ЗВІТ

про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

у Третій частині сесії ПАРЄ 2011 року

м. Страсбург, 20-24 червня 2011 року

Загальна інформація

В роботі Третьої частини сесії ПАРЄ 2011 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї РЄ: І.Попеску (керівник делегації), О.Герасим’юк (заступник керівника делегації), О.Білозір, О.Бондаренко, С.Головатий, Ю.Льовочкіна, Є.Мармазов, В.Писаренко, О.Плотніков, В.Рибак та М.Шершун. Роботу делегації забезпечував секретаріат у такому складі: перший заступник керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступник завідувача відділу цього ж Управління Б.Криловецький та головний консультант Секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах О.Луканюк.

Порядок денний сесії передбачав обговорення таких питань: бюджет та пріоритети РЄ на 2012-2013 фінансові роки, запит Парламенту Марокко на отримання статусу «Партнер за демократію», ситуація в Тунісі, відповідальність Європи за шукачів притулку та біженців, життя разом в Європі у 21 столітті (за результатами доповіді Групи видатних особистостей РЄ), реформа Асамблеї, національні парламенти – гаранти прав людини в Європі, роль парламентів в консолідації та розвитку соціальних прав в Європі, політичні та гуманітарні наслідки ситуації в Сирії та Лівії (за процедурою поточних дебатів), зростання кількості жінок в економічних та соціальних органах, які приймають рішення, зниження виборчого віку до 16-ти років, прогрес моніторингової процедури Асамблеї (червень 2010 року – травень 2011 року) тощо.

Асамблея заслухала виступи Президента України В.Януковича, Міністра закордонних справ України, Голову Комітету міністрів Ради Європи К.Грищенка, Президента Вірменії С.Саргсяна, Голови Палати представників Марокко А.Раді, Спікера Палати радників Марокко М.Ч.Біаділла, Генерального секретаря РЄ Т.Ягланда, Міністра закордонних справ Болгарії Н.Младенова, Федерального міністра юстиції Німеччини С.Льотгойссер-Шнарренбергер та ін.

Керівник української делегації І.Попеску взяв участь в засіданні Бюро Асамблеї, під час якого були ухвалені, серед інших, такі рішення: провести в Страсбурзі 7-8 червня 2012 року Європейську конференцію голів парламентів, включити до складу ад хок комітету І.Попеску для участі у Форумі за демократію (Кіпр, 13-14 жовтня ц.р.), затвердити склад ад хок комітету із спостереження за президентськими виборами в Болгарії (23 жовтня ц.р.), куди були включені, зокрема, народні депутати України О.Герасим’юк та О.Плотніков. Крім того, британський парламентарій Р.Волтер запропонував підготувати лист суддівському корпусу Білорусі, із закликом до неупередженості під час розгляду справ стосовно опозиційних політиків. І.Попеску застеріг колег від подібних кроків, оскільки це може спричинити критику на адресу Асамблеї стосовно застосування подвійних стандартів та втручання ПАРЄ в роботу незалежної гілки влади Білорусі. Результатом голосування із зазначеної пропозиції стало відхилення цього питання.

Під час сесії відбулася чергова зустріч контактних парламентаріїв з питань зупинення сексуального насилля над дітьми, в якій взяв участь народний депутат В.Шемчук, призначений контактним парламентарієм від Україні.

Перебіг сесії

Президент Асамблеї М. Чавушоглу, відкриваючи роботу сесії, серед іншого, висловив переконання у необхідності практичної реалізації ідей щодо майбутнього життя єдиної, але багатополярної Європи, запропонованих Групою видатних особистостей у документі, винесеному на обговорення під час червневої частини сесії, наголосив на необхідності всебічного сприяння арабському світові, який перебуває у стані громадянського неспокою, та підкреслив важливе значення набуття Марокко – країни, яка географічно знаходиться поза межами Європи – статусу «Партнер за демократію».

Парламентська асамблея розглянула і ухвалила звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету у міжсесійний період. Доповідач із зазначеного питання Д.Ліпінскі (Польща, ЄНП), серед іншого, висловив подяку Голові Верховної Ради України В.Литвину та керівнику української делегації І.Попеску за теплий прийом та високий рівень організації засідань Бюро та Постійного комітету в травні ц.р. в Києві.

До парламентаріїв звернувся Міністр закордонних справ України, Голова Комітету міністрів Ради Європи К.Грищенко, який окреслив пріоритети українського головування (захист прав дитини, права людини та верховенство права в контексті стабільності та розвитку демократії в Європі, зміцнення місцевої демократії), а також ту проблематику, на яку Україна звертає особливу увагу: майбутнє Європейської конвенції з прав людини та реформування Європейського суду з прав людини, процес приєднання ЄС до Конвенції, пропозиції Групи видатних особистостей, політика сусідства, взаємодія з Білоруссю, придністровське питання, розбудова демократичних інститутів та подальші реформи в Боснії та Герцеговині тощо.

Міністр дав відповіді на низку запитань членів Асамблеї.

Так, коментуючи внутрішню ситуацію щодо прав людини, кримінального та судового переслідування колишніх членів уряду та критики на адресу України стосовно порушень принципу верховенства закону, К.Грищенко зазначив, що відсутність імунітетів та рівність перед законом як попередніх, так і нинішніх урядовців, а також відповідальність чиновників за рішення, які не відповідають національним інтересам, є важливої передумовою демократичного розвитку нашої країни та проведення реформ в усіх сферах.

