ЗВІТ

про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

у Другій частині сесії ПАРЄ 2010 року

м. Страсбург, 26-30 квітня 2010 року

Загальна інформація

В роботі Другої частини сесії ПАРЄ 2010 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї РЄ: І.Попеску (керівник делегації), О.Герасим’юк (заступник керівника), О.Бондаренко, С.Головатий, М.Джемілєв, Р.Зварич, С.Ківалов, Є.Мармазов, Ю.Новікова, С.Соболєв, Є.Суслов. Роботу делегації забезпечував секретаріат у такому складі: перший заступник керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступник завідувача відділу цього ж Управління Б.Криловецький та головний консультант Секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах О.Луканюк.

Порядок денний сесії передбачав, зокрема, розгляд такої проблематики: «Наслідки війни між Грузією та Росією», «Вшанування пам’яті жертв Великого Голоду (Голодомору) на території колишнього СРСР», «Дискримінація за сексуальною орієнтацію та статевою ознакою» та «Ситуація в Білорусі: останній розвиток подій» (відповідні документи додаються).

Голову української делегації І. Попеску було обрано віце-президентом ПАРЄ.

Парламентарії обрали Г.Юдківську суддею Європейського суду з прав людини від України.

Парламентська асамблея підтвердила нові повноваження членів окремих національних делегацій, зокрема української (членів делегації – Ю.Новікової та В.Рибака, заступника члена – О.Плотнікова).

Парламентарії заслухали Президента України В.Януковича, який підтвердив прагнення нашої держави завершити виконання всіх обов’язків та зобов’язань до моменту головування України у Раді Європи, забезпечити свободу ЗМІ, провести реформи системи судочинства, здійснити послідовну роботу з викорінення корупції, підвищити роль органів місцевого самоврядування. Президент також окреслив інтереси України у сфері зовнішньої політики: максимальна орієнтація на практичні інтереси держави, відновлення репутації України як надійного і передбачуваного партнера, створення зони вільної торгівлі та сприятливого візового режиму з ЄС, провадження політики позаблоковості.

Відповідаючи на запитання Г.Фрунди (Румунія, Група Європейської народної партії) щодо забезпечення прав національних меншин на освіту рідною мовою, Президент України підкреслив, що Україна імплементує Європейську хартію регіональних та міноритарних мов в повному обсязі і таким чином інтереси всіх нацменшин будуть враховані.

Від імені Групи соціалістів А.Чурдова (Чеська Республіка) поставила питання щодо причин відсутності жінок в нинішньому уряді України. В.Янукович відповів, що на прикладі власної Адміністрації, до керівного складу якого входять троє жінок, намагається довести уряду необхідність запровадження гендерної рівності в систему державного управління. Водночас Президент України назвав для себе неприпустимим та недемократичним втручання в процес формування уряду.

А.Брассьор (Люксембург, Альянс лібералів і демократів «За Європу») та С.Марков (Російська Федерація, Група Європейських демократів) поставили Президенту України питання його ставлення до можливого відновлення пам’ятників Й.Сталіну та героїзації Р.Шухевича та С.Бандери в Україні. В.Янукович назвав ці події «радикальними настроями, які почасти притаманні будь-якому суспільству, але не призводять до радикальних кроків з боку держави».

Я.Лааксо (Фінляндія, Група об’єднаних європейських лівих) попросив окреслити бачення Президента України в питанні визнання Голодомору в Україні геноцидом українського народу, оскільки Асамблея мала розглядати відповідну доповідь наступного дня. В.Янукович назвав Голодомор «спільною трагедією народів і держав, які входили до колишнього Радянського Союзу і стали жертвами сталінського режиму». За його словами, визнавати Голодомор як факт геноциду якогось одного народу буде неправильно і несправедливо.

Перед Асамблеєю виступив Генеральний секретар Ради Європи Т.Яагланд, який окреслив хід реформ у Раді Європи, проінформував про діяльність Комітету Міністрів щодо проблем, якими на поточній частині сесії опікується Асамблея.

Т.Яагланд запропонував підвищити роль Комісара з прав людини та виділити окремий рядок в бюджеті на потреби постійного моніторингу і звітності задля попередження та врегулювання конфліктів. Він наголосив на актуальності відновлення діалогу із Республікою Білорусь, відзначивши при цьому, що основною умовою його започаткування є скасування смертної кари в цій державі. Генеральний секретар також підкреслив необхідність структурної реформи організації. Як приклад, він назвав недоречність функціонування в Києві трьох представництв інституцій Ради Європи (Офіс Ради Європи, Бюро інформації Ради Європи та Уповноваженого представника Європейського суду з прав людини), які знаходяться за трьома різними адресами. За його словами, в Європі існує 6 різновидів представництв інституцій Ради Європи, які доречно об’єднати «під одним дахом принаймні в одній державі».

