ЗВІТ

про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

у Третій частині сесії ПАРЄ 2010 року

м. Страсбург, 21-25 червня 2010 року

Загальна інформація

В роботі Третьої частини сесії ПАРЄ 2010 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї РЄ: І.Попеску (керівник делегації), О.Герасим’юк (заступник керівника), О.Білозір, О.Бондаренко, С.Головатий, Є.Мармазов, В.Пилипенко, В.Писаренко, О.Плотніков та С.Соболєв. Роботу делегації забезпечував секретаріат у такому складі: перший заступник керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступник завідувача відділу цього ж Управління Б.Криловецький та головний консультант Секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах О.Луканюк.

Порядок денний сесії передбачав, зокрема, розгляд такої проблематики: стан демократії у Європі; порушення прав людини на Північному Кавказі; ситуація в Косово; повернення нелегальних мігрантів; іслам, ісламізм та ісламофобія в Європі; потреба у більшій транспарентності щодо подолання пандемії грипу H1N1; за процедурою поточних дебатів – ситуація в Киргизстані, а за процедурою термінового обговорення – загострення напруги на Близькому Сході.

Асамблея затвердила зміни у складах комітетів, зокрема, за взаємною згодою, заміну один одним членів української делегації С.Ківалова та В.Рибака: так, С.Ківалов став членом Комітету з юридичних питань та прав людини, а В. Рибак – членом Комітету з питань культури, науки та освіти.

Члени української делегації І.Попеску, О.Герасим’юк та С.Головатий затвердженні членами Спеціального комітету Бюро Асамблеї для участі у Форумі за демократію, який пройде 19-20 жовтня 2010 року у Вірменії.

Під час сесії до депутатів звернулися Президент Республіки Македонія Г.Іванов, Президент Хорватії І.Йосипович, Прем’єр-міністр Чорногорії М.Дуканович, Міністр закордонних справ Македонії, Голова Комітету міністрів РЄ А.Мілошоскі та ін.

Народні депутати України взяли активну участь у засіданнях комітетів ПАРЄ та роботі політичних груп.

Перебіг сесії

Парламентарії прийняли висновок Комітету з економічних питань та розвитку «Бюджет та пріоритети Ради Європи на 2011 фінансовий рік», розглянули і ухвалили звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету у міжсесійний період.

Асамблея розглянула доповідь Комітету з юридичних питань та прав людини «Юридичні засоби запобігання порушенням прав людини в Північнокавказькому регіоні» (доповідач – Д.Марті).

У контексті обговорення зазначеного документу до Асамблеї звернувся Президент Республіки Інгушетія Юнус-бек Євкуров, який поінформував про успіхи нинішньої влади у подоланні криміногенної ситуації в Республіці, забезпеченні нормальної роботи демократичних інститутів, вирішенні соціальних проблем.

Під час дебатів представники політичних груп висловлювали занепокоєння у зв’язку із складною ситуацією в регіоні, зокрема щодо систематичного порушення прав людини, архаїзації суспільства, панування атмосфери безкарності, терористичної загрози тощо.

За наслідками обговорення були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація. Так, в Резолюції Асамблея, серед іншого, закликає центральні і регіональні органи влади Росії продовжувати зусилля із розбудови регіональної добре збалансованої економіки, звертаючи особливу увагу на створення стабільних робочих місць для молоді, серед якої рівень безробіття є дуже високим, що, відповідно, спричиняє соціальне занепокоєння, спалахи радикалізму та зростання злочинності.

На розгляд Асамблеї була представлена доповідь Комітету з політичних питань «Ситуація в Косово та роль Ради Європи» (доповідач – фон Сидов).

В ході обговорення представник ЄД С.Собко охарактеризував Косово як фактор нестабільності у балканському регіоні та назвав присутність і регулюючі дії ООН безальтернативним варіантом для збереження стабільності в регіоні.

Д.Ліпінскі (ЄНП) звернув увагу на скорочення кількості випадків насилля, яке, тим не менш, супроводжується переслідуванням окремих етнічних меншин в Косово, та висловив стурбованість поширенням корупції на всіх щаблях влади.

П.Фассіно (СОЦ) зауважив, що одностороннє проголошення незалежності Косова може бути легітимним за умови визнання цієї держави всіма членами світової спільноти, закликав до вирішення питання співіснування багатонаціональної спільноти.

За наслідками обговорення були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація. В першому з документів Асамблея заохочує політичні партії Косово запровадити правила щодо їхнього демократичного функціонування та забезпечення належного багатоетнічного співіснування.

