у ці дві статті Кримінального кодексу у відповідності до стандартів Ради Європи та відмовитися від звинувачень на адресу офіційних осіб попереднього уряду, що базуються на цих положеннях. Асамблея хоче звернути особливу увагу на те, що оцінка політичних рішень та їх наслідків є прерогативою парламентів і зрештою - електорату, а не судів. У цьому зв’язку, Асамблея просить Президента України розглянути усі наявні в нього правові засоби, щоб звільнити цих колишніх членів уряду та дозволити їм брати участь в наступних парламентських виборах. Вона вважає, що такі жорсткі міжнародні стандарти, які обмежують політичну та кримінальну відповідальність, слід надалі розвивати.

 

4. Асамблея висловлює жаль з приводу численних недоліків, помічених у судових розглядах справ проти членів попереднього уряду та вважає, що вони можуть суттєво зменшити можливості звинувачених на отримання справедливого судового розгляду в межах розуміння статті 6 Європейської конвенції з прав людини. У цьому зв’язку, Асамблея відзначає той факт, що Європейський суд з прав людини вирішив розглянути за прискореною процедурою звернення пані Тимошенко стосовно її затримання, в якому вона скаржиться на порушення статей 3, 5 та 18 Конвенції.

 

 

5. На думку Асамблеї ці недоліки є результатом системних прогалин, які існують  у судовій системі України. Ці прогалини не нові і вже тривалий час викликають занепокоєння Асамблеї, зокрема йдеться про брак незалежності судової влади,  надмірне використання попереднього ув’язнення та його тривалість, брак рівності сторін між обвинуваченням та захистом, а також про неналежну юридичну аргументацію надану стороною обвинувачення та судами в офіційних документах та рішеннях.

 

6. Стосовно незалежності судової системи Асамблея:

 

6.1. знову підтверджує своє глибоке занепокоєння з приводу браку незалежності судової влади та вважає це головним викликом для судоустрою в Україні;

 

6.2. вважає, що існуюча система призначення суддів негативно позначається на незалежності судової влади. Вона закликає владу відмінити чи, щонайменше, суттєво скоротити 5-річний випробувальний термін для суддів та усунути Верховну Раду з процесу призначення;

 

6.3. (також) вважає, що судді під час проходження випробувального терміну не повинні розглядати політично чутливих чи складних справ;

 

6.4. вважає, що склад Вищої ради юстиції вступає у протиріччя з принципом розподілу влади і також негативно позначається на незалежності судової влади. Тому Асамблея звертається з проханням про внесення змін до відповідного законодавства, для того, щоб фактично усунути представників Верховної Ради, Президента України та Прокуратури із складу Вищої ради юстиції. До схвалення таких змін ці три інституції мають призначати аполітичних членів до Вищої ради юстиції;

 

6.5. запрошує Верховну Раду невідкладно ухвалити внесення необхідних змін до Конституції, які дозволили б усунути положення, що перешкоджають виконанню рекомендацій Асамблеї, згаданих у пунктах 6.2. та 6.4.;

 

6.6. висловлює своє занепокоєння з приводу багатьох достовірних повідомлень про те, що було вжито  дисциплінарних заходів і судді були позбавлені повноважень  Вищою радою юстиції на основі скарг прокуратури, оскільки згадані судді приймали рішення у певній судовій справі не на користь обвинувачення. Така практика є несумісною з принципом верховенства права і має бути негайно припинена.

 

7. Стосовно попереднього ув’язнення Асамблея:

 

7.1. висловлює своє занепокоєння  у зв’язку з надмірним використанням попереднього ув’язнення, часто без обґрунтування чи переконливих підстав, в українській судовій системі;

 

7.2. зазначає у цьому відношенні, що незаконне та надмірне використання попереднього ув’язнення є одним з головних мотивів у судових рішеннях, винесених стосовно України  Європейським судом з прав людини;

 

7.3. знову підтверджує, що відповідно до принципу презумпції невинуватості попереднє ув’язнення повинно застосовуватися лише як крайній захід, коли існує очевидний ризик переховування від правосуддя чи його викривлення;

 

7.4. закликає владу забезпечити, щоб в Кримінально-процесуальному кодексі було передбачено чітку процедуру перегляду законності та тривалості попереднього ув’язнення. Крім того, мають бути надані інструкції, щоб забезпечити, аби попереднє ув’язнення застосовувалося лише  як крайній захід і лише на основі належним чином мотивованого рішення суду.

