ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Четвертої частини сесії ПАРЄ 2011 року

м. Страсбург, 3-7 жовтня 2011 року

Загальна інформація,

засідання політ груп, комітетів та Бюро

В роботі Четвертої частини сесії ПАРЄ 2011 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї РЄ: І.Попеску (керівник делегації), О.Герасим’юк (заступник керівника делегації), О.Білозір, О.Бондаренко, С.Головатий, К.Жеваго, Ю.Льовочкіна, В.Пилипенко, О.Плотніков, С.Соболєв та Є.Суслов. Роботу делегації забезпечував секретаріат у такому складі: перший заступник керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступник завідувача відділу цього ж Управління Б.Криловецький та головний консультант Секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах О.Луканюк. Переклад здійснював головний консультант Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Ю.Мосолов.

Порядок денний сесії передбачав, серед іншого, обговорення таких питань: запит Палестинської Національної Ради на отримання статусу «Партнер за демократію», співробітництво РЄ з демократіями, що виникають в арабському світі, вплив Лісабонської угоди на Раду Європи, національний суверенітет і державність в сучасному світі, боротьба з обігом матеріалів, які зображають насильство над дітьми, порнографія, що має насильницький та екстремальний характер, зловживання міркуваннями державної таємниці та національної безпеки, права людини в контексті боротьби з тероризмом, допомога Ради Європи країнам Східної Африки, які потерпають від гуманітарних катастроф (за процедурою поточних дебатів) та політична ситуація на Балканах (за терміновою процедурою).

Питання про обговорення за терміновою процедурою теми стосовно загрози верховенству права в Україні, ініційованого групою Європейської народної партії, не отримало достатньої кількості голосів для включення до Порядку денного Асамблеї.

Представляючи позицію щодо зняття «українського питання», під час засідання Бюро Асамблеї керівник української делегації І.Попеску навів аргументи стосовно недоцільності розгляду питання по ситуації в Україні за терміновою процедурою. Бюро шляхом голосування підтримало таку пропозицію голови української делегації і ухвалило рішення не розглядати це питання під час пленарного засідання ПАРЄ.

Під час засідання групи соціалістів народні депутати І.Попеску та О.Плотніков висловилися за доречність проведення відповідних дебатів не в окремому порядку, а в рамках розгляду проблематики про виконання Україною обов’язків і зобов’язань перед РЄ, і застерегли від публічного обговорення, яке може розглядатися як форма тиску на незалежну судову владу, а під час пленарного засідання Асамблеї народний депутат С.Головатий запевнив, що в нашій країні відсутні політичні в’язні, а певні труднощі із дотримання верховенства права, які присутні в усіх країнах-учасницях, повинні обговорюватися виключно в рамках моніторингової процедури.

В ході засідання групи європейських демократів член української делегації Ю.Льовочкіна також виступила проти винесення на обговорення Асамблеї питання по Україні. В результаті дискусії група підтримала таку позицію.

На зібранні Комітету з юридичних питань та прав людини керівник української делегації І.Попеску попросив голову Комітету К.Пургурідеса прокоментувати висловлювання останнього про те, що Комітет не обговорював питання термінових дебатів по Україні, нагадавши, що під час останнього засідання цього робочого органу парламентарії обговорювали це питання і не підтримали таку ініціативу. К.Пургурідес підтвердив, що Комітет не погодив термінові дебати щодо ситуації в Україні на засіданні 7 вересня ц.р. в Парижі, і зауважив, що висловлювався не як керівник Комітету, а від себе особисто. І.Попеску висунув вимогу, щоб позиція Комітету була відображена у відповідному протоколі засідання.

У закритому режимі відбулося засідання Моніторингового комітету, на якому було обговорено інформацію доповідачів по Україні за підсумками їхнього візиту до Києва та Сімферополя 19-23 вересня ц.р., а також доповідь Данського Гельсінського комітету з прав людини щодо моніторингу судових проваджень стосовно деяких колишніх представників української влади.

Народні депутати України І.Попеску, В.Плотніков та Ю.Льовочкіна взяли участь у засіданні спеціальної комісії з підготовки місій ПАРЄ по спостереженню за виборами.