Під час сесії до депутатів також звернулися Міністр закордонних справ Швейцарії, головуюча в Комітеті міністрів РЄ, пані М. Калмі-Рей, Комісар РЄ з прав людини Т. Хаммарберг, Міністр закордонних справ Російської Федерації С.Лавров.

Керівник групи ЄНП Л.Волонте звернувся до Президента ПАРЄ з проханням ініціювати збір інформації щодо подій у Верховній Раді України 27 квітня ц.р. для того, щоб Асамблея змогла відповідним чином відреагувати.

Комітет з питань навколишнього середовища, сільського господарства, місцевих та регіональних справ одноголосно присудив щорічний Приз Європи місту Харків, який став першим українським містом, що отримало цю почесну нагороду, а також Диплом Європи – м.Луцьк

Народні депутати України взяли активну участь у засіданнях комітетів ПАРЄ та роботі політичних груп.

Перебіг сесії

Асамблея заслухала доповідача Комітету з економічних питань та розвитку Х. Мендеса Бота (Португалія, ЄНП) на тему «Лобіювання в демократичному суспільстві (Європейський кодекс поведінки з лобіювання)».

Підсумком дебатів стало ухвалення відповідної Рекомендації, у якій, серед іншого, наголошується на тому, що діяльність різних груп інтересів постійно активізується на рівні європейських інституцій та держав-учасниць Ради Європи, однак тільки чотири держави-учасниці прийняли закони про лобістську діяльність.

Асамблея вважає, що плюралізм інтересів є важливим елементом демократії, але неврегульоване або таємне лобіювання може бути небезпечним. У цьому зв’язку документ пропонує ряд принципів з розробки Європейського кодексу зразкової поведінки з лобіювання з метою підвищення прозорості в цій сфері, як-от: відокремлення лобіювання як професійної оплачуваної діяльності від діяльності організацій громадянського суспільства; підготовка реєстру осіб, які беруть участь в лобістській діяльності; попереднє консультування з лобістськими організаціями щодо будь-яких законопроектів у цій сфері тощо.

Парламентарії заслухали доповідь Комітету з питань рівних можливостей для жінок та чоловіків «Залучення жінок до вирішення конфліктів у Європі» (доповідач – К. Кіуру, Фінляндія, СОЦ).

За наслідками обговорення були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація.

У першому документі Асамблея, зокрема, закликає парламенти держав-учасниць до створення умов для абсолютної нетерпимості до будь-якої форми насильства за ознакою статі, в тому числі використання сексуальних послуг жертв торгівлі людьми військовим або цивільним персоналом, який бере участь в заходах з підтримки миру та врегулювання кризових ситуацій.

У другому документі Асамблея, серед іншого, рекомендує Комітету міністрів забезпечити поширення майбутньої Конвенції Ради Європи з попередження та припинення насильства над жінками.

Асамблея обговорила тему «Наслідки економічної кризи», яка була висвітлена у таких доповідях: від Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та справ сім’ї – «Соціальний вплив економічної кризи» (доповідач – М. де Белем Розейра, Португалія, СОЦ), від Комітету з питань міграції, біженців та народонаселення – «Вплив глобальної економічної кризи на міграцію в Європі» (доповідач – П. Аграмунт, Іспанія, ЕНП), від Комітету з питань рівних можливостей для жінок і чоловіків – «Жінки та фінансово-економічна криза» (доповідач – Н. Мемечан, Туреччина, АЛДЄ), від Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та сім’ї – «Інвестиції в єдність сім’ї як фактор розвитку в час кризи» (доповідач – Л. Волонте, Італія, ЄНП).

За наслідками обговорення щодо кожної доповіді були ухвалені відповідні резолюції та рекомендації, відповідно до яких Асамблея закликає уряди держав-учасниць Ради Європи до скоординованих дій в подоланні другої фази економічної кризи, а Комітету міністрів РЄ рекомендується взяти на себе роль координатора та забезпечити розробку та імплементацію плану дій щодо питань, окреслених у кожній із доповідей.

Комітет з економічних питань і розвитку вніс на розгляд Асамблеї доповідь «Багатство, соціальне забезпечення та добробут: шляхи їх узгодження в Європі, що змінюється» (доповідач – К. Вреттос, Греція, СОЦ).

