ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Першої частини сесії ПАРЄ 2012 року

м. Страсбург, 23-27 січня 2012 року

Загальна інформація

В роботі Першої частини сесії ПАРЄ 2012 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї РЄ: І.Попеску (керівник делегації), О.Герасим’юк (заступник керівника делегації), О.Білозір, О.Бондаренко, С.Головатий, С.Ківалов, Ю.Льовочкіна, В.Пилипенко, О.Плотніков, П.Симоненко, С.Соболєв, Є.Суслов та М.Шершун.

Роботу делегації забезпечував секретаріат у такому складі: керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступник завідувача відділу цього ж Управління Б.Криловецький та головний консультант Секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах О.Луканюк. Переклад здійснювали заступник завідувача відділу Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків І.Брусило, головний консультант цього ж Управління Ю.Мосолов та перекладач-синхроніст С.Саєнко.

Президентом Асамблеї був обраний французький парламентарій Ж.-К.Міньйон, а одним з віце-президентів втретє – керівник української делегації І.Попеску. Новообраному Президенту ПАРЄ був переданий вітальний лист від Голови Верховної Ради України В.Литвина.

Асамблея обрала Н.Мужнійкса (Латвія) Комісаром Ради Європи з прав людини терміном на 6 років (з 1 квітня 2012 року).

На засіданні Бюро членом Моніторингового комітету була затверджена кандидатура народного депутата України Ю.Льовочкіної.

Литовський депутат Е.Варейкіс від імені групи ЄНП поставив під сумнів повноваження української делегації з процедурних причин у зв’язку з тим, що, за його словами, три члена делегації (В.Пилипенко, В.Писаренко та О.Фельдман) не репрезентують парламентську опозицію, а отже, політичний баланс делегації порушено. Асамблея, тимчасово підтвердивши повноваження української делегації, адресувала це питання Комітету з правил процедури, імунітетів та інституційних справ для розгляду та підготовки, у разі виявлення порушень Регламенту ПАРЄ, відповідної Резолюції.

26 січня Президент Асамблеї Ж.-К.Міньйон поінформував парламентаріїв, що профільний Комітет, погодившись з аргументацією Голови української делегації І.Попеску, підтвердив повноваження членів української делегації. Разом із тим Асамблея постановила направити Голові Верховної Ради України листа з проханням прояснити питання стосовно політичної приналежності трьох згаданих членів української делегації (висновок Комітету додається).

Порядок денний сесії передбачав, серед іншого, обговорення таких питань: «Функціонування демократичних інститутів в Україні», «Право кожного брати участь у культурному житті», «Гарантування авторитету та ефективності Європейської конвенції з прав людини», «Ситуація в Білорусі», «Взяття до уваги завчасно висловлених побажань пацієнтів як захист прав та гідності людини», «Зміцнення прав жінок у всьому світі», «Російська Федерація між двома виборами» (за процедурою поточних дебатів) тощо.

Перебіг пленарних засідань

Асамблея розглянула і ухвалила звіт Бюро та Постійного комітету про діяльність ПАРЄ у міжсесійний період, у якому основна увага приділяється парламентським виборам в Марокко та Росії.

В рамках вільних дебатів виступив Голова української делегації І.Попеску, який, серед іншого, наголосив на необхідності створення в рамках Комітету з питань рівності та недискримінації підкомітету з прав нацменшин. А член української делегації О.Плотніков звернув увагу на перспективу нової хвилі світової економічної кризи та превентивних заходах із запобігання такого явища.

Асамблея заслухала доповідь Моніторингового комітету «Функціонування демократичних інститутів в Боснії і Герцеговині» (співдоповідачі – Ж.-К.Міньйон та К.Волдсет).

Під час обговорення представники політичних груп піддали критиці принципи Дейтонських угод, намагання окремих лідерів етнічних політичних сил створити дві або три держави на території БіГ та запропонували спрямувати зусилля Асамблеї на вирішення проблем пересічних громадян, що проживають на території країни.

