ЗВІТ

про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

у четвертій частині сесії ПАРЄ 2005 року

(3-7 жовтня 2005 року)

3-7 жовтня 2005 року в м. Страсбург (Французька Республіка) відбулася четверта частина чергової сесії ПАРЄ, в роботі якої взяли участь члени Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ, народні депутати України Б.І.Олійник (Голова Постійної делегації), М.В.Гладій, С.П.Головатий, О.М.Карпов, О.Д.Климпуш, Ю.І.Костенко, Б.І.Костинюк, В.В.Рибак.

Забезпечував їхню роботу секретаріат Постійної делегації у складі Першого заступника Керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України К.О.Третяка, заступника Керівника Управління А.С.Корнійчука, старшого консультанта зазначеного Управління Б.О.Криловецького.

Порядок денний сесії передбачав розгляд таких питань: "Дотримання обов’язків і зобов’язань Україною", "Політика спільного розвитку як позитивний засіб регулювання міграційних потоків", "Примусові зникнення", "Жінки та релігія в Європі", "Освіта та релігія", "Функціонування демократичних інституцій в Молдові", "OECР і світова економіка", "Примусові та дитячі шлюби", "Рада Європи та політика європейського сусідства Європейського Союзу”, "Грубі порушення прав людини у Лівії – нелюдське ставлення до болгарського медперсоналу", “Мовні проблеми доступу до громадської системи охорони здоров’я в Брюссельському столичному окрузі в Бельгії”, “Прискорені процедури надання притулку державами-членами Ради Європи”, "Європа та пташиний грип - запобіжні медичні заходи" (за процедурою термінового обговорення).

Перед парламентаріями виступили Високі гості: Голова Верховної Ради України В.М.Литвин, Спікер Парламенту Молдови М.Лупу, Спеціальний представник ООН з питань свободи релігії А.Джахангір, Міністр закордонних справ та співробітництва Іспанії М.А.Моратінос, Генеральний секретар Організації "Ісламська конференція" Е.Ісаноглу, Генеральний секретар Організації економічного співробітництва і розвитку Д.Джонстон, Державний секретар з європейських справ Португалії Ф. д’Олівейра Невес.

Асамблея обрала нових Комісара Ради Європи з прав людини представника Швеції Т.Хамарберга та Генерального секретаря ПАРЄ представника Іспанії М.Сорінаса.

Під час сесійної роботи Асамблеї відбулася церемонія відкриття у Палаці Європи виставки робіт львівського художника О.Мартинюка, у якій взяв участь Керівник Постійної делегації Верховної Ради України Б.І.Олійник, інші народні депутати України.

Відкриваючи сесію, Президент Асамблеї Р. ван дер Лінден привернув увагу колег на необхідність зміцнення ролі Організації в протидії новим загрозам, закликав до активного сприяння міжкультурному та міжрелігійному діалогу, відзначив прогрес в розвитку "нових демократій" у Європі. Він, зокрема висловив переконання в тому, що Україна здатна подолати всі труднощі "перехідного періоду" та забезпечити парламентські вибори 2006 року на рівні, який відповідає стандартам РЄ.

Перед парламентаріями виступив Спікер Парламенту Молдови М.Лупу. Він зазначив, що впродовж останніх 10 років з допомогою РЄ Республіка досягла значних успіхів на шляху до практичної імплементації демократичних принципів та цінностей. За словами Високого гостя, Парламент Молдови згуртувався навколо завдань, які постали перед країною: реформування демократичних інститутів, європейська інтеграція, мирне вирішення Придністровської проблеми. М.Лупу високо оцінив український План врегулювання Придністровського конфлікту із залученням до переговорів Європейського Союзу та США і поінформував Асамблею про ухвалення Парламентом Республіки декларації на підтримку ініціативи України та звернення щодо демократизації та демілітаризації Придністровського регіону.

Форум розглянув доповідь "Політика спільного розвитку як позитивний засіб регулювання міграційних потоків" (доповідач - Р.Саль, Франція). За підсумками дебатів депутати ухвалили Резолюцію та Рекомендацію, в яких Асамблея відзначила позитивний вплив мігрантів на розвиток країн, з яких вони походить шляхом інвестування та грошових переказів, завдяки їхнім здібностям, підприємницькій діяльності та підтримці демократизації й захисту прав людини. ПАРЄ відзначило, що взаємодія між міграційним процесом та розвитком забезпечує сприяння міграції тривалому розвитку і навпаки – розвиток сприяє ефективному управлінню міграційними процесами. Доповідач також вважає, що політика спільного розвитку, спрямована на залучення мігрантів в якості діячів, котрі зміцнюють співробітництво між спільнотами двох країн ( яка приймає і з якої походять мігранти), має бути активно підтримана на європейському рівні. Асамблея запросила уряди країн-членів РЄ інтегрувати управління міграцією до політики розвитку, надавати сприяння мігрантам, як чиннику розвитку, шляхом створення адекватних та сприятливих умов на національному, міжнародному та регіональному рівнях, надавати фінансову та адміністративну підтримку проектам спільного розвитку.

