Інформація

про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

у Четвертій частині сесії ПАРЄ 2010 року

м. Страсбург, 4-8 жовтня 2010 року

Загальна інформація

В роботі Четвертої частини сесії ПАРЄ 2010 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї РЄ: І.Попеску (керівник делегації), О.Герасим’юк (заступник керівника), О.Бондаренко, С.Головатий, М.Джемілєв, Р.Зварич, Є.Мармазов, Ю.Новікова, В.Пилипенко, О.Плотніков, В.Рибак та С.Соболєв. Роботу делегації забезпечував секретаріат у такому складі: перший заступник керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступник завідувача відділу цього ж Управління Б.Криловецький та головний консультант Секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах О.Луканюк.

Порядок денний сесії передбачав розгляд таких питань: функціонування демократичних інститутів в Україні, боротьба з екстремізмом, права людини та бізнес, насилля над дітьми, доступ жінок до передбаченого законом медичного обслуговування, ситуація в Європі щодо народу ромів та ін.

До Асамблеї звернулися Прем’єр-міністр «колишньої Югославської Республіки Македонія» Н.Груєвський, заступник Федерального канцлера, Федеральний міністр ФРН Г.Вестервелле, Голова Комітету міністрів РЄ, Міністр закордонних справ «колишньої Югославської Республіки Македонія» А.Мілошоскі, Генеральний секретар ОЕСР А.Гурріа та ін.

Парламентська асамблея Ради Європи обрала Генеральним секретарем ПАРЄ В.Савіцкі.

Голова делегації І.Попеску взяв участь у засіданнях Бюро Асамблеї 4 та 8 жовтня ц.р. Бюро, серед іншого, рекомендувало внести до списку дванадцяти членів ad hoc комітету із реформування ПАРЄ народних депутатів України С.Головатого та Ю.Новікову.

Перебіг сесії

Асамблея розглянула доповідь Комітету з політичних питань «Боротьба з екстремізмом: успіхи, недоліки та невдачі» (доповідач – П.Агромунт, ЄНП).

За наслідками обговорення були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація.

У першому документі, зокрема, зазначається, що в Європі останніми роками спостерігається зростання таких форм екстремізму, як ісламський фундаменталізм, расизм, ксенофобія і сепаратизм. Оскільки групи, які сповідують ці ідеології, не виключають насильницькі методи боротьби, то їхню діяльність можна охарактеризувати, як таку, що не відповідає європейським демократичним цінностям.

У Рекомендації Асамблея закликає Комітет міністрів заохочувати відповідні комітети і незалежні моніторингові механізми до вивчення впливу нинішньої економічної кризи на екстремізм, а також на расизм і дискримінацію за расовою ознакою та розширити свою діяльність у сфері освіти й міжкультурного діалогу для запобігання виникнення зазначеним явищам.

Асамблея заслухала доповідача Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та справ сім’ї М.Рупрехт (СОЦ) «Насилля над дітьми у закладах: забезпечення повного захисту жертв».

В ході обговорення парламентарії були одностайні в тому, що потрібно розробити та провести реформу закладів для дітей, особливо звернувши увагу на заклади закритого типу, та посилити громадський контроль за їхньою діяльністю.

За підсумками дебатів була ухвалена відповідна Рекомендація, в якій держави-учасниці Ради Європи закликаються до забезпечення законодавчого захисту дітей шляхом встановлення відповідальності за насильницькі дії проти дітей у вигляді позбавлення волі та довічної заборони займатися педагогічною діяльністю.

Моніторинговий комітет представив доповідь «Функціонування демократичних інститутів в Україні». Співдоповідачки із зазначеного питання Р.Вольвенд (ЄНП) та М.Репс (АЛДЄ) схвально оцінили більшість з реформ нової влади в Україні, переважна частина яких проводиться з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії. Разом із тим, співдоповідачки також назвали і проблемні моменти у співпраці РЄ з Україною. Так, за їхніми словами, Верховна Рада має звернути увагу на необхідність ухвалення низки законопроектів, які стосуються реформування органів прокуратури, органів служби безпеки, системи кримінальної юстиції та інших сфер.

