Звіт

про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

у Другій частини сесії ПАРЄ 2008 року

м. Страсбург, 14-18 квітня 2008 року

Загальна інформація

В роботі Асамблеї взяли участь народні депутати України, члени Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ І.Попеску (керівник делегації), О.Білозір, О.Бондаренко, В. Вечерко, С.Головатий, Є.Мармазов, Ю.Новікова, Г.Омельченко, В. Писаренко та С.Соболєв. Роботу делегації забезпечував секретаріат у такому складі: перший заступник керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків апарату Верховної Ради України А. Корнійчук, заступник завідувача відділу того ж Управління Б. Криловецький, головний консультант Секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах О. Луканюк.

Під час сесії були розглянуті такі питання: діяльність Бюро та Постійного комітету ПАРЄ, «Європейські мусульманські спільноти у зіткненні з екстремізмом», «Зловживання в системі кримінального правосуддя в Білорусії», «Доступ до безпечного та легального проведення абортів в Європі», «Дитячий та підлітковий суїцид в Європі: важливе питання громадського здоров’я», «Сприяння викладанню літератури європейських країн», «Приєднання Європейського союзу/Європейського співтовариства до Європейської конвенції з прав людини», «Імміграція з африканського регіону на південь від Сахари», «Сталий розвиток і туризм: на шляху до покращення якості», «Функціонування демократичних інститутів у Вірменії» (за процедурою термінового обговорення), «Наслідки прийняття Асамблеєю Косова Декларації про незалежність» (за процедурою поточних дебатів).

Парламентарії обрали судів Європейського суду з прав людини від Азербайджану, Монако, Словенії та Чорногорії.

До Асамблеї з виступами звернулися Президент Словацької Республіки І. Гашпарович, Федеральний канцлер ФРН А. Меркель, Прем’єр-міністр України Ю. Тимошенко, Голова Комітету міністрів Ради Європи, Міністр закордонних справ Словаччини Я. Кубіш, Комісар Ради Європи з прав людини Т. Хаммарберг, Міністр закордонних та європейських справ Франції Б. Кушнер.

Перебіг сесії

Робота Асамблеї розпочалася із промови Президента ПАРЄ Л.М. де Пуча, у якій було порушено широке коло питань, зокрема щодо ухвалення Декларації про незалежність Парламентом Косова, протиріч між державами-членами РЄ на бухарестському саміті НАТО, ролі Туреччини у збереженні єдності та стабільності на європейському континенті, прав людини як критерію визначення якості життя, глобального потепління, боротьби з тероризмом та проблем міграції. Також у своєму виступі Л.М. де Пуч закликав до плідного співробітництва з Європейським Парламентом і нагадав про важливу подію, яка відбудеться 22-23 травня ц.р. у Страсбурзі, – Європейську конференцію голів парламентів.

Парламентська асамблея розглянула і ухвалила звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету, основну увагу у якому було приділено інформації щодо спостереження за президентськими виборами в Сербії, Вірменії, Росії та Чорногорії, а також парламентським виборам в Монако.

Відбулося обговорення доповіді Х.Б. Мото Аморала (Португалія, Група ЄНП) «Європейські мусульманські спільноти у зіткненні з екстремізмом».

Більшість виступаючих з цього питання поділяли спільну позицію, що Рада Європи повинна розрізняти віру від ідеології, запобігати проявам ісламофобії шляхом проведення широкої інформаційної кампанії та освітніх програм. Самоусунення або агресивне ставлення до ісламу є неприйнятними. Організація має докласти зусиль, аби європейські мусульманські організації та їхні керівники продемонстрували високу відповідальності під час публічних виступів і засудили тероризм та екстремізм.

За підсумками обговорення були прийняті відповідні Резолюція та Рекомендація.

У першому документі, зокрема зазначається, що Асамблея вітає діяльність мусульманських організацій із налагодження міжкультурного діалогу та заохочує європейські уряди до забезпечення повного дотримання свободи думки, висловлювання та релігії у відповідності до Європейської конвенції з прав людини.

У Рекомендації Асамблея доручає Комітету міністрів підтримувати і активно запроваджувати положення Меморандуму порозуміння, підписаного Генеральним секретарем Ради Європи і Верховним представником Альянсу цивілізацій, а також інтенсифікувати співпрацю в царині міжкультурного та міжрелігійного діалогу з ООН та іншими міжнародними організаціями.