Асамблея рекомендувала КМ розробити стратегію політики з питань міграції та спільного розвитку, розглянути шляхи можливого залучення Банку розвитку Ради Європи до фінансування проектів спільного розвитку, просити Центр “Північ-Південь” зробити міграцію і спільний розвиток одним зі своїх головних програмних завдань.

У прийнятій Резолюції та Рекомендації "Примусові зникнення" (доповідач - Х.Поргорідес, Кіпр) Асамблея категорично засуджує примусові зникнення, які вважає брутальним порушенням прав людини, і нагадує про відповідні резолюції та рекомендації щодо ситуації з правами людини в Чеченській Республіці, зниклих осіб у Білорусі та на Кіпрі. Асамблея віддає належне міжнародним організаціям із захисту прав людини, зокрема, Європейському суду з прав людини, Комітету ООН з прав людини, Всеамериканському суду з прав людини за їхній юридичний доробок, який сприяє вирішенню питання примусового зникнення. Вона вітає досягнутий Міжсесійною робочою групою ООН прогрес з розробки проекту нормативного інструмента щодо захисту осіб від примусових зникнень, який став основою для ухвалення проекту відповідної конвенції. На переконання парламентаріїв вагоме місце в документі мають посісти такі положення: визначення примусового зникнення, визнання родини зниклої особи жертвою злочину, гарантії від безкарності, позбавлення права винних у примусовому зникненні скористатися амністією, можливість відшкодування матеріальних та моральних збитків тощо.

На пленарному засіданні розглянуто доповідь "Жінки та релігія в Європі" (доповідач - Р.Цапфл-Хельблинг, Швейцарія).

Перед обговоренням депутати заслухали виступ Спеціального представника ООН з питань свободи релігії А.Джахангір.

За підсумками дебатів парламентарії ухвалили відповідну Резолюцію. В ній Асамблея вказує на те, що релігія негативно впливає на становище жінок, оскільки їхні права часто порушуються в ім’я релігії. Релігійні вірування надають чоловікам відчуття переваги, що призводить до дискримінації, примусових шлюбів, насильства щодо жінок. Асамблея визнає, що всі жінки, які проживають в країнах-членах РЄ, мають право на рівність та гідність в усіх сферах життя. Свобода віросповідання або свобода збереження культури не може розглядатися як привід для виправдання порушень прав жінок. Отже, парламентарії виступили проти будь-якого релігійного релятивізму в сфері фундаментальних прав жінок і закликали держави-члени боротися проти стереотипів щодо ролі жінок та чоловіків, які зумовлені релігійними віросповіданнями.

У своєму виступі Міністр закордонних справ та співробітництва Іспанії М.А.Моратінос зупинився на основних напрямках діяльності країн-членів: розвиток демократії, захист прав людини та регулювання міграційних потоків. Подякувавши Асамблею за підтримку і солідарність у зв”язку з терористичними нападами у Мадриді 11 березня 2004 р., він зазначив, що однією з основних причин, які спонукають фанатиків до насильницьких дій, є нетерпимість та порушення людських свобод. Міністр ознайомив з ініціативою іспанського уряду - створення та розбудову Альянсу цивілізацій для вирішення спільних проблем на засадах тіснішого діалогу та зближення культур.

До Асамблеї звернувся Генеральний секретар Організації "Ісламська конференція" Е.Іхсаноглу. Генсек підкреслив, що на сучасному етапі мусульманський світ переймає переваги західної цивілізації, а вороже ставлення у минулому до західних цінностей пов’язане з колоніальним періодом. Він нагадав, що після терактів 11 вересня у Нью-Йорку почалася гостра критика ісламу, проте, за його словами, екстремізм не відповідає мусульманським цінностям. Сьогодні наш світ знаходиться в облозі тих, хто маніпулює інформацією, хоча ми прагнемо миру, рівності та діалогу.

