Інформація

про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

у Четвертій частині сесії ПАРЄ 2009 року

м. Страсбург, 28 вересня – 2 жовтня 2009 року

Загальна інформація

В роботі Четвертої частини сесії ПАРЄ 2009 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї РЄ: І. Попеску (керівник делегації), О. Герасим’юк (заступник керівника), О. Білозір, О. Бондаренко,С. Головатий, Ю. Новікова, Г. Омельченко, В. Писаренко, С. Соболєв, В. Тихонов та М. Шершун. Роботу делегації забезпечував секретаріат у такому складі: перший заступник керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А. Корнійчук, заступники завідувачів відділів цього ж Управління В. Гамянін та Б. Криловецький.

Порядок денний сесії передбачав розгляд таких питань: «Війна між Грузією та Росією: рік потому», «Виклики, спричинені кліматичними змінами», «Культурна освіта: зміцнення культурних знань, творчості та міжкультурного розуміння через освіту», «Діяльність Організації з економічного співробітництва і розвитку (OECР) у 2008-2009 роках», «Заяви щодо політико вмотивованих зловживань в системі кримінального судочинства держав-учасниць Ради Європи», «Перегляд з вагомих причин раніше ратифікованих повноважень Російської делегації», «Функціонування демократичних інституцій в Молдові: виконання Резолюції 1666 (2009)», «Реформування ООН та країни-учасниці Ради Європи», «Майбутнє Ради Європи в світлі її 60-річного досвіду» та ін.

Парламентська асамблея Ради Європи 165 голосами "за" обрала Генеральним секретарем РЄ Торбйорна Ягланда (Норвегія). У зв’язку з цим І. Попеску направив вітального листа Т. Ягланду від імені української делегації. Інший кандидат – Влодзімєр Цімошевич (Польща) – отримав 80 голосів на свою підтримку.

Перебіг сесії

Асамблея заслухала доповідь члена Комітету з питань культури, науки та освіти Ж. Козми (Угорщина, Група соціалістів) щодо сприяння Інтернет- та онлайновим медійним послугам, які призначені для неповнолітніх і за результатами обговорення прийняла відповідну Рекомендацію.

Документ пропонує низку заходів на національному та європейському рівнях щодо запобігання розповсюдженню незаконного контенту, зокрема дитячої порнографії, а також контенту шкідливому для неповнолітніх в мережі Інтернет.

Парламентарії розглянули доповідь співдоповідачів Комітету з питань дотримання обов’язків і зобов’язань країнами-учасницями Ради Європи (Моніторинговий комітет) Л.В. ден Бранде (Бельгія, ЄНП) та М. Ерші (Угорщина, АЛДЄ) «Війна між Грузією та Росією: рік потому».

Представляючи позиції політичних груп в ході дебатів, парламентарії майже одноголосно виступали з критикою російської влади у зв’язку з невиконанням попередніх резолюцій ПАРЄ щодо врегулювання наслідків війни.

Так, М.А. Єнсен (АЛДЄ) вказав на ігнорування Росією позиції Асамблеї щодо врегулювання конфлікту, зокрема через визнання незалежності Абхазії та Південної Осетії, Ж. Немет (ЄНП) привернув увагу до необхідності переглянути Росією своєї безпекової доктрини, яка уможливила розв’язання війни, лорд Томлінсон (СОЦ) назвав агресію зі сторони РФ безпрецедентною і неадекватною провокаційним діям грузинської влади напередодні війни.

Разом з цим, Д. Вілшер (ЄД) закликав до постійного діалогу з Росією та відмови від ідеї застосовувати санкції проти російської парламентської делегації, а Й. Лааксо (ОЄЛ) розкритикував Раду Європу за бездіяльність щодо налагодження взаємодії зі сторонами війни та відсутність спостерігачів Організації в зоні конфлікту.

Під час голосування з поправок до обговорюваного документу Асамблея, зокрема, підтримала поправку подану членом української делегації О. Бондаренко щодо необхідності оцінки Венеціанської комісії змін до закону РФ «Про оборону».

