Звіт

про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

у Третій частині сесії ПАРЄ 2008 року

 

23-27 червня 2008 року

 

Загальна інформація

 

          В роботі Третьої частини сесії ПАРЄ 2008 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї РЄ: І. Попеску (керівник делегації), О. Герасим’юк (заступник керівника), С. Головатий, С. Ківалов,                   Ю. Новікова, Г. Омельченко, В. Писаренко, Є. Мармазов, С. Соболєв. Роботу делегації забезпечував секретаріат у такому складі: перший заступник керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків апарату Верховної Ради України А. Корнійчук та заступник завідувача відділу того ж Управління Б. Криловецький.

         

Порядок денний сесії передбачав розгляд таких питань: про діяльність Бюро та Постійного комітету Асамблеї, «Боротьба з втратами, від яких потерпає довкілля Чорного моря», «Функціонування демократичних інституцій в Азербайджані», «Надання повноважень жінкам в сучасному багатокультурному суспільстві», «Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР): основний партнер щодо змін у країнах з перехідною економікою», «Специфічні виклики, з якими стикаються європейські демократії: розмаїття та міграція», «Заходи, спрямовані на поліпшення демократичної участі мігрантів», «Функціонування демократичних інституцій в Європі та прогрес процедури моніторингу», «Виконання Вірменією Резолюції Асамблеї 1609 (2008)», «Загальнополітичне обговорення ситуації в Китаї», «Функціонування демократичних інституцій в Туреччині», «Діяльність Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ)», «Запобігання першій формі насилля над дітьми: відмова від дитини при її народженні», «Гекчеада (Імброс) та Бозсаада (Тенедос): збереження двокультурного характеру двох турецьких островів як моделі співпраці між Туреччиною і Грецією в інтересах  людей, які  їх  заселяють».

 

          Перед Парламентською асамблеєю виступили такі високопосадовці: Президент ПАРЄ Л.М. де Пуч, Міністр закордонних справ Швеції, Голова Комітету міністрів РЄ К. Більдт, Президент Європейського банку реконструкції і розвитку Ж.Лем’єр, Генеральний секретар Ради Європи        Т. Девіс, регіональний директор у справах Європи та Центральної Азії «Транспаренсі Інтернешнл» М. Маршалл, Президент Міжнародного комітету Червоного Хреста Дж.Келленбергер.

Керівника української делегації І. Попеску від Групи соціалістів було затверджено членом підкомітету з питань виборів суддів до ЄСПЛ Комітету з юридичних питань і прав людини.

 

На засіданні Комітету з політичних питань албанський депутат            А. Біберай був призначений доповідачем із теми, що об’єднує два подання для підготовки проекту Резолюції, - «Необхідність міжнародного засудження Голодомору в Україні в 1932-1933 рр.» та «75 річниця масового голоду на території колишнього СРСР». У виступі він зазначив, що питання Голодомору в Україні потребує окремого розгляду в рамках доповіді і повідомив про своє рішення остаточно визначитися із назвою доповіді на наступному засіданні Комітету у вересні ц.р.

 

На засіданні Комітету з юридичних питань та прав людини було ухвалено доповідь С. Льойтгойссер-Шнарренбергер (Німеччина, АЛДЄ) «Розслідування злочинів, нібито скоєних високопосадовцями під час правління Кучми в Україні - справа Гонгадзе як показовий приклад».

 

І. Попеску провів зустріч з Головою Комітету з питань міграції, біженців та народонаселення К.Йонкер на її прохання. Під час зустрічі співрозмовниця поінформувала про проведення 4-6 вересня 2008 року у Києві засідання підкомітету ПАРЄ з питань міграції в рамках участі в роботі у 8-ій Конференції європейських міністрів, що відповідають за міграційну політику, і у цьому зв`язку звернулася з проханням надати підтримку цьому заходу з боку Верховної Ради України. За її словами, йдеться про виступ представника ВР України на відкритті засідання 5 вересня ц.р. та організацію для членів підкомітету вечері від імені української делегації в ПАРЄ та екскурсії по місту Києву. Зі свого боку І. Попеску пообіцяв посприяти вирішенню цих питань, звернувшись до Голови Верховної Ради України з відповідним листом.

Також І. Попеску зустрівся із представником Генерального секретаря Ради Європи з координації програм співробітництва в Україні О. Петерсеном на прохання останнього для обговорення поточної політичної ситуації в Україні.

 

Участь членів делегації в роботі комітетів та груп

 

Народні депутати України взяли активну участь у роботі комітетів та політичних груп.