Перед тим, як звернутися до Парламентської асамблеї, К.Грищенко взяв участь у засіданнях політичних груп АЛДЄ, ЄНП, ОЄЛ та ЄД, щоб поінформувати парламентаріїв про пріоритети українського головування у РЄ.

На засіданні Групи соціалістів було запропоновано від імені групи поставити питання Голові КМ РЄ К.Грищенко під час його виступу на сесії ПАРЄ щодо боротьби з корупцією в нашій країні з огляду на кримінальні справи, порушені проти колишніх урядовців.

У цьому зв’язку Голова української делегації І. Попеску зауважив, що така боротьба повинна відбуватися за умов забезпечення таких обов’язкових умов: суворе дотримання процесуальних норм, здійснення захисту підозрюваного, публічність розгляду резонансних справ (у разі, якщо це не порушує таємницю слідства) та функціонування суду як незалежного органу.

І.Попеску також вніс уточнення стосовно того, що в Україні ведуться розслідування не лише щодо колишніх, але й нинішніх представників влади.

Депутати розглянули і ухвалили резолюцію «Бюджети і пріоритети Ради Європи на 2012-2013 фінансові роки» та висновок «Витрати Парламентської асамблеї на 2012-2013 фінансові роки», підготовлені доповідачем від Комітету з економічних питань і розвитку Е.А.Чебечі (Туреччина, ЄНП).

У документах, серед іншого, Асамблея вітає рішення КМ та Генерального секретаря щодо введення практики формування дворічного бюджету, вважає за доцільне спрямовувати витрати не лише з урахування цілей Комітету міністрів, але й профільних міністерств держав-учасниць, переконана, що метою реформи є відповідь новим викликам, зокрема сприяння новим демократіям у середземноморському басейні, схвально оцінює рішення Генерального секретаря започаткувати щорічний «Форум за демократію» за обов’язкової участі представників громадянського суспільства та міжнародних неурядових організацій.

Парламентська асамблея заслухала доповідь Комітету з політичних питань «Запит на набуття статусу “Партнера за демократію” у Парламентській асамблеї, поданий парламентом Марокко».

Доповідач Л.Волонте (Італія, ЄНП), нагадавши, що у лютому 2010 р. парламент Марокко зробив офіційний запит на набуття статусу “Партнера за демократію” у Парламентській асамблеї, який відповідає Правилам процедури Асамблеї, запропонував за два роки перевірити стан прогресу, досягнутого у виконанні політичних зобов’язань, взятих на себе парламентом Марокко, стосовно впровадження політичних та інституційних реформ.

Виступаючи від АЛДЄ Х.Хукла (Іспанія) зазначив, що індикаторами демократизації в Марокко стануть такі кроки: виконання Резолюції ООН по Західній Сахарі, проведення конституційного референдуму, запланованого на 1 липня 2011 року, виконання низки інституційних реформ. Також він відмітив, що еволюційна демократизація – це завжди краще за революційні зміни.

Т.Босвел (Великобританія, ЄД) наголосив на неприпустимості згортання в Марокко та інших країнах Магрибу діяльності благодійних те релігійних організацій. Серед інституційних перетворень ключовою він назвав реформу у системі судочинства.

Ф.Жон-Калам (Швейцарія, СОЦ) зазначила, що ключовим питання для Марокко є заборона смертної кари, яка фактично вже не використовується через декрети монарха про заміну вироку на довічне ув’язнення, дала позитивну оцінку прогресу у захисті прав жінок у Марокко, нагадавши при цьому, що сексменшини залишаються поза законом у цій державі.

За наслідками обговорення були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація.

У першому з документів зазначається, що Асамблея вітає прихильність Марокко глибоким конституційним, інституційним, політичним та законодавчим реформам, і закликає органи державної влади повною мірою використовувати знання Ради Європи і застосовувати її стандарти у проведенні таких реформ.

Резолюція окреслює ключові питання для укріплення демократії, верховенства права та поваги до прав людини та основних свобод у Марокко: проведення вільних та справедливих виборів; забезпечення рівних можливостей для жінок і чоловіків у політичному та публічному житті, остаточне викорінення полігамії; укріплення місцевої та регіональної демократії; вилучення смертної кари з Кримінального кодексу на підставі фактичного мораторію на страти, встановленого з 1993 р.; гарантування свободи слова та незалежності ЗМІ тощо.

До парламентаріїв звернувся Президент України В.Янукович, який в першу чергу зазначив, що все більш глобалізований та взаємозалежний світ вимагає нових відповідей від Ради Європи, серед функцій і компетенцій якої є захист прав людини – системи, якою користуються мільйони, і яку потрібно надалі зберегти і посилити. Він наголосив на необхідності продовжувати роботу із забезпечення ефективної діяльності Європейського суду з прав людини та приєднання Європейського союзу до Європейської конвенції з прав людини, завдяки чому буде посилено європейську систему захисту прав людини та створено взаємодоповнюваність організацій.