У другому документі Асамблея, серед іншого, рекомендує Комітету міністрів здійснити низку заходів, спрямованих на поліпшення верховенства права, боротьбу з корупцією, організованою та економічною злочинністю і зміцнення системи судочинства в Косово.

Підсумком обговорення доповіді Комітету юридичних питань і прав людини «Ситуація з ромами в Європі і відповідні види діяльності Ради Європи» (доповідач – Й.Беренай) стало ухвалення дотичних Резолюції та Рекомендації.

В документах зазначається, що роми складають найбільшу меншину в Європі і, фактично, присутні у всіх державах-учасницях Ради Європи. Парламентська асамблея занепокоєна нещодавніми брутальними випадами проти ромів в декількох державах-учасницях, що відображає анти-ромівську тенденцію, яка дедалі посилюється в Європі. Виходячи із цього, Асамблея рекомендує інтенсифікувати зусилля, спрямовані на швидку ратифікацію Рамкової конвенції із захисту національних меншин та Європейської хартії регіональних мов та мов національних меншин.

Асамблея провела спільне обговорення доповідей Комітету з питань міграції, біженців і народонаселення «Угоди про реадмісію: механізм повернення незаконних мігрантів» (доповідач – Т.Стрік) та «Програми добровільного повернення: ефективний, гуманний та недорогий механізм повернення незаконних мігрантів» (доповідач – О.Тюрконе).

За наслідками обговорення щодо кожної доповіді були ухвалені відповідні резолюції та рекомендації, у яких Асамблея закликає уряди держав-учасниць Ради Європи вивчити застосування угод про реадмісію в частинах, що забезпечують прискорені процедури стосовно мігрантів, затриманих поблизу кордону. Також Асамблея вважає за доцільне, щоб держави-учасниці слідкували за тим, щоб угоди про реадмісію передбачали відповідні правові механізми із захисту мігрантів від будь-якого зловживання їхніми правами людини.

Крім того, визнаючи програми добровільного повернення мігрантів більш гуманним і дешевим способом повернення незаконних мігрантів у державу походження, Асамблея закликає держави-учасниці тісно співпрацювати із офісами Міжнародної організації з міграції на різних етапах повернення мігрантів, а ЄС – збільшити фінансування цих програм, які вже довели свою ефективність.

Асамблея розглянула доповідь «Іслам, ісламізм та ісламофобія в Європі» (доповідач Комітету з питань культури, науки та освіти М.Єнсен).

В рамках обговорення зазначеного питання перед парламентаріями виступив Високий представник Генерального секретаря ООН з питань Альянсу цивілізацій Ж.Сампайо, який закликав до подальшої співпраці Ради Європи з Альянсом для боротьби з ісламофобією, а також визначив пріоритети цієї взаємодії: освіта із культурної різноманітності, міжрелігійний діалог, залучення молоді тощо.

Політичні групи, загалом, підтримали представлену доповідь. Зокрема, Х.Вера Жардім (СОЦ) зробив наголос на тій частині документу, яка висвітлює роль держави у забезпеченні конфесійного плюралізму та боротьбі з ксенофобією. Представник АЛДЄ М.Шустер дала негативну оцінку заборонам, спрямованим проти забезпечення релігійної та культурної ідентичності, і підтримала необхідність культурної освіти. Е.Кумчоглу (ЄД) акцентував увагу на тому, що відторгнення мусульманської спільноти підпитує екстремізм і закликав до більш активної боротьби з упередженістю та стереотипами. Т.Кокс (ОЄЛ) висловив занепокоєння у зв’язку із ростом ісламофобії в Європі, зокрема зростанням підтримки політичних сил, які проголошують екстремістські ідеї нетерпимості до представників інших культур та конфесій. Представник ЄНП П.Омтзігт зазначив, що ісламізм та ісламофобія є взаємозалежними явищами, і єдиним способом розірвати цю залежність є міжкультурний та міжрелігійний діалог.

За підсумками згаданих дебатів були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація.

У першому документі зазначається, що соціальна відчуженість та культурна дискримінація мусульман повинні бути подолані, зокрема шляхом сприяння міжрелігійній освіті.

У Рекомендації Асамблея пропонує Комітету міністрів вжити низку заходів для налагодження міжкультурного діалогу в країнах-учасницях, як-от: збільшити кількість договорів Ради Європи в сфері культури та освіти, відкриваючи їх для підписання державами-не учасницями, зокрема в Євразії, Північній Африці та Середньому Сході, розробити спільні програми дій між РЄ та Альянсом Цивілізацій ООН, звернутися до держав-учасниць із закликом відмовитися від загальної заборони на носіння чадри або іншого релігійного одягу тощо.

