ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Другої частини сесії ПАРЄ 2012 року

м. Страсбург, 23-27 квітня 2012 року

Загальна інформація

В роботі Другої частини сесії ПАРЄ 2012 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї РЄ: І.Попеску (керівник делегації), О.Герасим’юк (заступник керівника делегації), О.Білозір, О.Бондаренко, С.Головатий, С.Ківалов, Ю.Льовочкіна, В.Пилипенко, О.Плотніков та С.Соболєв. Роботу делегації забезпечував секретаріат у такому складі: керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступник завідувача відділу Б.Криловецький та головний консультант цього ж Управління Ю.Мосолов.

Порядок денний сесії передбачав, серед іншого, обговорення таких питань: загиблі у Середземному морі, рівність між жінками та чоловіками як умова для успіху «арабської весни», підтримка активного громадянства у Європі, добре управління та етика у спорті, потреба у боротьбі з договірними матчами, захист свободи висловлювання та інформації в Інтернеті та онлайн-ЗМІ, ситуація у Сирії (за процедурою термінових дебатів), майбутнє Європейського суду з прав людини та Брайтонська декларація (за процедурою поточного обговорення), ситуація щодо тимчасово переміщених осіб та осіб, що повернулися, у Північнокавказькому регіоні, заходи Комітету міністрів у зв’язку з діяльністю Парламентської асамблеї, підтримка належної політики стосовно «податкових гаваней», гідні пенсії та ін.

23 квітня Бюро Асамблеї уповноважило співдоповідачів Моніторингового комітету М. де Пурбе-Лундін та М.Репс здійснити черговий візит до України з 14 по 18 травня ц.р.

23 квітня під час засідання Моніторингового комітету М. де Пурбе-Лундін та М.Репс представили звіт за результатами візиту в Україну наприкінці березня ц.р.

26 квітня Генеральний секретар Ради Європи Т.Ягланд на прес-конференції, присвяченій ситуації щодо нібито побиття Ю.Тимошенко, розповсюдив відповідну заяву (додається) та відповів на низку питань. За його словами, розслідування обставин справи повинно відбутися в інтересах України і мати неупереджений характер. Коментуючи питання стосовно подання Ю.Тимошенко позову до Європейського суду з прав людини, Генеральний секретар уникнув будь-яких оцінок і наголосив на необхідності дочекатися рішення Суду.

27 квітня керівник української делегації І.Попеску взяв участь у засіданні Бюро Асамблеї, на якому було ухвалено рішення сформувати делегацію із спостереження за парламентськими виборами в Україні у складі 30 парламентаріїв. І.Попеску поінформував колег про порядок реєстрації таких місій у ЦВК.

27 квітня члени Бюро ПА Ради Європи обговорили питання щодо можливості прийняття Заяви Бюро про стан здоров’я Ю.Тимошенко. У цьому зв’язку керівник української делегації поінформував про доручення Президента України, надане в межах компетенції Генеральній прокуратурі, стосовно ретельного вивчення всіх обставин, що супроводжували транспортування Ю.Тимошенко з Качанівської колонії до лікарні, а також нагадав про візит співдоповідачок Моніторингового комітету до України у травні ц.р., однією із цілей якого є вивчення ситуації стосовно колишніх урядовців. За результатами обговорення Бюро перенесло розгляд питання стосовно ухвалення згаданої Заяви до з'ясування всіх обставин.

Члена української делегації С.Головатого було обрано Головою підкомітету з верховенства права Комітету ПАРЄ з юридичних питань та прав людини.

27 квітня віце-президент Асамблеї, головуючий на пленарному засіданні, Т.Кокс повідомив про серію вибухів у м. Дніпропетровськ. У цьому зв’язку він висловив глибоке занепокоєння, побажання скорішого одужання постраждалим та слова солідарності Голові української делегації І.Попеску. К.Кокс засудив тероризм та будь-які прояви екстремізму.

Перебіг пленарних засідань та засідань комітетів й політичних груп

Асамблея заслухала Президента ПАРЄ Ж.-К.Міньйона, який особливу увагу звернув на такі питання: ситуація у країнах-південних сусідах Ради Європи, які зазнали суттєвих перетворень в результаті подій «арабської весни», зокрема, політична конфронтація у Сирії, розвиток демократичних інститутів в Боснії та Герцеговини, реформування Європейського суду з прав людини, «заморожені конфлікти» в Європі, співробітництво між РЄ та Європейським Союзом.

Асамблея розглянула і ухвалила звіт Бюро та Постійного комітету про міжсесійну діяльність, у якому основний акцент було зроблено на президентських виборах в Росії.

Позиції політичних груп щодо останнього питання були представлені таким чином.