В.Янукович вказав на винятково важливу роль РЄ у посиленні демократичної стабільності на європейському континенті і у цьому контексті відзначив доповідь «Жити разом в Європі 21 століття: за результатами доповіді групи видатних осіб» як таку, що потребує подальшого аналізу та імплементації на рівні національних урядів та парламентів держав-учасниць Ради Європи.

Президент України окреслив завдання для України як держави, що головує в Комітеті Міністрів Ради Європи: зусилля із досягнення в рамках Ради Європи зони, вільної від смертної кари, утвердження верховенства права та захисту прав людини. Серед основних проблем, що постають перед Організацією, за словами В.Януковича, є нелегальна міграція, тероризм та корупція.

Президент України поінформував членів Асамблеї про поступ України у виконанні тих реформ, про початок яких він оголосив у квітні 2010 року, виступаючи перед Асамблеєю. Так, Верховною Радою України були прийняті закони «Про доступ до публічної інформації», «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про державну безоплатну правову допомогу». На рівні розроблених законопроектів існують Кримінально-процесуальний кодекс, закони «Про громадські організації» та «Про вибори народних депутатів України».

Серед позитивних змін він назвав початок проведення економічних реформ, прийняття нових бюджетного та податкового кодексу, створення Конституційної асамблеї, створення Комісії зі зміцнення демократії, ухвалення «Закону про засади внутрішньої та зовнішньої політики».

Серед головних завдань держави Президент назвав викорінення корупції, яка становить реальну загрозу для України. У цьому зв’язку він поінформував про порушення більше ста кримінальних справ проти представників чинної та минулої влади, які не мають жодного політичного підґрунтя і по яких остаточне рішення має прийняти суд.

Президент України відзначив, що системне реформування потребує часу та значних зусиль, у протидію з чим вступають «інертне мислення, особливо у сфері кримінальної юстиції, а також шалений опір людей, які звикли збагачуватися за рахунок держави». Тому проведення реформ буде відбуватись у декілька етапів, на першому з яких реалізовуватиметься Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Реформування системи кримінальної юстиції відбудеться у спосіб розширення прав захисту, надання змагальності сторонам, що зламає систему відданості суддів лише стороні обвинувачення.

При цьому кожний процес, за словами В.Януковича, відбуватиметься у тісному співробітництві з Радою Європою і, зокрема, Венеціанською комісією.

Президент України назвав свободу слова та ЗМІ одним з найбільших досягнень незалежної України і запевнив у невідворотності покарання всіх випадків здійснення тиску на журналістів.

Він також довів до відома Асамблеї ініціативу створення Конституційної асамблеї, яка буде започаткована невдовзі та робота якої буде проходити у тісній співпраці із Венеціанської комісією.

Президент України також підкреслив факт, що за останній час взаємовідносини між Україною та Росією були виведені на новий, прагматичний і взаємовигідний рівень. І від цього, за його словами, виграють не лише ці дві країни, а й уся Європа.

На завершення своєї доповіді В.Янукович відзначив європейську інтеграцію як безумовний пріоритет, що об’єднав українське суспільство. У цьому контексті всеосяжна зона вільної торгівлі та невід’ємне право на свободу пересування є сферами принципових інтересів України. На противагу, існування заморожених конфліктів на території Ради Європи створюють загрозу миру і стабільності, тому це явище повинно бути подолане спільними зусиллями.

В.Янукович відповів на ряд запитань представників всіх політичних груп Асамблеї.

Л.Волонте (Італія, Група європейської народної партії) попросив прокоментувати ситуацію щодо вибіркового правосуддя в Україні у зв’язку із відмовою відповідних органів дати Ю.Тимошенко дозвіл відвідати Страсбург на запрошення групи.

Президент України зазначив, що дотримання принципу верховенства права є важливим зобов’язанням, яке взяла на себе і дотримується наша країна. У цьому зв’язку він не має права давати доручень слідчому чи Генеральній прокуратурі щодо дозволу будь-якій людині залишити країну.

На запитання Л.Крістоферсен (Норвегія, Група соціалістів) щодо значної корумпованості України, яка за даними «Трансперенсі Інтернешнл» займає 134 місце з 178, В.Янукович наголосив, що боротьба з корупцією є серйозним викликом для нашої країни і викликає значне занепокоєння влади. Але однієї занепокоєності недостатньо. Потрібно робити і вже робляться конкретні системні кроки в цьому напрямі, як-от прийняття закону «Про боротьбу з корупцією». Крім того, за словами Президента, всі реформи в Україні наприклад, дерегуляція економіки, значне скорочення дозвільної системи, перетворення у системі державного управління, зокрема скорочення державного апарату, впорядкування із використання всіх державних ресурсів та ін. так чи інакше спрямовані на вирішення цього питання, незважаючи на спротив бюрократії, який проявляється у формі політичного тиску.

Д.Бадре (Франція, Альянс лібералів і демократів «За Європу») висловив інтерес до порядку роботи Конституційної асамблеї в Україні. В.Янукович підкреслив, що конституційна реформа має системний характер і на відміну від попередніх спроб внести зміни до Основного закону у незаконний спосіб, керуючись часто принципом політичної доцільності, нинішні конституційні перетворення відбуватимуться законно та демократично, свідченням чого є, зокрема, створення згаданої Асамблеї.