На засіданні Групи соціалістів керівник делегації І. Попеску на прохання колег поінформував про поточну політичну ситуацію в Україні, зокрема про політико-правові наслідки нещодавнього виходу з парламентської коаліції двох народних депутатів.

Заступник керівника української делегації О. Герасим’юк взяла участь в роботі підкомітету з питань медіа Комітету з питань культури, науки та освіти, в ході якої отримала запрошення до участі в міжнародній конференції з питань розвитку громадського суспільства та ЗМІ у Білорусі напередодні парламентських виборів, яка відбудеться 23 липня ц.р. у м.Вільнюс (Литва) за сприяння Конференції підтримки неурядових організацій Ради Європи.

Відбулося спільне засідання комітетів з політичних питань та з питань міграції, біженців та народонаселення, лейтмотивом якого стало обговорення ситуації щодо забезпечення політичних прав мігрантів у Європі. На зібранні член української делегації Г. Омельченко поінформував колег про міграційну політику в нашій державі та проблеми, які спричиняються потоком нелегальної міграції через Україну, як-от: погіршення криміногенної ситуації, терористична загроза та соціальна напруга.  Він закликав спільними зусиллями вирішувати питання щодо контролю і протидії цьому явищу, оскільки, незважаючи на всі зусилля, що докладає Україна, зокрема на законодавчому рівні, розв’язання зазначеного питання потребує значних коштів.

На засіданні Комітету з економічних питань та розвитку народний депутат України С. Соболєв торкнувся питання щодо діяльності ЄБРР в Україні і дав позитивну оцінку роботі Банку.

 

Перебіг сесії

 

Асамблея розглянула питання «Боротьба з втратами, від яких потерпає довкілля Чорного моря», представлене Комітетом з питань довкілля, сільського господарства, місцевих та регіональних влад (доповідач –  Л. Міронеску, Румунія, ЄНП).

Під час обговорення проекту Рекомендації із зазначеної проблематики члени Асамблеї були одностайні у думці, що екологічні проблеми Чорного моря потребують негайного вирішення і дали схвальну оцінку заходам щодо подолання екологічної кризи, викладених в документі.

В ході голосування із зазначеного питання Асамблея відхилила поправку, внесену депутатом від Грузії Е.Теодорадзе та народними депутатами України О.Герасим’юк, С.Соболєвим, Г.Омельченком,                Ж.-Ч. Гардетто (Монако) та ін., яка мала надати Рекомендації більш об’єктивного характеру питанню впливу нашої держави на Чорноморське довкілля. Поправка передбачала зняття згадки про будівництво каналу «Дунай-Чорне море», щоб не звужувати проблему, зупинити всі можливі проекти, що наражають на згубний вплив території навколо Чорного моря. Народний депутат О.Герасим`юк повідомила, що Україна проводить щодо згаданого проекту успішні двосторонні переговори.

Довідково. Під час попереднього розгляду проекту Резолюції 10 червня ц.р. у Парижі народні депутати             І. Попеску та Є. Мармазов підтримали необхідність фінансування проектів, направлених на покращення екологічного стану у Чорноморському басейні, і домовились з доповідачем та секретаріатом Комітету, що у разі надходження поправок від української делегації до 20 червня ц.р. вони будуть розглянуті та, по можливості, підтримані.

На жаль, не зважаючи на те, що І. Попеску та           Є. Мармазов передали до Міністерства екології України проект зазначеної Рекомендації з проханням дати офіційну позицію, Міністерство не надало вчасно пропозицій щодо змістовних поправок до проекту Рекомендації з урахуванням інтересів України.

Слід зазначити, що народний депутат України          О. Герасим’юк не приймала участі у засіданні Комітету в Парижі 10 червня ц.р., оскільки в цей час працювала у іншому Комітеті ПАРЄ.

І.Попеску та Є. Мармазов провели необхідну роз’яснювальну роботу серед членів Комітету, в результаті якої «українську поправку» підтримали зокрема Ж.-Ч. Гардетто (Монако), Г. Яковоніс (Литва), В. Сударенков (Росія) та ін., проте не вистачило одного голосу для її підтримки в ході засідання Комітету. При голосуванні за поправку Е.Теодорадзе,   О. Герасим’юк та ін. під час сесійного засідання її підтримали лише 16 членів ПАРЄ, і вона була відхилена.

В ухваленому за підсумками обговорення документі зазначається, що Чорне море зараз знаходиться на межі екологічної катастрофи через забруднені річки, що впадають в Чорне море, а також діяльність приморських міст, портів та берегової промисловості.

Парламентська асамблея вважає, що Рада Європи повинна вжити заходів, щоб терміново та суттєво покращити екологічну ситуацію і привертає увагу до необхідності розвивати співпрацю на регіональному рівні і, у цьому зв'язку, підтримує створення Європейського регіону Чорного моря.