В рамках обговорення питання щодо стану демократії в Європі Асамблея заслухала такі доповіді, підготовлені доповідачами від Комітету з політичних питань: «Позаінституціональні учасники в демократичній системі» (доповідач Х.Даемс), «Політичні наслідки економічної кризи» (доповідач Е.Зінгеріс) та «Демократія в Європі: криза та перспективи» (доповідач А.Гросс).

Під час обміну думками із зазначеної проблематики представники всіх політичних груп були майже одностайні в тому, що демократична система потребує реформування через неспроможність протистояти викликам сучасного глобалізованого світу, в якому переважно панують неоліберальні ідеї.

Член української делегації О.Плотніков акцентував увагу на основних наслідках економічної кризи: структурній реорганізації національних економік, їхній модернізації, зростанні продуктивності праці, запровадженні енергозберігаючих технологій тощо; репозиціюванні країн з урахуванням відповідних геоекономічних та геополітичних факторів; переорієнтації держав на нові центри економічного розвитку.

За підсумками обговорення була ухвалена відповідна Резолюція щодо позаінституціональних учасників в демократичній системі. В документі, серед іншого, зазначається, що в сучасному демократичному суспільстві є ряд суб’єктів, які не походять з традиційних державних та політичних інститутів, але які прагнуть впливати на політичні процеси (профспілки, бізнес-спільнота, лобістські кола, ЗМІ тощо). Такий вплив позитивно позначається на демократичній системі, оскільки завдяки ньому забезпечується політичний плюралізм. Водночас викликає занепокоєння те, що діяльність таких позаінституціональних учасників може ставитись під сумнів у зв’язку із їхньою легітимністю, транспарентністю та підзвітністю. Тому, документ пропонує подальше вивчення зазначеної проблематики, зокрема зусиллями Венеціанської комісії.

Також депутати прийняли Резолюцію щодо політичних наслідків економічної кризи, у якій Асамблея пропонує національним парламентам більш активно долучатися до загальноєвропейських справ у згаданій сфері.

Крім того, парламентарії підтримали Резолюцію та Рекомендацію стосовно кризи та перспектив демократії в Європі.

Зазначена Резолюція звертає увагу на те, що нинішня економічна криза загострила симптоми кризи демократії, а Рекомендація містить низку заходів, спрямованих на посилення участі народу у здійсненні державних справ, зокрема через розробку додаткового протоколу до Європейської конвенції з прав людини із гарантування права брати участь у державних справах та започаткування Страсбурзького демократичного форуму як міжнародної лабораторії розробки нових ідей в сфері демократії.

На розгляд Асамблеї була представлена доповідь «Стан демократії в Європі та прогрес моніторингової процедури Асамблеї» (доповідач від Моніторингового комітету Д.Марті).

Ухвалена за результатами дебатів Резолюція містить аналіз ефективності парламентів і ролі політичних партій в країнах-учасницях Ради Європи, які за звітний період (червень 2009 року – червень ц.р.) проходять процедуру моніторингу (Албанія, Боснія і Герцеговина, Вірменія, Монако, Молдова, Сербія та Чорногорія) або беруть участь в післямоніторинговому діалозі (Болгарія).

Також в документі зазначається, що в деяких країнах, зокрема Україні, потрібно провести конституційну реформу для того, щоб забезпечити належним чином функціонуючу систему стримування та противаги. Крім того, Асамблея висловлює стурбованість щодо переплетіння фінансових та політичних інтересів в нашій країні.

Парламентська асамблея, серед іншого, закликає Україну прийняти уніфікований Виборчий кодекс у відповідності до європейських стандартів та скасувати норму імперативного мандату.

Асамблея розглянула за терміновою процедурою доповідь Комітету з політичних питань «Зростання напруги на Близькому Сході» (доповідач – П. Фассіно).

За наслідками обговорення була ухвалена Резолюція, в якій Асамблея визнає ізраїльський рейд, який нещодавно відбувався у міжнародних водах і призвів до загибелі пасажирів цивільного судна, порушенням міжнародного права. Вона розділяє позицію ООН, Четвірки, Європейського Союзу та більшості міжнародної спільноти із засудження Ізраїлю. ПАРЄ закликає владу Ізраїлю зняти блокаду Гази в повному обсязі та забезпечити сухопутний і морський доступ для організованої доставки усіх товарів, необхідних для забезпечення нормальних умов життя населення та розвитку економічної та соціальної діяльності без шкоди їхній власній безпеці. З іншого боку, Асамблея закликає Хамас визнати право Держави Ізраїль на існування, а також долучитися до виконання Арабського мирного плану.

