Інформація

ІНФОРМАЦІЯ

про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

у Другій частині сесії ПАРЄ 2009 року

27-30 квітня 2009 року

Загальна інформація

В роботі Другої частини сесії ПАРЄ 2009 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї РЄ: І. Попеску (керівник делегації), О.Герасим’юк (заступник керівника), О.Білозір, О.Бондаренко,С.Головатий, Ю.Новікова, Г.Омельченко, С.Соболєв, В.Тихонов, М.Шершун. Роботу делегації забезпечував секретаріат у такому складі: перший заступник керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук та заступник завідувача відділу цього ж Управління Б.Криловецький.

Порядок денний сесії передбачав розгляд таких питань: "Діяльність Бюро Асамблеї та Постійного комітету", "Захист прав людини у надзвичайних ситуаціях", "Становище правозахисників у країнах-членах РЄ", "Виконання Сербією обов’язків і зобов’язань перед РЄ", "Діяльність у сфері боротьби з порушенням прав людини на гендерній основі, включаючи насильницькі викрадення жінок та дівчат", "Ситуація з утримання жінок у в’язницях", "Виконання Грузією і Росією Резолюції 1647 (2009)", "Гуманітарні наслідки грузинсько-російської війни", "Вирощування їжі та палива". А за процедурою термінового обговорення – "Проект Протоколу №14 bis до Конвенції із захисту прав людини та фундаментальних свобод", "Функціонування демократичних інститутів в Молдові", "Процедура обрання Генерального секретаря Ради Європи".

Виступити перед Парламентською асамблеєю були запрошені такі високопосадовці: Президент Фінляндії Т. Халонен, Прем’єр-міністр Іспанії Х.Л. Родригес Запатеро, Комісар РЄ з прав людини Т. Хаммарберг, Міністр закордонних справ і розвитку Іспанії, Голова Комітету міністрів РЄ М.А. Моратінос.

Парламентська асамблея оприлюднила список лауреатів Європейської премії – престижної нагороди, яка вручається ПАРЄ органам місцевого самоврядування за «активний розвиток європейських ідеалів». Серед цьогорічних переможців, яким буде вручено спеціальний приз «Дошка пошани», є місто Одеса. У такий спосіб Асамблея відзначила вагомий внесок українського міста у розвиток місцевої і регіональної демократії, побратимських зв’язків з європейськими містами, а також успішну реалізацію важливих ініціатив Ради Європи, зокрема, проведення у 2008 році Тижня місцевої демократії.

Участь української делегації у засіданнях комітетів та політгруп

Народні депутати України взяли активну участь у засіданнях комітетів та роботі політичних груп ПАРЄ.

На засіданні Комітету з юридичних питань та прав людини, серед іншого, обговорювалося питання підготовки доповіді щодо стану виконання Європейської конвенції регіональних мов або мов національних меншин (доповідач – Ж. Беренай, Словаччина, ЄНП). На думку доповідача, для належної підготовки документу необхідно розробити та направити країнам-членам відповідний опитувальник. В свою чергу, Голова української делегації І. Попеску (СОЦ) запропонував, щоб такий опитувальник мав диференційований характер в залежності від того, чи ратифікувала країна-учасниця РЄ зазначену Конвенцію. У разі її ратифікації опитувальники мають бути окремо розроблені як для урядів, так і для мовних меншин.

На засіданні Моніторингового комітету під час обговорення питання щодо функціонування демократичних інститутів в Молдові І. Попеску запропонував співдоповідачам із зазначеного питання побудувати доповідь не на інформації, отриманої з медіа джерел, а за результатами зустрічей з представниками влади, парламентської та позапарламентської опозиції і назвав підготовку реєстру виборців дієвим інструментом протидії зловживанням із "додатковими виборчими списками", інформація про які поширювалась у ЗМІ.