За наслідками обговорення була ухвалена Резолюція, в якій, зокрема, зазначається, що 28 грудня 2011 року ухвалено рішення про призначення Голови Ради Міністрів БіГ. У цьому зв’язку Асамблея очікує, що уряд працюватиме в інтересах всього населення держави. Якщо до 15 березня 2012 року не буде досягнуто прогресу з питань, згаданих у цій Резолюції, Асамблея розгляне питання на квітневій частині сесії 2012 року про те, які додаткові заходи можуть знадобитися.

В обговоренні доповіді Комітету з питань культури, науки, освіти та ЗМІ «Право кожного на участь в культурному житті» (доповідач – М.Марлан-Мілітелло) взяв участь член Постійної делегації М.Шершун, який окреслив провідні завдання культурної політики для урядів держав-учасниць Ради Європи, а саме: необхідність розвитку культурної освіти в школах та забезпечення доступу всіх людей до передових досягнень культури та мистецтва.

Також М.Шершун підняв тему юридичного та технічного захисту авторського права, що набуває першочергового значення в нинішньому інформаційному суспільстві. Всі зазначені складові, за його словами, є передумовами формування критичного мислення громадян, яке є складовою їхнього культурного розвитку.

За наслідками обговорення члени Асамблеї ухвалили Рекомендацію, в якій викладені принципи політики забезпечення участі кожного у культурному житті, зокрема комплексний підхід, взаємодія між державним та приватним секторами, якнайширше використання мультимедійних технологій тощо.

Член Постійної делегації М.Шершун також виступив під час обговорення доповіді Комітету з юридичних питань та прав людини «Гарантування ефективності та авторитету Європейської конвенції з прав людини» (доповідач – М.-Л.Бемельман-Відек). Він підкреслив, що завантаженість ЄСПЛ є свідченням проблем національних систем судочинства держав-учасниць РЄ, тому він назвав проект Резолюції «внеском до реформування Європейського Суду з прав людини».

Також М.Шершун поінформував членів Асамблеї про заходи, які здійснюються в Україні з метою дотримання та виконання Європейської конвенції, серед яких нещодавнє утворення Комісії при Президентові України із запобігання тортурам, а також низка заходів, спрямована на покращення дієвості національної системи судочинства, що має призвести до зменшення кількості позовів до ЄСПЛ проти України.

За наслідками обговорення доповіді Асамблея ухвалила відповідні Резолюцію та Рекомендацію (додаються).

В першому з документів Асамблея, зокрема, закликає парламенти забезпечити моніторинг дотримання відповідною державою своїх міжнародних зобов'язань в галузі прав людини, як це передбачено Резолюцією 1823 (2011) «Національні парламенти - гаранти прав людини в Європі», а також забезпечити ефективний парламентський нагляд за виконанням рішень ЄСПЛ (Резолюція 1516 (2006) «Виконання рішень Європейського суду з прав людини»). Також Резолюція наголошує на ролі парламентів в розподілі бюджетних асигнувань, необхідних для забезпечення виконання рішень ЄСПЛ, ухвалених проти відповідної держави-учасниці.

Ухвалена Рекомендація, серед іншого, передбачає повне залучення парламентів держав-учасниць до Інтерлакенського процесу.

Асамблея розглянула доповідь «Ситуація в Білорусі», підготовлену та представлену А.Херкелем (Комітет з політичних питань та демократії).

В ході обговорення із зазначеного питання представники всіх політичних груп висловилися на підтримку доповіді як в частині оцінки нинішньої політичної ситуації в країні, так і стосовно цільових санкцій проти представників білоруської влади.

За підсумками дебатів були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація (додаються).

У першому документі Асамблея, серед іншого, висловлює стурбованість у зв’язку з погіршенням стану прав людини, громадянських та політичних свобод в Білорусі за останній рік, продовженням застосування білоруською владою практики залякування, довільного взяття під варту і адресного переслідування членів опозиції, незалежних ЗМІ, активістів громадянського суспільства та правозахисників, ув’язненням з політичних мотивів декількох колишніх кандидатів у президенти, активістів громадянського суспільства та видатних правозахисників, а також застосуванням смертної кари.