Відповідаючи на питання Т.Ірса (Чехія, Група європейських демократів) про статус і майбутнє Придністров’я, Президент України запевнив парламентаріїв, що наша країна постійно і наполегливо працює в рамках політичних переговорів у форматі «5+2». За словами В.Януковича, це питання повинно бути вирішено на засадах поваги до територіальної недоторканості та дотримання відповідного міжнародного законодавства.

Т.Кокс (Нідерланди, Група об’єднаних європейських лівих) попросив висловити позицію щодо нещодавнього рішення Конституційного суду про неконституційність вшанування Дня перемоги червоним прапором у розрізі порушення свободи переконань та поцікавився, чи готова Україна самостійно долати наслідки Чорнобильської катастрофи.

Президент України зазначив, що Суд на законних підставах ухвалив відповідне рішення, яке, між іншим, не забороняє громадянам в індивідуальному порядку піднімати прапор перемоги у святкові дні.

Щодо питання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи В.Янукович зазначив, що основною проблемою є зведення постійного саркофагу на третьому енергоблоці і поступове вивезення ядерних матеріалів. Загалом, план дій розрахований на 100 років, передбачає приведення території до екологічно небезпечного стану. У цьому контексті Президент України зазначив, що на зібрані кошти вже розпочато відповідні роботи, завершення яких можливо у разі виділення ще 150 мільйонів євро, що, за словами В.Януковича, було свого часу зобов’язанням держав Великої вісімки під час закриття Чорнобильської АЕС.

Відповідаючи на питання К.Марін (Франція, Група європейської народної партії) про подальшу долю територій навколо Чорнобиля, В.Янукович повідомив про наявність плану роботи з перетворення Чорнобильської зони на екологічно безпечну та про ініціативу міжнародної конференції «25 років Чорнобилю» про створення на базі Чорнобильської АЕС Міжнародного науково-дослідного центру з проблем запобігання та подолання наслідків техногенних катастроф у світі. Нагальність такої проблематики підтвердила нещодавня ядерна катастрофа в Японії. Ця ініціатива підкріплена співпрацею із МАГАТЕ, а до обговорення концепції створення Міжнародного центру широко залучена громадськість.

Президент України В.Янукович цього дня провів зустріч із Президентом ПАРЄ М.Чавушоглу. У заяві журналістам Президент України зазначив, що під час бесіди з М.Чавушоглу було обговорено пріоритети українського головування в РЄ, стан проведення реформ в Україні, зокрема виконання Україною своїх зобов’язань перед Радою Європи. Одним із останніх кроків у цьому процесі він назвав прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу України. Також Президент України привітав проведення реформу ПАРЄ, завершення якої заплановане до жовтня цього року.

Голова Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ І.Попеску взяв участь у зустрічі Президента України з Президентом ПАРЄ та Генеральним секретарем РЄ, а разом із заступником керівника делегації О.Герасим’юк – в офіційному обіді від імені М.Чавушоглу на честь Президента України.

Відбулася також неформальна бесіда І.Попеску з Президентом України В.Януковичем, під час якої Главу держави було поінформовано про діяльність Постійної делегації Верховної Ради України в структурах ПАРЄ.

На розгляд Асамблеї була представлена доповідь Комітету з політичних питань «Ситуація в Тунісі», яку представила А.Брассьор.

За наслідками обговорення були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація.

У першому документі Асамблея, серед іншого, висловлює підтримку активним демократичним перетворенням в Тунісі та інших державах Магрибу із створення елементів демократичної політичної системи. Разом із тим, Асамблеї висловлює занепокоєність щодо відсутності будь-яких кроків із соціального забезпечення населення, а також певних труднощів в економічному реформуванні.

На розгляд Асамблеї були представлені дві доповіді Комітету з питань міграції, біженців і народонаселення: «Шукачі притулку та біженці: поділ відповідальності в Європі» (доповідач – К.Чоп) та «Перехоплення та порятунок на морі шукачів притулку, біженців та нелегальних мігрантів» (доповідач – А.Д.Техера).

Під час спільного обговорення цих питань М.О’Сулліван (Ірландія, ОЄЛ) зазначила, що оскільки поточні події із неконтрольованою міграцією є прямим наслідком ганебної політики колоніалізму у 20-му сторіччі, то багаті країни Західної Європи повинні взяти на себе спільну відповідальність та надати біженцям можливість жити в Європі.

Дж.Сантіні (Італія, ЄНП) зазначив, що Франція та інші держави «зачинили двері перед мігрантами, залишивши Італію та Мальту віч-на-віч із 30-ма тисячами новоприбулих людей». Він засудив таку політику та назвав її підривною щодо принципів діяльності ЄС та Ради Європи.

Х.Штрессер (Німеччина, СОЦ) наголосив, що велика кількість мігрантів в країнах Західної Європи перевантажують національні міграційні служби та інші органи державної влади, що, у свою чергу, породжує неприйняття мігрантів. Тому він запропонував, з одного боку, оптимізувати роботу відповідних органів, а з іншого боку, координувати роботу таких установ по допуску мігрантів на їхні території з метою запобігання спалахів міжетнічної ворожнечі.