Підсумком дебатів стало ухвалення Резолюції, відповідно до якої уряди держав-учасниць Ради Європи мають визнати за пріоритети своєї діяльності низку питань, а саме: політику розвитку, екологічні питання, здоров’я європейських громадян, виклики, пов’язані з демографією, подолання нерівності та погіршення соціального добробуту, зміцнення демократії, верховенства права і прав людини.

Парламентська асамблея за процедурою поточних дебатів, якою не передбачається ухвалення жодних документів, заслухала доповідь «Наслідки війни між Грузією та Росією».

Під час обміну думками із згаданої проблематики представники всіх політичних груп були одностайні в тому, що одним з ключових напрямів із недопущення перетворення грузинсько-російського протистояння у новий заморожений конфлікт у Європі є забезпечення доступу до регіону міжнародних спостерігачів. Так, К. Сасі виклав позицію ЄНП, згідно якої саме присутність представників міжнародних організацій в зоні конфлікту є передумовою успішного виконання дорожньої карти, яка була окреслена попередніми відповідними резолюціями Асамблеї, а лорд Андерсен від імені групи соціалістів зробив акцент на тому, що механізми ПАРЄ повинні спрямовуватися на повернення біженців та переміщених осіб, а також гарантування прав меншин.

Члени української делегації О. Герасим’юк, О. Бондаренко та С. Соболєв, хоча і були зареєстровані на виступ, у зв’язку з тим, що список виступаючих було передчасно закрито, не змогли взяти участь в обговоренні зазначеного питання.

Парламентарії розглянули доповідь члена Комітету з політичних питань Б. Келеш на тему «Піратство - злочин і виклик для демократії» та доповідь члена Комітету з юридичних питань та прав людини С. Головатого з питання «Необхідність вжити додаткових міжнародних правових заходів для боротьби з морським піратством».

За результатами спільних дебатів із зазначеної проблематики були ухвалені Резолюція та Рекомендація відповідно.

У першому документі зазначається, що морське піратство серйозно загрожує здійсненню комерційного судноплавства і забезпеченню безпеки екіпажів та пасажирів і пропонується усесторонній підхід у подоланні піратства, який передбачає, зокрема, боротьбу з нестабільністю та відсутністю державного управління і бідності в Сомалі та інших країнах, які породжують піратство.

У другому документі Асамблея рекомендує Комітету міністрів провести вивчення практики країн-учасниць у боротьбі з піратами та підготувати кодекс поводження з піратами під час будь-яких дій у відкритому морі; посилити співпрацю щодо боротьби з морським піратством з іншими міжнародними організаціями.

Асамблея розглянула доповідь М. Чавушоглу від Комітету з політичних питань «Вшанування пам’яті жертв Великого Голоду (Голодомору) на території колишнього СРСР».

На засіданні Комітету з політичних питань, яке передувало винесенню питання на сесію, народні депутати України О. Герасим’юк та С. Соболєв взяли активну участь в обговоренні поправок до згаданої доповіді. Зокрема, С. Соболєв виступив проти однієї з підпоправок, внесеною членами російської делегації, у якій зазначається, що нинішнє керівництво України вважає несправедливим визнавати Голодомор геноцидом проти одного або іншого народу. На думку народного депутата, така позиція не відповідає чинному законодавству нашої держави та відповідному рішенню київського апеляційного суду.

В ході дебатів у пленарному режимі неодноразово висловлювалася думка, що тему Голодомору та Великого Голоду потрібно ретельно досліджувати, відмовляючись від зайвої політизації та використання як інструмент у політичній боротьбі. Найбільш дискусійним питанням стало саме тлумачення Голодомору як геноцид. Так, позиція ЄНП, представлена А. Херкелем, полягала в тому, що трагічні події в Україні початку 1930-х рр. можна визнати «геноцидом голодом» і що слід назвати винних у цій трагедії. Разом з цим, представники групи європейських демократів Т. Босвелл, соціалістів Т. Івінскі та об’єднаних лівих А. Хунко, посилаючись на чинне тлумачення терміну «геноцид», застерегли від того, щоб визнавати актом геноциду Голодомор в Україні.

Народний депутат України О. Бондаренко назвала Голодомор найбільшою каральною акцією комуністичного режиму, яка мала на меті знищення українського селянства як основного носія національної ідеї і нагадала, що Голодомор був визнаний геноцидом Верховною Радою України та 25 іншими національними парламентами та міжнародними організаціями.