В Рекомендації Асамблея звертається до Комітету міністрів закликати держави-учасниці Ради Європи використовувати всі наявні політичні та дипломатичні важелі для того, щоб переконати владу Білорусі здійснити відповідні законодавчі ініціативи з тим, щоб привести національне законодавство у відповідність до міжнародно визнаних правозахисних стандартів, співпрацювати з Радою Європи, ОБСЄ, Європейським Союзом, а також з органами ООН, приєднатися до режиму адресних санкцій Європейського Союзу до тих пір, поки не будуть звільнені і повністю реабілітовані всі політичні в’язні, розширювати канали спілкування з представниками білоруського громадянського суспільства, незалежними ЗМІ та опозиційними силами тощо.

Депутати розглянули доповідь «Виконання обов’язків і зобов’язань Сербією» (співдоповідачі Моніторингового комітету Д.Харутюнан та І.Саар).

Підсумком дебатів стало ухвалення відповідної Резолюції (додається), у якій Асамблея вітає Сербію за значний прогрес, досягнутий за останні декілька років, особливо в напрямах регіонального співробітництва, взаємодії з Міжнародним кримінальним трибуналом по колишній Югославії, реформування виборчого законодавства та судової системи, децентралізації, підвищення рівня захисту прав меншин та інтеграції з ЄС.

Для завершення процедури моніторингу, на думку Асамблеї, необхідно досягти подальшого прогресу із забезпечення ефективної реалізації законодавства в таких сферах: створення незалежної та ефективної системи правосуддя та незалежних ЗМІ, боротьба з корупцією та з дискримінацією.

Комітет з соціальних питань, охорони здоров’я та справ сім’ї представив на розгляд Асамблеї доповідь «Взяття до уваги завчасно висловлених побажань пацієнтів, як засіб захисту прав та гідності людини» (доповідач – Х. Ксукла і Коста).

За підсумками дебатів були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація. В першому документі наголошується на тому, що предметом уваги документу не є евтаназія, і зазначається, що відповідно до статті 8 Європейської конвенції з прав людини будь-які медичні втручання стосовно людей можливі тільки за умови отримання на це їхньої згоди. Жодні маніпуляції стосовно дієздатних дорослих пацієнтів неприпустимі, а їхня воля, якщо вона була чітко висловлена, повинна неухильно виконуватися, навіть якщо це стосується відмови від лікування.

В Рекомендації зафіксована позиція Асамблеї, що для держав-учасниць дуже важливо досягти швидкого прогресу у приєднанні до Конвенції із захисту прав та гідності людини стосовно використання досягнень біології та медицини та Рекомендації КM про принципи, що стосуються доручень і завчасних розпоряджень на випадок втрати дієздатності та виконання стандартів, закріплених ними, і що необхідно у подальшому розвивати стандарти Ради Європи в цій сфері.

В дебатах із зазначеної проблематики через брак часу не зміг виступити народний депутат М.Шершун, тому його виступ було передано до Секретаріату Асамблеї для включення в офіційний протокол засідання.

Асамблея обговорила за поточною процедурою ситуацію у Російській Федерації між виборами.

В ході дебатів А.Грос (Швейцарія, Група соціалістів) привернув увагу членів Асамблеї до факту, що нинішній сплеск громадянської активності в Росії є першим з 1993 року, і ще півроку тому важко було б уявити такі події в Москві. Приводами для цього стали, за його словами, два чинники. По-перше, 2 найголовніші політичні фігури Російської Федерації забули про те, що влада не є їхньою приватною власністю. По-друге, принаймні 10 мільйонів неіснуючих голосів були додані до результату правлячої партії «Єдина Росія» на парламентських виборах 4 грудня 2011 року. Це призвело до масового відчуття приниження гідності серед росіян.