Т.Акетофт (Швеція, АЛДЄ) наголосила, що біженців приймають, в основному, найбідніші серед держав ЄС, тому інші держави-учасниці повинні добровільно взяти на себе солідарну відповідальність.

За наслідками обговорення були ухвалені відповідні Резолюції та Рекомендації до кожної доповіді.

У резолюціях, зокрема, йдеться про те, що значний потік мігрантів створює непропорційний тягар на держави, розташованих на південних кордонах Європейського Союзу. У цьому зв’язку документи закликають до більш справедливого розподілу відповідальності та більшої солідарності у сфері міграції між європейськими державами.

У рекомендаціях Асамблея закликає уряди забезпечити основу для взаємної допомоги, розселення і переселення біженців і пропонує активно співпрацювати в рамках програм ООН по біженцях і шукачах притулку для полегшення тягаря із розселення біженців.

Асамблея заслухала доповідь від Комітету з політичних питань «Життя разом у 21 столітті в Європі: за результатами доповіді Групи видатних особистостей Ради Європи», підготовлену болгарським парламентарієм Л.Тошевим (ЄНП).

Довідково

За ініціативи турецького головування в Комітеті міністрів Генеральний секретар РЄ Т.Ягланд створив у 2010 році Групу видатних особистостей на чолі з колишнім Міністром закордонних справ ФРН Й.Фішером для того, щоб підготувати доповідь стосовно викликів, зумовлених зростанням нетерпимості та дискримінації в Європі. До складу Групи увійшли Е.Боніно (Італія), Т.Г.Еш (Великобританія), В.Лукін (Росія), Х.Солана (Іспанія) та ін.

Підготовлена доповідь закликає європейські країни забезпечити права людини для якомого більшого числа людей, які проживають на їхніх територіях, а в перспективі забезпечити іноземних громадян правом голосувати на місцевих вборах, викорінити неправомірну інформацію та стереотипи про міграцію, дати можливість країнами Близького Сходу та Північної Африки брати участь (за спеціального статусу) в роботі європейських інститутів та конвенцій.

В ході дебатів із зазначеного питання були озвучені позиції як деяких комітетів ПАРЄ, так і політичних груп, які, частково, підтримуючи ідеї та ініціативи, викладені у документі, критично поставилися до багатьох його положень.

Зокрема, представник Комітету з питань культури, науки та освіти Г.Флего зауважив, що в доповіді не достатньо відслідковується зв'язок між панєвропейським проектом щодо життя разом та зміцненням політичних прав і участі в демократичних процесах, зменшенням нерівності із забезпечення соціальних, економічних та культурних прав.

На думку Комітету, освітня, культурна, молодіжна та медійна політика повинні набувати все більшого значення для того, щоб сприяти європейським суспільствам жити разом.

Відповідний висновок Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та справ сім’ї представила В.Кауфер, яка назвала доповідь відправною точкою для широкомасштабної та ґрунтовної дискусії в РЄ щодо нагальної важливості забезпечення соціальних прав європейців, не зважаючи на їхній статус та громадянство, з особливим акцентом на правах етнічних меншин та незаконних мігрантів.

За словами Е.Ковач, яка озвучила позицію Комітету з рівних можливостей для жінок та чоловіків, Комітету міністрів слід звертати особливу увагу на різницю в становищі між чоловіками та жінками в меншинах, враховуючи потребу у висуванні на перший план гендерного питання.

Точку зору ЄНП представив Д.Ліпінскі, який підкреслив, що в сучасній Європі, де кожен має право сповідувати свою віру, визначати свою культурну та мовну ідентичність, міжкультурний підхід, освіта та діяльність молодіжних, релігійних та медійних організацій є вкрай важливими.

За словами П.Моріо (СОЦ), в доповіді не знайшлося місця для таких питань, як освіта, молодь, медіа та політика. Соціальна єдність не може бути нав’язана. Вона повинна створюватися разом з важливими концепціями науки, гуманізму та толерантності.

Представник АЛДЄ А.Брассьор вказала на те, що документ містить низку суперечливих положень, зокрема щодо кризи мультикультурності, не дає відповіді на актуальні питання сьогодення, наприклад щодо наслідків глобалізації, та запозичує деякі ідеї з доповіді Асамблеї «Жити разом як рівні у гідності» 2008 року.

Під час дебатів до Асамблеї звернувся Генеральний секретар РЄ Т.Ягланд, який, коментуючи критичні зауваження парламентаріїв, зауважив, що поява такої доповіді – лише початок процесу пошуку спільної підґрунтя для подолання зростаючих розбіжностей в Європі, а політично полярна дискусія свідчить про існування небезпеки появи проблем, зумовлених такими розбіжностями.

На думку Генерального секретаря, європейська різноманітність означає право на самоідентичність. Але разом з цим європейці повинні об’єднуватися навколо цінностей та стандартів, проголошених в Конвенції з прав людини. І в цьому процесі Рада Європи у взаємодії з іншими європейськими організаціями повинна відігравати ключову роль.

Підсумком обговорення зазначеного питання стало прийняття відповідної Рекомендації, у якій, зокрема, зазнається, що Парламентська асамблея готова зробити свій внесок у зміни, необхідні для забезпечення більшої згуртованості в європейських суспільствах, аби кожна людина могла повною мірою отримати користь від спільного життя.