Серед заходів з налагодження більш широкої взаємодії мусульманських країн з європейськими, Е.Іхсаноглу запропонував перегляд освітніх програм, особливо з філософії, історії та релігієзнавства, переслідування ініціаторів дискримінації й насильства та визнання ісламу однією з основних релігій в Європі.

Парламентський форум заслухав доповідь "Освіта та релігія" (доповідач - А.Шнайдер, Франція). За результатами обговорення було прийнято Рекомендацію, в якій Асамблея визнає право вірити в бога чи ні суто приватною справою кожної особи. Вона із занепокоєнням зазначає, що ступінь обізнаності молоді в релігійних питаннях знижується.

Вказуються на те, що знання про релігію є невід’ємною складовою знань про історію та світову цивілізацію. Проте, в Європі, зокрема, в державних школах світських країн немає достатньої кількості ресурсів для забезпечення вивчення релігії та бракує викладачів, здатних проводити порівняльний аналіз різних релігій.

Відтак, Асамблея рекомендувала Комітетові міністрів вивчити можливі підходи до викладання релігії у початковій і середній школах, створити європейський інститут з підготовки викладачів для порівняльного дослідження релігій. Асамблея рекомендує також заохочувати уряди країн-членів до запровадження викладання релігії з метою передачі учням об’єктивної інформації про всі релігії, які існують у їхніх та сусідніх країнах.

Під час обговорення доповіді "Функціонування демократичних інституцій в Молдові" деякі члени Асамблеї підкреслили позитивну роль України в процесі мирного врегулювання Придністровського конфлікту та ефективного контролю за українсько-молдавським кордоном.

Представник російської делегації Л.Слуцький поінформував колег про причини перебування обмеженого контингенту військ РФ на території Придністров'я: необхідність охорони складів зі зброєю та боєприпасами та припинення вивозу зброї через непорозуміння між Тирасполем і Кишиневом. Депутат підкреслив, що перебування російських військових відповідає принципам європейської антитерористичної боротьби.

Інший представник РФ В.Колесніков висловив сумнів з приводу позитивних змін, зазначених в доповіді Моніторингового комітету. Проте, переважна більшість парламентаріїв позитивно оцінили демократичні перетворення в Молдові.

Парламентська асамблея прийняла відповідні Резолюцію і Рекомендацію, де вказано на значні успіхи Молдови у демократичному реформуванні країни. Разом з цим наголошено на уповільненому темпі перетворень, викликаному проблемами сепаратистського режиму та присутності іноземних військ у Придністров’ї. Як зазначено в документах, політична ситуація в країні є сприятливою для поліпшення роботи демократичних інститутів, забезпечення ефективного судоустрою, свободи і плюралізму ЗМІ, боротьби з корупцією тощо. Асамблея привітала відновлення, за ініціативи України, переговорів щодо вирішення придністровського конфлікту і висловила побажання розширити формат із п’яти учасників переговорного процесу (Молдова, Придністров'я, Україна, Росія та ОБСЄ) за рахунок Ради Європи, відзначивши, що врегулювання придністровського конфлікту має здійснюватися на основі повного дотримання територіальної цілісності та суверенітету Молдови. Асамблея закликала владу країни переглянути законодавство, що регулює діяльність парламенту, стосовно політичних партій та виборів відповідно рекомендацій Венеціанської комісії та ОБСЄ, узгодити законодавство щодо місцевої демократії з Європейською хартією про місцеве самоврядування, реформувати судовий апарат, дотримуватися Плану дій по боротьбі з корупцією, ратифікувати Конвенцію РЄ про боротьбу з торгівлею людьми, продовжити реформування служб безпеки та покарання, суттєво поліпшити умови утримання ув’язнених.

Асамблея розглянула доповідь "Дотримання обов’язків і зобов’язань Україною" (доповідачі - Х.Северінсен, Данія та Р.Вольвенд, Ліхтенштейн).

Згідно Правил процедури перед дебатами слово було надане доповідачам Комітету, які, в цілому, позитивно оцінили стан виконання обов’язків і зобов’язань Україною перед РЄ. Р.Вольвенд, зокрема, висловила занепокоєність щодо повноважень Генеральної Прокуратури та конституційного положення про імперативний депутатський мандат.

Х.Северінсен впевнена, що прийняті на сесії документи ПАРЄ стануть дорожньою картою для України на шляху до демократичних перетворень. Вона підкреслила, що реформи не повинні припинятися через політичну боротьбу, яка зараз точиться в Україні. Доповідачка також зауважила, що особи, причетні до маніпуляцій під час президентських виборів, мають постати перед судом. Вона з жалем відзначила відсутність суттєвого прогресу по справі Гонгадзе і висловила сподівання, що замовники цього злочину будуть виявлені і покарані.