Під час зібрання групи соціалістів, серед іншого, було порушено питання про судове переслідування колишніх високопосадовців в деяких країнах-учасницях. Крім того, керівник групи А.Гросс поінформував колег про свою готовність порушити на найближчому засіданні Бюро питання про узгодження спільної позиції Асамблеї стосовно небажання деяких країн-учасниць сприяти представникам Моніторингового комітету із підготовки відповідних доповідей.

На засіданні групи Європейської народної партії під час обговорення ситуації в Україні, зокрема судового процесу над Ю. Тимошенко, член української делегації Є.Суслов зауважив, що проблема полягає не лише у зазначеному судовому розгляді, але в самому функціонуванні судової системи, діяльності прокуратури, заходах тиску влади на малий та середній бізнес. Народний депутат закликав до пришвидшення підготовки доповіді по виконанню Україною обов’язків і зобов’язань перед РЄ і порушив питання щодо можливості призупинення членства нашої держави в Організації у разі відсутності прогресу у сферах, окреслених в згаданій доповіді.

На засіданні Бюро ПАРЄ, в якому взяв участь Голова Постійної делегації І.Попеску, був сформований проект порядку денного наступної січневої частини сесії ПАРЄ, до якого як плановий було внесено проект доповіді Моніторингового комітету «Функціонування демократичних інституцій в Україні».

Один з голів комітету ініціював обговорення питання лобіювання та моральності діяльності доповідачів і поінформував про випадки упередженості з боку останніх. У цьому контексті І.Попеску повідомив членам Бюро про факти лобістської діяльності колишньої доповідачки по Україні Х.Северинсен, яка відверто підтримує одну з політичних сил в Україні, а під час підготовки доповіді за часів діяльності попередньої влади в Україні, відкрито ігнорувала питання про захист інтересів нацменшин в Україні, зокрема в освітній сфері.

Лідер однієї з політичних груп Асамблеї запропонував підготувати доповідь про конфлікт інтересів та етичний кодекс і сформулювати критерії лобістської діяльності, яка є неприйнятною для доповідачів.

Перебіг пленарних засідань

Парламентська асамблея заслухала доповідь Д.Марті щодо діяльності Бюро та Постійного комітету ПАРЄ у міжсесійний період, в якій, серед іншого, було порушено питання про нещодавні парламентські вибори в Туреччині.

На розгляд Асамблеї була представлена доповідь Д.Штумп, від Комітету з рівних можливостей для жінок і чоловіків, «Вибір статі дитини до її народження».

За підсумками обговорення були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація. У першому документі зазначається, що в деяких країнах-учасницях, зокрема Албанії, Вірменії, Азербайджані та Грузії, допологовий відбір за ознакою статі залишається значною проблемою, негативно позначаючись на статевому дисбалансі, зростанні злочинності та соціальній напруженості, і пропонується на законодавчому рівні заборонити подібну практику, за винятком випадків, обумовлених медичними рекомендаціями.

Асамблея обговорила доповідь Політичного комітету «Запит Національної Ради Палестини до Парламентської асамблеї про надання статусу «партнера за демократію». Доповідач Т.Кокс наголосив, що цей статус, який надається лише другому законодавчому органу після парламенту Марокко «створює нові можливості для палестинського народу» внаслідок подій «арабської весни».

Відповідно до ухваленої за наслідками обговорення Резолюції, з числа депутатів Національної Ради Палестини мають призначатися 6 представників (3 основних та 3 заступники) для участі у засіданнях Асамблеї та більшості її комітетів з правом обговорення, але без права голосу. Крім того, Асамблея закликала владу Палестини вжити заходів щодо демократизації виборів до Національної Ради, а також виконати низку реформ задля утвердження верховенства права, демократії та захисту прав людини на території Палестини. Крім того, в ухваленій Резолюції ПАРЄ наголошує на необхідності дотримання Резолюцій ООН з урегулювання палестино-ізраїльського конфлікту.