На засіданні підкомітету з обрання суддів ЄСПЛ Комітету з юридичних питань та прав людини на прохання прокоментувати ситуацію із обрання судді від України І. Попеску, зокрема, зазначив, що не може представляти офіційну позицію Постійної делегації із зазначеного питання, оскільки він присутній як представник опозиції і не отримував повноважень виступати від імені всієї делегації. Разом з цим він зауважив, що готовий надати будь-які роз’яснення з цього приводу після обговорення делегацією цього питання з Міністром юстиції України.

Під час зібрання Комітету з юридичних питань та прав людини І. Попеску за результатами зустрічі з Міністром юстиції України М. Оніщуком поінформував колег про готовність Міністра після відповідних консультації викласти Асамблеї офіційну позицію української сторони щодо компромісного варіанту вирішення проблеми із обрання судді від України. Разом з цим, була озвучена пропозиція Комітету розпочати процедуру позбавлення права голосу Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ у разі, якщо до червневої сесії Україна не подасть третього кандидата до виборчого списку суддів.

На зібранні Групи Європейської народної партії в рамках обговорення питання грузинсько-російської війни заступник Голови української делегації О. Герасим’юк (ЄНП) назвала небезпечною тенденцією ігнорування територіальної цілісності Грузії у зв’язку із "новими реаліями" на політичній карті Кавказького регіону. Вона наголосила, що діалог є цивілізованим засобом пошуку компромісу, але через ігнорування російською стороною відповідних рішень Асамблеї і небажання дослухатися до опонентів, не виключила можливість застосування такого суворого заходу, як позбавлення російської делегації права голосу.

На засіданні Комітету з політичних питань, серед інших, обговорювалося питання підготовки доповіді М. Чавушоглу (Туреччина, ГЄД) "Необхідність міжнародного засудження великого голоду (Голодомору) 1932-1933 рр. в Україні та 75-а річниця великого голоду в колишньому СРСР". І. Попеску підтримав ініціативу доповідача в рамках підготовки документу відвідати щонайменше Україну і Росію і, з огляду на широку проблематику доповіді, збільшити часові рамки "української" складової, враховуючи те, що різні регіони України постраждали від голоду в 20-х рр. та 46-47 рр. минулого століття.

Також в ході дискусії щодо проведення Форуму РЄ "За майбутнє демократії" 21-23 жовтня ц.р. в Києві було висловлено занепокоєння у зв’язку з тим, що захід майже збігається в часі з президентськими виборами в Україні. І. Попеску відкинув можливість перенесення термінів проведення Форуму. За словами народного депутата, таке зібрання, присвячене виборчому законодавству, є доречним саме напередодні виборів і запропонував, щоб учасники Форуму залишились в України як спостерігачі.

Зустрічі української делегації

Члени української делегації зустрілися з грузинськими колегами на прохання останніх. На думку представників Парламенту Грузії інформаційна доповідь Л. В. ден Бранде (Бельгія, ЄНП/ХД) "Виконання Грузією та Росією резолюції 1647 (2009)" є достатньо виваженою та збалансованою. Проте документ потребує деяких уточнень. З цією метою грузинська делегацію вноситиме відповідні поправки.

Відбулася зустріч зі співдоповідачами Моніторингового комітету Р. Вольвенд та С. Льойтхойзер-Шнарренбергер. Учасники зустрічі обмінялися думками стосовно стану виконання Україною своїх зобов’язань перед РЄ, поточної політичної ситуації в нашій країні.

Народні депутати зустрілися з Міністром юстиції України М. Оніщуком, який перебував з візитом у Страсбурзі. Міністр поінформував парламентаріїв про можливі шляхи виходу із складної ситуації щодо обрання судді ЄСПЛ від України, підготовку проекту нового Кримінально-процесуального кодексу України та законопроекту про безоплатну правову допомогу, зупинився на питанні організації в жовтні ц.р. в Києві Форуму РЄ «За майбутнє демократії», присвяченому виборчому праву, висловив занепокоєння у зв’язку із прийняттям Верховною Радою України в першому читанні закону "Про прокуратуру", який не відповідає висновкам Венеціанської комісії.