В ході обговорення позиція Моніторингового комітету була представлена Головою зазначеного комітету, членом української делегації С. Головатим.

В ухваленому документі Асамблея висловлює жаль у зв’язку з тим, що через рік після війни між Грузією і Росією відбулося лише незначне просування уперед у врегулюванні наслідків цієї війни, і що у деяких сферах ситуація навіть погіршилася. У той час як Грузія виконала більшість, хоча й не усі, вимог Асамблеї, Росія не виконала значну кількість ключових вимог до неї. Взявши до уваги аргумент Росії, що невиконання нею вимог Асамблеї є результатом розбіжностей в позиціях стосовно статусу двох відокремлених регіонів (Південна Осетія і Абхазія), Асамблея вважає, що більшість вимог не має жодного відношення до питання статусу. Таким чином, вона констатує, що невиконання Росією вимог Асамблеї свідчить про брак політичної волі щодо врегулювання наслідків війни у спосіб, притаманний державам-учасницям Ради Європи.

Асамблея наполегливо закликає російську владу до кінця року надати безперешкодний доступ експертів Євросоюзу до Південної Осетії й Абхазії, забезпечити свободу пересування цивільних осіб Грузії через адміністративні кордони двох відокремлених регіонів, визнати право на повернення внутрішніх переміщених осіб, які з’явилися внаслідок конфлікту, та ініціювати достовірні розслідування щодо актів етнічних чисток, які нібито мали місце.

Доповідач Комітету з питань довкілля, сільського господарства, місцевих та регіональних справ Дж. Прескотт (Великобританія, СОЦ) представив доповідь «Виклики, спричинені кліматичними змінами».

В дебатах із зазначеного питання, серед інших, виступив член української делегації М. Шершун, який закликав продемонструвати політичну волю і звести ризики щодо кліматичних змін до мінімальних показників для того, щоб підвищити ефективність сільського господарства, скоротити масштаби бідності та зміцнити глобальну безпеку. Для цього, на думку депутата, потрібні узгоджені дії світових лідерів в процесі підготовки збалансованої угоди, яка прийде на зміну Кіотському протоколу. М. Шершун поінформував Асамблею про законодавчі заходи, вжиті Україною, для вдосконалення енергозбереження та зменшення викидів парникових газів.

За підсумками обговорення були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація.

У Резолюції із зазначеного питання Асамблея висловлює занепокоєння з приводу наслідків глобальних кліматичних змін і нагальної потреби забезпечити успішне укладення угоди на Конференції ООН щодо кліматичних змін у Копенгагені у грудні 2009 року.

Перегляд глобальної угоди є необхідним для досягнення справедливої рівноваги між інтересами багатих індустріальних країн, які несуть надзвичайну відповідальність за викиди парникових газів, інтересами країн, що розвиваються (зі стрімко зростаючими економіками) та інтересами найбідніших країн світу, які зазнають найбільшого впливу від змін клімату.

Таким чином, Парламентська асамблея закликає до укладення амбітної зобов’язуючої глобальної угоди з чітким баченням майбутнього світу на засадах більшої соціальної і екологічної рівності, що буде зафіксовано на наступній зустрічі сторін-учасниць Рамкової Конвенції ООН щодо змін клімату (СОР-15) у Копенгагені.

У другому документі Асамблея рекомендує Раді Європи визначити кліматичні зміни одним зі своїх ключових пріоритетів, дослідити зв’язки між кліматичними змінами і правами людини в Європі та розглянути питання створення проекту нового Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини, забезпечивши право на здорове і життєздатне довкілля.

Парламентарії заслухали доповідь «Культурна освіта: зміцнення культурних знань, творчості та міжкультурного розуміння через освіту», підготовлену доповідачем Комітету з питань культури, науки та освіти К. Муттонен (Австрія, СОЦ).