Думку, що Голодомор був геноцидом, спрямованим проти українського селянства, також у своєму виступі підтримав член української делегації М. Джемілєв.

У відповідь на звинувачення деяких членів ПАРЄ щодо «приватизації» Україною трагедії Голодомору С. Соболєв, не применшуючи значення цієї гуманітарної катастрофи для інших народів СРСР, назвав питання вшанування Голодомору як геноциду проти українців предметом національної пам’яті.

За підсумками обговорення була ухвалена відповідна Резолюція. У документі зазначається, що Великий Голод у СРСР на початку 1930-х рр.. є однією з найтрагічніших сторінок європейської історії XX століття. Мільйони людей загинуло в колишніх радянських республіках – Білорусі, Казахстані, Молдові, Росії та особливо Україні – в результаті жорстокої політики та діяльності тоталітарного сталінського режиму.

В Україні, яка постраждала найбільше, ці трагічні події визнаються українським законодавством як акт геноциду проти українців.

Асамблея вшановує пам'ять загиблих у цій страшній катастрофі, суворо засуджує політику тоталітарного сталінського режиму, яка призвела до мільйонів загиблих безневинних людей, вітає рішення української влади започаткувати національний день вшанування жертв Голодомору та закликає інші країни, які постраждали від голоду спільно вшанувати пам'ять жертв цієї трагедії, незважаючи на їхню національну приналежність.

Асамблея вітає важливу роботу, проведену в Білорусі, Казахстані, Росії та особливо в Україні, стосовно полегшення доступу до архівів, і закликає компетентні органи цих країн, а також інших держав-учасниць РЄ і надалі відкривати архіви та сприяти доступу до них всіх дослідників.

Парламентська асамблея заслухала доповідь співдоповідачів Моніторингового комітету Ж.-Ш. Гардетто та С. Головатого «Виконання обов’язків і зобов’язань Чорногорією».

Підсумком дебатів із зазначеного питання стало ухвалення відповідної Резолюції. Документ констатує, що Чорногорія досягла значних успіхів у виконанні своїх зобов’язань і статутних обов’язків, активно співпрацює з Радою Європи і на сьогодні підписала та ратифікувала 67 європейських конвенцій. Однак, планово передбачені граничні терміни не завжди дотримувалися, а імплементація ухвалених законів потребує пильної уваги з боку РЄ. Парламентська асамблея закликає органи влади Чорногорії підтримувати динаміку поточних реформ з метою дотримання граничних термінів і виконання зобов’язань після вступу. У зв’язку із зазначеним Асамблея вирішила продовжити моніторинг цієї країни.

Асамблея розглянула доповідь «Пост-моніторинговий діалог з Болгарією», підготовлену членом Моніторингового комітету С. Головатим.

За результатами дебатів була ухвалена відповідна Резолюція, якою визнається, що увесь процес реформ в Болгарії було спрямовано на введення європейських стандартів, що дозволило їй приєднатися до Європейського Союзу у січні 2007 року. Нажаль, для того, щоб дотримуватися жорстких кінцевих термінів вступу до Європейського Союзу, деякі реформи позначились косметичними змінами, що підштовхнуло їх у небажаному напрямі.

Асамблея вітає важливі кроки, зроблені Болгарією для того, щоб виконати її зобов’язання як країни-учасниці Ради Європи, та разом з цим звертає увагу на ряд проблем та тенденцій, які викликають занепокоєння, зокрема щодо функціонування судової системи, боротьби з корупцією, незалежності ЗМІ та прав людей, які належать до меншин. Для того, щоб виправити ситуацію, вона закликає владу Болгарії вжити деяких заходів у скорому майбутньому, за виконанням яких вона буде ретельно слідкувати.

Асамблея за терміновою процедурою була представлена доповідь Моніторингового комітету «Термінова необхідність конституційної реформи у Боснії і Герцеговині» (доповідач – К.Сасі, Фінляндія, ЄНП).

Під час обговорення доповіді парламентарії висловлювалися за скоріше проведення реформи, оскільки легітимність результатів виборів може бути поставлена під сумнів, зважаючи на рішення Європейського суду з прав людини, відповідно до якого БіГ зобов’язана забезпечити рівний доступ до участі у виборах представників всіх етнічних груп населення, що проживають на території держави.

За наслідками дебатів були ухвалені відповідні Резолюція і Рекомендація, які закликають владу в БіГ провести інституційні реформи у тісній співпраці із Венеціанською комісією. У разі невиконання рекомендацій Асамблеї Резолюція передбачає зупинення членства держави у Раді Європи.