 

8.    Стосовно рівності сторін між обвинуваченням та захистом Асамблея:

 

8.1. із занепокоєнням зазначає існування переваги на користь обвинувачення, що є характерним для  української судової системи;

 

8.2. закликає владу забезпечити, аби  в Кримінально-процесуальному кодексі гарантувалася рівність сторін між обвинуваченням та захистом як за законом, так і на практиці;

 

8.3. закликає владу забезпечити, аби Кримінально-процесуальний кодекс чітко передбачав надання захисту копії матеріалів справи обвинувачення та необхідного часу для ознайомлення захисту з матеріалами справи під контролем судді;

 

8.4 вітає той факт, що Президент України подав на розгляд Верховної Ради новий проект Кримінально-процесуального кодексу і закликає Верховну Раду прийняти у найшвидший спосіб цей Закон, який повністю враховує рекомендації, сформульовані експертами Ради Європи під час розгляду ними проекту закону.

 

9. Стосовно систематичних недоліків судової системи, Асамблея шкодує з того, що Україна не реформувала Прокуратуру у відповідності до норм Ради Європи, в той час як ця реформа є одним із зобов’язань взятих під час її вступу. Внаслідок цього Прокуратура залишається інституцією занадто централізованою та наділеною надмірними повноваженнями.

 

10.  Асамблея із занепокоєнням відзначає повідомлення про те, що стан здоров’я колишнього Міністра внутрішніх справ п. Юрія Луценка та колишнього Виконуючого обов’язки Міністра оборони п. Валерія Іващенка, які зараз перебувають у попередньому ув’язненні, швидко погіршується і що обидва потребують медичного лікування за межами тюремної системи. Асамблея просить, аби ці обидві особи були негайно звільнені з міркувань гуманності в очікуванні на рішення судових процесів щодо них, а також з огляду на її занепокоєння з приводу звертання до такого заходу як попереднє ув’язнення в Україні. Асамблея також заявляє про своє занепокоєння погіршенням стану здоров’я пані Юлії Тимошенко і закликає владу дозволити, без попередніх умов, медичні обстеження і, в разі потреби, лікування незалежними лікарями, за межами пенітенціарної служби.

 

11.  Асамблея вітає той факт, що було здійснено ряд важливих реформ, зокрема, у сфері інтеграції української економіки до європейського економічного простору. Це є свідченням того значення, яке влада надає глибшій інтеграції країни до Європи.

 

 

12. Асамблея визнає основні підсумки 15-го Саміту Україна-ЄС, що відбувся 19 грудня 2011 року в Києві, у зв’язку з Угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Особливо важливо, що обидві сторони визнали, що Угода про асоціацію стане новим етапом у розвитку договірних відносин між Україною та ЄС, направлених на політичну асоціацію та економічну інтеграцію.

 

13.  Асамблея знову підтверджує свою позицію щодо того, що буде неможливо здійснити реформи, необхідні, аби Україна могла виконати свої зобов’язання перед Радою Європи, без реформування в першу чергу діючої Конституції. Тому вона закликає Президента та Верховну Раду невідкладно розпочати всебічний процес конституційної реформи і не відкладати це питання до часу завершення наступних парламентських виборів. Асамблея вітає позитивний Висновок, наданий Європейською Комісією за демократію через право (Венеціанською Комісією) щодо пропозиції про створення Конституційної асамблеї, яка, на думку Асамблеї, стане основою для процесу конституційної реформи. Більше того, Асамблея наполегливо закликає владу скористатися у повній мірі з рекомендацій, наданих у висновках Венеціанської Комісії щодо попередніх проектів конституційної реформи.

 

14. Асамблея вітає систематичні запити з боку влади на висновки Венеціанської комісії щодо проектів законів, підготовлених нею. Проте, вона відзначає, що в багатьох випадках проекти законів, стосовно яких подавалися запити на висновки, згодом відкликалися, і що рекомендації Венеціанської комісії не враховуються в тих законах, які приймаються остаточно  Верховною Радою. Асамблея тому наполегливо закликає владу повною мірою брати до уваги висновки Венеціанської комісії, при підготовці нових законів, у тому числі за попередніми проектами з того ж питання. У цьому контексті Асамблея очікує, що позитивні висновки, надані стосовно законопроектів, підготовлених президентською комісією із зміцнення демократії, про адвокатуру, свободу зібрань та конституційну асамблею, будуть взяти до уваги в законопроектах, які направлені до Верховної Ради для прийняття.