Представник Європейської народної партії Е.Варейкіс назвав вибори у Росії більш транспарентними та зрозумілими ніж попередні, але констатував досить повільний рух країни на шляху до демократичних перетворень і зростання зневіри громадянського суспільства до влади та ЗМІ.

Член Групи європейських демократів О.Ваксдал серед позитивних рис, якими позначилися вибори, назвав забезпечення більшого доступу кандидатів до медіа та політичних дебатів, серед негативних – складний процес реєстрації кандидатів та недотримання процедури підрахунку голосів на багатьох виборчих дільницях.

Схожу позицію висловила член Альянсу лібералів і демократів за Європу А.Брассьор, додавши при цьому, що громадянське суспільство у Росії не залучається до виборчих реформ.

За словами представника Групи соціалістів А.Гроса, Росія, зокрема громадянське суспільство, змінюється і цей процес слід розглядати в інтересах усієї Європи.

Один із кандидатів на посаду Президента РФ, член Групи об’єднаних європейських лівих Г.Зюганов назвав вибори нелегітимними у зв’язку з численними порушеннями у виборчому процесі.

В рамках вільних дебатів виступив Голова української делегації І.Попеску, який звернув увагу Асамблеї на тому, що, розробляючи різноманітні правові інструменти (наприклад, хартії та конвенції), та з метою недопущення застосування принципу подвійних стандартів, Рада Європи повинна передбачати чіткі уніфіковані механізми реалізації цих документів. На думку депутата, у зв’язку з тим, що наразі цей процес залишається в сфері компетенції національних урядів, які характеризуються різною ідеологічною приналежністю, реалізація прийнятих документів на національному рівні є нерівномірною.

Член української делегації О.Плотніков поінформував Асамблею про створення у Верховній Раді України міжфракційного об’єднання депутатів «Рівні можливості», метою якого, серед іншого, є законодавче забезпечення більшого представлення жінок у політичному процесі.

І.Попеску на засіданні Бюро Асамблеї підтримав пропозицію обговорити питання стосовно ситуації в Сирії. На думку народного депутата, слід вітати буд-які кроки, спрямовані на припинення протистояння та зменшення потоку біженців.

Крім того, І.Попеску на засіданні Групи соціалістів під час обговорення питання щодо свободи висловлювання в Інтернеті зазначив, що держави-учасниці повинні розробити механізм контролю за застосуванням свободи висловлювання в Інтернеті з метою унеможливлення поширення ксенофобських, расистських та шовіністичних ідей у світовій мережі.

Парламентарії розглянули доповідь "Загиблі у Середземному морі: хто винен?", підготовлену доповідачем Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб Т.Стрік.

За підсумками обговорення була прийнята відповідна Резолюція. У документі зазначається, що в центрі уваги Асамблеї знаходиться такий трагічний випадок: 26 березня 2011 року невеликий гумовий човен покинув Тріполі, маючи на борту 72 людини. 15 днів по тому човен викинуло на лівійський берег. Лише 9 осіб залишились живими. Особливим у цій трагедії є те, що човен подавав сигнали лиха, які проігнорували кілька риболовецьких суден, військовий вертоліт і великий військовий корабель.

Стурбована такими відомостями Парламентська асамблея провела власне розслідування, для того щоб визначити фактологічну сторону справи та коло тих, хто винен в ненаданні допомоги людям на цьому човні, а також запропонувала низку рекомендацій, спрямованих на унеможливлення повторення подібних інцидентів у майбутньому.

Доповідач Комітету з питань рівності та недискримінації Ф.Саїді представила на розгляд Парламентської асамблеї доповідь "Рівність між жінками та чоловіками: умова для успіху "арабської весни".

Підсумком дебатів із зазначеного питання стало прийняття відповідних Резолюції та Рекомендації.

У першому документі Асамблея констатує, що, незважаючи на відсутність значних позитивних зрушень у житті жінок з початку так званої "арабської весни", Марокко та Туніс розпочали процес конституційних та законодавчих реформ, метою яких є зміцнення рівності між жінками та чоловіками.

У Рекомендації пропонується ряд заходів для забезпечення ефективної імплементації відповідних законів та усунення правових та практичних перешкод, які обмежують доступ жінок до правосуддя.

Також парламентарії обговорили питання "Підтримка активного громадянства у Європі", підготовлене Комітетом з політичних питань та демократії (доповідач – граф Данді).

За підсумками обговорення була ухвалена відповідна Резолюція, у якій, серед іншого, містяться пропозиції державам-учасницям, з одного боку, вжити заходів для забезпечення обміну досвідом між містами та урядами з особливою увагою до практичних шляхів посилення партнерства, громадянства та гарного управління на місцевих рівнях, а, з іншого, встановити контакти з молодіжними радами для надання молоді можливості висловлюватися з політичної проблематики.

