Інформація

про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

у Першій частині сесії ПАРЄ 2011 року

м. Страсбург, 24-28 січня 2011 року

Загальна інформація

В роботі Першої частини сесії ПАРЄ 2011 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї РЄ: І.Попеску (керівник делегації), О.Білозір, О.Бондаренко, С.Головатий, Ю.Льовочкіна, Є.Мармазов, В.Пилипенко, С.Соболєв та М.Шершун. Роботу делегації забезпечував секретаріат у такому складі: перший заступник керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступник завідувача відділу цього ж Управління Б.Криловецький та головний консультант Секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах О.Луканюк.

Парламентарії дебатували щодо незаконної торгівлі людськими органами в Косовому, захисту джерел інформації журналістів, ситуації в колишній Югославії (захист свідків, судове переслідування військових злочинів, примирення та політичний діалог між країнами в регіоні), виконання рішень ЄСПЛ, реформування Ради Європи, ситуації в Білорусі після президентських виборів (за терміновою процедурою) тощо.

До Асамблеї звернулися Президент Туреччини А.Гюль, Президент Сербії Б.Тадіч, Президент Румунії Т.Басеску, Прем’єр-міністр Албанії С.Беріш та ін.

Парламентська асамблея підтвердила повноваження національних делегацій, зокрема української, та переобрала Президентом ПАРЄ М.Чавушоглу, а також віце-президентів, серед яких – Голова української делегації І.Попеску.

На засіданні Моніторингового комітету було розглянуте питання щодо України, зокрема інформацію представників Венеціанської комісії стосовно конституційного процесу в нашій країні. Крім того, Комітет уповноважив співдоповідачів М.Репс та М.Пурбе-Лундін здійснити візит до України на початку квітня ц.р.

Група членів Асамблеї – соціалістів, за ініціативою представниці Німеччини фон Крамон-Таубадель, внесла запит на підготовку доповіді «Становище жінок в Україні».

Асамблея обрала суддею Європейського суду з прав людини від Португалії П. де Альбукерка.

24 січня під час сесійного засідання Асамблея вшанувала хвилиною мовчання пам'ять жертв терористичного акту в московському аеропорту «Домодедово».

Перебіг сесії

Звертаючись до парламентаріїв, Президент ПАРЄ М.Чавушоглу підсумував позитивні результати діяльності Асамблеї у 2010 році, зокрема в таких напрямках, як боротьба з усіма формами нетерпимості та дискримінації, захист прав людини найбільш вразливих груп суспільства (діти, жінки, меншини та мігранти), розбудова міжкультурного та міжрелігійного діалогу, реформування Ради Європи тощо.

Разом з цим, Президент Асамблеї навів приклади незадовільної роботи Організації, зокрема щодо вирішення питання «заморожених» конфліктів в Європі, конфронтації між урядом та опозицією в деяких країнах-учасницях, що негативно позначилось на функціонуванні демократичних інститутів у відповідних державах, неспроможності запобігання конфлікту в Тунісі тощо.

Торкаючись «білоруського» питання, М.Чавушоглу висловив переконання у необхідності подальших контактів та діалогу між РЄ та Білоруссю, за умови негайного звільнення з-під варти людей, ув’язнених за політичними мотивами.

Парламентська асамблея розглянула і ухвалила звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету у міжсесійний період. В рамках обговорення відбувся, зокрема, обмін думками щодо нещодавніх парламентських виборів в Азербайджані та Молдові.

Перед депутатами виступив Міністр закордонних справ Туреччини, Голова Комітету міністрів РЄ А.Давутоглу. Він поінформував парламентаріїв про заходи, які вживає Туреччина для досягнення таких пріоритетів свого головування: реформування РЄ, імплементація реформи Європейського суду з прав людини, зміцнення незалежних моніторингових механізмів РЄ, приєднання ЄС до Європейської хартії з прав людини, шляхи подолання викликів, спричинених мультикультурністю європейської спільноти.

Асамблея заслухала Генерального секретаря Ради Європи Т.Ягланда, який окреслив другий етап реформування РЄ, що буде обумовлений визначенням стратегічних пріоритетів Організації на наступне десятиліття, як-от: імплементація принципу верховенства права в усіх країнах-учасницях, використання потужного механізму моніторингових органів, пошук рішень для мультикультурної взаємодії та більш тісна співпраця з європейськими та міжнародними партнерами.