До парламентаріїв звернулася Федеральний канцлер Німеччини А.Меркель, яка зосередила увагу на темах щодо прав людини, боротьби з тероризмом, прав національних меншин та мігрантів, закликала Російську Федерацію ухвалити Протокол 14 Європейської конвенції з прав людини, а Європейський Союз – приєднатися до зазначеної конвенції, дала позитивну оцінку міжкультурному діалогу, який здійснюється в рамках Ради Європи. Вона також торкнулась питань стосовно економічних перспектив ЄС, позиції Німеччини щодо розширення НАТО та доцільності створення Середземноморського союзу.

До членів Асамблеї звернувся Голова Комітету міністрів Ради Європи, Міністр закордонних справ Словаччини Я.Кубіш з інформацією про діяльність Комітету міністрів у міжсесійний період. Міністр зазначив, що захист прав людини був і залишається найважливішим пріоритетом діяльності підпорядкованого йому Комітету, доповів про позитивні результати співробітництва з іншими міжнародними організаціями. Окремими темами виступу стали співробітництво у Південно-Східній Європі та на Південному Кавказі.

Перед членами Асамблеї виступив Комісар Ради Європи з прав людини Т. Хаммарберг, який доповів про стан дотримання прав людини в державах-членах та закликав постійні делегації заохочувати вирішення проблем у сфері прав людини на національному рівні. Також він вказав на неповне використання потенціалу міжнародних правозахисних організацій, які «потребують більшої фінансової підтримки та повинні бути більш самокритичними». Серед досягнень своєї діяльності Т. Хаммерберг назвав домовленості між багатьма урядами із запровадження механізмів моніторингу та надання допомоги для дотримання міжнародних норм у сфері прав людини.

Асамблея заслухала доповідь Х. Пургурідеса (Кіпр, Група ЄНП) «Зловживання в системі кримінального правосуддя в Білорусії». Доповідач вказав на такі прояви зловживань: масові арешти мирних демонстрантів, порушення кримінальних справ проти політичних опонентів чинної влади, зникнення опозиціонерів тощо. За словами Х. Пургурідеса, обмеження на в’їзд, запроваджені державами-членами ЄС для посадовців Республіки Білорусь, мали позитивні наслідки для початку діалогу між правозахисними організаціями та владою країни.

Незважаючи на те, що під час дебатів із зазначеного питання члени російської делегації виступили проти ухвалення Резолюції, аргументуючи свою позицію тим, що неетично розглядати долю Білорусі за відсутності представників цієї держави, а так звані «політичні засуджені» насправді є злочинцями і відбувають покарання за діючими статтями Карного кодексу Республіки Білорусь, Асамблея підтримала Резолюцію та Рекомендацію.

Асамблея заслухала доповідь Г. Вурм (Австрія, Група соціалістів) «Доступ до безпечного та легального проведення абортів в Європі».

Під час дискусії із зазначеного питання парламентарії визнали існування правової та морально-етичної колізії, без розв’язання якої не можливо вирішити проблему переривання вагітності в Європі, - право на життя жінки та ще ненародженої дитини. Крім того, депутати звертали увагу на соціально-економічні, релігійні та інші аспекти аборту.

Так, К. Пургурідес (Кіпр, Група ЄНП) розкритикував обговорюваний документ за те, що він не враховує культурні особливості та національне законодавство країн-членів, Ж.-Г. Бранже (Франція, Група ЄНП) підкреслив важливий характер роз’яснювальної роботи з боку лікарів щодо абортів, а також створення системи вільного доступу жінок до цієї медичної процедури, проведення якої часто ускладнюється відсутністю вільних місць у лікарні або тривалістю отримання відповідного дозволу, М. Ферич-Вак (Хорватія, Група соціалістів) назвала неприпустимим заборону абортів як засобу протидії старінню населення, Г.К. Гюль (Норвегія, Група соціалістів) вказала на ті заходи, які створять передумову для запобігання абортам, як-от: розгалужена мережа дитячих садків, матеріальна допомога та додаткові відпустки породіллям тощо.