Виступаючи від Альянсу лібералів та демократів «За Європу» К.Лундрген (Швеція) зазначила про відповідальність самої Асамблеї в тому, що Організація за останні 7 років не спромоглася заслухати доповідь про виконання Російською Федерацією своїх зобов’язань. За цей час зрушень у напрямку демократії в цій країні не спостерігалось. За її словами, демократичне середовище залежить від духу довіри, тому коли люди відчувають, що до них не дослухаються, відбувається насилля, що є викликом для всієї Європи.

Т.Кокс (Нідерланди, Група об’єднаних європейських лівих) поінформував про фальсифікації та підтасовки, свідком яких він став у складі місії міжнародних спостерігачів. Разом із тим він у позитивному контексті зауважив про те, що Московська мерія санкціонувала акції, заплановані опозицією на 4 лютого цього року. Т.Кокс висловив сподівання, що не буде чинитися тиск на національних та міжнародних спостерігачів під час президентських виборів 4 березня 2012 року.

Г.Фрунда (Румунія, Група Європейської народної партії) підкреслив, що Росія наразі перебуває у стані політичної та суспільної трансформації. Кількість підписів, необхідних для реєстрації партії зменшено до 45 тисяч в адміністративному окрузі, влада взяла зобов’язання, що губернатори будуть обиратися населенням напряму. Асамблея, за його словами, повинна зважати на свої моніторингові функції, задані ще 1996 року, коли Росія під час вступу до Ради Європи взяла зобов’язання у системі правосуддя, виборчої системи, були встановлені чіткі вимоги до формування та діяльності самої парламентської делегації.

В обговоренні питання взяв участь Голова української делегації І.Попеску, який підкреслив, що з 1686 скарг, які надійшли за результатами волевиявлення російських громадян, підтвердження викладених фактів знайшлося у 195 з них. Також виявилися підстави для порушення кримінальних справ у 31-му випадку. В перерахунку на 96 тисяч виборчих дільниць ця кількість є дуже незначною. Тому організація та проведення парламентських виборів в Росії заслуговує в цілому на позитивну оцінку, про що йдеться і у висновках міжнародних місій спостерігачів.

Також він відмітив, що провладна партія втратила багато мандатів, що свідчить про часткову переорієнтацію настроїв виборців. Насамкінець І.Попеску висловив сподівання, що російська влада врахує зауваження та пропозиції міжнародних спостерігачів при проведенні президентських виборів, а Асамблея не матиме підстав для розгляду цього питання в негативному контексті.

Комітет з питань рівності та недискримінації представив на розгляд Асамблеї для спільного обговорення доповіді «Просування прав жінок в усьому світі» (доповідач – Л. Ерр) та «Просування Конвенції Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством» (доповідач – Х. Мендес Бота).

Л.Ерр відмітила, що жінки виконують приблизно ¾ всіх обсягів робіт, разом із тим лише 2% власності у світі належить жінкам. Тому доцільно скоротити застереження до договорів, що стосуються подолання дискримінації жінок, особливо в питаннях економічної нерівності та доступу до політичного і публічного життя. За словами депутата, досі багато жінок не мають доступу до освіти, системи охорони здоров’я, зайнятості тощо. 3 мільйони жінок живуть в державах, які взагалі не мають правового забезпечення боротьби з побутовим насиллям. 8-35% жінок в державах-учасницях Ради Європи хоча б раз були жертвами насилля. Тому потрібно на міжнародному рівні мати документ, який би містив не лише механізм протидії насиллю, торгівлі людьми, але й визначав би цілі діяльності в цій сфері.

Х.Мендес Бота, серед іншого, позитивно оцінив уряд України, який одним серед перших підписав Європейську конвенцію щодо запобігання та протидії насильству щодо жінок, та закликав 30 держав-учасниць РЄ, які ще не підписали Конвенцію, зробити це якнайшвидше.

В дебатах взяла участь член української делегації О.Бондаренко, яка наголосила на важливості ратифікації згаданої Конвенції для України, а також поінформувала членів Асамблеї про підготовку Робочою групою, створеною при Комітеті з прав людини з ініціативи очолюваного нею підкомітету, відповідних законопроектів у розвиток положень Конвенції.

За результатами обговорення були ухвалені відповідні резолюції.