Так, в документі пропонується, серед іншого, щоб Асамблея звернула увагу на шляхи подолання нинішньої «кризи лідерства» в Європі, заохотила політиків та парламентаріїв до дискусії про проблеми, порушені сучасними загрозами, відобразила пропозицію щодо проведення щорічного форуму проти екстремізму, розглянула питання демографічної кризи в Європі, а також продовжувала протидіяти викликам, які постали у зв’язку із поширенням екстремізму та зростанням ксенофобських і расистських партій.

Асамблея переконана, що, незважаючи на те, що мультикультурність стикається із зростаючими труднощами на національному рівні, асиміляція не є альтернативою.

Також в Рекомендації міститься низка конкретних рекомендацій у сфері міграції, міжкультурного діалогу, освіти, засобів масової інформації, молодіжної політики, соціальної згуртованості та гендерної рівності.

Парламентська асамблея заслухала Президента Вірменії С.Саргсяна, який, серед іншого, дав позитивну оцінку зрілості вірменського суспільства і у цьому зв’язку запевнив у рішучості продовжувати навіть найболючіші реформи для того, щоб сприяти розвиткові країни.

Також Президент наголосив на важливості створення клімату довіри та толерантності для того, щоб врегулювати нагорно-карабаський конфлікт, і закликав РЄ встановити відносини з Нагорним Карабахом, який, незважаючи на статус, є невід’ємною частиною Європи.

До парламентаріїв звернувся Міністр закордонних справ Болгарії Н.Младенов, який торкнувся подій у південних сусідів Європи і наголосив на тому, що Європа повинна поділитися досвідом демократичних перетворень. Для цього, за словами Міністра, Болгарія у травні започаткувала Софійську платформу – конференцію, в якій взяли участь урядові та неурядові представники арабських країн, Європи та США. Н.Маденов підтримав ініціативу Президента ПАРЄ М.Чавушоглу провести новий Саміт Ради Європи, що обумовлено значними змінами: майбутнім приєднанням ЄС до Конвенції з прав людини, триваючою реформою Організації та помітними перетвореннями в арабському світі.

На розгляд Асамблеї була представлена доповідь від Ад хок Комітету із реформування ПАРЄ «Реформа Парламентської асамблеї» (доповідач – Ж.-К.Міньйон, Франція, ЄНП).

В ході обговорення згаданого питання член української делегації С.Головатий, представляючи позицію Моніторингового комітету, наголосив на необхідності подальшої дискусії щодо вдосконалення процедури моніторингу і у цьому зв’язку привітав ті пропозиції доповіді, які регламентують цю процедуру.

Народний депутат України О.Білозір наголосила, що процес реформи Асамблеї жодним чином не повинен підірвати основоположні цілі Організації і нагадала, що, наприклад, у зв’язку з нещодавньою ядерною катастрофою в Японії екологічний комітет ПАРЄ став єдиною європейською платформою для обміну думками стосовно наслідків цієї трагедії в розрізі порушень прав людини. У цьому зв’язку вона виступила проти пропозиції щодо злиття Комітету з економічних питань та розвитку, Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та справ сім’ї та Комітету з питань навколишнього середовища, сільського господарства, місцевих та регіональних справ.

За підсумками обговорення зазначеного питання була ухвалена відповідна Резолюція (додається), у якій зазначається, що, враховуючи сьогоднішні реалії та завдання Асамблеї, реформа ПАРЄ буде спрямована на зміцнення її політичної значимості та ефективності, поглиблення співпраці Асамблеї з національними парламентами, вдосконалення міжпарламентського співробітництва, передусім з Європейським Парламентом.

В документі міститься низка заходів, які варіюються від політичний дій Асамблеї до змін у методах роботи і структурі ПАРЄ, що передбачає перегляд Правил процедури.

Резолюція передбачає скорочення кількості комітетів до восьми і, у зв’язку з реорганізацією, відповідний перерозподіл функцій між ними. Таким чином, з наступного року Парламентська асамблея складатиметься з таких комітетів: Комітет з політичних питань, Комітет з юридичних питань та прав людини, Комітет з соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку, Комітет з питань міграції, біженців та переміщених осіб, Комітет з питань культури, науки та освіти, Комітет з питань рівності та недискримінації, Комітет з питань дотримання обов’язків та зобов’язань країнами-учасницями Ради Європи (Моніторинговий комітет) та Комітет з правил процедури, імунітетів та інституційних справ.

Комітет з питань рівних можливостей для жінок і чоловіків провів слухання на тему «Ситуація щодо жінок в Україні».

В рамках обговорення цього питання виступив Голова делегації І.Попеску, який зробив наголос на формуванні національної правової бази забезпечення рівності жінок і чоловіків в Україні, що базується на виконанні ст. 24 Конституції України про заборону дискримінації. У різних варіаціях це ж положення викладено в законах України «Про рівні можливості жінок і чоловіків», «Про зайнятість населення», «Про загальнообов’язкове соціальне страхування» у Кодексі законів про працю (ст. 2-1 «Рівність права на працю») тощо.