Члени Асамблеї обговорили доповідь Комітету з політичних питань «Співробітництво між Радою Європи та демократіями, що з’являються в арабському світі». Доповідач Ж.-Ш.Гардетто (Монако, Група Європейської народної партії) наголосив, що сьогодні відбуваються два паралельних процеси: зміни у сприйнятті арабських країн європейцями на фоні розчарування діями США в самих арабських країнах. В цій ситуації Рада Європи повинна скористатися історичним моментом та забезпечити незворотність процесів демократизації в згаданих країнах. За його словами, країни арабського світу самі повинні обрати демократичну модель, але найбільш наближеною до їхнього світосприйняття є «турецька демократія». Доповідач запропонував скликати спільний саміт голів держав-членів Ради Європи та арабських держав, під час якого обговорити, у тому числі, питання вибору демократичної моделі. Він також назвав знаковим той факт, що ініціювання та підготовка до подій «арабської весни» проводилась молоддю в соціальних мережах, що говорить про «демократичний вибір нового покоління».

Представляючи позиції політгруп Асамблеї, представник Група європейських демократів А.Данді (Великобританія) підтримав ідею проведення спільного саміту як такого, що підсилює роль Ради Європи.

М.О’Салліван (Ірландія, Група об’єднаних європейських лівих) назвала основним завданням для Ради Європи «запобігання виникнення нових диктатур на місці старих».

Е.Пападімітріу (Греція, Група Європейської народної партії) закликала членів Асамблеї детально вивчити ситуацію в кожній державі та запобігти переділу сфер впливу у регіоні.

Х.Аріб (Нідерланди, Група соціалістів) закликала членів Асамблеї докласти зусиль для посилення ролі жінок в арабському світі, утвердити їх соціально-економічне становище та підняти політичний статус.

Д.Бадре (Франція, Альянс лібералів і демократів «За Європу») зазначив, що держави-члени Ради Європи повинні забезпечити підтримку «розвитку демократії в арабському світі».

В ухваленій за наслідками обговорення Резолюції Асамблея закликає основних міжнародних партнерів країн південного Середземномор'я, що встали на шлях демократизації, Європейський союз і Союз для Середземномор'я, міжнародні організації, що працюють у фінансовій сфері, і держави-члени Ради Європи надати допомогу у відновленні цих країн. Вона наполегливо закликає арабські держави, що володіють значними фінансовими ресурсами, підтримати ці зусилля.
Асамблея заслухала доповідь Комітету з юридичних питань і прав людини «Національний суверенітет і державність в сучасному міжнародному праві: потреба у роз’ясненні». Доповідач М.Шустер (Німеччина, Альянс лібералів і демократів «За Європу») підкреслила, що в теорії міжнародного права точиться дискусія щодо юридичних критеріїв реалізації права нації на самовизначення у контексті захисту прав людини. Згадана позитивістська теорія набула актуальності останні десятиліття і ілюструється, зокрема, тим, що більшість членів ПАРЄ представляють парламенти тих країн, які отримали державність за життя нинішнього покоління.

В обговоренні доповіді взяли активну участь члени Постійної делегації Верховної Ради України. Так, виступаючи від Альянсу лібералів і демократів «За Європу», народний депутат С. Головатий наголосив, що концепція національного суверенітету і її застосування урядами різних держав обмежується міжнародно-правовими зобов’язаннями суб’єктів міжнародного права. Він запропонував розпочати дискусію щодо визначення поняття «втручання у внутрішні справи», яка знаходить поширене застосування в пост-радянських державах і, у цьому зв’язку, наслідувати досвід держав-членів ЄС, які більшу частину національних повноважень передали наднаціональному утворенню.

Представляючи позицію Групи європейських демократів Ю.Льовочкіна, назвала «дискусійними» поняття, правозастосування щодо яких має різні концепції у документах Ради Європи та, зокрема, ООН. Так, застосування поняття права народу на самовизначення у сучасному контексті в окремих випадках загрожує миру та безпеці цілих регіонів. Тому народний депутат закликала членів Асамблеї підтримати поправки, представлені Групою європейських демократів з тим, аби збалансувати Резолюцію ПАРЄ.

В ухваленій за наслідками обговорення Резолюції Асамблея констатує, що за останні роки поняття національного суверенітету і державності пережили певну еволюцію. Основні зміни були узагальнені в 2001 році в доповіді, яка складається з експертів високого рівня Міжнародної комісії з питань втручання та державного суверенітету (МКВДС) під егідою ООН і за підтримки Канади; її висновки згодом були прийняті за основу Генеральною Асамблеєю ООН.