 

Парламентарії заслухали доповідь «Функціонування демократичних інституцій в Азербайджані» від Комітету з питань дотримання обов’язків і зобов’язань  країнами-членами  Ради Європи (співдоповідачі -  А.Геркель, Естонія, ЄНП та Е. Живкова, Болгарія, Група соціалістів).

В ході дебатів, серед позитивних зрушень в Азербайджані, депутати відзначали зростання економіки, забезпечення владою транспарентності та підзвітності процесу розподілу прибутків від продажу нафти та газу, плідну співпрацю з Венеціанською комісією та ОБСЄ, розвиток громадянського суспільства тощо. Проте, занепокоєння Асамблеї викликало значне обмеження свободи слова та існування політичних в’язнів в Республіці.

В ухваленій за підсумками обговорення Резолюції запропоновано низку заходів, які слід вжити до старту президентських виборів у жовтні ц.р.: забезпечення збалансованого складу виборчих комісій та ефективної процедури оскарження результатів виборів, безкоштовне представлення всіх політичних партій та блоків у державних медіа на засадах рівних можливостей, на практиці гарантування політичній опозиції права на публічні зібрання. Також Асамблея назвала обмеження свободи висловлювання та свободи зібрань неприпустимим явищем та визнала, що питання політичних в’язнів не було вирішено.

 

Депутати розглянули питання «Надання повноважень жінкам в сучасному багатокультурному суспільстві» від Комітету з питань рівних можливостей для жінок і чоловіків (доповідач – І.Чірчене, Латвія,  Група ЄД).

За результатами дебатів, в ході яких парламентарії в цілому виступали із підтримкою основних положень доповіді, Асамблея ухвалила відповідні Резолюцію і Рекомендацію, якими запрошує держави-члени вжити практичних заходів для надання повноважень жінкам, зокрема через забезпечення можливості брати активну участь у суспільному, політичному та економічному житті, а Комітет міністрів – сприяти проведенню 5-ої Всесвітньої конференції жінок під егідою ООН та організувати підготовчу Європейську регіональну конференцію, яка б розглянула питання надання жінкам можливостей в сучасному суспільстві.

 

Комітет з економічних питань і розвитку представив доповідь «Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР): основний партнер щодо змін у країнах з перехідною економікою» (доповідач – М.Мартінс, Португалія, Група соціалістів).

Парламентарії дали схвальну оцінку діяльності Банку, зокрема в країнах з перехідною економікою, і підтримали відповідну Резолюцію, у якій зазначається, що через шістнадцять років після початку переходу посткомуністичних країн до демократії й ринкової економіки, вони демонструють різні результати.

Щоб допомогти країнам з перехідною економікою відповісти на подвійний виклик спадщини минулого й нової необхідності адаптуватися до глобалізації, головне в майбутньому - це підтримати здоровий, динамічний та інноваційний розвиток. В цьому контексті, ЄБРР відіграє основну роль як каталізатор змін, створюючи атмосферу довіру, надаючи консультації, передаючи навички і вміння та «перекидаючи місток» між менталітетами Сходу і Заходу.

Резолюція заохочує ЄБРР продовжувати свою роботу із подальшого розповсюдженню етичних норм та ідеї соціальної відповідальності.

В час, коли фінансові ринки виходять з кризи «скорочення кредитів», а інфляція, підживлена зростанням цін на енергію і продукти харчування, наносить шкоду перспективам росту, Асамблея віддає належне ЄБРР за його загальні досягнення і рішучість реінвестувати велику частку своїх доходів в країни з перехідною економікою, що заспокоює інвесторів і стимулює реформаторські течії.

 

В рамках спільного обговорення на тему «Стан демократії в Європі» Асамблея розглянула такі питання: «Специфічні виклики, з якими стикаються європейські демократії: розмаїття та міграція» (доповідач від Комітету з політичних питань А. Гросс, Швейцарія, Група соціалістів), «Заходи, спрямовані на поліпшення демократичної участі мігрантів» (доповідач від Комітету з питань міграції, біженців  та народонаселення     Дж. Грінвей, Великобританія, Група ЄД) та «Функціонування демократичних інституцій в Європі та прогрес процедури моніторингу» (доповідач  від Комітету з питань дотримання обов’язків і зобов’язань  країнами-членами  Ради Європи (Моніторинговий комітет) С. Головатий, Україна, АЛДЄ).