 

15.  Асамблея звертає увагу на прийняття 17 листопада 2011 р. Закону про вибори народних депутатів України. Повністю вітаючи той факт, що ряд її попередніх зауважень було враховано, Асамблея висловлює жаль, що її основні рекомендації, а саме, ухвалення Єдиного виборчого кодексу та прийняття регіональної пропорційної виборчої системи не було здійснено. Стосовно нового виборчого законодавства, Асамблея:

 

15.1. вітає прийняття широким консенсусом за участі парламентської опозиції закону про парламентські вибори, як перший крок до уніфікації виборчого законодавства;

 

15.2. наголошує, що ухвалення цього закону про парламентські вибори не повинно використовуватися як привід для відмови від ухвалення Єдиного виборчого кодексу, в якому все ще існує потреба задля забезпечення існування гармонізованої правової бази для всіх виборів в Україні, що у повній мірі відповідала би європейським стандартам;

 

15.3.   занепокоєна тим, що підвищення порогу для виборів на пропорційній основі до 5% у поєднанні із забороною партіям формувати виборчі блоки для участі у виборах можуть зменшити можливість нових або менших  партій увійти до парламенту. Асамблея занепокоєна тим, що ці положення можуть обмежити плюралізм і надалі посилити поляризацію у новому парламенті. Вона рекомендує знизити поріг та прибрати заборону на створення виборчих блоків з виборчого кодексу до наступних парламентських виборів. Для того, щоб покращити плюралізм та заохотити національні меншини брати участь у публічному житті, Асамблея рекомендує Центральній виборчій комісії, тоді коли вона визначатиме межі виборчих округів для парламентських виборів 2012 року, включити в один і той же виборчий округ групи національних меншин, які формують компактне проживання в певних зонах;

 

15.4.   висловлює жаль з приводу включення до цього закону положень, що обмежують право балотуватися на виборах для раніше засуджених осіб, незалежно від тяжкості скоєного злочину. Визнаючи, що ці положення основані на нормах статті 76 Конституції України, Асамблея пропонує невідкладно скасувати їх у рамках процесу Конституційної реформи відповідно до рекомендацій Асамблеї;

 

15.5. закликає владу повністю виконувати рекомендації Групи держав проти корупції Ради Європи (GRECO) стосовно фінансування політичних партій.

 

16.  Асамблея вважає, що майбутні парламентські вибори стануть вирішальним випробуванням вірності України демократичним принципам. Асамблея дотримується тієї точки зору, що участь міжнародних спостерігачів на цих виборах значною мірою сприятиме їх демократичному проведенню. Вона вважає, що має цьому сприяти спираючись на присутність великої делегації.

 

17.  Асамблея відмічає, що численні важливі зобов’язання, взяті на себе Україною при вступі, все ще не виконано, незважаючи на  той факт, що Україна приєдналася до Ради Європи у 1995 році, майже 17 років тому. Уряди країни, що змінювали один одного, а також Верховна Рада та її політичні фракції поділяють відповідальність за це недотримання зобов’язань. В своїй Резолюції №1755 (2010) Асамблея привітала амбіційну    владну програму реформ на виконання решти взятих на себе при вступі зобов’язань. Незважаючи на початкові позитивні результати у певних сферах Асамблея занепокоєна з приводу сигналів, що свідчать про те, що наполегливість та політична воля щодо здійснення цих реформ зменшуються. Тому Асамблея наполегливо закликає владу, а також всі політичні сили в країні, невідкладно здійснити реформи, необхідні для виконання взятих на себе Україною зобов’язань при вступі, та побудувати в країні розвинену демократію.

 

18. Асамблея вважає, що запровадження її рекомендацій і, зокрема тих, що стосуються кримінальних переслідувань розпочатих проти членів минулого уряду, буде свідчити про бажання влади дотримуватися норм і цінностей Ради Європи. В іншому разі, якщо її Рекомендації не будуть застосовані в розумні строки це може викликати серйозні сумніви щодо дій влади з підтримки принципів демократії та верховенства права і призведе до належної відповіді Асамблеї. Внаслідок цього, Асамблея запрошує Моніторинговий комітет продовжувати прискіпливо спостерігати за ситуацією і запропонувати Асамблеї в разі потреби коли цього вимагатиме ситуація,  вжити відповідних заходів,  які також могли б полягати в передбаченні санкцій, якщо вимоги Асамблеї не будуть задоволені.