Крім того, Асамблея пропонує, щоб критерії державності, в тому числі щодо появи нових держав в результаті законної реалізації права на самовизначення, і механізми захисту національного суверенітету і територіальної цілісності держав були ретельно розглянуті на конференції в розвиток роботи Міжнародної комісії з питань втручання та державного суверенітету.

Парламентарії розглянули доповідь, представлену Комітетом з економічних питань та розвитку «Діяльність Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) в 2010-2011 роках».

В ході дебатів до парламентаріїв звернувся Генеральний секретар ОЕСР А.Гурріа, який, зокрема, назвав високий рівень безробіття однією з найбільших проблем, спричиненою економічною кризою.

Підсумком обговорення згаданої проблематики стало ухвалення відповідної Резолюції, у якій, серед іншого, дана оцінка стану світової економіки за звітний період. Так, ОЕСР констатує, що світовий внутрішній валовий продукт зріс у 2010 році на 4,6%, і його зростання продовжиться - на 4,2% в 2011-м і на 4,6% в 2012 році. До теперішнього часу обсяг світової торгівлі вже перевищив свій докризовий піковий рівень і, як очікується, виросте на 8% цього року і на стільки ж у наступному. Однак локомотивами цієї динаміки є в основному великі економіки, що не входять до ОЕСР, як-от: Китай, Індія та Бразилія.

Зберігається значна невизначеність в країнах ОЕСР, а економічні перспективи обумовлюються істотними ризиками, які пов'язані з тим, чи здатні будуть деякі члени ОЕСР обслуговувати свій державний борг.

В багатьох державах-учасницях Ради Європи фінансово-економічна криза призвела до згортання зростання, ослаблення державних фінансів і хронічно високого безробіття. Необхідні нові економічні стратегії щодо вирішення проблем, породжених цими негараздами. Не можна допустити, щоб високе безробіття перетворилася на «нову норму» життя суспільства. При неминучій «зміні парадигми» економічної політики головною проблемою стає боротьба з нерівністю.

Принципово важливим є впровадження різних директивних інструментів ОЕСР, покликаних допомогти у ліквідації наслідків кризи в цілому ряді напрямків, зокрема, в підвищенні податкової прозорості, оптимізації стимулів і правил, що діють у фінансовій сфері в інтересах покращення ефективності банківського нагляду, управління ризиками та поліпшення якості корпоративного управління. Для запобігання криз в майбутньому необхідно зміцнювати законодавство, яке регулює роботу фінансових інститутів та фінансових ринків з тим, щоб підвищувати їх прозорість і ефективність.

Асамблея провела спільне обговорення доповідей «Боротьба з обігом матеріалів, що зображують насильство над дітьми, за допомогою цілеспрямованих, комплексних і узгоджених міжнародних зусиль» (доповідач – член Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та справ сім’ї А.Конде Бахен) та «Про порнографію, яка носить насильницький та екстремальний характер» (доповідач – член Комітету з рівних можливостей для жінок та чоловіків М.Стулігрош).

Під час дебатів слово було надано Спеціальному доповідачу ООН з питань торгівлі дітьми, дитячої проституції та дитячої порнографії Н.М.Мійід. Представник ООН зазначила, що для ефективної боротьби з дитячою порнографією необхідно розробити спільні правові рамки та здійснювати скоординовану взаємодію з приватним сектором, судовою владою, поліцією та усіма учасниками процесу захисту дітей на національному та міжнародному рівнях і закликала країни-учасниці підписати та ратифікувати, якщо це не було зроблено, Конвенцію РЄ із захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.

За результатами обговорення були ухвалені відповідні резолюції та рекомендації. В документах, зокрема, пропонується країнам-учасницям криміналізувати цілеспрямований перегляд матеріалів із зображенням насильства над дітьми, закріпити право відповідних державних органів блокувати веб-сайти із зазначеним контентом у разі необхідності, а також забезпечити ефективну імплементацію вже існуючого законодавства в сфері порнографії, заохочувати наукові дослідження із оцінки впливу матеріалів із насильницькою та екстремальною порнографією на користувачів та передбачити кримінальну відповідальність за зберігання, виробництво та розповсюдження таких матеріалів.

Парламентська асамблея розглянула доповідь К.Лундгрен від Комітету з політичних питань «Вплив Лісабонського договору на Раду Європи».