Члени делегації зустрілися з Головою Парламенту Норвегії, кандидатом на посаду Генерального секретаря Ради Європи Т. Ягландом для обміну думками щодо перебігу процесу обрання Генсека Організації. З тією ж метою І. Попеску неформально зустрівся з польським сенатором, кандидатом на посаду Генерального секретаря Ради Європи В. Цімошевичем.

І. Попеску зустрівся з Постійним представником Румунії при РЄ М. Стояном на прохання останнього. В ході бесіди було домовлено про організацію неформальної зустрічі двох делегацій під час червневої частини сесії для поглиблення українсько-румунського міжпарламентського діалогу, зокрема в рамках роботи Асамблеї.

Перебіг засідання Асамблеї

Парламентарії заслухали та ухвалили доповідь про діяльність Бюро Асамблеї та Постійного комітету, представлену Й. Гостером (Німеччина, ЄНП/ХД), в якій основну увагу зосереджено на результатах спостережень за президентськими виборами в колишній Югославській Республіці Македонія (22 березня 2009 року), парламентськими виборами в Чорногорії (29 березня 2009 року) та Молдові (5 квітня 2009 року), конституційним референдумом в Азербайджані (18 березня 2009 року).

Парламентська асамблея розглянула доповідь від Комітету з юридичних питань і прав людини щодо захисту прав людини у надзвичайних ситуаціях (доповідач Х. Хайбах, Німеччина, ЄНП/ХД).

Під час обговорення основний наголос було зроблено на тому, що порушення прав людини на повинно виправдовуватися оголошенням надзвичайного стану.

Через велику кількість учасників дебатів не було надано слова члену української делегації М. Шершуну (АЛДЄ). Його виступ було передано до Секретаріату ПАРЄ для внесення в офіційний протокол засідання.

За результатами обговорення із зазначеного питання були ухвалені відповідні Резолюція і Рекомендація (додаються). В першому документі зазначається, що оголошення надзвичайного стану передбачається Європейською конвенцією з прав людини, але лише "під час війни або іншої громадської надзвичайної ситуації, яка загрожує життю нації". Надзвичайний стан повинен завжди бути у полі дії міжнародного права і як радикальний крок, що передбачає обмеження прав людини, має залишатися виключним засобом.

Законодавству країни необхідно відігравати ключову роль у контролі за будь-яким оголошенням надзвичайного стану, а суддям – мати можливість виносити рішення щодо його законності. Обмеження демонстрацій та маршів протесту має зводитись до мінімуму, а тиск на ЗМІ необхідно уникати взагалі.

У Рекомендації Парламентська асамблея висловлює упевненість у доцільності посилити рівень контролю РЄ над оголошеннями надзвичайного стану, збільшити швидкість, з якою відповідні органи Організації та механізми контролю прав людини реагують на стрімкі події у цій сфері і суворо засудити зловживання, замасковані під ймовірні надзвичайні ситуації.

Асамблея розглянула доповідь члена Комітету з юридичних питань та прав людини Х. Хайбаха (Німеччина, ЄНП) стосовно становища правозахисників у країнах-членах РЄ. В рамках дискусії з цього питання парламентарії наголошували на важливості цієї доповіді з точки зору її спрямованості на розширення співпраці Ради Європи із захисниками прав людини та підвищення рівня захисту останніх.

У виступах неодноразово підкреслювалося, що основними видами переслідування, з якими необхідно боротися, є відмова офіційних державних органів у реєстрації правозахисних організацій, висунення звинувачень проти правозахисників у порушенні режиму державної секретності, обмеження їхнього доступу до ЗМІ, а також використання проти них антитерористичного законодавства.