В ході дебатів Е.Хоффманн (Німеччина) зазначила, що В.А.Ющенко є непохитним прихильником цінностей, які виборює Рада Європи. Депутат наголосила на важливості функціонування в Україні незалежного суду, який є основою будь-якої правової країни.

Л. ван ден Бранде (Бельгія) закликав Асамблею всіляко підтримувати Україну у виконанні зобов’язань на засадах утвердження демократії, забезпечення прав людини та верховенства закону. Серед іншого, депутат відзначив активізацію діяльності олігархів в Україні, проблему корупції, яка набула масштабів епідемії, відсутність прогресу у справі Гонгадзе.

А.Моллазаде (Азербайджан) вказав на те, що доповідачі зробили вагомий внесок в розвиток демократії в Україні. Стабільність України важлива для країн-сусідів, зокрема, Молдова вже відчула позитивний вплив України в ході переговорів із врегулювання Придністровського конфлікту.

В.Оскіна (Росія) поставила під сумнів досягнення, зазначені в документі. Вона висловила занепокоєність становищем російської мови в Україні, що суперечить нормам Ради Європи та ст.10 Конституції України. Депутат поінформувала Асамблею про акти протесту в Криму, викликані намірами місцевої влади перевести усі російські школи на навчання українською. Вона також нагадала про новоприйнятий Цивільно-процесуальний кодекс, який передбачає ведення судочинства виключно українською мовою. На думку депутата, вищезазначене не відповідає духу дружніх російсько-українських відносин.

Д.Хрістодулідес (Кіпр) привітав зусилля Парламенту України з виконання зобов’язань перед РЄ. Член кіпрської делегації висловив сумнів щодо обіцянки В.А.Ющенка подолати корупцію, оскільки новий уряд було відправлено у відставку, власне, через звинувачення у порушенні законів. Д.Хрістодулідес підкреслив, що ПАРЄ здатна зіграти важливу роль в забезпеченні демократизації України.

На думку Л.Слуцького (Росія) документ жодним чином не висвітлює ситуацію щодо політичних репресій проти опозиції, корумпованості нової влади, неприйнятного положення російської мови та закриття російськомовних шкіл в Криму, оскільки оцінки подані без урахування реалій в Україні.

Керівник української делегації Б.І.Олійник, зокрема, зазначив, що Асамблея "виставляла ... планку на такій же висоті, що й старим, закоріненим у століття демократіям". На думку депутата, з боку Організації "проявлялася інколи і певна упередженість, коли за далеко серйозніші, ніж наші, порушення іншим державам поблажливо прощалося". Проте, "це гартувало, мобілізувало і значною мірою допомагало нам прискорити рух до демократизації суспільства, кликало до самовдосконалення, а – головне – налаштовувало не приховувати своїх гріхів і огріхів". Б.І.Олійник підкреслив, що "без прийняття кримінально-процесуального кодексу, без передачі пенітенціарної системи під оруду Мінюсту ... ми не можемо вимагати послаблень". Народний депутат визнав, що розширення функції прокуратури та введення імперативного мандату суперечить вимогам ПАРЄ. Керівник делегації наголосив, що "злочинне зволікання з розкриттям і покаранням замовників та безпосередніх убивць Гії Гонгадзе переходить усі межі цинізму і нелюдської жорстокості, особливо стосовно матері журналіста". Він висловив сподівання на найскоріше завершення процедури моніторингу і переведення відносин України з ПАРЄ у площину постмоніторингового діалогу. Крім того, Б.І.Олійник виступив за надання представнику Генерального секретаря статусу координатора програм ПАРЄ в Україні. На критичне зауваження російського депутата В.Оскіної щодо незадовільного положення російської мови в Україні, зокрема, в Криму, Б.І.Олійник відповів, що єдину українськомовну газету в Криму закрито, і саме через це треба захищати не російську, а українську мову.

Член української делегації Ю.І.Костенко назвав "Помаранчеву революцію" результатом 16-річної боротьби національної демократії за право жити в Європейському домі. За словами українського парламентарія, за період перебування В.А.Ющенка на посаді Президента відновлено свободу слова, відмінена політична цензура, нормою політичного життя стає громадський контроль над владою. Серед проблем сучасної України він вказав на недосконале законодавство, яке дало змогу олігархічним кланам заволодіти великими активами, відсутність реформування в галузі судової системи та прокуратури тощо. Крім того, на думку Ю.І.Костенка в Україні немає проблеми російської мови. Він нагадав про те, що в Криму, 1/3 якого складають українці, не має українськомовних шкіл.