За результатами обговорення були прийняті відповідні Резолюція та Рекомендація, в яких, зокрема, зазначається, що партнерство між РЄ та ЄС, яке випливає з Лісабонського договору, повинно мати за мету забезпечення спорідненості між всеєвропейським проектом, започаткованим Радою Європи, та інтеграційним процесом, ініційованим Європейським Союзом, а також призвести до створення спільного простору із захисту прав людини в інтересах всіх громадян Європи шляхом приєднання ЄС до ЄКПЛ, а також інших ключових конвенцій та моніторингових механізмів РЄ. Відтак, роль Ради Європи і її основоположні цінності повинні визнаватися усіма інститутами ЄС. Крім того, в документах містяться конкретні заходи із покращення взаємодії між Асамблеєю та Європейським Парламентом.

Парламентська асамблея заслухала співдоповідачів Моніторингового комітету Дж.Прескотта та А.Фішера на тему «Функціонування демократичних інститутів у Вірменії».

У прийнятій за підсумками обговорення відповідній Резолюції Асамблея вітає політичну волю влади країни врегулювати політичну кризу у відповідності до стандартів та рекомендацій РЄ шляхом проведення нещодавньої загальної амністії, розслідування загибелі людей під час подій березня 2008 року та започаткування конструктивного діалогу між правлячою коаліцією та опозицією.

Асамблея вважає, що пріоритетами подальшого розвитку Вірменії є проведення по-справжньому демократичних парламентських виборів, створення плюралістичного політичного середовища, яке б викликало довіру вірменського народу, розбудова відкритого медійного простору, реформування поліції та судової системи за умови забезпечення незалежності цих інститутів.

Асамблея обговорила доповідь Комітету з юридичних питань і прав людини «Порушення державної таємниці та національної безпеки: перешкоди на шляху до парламентського та юридичного розгляду порушень прав людини». Доповідач Д.Марті (Швейцарія, Альянс лібералів і демократів «За Європу») нагадав, що судовий і парламентський контроль за діями уряду та її відомств має життєво важливе значення для верховенства права і демократії. Це стосується, зокрема, і так званих спеціальних служб, дії яких зазвичай залишаються секретними. Служби державної безпеки і розвідки, необхідність яких ніхто не ставить під сумнів, не повинні, тим не менш, ставати "державою в державі", непідзвітними за свої дії. Така непідзвітність призводить до формування небезпечної культури безкарності, підриває самі основи демократичних інститутів.

В обговоренні доповіді взяли участь члени української делегації.

Так, народний депутат Є.Суслов, підтримавши проекти резолюції та рекомендації, наголосив, зокрема, на поширенні в Україні «системи телефонного права, що підміняє собою судочинство» і навів, у цьому зв’язку, приклади судових справ щодо Г.Гонгадзе та Ю.Тимошенко. Також Є.Суслов висловив думку про необхідність реформування не лише систему судоустрою в Україні, але й системи прокуратури.

Народний депутат О.Бондаренко проінформувала членів Асамблеї про випадки зловживань в Україні під приводом державної таємниці та безпеки. Так, за її словами, є немотивованими проведення закритих судових засідань по справ стосовно вбивства Г.Гонгадзе та проти Ю.Тимошенко.

За наслідками обговорення були ухвалені Резолюція та Рекомендація. В першому з документів засуджуються дії США, де поняття державної таємниці використовується для захисту співробітників органів виконавчої влади від переслідування за такі злочини, як викрадення та катування, або для того, щоб не дозволити постраждалим вимагати в судовому порядку компенсації.

США відмовляються співпрацювати з судовими органами окремих держав-членів Ради Європи у проведенні кримінальних розслідувань, розпочатих у цих країнах з приводу численних свідчень викрадень, таємного утримання під вартою та незаконного переведення осіб під вартою. Асамблея також вітає появу сайту «Вікілікс», який окрім підтвердження обґрунтованості відомостей про таємне утримання під вартою та незаконне переміщення затриманих, свідчить ще й про брак інформації та викликає стурбованість щодо відсутності прозорості дій урядів.

Асамблея обговорила за поточною процедурою питання допомоги державам, які постраждали від гуманітарних катастроф, зокрема у Східній Африці.