Окрім зазначеного, згадувалися також випадки фізичної загрози життю та безпеці захисників прав людини. У цьому зв’язку неодноразово наголошувалося, що кавказький регіон є найбільш небезпечним в цьому плані. Серед країн з особливо несприятливим або загрозливим середовищем для діяльності правозахисників називалися Вірменія, Азербайджан, Боснія і Герцеговина, Грузія, Російська Федерація, Сербія та Туреччина.

В ході обговорення член української делегації М. Шершун, зокрема, поінформував колег про хід реформування адвокатури в Україні як важливого напряму становлення правової держави, наголосив на виключно важливій ролі в суспільстві правозахисних організацій та закликав Раду Європи приділяти більше уваги питанню захисту журналістів, які висвітлюють правозахисну проблематику.

За результатами дебатів були ухвалені відповідні Резолюція і Рекомендація (додаються).

В першому документі Асамблея, зокрема, підтвердила обов’язок держав-членів РЄ надавати захист захисникам прав людини та сприяти їхній роботі, висловила стурбованість становищем правозахисників у деяких країнах-членах, де вони працюють з загрозою для власного життя та безпеки, закликала Раду Європи збільшити свій внесок у захист захисників прав людини, а її країни-члени виконувати у повному обсязі відповідні положення Європейської конвенції з прав людини щодо права на життя, свободи від свавільного арешту та затримання, тортур або неналежного поводження, свободи слова та зібрань, права на справедливий судовий розгляд тощо.

Рекомендація, серед іншого, закликає країни-члени РЄ до ефективного здійснення заходів із виконання зазначеної вище Резолюції, зокрема, що стосується видачі термінових віз захисникам прав людини, та надання підтримки роботі структур РЄ, до компетенції яких належить захист правозахисників.

Асамблея розглянула доповідь Моніторингового комітету щодо виконання Сербією обов’язків і зобов’язань перед РЄ (співдоповідачі Ч. Горенс, Люксембург, АЛДЄ та А. Грос, Швейцарія, СОЦ).

Зазначена доповідь стала першим документом, підготовленим ПАРЄ в рамках моніторингової процедури щодо Сербії після її вступу до РЄ у 2003 р. та відокремлення Чорногорії у 2006 р. Загальним мотивом виступів представників політичних груп та інших членів Асамблеї був заклик до сербської влади продовжувати курс на реалізацію демократичних реформ в країні. У цьому зв’язку були дані позитивні оцінки розвитку політичного діалогу всередині країни, завдяки якому в Сербії намітилися певні ознаки політичного плюралізму. Водночас, у бік цієї країни лунали заклики активізувати діалог з опозицією для вирішення таких важливих питань, як євроінтеграція, співробітництво з Міжнародним трибуналом для колишньої Югославії, зміцнення демократичних інституцій, здійснення реформи правосуддя та активізація боротьби з корупцією.

Голова української делегації І. Попеску (СОЦ) не зміг взяти участь в обговоренні, і його виступ було передано до Секретаріату Асамблеї для включення в офіційний протокол засідання.

За підсумками дебатів Асамблея ухвалила відповідні Резолюцію і Рекомендацію (додаються) з поправками, переважну більшість з яких було внесено від імені Моніторингового комітету членом української делегації, Головою зазначеного Комітету С. Головатим (АЛДЄ). Також народний депутат України представив позицію Комітету.

Парламентська асамблея закликала Сербію дотримуватися виключно мирних і дипломатичних засобів в рамках відстоювання своєї позиції по "косовському питанню", сприяти розвитку відкритого діалогу з проблематики Косова, а також продовжувати співробітництво на міжнародними і регіональному рівнях для забезпечення миру і стабільності в регіоні.

В рамках співробітництва з Міжнародним трибуналом для колишньої Югославії Асамблея закликала сербську владу сприяти притягненню до відповідальності осіб, що підозрюються у скоєнні злочинів.

Торкаючись питання функціонування демократичних інституцій в країні, Асамблея закликала сербську владу продовжувати здійснювати демократичні реформи, насамперед в сфері вдосконалення виборчого законодавства, зміни функцій прокуратури, зміцнення парламентської демократії, проведення децентралізації влади та боротьби з корупцією.