М.Хенкок (Великобританія) із задоволенням відзначив, що українська сторона сприймає документ як конструктивну критику. Однак, за його словами, обіцянки, які давав Президент України В.А.Ющенко перед Асамблеєю, не виконані. Депутат наголосив на необхідності створення в Україні партійно-політичної системи, яка б унеможливила набуття влади олігархами і передала владу народу.

А.Грубер (Угорщина) висловив готовність поділитися досвідом щодо вступу в ЄС та сподівання, що урядова криза в Україні не призведе до уповільнення реформ.

Е.Тевдорадзе (Грузія) підтримала процес демократизації в Україні. Вона високо оцінила сміливе рішення В.А.Ющенка відправити Уряд у відставку, що на її погляд свідчить про готовність Президента боротися з корупцією на всіх рівнях. Е.Тевторадзе закликала прискорити розслідування справи Гонгадзе, завершення якої може стати добрим сигналом для пересічних громадян щодо власної захищеності.

Українська делегація внесла на розгляд ПАРЄ 4 поправки, 3 з яких було прийнято. Ухвалені поправки закладають можливість започаткування пост-моніторингового діалогу Асамблеї з українською владою і конкретизують деякі положення документів.

Прийнято і поправку народного депутата України С.П.Головатого, яка визначає закон про право прокуратури забороняти адвокату виконувати свої обов’язки, як несумісний із стандартами Ради Європи.

За результатами обговорення Асамблея майже одноголосно ухвалила відповідні Резолюцію і Рекомендацію.

Асамблея вітає досягнення України у виконанні обов’язків та зобов’язань перед Радою Європи і закликає українську владу продовжувати демократичні реформи, не зважаючи на політичну боротьбу, яка точиться в країні. Вона наголошує, що парламентські вибори 2006 року стануть контрольним тестом для нової влади і розглядає можливість переходу до постмоніторингового співробітництва РЄ з Україною після виборів.

Під час обговорення доповіді "OECР і світова економіка" (доповідач - К.Вреттос, Греція) Б.І.Олійник дав позитивну оцінку діяльності Організації, зокрема, в сфері охорони здоров’я та навколишнього середовища, захисту біженців, культури, науки й освіти. Керівник української делегації повідомив про засідання „Чорнобильського форуму”, яке відбулося 6-7 вересня ц.р. у Відні за участю восьми агенцій ООН, представників понад 60 країн – членів МАГАТЕ, 20 міжнародних організацій та наукових закладів, фахівців з України, Білорусі та Росії, і гостро засудив підтримку частиною Форуму висновку звіту ООН стосовно того, що упродовж майже 20 літ наслідки катастрофи на ЧАЕС перебільшувались. Народний депутат закликав колег не "полишити без належної відсічі подібні блюзнірства", а світове співтовариство - "дати належну оцінку словам і діям цих і подібних їм антигуманістів".

За результатами обговорення доповіді прийняті Резолюція, у якій Розширена Парламентська асамблея, що складається з делегацій Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) і країн-членів Ради Європи привітала позитивний розвиток світової економіки, завдяки, зокрема, безперервному розвою у Сполучених Штатах, а також Китаї, Індії, Бразилії, Росії. Водночас висловила стурбованість існуючими негативними тенденціями у світі: постійно зростаюче негативне сальдо США з поточного рахунку, розбіжності між економіками єврозони, значне відставання найбідніших країн світу, високі та нестабільні ціни на нафту. ПАРЄ закликала зацікавлені країни-члени Європейського валютного союзу прискорити економічну реформу в дусі Лісабонського самміту 2000 року та висловила сподівання, що Європейський центральний банк зменшить курсову відсоткову ставку, аби пожвавити економічну активність. Крім того, парламентарії підтримали заклик до країн-членів ОЕСР докладати більше зусиль для підвищення енергопродуктивності та диверсифікації джерел енергії.

Парламентський форум заслухав доповідь "Примусові та дитячі шлюби" (доповідач - Р. Цапфл-Гелблінг, Швейцарія).

В перебігу обговорення депутати вказали на неприйнятність зазначеного порушення прав людини за жодних умов та на необхідність переглянути національне законодавство, аби захистити громадян країн-членів від примусових та дитячих шлюбів, необхідність забезпечити людей освітою та роботою і створити спеціальні притулки для жінок, які потерпають від примусових шлюбів.