В дебатах із зазначеного питання взяв участь народний депутат України М. Шершун, який наголосив на важливому значенні викладання культури та мистецтва в учбових закладах для формування толерантного ставлення до представників інших націй та поваги до світового культурного надбання, раннього виявленню таланту у дітей та підлітків. З цією метою держави-учасниці повинні створювати умови до вільного доступу до культурних знань, не зважаючи на матеріальне становище, соціальне походження, релігійну та національну приналежність громадян.

В ухваленій Рекомендації Асамблея рекомендує країнам-учасницям спростити доступ до культурної освіти для молодих людей з незаможних сімей, родин представників національних меншин або мігрантів, а також з культурно неблагополучних регіонів для того, щоб протидіяти тенденціям ізолювання або створення паралельних суспільств, а також забезпечити, щоб кожна особа могла задовольнити його або її освітні потреби шляхом забезпечення наявності відповідно підготовлених викладачів та доступу до культури і мистецтва.

Асамблея розглянула доповідь «Діяльність Організації з економічного співробітництва і розвитку (OECР) у 2008-2009 роках», представлену доповідачем Комітету з економічних питань і розвитку А. Лілліехоок (Швеція, ЄНП).

В ухваленій за результатами дебатів Резолюції розширена Асамблея, яка складається з делегацій ПАРЄ, неєвропейських країн-учасниць ОЕСР та Європейського Парламенту, висловлює жаль у зв’язку із глибиною та тривалістю нинішньої світової економічної рецесії, та, зокрема, її несприятливим впливом на трудову зайнятість населення. За оцінками ОЕСР виробництво в економіках ОЕСР впаде на 4-7% в цьому році та продовжуватиме бути стагнаційним у наступному році, а безробіття досягне піку в 2010-2011 рр. на двозначній позначці в багатьох країнах.

Вона стурбована попередженням ОЕСР про загальне погіршення ситуації з державними бюджетами держав-учасниць, у деяких з яких коефіцієнти заборгованості досягли рекордного та неприйнятного рівня, і закликає ОЕСР, країни-учасниці Ради Європи, а також Міжнародний валютний фонд здійснити ретельний моніторинг ситуації з метою приведення її під контроль. Тим часом, держави-учасниці мають продовжити або поновити процес структурних реформ, спрямованих на повернення їхніх економік до стабільного стану для протидії майбутнім кризам.

Розширена Асамблея вітає документ ОЕСР "Стратегічна відповідь кризі", розроблений для сприяння пропозиціям на підтримку зусиль держав групи G20 із протидії наслідкам рецесії у ряді сфер, особливо щодо подолання кризи у фінансовому секторі, корпоративному управлінні, пенсійному забезпеченні, фінансовій освіті, а також стратегіям із підтримки відкритих ринків та заходів із покращення податкової прозорості та співробітництва.

Розширена Асамблея позитивно оцінює роботу Міжнародного агентства з енергетики (МАЕ) в рамках ОЕСР із прогнозування енергетичних потреб і здійснення раціональної енергетичної політики. Вона звертає увагу та підтримує заклик МАЕ здійснювати масштабне інвестування в енергетичну інфраструктуру для покращення енергетичної ефективності і максимального збільшення енергетичної безпеки шляхом диверсифікації енергетичної структури.

За процедурою поточного обговорення Асамблея розглянула питання щодо ситуації з правозахисниками та зростаючого насилля в регіоні Північного Кавказу Російської Федерації.

За словами Д. Марті (Швейцарія, АЛДЄ), не зважаючи на те, що в квітні 2009 року російський уряд оголосив припинення військових операцій у Чечні, сьогодні посилюється хвиля насильства в регіоні, чому значною мірою сприяє атмосфера безкарності на всіх рівнях.

Член російської делегації І. Умаханов (ЄД), напроти, наголосив на тому, що ситуація в регіоні перебуває під контролем влади, хоч і є складною та потребує постійного моніторингу.