Окрема увага була приділена питанню дотримання прав людини. В цьому контексті Асамблея привітала зусилля Сербії, спрямовані на законодавче закріплення прав національних меншин та запровадження нових механізмів демократичного контролю за дотриманням прав людини. Разом з тим, Парламентська асамблея рекомендувала Сербії продовжувати роботу в сфері прав людини, в тому числі шляхом внесення змін до національного законодавства.

З урахуванням вищезазначеного, Асамблея закликала Комітет міністрів продовжувати реалізацію програм співробітництва для Сербії з метою надання їй допомоги у реалізації рекомендацій ПАРЄ.

Тематика забезпечення гендерної рівності та прав жінок була обговорена Асамблеєю в рамках представлених доповідей щодо діяльності у сфері боротьби з порушенням прав людини на гендерній основі, включаючи насильницькі викрадення жінок та дівчат (доповідач від Комітету з питань рівних можливостей для жінок і чоловіків А. Пападопулос, Кіпр, АЛДЄ), а також щодо ситуації з утримання жінок у в’язницях (доповідач від Комітету із соціальних питань, охорони здоров’я і справ сім’ї М. Кліветі, Румунія, СОЦ).

В контексті обговорення першої доповіді членами ПАРЄ наголошувалося на тому, що забезпечення рівноправ’я жінок та чоловіків має залишатися одним з пріоритетних напрямків діяльності РЄ і складовою частиною основного завдання Організації - захисту прав людини та просування демократії. Рівна участь жінок і чоловіків в усіх сферах життєдіяльності повинна розглядатися Радою Європи як одна з умов демократії, гарантія існування та зміцнення демократичної системи.

У цьому зв’язку Асамблея ухвалила відповідні Резолюцію і Рекомендацію (додаються), в яких закликає держави члени, згідно з Європейською конвенцією з прав людини, вживати усіх необхідних заходів для боротьби з порушенням прав людини на гендерній основі, забезпечувати захист жертв насильства та розробляти необхідні механізми для попередження порушень прав жінок.

Парламентська асамблея привернула увагу Комітету міністрів на необхідність найскорішої розробки нового правового інструменту (Конвенції) у галузі боротьби з насильством по відношенню до жінок, у тому числі у побуті, який би враховував такі аспекти, як запобігання насильству, захист постраждалих та притягнення до судової відповідальності тих, хто здійснив злочин.

Крім цього було наголошено на необхідності запровадження відповідних програм співробітництва з неурядовими організаціями країн походження, де існує практика порушення прав жінок, надання підтримки у приведенні законодавства таких країн у відповідність до міжнародних правових інструментів, зокрема, Декларації ООН стосовно ліквідації насильства над жінками.

В ухвалені за підсумком обговорення Резолюції (додається) щодо становища жінок, які позбавлені волі, Асамблея рекомендувала країнам-членам РЄ вживати заходи, основними з яких мають стати імплементація Європейських правил щодо в’язниць (переглянутих), виконання рекомендацій ПАРЄ, які стосуються утримання жінок-матерів або вагітних жінок у в’язницях та забезпечувати повагу до людської гідності ув’язнених жінок.

Парламентська асамблея закликала Європейській комітет з попередження тортур (КПТ) та Комісара РЄ з прав людини у ході візитів з метою оцінки ситуації у закладах пенітенціарної системи відвідувати принаймні одну в’язницю (чи сектор у в’язницях), в якій утримують жінок. Інформація щодо ситуації з утриманням жінок має включатись до доповідей КПТ та Комісара з прав людини за результатами візитів.

Асамблея розглянула інформаційну доповідь щодо виконання Грузією і Росією Резолюції 1647 (2009) (співдоповідачі Моніторингового комітету Л.В. ден Бранде, Бельгія, ЄНП/ХД та М. Ерші, Угорщина, АЛДЄ) та доповідь щодо гуманітарних наслідків грузинсько-російської війни (доповідач Комітету з питань міграції, біженців і народонаселення К. Йонкер, Нідерланди, ЄНП/ХД).