Парламентська асамблея провела спільне обговорення питань, підготовлених Комітетом з питань культури, науки, освіти та медіа: "Належне управління та етика в спорті" (доповідач – Ф.Рошблуан) та "Необхідність боротьби з договірними матчами" (доповідач – А.Брассьор).

В ході дебатів парламентарії висловлювали занепокоєння щодо майбутнього професійного спорту у Європі, зокрема, у зв’язку з поширенням в ньому корупції та шахрайства, що обумовлено значними фінансовими потоками, які циркулюють у цій сфері, недостатніми зусиллями із захисту прав спортсменів-мігрантів та спортсменів-дітей (К.Охлссон, Група соціалістів), відсутністю транспарентності в управлінні спортивними асоціаціями та небажанням спортивних функціонерів брати на себе відповідальність перед вболівальниками (М.Хенкок, Альянс лібералів і демократів за Європу), домінуванням фінансового чинника у визначенні результативності у спорті (Г.Лоукайдес, Група об’єднаних європейських лівих) тощо.

В ухваленій за підсумками обговорення Резолюції стосовно належного управління та етики в спорті Асамблея із занепокоєнням відзначає, що в глобалізованому світі спорту домінування суто фінансових міркувань створюють серйозну загрозу для етики спорту і збільшують ризик зловживань, а іноді і злочинів. Набувають поширення використання допінгів, випадків корупції та договірних матчів. Спортсмени перетворюються на предмет торгів.

Асамблея закликає країни-учасниці підтримати роботу Розширеної часткової угоди із спорту спільно з керівними органами спортивного руху з метою зміцнення фінансово-прозорої гри, забезпечення правового захисту молодих спортсменів та покращення управління спортивних інститутів.

Зазначене в першу чергу стосується футболу. Тому Асамблея звертається до ФІФА з проханням вжити необхідних заходів для того, щоб пролити світло на ті факти, які фігурують у різноманітних скандалах за останні роки, плямуючи імідж цієї асоціації та міжнародного футболу.

Також були прийняті Резолюція та Рекомендація (додаються) стосовно потреби у боротьби з договірними матчами. У першому документі зазначається, що для успішного протистояння такому явищу як договірні матчі держави-учасниці, спортивні організації, зокрема Міжнародний олімпійський комітет, та букмекерські оператори повинні координувати свою діяльність більш ефективно.

У Рекомендації Асамблея запрошує Комітет міністрів підтримати учасників Розширеної часткової угоди із спорту у підготовці конвенції, метою якої є встановлення законодавчих рамок та надійної платформи із співробітництва для збереження цілісності спорту та забезпечення верховенства права.

Парламентська асамблея розглянула доповідь Комітету з питань культури, науки, освіти та медіа "Захист свободи висловлювання та інформації в Інтернеті та онлайн-медіа" (доповідач – З.Постанян).

В прийнятій за підсумками обговорення Резолюції (додається) зазначається, що стаття 10 Європейської Конвенції з прав людини зобов’язує органи державної влади не обмежувати свободу висловлювання та інформації, але і тягне за собою зобов’язання держав-учасниць забезпечити, щоб ці фундаментальні права не порушувалися будь-якими неурядовими або приватними організаціями.

Доступ до медіа на базі ІКТ (інформаційно-комунікаційні технології) для кожної людини і суспільства в цілому визначається в основному приватними посередниками. Через складність корпоративних і технічних структур таких посередників, здебільшого їхню непрозору корпоративну локалізацію та співпрацю з корпоративними партнерами у інших країнах, користувачі можуть мати труднощі із забезпеченням судової юрисдикції.

Таким чином, держави-учасниці повинні заохочувати посередників засобів масової інформації на базі ІКТ створити саморегулюючі кодекси поведінки для забезпечення дотримання прав своїх користувачів на свободу висловлювання та інформації, а також забезпечити юрисдикцію національних судів у випадку порушень, відповідно до статей 10 і 13 Європейської Конвенції з прав людини.

У Рекомендації (додається), другому документі, прийнятому із зазначеної проблематики, Асамблея доручає Комітету міністрів розробити керівні принципи внутрішньої юрисдикції та правової й корпоративної відповідальності приватних компаній, які є посередниками в галузі ЗМІ на базі ІКТ, зосереджуючи таку діяльність, зокрема, на відповідальності посередників за функціонування Інтернет та онлайн-медіа.

Керівник української делегації І.Попеску взяв участь у засіданні Спільного комітету ПАРЄ, на якому обговорювалися такі питання: вибори заступника Генерального секретаря РЄ та реформування Європейського суду з прав людини.