Т.Ягланд відповів на ряд питань. Так, на прохання члена української делегації Ю.Льовочкіної прокоментувати ситуацію стосовно заходів із зміцнення взаємодії між Асамблеєю та Комітетом міністрів в рамках реформування РЄ, Генеральний секретар запевнив у позитивній динаміці в цьому процесі.

Народний депутат України В.Пилипенко був включений до списку бажаючих поставити запитання Генсеку РЄ, проте через обмеженість у часі не зміг взяти участь у дискусії.

Асамблея обговорила доповідь Комітету з юридичних питань і прав людини «Нелюдське поводження з людьми та протизаконна торгівля людськими органами в Косові». Доповідач Д.Марті (Швейцарія, АЛДЄ) закликав розслідувати справи щодо секретних центрів утримання в’язнів, які знаходилися під контролем Армії визволення Косова. Він, зокрема, підкреслив, що попри всі протиріччя сприйняття його доповіді, поступ демократії не може припинитися на європейському континенті. Задля повного і неупередженого розслідування Рада Європи повинна докласти всіх зусиль, щоб захистити свідків, які зголосилися співпрацювати з міжнародними інституціями, почасти ризикуючи не лише свободою, але й своїм життям і безпекою своїх сімей. Це підтверджується згаданими у доповіді випадками вбивств свідків. Також Д.Марті зауважив, що торгівля людськими органами – це лише частина діяльності організованих злочинних угруповань.

Під час дебатів із зазначеної проблематики від Групи соціалістів виступив К. де Вріс (Нідерланди), який наголосив, що уряди держав-учасниць Ради Європи та міжнародна спільнота мають взяти на себе відповідальність за згадані події. В першу чергу, за свою діяльність в регіоні має нести відповідальність НАТО.

А.Рудд (Великобританія, ЄД) привітала відвагу доповідача, який насмілився висвітлити діяльність організованих злочинних груп, що займалися торгівлею людьми та людськими органами. Вона нагадала присутнім нещодавні висловлювання прем’єр-міністрів Косова та Албанії про необхідність розв’язати цю проблему.

М.Бек (Німеччина, АЛДЄ) наголосила, що доповідачу довелося працювати у надскладних умовах, вивчаючи події 90-х років, зокрема щодо припущення про співпрацю між злочинними угрупуваннями та тогочасними державними структурами Косова. Вона наголосила, що втручання НАТО у війну в Югославії в 1999 році було суперечливим з точки зору міжнародного права, але це втручання було імперативом відповідальності з точки зору міжнародної спільноти.

Виступаючи від Групи європейської народної партії, Х.Хайбах (Німеччина) зауважив, що свого часу Асамблея підтримала військове втручання НАТО, тому несе субсидіарну відповідальність за наслідки цього втручання. Парламентська асамблея повинна забезпечити, щоб люди в цьому регіоні отримали свої права, у зв’язку із чим потрібно провести всебічне розслідування злочинів, про які йдеться в доповіді Д.Марті.

Т.Кокс (Німеччина, ОЄЛ) звернув увагу членів Асамблеї на те, що сторони конфлікту практично завжди поділені на «правих» та «винних» в очах світової спільноти. Насправді, ситуація є набагато складнішою, адже в даному випадку Армія визволення Косова та штучно створені державні структури були фактично союзниками НАТО в подіях 1999 року, а зараз з’ясовується, що ці люди ймовірно причетні до організованих злочинних угрупувань. Депутат висловив побажання, щоб Президент Албанії С.Беріш вибачився перед Асамблеєю за своє визначення «анти-албанські нацисти», спрямоване на членів Асамблеї, які готували доповідь.

Подальші дебати звелися до підтримки доповіді Д.Марті, закликів до якнайширшого висвітлення доповіді у ЗМІ. Натомість, члени Асамблеї від Сербії назвали згадану доповідь «свідченням поразки попередньої політики Асамблеї на Балканах». Представники Російської делегації закликали до незастосування політики подвійних стандартів з боку Ради Європи в частині забезпечення прав народів на самовизначення, як це наразі відбувається в Асамблеї стосовно абхазів та осетинів.