За підсумками обговорення була ухвалена відповідна Резолюція, у якій зазначається, що в більшості країн-членів РЄ закон дозволяє аборти для збереження життя жінки, а також у зв’язку з низкою причин: збереження фізичного та психічного здоров’я, зґвалтування, інцести, соціально-економічне становище.

Асамблея вважає, що заборона абортів призводить не до зменшення їхньої кількості, а навпаки – до нелегальних абортів, які є більш травматичними і небезпечними.

Парламентська асамблея запрошує держави-члени Ради Європи декриміналізувати аборт, гарантувати ефективне використання жінками їхнього права на переривання вагітності і зняти обмеження, які перешкоджають, де-юре або де-факто, доступу до безпечного аборту, прийняти відповідні стратегії репродуктивного здоров'я тощо.

До парламентаріїв звернулась Прем’єр-міністр України Ю.Тимошенко. Вона охарактеризувала внутрішньополітичну ситуацію в країні та окреслила коло питань, які стоять перед українським урядом в рамках конституційних перетворень: реформування судової системи, перехід до парламентської форми правління, чітке розмежування функцій влади, забезпечення підконтрольності влади суспільству та боротьба з корупцією.

Торкаючись питань зовнішньої політики Прем’єр-міністр підтвердила незмінність руху України до набуття членства в ЄС, підкреслила важливість імплементації Протоколу 14 та приєднання Євросоюзу до ЄКПЛ, виклала своє бачення подальшої діяльності Асамблеї, пріоритетами якої мають стати забезпечення взаємодії країн-членів у боротьбі з тероризмом, торгівлею людьми й наркотиками, вирішення проблем мігрантів, сприяння мирному розв’язанню заморожених конфліктів, наповнення реальним змістом права на свободу пересування та забезпечення енергобезпеки.

За процедурою поточних дебатів Парламентська асамблея розглянула питання «Наслідки прийняття Асамблеєю Косова Декларації про незалежність».

Обговорення виявило значні протиріччя серед депутатів щодо згаданої проблеми і розколола Асамблею на два рівновеликі протилежні табори.

Прихильники самопроголошення незалежності Косова зазначали, що набуття незалежності – це вже незворотній процес і звертали увагу на необхідність співробітництва з Косова та реалізації положень плану спеціального представника ООН М. Ахтісаарі. Інша частина депутатів висловила стурбованість з приводу проголошення незалежності, оскільки це загрожує миру та стабільності в Європі, підриває принципи міжнародного права, створює прецедент, яким зможуть скористатися сепаратисти у всьому світі.

Перед парламентаріями виступив Б. Марке (Монако, Група АЛДЄ) з доповіддю «Дитячий та підлітковий суїцид в Європі: важливе питання громадського здоров’я».

За підсумками дебатів Асамблея ухвалила відповідну Резолюцію, якою, зокрема визнається, що самогубства підлітків стало сьогодні великою проблемою державної охорони здоров’я, спричиненою як психологічними, так і соціальними чинниками.

Для багатьох підлітків самогубство пов’язано з ситуацією поразки або страхом поразки. Окрім того доведено, що зловживання алкоголем або наркотиками впливає на самогубства серед молоді.

Документ підтверджує необхідність подолати будь-які прояви дискримінації (етнічної, релігійної та сексуальної), які можуть підштовхнути молодих людей до суїцидів.

Асамблея за терміновою процедурою заслухала доповідь Ж.Колом’є (Франція, Група ЄНП) та Д.Прескотта (Великобританія, Група соціалістів) «Функціонування демократичних інституцій у Вірменії», яка була підготовлена за наслідками трагічних подій, що сталися після проведення президентських виборів у Вірменії 19 лютого 2008 року під час протестів опозиції.

Під час дискусії парламентарії висловили сподівання на встановлення мирного демократичного режиму у Вірменії, наголосили на необхідності тісної співпраці Ради Європи із представниками влади і опозиції в країні.

За словами Г.Хаїєвої (Азербайджан, Група ЄНП), проблема останніх президентських виборів у Вірменії полягає не лише в окремих процедурних порушеннях, на які вказують доповідачі, але й в тому, що нелегітимні методи проведення передвиборчої кампанії, фальсифікації під час голосування та підрахунку голосів призвели до невірного визначення переможця президентських перегонів.

