Звіт
про
участь Постійної делегації Верховної Ради України
у
Парламентській асамблеї Ради Європи
у
Четвертій частині сесії ПАРЄ 2008 року
29
вересня – 3 жовтня 2008 року
Загальна
інформація
В роботі Четвертої частини сесії ПАРЄ 2008
року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів
Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї РЄ: І.
Попеску (керівник делегації), О.Герасим’юк (заступник керівника), О.Бондаренко,
О.Білозір, В.Вечерко, С.Головатий,
С.Ківалов, Є.Мармазов, Ю.Новікова, Г.Омельченко, С.Соболєв. Роботу делегації
забезпечував секретаріат у такому складі: перший заступник керівника Управління
забезпечення міжпарламентських зв’язків апарату Верховної Ради України А.
Корнійчук, заступник завідувача відділу того ж Управління Б. Криловецький та
головний консультант Секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних
справах О. Луканюк.
Порядок
денний сесії передбачав розгляд таких питань: «Наслідки війни між Грузією та
Росією» (за терміновою процедурою), «Виконання обов’язків та зобов’язань
Боснією і Герцеговиною», «Кандидати до Європейського Суду з прав людини»,
«Ситуація на Кіпрі», «Організація з економічної співпраці і розвитку (ОЕСР) та
світова економіка», «Оновлення молодіжного порядку денного Ради Європи»,
«Перегляд раніше ратифікованих повноважень російської делегації з вагомих
причин», «Становище національних меншин Воєводини та румунської етнічної
меншини Сербії», «Запропоноване 42-денне попереднє утримування в Сполученому
Королівстві», «Боротьба з насильством проти жінок: на шляху до конвенції Ради
Європи», «Медійні індикатори в демократії», «За зміцнення культури демократії
та прав людини через викладацьку освіту», «Проект Конвенції Ради Європи з
питань доступу до офіційних документів».
Перед Парламентською асамблеєю виступили такі високопосадовці:
Президент ПАРЄ Л.М. де Пуч, Верховний представник ООН з питань Альянсу
цивілізацій Х. Сампайо, Президент Конгресу місцевих і регіональних влад РЄ Я.
Мілдон, Президент Латиноамериканського парламенту Х. Пісарро, Генеральний
секретар ОЕСР А. Гурріа, Міністр з питань інтеграції та гендерної рівності
Швеції Н. Сабуні, Генеральний секретар Ради Європи Т.Девіс, Комісар Ради Європи
з прав людини Т.Хаммарберг, Президента Республіки Кіпр Д.Хрістофіас, Державний
секретар закордонних справ Швеції Ф. Белфраге, Голова Президії Боснії і
Герцеговини Х. Сілайджич, Прем’єр-міністр Швеції Ф.Райнфельт.
Голова Постійної делегації І. Попеску взяв участь у круглому столі
«Казахстан –– ПАРЄ: питання безпеки у Центральній Азії та в Каспійському
регіоні».
Члени української делегації взяли участь у відкритті виставки дитячого
малюнка «Я хочу жити в багатокультурному світі», яка була організована
Постійним представництвом України при Раді Європи.
Участь
членів делегації в роботі Асамблеї
На засіданні Групи соціалістів керівник делегації І. Попеску
поінформував колег про поточну політичну ситуацію в Україні, процедуру
формування парламентської коаліції, умови оголошення дострокових виборів до
Верховної Ради. Він, зокрема, запросив членів групи відвідати Україну як
спостерігачів у разі проведення таких виборів.
Обговорюючи питання щодо статусу російської делегації, І. Попеску
наголосив, що призупинення її повноважень недоцільне, оскільки Асамблея є унікальним
європейським форумом, дe ворогуючі країни, що розірвали дипломатичні стосунки,
можуть вести діалог. Така позиція була підтримана Головою групи А. Гроссом.
Під час засідання Асамблеї С. Головатий як Голова Моніторингового
комітету представив позицію Комітету з низки питань, зокрема «Виконання
обов’язків та зобов’язань Боснією і Герцеговиною», «Перегляд раніше
ратифікованих повноважень російської делегації з вагомих причин», «Наслідки
війни між Грузією та Росією», а як віце-президент ПАРЄ головував під час
обговорення доповіді «Становище
національних меншин Воєводини та румунської етнічної меншини Сербії».
На засіданні Комітету з
політичних питань розглядалося питання підготовки доповіді А. Біберая (Албанія,
Група європейської народної партії) щодо потреби у міжнародному засудженні
Голодомору в Україні в 1932-1933 рр. та 75 річниці масового голоду на території
колишнього СРСР. Під час обговорення Заступник Голови української делегації О.
Герасим’юк зазначила про важливість цього питання для українського народу.
Доповідач поінформував колег про своє рішення досліджувати питання в рамках
викриття злочинів Сталінського режиму та підкреслив, що темі Голодомору буде
присвячений окремий розділ. На звинувачення російського колеги С. Маркова (Росія, Група європейських
демократів) щодо заангажованості питання Голодомору Г. Омельченко зауважив, що
з’ясування історичної правди є важливим чинником порозуміння між Україною і
Росією.