За наслідками обговорення Асамблея ухвалила відповідну Резолюцію. В документі, зокрема зазначено, що незаконний оборот людських органів сьогодні є винятково серйозною проблемою у всьому світі і відкрито суперечить основним стандартам прав людини. Асамблея закликає до міжнародного та албанського національного розслідування злочинів, скоєних в результаті конфлікту в Косовому, які, за словами свідків, часто пов’язані з діяльністю злочинних угруповань у співпраці з політичними колами Косова того періоду. Перш за все, йдеться про вилучення органів у в’язнів з метою подальшої трансплантації.

Асамблея підтримує ідею розробки проекту міжнародно-правового документа, який би містив визначення незаконного обороту людських органів, тканин і клітин і визначав би заходи, які повинні вживатися для запобігання такому незаконному обороту і захисту його жертв, а також кримінально-правові заходи із притягнення винних до відповідальності. Крім того, Асамблея виступає за надання мандату місії ЄС у Косовому на розслідування цих справ та виступає за залучення сил EULEX, в першу чергу, для проведення програм захисту свідків.

До членів Асамблеї звернувся Президент Туреччини А.Гюль. В своєму виступі він окреслив пріоритети співпраці Туреччини з Радою Європи, серед яких: подолання міжетнічної, культурної, та міжрелігійної нетерпимості. За його словами, расизм та ксенофобія є найбільшими загрозами у світлі поточних економічних труднощів. У згаданому контексті РЄ повинна працювати задля мирного співіснування та взаємної поваги народів, що населяють Європу.

Асамблея заслухала доповідь Комітету з питань культури, науки та освіти «Захист джерел інформації журналістів». В ході обговорення парламентарії наголошували на необхідності законодавчого регулювання гарантій захисту журналістської діяльності та самих журналістів. Разом із тим, члени Асамблеї засудили неконтрольовані та необроблені потоки інформації, як це сталося у випадку з Інтернет-сайтом Wikileaks.

За результатами обговорення була ухвалена відповідна Рекомендація (додається), в якій зазначається, що оприлюднення інформації, що ідентифікує джерело, має бути лише в окремих випадках, коли громадські та приватні інтереси знаходяться під загрозою.

Асамблея заслухала доповідь Комітету з політичних питань «Результати реформування Ради Європи» (доповідач – Ж-К.Міньйон, Франція, ЄНП).

Під час обговорення, виступаючи від Альянсу лібералів і демократів «За Європу» Б.Марке (Монако) підкреслив, що Рада Європи після реформування, яке є невідворотним, повинна займатися ще більшим колом питань, але в жодному разі не має відступати від наріжного каменя свого створення та існування – всеосяжного захисту прав людини.

Й.Лааксо (Фінляндія, ОЄЛ) наголосив на більшій візуалізації діяльності Ради Європи. Крім того, він запропонував формувати порядок денний діяльності організації на «виграшних темах», як-от: врегулювання конфліктів та моніторингові процедури у всіх без виключення державах-учасницях Ради Європи.

Л.Волонте (Італія, ЄНП) запропонував задля підвищення ефективності діяльності органів РЄ посилити взаємодію між ними. Крім того, він запропонував проводити більш детальний моніторинг виконання конвенцій Ради Європи.

А.Конечний (Австрія, СОЦ) закликав членів Асамблеї пристосовуватися до скорочення фінансування як необхідного заходу для виживання Організації. Він також назвав пріоритетом майбутньої діяльності органів Ради Європи реформування національних судових систем держав-учасниць, для того, щоб скоротити кількість справ у Європейському суді з прав людини.

К.Вольдсет (Норвегія, ЄД) поінформувала присутніх, що серед 150 документів, які наразі знаходяться на розгляді ПАРЄ, половина за тематикою не стосується жодної сфери діяльності Асамблеї. У цьому зв’язку вона запропонувала чітко окреслити профіль діяльності ПАРЄ. Крім того, депутат підтримала доповідь в частині зменшення кількості Комітетів ПАРЄ з метою уникнення дублювання їхніх функцій. Серед її пропозицій була також ідея зменшення видатків на утримання Конгресу місцевих та регіональних влад.