У прийнятих Резолюції та Рекомендації висловлюється глибока стурбованість щодо серйозних і неодноразових порушень прав людини та прав дитини під виглядом примусових шлюбів та шлюбів дітей і зазначено, що проблема виникає, головним чином, у мігруючих співтовариствах – передовсім стосовно молодих жінок і дівчат. Асамблея підкреслила необхідність вжиття необхідних законодавчих заходів для запровадження 18 років як мінімального віку на право вступу до шлюбу. Закликала національні парламенти держав-членів РЄ адаптувати їхні національні законодавства таким чином, щоб зафіксувати або підняти до вісімнадцяти років мінімальний передбачений законом вік шлюбу для жінок і чоловіків.

В рамках офіційного візиту до ПАРЄ перед парламентським форумом виступив Голова Верховної Ради України В.М.Литвин. Він підтвердив курс України на утвердження принципів верховенства права, забезпечення прав і свобод людини і громадянина та європейських цінностей, якому сприяє "об’єктивно виважена позиція" Ради Європи та її Парламентської асамблеї. В.М.Литвин вказав при цьому на "цивілізаційну зрілість" української нації, що підтвердили події президентських виборів 2004 року. Голова Парламенту наголосив, що резолюції ПАРЄ щодо України держава сприймає як "орієнтири у своєму подальшому поступі". Він наголосив, що суспільство має політичну волю, аби вчинити "суттєвий прогрес у впровадженні європейських стандартів", погоджуючись з тим, що рішенням та діям української влади інколи "бракує правової бездоганності і демократичної чистоти". Голова Верховної Ради висловив впевненість, що, досягнувши консенсусу між політичними силами, українська влада зможе "усунути ті моменти, які викликають найбільший сумнів - імперативний депутатський мандат і наглядові функції прокуратури". Він зазначив, що для України, яка знаходиться у транзитному стані, "визначальне значення має не пункт призначення, а динаміка просування до нього, і вироблення оптимальної моделі функціонування державного суспільного організму на основі гармонізації, взаємодії світоглядів і культур". На переконання В.М.Литвина, "демократичний характер змін в Україні, політична зрілість, продемонстрована українським суспільством, відданість європейським цінностям і принципам демократії" є вагомим аргументом для переходу до постмоніторингового співробітництва. Він високо оцінив роль Верховної Ради у забезпеченні політико-правового виходу з глибокої політичної кризи, спричиненої президентською кампанією. У цьому зв’язку В.М.Литвин також вказав на зусилля Парламенту і Президента в мінімізації політичних ускладнень, пов’язаних з відставкою останнього складу Уряду, ініціювання за його участю підписання Декларації про порозуміння і співпрацю. Голова Верховної Ради наголосив, що "справою честі для України є завершення всіх резонансних кримінальних справ", зазначив, що парламентські вибори 2006 року мають означати "проходження точки неповернення назад", і запевнив Асамблею в їхній гарантованій демократичності. В.М.Литвин запропонував створити в Україні дослідницький центр РЄ "з покладанням на нього аналітико-прогностичних функцій у сфері процесів побудови та тенденцій розвитку громадянського суспільства у країнах Східної Європи".

Голова Верховної Ради відповів на запитання парламентаріїв.

Парламентська асамблея розглянула доповідь "Рада Європи та політика європейського сусідства Європейського Союзу” (доповідач - Л. ван ден Бранде, Бельгія).

В ході обговорення Р.Аджикез (Туреччина), зокрема, зазначив, що політика Європейського Союзу є чинником стабільності в усьому світі, і нагадав про необхідність координації діяльності між ЄС та Радою Європи, як те проголошено на Третьому самміті. Він розцінив політику європейського сусідства як засіб збільшення "кола друзів" Європейського Союзу і закликав РЄ сприяти цьому процесу з допомогою власних механізмів, але наголосив на бюджетних обмеженнях, котрі слід враховувати.

Т.Кокс (Нідерланди) позитивно оцінив наміри Європейського Союзу сприяти демократичному розвитку своїх сусідів та стабільності на кордонах. Проте, на думку депутата, інвестиції з боку ЄС країнам-сусідам слід здійснювати таким чином, аби не впливати на незалежність останніх.