М.Репс звернула увагу на непропорційність складу виборчих комісій стосовно складу політичних сил, які беруть участь у місцевих виборах, а також на повідомлення від опозиційних сил про нібито фальшування виборчих списків. За її словами, необхідно провести реформу Служби безпеки України задля «запобігання руху назад у процесі демократизації України». Крім того, М.Репс повідомила, що Моніторинговий комітет звернувся до Венеціанської комісії з проханням надати висновок стосовно рішення Конституційного Суду України від 1 жовтня 2010 року, оскільки вона має намір готувати доповідь про конституційну реформу в Україні.

Виступаючи від ЄД, Т.Босвель відзначив прогрес України у проведенні демократичних виборів останніми роками та схвально відгукнувся про ентузіазм Президента України В.Януковича щодо проведення реформ. Але, за словами депутата, цього недостатньо, аби Рада Європи могла перейти до пост-моніторингового діалогу з Україною, оскільки ключові реформи у сфері юстиції, прокуратури та боротьби з корупцією ще не були завершені або взагалі проведені.

А.Херкель (ЄНП) зазначив, що рішення Конституційного Суду України від 1 жовтня 2010 року викликає занепокоєння, оскільки внесення змін до Основного закону є справою парламенту або всенародного референдуму. Він підкреслив, що останніми роками в Україні значно покращилася ситуація із свободою ЗМІ, але ознаки згортання демократії, які зараз спостерігаються, навряд чи є вірним шляхом для держави.

Т.Івінскі (СОЦ) висловив занепокоєння з приводу того, що конституційна реформа 2004 року відтепер втратила силу. В той же час він зауважив, що при прийнятті згаданої конституційної реформи у 2004 році не були дотримані всі демократичні процедури, на що Асамблея також має звернути увагу. Т.Івінскі вказав на існування проблеми залежності політичних партій від олігархів, яку потрібно вирішити за рахунок державного фінансування політичних партій.

Х.Ксукла-і-Коста (АЛДЄ) висловив побажання, щоб останнє рішення Конституційного суду України стало предметом розгляду в ПАРЄ. За його словами, занепокоєння викликає діяльність СБУ щодо ЗМІ, вплив керівництва СБУ на судову гілку влади, постійні зміни виборчого законодавства і відсутність єдиного виборчого закону.

Члени української делегації взяли активну участь в обговоренні цього питання.

Виступаючи від ОЄЛ Є.Мармазов відзначив об’єктивність доповіді, в якій міститься інформація про позитивні тенденції в розвитку держави, що відбулися після останніх президентських виборів, назвав повідомлення про утиски медіа поодинокими і такими, що не мають ознак системності, позитивно оцінив скасування конституційної реформи 2004 року, оскільки вона була політичним компромісом, який відбувся з порушенням демократичних процедур. Також він нагадав, що починаючи з 2006 року, всі провідні політичні сили в Україні намагались відмінити цю реформу.

Голова Постійної делегації І.Попеску відзначив той факт, що Асамблея в проекті Резолюції вперше вітає пакет рішень влади України по виконанню обов’язків і зобов’язань України перед Радою Європи, підкреслив, що саме зміцнення української влади зробило можливим прийняття Закону України «Про судоустрій», нагадав, що на виконання згаданих зобов’язань у серпні 2010 року була створена комісія з розробки проектів кримінального законодавства.

За словами І.Попеску, відмова від виборчої пропорційної системи «закритих списків» в результаті скасування конституційної реформи, є значним кроком на шляху до впровадження відкритих виборчих списків. Він поінформував членів Асамблеї про останнє рішення Президента України щодо створення громадського телебачення на базі Першого національного телеканалу, зазначив, що журналісти не бояться відкрито критикувати владу напередодні місцевих виборів в Україні, що є найкращим свідченням про відсутність тиску на ЗМІ з боку органів державної влади та провладної політичної більшості.