Дискусія навколо цих двох питань викликала значну увагу з боку членів Асамблеї. Разом з тим, в рамках цієї сесії, було вирішено приділити більшу увагу гуманітарним наслідкам конфлікту - проблемі, необхідність вирішення якої однаково позитивно сприймається як грузинською, так і російською сторонами.

У зв’язку з цим за результатами дебатів навколо політичного аспекту проблеми не було прийнято жодного підсумкового документу, тоді як обговорення гуманітарної складової завершилося ухваленням відповідних Резолюції і Рекомендації (додаються) з поправками, внесених, зокрема, членами української делегації О. Бондаренко (ЄНП) та О. Герасим’юк.

Представники політичних груп, а також більшість членів ПАРЄ констатували відсутність істотних|суттєвий| успіхів в процесі виконання сторонами, насамперед російською, положень попередніх резолюцій 1633 (2008) і 1647 (2009). На цьому фоні виразно звучали заклики більшості ораторів щодо збереження незмінною позиції Асамблеї, висловленої у наведених резолюціях, а також необхідності негайного виконання сторонами конфлікту рекомендацій ПАРЄ, спрямованих на врегулювання ситуації в регіоні.

Обговорюючи гуманітарні наслідки грузинсько-російської війни, Асамблея наголосила на необхідності зміщення акцентів з актуального раніше питання надання термінової гуманітарної допомоги населенню Південної Осетії, яке, загалом було вирішено протягом минулої зими, на розвиток постраждалого регіону, включаючи відновлення його інфраструктури, для забезпечення добровільного повернення біженців.

Асамблея наголосила на необхідності незалежного міжнародного розслідування фактів порушень прав людини і норм гуманітарного права у Південній Осетії, до яких причетні всі сторони конфлікту. Крім того, з боку ПАРЄ було висловлено занепокоєння неясністю щодо ролі та діяльності міжнародних організацій в регіоні конфлікту.

Народний депутат України С. Головатий як Голова Моніторингового комітету представив позицію Комітету із обговорюваної проблематики.

Через велику кількість учасників дебатів члени української делегації О. Герасим’юк та В. Тихонов не змогли взяти участь в обговоренні. Їхні виступи були передані до Секретаріату Асамблеї для включення в офіційний протокол засідання.

В Резолюції із зазначеного питання Асамблея, серед іншого, закликала Грузію, Росію і де-факто органи влади в Південній Осетії і Абхазії в повному обсязі впроваджувати рекомендації, наведені в Резолюції 1648 (2009) щодо гуманітарних наслідків війни між Грузією і Росією, тримати адміністративні кордони Абхазії і Південної Осетії відкритими, забезпечити, щоб постачання всіх основних комунальних послуг було безперервним, проводити роботу з ідентифікації зниклих осіб, вирішити проблему із захопленням заручників і обміну полоненими тощо.

У контексті посилення ролі РЄ в процесі врегулювання конфлікту Парламентська асамблея рекомендувала Комітету міністрів ухвалити план дій, зокрема, який би зосереджувався на захисті і забезпеченні прав людини і гуманітарних стандартів у Південній Осетії і Абхазії, гарантувати повну підтримку і фінансування діяльності Комісара РЄ з прав людини і відповідної програми в Південній Осетії і Абхазії, підтримувати ініціативи громадянського суспільства тощо.

За процедурою термінового обговорення Асамблея розглянула такі питання: "Процес обрання Генерального секретаря Ради Європи" (доповідач Комітету з питань правил процедури, імунітетів та інституційних справ Дж. Грінвей, Великобританія, ГЄД), "Функціонування демократичних інститутів в Молдові" (співдоповідачі Моніторингового комітету Ж. Дюрйо, Франція, СОЦ та Е. Варейкіс, Литва, ЄНП/ХД) та "Проект Протоколу №14 bis до Конвенції із захисту прав людини та фундаментальних свобод" (доповідач Комітету з юридичних питань та прав людини К. де Вріса, Нідерланди, СОЦ).