Голова Моніторингового комітету С. Головатий зазначив, що за останні 12-13 років Рада Європи значно розширилася за рахунок східноєвропейських держав. Це ознака наявності демократичних прав і свобод в цілому регіоні. Але випадки, коли люди, які висловили прагнення до свободи, були вбиті, як це сталося у Єревані, є серйозним приводом для того, аби змусити владу дотримуватися правопорядку з метою гарантування базових прав людини.

За підсумками обговорення була ухвалена Резолюція, у якій зазначається, що Асамблея наполегливо вимагає від влади Вірменії припинити свавільні арешти, провести відповідні реформи, які б розширили права опозиції, створили підвалини для незалежності судів та засобів масової інформації. Асамблея припускає можливість призупинення права голосу Постійної делегації Вірменії у ПАРЄ на черговій частині сесії ПАРЄ у червні 2008 року, якщо до того часу не буде відчутного прогресу у виконанні вимог, викладених у документі.

Асамблея заслухала доповідь Ж.Лежандра (Франція, Група ЄНП) «Сприяння викладанню літератури європейських країн». За словами автора доповіді, вивчення інших європейських мов і літератур може сприяти формуванню європейського громадянства. Необхідно вийти за межі суто національної концепції викладання літератури і запропонувати освітянам всіх рівнів підкреслювати спільність зв’язків у збереженні культурного розмаїття.

За результатами обговорення було ухвалено відповідну Рекомендацію, в якій Парламентська асамблея вважає за необхідне, щоб Комітет міністрів заохочував освітні установи держав-членів у поширенні викладання європейської літературної спадщини. Асамблея рекомендує Комітету міністрів вжити заходів щодо перекладу старовинних і сучасних текстів, приділяючи особливу увагу мовам найменшого поширення.

Асамблея розглянула доповідь М.Л. Бемельманс-Відек (Нідерланди, Група ЄНП) «Приєднання Європейського союзу/ Європейського співтовариства до Європейської конвенції з прав людини». Це питання обговорювалося протягом декількох років і Асамблея регулярно закликала ЄС до приєднання до цього документу. Доповідачка зазначила, що Лісабонська угода, вносячи поправки до Угоди про створення Європейського союзу та Угоди про створення Європейського співтовариство, підписана 13 грудня 2007 року главами держав і урядів членів ЄС, створює правову основу для приєднання ЄС до Європейської конвенції з прав людини, а ухвалення Резолюції стане важливим кроком до уніфікації правової бази Ради Європи та ЄС.

Під час обговорення члени Асамблеї майже одностайно висловилися за приєднання ЄС до Європейської конвенції з прав людини з мотивів посилення забезпечення прав громадян держав-членів ЄС, яким надається можливість оскаржувати рішення Єврокомісії у Європейському суді з прав людини.

Протилежну думку висловив Д.Грінвей (Великобританія, Група ЄД). Він скептично поставився до можливості ратифікації Конвенції Єврокомісією, що унеможливить її застосування. Також він висловив сумніви у масовому зверненні громадян проти Єврокомісії, оскільки діяльність ЄС на сьогодні не викликає очевидного опору з боку європейців.

За наслідками обговорення було ухвалено відповідні Резолюцію та Рекомендацію, які відображають позицію доповідачки.

Асамблея заслухала доповідь Ж.-Г. Бранже (Франція, Група ЄНП) «Імміграція з африканського регіону на південь від Сахари».

За підсумками обговорення була ухвалена відповідна Резолюція, у якій зокрема зазначається, що міграційні потоки з Африки складають значну частину міграційних потоків до Європи. Кількісно міграція з африканського регіону на південь від Сахари є більш значною ніж міграція, що походить з країн Магрібу чи з інших континентів та позначається тим, що мігранти з цього регіону намагаються дістатися Європи у будь-який незаконний спосіб та з ризиком для свого життя, стають жертвами дискримінації в сфері доступу до послуг охорони здоров’я, житла і освіти.

Таким чином європейські держави несуть особливу відповідальність за цих мігрантів, мотивація яких є надзвичайно різною. Посилення контролю на кордонах, якщо і може уповільнити цей приплив, є неспроможним припинити його повністю.

Документ містить низку пропозицій щодо покращенню такого положення.

Перед Парламентською асамблеєю виступив Х. Мендес Бота (Португалія, Група ЄНП) з доповіддю «Сталий розвиток і туризм: на шляху до покращення якості».