В дебатах, серед інших, взяв участь член української делегації Г. Омельченко, який засудив російську владу за масові порушеннях прав людини, зокрема, на Північному Кавказі, втручання у внутрішні справи України та закликав Асамблею рішуче виступити проти агресивної політики РФ.

Відповідно до Правил процедури дебати за процедурою поточного обговорення не передбачають ухвалення жодного документу.

Доповідач Комітету з юридичних питань та прав людини С. Льойтхойссер-Шнарренбергер (Німеччина, АЛДЄ) представила доповідь «Заяви щодо політично мотивованих зловживань в системі кримінального судочинства держав-учасниць Ради Європи».

Підсумком обговорення зазначеного питання стало ухвалення відповідної Резолюції. В документі Асамблея пропонує низку кроків для посилення незалежності суддів та прокурорів в Європі, щоб припинити політико-вмотивовані втручання в індивідуальні справи, як-от: у Великобританії – реформування ролі Генерального прокурора, щоб зміцнити його або її підзвітність Парламенту, та припинення скорочення фінансування безкоштовної юридичної допомоги для уникнення "дворівневого" правосуддя, у Франції – перегляд запропонованого скасування посади слідчого судді або, у разі скасування, щонайменше зміцнення незалежності прокурорів, які візьмуть на себе цю роль, у Німеччині – утворення суддівських рад для того, щоб надати суддям та прокурорам більшого авторитету під час здійснення судочинства та заборона можливості міністрів юстиції давати доручення стороні обвинувачення по індивідуальних справах, в Російській Федерації – низка реформ для зменшення політичного тиску на суддів та припинення утисків адвокатів захисту.

Парламентарії розглянули доповідь «Підготовка проекту додаткового Протоколу до Європейської Конвенції з Прав людини щодо права на здорове довкілля» (доповідач Комітету з питань довкілля, сільського господарства, місцевих та регіональних справ Ж.М. Бота, Португалія, ЄНП).

Виступаючи під час дебатів, український парламентарій М. Шершун відзначив нагальну необхідність розробки додаткового протоколу, зокрема в частині забезпечення права громадян на отримання повної і достовірної інформації стосовно стану довкілля, що сприятиме участі суспільства у процесі прийняття рішень із екологічної проблематики та контролю за екологічною ситуацією у регіоні проживання. На думку депутата, додатковий протокол стане важливим інструментом збереження сприятливих та безпечних умов життя для майбутніх поколінь.

За підсумками обговорення Асамблея ухвалила Рекомендацію, якою, серед іншого, пропонує Комітету міністрів підготувати додатковий протокол до Європейської конвенції з прав людини, визнаючи право на здорове та життєздатне довкілля.

Асамблея заслухала доповідь члена Комітету з Правил процедури, імунітетів та інституціональних справ Дж. Грінвея (Великобританія, ЄД) «Перегляд з процедурних причин досі не ратифікованих повноважень парламентської делегації Молдови».

В ухваленій за підсумками обговорення Резолюції зазначається, що питання перегляду повноважень молдовської делегації було порушено з процедурних причин у в’язку із тим, що склад делегації не відображає представництво політичних партій в національному парламенті. Парламентська асамблея підтримала зазначену пропозицію Комітету, затвердивши повноваження молдовських депутатів.

На розгляд Асамблеї було винесено питання «Перегляд з вагомих причин раніше ратифікованих повноважень Російської делегації (Правило 9 Правил процедури Асамблеї)», підготовлене доповідачем Комітету з питань дотримання обов’язків та зобов’язань країнами-учасницями Ради Європи (Моніторинговий комітет) А. Гроссом.

Під час дебатів висловлена позиція більшості політичних груп, зокрема, соціалістів, демократів та лівих, полягала в тому, що позбавлення повноважень делегації унеможливить діалог з Росією в рамках Організації по широкому колу важливих питань, серед іншого, стосовно виконання зобов’язань перед Асамблеєю із врегулювання наслідків грузинсько-російської війни.