За наслідками обговорення Асамблея ухвалила відповідні Резолюцію та Рекомендацію (додаються).

У першому з документів Асамблея наголошує, що Рада Європи буде змушена скоротити допомогу державам-учасницям на проведення реформ, закликає членів Організації якнайшвидше провести реформи національних систем судочинства з тим, аби наблизити судове провадження до стандартів Європейського суду з прав людини і таким чином розвантажити останню судову інституцію.

Асамблея визнає діяльність Конгресу місцевих і регіональних влад неефективною, тому має намір вдатися до докорінного реформування цієї структури. Крім того, Асамблея має намір скоротити кількість комітетів ПАРЄ з метою уникнення дублювання їхньої діяльності.

У Рекомендації Асамблея окреслює низку завдань національним урядам держав-учасниць в розрізі проблематики, визначеної у відповідній Резолюції.

Парламентська асамблея значну увагу приділила «югославській» тематиці, заслухавши доповіді з таких питань: «Захист свідків як наріжний камінь правосуддя та примирення на Балканах» (доповідач Комітету з юридичних питань та прав людини Ж.-Ч. Гардетто, Монако, ЄНП), «Зобов’язання країн-учасниць Ради Європи співпрацювати у судовому переслідування військових злочинів» (доповідач Комітету з юридичних питань та прав людини М.Доріч, Хорватія, АЛДЄ) та «Примирення та політичний діалог між країнами колишньої Югославії» (доповідач Комітету з політичних питань П.Марченаро, Італія, СОЦ).

В рамках обговорення до парламентаріїв звернувся Комісар РЄ з прав людини Т. Хаммарберг.

Під час дебатів представники політичних груп підтримали проекти резолюцій та рекомендацій із зазначеної проблематики.

Так, А.Лотман (ОЄЛ) запропонував у майбутньому об’єднати всі документи в один для посилення значення та інтенсифікації роботи Комітету міністрів. Ж.Сантіні (ЄНП) наголосив на необхідності постійного діалогу між балканськими країнами як передумови для встановлення тривалого миру і в цьому напрямку надав важливого значення діяльності національних парламентів. А.Настасє (СОЦ) зауважив, що приєднання балканських країн до ЄС відіграє позитивну роль в процесі примирення. А Граф Данді (ЄД) вказав на виняткове значення діяльності громадянського суспільства для миру та стабільності в регіоні.

За підсумками обговорення були ухвалені відповідні резолюції та рекомендації. У документах із захисту свідків зазначається, що мандат Міжнародного кримінального трибуналу по колишній Югославії
(МКТЮ) скоро завершується і національні суди країн-учасниць продовжуватимуть діяльність Трибуналу.

Для МКТЮ та національних судів показання свідків є вкрай важливими тому, що ці свідчення є основою для винесення рішень. Свідки, які постають перед судом заради з’ясування правди повинні мати право на отримання допомоги та бути під надійним та тривалим захистом.

У цьому зв’язку значний прогрес був досягнутий в регіоні  шляхом створення структур для захисту та допомоги людям, які погоджуються дати свідчення в національних судах. Проте серйозні зміни все ще залишаються необхідними в цій галузі. Оскільки через погрози, залякування і навіть вбивства, потенційні свідки вирішують не давати свідчення перед національними судами країн-учасниць, бо вони побоюються за своє життя або за долю свою сім'ю.

В ухваленій Резолюції щодо співпраці у судовому переслідуванні військових злочинів підкреслюється, що зобов'язання нести відповідальність за військові злочини, скоєних в контексті конфліктів на території колишньої Югославії, є важливими елементами у процесі регіонального примирення. Співпраця між зацікавленими державами має найважливіше значення для боротьби з безкарністю. Необхідно також до такої співпраці залучати треті країни, у тому числі ті, в яких знаходяться особи, підозрювані в скоєнні військових злочинів.