Асамблея розглянула доповідь Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та справ сім’ї «Подолання пандемії H1N1: необхідність більшої прозорості».

В ході дебатів із зазначеної проблематики П.Флінн (СОЦ) назвав ситуацію щодо пандемії H1N1 восени 2009 року нетранспарентною, а стратегію з її подолання охарактеризував як таку, що позбавлена наукового підходу. Найгіршим у цій ситуації він назвав те, що ВООЗ втратила кредит довіри, а у випадку масштабної епідемії наступного разу цій організації можуть просто не повірити.

Ж.Хус (СОЦ) піддав критиці певні дії окремих функціонерів ВООЗ, які не забезпечили транспарентності під час оголошення пандемії «свинячого грипу». Саму пандемію він назвав сумнівною, в результаті чого уряди держав-учасниць Ради Європи втратили як морально, так і фінансово. Він закликав вжити заходів щодо моніторингу стану здоров’я вакцинованих осіб зважаючи на те, що використані вакцини не були належним чином перевірені та сертифіковані.

Б.Марке (АЛДЄ) підтримав колег щодо невиправданого нагнітання паніки ВООЗ навколо пандемії H1N1, що призвело до швидкої, дорогої та масштабної закупівлі вакцин і медикаментів державами-учасницями РЄ. Він назвав неприпустимим кроком таємне ухвалення ВООЗ рішення стосовно змін критеріїв оголошення пандемії.

Представник ЄД В.Парфенов зазначив про існування дуалізму в діяльності ВООЗ: планова та довгострокова робота цієї організації вже довела свою ефективність, разом із тим її здатність діяти в екстрених ситуаціях була поставлена під сумнів. Причина, за словами В.Парфенова, – у закритості організації.

І.Чірчені (ЄНП) наголосила, що функціонери ВООЗ не проходять відбір за принципом конфлікту інтересів, що є неприпустимо, і закликала ВООЗ переглянути визначення пандемії у співпраці з відповідними інститутами, зокрема ПАРЄ.

За наслідками обговорення були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація.

У Резолюції Асамблея закликала ВООЗ переглянути сфери діяльності її загальних органів управління і спеціальних консультативних органів на можливість забезпечити якомога більшу прозорість та найвищий рівень демократичної відповідальності відносно громадських рішень стосовно охорони здоров’я.

Асамблея запрошує національні парламенти підтримувати національну політику, націлену на удосконалення систем управління в державному оздоровчому секторі, і забезпечувати їх залучення до відповідних національних процесів перегляду та розробки політичного курсу, щоб гарантувати якомога найвищий рівень демократичної відповідальності.

У Рекомендації Асамблея закликає ВООЗ до вичерпного і прозорого перегляду рішень і процесів прийняття рішень, що відносяться до пандемії H1N1 з наступною переорієнтацією політики охорони здоров’я на відновлення громадської довіри до основних інституцій охорони здоров’я.

На розгляд Асамблеї була представлена доповідь Моніторингового комітету «Функціонування демократичних інституцій в Азербайджані». Співдоповідачі Ж.Греч (Мальта, СОУ) та А.Херкель (Естонія, ЄНП) доповіли про певний прогрес, який зробив Азербайджан за 9 років з початку процедури моніторингу, а саме: зміцнення парламенту як інструменту представницької демократії, внесення окремих змін до Конституції, що спрямовані на розширення прав і свобод громадян. Разом із тим, найбільше занепокоєння співдоповідачів викликає складність Виборчого кодексу та непрозора система формування Центральної виборчої комісії.

За наслідками обговорення була ухвалена Резолюція, в якій, зокрема, зазначається, що Асамблея стежитиме за підготовкою до парламентських виборів, які відбудуться у листопаді 2010 року, та закликає відповідні органи державної влади Азербайджану забезпечити їх відповідність до європейських стандартам.

Крім того, Асамблея ухвалила низку документів із такої проблематики: «Заборона продажу та використання пристрою для розгону молоді «Москіто», «Боротьба із сексістськими стереотипами в ЗМІ», «Пристойні пенсії для жінок», «Ліси: майбутнє нашої планети».