Коментуючи представлені доповіді, парламентарії наголошували на необхідності пошуку справедливого балансу між повагою до розмаїття та потребою в інтеграції для належного функціонування демократичних інститутів у Європі, закликали держави-члени вжити заходів для залучення мігрантів до демократичних процедур та гарантувати їм право брати участь у виборах, принаймні на місцевому рівні.

Також депутати, обговорюючи питання прогресу демократичних перетворень в тих країнах, у яких проводиться моніторингова та постмоніторингова робота, закликали ці держави продовжувати співпрацювати з Моніторинговим комітетом та неухильно дотримуватися вимог, висунутих в ухвалених Асамблеєю резолюціях.

Голова Моніторингового комітету ПАРЄ, народний депутат України              С. Головатий у своєму виступі, серед іншого, вказав на ті виклики, з якими стикаються демократичні інститути в деяких країнах-членах: гостра потреба у проведенні конституційних реформ (Боснія і Герцеговина, Монако, Україна, Туреччина), забезпечення вільних та прозорих виборів (Вірменія, Азербайджан, Грузія, Чорногорія, Україна, Молдова, Росія, Сербія, Туреччина), скасування норми імперативного мандату (Україна, Сербія, Росія), впровадження механізму контролю за політичними партіями, їхнім фінансуванням (Монако, Чорногорія, Сербія), подальше зміцнення плюралізму ЗМІ (Азербайджан, Росія та ін.), децентралізація у відповідності до принципу субсидіарності (Вірменія, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Молдова, Сербія, «колишня югославська республіка Македонія, Україна).

          В дискусії слово взяв член української делегації Г. Омельченко, який на прикладі політичної ситуації в нашій державі звернув увагу на ті питання, які є надзвичайно гострими і актуальними в багатьох країнах-членах: розподіл влади, проведення чесних і прозорих виборів, протидія «політичній корупції» тощо. Умовами ефективної протидії політичній корупції в Україні він назвав волю керівництва країни, продовження економічних перетворень, удосконалення законодавства у відповідності до європейських стандартів, реформування правоохоронних органів, невідворотність покарання посадових осіб будь-якого рангу, відкритість медіа та контроль громадянського суспільства.

Підсумком дебатів стало ухвалення відповідних резолюцій і рекомендацій.

В документах з питань розмаїття, міграції та демократичної участі мігрантів відображені виклики і можливості, які є наслідком розмаїття суспільств, і пропонується низка правових та політичних заходів, спрямованих на збільшення політичної участі мігрантів та залучення їх до демократичних процесів.

В ухвалених документах щодо функціонування демократичних інституцій у Європі надається ґрунтовний аналіз функціонування демократичних інституцій в 11 країнах, де відбувається процедура моніторингу з боку Асамблеї, зокрема Україні, та 3 країнах, які перебувають на етапі постмоніторингового діалогу, акцентується увага на ключових елементах розвитку демократичних інститутів, як-от: розподіл гілок влади та роль парламенту, вибори та виборчі реформи, політичні партії та їхнє фінансування, боротьба з корупцією, плюралізм ЗМІ, місцеве та регіональне самоврядування, а також пропонується організувати слухання для обміну думками й досвідом із зазначеної проблематики.

 

За терміновою процедурою парламентарії розглянули питання «Виконання Вірменією Резолюції Асамблеї 1609 (2008)» (співдоповідачі від Моніторингового комітету – Ж. Коломб’є, Франція, Група ЄНП та         Дж. Прескот, Великобританія, Група соціалістів) та прийняли відповідну Резолюція, у якій Парламентська асамблея, вітаючи певний прогрес у реалізації вимог Резолюції 1609, пропонує перенести на січневу сесію наступного року розгляд питання щодо призупинення права голосу вірменської делегації у разі невиконання владою Республіки вимог згаданих документів.

 

Депутати розглянули доповідь від Комітету з політичних питань «Загальнополітичне обговорення ситуації в Китаї» (доповідач –             Ж.-К.Міньон, Франція, ЄНП) і за підсумками дебатів, в ході якого, серед інших, виступив народний депутат Г. Омельченко з критикою на адресу китайської влади щодо масових порушень прав людини та агресивної політики стосовно Тибету, одностайно ухвалили відповідну Резолюцію.

В документі Асамблея закликала владу країни до політичного діалогу з метою поширення парламентської демократії, верховенства закону та прав людини, висловила готовність у разі прогресу в цих напрямках надати Китаю статус спостерігача, визнала проведення Олімпійських ігор чудовою нагодою продемонструвати світу своє прагнення досягти прогресу в згаданих сферах, зазначила, що, незважаючи на значні успіхи Китаю в економіці та зовнішній політиці, в країні недостатньо забезпечуються основоположні свободи, засудила придушення демонстрацій в Тибеті.