Резолюція «Просування прав жінок в усьому світі» констатує, що до 2015 року Цілі тисячоліття ООН навряд чи будуть досягнуті попри ухвалену Пекінську Декларацію. У цьому контексті Асамблея закликає держави-учасниці Ради Європи враховувати гендерний вимір при розробці політики в усіх сферах через механізми гендерного мейнстрімінгу та гендерного бюджетування, створити систему обчислення економічних втрат суспільства від всіх форм дискримінації та насилля, а також заохочувати дослідження цих сфер.

У Резолюції «Просування Конвенції Ради Європи про запобігання та боротьбу з насильством щодо жінок та домашнім насильством» Асамблея закликає держави-учасниці не вносити застережень до Конвенції під час приєднання або ратифікації. Резолюція містить заклик до національних парламентів провести слухання на тему Конвенції, а також докласти всіх зусиль для якнайшвидшої її ратифікації.

Асамблея обговорила доповідь Моніторингового комітету «Функціонування демократичних інститутів в Україні».

Співдоповідачка Моніторингового комітету М.Репс (Естонія, Альянс лібералів і демократів «За Європу») відмітила, що Асамблея має серйозні сумніви щодо легітимності судового переслідування лідерів опозиції. За її словами, попри застереження Асамблеї, ситуація щодо демократизації та реформування у сферах, визначених вступними зобов’язаннями України, не поліпшилася, викликають занепокоєння питання щодо незалежності суддів, а також щодо рівності між сторонами обвинувачення та захисту в системі правосуддя, за якої обвинувачення виграє близько 85% справ.

Разом з цим, М.Репс привітала ухвалення низки законодавчих актів, які вона назвала кроком вперед на шляху демократизації.

Співдоповідачка М.Пурбе-Лундін (Швеція, Група Європейської народної партії) запропонувала Україні допомогу на шляху до демократії, оскільки як теперішній, так і попередній уряди більше говорили, ніж робили для демократизації держави.

За її словами, Конституція потребує негайних змін, рівність між обвинуваченням та захистом повинна бути забезпечена, кримінальне переслідування за політичну діяльність є неприпустимим.

М.Пурбе-Лундін акцентувала увагу на тому, що у доповіді йдеться про стан здоров’я Ю.Луценка та О.Іващенка, який постійно погіршується, Ю.Тимошенко переведена у жіночу колонію, де ведеться безперервне відеоспостереження. Також, на думку депутата, всім опозиційним політикам необхідно дозволити безперешкодно взяти участь у виборах.

П.Омцігт (Нідерланди, група Європейської народної партії) висловив жаль з того приводу, що українська влада не почала рух в напрямку демократизації і зауважив, що попри той факт, що Ю.Тимошенко та інші колишні міністри могли припуститися помилок, не було забезпечено справедливого судового розгляду, захист не мав доступу до матеріалів справ і загалом влада зацікавлена в усуненні політичних опонентів.

На думку депутата, необхідно швидко реформування виборчої системи та системи юстиції, а Асамблея повинна визначити терміни, коли це станеться.

Б.Борзе (Франція, Група соціалістів) констатувала, що Україна за 17 років після вступу до Ради Європи схожа скоріше не на учня, а пацієнта цієї міжнародної організації, і маючи європейські орієнтири, повинна розпочати докорінні реформи, зокрема реформу виборчого кодексу, якої, на жаль, не відбудеться до виборів у жовтня 2012 року.

У позитивному ключі вона відмітила, що наша країна вже не перешкоджає поставкам газу, намагається укласти угоду про вільну торгівлю з ЄС.

П.Бакір (Туреччина, Група європейських демократів) підкреслила, що Україна робить великий внесок у забезпечення стабільності в регіоні, закликала до співробітництва стосовно реформування системи правосуддя, висловила сподівання, що український уряд відгукнеться на занепокоєність Європи. Торкаючись справи Ю.Тимошенко, П.Бакір висловила думку, що це питання перебуває у центрі уваги, і незважаючи на допущені певні помилки, суд повинен бути справедливим.