Крім іншого, під час засідання
Комітету О.Герасим’юк та Г. Омельченко були включені до складу спеціального
комітету Бюро Асамблеї для участі у Форумі за майбутнє демократії, який
відбудеться у жовтні ц.р. в Мадриді.
На засіданні Комітету з політичних питань Г. Омельченко закликав колег
давати оцінку грузинсько-російській війні, виходячи з принципів міжнародного
права (з огляду на Статут ООН та обов’язки і зобов’язання країн-учасників
конфлікту перед РЄ), а також принципу, який умовно можна назвати
«симпатії-антипатії до Росії», яким передбачається врахування економічних або
військово-політичних стосунків держав-членів Ради Європи з РФ.
На засіданні Комітету з питань міграції, біженців та народонаселення
депутати розглянули попередній проект доповіді О. Білозір «Європейські
експатріанти: відносини з країнами їхнього походження».
Під час зібрання Групи Європейської народної партії О. Бондаренко
висловила переконання у необхідності проведення міжнародного розслідування щодо
грузино-російської війни, наголосила на необхідності скликати позачергову сесію
із зазначеного питання та вжити ряд невідкладних заходів, як-от: вивести
російські війська з території Грузії, скасувати рішення Держдуми РФ щодо
визнання незалежності Південної Осетії та Абхазії та вирішити проблему біженців
у регіоні.
Перебіг
сесії
Парламентська асамблея обговорила за терміновою процедурою «Наслідки війни між Грузією та
Росією».
Народні депутати України також
взяли активну участь в обговоренні доповіді.
Так, Є.Мармазов провів аналогію
між подіями в Південній Осетії і Косово та наголосив, що Росія допомагала
автономії на її прохання. Він підкреслив що сьогодні світові бракує міцного
міжнародно-правового фундаменту, оскільки система безпеки ООН розпалася завдяки
зусиллям США та інших ключовим гравцям світової політики. Тому, на його
переконання, Рада Європи повинна визнати свою помилку та переглянути питання по
Косову.
О. Бондаренко підтримала колег по
Асамблеї стосовно проведення міжнародного розслідування та наголосила на
беззаперечних фактах, які підтверджують неправомірність дій Росії, а саме:
визнання Південної Осетії та Абхазії обома палатами парламенту Російської
Федерації, видача паспортів громадян Росії на територіях конфлікту. За її
словами, миротворчі сили потурають мародерським набігам та не виконують
безпекову функцію.
С. Соболєв звернув увагу
присутніх, що 220 тисяч людей є переміщеними, і процес їхнього повернення
додому Рада Європи повинна взяти під контроль. Російські миротворці не можуть
виконувати цю функцію, оскільки за 7 років їхнього перебування на території
Грузії число біженців лише збільшилося. Передумовами вирішення нинішньої
ситуації, за його словами, є визнання територіально цілісності Грузії,
повернення біженців, введення багатонаціонального миротворчого контингенту.
За словами Заступника
Голови делегації О.Герасим’юк, конфлікт був спровокований російською владою,
військові дії з боку Грузії були обумовлені необхідністю у адекватній
відповіді, теперішні дії з формування органів державного управління в
автономіях свідчать про фактичну анексію Південної Осетії та Абхазії Росією.
Народний депутат висловила занепокоєння у зв’язку з інформаційною війною, яку
розпочала Росія проти України, і виступила за повернення до розгляду питання
повноважень російської делегації у січні наступного року.
С.Ківалов назвав війну між Грузією та Росією «трагічними подіями за участю 2-х членів організації» і закликав Асамблею діяти за принципами недискримінації жодного з причетних народів, наголо
сив на невідворотності
покарання всіх воєнних злочинців відповідно до норм міжнародного права.
Загалом
з цього питання виступило понад 70 осіб. За наслідками обговорення були
ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація.
В Резолюції, зокрема,
зазначається, що Асамблея засуджує початок війни між двома державами-членами
Організації. Не було вжито заходів задля зниження напруженості, і обидві
сторони конфлікту зробили вибір на користь можливості військового втручання, що
є неприйнятним. На думку Асамблеї, миротворчий формат не зміг виконати
покладені на нього функції, а миротворчі сили не досягли успіху у забезпеченні
захисту життя і власності громадян, які проживають в зоні конфлікту. У зв'язку
з цим вона висловлює жаль, що попередні заклики до обговорення внесення змін до
миротворчого формату і процесу врегулювання конфлікту були знехтувані як південно-осетинською,
так і російською сторонами. Асамблея вважає, що з точки зору міжнародного права
таке поняття, як «захист громадян за кордоном», є неприйнятним і виражає
занепокоєння політичними наслідками подібної політики, що проводиться
російськими органами влади відносно інших держав-членів, де проживає значна
кількість російських громадян.