Під час обговорення ситуації із обрання Генерального секретаря Організації, серед інших, від імені Альянсу лібералів і демократів «За Європу» виступив член української делегації С. Головатий. Він висловив жаль у зв’язку з тим, що за останні два останні роки Асамблея у співпраці з Комітетом міністрів так і не спромоглася переглянути критерії з відбору кандидатів на пост Генсека РЄ у відповідності до положень доповіді Юнкера.

За словами С. Головатого, верховенство права виключає будь-яку довільність, навіть за відсутності певних регулюючих норм. Відсутність таких норм не може використовуватися як інструмент зловживання владою. У цьому зв’язку він висловив сподівання, що наступні засідання Спільного комітету та Комітету міністрів із зазначеного питання відбуватимуться в дусі гармонії, співробітництва та довіри.

В ухваленій за підсумками дебатів Резолюції (додається) з цього питання зазначається, що під час червневої сесії 2009 року Асамблея обиратиме нового Генерального секретаря Ради Європи. Документ відображає перебіг та поточний стан процесу обрання Генерального секретаря та аналізує декілька чинників, що позначаються на виборчому процесі, деякі з яких викликають серйозне занепокоєння Асамблеї. У зв’язку з цим вона висловлюється за те, щоб Комітет міністрів під час міністерської сесії 12 травня 2009 року ухвалив Резолюцію щодо виборів Генерального секретаря РЄ з метою передачі Асамблеї списку, який дозволить членам ПАРЄ визначитися серед максимально можливої кількості кандидатів.

В дебатах із функціонування демократичних інститутів в Молдові, серед інших, взяв участь член української делегації В. Тихонов (СОЦ), який закликав Раду Європи вжити всіх необхідних заходів із припинення ескалації напруги в Молдові та загалом будь-яких конфліктів на європейському континенті, а Румунію – переглянути свою політику із втручання у внутрішні справи країн-сусідів, зокрема Молдови і України, та керуватися принципами добросусідства у зовнішніх зносинах.

Голова Моніторингового комітету С. Головатий представив позицію Комітету.

Асамблея стурбована|заклопотаний| тим, що власті країни не забезпечили реального виконання її попередніх рекомендацій відносно поліпшення|покращання| виборчого|вибірковий| процесу і зміцнення демократичних інститутів держави перед парламентськими виборами 5 квітня ц.р. Навпаки, поправки, внесені до Кодексу про вибори в квітні 2008 року привели до звуження можливостей|спроможність| реальної участі в політичному процесі для ряду|лава,низка| політичних сил, що порушило плюралізм. Крім того, не дивлячись на|незважаючи на| встановлення регламенту теледебатів за допомогою голосування, висвітлення виборчої|вибірковий| компанії в ЗМІ було незадовільним.

Асамблея жалкує, що спонтанний мирний протест перед будівлями адміністрації президента і парламенту, що почався|розпочався,зачався| 6 квітня 2009 року вилився 7 квітня 2009 року в штурм і розгром будівель адміністрації президента і парламенту, а також в руйнування громадських будівель. Право на проведення демонстрацій – найважливіше в умовах демократії. При цьому держава також зобов'язана забезпечувати право громадян на безпеку при порушенні громадського порядку. Тому Асамблея твердо засуджує такі насильницькі дії, які ніколи не повинні використовуватися в демократичному суспільстві|товариство| як засіб|кошт| висловлювання|вираження| політичних думок.

В той же час Асамблея виражає тверде несхвалення відносно заяв, зроблених властями Молдови відразу після|потім| спалаху насильства, в яких посадовці на найвищому політичному рівні без ретельного розслідування звинуватили опозицію в організації насильницьких протестів, направлених|спрямований| на здійснення державного перевороту.