І.Попеску поінформував присутніх про поточні кроки влади в Україні для покращення стану забезпечення прав жінок в Україні. Так, було введено посаду радника Прем’єр-міністра України з гендерних питань, такі ж радники є і в кожній з 27 обласних адміністрацій, діють гендерні ресурси і 3 освітні центри, проводиться регулярний моніторинг реклами та змісту телепрограм з метою виявлення та усунення сексизмів, дискримінаційних щодо жінок відеорядів.

Також Голова делегації повідомив про все більше число звернень з боку жінок стосовно домашнього насилля та випадків торгівлі людьми, що свідчить про зрушення в цьому напрямку: жінки не бояться звертатися до органів державної влади з цих проблем. У парламентському вимірі ці процеси конвертувалися у внесення на розгляд Верховної Ради України законопроектів «Про попередження насилля в сім’ї», «Про протидію торгівлі людьми». У цій сфері було ухвалено план дій між урядом України та урядом США, триває виконання урядового плану протидії торгівлі людьми, розрахований до 2015 року.

Державні службовці-жінки, що обіймають посади керівників середньої ланки, становлять 65,8%, загалом жінки на державній службі обіймають 72% посад.

Попри відсутність жінок в уряді, що було складно забезпечити після загального скорочення міністерств наприкінці 2010 року, Перший заступник керівника Адміністрації Президента, а також керівники 3-х ключових департаментів є жінками. У складі Постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ 4 з 12-ти членів делегації – жінки.

Член Комітету з питань рівних можливостей жінок і чоловіків О. Бондаренко навела приклади сексистських висловлювань вищих посадових осіб держави, що стали поштовхом до внесенням подання членом Асамблеї В.Крамон-Таубадель «Про становище жінок в Україні».

О.Бондаренко повідомила, зокрема, про негативні наслідки оптимізації системи центральних органів виконавчої влади в Україні, внаслідок чого було розформоване Міністерство з питань сім’ї, молоді та спорту, назвала суто формальним запровадження посади радника Прем’єр-міністра з гендерних питань, що не має жодного впливу на прийняття рішень.

Також вона повідомила, що ключова у цій сфері Європейська конвенція «Про боротьбу з насиллям щодо жінок» не набула чинності для України, наголосила на кваліфікацію випадків гендерної дискримінації як «особистої точки зору» українськими судами, навіть якщо відповідні позови надходять до судів з боку жінок або громадських організацій.

О.Бондаренко висловила прохання учасників та учасниць слухань «Про становище жінок в Україні» (травень 2011 року) про необхідність внесення питання про права жінок в Україні до переліку питань моніторингу дотримання Україною своїх обов’язків та зобов’язань перед Радою Європи.

О.Бондаренко поінформувала про діяльність очолюваного нею підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, де обговорюються, зокрема вплив останніх реформ на стан дотримання прав жінок. За словами народного депутата, внаслідок ухвалення Податкового кодексу втратили роботу багато дрібних підприємців у сфері роздрібної торгівлі, більшість з яких – жінки. Суспільство з тривогою очікує запровадження пенсійної реформи, основним результатом чого має стати збільшення пенсійного віку для жінок на 5 років при тому, що зараз ніде не враховується праця жінки по дому, що займає 4-6 годин щодня.

В слуханнях також взяла участь Директор програми «Ла-Страда-Україна» К.Левченко, яка зробила наголос на відсутність урядового фінансування гендерних програм в Україні, що свідчить про розстановку пріоритетів державної політики. Аналізуючи поточний стан гендерної проблематики, К.Левченко констатувала його погіршення за останній рік.

Народний депутат України О.Плотніков, який також взяв участь у заході, висловив переконання, що національні проблеми мали б бути обговорені та вирішені на національному рівні та без використання форуму ПАРЄ. Він визнав існування окремих проблем у гендерній перспективі, але зважив також і на існуванні динаміки їх вирішення.

Асамблея обговорила стан прав людини в Європі, що розглядалася в рамках двох доповідей: «Національні парламенти: гаранти дотримання прав людини в Європі» (Комітет з юридичних питань та прав людини, доповідач – Х.Пургурідес) та «Роль парламенту у консолідації та розвитку соціальних пав в Європі» (Комітет із соціальних питань, охорони здоров’я та справ сім’ї, доповідач – К.Охлсон).

Під час дебатів, виступаючи від Комітету з юридичних питань та прав людини, член української делегації С.Головатий, зокрема, зауважив, що Україна знаходиться серед п’ятірки держав, проти яких подається найбільше позовів до Європейського суду з прав людини.

В обговоренні взяла участь О.Бондаренко, яка звернула увагу на проблеми охорони здоров’я та доступу до освіти найбільш вразливих груп населення України, які проживають у сільській місцевості. За її словами, запровадження соціальних реформ можливе лише за умов загального дотримання прав людини та верховенства права, які останнім часом порушується в Україні у зв’язку з переслідуванням за політичними мотивами лідерів української опозиції, зокрема, Ю.Тимошенко та членів її уряду.

О.Бондаренко висловила сподівання, що із запровадженням відповідних легальних інструментів ПАРЄ ситуація покращиться.

За наслідками обговорення були ухвалені відповідні резолюції окремо по кожній доповіді, а також Рекомендація по доповіді Соціального комітету.