Член
Комітету з економічних питань і розвитку А. Лілліехоок (Швеція, Група ЄНП)
представила доповідь «Організація з економічної співпраці і розвитку (ОЕСР) та
світова економіка».
У прийнятій за підсумками
обговорення Резолюції Асамблея, зокрема, визнає що світова економічна і
фінансова нестабільність може загрожувати політичній стабільності та викликати
неконтрольовану міграцію, закликає країни ОЕСР в найкоротші терміни посилити
гуманітарну й технічну допомогу найбільш вразливим країнам, наголошує на
важливості усунення торговельних бар’єрів, закликає уряди розглянути
рекомендації ОЕСР щодо розвитку інноваційних енерготехнологій для протидії
кліматичним змінам та боротьби з корупцією.
А. Гросс (Швейцарія, Група соціалістів) від Моніторингового комітету
представив доповідь «Перегляд раніше ратифікованих повноважень російської
делегації з вагомих причин».
Парламентарії були одностайними в думці, що до моменту завершення
міжнародного розслідування причин розв’язання війни між Грузією та Росією слід
утримуватися від звинувачень на адресу будь-якої із сторін, а призупинення
повноважень російської делегації призведе до неприпустимого припинення діалогу
між двома країнами.
При обговоренні Голова української делегації І. Попеску підкреслив, що
перегляд повноважень російських колег у ПАРЄ призведе до посилення конфронтації
та припинення грузинсько-російського діалогу, який є необхідним, зокрема, для
вирішення питання повернення біженців, забезпечення їхніх основоположних прав.
Народний депутат С. Соболєв зазначив, що розв’язання війни порушує
фундаментальні принципи міжнародного права, зокрема статутних документів ООН та
РЄ, і висловив стурбованість у зв’язку із нещодавньою заявою одного з
російських посадовців щодо необхідності перегляду статусу Криму.
В ухваленій Резолюції Парламентська асамблея підтверджує ратифікацію
мандату делегації РФ, проте залишає за собою право повернутися до розгляду цього
питання у будь-який момент.
Асамблея заслухала доповідь «Становище національних меншин Воєводини та
румунської етнічної меншини Сербії» від Комітету з юридичних питань та прав
людини.
В обговоренні із зазначеного питання, серед інших, від Групи соціалістів
виступив керівник української делегації І. Попеску, який визнав певний прогрес
сербської влади у вирішенні питання меншин у відповідності до європейських
норм, особливо у Воєводині, проте назвав дії влади у Східній Сербії щодо
нацменшин недостатніми, а також зауважив, що застосування різних підходів до
вирішення зазначеної проблематики в межах однієї країни є неприпустимим.
За підсумками дебатів були прийняті відповідні Резолюція і
Рекомендація.
Представник Комітету з питань рівних можливостей для жінок і чоловіків
Х. М. Бота (Португалія, Група ЄНП) представив доповідь «Боротьба з насильством
проти жінок: на шляху до конвенції Ради Європи».
В обговоренні від Групи ЄНП взяла участь член української делегації О.
Бондаренко, яка звернула особливу увагу на те, що насильство проти жінок – це
«не сімейна справа», а кричуще порушення прав людини, від якого потерпають 1/3
жінок у Європі. Серед основних досягнень дворічної кампанії народний депутат
виділила процес об’єднання спільних зусиль парламентаріїв, неурядових
організацій та волонтерів. Проте, на переконання О. Бондаренко, завершення
кампанії не повинно стати припиненням роботи у цьому напрямі. Позитивну оцінку
О. Бондаренко отримало положення доповіді про уповноважених представників
національних делегацій для моніторингу розвитку законодавства в сфері подолання
насильства над жінками. Член української делегації констатувала, що у багатьох
країнах, зокрема в Україні, стан із дотриманням мінімальних стандартів щодо
боротьби з насильством є незадовільним. На думку О. Бондаренко, ухвалення
рамкової Конвенції щодо найбільш поширених та жорстоких видах насильства проти
жінок є актуальним питанням. Крім того, досвід РЄ, здобути протягом кампанії
буде корисним для довгострокової кампанії із викорінення насильства проти жінок
та дівчат, оголошену ООН.
В ухвалених за підсумками дебатів документах зазначається, що
запровадження парламентського виміру кампанії Асамблеєю щодо боротьби з
насильством проти жінок дозволило мобілізувати майже сорок національних
парламентів та європейську мережу з 56 парламентарів на яких можна спиратися і
які протягом двох років поширили більше ніж 200 акцій по всій Європі, щоб
викрити домашнє насильство проти жінок, привернути увагу парламентарів та
широких кіл суспільства та змінити закони. Зважаючи на розмах цього явища
Асамблея вважає необхідним, щоб вона залишалася готовою до подальшої роботи
стосовно питання насильства по
відношенню до жінок.
Голова Постійної делегації
Верховної Ради України
у Парламентській асамблеї Ради Європи