М.Матеупі (Андорра, Альянс лібералів і демократів «За Європу») підкреслила, що Україна є демократичною державою, разом із тим питання верховенства права потребує подальшого опрацювання за підтримки Асамблеї. Парламентарій зазначила, що необхідно й надалі сприяти появі політиків, які віддані ідеалам Ради Європи, а також невідкладно провести конституційну реформу.

Народний депутат Ю.Льовочкіна зосередилась на пріоритетах діяльності нинішнього уряду України, поінформувала членів ПАРЄ про проведення адміністративної реформи та реформування державної служби, активну підготовку до конституційних змін, підкреслила, що 366 народних депутатів України підтримали Закон «Про вибори», де передбачається змішана система виборів, і нагадала, що боротьба з корупцією затверджена відповідною Державною стратегію до 2013 року, але постійно наштовхується на супротив політиків-популістів.

М.Шершун зупинився на окремих пунктах проекту Резолюції. Так, він обґрунтував неможливість виключення статей 364 та 365 з Кримінального кодексу, оскільки це призведе до порушення міжнародних зобов’язань України в рамках ООН. Крім того, це єдині статті, які забезпечують покарання чиновників за корупційні злочини.

М.Шершун підтримав ідею ухвалення Єдиного виборчого кодексу, але назвав ці дії передчасними, оскільки ще не існує законів про всеукраїнський та місцевий референдуми.

Керівник української делегації І.Попеску нагадавши про аналогічну доповідь 2010 року, поінформував про позитивні зрушення за останній рік, а саме: розробка Кримінально-процесуального кодексу, який стане підґрунтям для ухвалення нових законів про адвокатуру та прокуратуру відповідно до стандартів Ради Європи, антикорупційні заходи, скасування дискримінаційних норм щодо мов національних меншин. Також І.Попеску висловив підтримку поправкам, представленим членами української делегації.

С.Соболєв звинуватив керівництво держави у корупції, зазначив, що ситуація щодо Ю.Тимошенко є не лише її особистою справою, але зачіпає всю Європу. С.Соболєв засудив цілодобовий відеозапис в камері Ю.Тимошенко та несвоєчасне надання їй медичної допомоги.

О.Плотніков визначив за основну мету доповіді проаналізувати досягнення та проблеми у сфері виконання Україною своїх обов’язків та зобов’язань. Він підкреслив, що Президент України В.Янукович у 2010 році ухвалив план виконання обов’язків України перед Радою Європи до 2015 року, проінформував членів Асамблеї про діяльність Комісії по боротьбі з тортурами, постійну співпрацю Групи експертів при Президентові України з Венеціанською комісією.

Він позитивно охарактеризував ухвалення законів «Про доступ до публічної інформації», «Про засади запобігання та боротьби з корупцією», нещодавнє внесення проекту Кримінально-процесуального кодексу до парламенту і висловив упевненість, що ці починання мають великий потенціал та матимуть позитивний результат в майбутньому.

Член української делегації О.Бондаренко наголосила на політичному цинізмі діючої влади, оскільки, за її словами, шляхом кримінального переслідування влада вдається до політичної помсти і намагається позбутися опонентів. О.Бондаренко зазначила, що прикладом цьому є засудження за політичні рішення Юлії Тимошенко і наголосила на відсутності незалежності суддів в Україні.

Крім того, О.Бондаренко заявила про застосування психологічних тортур проти Ю.Тимошенко - цілодобового відеоспостереження та ввімкненого світла, фільмування в камері, незважаючи на протести Ю.Тимошенко, відмови у медичному огляді незалежними експертами тощо.

О.Бондаренко наголосила, що в разі, якщо українська влада не зважатиме на Резолюцію ПАРЄ, є сенс застосувати санкції проти «тих, хто руйнує демократію та права людини».

Народний депутат В.Пилипенко не встиг взяти участі в дискусії, тому його виступ в був переданий до Секретаріату ПАРЄ для внесення до стенограми засідання.