На засіданні Комітету з юридичних питань та прав людини обговорювалося питання виконання Європейської хартії регіональних мов та мов національних меншин державами-учасницями Ради Європи. С.Марков (Росія, ЄД) охарактеризував ситуацію із виконанням попереднім урядом України її зобов’язань щодо Хартії як вкрай напружену та проблематичну. У відповідь, Голова Постійної делегації І.Попеску наголосив на тому, що «новий уряд України вже скасував низку дискримінаційних норм, зокрема в галузі освіти», і привернув увагу до поточних заходів уряду із створення належних умов для реалізації мовних прав меншин.

На засіданні Комітету з питань навколишнього середовища, сільського господарства, місцевих та регіональних справ, під час обговорення питання щодо запланованого вручення Харкову Європейського призу 23 серпня ц.р., деякі парламентарії висловили занепокоєння стосовно ситуації із вирубки дерев у цьому місті. І.Попеску, який брав участь у зібранні, поінформував колег, що вирубка здійснюється в рамках підготовки України до проведення Євро-2012, і запропонував членам комітету, запрошених на вручення премії, порушити це питання перед місцевою владою для отримання більш детальної інформації.

Група соціалістів провела зустріч з Генеральним директором Секретаріату ПАРЄ, кандидатом на посаду Генерального секретаря Асамблеї В.Савіцкі. Під час заходу Голова української делегації І.Попеску торкнувся питання недофінансування деякими національними парламентами відряджень своїх делегацій для участі у заходах Асамблеї, запропонувавши декілька способів вирішення зазначеної проблеми: по-перше, в кошторисі ПАРЄ передбачити спеціальний фонд для покриття подібних витрат у разі необхідності, по-друге, готувати графік проведення засідань комітетів таким чином, щоб парламентарії мали змогу за одне відрядження взяти участь у декількох заходах і, таким чином, зекономити бюджетні кошти. В.Савіцкі пообіцяв порушити це важливе питання на найближчій нараді керівників апаратів національних парламентів країн-учасниць РЄ.

На засіданні Бюро Асамблеї, в якому брав участь І.Попеску, були порушенні такі питання: заходи із подолання низької дисципліни парламентаріїв щодо участі у засіданнях ПАРЄ; найближчі засідання комітетів та інших органів Асамблеї (Комітет з політичних питань, Белград, 6-7 вересня ц.р, Бюро, Рим, 8 вересня ц.р., Моніторинговий комітет, Париж, 9 вересня ц.р.); розгляд доповіді Моніторингового комітету «Функціонування демократичних інститутів в Україні» під час цьогорічної жовтневої частини сесії ПАРЄ.

На цьому зібранні керівник української делегації поінформував колег про те, що при обговоренні Моніторинговим комітетом питання винесення української тематики на наступну сесію ПАРЄ (позиція коаліції не була озвучена, тому що член цього Комітету О.Герасим’юк представляє опозицію, а С.Головатий є незалежним депутатом). І.Попеску запропонував перенести згадані дебати по Україні на січневу сесію 2011 року тому, що Президент України В.Янукович, за підсумками нещодавнього візиту в Страсбург, дав низку доручень на завершення виконання обов’язків і зобов’язань України перед РЄ, крайній термін виконання деяких з них завершується у наступному році. Крім того, ряд основних законопроектів, на вимогу Асамблеї, потребують опрацювання у Венеціанській комісії, висновки якої ще не будуть готові до жовтня. Голова Моніторингового комітету Д.Марті зауважив, що розгляд української проблематики слід розглядати не як покарання, а як продовження діалогу із Асамблеєю, враховуючи, серед іншого, ту обставину, що повноваження однієї із співдоповідачок Р.Вольвенд вже добігають кінця.

Президент ПАРЄ М.Чавушоглу зазначив, що остаточне рішення по порядку денному жовтневої сесії ПАРЄ буде прийнято на засіданні Бюро в Римі.

Також Голова делегації І.Попеску як віце-президент ПАРЄ взяв участь у засіданні Спільного комітету.

Зустрічі

І. Попеску провів декілька неформальних зустрічей з Президентом ПАРЄ М.Чавушоглу. Сторони обговорили широке коло питань співробітництва української делегації з Організацією, зокрема щодо виконання нашою країною обов’язків та зобов’язань перед Радою Європи. М.Чавушоглу висловив готовність активно сприяти Україні на шляху до скасування процедури моніторингу та переходу до постмоніторингового діалогу. Крім того, обговорювалися можливі терміни здіснення Президентом ПАРЄ офіційного візиту в Україну на запрошення Голови Верховної Ради України. Зокрема, М.Чавушоглу запропонував період з 20 по 24 вересня ц.р.