Представник ЄНП Г. Ліндблад підтримав ідею необхідності діалогу, але, разом з цим, закликав вжити рішучих заходів, зокрема, призупинити право голосу російської делегації, для того, щоб спонукати владу Федерації до виконання відповідних рішень Асамблеї. А член АЛДЄ М.А. Єнсен, не висуваючи пропозиції щодо санкцій, закликав Асамблею до вироблення більш чіткої позиції щодо відсутності прогресу на шляху імплементації Росією зобов’язань перед ПАРЄ.

За підсумками дебатів із зазначеного питання була ухвалена відповідна Резолюція. Документом підтверджуються повноваження російської делегації, не зважаючи на невиконання Росією більшості вимог Асамблеї, викладених у відповідних резолюціях щодо наслідків війни між Грузією та Росією.

Позицію Моніторингового комітету представляв Голова цього ж Комітету С. Головатий.

Парламентарії розглянули доповідь члена Комітету з політичних питань А. Гросса «Реформування ООН та держави-учасниці Ради Європи».

В ході дебатів народний депутат України Г. Омельченко наголосив на необхідності реформування ООН, тому що сьогодні ця організація демонструє низьку ефективність, зокрема в сфері раннього попередження та запобігання конфліктам.

Підсумком обговорення стало ухвалення відповідної Резолюції, у якій Асамблея, зокрема, закликає країни-учасниці досягти спільної позиції щодо заборони на застосування права вето у Раді безпеки ООН у випадках серйозних та масових порушень прав людини, а також виступає за проведення перехідної реформи Ради безпеки, що полягає у започаткуванні нового виду місць не на постійній основі, які можна займати триваліший період часу, ніж за сьогоднішніх умов.

Парламентська асамблея заслухала представника Комітету з політичних питань Ж.-К. Міньона із доповіддю «Майбутнє Ради Європи в світлі її 60-річного досвіду».

Під час обговорення зазначеної проблематики член української делегації М. Шершун наголосив на необхідності розподілу обов’язків та сфер діяльності між Радою Європи та іншими впливовими міжнародними організаціями, а також окреслив визначальну роль РЄ у сучасному світі.

В результаті дебатів були прийняті відповідні Резолюція та Рекомендація. У документах аналізується роль РЄ, проблеми щодо її функціонування та пропонуються заходи, за допомогою яких Організація залишатиметься ключовим інститутом в процесі розбудови єдиної Європи.

Асамблея розглянула питання «Дотримання обов’язків і зобов’язань Монако», представлене співдоповідачами Комітету з питань дотримання обов’язків і зобов’язань країнами-учасницями Ради Європи (Моніторинговий комітет) П. Аграмантом та Л. Слуцьким.

В ході дебатів І. Попеску, зокрема, високо оцінив досягнення Монако в процесі виконання вимог Організації, чому значно сприяли запровадження конституційної реформи та зміни до виборчого законодавства. Розуміючи специфічну ситуацію в Монако, зокрема той факт, що чисельність корінного населення є меншою за кількість іноземних громадян, які мешкають або працюють у Князівстві, він вказав на необхідність невідкладної ратифікації Протоколів 1 та 12 до Європейської конвенції з прав людини.

Підсумком обговорення стало ухвалення відповідної Резолюції, у якій зазначається, що через п’ять років після вступу Монако до Ради Європи Князівство досягло значних успіх на шляху демократичних реформ в рамках виконання своїх обов’язків та зобов’язань перед РЄ.

Асамблея висловлює упевненість, що влада Монако продовжить розпочаті реформи і вирішує припинити моніторинговий процес та запровадити пост-моніторинговий діалог з органам влади Князівства.

Позицію Моніторингового комітету представляв Голова цього ж Комітету С. Головатий.

На розгляд Парламентської асамблеї була представлена доповідь «Зґвалтування, включаючи шлюбне зґвалтування» (доповідач Комітету з питання рівних можливостей для жінок і чоловіків М. Руппрехт, Німеччина, СОЦ).