Представляючи позицію Групи Європейської народної партії, Дж.Сантіні (Італія) закликав членів Асамблеї переконати свої уряди збільшити допомогу країнам Східно-африканського рогу: Еритреї, Ефіопії, Джибуті та Сомалі.

Виступаючи від Групи соціалістів, лорд Андерсон (Великобританія) зауважив, що лише 4% вищезгаданих територій вкрито лісами, що у випадку подальших кліматичних змін ставить під сумнів придатність для життя цих держав. Завдання ПАРЄ, у цьому контексті, допомогти населенню сформувати концептуальне бачення їх подальшого існування, на першому етапі – показати свою небайдужість до їх проблем фізичного виживання.

Я.Ліддел-Гренджер (Великобританія, Група європейських демократів) застеріг членів Асамблеї від надання фінансової допомоги країнам східно-африканського рогу «всліпу», що породжує «племінну корупцію» та, в окремих випадках, міжетнічні збройні конфлікти. Тому Рада Європи повинна збільшувати фінансову допомогу зважено та відповідально. Сама допомога, за словами Я.Ліддел-Гренджера, є важливим чинником виживання.

К.Лундгрен (Швеція, Альянс лібералів і демократів «За Європу») зауважила, що серед 54-х держав африканського континенту є і велика кількість позитивних прикладів розвитку. Проблеми східно-африканського рогу допоможе подолати зміна системи влади, послідовна боротьба з племінною корупцією та посилення ролі жінок в суспільстві.

К.Андерсен (Норвегія, Група об’єднаних європейських лівих) закликала депутатів вжити термінових заходів для допомоги біженцям, чисельність яких, за несприятливих природних умов, може збільшитися до 400 мільйонів осіб. За її словами, необхідно створити умови для розвитку місцевих економік, оскільки Африка не може конкурувати у глобальних умовах, тим паче в таких країнах як Сомалі, де ефективне врядування відсутнє з 1991 року.

Асамблея обговорила за терміновою процедурою політичну ситуацію на Балканах, внаслідок чого була ухвалена Резолюція, в якій висловлюється занепокоєння нещодавніми подіями у Північному Косові, що заблокували переговорний процес між Приштіною та Белградом. Крім того, під загрозою перебуває система державного управління в Боснії і Герцеговині внаслідок політичної кризи після парламентських виборів у жовтні 2010 року.

Асамблея, у зв’язку із цим закликає, зокрема офіційні Приштіну та Белград поновити діалог за посередництва ЄС; висловлює жаль з приводу невиконання БіГ реформ, необхідних для набуття чинності Угоди про асоціацію з ЄС. Також Асамблея пропонує направити місію Президентського комітету до районів напруги.

Асамблея розглянула доповідь Комітету з юридичних питань і прав людини «Права людини та боротьба з тероризмом». За наслідками обговорення депутати ухвалили Резолюцію, в якій, зокрема, закликає держави-учасниці Європейської конвенції про права людини та її протоколів гарантувати, що не буде допущено жодних винятків у забезпеченні невід'ємного права на життя і заборони тортур. Це в тому числі передбачає дотримання принципу недепортування, особливо якщо Європейський суд з прав людини вводить забезпечувальні заходи на підставі Правила 39 Регламенту Суду.

Відбулося спільне обговорення доповідей, представлених Комітетом з правил процедури, імунітетів та інституційних справ, - «Внесення поправок в різні положення Правил процедури Парламентської асамблеї - виконання резолюції 1822 (2011) «Реформа Парламентської асамблеї» (доповідач – А.Гросс) та «Коло ведення комітетів Парламентської асамблеї - виконання резолюції 1822 (2011) «Реформа Парламентської асамблеї» (доповідач – Е.Варейкіс).

В ухвалених за підсумками дебатів резолюціях містяться пропозиції щодо внесення поправок до Правил процедури ПАРЄ з метою приведення цього регламентуючого документу у відповідність до положень Резолюції стосовно реформи ПАРЄ.

Парламентарії розглянули доповідь «Захист особистого життя та персональних даних в Інтернеті і мережевих ЗМІ», представлену А.Ріхтер від Комітету з питань культури, науки та освіти.