Резолюція «Національні парламенти: гаранти дотримання прав людини в Європі» (додається) закликає національні законодавчі органи держав-учасниць організувати комітети, які б займалися оцінкою проектів законів на предмет їх відповідності правам людини, а також розробляли законопроекти, спрямовані на виконання урядом міжнародних зобов’язань, особливо тих, що випливають із рішень Європейського суду з прав людини.

Асамблея обговорила за процедурою поточних дебатів політичні та гуманітарні наслідків подій у Сирії та Лівії.

Відкриваючи обговорення Р.Волтер (Великобританія, ЄД) відзначив роль молоді цих країн в демократизації режимів, підкреслив, що попри різне ставлення до військових місій ООН, саме їм вдалося запобігти значних людських жертв, застеріг від поспішного «надання демократичних інструментів в руки недемократичних режимів».

Т.Кокс (Нідерланди, ОЄЛ) звернув увагу на той факт, що тисячі людей з Сирії шукають притулку в Туреччині, ліванці масово тікають до Тунісу та Єгипту, і саме цим державам Рада Європи повинна надати допомогу.

Ж.-Ш.Гардетто (Монако, ЄД) висловив припущення, що «сирійський режим втратив контакт із реальністю, тому зусилля Ради Європи повинні бути спрямовані на молоде покоління, яке бореться за демократизацію» і засудив випадки тортур та жорстокого поводження із демонстрантами з боку влади.

А.Гросс (Швейцарія, СОЦ) запропонував звернутися до Ради безпеки ООН з вимогою ухвалити Резолюції про міжнародну ізоляцію режимів в Сирії та Лівії і закликав Раду Європи надати допомогу тим, хто виступає за демократизацію в цих державах.

Асамблея розглянула доповідь Комітету з питань рівних можливостей для жінок і чоловіків «Зростання кількості жінок в економічних та соціальних органах із ухвалення рішень» (доповідач – Ж.Гот’є).

В обговоренні із зазначеної проблематики взяв участь член делегації О.Плотніков, який визнав необхідність введення квот для жінок при обранні до вищих представницьких органів влади та при формуванні списків політичних сил, а також підкреслив доцільність проведення гендерної експертизи законопроектів та гендерного бюджетування.

За наслідками дебатів були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація. В першому з документів Асамблея закликає уряди держав-учасниць вжити рішучих і дієвих заходів щодо боротьби з гендерною дискримінацією в галузі освіти та зайнятості, вводити правила, спрямовані на забезпечення збалансованої представленості жінок і чоловіків у вищому менеджменті та керівних органах, гарантуючи не менше 40% представництва жінок на керівних посадах та у наглядових радах державних підприємств.

У Рекомендації Асамблея просить Комітет міністрів РЄ ознайомити уряди держав-учасниць із кращими практиками щодо забезпечення рівних можливостей для жінок і чоловіків при наймі на роботу та просуванні по службі тощо.

Член Моніторингового комітету, швейцарський парламентарій Д.Марті представив доповідь «Прогрес процедури моніторингу Асамблеї (червень 2010 року – травень 2011 року).

За підсумками обговорення зазначеного питання була ухвалена відповідна Резолюція (додається), у якій Моніторинговий комітет звітує про свою діяльність з червня 2010 р., а також розглядає більш загально досягнення та проблеми, пов’язані з парламентською процедурою моніторингу з часу створення комітету 15 років тому та робить деякі висновки у контексті завершення другого циклу доповідей по країнах, що не підлягають процедурі моніторингу або знаходяться на етапі постмоніторинговому діалогу.

В ухваленому документі Асамблея, серед іншого, закликає Верховну Раду України прийняти без подальших зволікань уніфікований виборчий кодекс та переглянути Конституцію держави в розрізі посилення ролі парламентського контролю за діяльністю виконавчої влади.

Під час спільного обговорення доповідей «Назустріч Європейській рамковій конвенції з прав молоді», «Припинення різкого спаду зайнятості серед молоді» та «Розширення демократії шляхом зменшення виборчого віку до 16 років» було, серед іншого, зазначено, що середній рівень безробіття серед молоді в Європі сьогодні становить 30%, а у разі збільшення пенсійного віку кількість безробітних молодих людей може сягнути 40%, що, в свою чергу, спричинить необхідність збільшить виплати по безробіттю.

За результатами дебатів були ухвалені відповідні резолюції та рекомендації.

Протокольні заходи

Члени української делегації взяли участь у відкритті виставки українського художника Ю.Нагулка у приміщенні Ради Європи.

Висновки та пропозиції

1. Робота членів української делегації як під час засідань політичних груп і комітетів, так і самої сесії Асамблеї була активною та результативною.

2. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації, Міністерству закордонних справ України та Постійному представництву України при Раді Європи за надання сприяння роботі народних депутатів України.

3. Делегація вважає за необхідне доручити профільним комітетам Верховної Ради України проводити законотворчу роботу з урахуванням ухвалених документів ПАРЄ, зокрема резолюцій «Прогрес процедури моніторингу Асамблеї (червень 2010 року – травень 2011 року)» та «Національні парламенти: гаранти дотримання прав людини в Європі».

4. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його Прем’єр-Міністру України, до комітетів Верховної Ради України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.

5. Секретаріату Постійної делегації та Міністерству закордонних справ України врахувати Резолюцію про реформування ПАРЄ для подальшої роботи.

Голова Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ

І. ПОПЕСКУ