За наслідками обговорення була ухвалена Резолюція: «за» - 69 голосів, «проти» - 8 голосів, «утримались» - 14 (переклад Резолюції додається).

Асамблея розглянула доповідь «Примусове переміщення населення як порушення прав людини» (доповідач – Е.Варейкіс, Комітет з юридичних питань та прав людини).

За підсумками дебатів була ухвалена відповідна Резолюція, у якій Асамблея різко засуджує всі форми примусового переміщення населення і звертається до країн-учасниць прийняти міжнародні правові інструменти, які регулюють зазначену проблематику.

Парламентарії заслухали доповідь Н.Мемечан від Комітету з питань міграції, біженців та народонаселення «Демографічні тенденції в Європі: перетворення викликів на можливості».

В ухваленій за підсумками обговорення Резолюції зазначається, що європейське населення зменшується і старішає. Проте Європа має можливості за цих умов залишатися економічно та політично впливовим регіоном через реалізацію програм із заохочення створення сімей, забезпечення можливостей для освіти та безперервного навчання, боротьби із дискримінацією за віковими ознаками.

Виступи запрошених осіб

Депутати заслухали Генерального секретаря РЄ Т. Ягланда, який зосередився на основних досягненнях РЄ за минулий рік, а саме: підготовка Конвенції із запобігання та боротьби з насильством проти жінок та побутового насильства та Конвенції Медікрим, заходи із забезпечення доступу народу рома до державних послуг, політика взаємодії РЄ з країнами сусідами, зокрема Тунісом та Марокко тощо. Генсек також окреслив коло питань, на які необхідно звернути особливу увагу у 2012 році: вільні та справедливі вибори, свобода ЗМІ та незалежна та ефективна судова система.

У своєму виступі Т.Ягланд привітав волю української влади поглиблювати співробітництво з РЄ в різних сферах, зокрема із розробки проекту нового Кримінально-процесуального кодексу (не зважаючи на певні занепокоєння, викликані судовим процесом на Ю. Тимошенко).

До членів Асамблеї звернувся Міністр у справах Європи Великобританії Д.Лідінгтон, який детально окреслив діяльність очолюваного ним Комітету міністрів в рамках пріоритетного для головування Великобританії напряму – реформування Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) як наріжного каменю захисту прав людини.

До парламентаріїв звернувся Міністр закордонних справ Грузії Г.Вашадзе, який поінформував про перебіг реформ в Грузії в таких напрямах, як державне управління, забезпечення демократичних стандартів та приведення національного законодавства, зокрема антикорупційного, у відповідність до стандартів РЄ, зауваживши при цьому, що подальший прогрес можливий за умов поглиблення взаємодії з європейськими інститутами.

Міністр також торкнувся питання наслідків російсько-грузинської війни, підтримав нинішнє реформування Ради Європи та висловив сподівання на скорішу участь білоруських парламентаріїв в роботі Асамблеї.

Парламентська асамблея заслухала Президента Фінляндії Т.Халонен, яка звернула увагу на зростання нерівності, дискримінації та нетерпимості - головних викликів, з якими стикаються сучасні суспільства, зупинилася на питанні стосовно важливості забезпечення участі народу рома у процесі прийняття рішень, наголосила на важливості реформування Європейського суду з прав людини, торкнулися останніх подій у Північній Африці та на Близькому Сході тощо.

Перед Асамблеєю виступив Прем’єр-міністр Великобританії Д.Камерон, який озвучив амбітну програму британського головування у Комітеті міністрів РЄ, що передбачає посилення місцевої демократії, боротьбу з дискримінацією та зміцнення верховенства права. Основну увагу британці приділятимуть реформуванню ЄСПЛ через конкретні заходи в цьому напрямі, як-от: покращення процедури призначення суддів, забезпечення збалансованості у взаємодії між національними судами і Європейським судом з тим, щоб залишити у сфері відповідальності ЄСПЛ справи стосовно найбільш серйозних порушень прав людини тощо.