Резолюція нагадує, що Європейська конвенція про екстрадицію та три протоколи до неї визначають процедури та стандарти для позовів про екстрадицію. Загальне правило про зобов'язання екстрадувати, прийняте Конвенцією, зазнає важливих винятків та умов, крім того, численні застереження були висловлені державами-учасницями. Найбільш  поширеною причиною для відмови  у задоволенні запитів на видачу підозрюваних у скоєнні військових злочинів є їхнє громадянство. Серед інших причин - питання справедливого судового розгляду, дипломатичного імунітету, статусу біженця, занепокоєння з приводу дискримінаційного характеру деяких санкцій та кримінального переслідування.

Рекомендація уповноважує Комітет міністрів забезпечити, щоб вищезазначені застереження були прийняті до уваги установами Ради Європи, відповідальними за перегляд Конвенції, підкресливши питання, що стосуються співробітництва з третіми країнами та іншими міжнародними організаціями.

У документах із примирення та політичного діалогу зазначається, що нещодавні зусилля з примирення держав колишньої Югославії і їхні зобов’язання започаткувати нові відносини між собою і покращити регіональну співпрацю ще сильніше підтверджують налаштованість подолати минулу ворожнечу. Тим не менше, досягнення повного примирення між цими державами залежить від успіху у розв’язанні багатьох невирішених питань, які ще шкодять стабілізаційним зусиллям у регіоні, зокрема щодо зниклих людей, біженців і переміщених осіб, прикордонних суперечок тощо.

Рекомендація вказує на необхідність поновлення зусиль урядів усіх держав регіону на шляху до їх повного примирення і євроатлантичної інтеграції.

Асамблея заслухала доповідь Комітету з юридичних питань і прав людини «Виконання рішень Європейського суду з прав людини» (позицію Комітету представляв член української делегації С.Головатий) разом із доповіддю Комітету з питань міграції, біженців і народонаселення «Запобігання вчиненню шкоди біженцям і мігрантам при екстрадиції та вигнанні: вказівки Європейського суду з прав людини на основі правила 39».

Довідково. Правило 39 Регламенту Європейського суду з прав людини надає право Суду, на будь-якій стадії розгляду справи, встановлювати тимчасові заходи, яких необхідно вжити державам-учасницями Ради Європи в інтересах сторін або в інтересах належного ведення справи.

Ці заходи використовуються переважно з метою запобігання завданню шкоди біженцям, шукачам притулку та нелегальним мігрантам, яким загрожує висилання до країни їхнього походження. В таких випадках, тимчасові заходи передбачають, що відповідні країни призупинять виселення поки дана справа розглядається Судом.

За наслідками обговорення цих доповідей були ухвалені відповідні резолюції та рекомендації (додаються документи щодо виконання рішень Європейського суду). У резолюціях, зокрема, зазначено, що Асамблея вирішила приділяти пріоритетну увагу розгляду основних структурних проблем, що стосуються випадків, коли при виконанні рішень Європейського суду виникли досить тривожні затримки (в даний час в дев'яти державах-учасницях: Болгарії, Греції, Італії, Молдові, Польщі, Румунії, Росії, Туреччині та Україні). 

Асамблея обговорила за поточною процедурою функціонування демократії в Угорщині. Приводом для обговорення стали непропорційний розподіл місць у парламенті (68% місць у парламенті належать правлячій партії, тоді як вона отримала 53% голосів на виборах), радикальний закон про засоби масової інформації та значне скорочення повноважень конституційного суду в державі.

Під час дебатів висловлювалися серйозні занепокоєння з приводу верховенства права, захисту прав людини та функціонування демократичних інституцій у цій державі.

Асамблея затвердила повноваження делегацій парламентів Чорногорії, Сан-Марино та Сербії, але вирішила дати їм термін до Другої частини сесії ПАРЄ (11-15 квітня 2011 року) для введення до складу делегацій депутатів-жінок. У разі невиконання цієї вимоги ПАРЄ, право голосу згаданих делегацій буде призупинено з квітневої частини сесії.

Асамблея за терміновою процедурою розглянула питання «Насилля проти християн на Близькому Сході». Доповідач від Комітету з політичних питань Л.Волонте (Італія, ЄНП) наголосив, що нещодавні випадки насилля проти християнських громад на Близькому Сході, найрезонансніші з яких відбулися в Багдаді в жовтні 2010 року та в Олександрії в січні 2011 року, потребують негайної жорсткої реакції з боку ПАРЄ, оскільки свідчать про загрозу зникнення християнських громад у цьому регіоні.