Під час дебатів із зазначеного питання, в яких взяв участь Г. Омельченко, парламентарії висловлювалися за те, щоб національне законодавство країн-учасниць щодо зґвалтування та сексуального насильства досягло найвищих стандартів.

В одноголосно ухвалених Резолюції та Рекомендації наголошується на необхідності розробки усесторонньої політики із запобігання зґвалтувань, а також забезпечення захисту та допомоги жертвам зґвалтувань на кожному етапі судового розслідування.

За результатами обговорення доповіді «Функціонування демократичних інституцій в Молдові: виконання резолюції 1666 (2009)» (співдоповідачі Комітету з питань дотримання обов’язків і зобов’язань країнами-учасницями Ради Європи (Моніторинговий комітет) Ж. Дюр’є, Франція, СОЦ та Е. Варейкіс, Литва, ЄНП) Асамблея прийняла відповідну Резолюцію, у якій, зокрема, зазначається, що новий коаліційний уряд та опозиція Молдови повинні розпочати дієві переговори для розв’язання проблеми із обрання Президента країни, а новим Президенту та Прем’єр-міністру слід започаткувати законодавче реформування, щоб унеможливити інституціональних колізій у майбутньому.

Позицію профільного комітету із обговорюваного питання представляв Голова цього ж Комітету С. Головатий.

Участь народних депутатів в роботі комітетів та політгруп

Члени української делегації взяли активну участь у засіданнях комітетів ПАРЄ та роботі політичних груп.

На зібранні Групи соціалістів Голова української делегації І. Попеску виступив проти позбавлення повноважень парламентської делегації Росії у зв’язку із невиконанням РФ зобов’язань перед Асамблеєю згідно до резолюцій 1633 (2008) та 1647 (2009), оскільки така санкція є контрпродуктивною, і закликав більше фокусувати увагу на вирішенні наслідків грузинсько-російської війни, як-от: відновлення інфраструктури, повернення переміщених осіб тощо.

Крім того, в ході обговорення результатів нещодавніх парламентських виборів в Албанії, Болгарії та Молдові, І. Попеску підкреслив важливе значення широкої участі міжнародних спостерігачів на президентських виборах в Україні для того, щоб волевиявлення відбулося у демократичний, транспарентний спосіб, а його результати були визнані світовою спільнотою.

На засіданні Комітету з питань міграції, біженців та народонаселення одностайно був ухвалений проект доповіді члена української делегації О. Білозір «Залучення європейських діаспор: необхідність державної і міждержавної відповіді».

У Проекті Рекомендації із зазначеного питання Асамблея рекомендує Комітету міністрів Ради Європи сконцентрувати свої дії на гармонізації та наступній лібералізації змін до законодавчої бази держав-учасниць стосовно трудової міграції із дотримання принципів захисту прав людини. В зв’язку з цим, Асамблея закликає держави-учасниці прискорити ратифікацію Європейської конвенції щодо правового статусу працюючих мігрантів. У свою чергу, Європейському комітету з міграції рекомендовано надати подальшого імпульсу створенню під егідою Ради Європи Ради європейців закордоном – органу, який представлятиме європейських експатріантів на панєвропейському рівні та регулярно організовуватиме форум європейців закордоном.

На засіданні Групи Європейської народної партії, в якому активну участь взяли заступник керівника української делегації О. Герасим’юк і члени делегації О. Бондаренко, Г. Омельченко та С. Соболєв, під час обговорення питання стосовно позбавлення повноважень російської делегації парламентарії переважно підтримували ідею про те, що прагнення постійного налагодження діалогу з країною-учасницею, яка систематично порушує фундаментальні принципи РЄ, зокрема Європейську конвенцію з прав людини, нівелює роль і завдання Асамблеї, а відмова від застосування суворих санкції до делегації Росії зумовить подальше погіршення ситуації із виконанням Російською Федерацією обов’язків і зобов’язань перед Радою Європи. На думку членів групи, зазначена ідея, нажаль, не відображена у доповіді А. Гроса щодо перегляду повноважень російської делегації.