В.Рибак схвально оцінив проект Резолюції, зауваживши, що положення документу свідчать про докорінні позитивні зрушення в Україні. Поспішність у проведенні реформ він відзначив як позитивний момент, оскільки ці реформи мали б бути проведені декілька років тому. За словами народного депутата, останнє рішення Конституційного Суду України дозволило розблокувати конституційний процес, який потрібно довести до логічного завершення.

О.Плотніков наголосив на тому, що українське законодавство в повній мірі забезпечує свободу ЗМІ та право журналістів на захист своєї діяльності, зазначив, що саме органи державної влади в Україні є відповідальними за належне функціонування медіа і тому влада зацікавлена у вільній діяльності плюралістичних ЗМІ.

О.Бондаренко звернула увагу на те, що сьогодні при владі в державі знаходяться ті політичні сили, які намагалися фальсифікувати два тури президентських виборів в Україні у 2004 році, зробила акцент на тому, що з ініціативи влади створюються «клони партій, які негайно реєструються органами юстиції, щоб дезорієнтувати виборців і перешкодити опозиції брати участь у виборах», а також на утиски журналістів у їхній професійній діяльності і відсутність реагування правоохоронних органів на відповідні звернення журналістів, та наголосила, що Україні потрібна політична стабільність, але це не повинна бути «стабільність цвинтаря, де поховані демократія, права людини, верховенство права, свобода і надії українців».

В.Пилипенко у своєму виступі зробив акцент на тому, що реформування системи судоустрою в Україні відбувалося у відповідності до рекомендацій Венеціанської комісії та назвав головні завдання поточної реформи кримінальної процесуальної сфери: подолання зайвої бюрократизації, позбавлення прокурора повноважень державного обвинувача в суді, запровадження принципу рівності і змагальності сторін у кримінальному процесі.

С.Соболєв наголосив на проблемі свободи слова, свободи зібрань та свободи ЗМІ в Україні, піддав критиці перебільшене значення стабільності в державі для демократичного розвитку, оскільки ця стабільність не забезпечена правом на зібрання та мирні протести, як це має місце у розвинутих демократіях.

Р.Зварич дав негативну оцінку доповіді за «напівправду», яка є найгіршим злом документу, зауважив, що демократія в Україні знаходиться під постійним ударом, провідником якого є СБУ, що залякує журналістів та перешкоджає веденню бізнесу, привернув увагу на поспішність ухвалення останнього рішення Конституційного суду.

Ю.Новікова підкреслила, що певні епізоди щодо утиску демократії в Україні, які містяться в доповіді, є значно перебільшеними. Так, позбавлення ліцензій 2-х телеканалів є результатом перевищення службових повноважень керівниками цих каналів та посадовців, які займалися видачею ліцензій.

Ю.Новікова поінформувала колег про проект створення громадського телебачення на базі Першого каналу та про намір передати регіональні канали у власність місцевих громад, що є свідченням рішучості Президента України у процесі демократизації суспільства.

Під час обговорення доповіді члени російської делегації Д.Вяткін, К.Косачев та С.Марков виступили за пом’якшення положень Резолюції, яка обговорюється.

Через велику кількість бажаючих виступити та обмежений час на обговорення доповіді в дебатах не змогли взяти участь народні депутати України О.Герасим’юк та М.Джемілєв.

За підсумками обговорення була ухвалена відповідна Резолюція (додається).

На розгляд Асамблеї була представлена доповідь Комітету з юридичних питань та прав людини «Необхідність уникнення дублювання в діяльності Ради Європи з боку Агентства Європейського Союзу з фундаментальних прав людини» (доповідач – Б.Чилевіч, СОЦ), в результаті розгляду якою були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація.

В документах Асамблея закликає посилити співробітництво між Радою Європи та Агентством, зокрема через обмін персоналом, спільні конференції, публікації та заяви щодо питань, які становлять спільний інтерес.