Під час обговорення доповіді члени Асамблеї наголошували на необхідності застосування всіх заходів задля збереження християнських громад, «тому що витіснення християн з Близького Сходу також означатиме загрозу для ісламу, оскільки стане сигналом перемоги фундаменталізму». Іншими загрозами потенційного зникнення громад, за словами парламентарів, є низький рівень народжуваності та все більші еміграційні тенденції.

В Рекомендації, яку Асамблея ухвалила за наслідками обговорень, наголошується, що мирне співіснування різних релігійних громад є ознакою плюралізму, розвитку демократії та забезпечення прав людини. Асамблея жорстко засудила напади на католицький собор у Багдаді та коптську церкву в Олександрі, скоєні нещодавно. Асамблея звернулася із закликом до урядів мусульманських держав, які своєю демонстрацією релігійних поглядів «не завжди відправляють правильний сигнал у суспільство». Асамблея закликала держави-учасниці закріплювати положення мирного співіснування різних релігійних громад при укладенні міжнародних угод із третіми державами.

До членів Асамблеї звернувся Президент Румунії Т.Бесеску. В своїй доповіді він окреслив пріоритети співпраці Румунії з Радою Європи, серед яких забезпечення прав людини та інтеграція ромів. Разом із тим Президент Румунії підкреслив, що згадані сфери відповідальності не можуть бути тягарем лише держав-учасниць. Рада Європи також повинна активніше діяти у визначених нею пріоритетних сферах. Він також торкнувся проблеми незаконної міграції, за яку Європа воліє перекладати відповідальність на самих мігрантів, але насправді корінь проблеми – в політиці відповідних урядів. За його словами, органи моніторингу Ради Європи мають достатній інструментарій для виявлення міграційних проблем на ранніх стадіях та боротьби із ними більш ефективними засобами на рівні міжурядового діалогу.

Голова української делегації І.Попеску виступив на засіданні Комітету з політичних питань під час розгляду білоруського питання, де запропонував ПАРЄ за будь-яких обставин продовжити співпрацю організації із громадянським суспільством Білорусі та, по можливості, запровадити безвізовий режим для громадян Білорусі для надання можливостей ведення діалогу із демократичними інституціями в цій державі.

Асамблея обговорила за терміновою процедурою доповідь Комітету з політичних питань «Ситуація в Білорусі після президентських виборів». Доповідач С.Хурскайнен (Фінляндія, СОЦ) звернула увагу членів Асамблеї, що насильницьке придушення політичних протестів, яке відбулося після президентських виборів в Білорусі 19 грудня 2010 року, спрямоване проти політичних супротивників, правозахисників, працівників засобів масової інформації та громадян. Воно є не тільки асиметричною відповіддю на дії протестуючих, а також є прямим ігноруванням основних цінностей Ради Європи.

За наслідками обговорення була ухвалена відповідна Резолюція (додається), в якій Асамблея закликає держави-учасниці РЄ відкрито утриматися від визнання результатів виборів, а також закликає ті держави-учасниці Ради Європи, що не є членами ЄС, приєднатися до санкцій ЄС. Також Асамблея закликає білоруську владу негайно звільнити всіх заарештованих під час акцій протесту та переглянути своє рішення щодо закриття офіс ОБСЄ в Мінську і продовжити його мандат в 2011 році та в подальшому. Асамблея закликає Бюро не переглядати призупинення статусу спеціально запрошеного для Білорусі.

Асамблея розглянула за терміновою процедурою доповідь Комітету з політичних питань «Ситуація в Тунісі» (доповідач – А.Брассьор, Люксембург, АЛДЄ).

В результаті обговорення доповіді була ухвалена відповідна Резолюція, в якій Асамблея закликає владу Тунісу скасувати смертну кару і, в той же час, зберегти мораторій на виконання вироків, 12.3.створити умови для участі громадян у політичному та суспільному житті. Асамблея також чекає від влади Тунісу 12.5.рішучих заходів з приборкання корупції і кумівства, розслідування зловживань влади, скоєних колишньою правлячою елітою, і започаткувати соціальні та економічні реформ з метою створення нормальних і рівних умов для суб'єктів економічної діяльності.

