Резолюція 1900 (2012)
Визначення
поняття "політичні в’язні"
1. Парламентська Асамблея
нагадує, що поняття "політичний в’язень" було визначене в рамках Ради
Європи у 2001 році незалежними експертами Генерального секретаря, яким було
доручено розглянути справи звинувачених політичних в’язнів у Вірменії і
Азербайджані у контексті вступу цих двох держав до Організації.
2.
Парламентська асамблея підкреслює, що критерії визначені вищезгаданими
експертами були натхнені подіями, що ґрунтуються на специфічних обставинах
громадянської війни 1989 року в Намібії. Вони були застосовані до справ по
відношенню до двох держав під час їх вступу до Ради Європи, вони ніколи до
сьогодні не були ані предметом обговорень, ані загального схвалення у
Парламентській асамблеї.
3.
Асамблея знову підтверджує підтримку цих критеріїв, наведених нижче:
"Особа
позбавлена його або її
особистої свободи,
може бути визнана "політичним
в’язнем":
a.
якщо затримання було проведене в порушенні фундаментальних гарантій,
встановлених
в Європейській Конвенції
з прав людини і її Протоколах (ЄКПЛ),
зокрема свободи думки,
совісті і релігії, свободи слова
та інформації, права на збори та об’єднання;
b.
якщо затримання було здійснене з виключно політичних
мотивів не у зв’язку
із будь-яким правопорушенням;
c.
якщо, з політичних мотивів, тривалість затримання або його умови є, очевидно, невідповідними мірі
правопорушення, в якому
особа обвинувачується або підозрюється;
d.
якщо з політичних мотивів, він або вона затримані в
дискримінаційній формі в порівнянні з іншими особами; або
e.
якщо затримання є результатом дій, які були
явно несправедливими, і це, видається
пов’язаним з політичними
мотивами влади." (SG/Inf(2001)34 пункт 10)
4.
Ті, хто позбавлений особистої свободи за терористичні злочини не вважаються
політичними в'язнями, якщо вони були притягнуті до відповідальності і засуджені
за такі злочини відповідно до національного законодавства та Європейської
конвенції з прав людини. (ETS No. 5)
5. Асамблея
просить уповноважені органи всіх держав-членів Ради Європи переглянути випадки
будь-яких обвинувачених політичних ув'язнених шляхом застосування
вищезазначених критеріїв і звільнити або повторно розглянути справи таких
ув'язнених у разі необхідності.