Парламентарії заслухали за терміновою процедурою питання «Ситуація в Білорусі: останній розвиток подій» (доповідач від Комітету з політичних питань С.Хурскайнен, Фінляндія, СОЦ).

За наслідками обговорення була ухвалена Резолюція, в якій Асамблея висловлює жаль щодо відсутності прогресу з боку Білорусі щодо наближення до стандартів Ради Європи, засуджує страту громадян Білорусі А. Жука та В. Юзепчука, припиняє контакти на найвищому рівні із парламентом та/або урядом Республіки Білорусь.

Асамблея розглянула доповідь Комітету з юридичних питань та прав людини «Ефективне виконання Європейської конвенції з прав людини: Інтерлакенський процес» (доповідач – М.-Л. Бемельманс-Відек, Нідерланди, ЄНП).

Результатом обговорення стало прийняття відповідної Резолюції, в якій Асамблея закликає усі національні парламенти запровадити специфічні механізми і процедури для забезпечення ефективного парламентського нагляду за імплементацією рішень Європейського суду з прав людини на підставі регулярних звітів відповідальних міністерств. Крім того, документ оптимізував обрахунок початку та перебігу 9-тирічного терміну перебування на посаді суддів Європейського суду з прав людини.

Члени Асамблеї обговорили доповідь члена Комітету з юридичних питань та прав людини А. Гроса «Дискримінація на підставі сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності». Після тривалого обговорення (до доповіді було запропоновано понад 80 поправок) була ухвалена відповідна Резолюція, в якій Асамблея висловила занепокоєння порушенням права осіб ЛГБТ на зібрання та висловлювання в багатьох державах-членах Ради Європи. У цьому контексті Асамблея рекомендує Комітету міністрів організувати кампанію із боротьби з дискримінацією за сексуальною орієнтацією та статевою ідентифікацією.

Асамблея заслухала доповідь Комітету з юридичних питань та прав людини «Захист «інформаторів» (доповідач – П.Омцігт, Нідерланди, ЄНП).

Відповідно до ухвалених за підсумками дебатів Резолюції та Рекомендації, Асамблея запрошує всі держави-учасниці переглянути національне законодавство з питань захисту «інформаторів» та рекомендує Комітету міністрів розробити основні принципи захисту «інформаторів», провівши відповідну міжнародну конференцію та, за потреби, розробивши проект відповідної конвенції.

Парламентарії заслухали питання «Мігранти і біженці: тривалий виклик для Ради Європи» (доповідач від Комітету з питань міграції, біженців і народонаселення Д. Фіала).

В результаті обговорення була прийнята відповідна Рекомендація, у якій Асамблея рекомендує Комітету міністрів сформувати середньострокову стратегію щодо міграції, притулку і переміщення осіб у Європі, що має раціоналізувати пріоритети Організації у цих сферах та удосконалити внутрішнє єднання і функціональність і комунікацію з зовнішнім світом. З цією метою вона закликає до започаткування наскрізного проекту Ради Європи з питань мігрантів, шукачів притулку і переміщених осіб.

Крім того, Асамблея ухвалила Рекомендацію щодо біологічного розмаїття та кліматичних змін, а також Резолюцію та Рекомендацію стосовно Європейського середземноморського регіону.

Зустрічі

Опозиційні народні депутати України О. Герасим’юк, О. Бондаренко, Р. Зварич, Є. Суслов, та С. Соболєв ініціювали і провели зустріч з Президентом ПАРЄ М. Чавушоглу. Члени делегації передали листа з проханням прокоментувати повідомлення офіційного Інтернет-сайту Верховної Ради України про телефонну розмову М. Чавушоглу з Головою Верховної Ради України В. Литвином, в ході якої Президент Асамблеї засудив дії опозиції в українському парламенті 27 квітня ц.р. За повідомленням заступника Керівника української делегації у ПАРЄ О.Герасим`юк М. Чавушоглу спростував цю інформацію і зазначив членам української делегації, що метою згаданої бесіди було морально підтримати українського колегу у зв’язку із непростою ситуацією у сесійній залі Верховної Ради України.

Висновки та пропозиції

1. Робота членів української делегації як під час засідань політичних груп і комітетів, так і самої сесії Асамблеї була активною та результативною.

2. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації, Міністерству закордонних справ України та Постійному представництву України при Раді Європи за надання сприяння роботі народних депутатів України.

3. Вважати за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання до комітетів Верховної Ради України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.

Голова Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ

І. ПОПЕСКУ