В результаті обговорення зазначеної тематики були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація, у яких, серед іншого, наголошується на необхідності підготовки плану дій щодо розробки спільних правових стандартів із захисту приватного життя та персональних даних в ІКТ-мережах та послугах по всій Європі в рамках Конвенції із захисту фізичних осіб під час автоматизованої обробки персональних даних особистого характеру.

Асамблея провела дебати із доповіді П.Аграмунта Фонтена де Мору «Діти - нелегальні мігранти без документів: реальна причина для занепокоєння» (Комітет з питань міграції, біженців і народонаселення).

В ухваленій за результатами обговорення Рекомендації висловлюється занепокоєння у зв’язку з майже відсутністю національного законодавства та керівних принципів, а також спільних підходів на європейському рівні стосовно захисту дітей – нелегальних мігрантів без документів, і містяться пропозиції країнам-учасницям та Комітету міністрів щодо заходів, які необхідно вжити, щоб покращити зазначену законодавчу базу та практику.

Виступи запрошених осіб

Депутати заслухали Голову Комітету міністрів РЄ, Міністра закордонних справ України К.Грищенка, який, зокрема, наголосив на готовності КМ РЄ продовжувати боротьбу з усіма формами тероризму, расизму та нетерпимості і зміцнювати взаємини з країнами - безпосередніми сусідами РЄ. К.Грищенко торкнувся «білоруського» та «балканського питань», поінформував про перебіг переговорів щодо приєднання ЄС до Європейської конвенції з прав людини, звернув увагу на заходи, які відбулися в Києві, в рамках українського головування в Комітеті міністрів, присвячені запобіганню порушень прав людини та ролі конституційних та верховних судів у захисті цих прав.

Відповідаючи на питання представників національних делегацій, які, переважно, цікавились політичною ситуацією в нашій країні, К. Грищенко повідомив про широкомасштабні реформи в багатьох сферах, обов’язковою умовою проведення яких є відкритість влади перед суспільством та рівність усіх громадян перед законом.

До Асамблеї звернувся Президент Палестинської національної автономії М.Аббас, який основну увагу зосередив на перебігу подій щодо здобуття Палестинською автономією повноправного члена ООН в рамках кордонів 1967 року, а також стосовно необхідності повернення до мирних переговорів з Ізраїлем. У цьому зв’язку він нагадав, що 128 держав визнали Палестину в рамках кордонів 1967 року, серед них 17 держав-членів Ради Європи. На сьогодні Палестина встановила дипломатичні відносини з 24-ма державами-членами Ради Європи. М.Аббас також висловив готовність до реформування відповідно до стандартів Ради Європи, зокрема, у адміністративно-фінансовій сфері, судоустрої, забезпеченні рівності жінок та чоловіків, свободи ЗМІ та підтримки діяльності неурядових організацій.

Зустрічі, протокольні заходи

Голова Постійної делегації І.Попеску провів неформальну зустріч з В.о. Президента, Головою Парламенту Молдови М.Лупу, в ході якої сторони обговорили актуальні питання двостороннього співробітництва.

І.Попеску провів зустріч із співдоповідачкою Моніторингового комітету по Україні М.Репс (Естонія, Альянс лібералів і демократів «За Європу»), під час якої сторони обговорили робочі питання наступного візиту доповідачок в Україну, запланованого на 1-4 листопада цього року з програмою в Києві та Одесі. Ці питання були також обговорені під час зустрічі секретаря української делегації А.Корнійчука з секретарем Моніторингового комітету Б.Кляйном. Було з’ясовано під час бесід про намір Моніторингового комітету підготувати для розгляду на січневій частині сесії ПАРЄ 2012 року проміжну доповідь по ситуації в Україні, а остаточну доповідь по виконанню нашою державою зобов’язань перед РЄ внести на пізнішу частину сесії.

Відбулась протокольна зустріч членів української делегації І.Попеску, О.Плотнікова та Ю.Льовочкіної з Головою Комітету міністрів РЄ, Міністром закордонних справ України К.Грищенком.

Керівник української делегації І.Попеску провів неформальну зустріч з сербськими колегами, в ході якої сторони обговорили питання стосовно взаємодії двох делегацій із тих напрямів, які становлять спільний інтерес.