 

Відбулося обговорення за терміновою процедурою доповіді Л. В. ден Бранде (Бельгія, Група ЄНП) «Функціонування демократичних інституцій в Туреччині» (Комітет з питань дотримання обов’язків і зобов’язань  країнами-членами Ради Європи (Моніторинговий комітет).

В ході дебатів із зазначеного питання члени Асамблеї зазначали, що судові процедури, розпочаті з метою розпуску правлячої партії, до складу якої входять Прем’єр-міністр та Президент Республіки, надзвичайно негативно позначаються на політичній стабільності країни та функціонуванні її демократичних інституцій, а Г. Омельченко застеріг, що ініційований судовий процес може призвести до громадянського конфлікту і закликав турецьку владу врегулювати політичний конфлікт у мирний та демократичний спосіб.

В ухваленій Резолюції закликається забезпечити незалежність судової системи та належне застосування європейських норм щодо розпуску політичних партій, підкреслюється важливе значення розподілу влади, заохочується проведення конституційної реформи у тісній співпраці з Венеціанською комісією.

 

Депутати заслухали доповідь «Діяльність Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ)», представлену М.Хенкоком (Великобританія,  АЛДЄ) від Комітету з питань міграції, біженців  та народонаселення.

В результаті обговорення були ухвалені відповідні Резолюція і Рекомендація. У першому документі, серед іншого, розглядаються основні напрямки діяльності МКЧХ в Європі у період з 2002 по 2008 рр. та оцінюються нові виклики, відображені у новій інституційній стратегії цієї організації на 2007-2010 рр. Особливу увагу приділено зусиллям Міжнародного комітету щодо захисту мігрантів, біженців, внутрішньо переміщених осіб, а також його роботі стосовно зниклих осіб. Також Резолюція заохочує МКЧХ продовжувати брати участь в інституційній та оперативній гуманітарній координації з іншими гуманітарними організаціями, активно співробітничати з Радою Європи.

 

Асамблея розглянула доповідь М. Хенкока (Великобританія, АЛДЄ) «Запобігання першій формі насилля над дітьми: відмова від дитини при її народженні» (Комітет з соціальних питань, охорони здоров’я та справ сім’ї).

Під час дискусії із зазначеного питання член української делегації        Г. Омельченко поінформував колег про ситуацію з цього питання в Україні, зупинився на причинах явища, заходах щодо його викоренення, зокрема широкій роз’яснювальній роботі серед молодих жінок, та запропонував усім національним делегаціям до наступної частини сесії надати доповідачеві інформацію щодо зазначеної проблематики в країнах-членах для належної підготовки проекту Рекомендації.

В ухваленій Резолюції Асамблея підтверджує, що право дитини жити з сім’єю є фундаментальним правом людини, і запрошує країни-члени забезпечити право жінкам вільно обирати бути чи не бути матір’ю, надавати належну соціальну підтримку та фінансову допомогу молодим вагітним жінкам, матерям та їхнім дітям тощо.

 

Депутати заслухали виступ А. Гросса (Швейцарія, Група соціалістів) на тему «Гекчеада (Імброс) та Бозсаада (Тенедос): збереження двокультурного характеру двох турецьких островів як моделі співпраці між Туреччиною і Грецією в інтересах  людей, які  їх  заселяють» (Комітет з юридичних питань та прав людини) і прийняли відповідну Резолюція, у якій пропонується низка заходів, направлених на призупинення від’їзду населення грецького походження, щоб зберегти двокультурний характер островів.

 

Висновки та пропозиції

 

1. Робота членів Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ на засіданнях комітетів та політичних груп Асамблеї була активною та плідною.

 

2. Делегація вважає за необхідне рекомендувати профільним комітетам Верховної Ради України розглянути прийняті на сесії ПАРЄ відповідні резолюції та рекомендації (додаються) на предмет опрацювання висловлених в них законотворчих пропозицій.

 

3. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації, Міністерству закордонних справ України та Постійному представництву України при Раді Європи за надання сприяння роботі народних депутатів України. При цьому вона вважає за доцільне рекомендувати  МЗС України налагодити співробітництво з міністерствами і відомствами України, які готують відповідні інформаційно-довідкові та аналітичні матеріали на запит Постійної делегації, для забезпечення ефективної роботи народних депутатів України, особливо в рамках підготовки та обговорення тих документів Асамблеї, зміст яких становить інтерес для нашої держави.

 

4. Вважати за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання до комітетів Верховної Ради України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.

 

 

 

 

Голова Постійної делегації

Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

 

 

І. ПОПЕСКУ