До Асамблеї звернувся Комісар Ради Європи з прав людини Т.Хаммарберг, який завершує свою шестирічну каденцію 31 березня 2012 року, із доповіддю, в якій окреслив основні напрями своєї діяльності. За його словами, Рада Європи доклала масу зусиль задля «теоретичного та риторичного обґрунтування прав людини», тому настав час для практичного втілення доробок. Він висловив жаль з приводу того, що системи правосуддя в окремих державах не функціональні та не працюють на захист прав громадян, наголосив на тому, що корупція, політичне втручання та нестача ресурсів руйнують незалежність та довіру до правосуддя, висловив занепокоєння у зв’язку із повідомленнями про тиск на ЗМІ, який шкодить їхній незалежності, застеріг від подальшого зростання негативного ставлення до шукачів притулку та мігрантів, назвав головним завданням для держав-учасниць Ради Європи покращення умов життя людей похилого віку.

Зустрічі, протокольні заходи

Голова української делегації І. Попеску ініціював зустріч з доповідачками Моніторингового комітету по Україні М.Репс та М.Пурбе-Лундін, в якій також взяли участь члени Постійної делегації Ю.Льовочкіна та О.Плотніков. Українські парламентарії обговорили з європейськими колегами можливі поправки до Резолюції «Функціонування демократичних інститутів в Україні».

Відбувся робочий ланч від імені Голови Постійної делегації в приміщенні Постійного представництва України при Раді Європи на честь членів Делегації парламенту Фінляндії. Під час заходу було обговорено напрямки співпраці двох сторін в рамках діяльності ПАРЄ, відбувся обмін думками щодо питань порядку денного січневої частини сесії Асамблеї.

І.Попеску провів окремі зустрічі із кандидатами на посаду Комісара Ради Європи з прав людини П.Монетте (Бельгія) та Н. Мужнійксом (Латвія). Також члени української делегації зустрілися з кандидатом від Нідерландів Ф.Тіммермансом. В ході зустрічей кандидати представили принципи своєї діяльності на цій посаді в разі обрання.

Відбулася зустріч І.Попеску з Президентом ПАРЄ Ж.-К.Міньйоном, в ході якої керівник української делегації привітав французького колегу з обранням і висловив подяку за конструктивну позицію по «українському питанню».

Висновки та пропозиції

1. Робота членів української делегації як під час роботи сесії Асамблеї була активною та результативною.

2. Завдяки поправкам, внесеним до проекту Резолюції «Функціонування демократичних інститутів в Україні», а також роз’яснювальній роботі народних депутатів України під час засідань політичних груп та окремих зустрічей з європейськими колегами, ухвалений документ набув більш збалансованого, виваженого та конструктивного характеру.

3. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації, Міністерству закордонних справ України та Постійному представництву України при Раді Європи за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.

4. У зв’язку з висновком Комітету з правил процедури, імунітетів та інституційних справ «Оскарження з процедурних причин досі не ратифікованих повноважень української парламентської делегації» делегація вважає за необхідне дати доручення Апарату Верховної Ради України підготувати та надіслати до Секретаріату ПАРЄ інформацію стосовно політичної приналежності трьох членів української делегації в Асамблеї (В.Писаренка, О.Фельдмана та В.Пилипенка).

5. Враховуючи ухвалення Резолюції про функціонування демократичних інститутів в Україні, делегація вважає за необхідне:

5.1. Доручити відповідним комітетам Верховної Ради України активізувати роботу з опрацювання положень Резолюції ПАРЄ 2012 року «Функціонування демократичних інститутів в Україні» в розрізі необхідності здійснення реформ національного законодавства;

5.2. Рекомендувати Міністерству юстиції України оперативно інформувати делегацію про стан реалізації Плану заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи.

6. У зв’язку з рішенням Комітету ПАРЄ з питань дотримання обов’язків і зобов’язань країнами-учасницями Ради Європи (Моніторинговий комітет) направити в Україну у березні 2012 року співдоповідачок по Україні М. Репс та М. Пурбе-Лундін делегація пропонує доручити Апарату Верховної Ради України надати делегації ПАРЄ відповідне сприяння.

7. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання та врахування у роботі до комітетів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.