Під час засідання Комітету з політичних питань І. Попеску як представник опозиційної фракції у Верховній Раді України поінформував Голову Комітету Г. Ліндблада, який представлятиме ПАРЄ під час проведення в нашій країні Форуму за майбутнє демократії присвяченого електоральним системам, про ухвалу Печерського райсуду Києва стосовно заборони на розповсюдження антиреклами щодо діяльності Прем’єр-міністра України та розпочате оскарження цього рішення в Апеляційному суді, ініційоване Партією регіонів. Керівник делегації висловив сподівання, що до приїзду Г. Ліндблада до Києва зазначене проблемне питання, яке стосується порушення прав людини, зокрема права на свободу висловлювання, буде знято з порядку денного.

На засіданні Групи Європейських демократів свою занепокоєність політичною ситуацією в Україні напередодні президентських виборів висловила народний депутат України Ю. Новікова. Вона також поінформувала членів групи про рішення Печерського районного суду, висловила занепокоєність у зв’язку із кадровими проблемами Центральної виборчої комісії України та запросила колег до нашої країни для спостереження від ПАРЄ за виборами Президента України.

Також на засіданні Групи ЄД, серед іншого, обговорювалося питання щодо висування кандидатів на посаду Президента Асамблеї, оскільки згідно відповідним домовленостям між політичними групами право висувати кандидатуру на зазначену посаду належить Групі ЄД. З двох претендентів, представників Групи – Девіда Вілшера (Великобританія) та Мевлута Чавушоглу (Туреччина) – для висування на пост керівника ПАРЄ таємним голосуванням більшістю голосів був обраний турецький парламентарій.

Під головуванням І. Попеску відбулося засідання ad hoc Комітету Бюро Асамблеї із участі у Форумі за майбутнє демократії, на якому обговорювалися питання підготовки до зазначеного заходу.

Зустрічі

Відбулася зустріч керівника української делегації І. Попеску з Президентом ПАРЄ М.Л. де Пучем за ініціативи останнього. Темою обговорення став візит Президента Асамблеї до України 22-23 жовтня ц.р. для проведення зустрічей з Президентом України, Головою Верховної Ради України, Прем’єр-міністром України, Міністром закордонних справ України та представниками парламентських фракцій, а також для участі у Форумі за майбутнє демократії.

Відбулася неофіційна зустріч І. Попеску з Головою підкомітету з питань обрання суддів до Європейського суду з прав людини Б. Чилевичем, в ході якої керівник делегації поінформував колегу про готовність української сторони вжити всіх необхідних заходів із врегулювання ситуації щодо обрання судді від України у відповідності до Консультативного висновку ЄСПЛ із зазначеного питання, як тільки цей документ буде передано Міністерству юстиції України.

Висновки та пропозиції

1. Робота членів української делегації як під час засідань політичних груп і комітетів, так і самої сесії Асамблеї була надзвичайно активною та результативною.

2. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації, Міністерству закордонних справ України та Постійному представництву України при Раді Європи за надання сприяння роботі народних депутатів України.

3. Делегація вважає за доцільне дати доручення Апарату Верховної Ради України надати сприяння Секретаріату ПАРЄ із підготовки візити в Україну Президента Асамблеї М.Л. де Пуча 22-23 жовтня 2009 року.

4. Делегація вважає, що при плануванні фінансових витрат Верховної Ради України на забезпечення роботи за кордоном Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ у 2010 році під час сесійних засідань Асамблеї необхідно, зокрема, передбачити кошти для оплати послуг щонайменше 2-х перекладачів.

5. Рекомендувати МЗС України та Мінюсту України і надалі інформувати Верховну Раду Україну, зокрема Постійну делегацію у ПАРЄ, про результати подальших кроків з вирішення питання щодо призначення судді від України до Європейського суду з прав людини.

6. Вважати за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання до комітетів Верховної Ради України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.

Голова Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ

І. ПОПЕСКУ