Доповідач Комітету з юридичних питань та прав людини Х.Хайбах (ЄНП) представив доповідь «Права людини і бізнес».

В ухваленій за підсумками обговорення Резолюції зазначається, що за умов глобалізації великі транснаціональні компанії все частіше обвинувачуються у порушеннях прав людини, особливо у країнах, які розвиваються. Через те, що такі порушення часто відбуваються за межами Європи, складно забезпечити їхній розгляд європейськими судами.

Документ вказує на те, що державам-учасницям РЄ варто відмовлятися від співробітництва з корпораціями, які вдаються до зловживань щодо прав людини, а також слід наполягати, аби такі підприємства у повній мірі дотримувалися стандартів із забезпечення прав людини під час виконання державних замовлень.

В прийнятій Рекомендації із зазначеної проблематики Комітету міністрів пропонується підготувати дослідження про корпоративну відповідальність у сфері прав людини, а також створити систему оцінювання соціальної відповідальності підприємств Ради Європи.

Асамблея заслухала доповідь «Діяльність Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) у 2009-2010 роках», представлену членом Комітету з економічних питань та розвитку Х.М. дель Прадо Хернандезом (СОЦ).

Під час дебатів парламентарії неодноразово наголошували на тому, що, незважаючи на певний оптимізм в оцінках ОЕСР щодо глобальної економічної ситуації, країни, особливо ті, в яких спостерігається значний дефіцит бюджету, повинні невідкладно вжити заходів із врегулювання податково-бюджетної сфери.

В ухваленій за підсумками дебатів Резолюції надається схвальна оцінка діяльності ОЕСР, оскільки цього року ВВП в країнах-учасницях зросте згідно з прогнозами на 2,7%, що є набагато вищим показником порівняно з 1,9%, які прогнозувалися у листопаді минулого року. Стале зростання на 2,8% очікується у 2011 році разом з поступовим послабленням дії урядових стимулів. Загалом, у своєму останньому дослідженні ОЕСР описує нинішню ситуацію як «відносно сприятливу», зауважуючи при цьому, що найбільш нестабільно та повільно відновлюється економіка «єврозони».

Асамблея стурбована тим, що програми урядових стимулів та пакети для порятунку призвели до різкого погіршення державних бюджетів країн-учасниць. Тому уряди змушені стикатися з наслідками виняткових витрат на стимулювання і порятунок установ-боржників. У цьому зв’язку Асамблея позитивно оцінює нещодавні повідомлення деяких країн про наміри рішуче знизити дефіцит у 2010 році і зміцнити їхні фінансові інфраструктури та установи.

Також Асамблея вважає важливим, щоб документ «Стратегічне реагування на кризу», розроблений ОЕСР для подолання наслідків кризи у низці сфер, втілювався у життя (головним чином, у покращенні прозорості податків, врегулюванні правил і стимулів у фінансовому секторі для досягнення ефективнішого контролю та ефективному управлінні ризиками).

Парламентарії розглянули питання «Діяльність Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) у 2009 році: сприяння економічній інтеграції в Європі» (доповідач Комітету з економічних питань та розвитку Г.Нагдалян, АЛДЄ).

В результаті обговорення була ухвалена відповідна Рекомендація, яка відмічає, що 2009 рік став періодом випробування досягнутого на сьогодні прогресу у розвитку та солідарності європейських держав. Під час економічної кризи багато країн відчуло різкий економічний спад, що потягло за собою зростання безробіття, скорочення державних доходів та сімейних бюджетів, руйнування бюджетної дисципліни.

ЄБРР відреагував швидко й ефективно, незважаючи на значне занепокоєння стосовно стану справ у Центральній і Східній Європі. Інвестиції Банку в 2009 року були безпрецедентними за розміром і спрямовувалися до країн, які найбільше постраждали від кризи, таким чином допомагаючи стабілізувати макроекономічну ситуацію та перестрахувати як національних, так і міжнародних інвесторів.