І.Попеску мав неформальну зустріч з Головою групи Європейської народної партії Л.Волонте у зв’язку з висловлюваннями останнього про наявність в Україні політичних в’язнів. І.Попеску поінформував Л.Волонте про те, що, на думку Комісара ЄС з питань розширення Ш.Фюле, не має підстав стверджувати про існування в нашій країні такої категорії в’язнів і передав чильнику політгрупи прес-реліз із зазначеним повідомленням.

І.Попеску провів зустріч з В.Бадеа (Румунія, Група Європейської народної партії), ініціатором письмового запиту до Комітету Міністрів Ради Європи щодо свободи віросповідання та незалежності ЗМІ в Україні. В результаті проведеної зустрічі Голова української делегації переконав В.Бадеа спрямувати цей запит не до Комітету Міністрів Ради Європи, а до Голови Комітету Міністрів Ради Європи К.Грищенка з метою отримання якнайповнішої та якнайскорішої відповіді.

І.Попеску взяв участь у протокольному заході від імені Президента Палестинської національної автономії М.Аббаса.

Різне

І.Попеску привітав від імені української делегації Ж.-К.Міньйона (Франція) у зв’язку з підтримкою групою ЄНП його кандидатури на посаду Президента ПАРЄ, вибори якого відбудуться під час січневої частини сесії ПАРЄ 2012 року (згідно з існуючими правилами ротації право на висунення кандидатури на посаду Президента ПАРЄ під час наступних виборів переходить до групи Європейської народної партії). Голова української делегації також підписав офіційний лист - висунення представника ЄНП на посаду Президента ПАРЄ.

Голова української делегації отримав лист від Ж.-К.Міньйона, у якому останній висловив вдячність за вітання і підтримку у зв’язку із висуненням його кандидатури на посаду Президента Асамблеї.

Члени української делегації І.Попеску, О.Білозір та О.Плотніков разом з парламентаріями інших країни підписали ініційоване австрійськими депутатами подання на підготовку резолюції щодо надання італійській, німецькій та російській мовам статусу офіційних мов ПАРЄ.

Українська делегація взяла участь в офіційному відкритті у Палаці Європи виставки українського художника В.Севастьянова.

Висновки та пропозиції

1. Робота членів української делегації як під час засідань політичних груп і комітетів, так і самої сесії Асамблеї була активною та результативною.

2. Завдяки проведеній інформаційно-роз’яснювальній роботі серед членів Асамблеї дискусії стосовно ситуації в Україні були переведені в конструктивне і неупереджене річище, що сприяло виваженому сприйняттю Асамблеєю подій навколо судових процесів колишніх представників української влади.

3. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації, Міністерству закордонних справ України та Постійному представництву України при Раді Європи за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.

4. У зв’язку з рішенням Комітету ПАРЄ з питань дотримання обов’язків і зобов’язань країнами-учасницями Ради Європи (Моніторинговий комітет) направити в Україну (мм. Київ, Одеса) з 1 по 4 листопада 2011 року співдоповідачок по Україні М.Репс та М.Пурбе-Лундін доручити Апарату Верховної Ради України надати делегації ПАРЄ відповідне сприяння.

5. Враховуючи винесення на обговорення січневої частини сесії Асамблеї 2012 року питання про функціонування демократичних інституцій в Україні, делегація вважає за необхідне:

5.1. Доручити відповідним комітетам Верховної Ради України активізувати роботу з опрацювання положень Резолюції 1755 (2010) ПАРЄ «Функціонування демократичних інституцій в Україні» в розрізі необхідності здійснення реформ національного законодавства та надати делегації інформацію про виконану роботу в цьому напрямі до кінця поточного року;

5.2. Рекомендувати Кабінету міністрів України доручити центральним органам виконавчої влади прискорити виконання Плану заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи, та надати делегації інформацію про виконану роботу в цьому напрямі до кінця поточного року;

5.3. Доручити Апарату Верховної Ради України забезпечити фінансування відрядження до м. Страсбург (Французька Республіка) для участі у січневій частині сесії ПАРЄ 2012 року разом з Постійною делегацією двох кваліфікованих перекладачів (англійської та французької мов);

5.4. обов’язкову участь Міністра юстиції України О.В.Лавриновича на черговому засіданні Моніторингового комітету ПАРЄ у разі відповідного запрошення з боку Комітету.

6. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання та врахування у роботі до комітетів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.

Голова Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ

І. ПОПЕСКУ