Асамблея вважає|гадати|, що сусіди і партнери Молдови, зокрема, Румунія, Україна і Росія, повинні зіграти конструктивну роль в зменшенні напруженості і розвитку діалогу між всіма учасниками політичного процесу, дотримуючи при цьому суверенітет і територіальну цілісність країни.

В той же час Асамблея підкреслює, що всі учасники політичного процесу Молдови, як парламентська більшість, так і опозицію, повинні узяти на себе свою частку відповідальності, зокрема, стосовно ситуації, що склалася після|потім| виборів, з|із| тим щоб вирішити нинішню політичну кризу і відновити нормальний політичний процес.

За підсумками обговорення питання стосовно проекту Протоколу №14 bis був ухвалений відповідний Висновок. В документі зазначається, що ефективність Європейського суду з прав людини зазнає серйозної загрози через зростаючу кількість нерозглянутих справ. Асамблея вітає ініціативу Комітету міністрів ухвалити проект Протоколу №14 bis, що підвищить спроможність Суду розглядати справи в очікуванні набуття чинності Протоколу №14 до Європейської конвенції з прав людини.

Парламентська асамблея висловлює жаль у зв’язку з тим, що Російська Федерація ще й досі не ратифікувала Протокол №14 до Конвенції. Таким чином російська сторона значно ускладнила ситуацію, в якій опинився Суд, а також позбавила осіб в рамках її юрисдикції на отримання позитивного ефекту від покращеної процедури розгляду справ у Суді.

Асамблея вважає, що проект Протоколу №14 bis буде належним тимчасовим рішенням зазначеної ситуації.

Парламентська асамблея заслухала доповідь члена Комітет з питань довкілля, сільського господарства, місцевих та регіональних справ Н. Еванса, (Великобританія, ГЄД) "Вирощування їжі та палива".

В дебатах із зазначеного питання взяв участь член української делегації М. Шершун, який наголосив, що вирішення проблем, зазначених у обговорюваному документі, потребує збалансованого комплексного підходу, особливо за умов світової економічної кризи, яка, за даними міжнародних організацій, може призвести до нестачі продуктів харчування в країнах Східної Європи і назвав дослідження із альтернативних відновлювальних джерел енергії пріоритетним напрямом роботи для вирішення питання як енергозалежності, так і нестачі продовольства.

За підсумками обговорення була ухвалена відповідна Резолюція (додається), в якій Асамблея закликає уряди вжити необхідних заходів для збалансування виробництва їжі та палива, започаткування дослідження і розвитку інвестицій в сфері агропалива другого покоління і вивчення можливостей, що пропонуються альтернативними джерелами енергії.

Висновки та пропозиції

1. Робота членів Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ під час Другої частини сесії Асамблеї 2009 року була активною та плідною.

2. Делегація вважає за необхідне рекомендувати профільним комітетам Верховної Ради України розглянути прийняті на сесії ПАРЄ відповідні резолюції та рекомендації (додаються) на предмет опрацювання висловлених в них законотворчих ініціатив.

3. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації, Міністерству закордонних справ України та Постійному представництву України при Раді Європи за надання сприяння роботі народних депутатів України.

4. Делегація вважає, що скорочення фінансових витрат Верховної Ради України та МЗС України на забезпечення роботи за кордоном парламентських делегацій, зокрема Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ, негативно позначається на діяльності останніх та, загалом, міжнародному іміджі нашої країни.

5. Вважати за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання до комітетів Верховної Ради України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.

6. Просити Міністерство юстиції України якомога скоріше врегулювати питання щодо обрання судді до Європейського суду з прав людини від України, а також слідкувати за неухильним виконанням державними органами влади усіх рішень, ухвалених на виконання обов’язків і зобов’язань, взятих нашою державою при вступі до РЄ відповідно до Висновку 190 (1995).

Голова Постійної делегації

Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

І. ПОПЕСКУ