За підсумками дебатів була прийнята відповідна Рекомендація. У документі зазначається що Європа є найбільш відвідуваним регіоном світу. У зв’язку з тим, що завдяки глобалізації мобільність та доступність подорожування підвищуються, потік туристів буде посилюватися. Існує реальна загроза масового скупчення людей та надмірної напруги на природні та культурні ресурси для місцевих громад у найпопулярніших туристичних місцях Європи. Крім того, великі сезонні та географічні коливання впливають на умови роботи. У той самий час розвиток туризму у бідних регіонах Європи міг би принести їм процвітання, особливо в період болючих економічних реформ.

Забезпечення збалансованого розвитку є одночасно і викликом, і нагодою для європейських країн, якщо вони бажають залишатися й надалі конкурентоспроможними у світовому змаганні за прибутки від туризму. Для цього вони повинні намагатися робити акцент у розвитку туризму на якості, а не на кількості. Стабільний розвиток, що полягає в успішному поєднанні економічних, соціальних, культурних і екологічних цілей, пропонує шлях уперед, коли зростання та якість стимулюють одне одного.

Рекомендація закликає європейських політиків приділяти більшу увагу питанням безпеки, менеджменту перенаселення, загрози зміни клімату, проблем досяжності та гостинності, а також діалог з приватним сектором, у той же час, пропонуючи ряд цілеспрямованих заходів на пан-європейському, національному, регіональному та місцевому рівнях.

Рішення органів Асамблеї щодо України

Бюро Асамблеї прийняло рішення передати Пропозицію щодо Резолюції стосовно засудження голодомору в Україні, ініційовану на січневій частині сесії українськими парламентаріями, до Комітету з політичних питань для підготовки відповідної доповіді та до Комітету з юридичних питань та прав людини для підготовки висновку. Кандидатуру доповідача із зазначеного питання планується розглянути на засіданні Комітету з політичних питань, що відбудеться 15-16 травня 2008 року у м. Стокгольм.

На засіданні Моніторингового комітету було ухвалено рішення щодо проведення виїзного засідання у Києві 26-28 травня ц.р. на запрошення Верховної Ради України.

Комітет з питань міграції, біженців та народонаселення на своєму засіданні затвердив О. Білозір доповідачем з питання «Діаспора і міграція: індивідуальна роль та відповідальність держави».

Участь народних депутатів України у роботі Асамблеї

Народні депутати України взяли активну участь у роботі комітетів та політичних груп.

Так, на засіданні Групи соціалістів в рамках обговорення Косовського питання керівник делегації І. Попеску наголосив на необхідності звертати особливу увагу на статус військового та поліцейського контингентів у Косова, питання їхньої підпорядкованості та розподілу по зонах відповідальності і нагадав про нещодавній трагічний інцидент у Косова, який спричинив загибель українського миротворця. Народний депутат зауважив, що невизначений статус Косова негативно позначається на діяльності миротворчих сил, які були направлені до Союзної Республіки Югославія у відповідності до Резолюції 1244 (1999), ухваленої Радою безпеки ООН, і підтримав обговорення питання щодо наслідків прийняття Асамблеєю Косова Декларації про незалежність.

Під час засідання Комітету з юридичних питань та прав людини, керівник української делегації закликав представників Сербії та Болгарії до проведення переговорів та укладення угоди про захист прав національних меншин, що, у свою чергу, стане правовим підґрунтям такого захисту.

І. Попеску зустрівся зі своїм французьким колегою Ж.-К. Міньоном. В ході бесіди керівники делегацій поінформували один одного про створення в парламентах України та Франції депутатських груп дружби, дійшли згоди щодо необхідності активізації міжпарламентського діалогу та домовились організувати неформальну зустріч двох делегації під час наступної частини сесії ПАРЄ.

Крім того, І. Попеску взяв участь у зібранні керівників постійних національних делегації, в рамках якого обговорювалися питання бюджету РЄ та Європейської конференції голів парламентів, яка відбудеться наприкінці травня ц.р. у Страсбурзі.