За результатами дебатів прийнято Рекомендацію, в якій Асамблея висловлює підтримку політиці європейського сусідства (ПЄС), започаткованій ЄС для зміцнення демократичної стабільності та процвітання у деяких країнах-сусідах Європейського Союзу. ПЄС застосовується до 16 країн, зокрема, України, Білорусі, Молдови, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Ізраїлю тощо. ПЄС забезпечує тісне співробітництво з ЄС, що передбачає суттєвий ступінь економічної інтеграції та політичного співробітництва. Асамблея вважає, що ПЄС має ґрунтуватися на співробітництві між ЄС та Радою Європи, відтак у політиці європейського сусідства мають відображатися цінності і стандарти РЄ. Посилаючись на рішення Третього самміту у Варшаві, Асамблея нагадує про необхідність уникнення дублювання функцій обох організацій. Парламентська асамблея закликала Комітет міністрів розробити конкретні проекти внеску Ради Європи в ПЄС на основі Плану дій, запроваджувати більш специфічні програми тісного співробітництва з країнами, які не є членами РЄ, проте підпадають під дію ПЄС. Асамблея закликає Європейський Парламент підтримати ініціативу РЄ, спрямовану на інституалізацію внеску РЄ в ПЄС.

Від імені Комітету міністрів РЄ виступив Державний секретар з європейських справ Португалії Ф. д’Олівейра Невес. Він поінформував депутатів про значний прогрес в процесі виконання пріоритетного завдання КМ - імплементації документів, ухвалених на Третьому самміті, зокрема, Плану дій. Окремо зупинився на створенні Групи мудріших, забезпеченні проведення Форуму заради майбутнього демократії, який запланований на 3-4 листопада ц.р., завершенні підготовки Меморандуму щодо порозуміння з Європейським Союзом. Серед першочергових завдань КМ під головуванням Португалії Держсекретар назвав забезпечення міжкультурного та міжрелегійного діалогів, протистояння тероризму та торгівлі людьми.

За процедурою термінового обговорення Асамблея заслухала доповідь "Європа та пташиний грип - запобіжні медичні заходи" (доповідач - Д.Жака, Франція).

Під час дебатів депутати, зокрема, наголошували на необхідності радикального покращення умов утримання худоби, вакцинації домашніх птахів, скорочення транспортних перевезень тварин, обмеження пересування туристів з країн, де поширюється хвороба, аналізу агробізнесу, створення європейського консолідованого фонду для компенсації фермерських збитків, спричинених забиттям худоби та інформаційної кампанії із запобігання поширенню громадської паніки.

За результатами обговорення була прийнята Рекомендація, у якій Асамблея підтримує заклик Самміту ООН від 16 вересня ц.р. до мобілізації у боротьбі з пташиним грипом, рекомендації Світової організації охорони здоров’я тварин стосовно заходів, яких слід вжити у заражених господарствах, та рішення ООН про призначення координатора із зазначеної проблеми. Вона висловлює стурбованість у зв’язку із загрозою пандемії пташиного грипу та недостатньою підготовленістю більшості країн перед цим лихом. Асамблея закликала КМ розробити програми протистояння хворобі спільно зі Світовою організацією охорони здоров’я тварин та чітко виконувати рекомендації останньої, передбачити суттєві компенсації для сільськогосподарських виробників, господарства яких уражені вірусом, посилити роботу санітарно-гігієнічних служб, вжити необхідних заходів щодо збільшення потужності виробництва вакцин і антивірусних ліків, передбачити створення фонду солідарності для відшкодування витрат на придбання вакцин країнами, які розвиваються.

За результатами обговорення доповіді "Грубі порушення прав людини у Лівії – нелюдське ставлення до болгарського медперсоналу" Асамблея ухвалила Рекомендацію, в якій нагадує, що 9 лютого 1999 року лівійською поліцією було заарештовано п’ять медсестер болгарської національності, а 6 травня 2004 року цих медсестер, а також одного палестинського лікаря за рішенням кримінального суду Лівії було засуджено до смертної кари за умисні вбивства шляхом свідомого зараження 426 дітей, які лікувались у педіатричній лікарні м. Бенгазі, через ін’єкцію вірусу СНІДу. Верховний суд Лівії, до якого була подана касаційна скарга, винесе своє рішення 15 листопада ц.р. Вирок про смертну кару, який суперечить фундаментальним цілям РЄ, був категорично засуджений ПАРЄ. Асамблея вважає, що не існує жодних доказів провини лікарів і висловлює своє співчуття інфікованим дітям і свою солідарність з їхніми родинами. Вона вітає всі зусилля ЄС і деяких держав, особливо Італії, що дозволило подолати епідемію, яка розпочалася в країні 8 років тому. Асамблея, підтверджуючи своє повне неприйняття смертної кари, якій не повинно бути місця у карних системах цивілізованих суспільств, просить КМ закликати керівництво Лівії проявити добру волю і в дусі конструктивного діалогу вирішити справу болгарського медичного персоналу з повним дотриманням міжнародних норм.