У документі розглядаються причини та наслідки кризи у східних частинах континенту та пропонується низка заходів із боротьби з характерними слабкими ланками та дисбалансами в економіці для досягнення стабільного зростання.

Доповідач Комітету з економічних питань та розвитку Т.Елзінга (ОЄЛ) представив доповідь «Стратегія, управління та функціонування Банку розвитку Ради Європи».

За підсумками обговорення була ухвалена відповідна Рекомендація, яка вказує на те, що соціальні потреби цільової групи країн Банку у Центральній, Східній та Південно-Східній Європі значно зросли, тоді як можливості отримання кредитів зменшилися або стали дуже обтяжливими. БРЄ потребує значного збільшення капіталу для переміщення більших коштів до найуразливіших країн, у межах та поза межами Європейського Союзу, а також для забезпечення надійного управління ризиками.

Також у Рекомендації оцінюється робота БРЄ за період 2007-2009 років, його нинішні заходи з реформування та майбутні виклики, а також підкреслюється величезний потенціал Банку щодо перетворення на важливого, видимого і значного гравця на європейській арені. Для цих цілей у документі пропонується низка конкретних рекомендацій.

Асамблея розглянула за терміновою процедурою доповідь Комітету з політичних питань «Нещодавня хвиля обговорень з приводу національної безпеки в Європі: справа ромів» (доповідачка – А.Брассьор, АЛДЄ).

За наслідками обговорення Асамблея ухвалила відповідні Резолюцію та Рекомендацію.

У документах Парламентська асамблея висловлює обурення тим, що менше ніж за декілька тижнів після прийняття Резолюції 1740 (2010) щодо положення ромів в Європі та відповідних дій Ради Європи, яка закликала держави-учасниці покращити положення ромів та простежити за повним і всебічним дотриманням їх фундаментальних прав, політики в багатьох європейських державах перейшли до анти-ромської риторики, пов’язуючи ромів з криміналітетом.

Асамблея розглянула доповідь Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та справ сім’ї «Гарантування права хворих дітей та дітей-інвалідів на освіту». Доповідач Л.Айва (ЄНП) зазначив, що дітям-інвалідам часто не вистачає урядової та соціальної підтримки для їхньої повної інтеграції в суспільстві. Це також стосується освітніх систем, в яких спеціалісти та керівники не завжди знають, як гарантувати право дітей-інвалідів на освіту чи як успішно й ефективно задовольняти їхні індивідуальні потреби.

За наслідками обговорення були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація.

У першому з документів Асамблея, серед іншого, закликає держави-учасниці розробити політику і юридичні рамки для сприяння розвитку інклюзивної освіти, наголошуючи на важливості міцного міжсекторного багатофункціонального співробітництва, яке охоплює всіх основних зацікавлених осіб, у тому числі тих, які належать до безпосереднього оточення дітей.

Асамблеї розглянула доповідь Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та справ сім’ї «Діти без батьківської опіки: термінова необхідність дій» (доповідач П.Омцігт, ЄНП). За наслідками обговорення були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація.

У другому документі, серед іншого, державам-учасницям рекомендується дотримуватися всеохоплюючого підходу із зазначеної проблематики, як-от: запобігання розлученню дітей з їхніми первинними сім’ями, переміщення дітей зі структур опіки за місцем проживання до структур з більш персоналізованою опікою і розвиток структур опіки сімейного типу у рамках існуючих інституційних систем.

Відбулося обговорення доповіді Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та справ сім’ї «Доступ жінок до передбаченого законом медичного обслуговування: проблема нерегульованого застосування відмови за релігійними та іншими переконаннями» (доповідачка – К. МакКафферті, СОЦ).

Підсумком дебатів стало ухвалення Резолюції, до проекту якої було внесено понад 80 поправок. В документі держави-учасниці закликаються зобов’язати медичних працівників надавати інформацію пацієнтам про всі доступні варіанти лікування (незалежно від того, чи така інформація може спонукати пацієнта обрати лікування, яке медичний працівник заперечує). Крім того, лікарі мають вчасно інформувати пацієнтів про будь-яку відмову виконувати процедуру і в такому випадку направляти пацієнтів до іншого медичного працівника.