Г.Омельченко взяв участь у роботі Комітету з політичних питань, де під час обговорення питання ісламського екстремізму підкреслив, що тероризм не має релігійного чи національного забарвлення

Під час засідання Комітету з політичних питань Г. Омельченко закликав створити умови для повного забезпечення прав миротворчого контингенту, направленого в Косова, та застеріг від поспішних оцінок самопроголошенню незалежності Косова, оскільки це стане сигналом для сепаратистських рухів у Європі.

Крім того, народний депутат на засіданні Комітету з політичних питань зробив виступ на тему проведення Олімпійських Ігор в КНР. Він зазначив, що не доцільно бойкотувати захід, оскільки така практика в минулому мала негативні наслідки і призвела лише до порушення прав спортсменів. Натомість, член української делегації запропонував докласти спільних зусиль з метою забезпечення найширшого доступу міжнародних спостерігачів до Олімпійських Ігор і підтримав ідею запрошення на чергове засідання Комітету представників уряду КНР та лідера Тибету.

За словами Г.Омельченка, Асамблея повинна звернути увагу уряду Китаю на масові порушення прав людини у цій державі, зокрема, в Тибеті, рекомендувати забезпечити вільний від владної цензури доступ до Інтернету та свободу ЗМІ.

О. Бондаренко на засіданні Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та справ сім’ї торкнулася проблематики щодо становища ув’язнених жінок в Україні і передала до Комітету письмову інформацію із зазначеного питання.

Під час засідання Комітету з рівних можливостей жінок та чоловіків член української делегації зробила доповідь щодо умов утримання жінок в пенітенціарних закладах України та проблем з соціальною адаптацією жінок після звільнення.

За словами О.Бондаренко, 40% жінок, які утримуються в колоніях України, - репродуктивного віку. Лише 20% з них мають сім’ї, інших після виходу на свободу чекає самотність та відчуття неповноцінності. Оскільки лише незначна частина з них має закінчену освіту, то шансів знайти роботу і, відповідно, соціально адаптуватися, у них також небагато. Ці фактори підштовхують жінок до повторного скоєння злочинів. У зв’язку з наведеним О. Бондаренко вважає, що держава повинна докласти всіх зусиль, аби надати можливість звільненим жінкам повернутися до нормального способу життя.

Під час засідання Групи Європейської народної партії С. Соболєв запропонував з’ясувати мотиви позиції Німеччини і Франції стосовно приєднання України до Плану дій щодо членства в НАТО і у цьому зв’язку поставити від політичної групи відповідні питання Федеральному канцлеру Німеччини А. Меркель та Міністру закордонних справ Франції Б. Кушнеру.

На засіданні Комітету з економічних питань та розвитку народний депутат порушив питання щодо непропорційного фінансування політичних груп з бюджету Ради Європи, а також запропонував актуалізувати останній звіт ЄБРР в частині стосовно України, оскільки статистичні дані є застарілими.

На зборах Групи об’єднаних європейських лівих Є. Мармазов застеріг від визнання незалежності Косова, оскільки це може створити небезпечний прецедент на континенті, та дав позитивну оцінку рішенню бухарестського саміту стосовно України.

Висновки та пропозиції

1. Робота членів Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ на засіданнях комітетів та політичних груп Асамблеї була активною та плідною.

2. Українська делегація в рамках роботи Асамблеї продовжує співпрацювати з національними делегаціями країн-членів з метою забезпечення підґрунтя для вирішення в рамках Ради Європи питань, що становлять інтерес для України.

3. Делегація вважає за необхідне рекомендувати профільним комітетам Верховної Ради України розглянути прийняті на сесії ПАРЄ відповідні резолюції та рекомендації (додаються) на предмет опрацювання висловлених в них законотворчих пропозицій.

4. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації, Міністерству закордонних справ України та Постійному представництву України при Раді Європи за надання сприяння роботі народних депутатів України. При цьому вона вважає за доцільне рекомендувати МЗС України, зокрема ППУ при РЄ, у подальшому оперативніше надавати необхідні інформаційно-довідкові та аналітичні матеріали та підтримувати з членами делегації постійні робочі контакти для надання відповідних консультацій та озвучення офіційної позиції МЗС з різних питань, винесених на обговорення комітетів та Асамблеї в цілому.

5. Вважати за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання до комітетів Верховної Ради України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, а також розмістити на вебсайті Верховної Ради України.

Голова Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи

І. ПОПЕСКУ