Асамблея розглянула доповідь “Мовні проблеми доступу до громадської системи охорони здоров’я в Брюссельському столичному окрузі в Бельгії”
(доповідач – М. Кліветі, Румунія).

У прийнятій Резолюції Асамблея вказала на те, що доступ до системи охорони здоров’я та мовні проблеми у Брюссельському столичному окрузі мають розглядатися у загальному контексті конституційного розвитку Бельгії та її складної мовної ситуації. Асамблея рекомендує політичним представникам мовних громад в Брюссельському столичному окрузі: підвищити адміністративні та правові засоби гарантування двомовності в брюссельських шпиталях із дотриманням фундаментального принципу безперервності громадських послуг; проаналізувати наглядові механізми для гарантування двомовності та покращення мовного законодавства для того, аби збільшити їхню ефективність; застосовувати необхідні засоби для розвитку системи використання двомовного персоналу в брюссельських шпиталях; започаткувати мовні навчальні програми у вищих медичних навчальних закладах округу. Крім того, Асамблея закликає бельгійський уряд: заохочувати культурне спілкування та співробітництво, долаючи мовні бар’єри в Бельгії; ратифікувати Рамкову конвенцію із захисту національних меншин.

У Резолюції і Рекомендації, прийнятих за результатом обговорення доповіді “Прискорені процедури надання притулку державами-членами Ради Європи” (доповідач – П.Аграмунт, Іспанія), Парламентська асамблея закликає уряди держав-членів Ради Європи: забезпечити гарантування принципу “non-refoulement” (неповернення), який є наріжним каменем міжнародного захисту біженця; забезпечити прийняття чітких та дієвих заходів, щоб гарантувати ефективний доступ до процедури визначення притулку, яка полегшує надання статусу біженця або інших форм міжнародного захисту; забезпечити мінімальне використання концепції безпечної країни походження ; відповідно принципу відмови від дискримінації забезпечити всім пошукувачам притулку гарантію зареєстрування на кордоні та можливість подання вимоги для отримання статусу біженця; забезпечити, щоб до всіх шукачів притулку, чи на кордоні чи у внутрішній частині країни, ставилися за однакових принципів і діяли б такі ж однакові гарантії стовно розгляду їх прохання отримати статус біженця.

Висновки та пропозиції:

1. Вважати пріоритетним завершення протягом поточного року виконання нашою державою решти обов”язків та зобов’язань, узятих при вступі до Ради Європи, аби перейти до постмоніторингового діалогу з цією організацією:

- завершити опрацювання та ухвалити новий Кримінально –процесуальний кодекс,

- завершити опрацювання та ухвалити новий Закон про прокуратуру з урахуванням висновків Венеціанської комісії,

- забезпечити подальше вдосконалення конституційного процесу, в якому мають знайти своє вирішення проблеми імперативного мандату народних депутатів та наглядових функцій прокуратури,

- завершити опрацювання та ухвалити Закони про Президента України, Кабінет Міністрів України, про тимчасові слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради, про опозицію, про виконання рішень Європейського суду з прав людини,

- провести у Верховній Раді парламентські слухання зі справи Гонгадзе,

- прискорити опрацювання та ратифікувати Протокол №12 до Європейської конвенції з прав людини та Європейську соціальну хартію (переглянуту),

- забезпечити внесення необхідних змін до виборчого законодавства, згідно рекомендацій ПАРЄ,

- завершити переведення Державного департаменту з виконання покарань до відання Мінюсту.

2. Надіслати запрошення Парламентській асамблеї делегувати в Україну спостерігачів за підготовкою і проведенням наступних парламентських виборів (березень 2006 р.).

3. Вважати за доцільне надіслати цей звіт до Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, Комітету Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції, Комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України, Державного департаменту України з питань виконання покарань

4. Постійна делегація вдячна секретаріатові делегації, Міністерству закордонних справ України, Постійному представництву України при Раді Європи за надання всебічного високопрофесійного сприяння роботі народних депутатів.

Голова Постійної делегації

Верховної Ради України у ПАРЄ Б.ОЛІЙНИК