Парламентарії заслухали доповідь Комітету з юридичних питань та прав людини «Національні процедури відбору кандидатів до Європейського суду з прав людини» (доповідач – Р.Вольвенд, ЄНП).

За підсумками дебатів була ухвалена відповідна Резолюція, у якій Асамблея закликає, щоб національна процедура відбору кандидатів на посаду судді ЄСПЛ була ретельною, відповідною, справедливою та прозорою і вітає нещодавню ініціативу Голови Суду щодо створення експертної групи, яка б консультувала уряди перед подачею списків кандидатів на розгляд ПАРЄ.

Увазі Асамблеї була запропонована доповідь А.Зерновські (АЛДЄ) «Клопотання про надання притулку з гендерних причин» (Комітет з питань міграції, біженців та народонаселення).

Підсумком обговорення сало ухвалення відповідних Резолюції та Рекомендації. У документах, зокрема, Асамблея закликає Комітет міністрів доручити відповідному міжурядовому органу Ради Європи провести дослідження стосовно підходу держав-учасниць до клопотань про надання притулку з гендерних причин.

Асамблея також ухвалила Резолюцію «Стимулювання соціально-економічного потенціалу балтійського регіону» за результатами обговорення відповідної доповіді Комітету з економічних питань і розвитку (доповідач – А.Кайкконен, АЛДЄ).

У документі аналізуються тенденції соціально-економічного розвитку і співробітництва у балтійському регіоні та міститься звернення до країн регіону виявляти більшу солідарність у розробці механізмів спільної участі для підготовки та реалізації проектів, керуючись спільними інтересами, головним чином стосовно постачання енергії, трудової мобільності, міжсекторного співробітництва і об’єднання ноу-хау в єдиний фонд.

Зустрічі

Постійна делегація провела робочу зустріч із Міністром закордонних справ України К.Грищенком, в ході якої відбувся обмін думками щодо розгляду українського питання в ПАРЄ.

Члени української делегації І.Попеску та Ю.Новікова провели неформальну зустріч з Президентом ПАРЄ М.Чавушоглу перед обговоренням «українського питання».

Голова української делегації І.Попеску привітав В.Савіцкі з обранням на посаду Генерального секретаря ПАРЄ та зустрівся з Я.Клейссеном, претендентом на згадану посаду, який за підсумками голосування здобув друге місце. Сторони обговорили перспективи подальшої взаємодії України з Радою Європи.

Члени секретаріату української делегації зустрілися з Секретарем Бюро Асамблеї В.Клямер. Учасники бесіди обговорили організаційні питання щодо підготовки до проведення в Києві в травні 2011 року засідань Бюро та Постійного комітету ПАРЄ в рамках головування нашої країни в КМ РЄ.

Висновки та пропозиції

1. Робота членів української делегації як під час засідань політичних груп і комітетів, так і самої сесії Асамблеї була активною та результативною.

2. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації, Міністерству закордонних справ України та Постійному представництву України при Раді Європи за надання сприяння роботі народних депутатів України.

3. Делегація вважає за необхідне доручити відповідним комітетам Верховної Ради України здійснити заходи щодо оперативного опрацювання положень Резолюції ПАРЄ «Функціонування демократичних інституцій в Україні» стосовно необхідності здійснення реформ національного законодавства відповідно до зобов’язань України перед РЄ.

4. Апарату Верховної Ради України у співпраці з Секретаріатом Асамблеї доручити розпочати організаційні заходи з підготовки та проведення в травні 2011 року в м. Київ засідань Бюро та Постійного комітету ПАРЄ (направлення листа-запрошення Голови Верховної Ради України Президенту Асамблеї, бронювання місць у готелях, підготовка програми перебування в Україні іноземних гостей тощо).

5. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання до комітетів Верховної Ради України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.

Голова Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ

І. ПОПЕСКУ