І.Попеску провів неформальну зустріч із доповідачкою Моніторингового комітету ПАРЄ з питань виконання Україною обов’язків і зобов’язань перед Радою Європи М.Репс з приводу оприлюднення під час засідання Моніторингового комітету останнього документу доповідачок щодо України. І.Попеску проінформував М.Репс стосовно джерела непорозумінь щодо позбавлення частот мовлення українських телевізійних каналів ТВі та «5 канал». За його словами, підґрунтя для конфлікту виникли при виділення частот 5-ма членами Нацради з питань телебачення і радіомовлення при необхідних шести, що складають кворум. Крім того, як зазначив І. Попеску, подальше збільшення потужності мовлення згаданих каналів, відповідно до законодавства України, повинно було мати наслідком збільшення відрахувань відповідних каналів до Державного бюджету України, чого не було зроблено. Він поінформував, що з приводу названої ситуації Верховна Рада України вже утворила Тимчасову слідчу комісію.

Щодо необхідності направлення законопроектів про судоустрій, про адвокатуру, а також проектів податкового та бюджетного кодексів до Венеціанської комісії для підготовки висновків, І.Попеску зазначив, що більша частина попередніх зауважень Венеціанської комісії була врахована при підготовці законопроектів до першого читання. З іншого боку, у парламенті склалася сприятлива ситуація для ухвалення законопроектів в цілому, чим у сучасних політичних реаліях України не можна нехтувати, тому планується затвердження відповідних законопроектів у найближчий можливий час. Разом із тим, парламент готовий співпрацювати із Венеціанською комісією і має намір направити законопроекти для висновку відразу після їхнього ухвалення Верховною Радою України.

М.Репс та І.Попеску домовились тісно співпрацювати з метою якнайшвидшого переходу нашої країни до пост-моніторингового діалогу.

Заступник Голови Постійної делегації О.Герасим’юк провела неформальну зустріч із співдоповідачками Моніторингового комітету М.Репс та Р.Вольвенд. Сторони обговорили ті пункти робочого документа, в якому доповідачки висловили занепокоєння стосовно згортання свобод слова та прав людини в Україні, що є серйозною перепоною для переходу до пост-моніторингового діалогу між Україною та Радою Європи, а також зволікання із зверненням до Венеціанської комісії щодо низки законопроектів.

Члени української делегації зустрілися з кандидатами на посаду Генерального секретаря ПАРЄ: Генеральним директором Секретаріату ПАРЄ В.Савіцкі та Директором з питань стандартів Генерального директорату з прав людини та юридичних питань Секретаріату РЄ Я.Кляйссеном. Претенденти представили свої бачення розвитку Організації та ролі в цьому процесі її Секретаріату.

І.Попеску зустрівся із Постійним представником України при Раді Європи М. Точицьким і обговорив низку питань щодо майбутніх дебатів на тему «Функціонування демократичних інститутів в Україні».

Висновки та пропозиції

1. Робота членів української делегації як під час засідань політичних груп і комітетів, так і самої сесії Асамблеї була активною та результативною.

2. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації, Міністерству закордонних справ України та Постійному представництву України при Раді Європи за надання сприяння роботі народних депутатів України.

3. У зв’язку із можливим розглядом питання «Функціонування демократичних інститутів в Україні» під час жовтневої сесії ПАРЄ 2010 року делегація вважає надзвичайно важливим:

3.1. Забезпечити фінансування у повному обсязі відрядження членів Постійної делегації, секретаріату делегації та двох перекладачів для участі у сесії, а також відрядження відповідних членів делегації для участі у засіданнях Комітету з політичних питань (Белград, 6-7 вересня ц.р.), Бюро (Рим, 8 вересня ц.р.) та Моніторингового комітету (Париж, 9 вересня ц.р.), під час яких буде порушуватися «українська тематика»;

3.2. Профільним комітетам Верховної Ради України інтенсифікувати законодавчу роботу в розрізі виконання нашою країною обов’язків та зобов’язань перед РЄ, які ще залишилися невиконаними.

4. Делегація вважає за необхідне погодити прийняти з офіційним візитом в Україну у період з 20 по 24 вересня ц.р. Президента ПАРЄ М.Чавушоглу.

5. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання до комітетів Верховної Ради України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.

Голова Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ

І.ПОПЕСКУ