Парламентарії розглянули питання «Моніторинг зобов’язань щодо соціальних прав» (доповідач Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та справ сім’ї Б.Марке, Монако, АЛДЄ).

За підсумками дебатів були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація.

В документах, серед іншого, вказується на необхідність збільшення впливу Соціальної хартії на національне законодавство та політичні процеси, встановлення її моніторингових механізмів на більш демократичній основі та стимулювання дебатів щодо соціальних прав та стану прав людини.

Асамблея заслухала члена Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та справ сім’ї Л. Маурі Паскуіє (Швейцарія, СОЦ) із доповіддю «Політика надання профілактичної медичної допомоги в державах-членах Ради Європи».

Результатом обговорення стало прийняття відповідної Рекомендації, у якій містяться пропозиції, яким чином зробити наявні ресурси профілактичної медичної допомоги доступними для всіх груп населення, незалежно від їх соціально-економічного статусу.

Парламентська асамблея розглянула доповідь Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та справ сім’ї «Сприяння активному старінню - капіталізація трудового потенціалу людей літнього віку» (доповідач Д.Жаккуа, Франція, ЄНП).

За підсумком дебатів була ухвалена відповідна Резолюція, у якій зазначається, що політика, призначення якої полягає в сприянні активному старінню, вимагає вжиття заходів в різних сферах. Крім політики в рамках ринку праці необхідне врегулювання проблем стосовно дискримінації за віком, соціального захисту, гнучкого графіку роботи, навчання протягом всього життя, зміцнення здоров'я та волонтерської діяльності.

Зустрічі, протокольні заходи

Члени української делегації зустрілись із колегами з Грузії на прохання останніх. Представники грузинської делегації проінформували про поточний стан пост-конфліктного регулювання між Росією та Грузією в рамках Асамблеї. Українська сторона прийняла цю інформацію до відома.

Постійна делегація України відвідала протокольний захід, організований на її честь Постійною делегацією Фінляндії. Під час прийому обговорювались пріоритети головування України в Комітеті міністрів Ради Європи, серед яких: захист прав дитини, виконання рішень Європейського Суду з прав людини, захист людей з обмеженими можливостями та місцева демократія, а також напрями міжпарламентської співпраці в рамках роботи в ПАРЄ.

Голова Постійної делегації І.Попеску провів зустріч із Президентом ПАРЄ М.Чавушоглу, під час якої обговорювалися робочі моменти переходу головування в Комітеті міністрів Ради Європи до України (з травня 2011 року) та стан підготовки до засідань Постійного Комітету ПАРЄ та Бюро ПАРЄ в Києві (26-27 травня 2011 року). Крім того, М.Чавушоглу проінформував Голову Постійної делегації про лист членів Постійної делегації – представників опозиційних політичних сил у Верховній Раді України щодо ймовірних переслідувань за політичною ознакою в Україні.

І.Попеску ознайомив Президента ПАРЄ із стенограмою звіту Генеральної прокуратури України в Верховній Раді України із згаданої проблематики і, у відповідності до цих матеріалів, повідомив про виключно кримінальний характер розслідуваних справ.

М.Чавушоглу поінформував Голову Постійної делегації із результатами своєї робочої поїздки до АР Крим, в контексті чого сторони обговорили тематику кримських татар.

На запрошення делегації Азербайджану Голова Постійної делегації І.Попеску взяв участь у святкуванні 10-річчя членства Азербайджану в Раді Європи.

Висновки та пропозиції

1. Робота членів української делегації як під час засідань політичних груп і комітетів, так і самої сесії Асамблеї була активною та результативною.

2. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації, Міністерству закордонних справ України та Постійному представництву України при Раді Європи за надання сприяння роботі народних депутатів України.

3. Делегація вважає за необхідне доручити профільному комітету Верховної Ради України ініціювати внесення змін у законодавство України у відповідності до Резолюції ПАРЄ щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини.

4. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання до комітетів Верховної Ради України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.

Голова Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ

І.ПОПЕСКУ