Члени української делегації (І.Попеску, С.Головатий, С.Ківалов, В.Пилипенко, О.Плотніков) взяли участь в засіданні Комітету з юридичних питань та прав людини, порядком денним якого, серед іншого, передбачалось проведення слухань на тему: "Виконання Україною рішень Європейського суду з прав людини".

І.Попеску навів заходи законодавчого характеру, які вживає Парламент України для реалізації механізму захисту прав людини, зафіксованих у відповідній Конвенції, як-от: прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу, розгляд законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права особи на перегляд судових рішень та про гарантії держави щодо виконання судових рішень, внесення на розгляд законопроекту про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини та підготовка до внесення законопроектів про прокуратуру та про адвокатуру.

Керівник української делегації коротко охарактеризував прийнятий Кримінально-процесуальний кодекс як такий, що відповідає європейським стандартам, і звернув увагу на деякі новели зазначеного законодавчого акту, зокрема щодо тривалості розгляду справи та утримання під вартою.

На думку І.Попеску, введення в дію зазначеного законодавства впорядкує нормативно-правову базу України в сфери захисту прав людини та значно скоротить кількість звернень українських громадян до Європейського суду.

Крім того, народний депутат повідомив Комітет про виплати компенсації за рішеннями Європейського суду та охарактеризував прийнятий закон про судоустрій та статус суддів загалом та в частині забезпечення незалежності суддів.

В.Пилипенко поінформував членів Комітету про перебіг підготовки та прийняття КПК.

С.Ківалов як Голова Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя підкреслив, що Україна приділяє значну увагу рішенням Європейського суду з прав людини. За його словами, для національних суддів стало звичною практикою вивчати такі рішення та посилатися на них під час ухвалення власних рішень. Він також зупинився на тих законопроектах, підготовлених очолюваним ним Комітетом, які забезпечують виконання Україною рішень Страсбурзького суду.

С.Головатий поінформував колег про ті законопроекти, які були винесені на розгляд Венеціанської комісії, у засіданні якої народний депутат взяв участь 16-17 березня ц.р.

Парламентська асамблея заслухала за процедурою термінових дебатів доповідь Комітету з політичних питань та демократії "Ситуація в Сирії" (доповідач – П.Марченаро).

За підсумками обговорення була ухвалена відповідна Резолюція (додається), у якій Асамблея рішуче засуджує поширені, систематичні та значні порушення прав людини, які можна порівняти із злочинами проти людяності, що були вчинені з боку сирійських військових сил та спецслужб, а саме: використання сили проти цивільних осіб, довільні страти, вбивства та переслідування протестантів, примусові зникнення, тортури та сексуальне насилля, включаючи і по відношенню до дітей. Вона також засуджує порушення прав людини, вчинені деякими військовими угрупуваннями, що виступають проти режиму.

Асамблея вважає, що мирному плану Кофі Анана має бути надано усілякі можливості для успішної реалізації з метою уникнення повномасштабної громадянської війни в країні.

Парламентарії обговорили доповідь члена Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб Н.Дендіаса "Ситуація щодо внутрішніх переміщених осіб та осіб, що повернулися на місця постійного мешкання, в Північнокавказькому регіоні".

За підсумками дебатів була прийнята відповідна Резолюція (додається), мета якої - поліпшення гуманітарної ситуації щодо внутрішніх переміщених осіб, осіб, що повернулися на місця постійного мешкання, і біженців на Північному Кавказі.

У документі зазначається, що влада Російської Федерації доклала значних зусиль для надання допомоги вимушеним переселенцям на Північному Кавказі. Хоча ці зусилля і покращили життя багатьох переміщених осіб, значна кількість після майже двадцяти років переміщення користуються своїми правами не в повній мірі. Залишаються невирішеними проблеми стосовно доступу до належного житла, роботи, а також неефективного механізму компенсації за втрачену власність тощо.

Прийнятою Резолюцією Асамблея закликає Російську Федерацію докласти значних зусиль для забезпечення довгострокового рішення щодо переміщених осіб, що передбачає поліпшення збору даних та інформації, створення цільових програм для вирішення конкретних потреб зазначених осіб, моніторинг досягнення довгострокових рішень, а також активізацію зусиль в напрямку досягнення миру в регіоні.

За процедурою поточного обговорення парламентарії розглянули питання стосовно майбутнього Європейського суду з прав людини та Брайтонської декларації.

Парламентарії обмінялися думками щодо заходів, зафіксованих в Декларації і спрямованих на продовження реформування Європейського суду, зокрема стосовно започаткування принципу субсидіарності (тобто делегування певних повноважень національним судам), а також щодо участі парламентаріїв в цьому процесі.

В дебатах із зазначеного питання взяв участь член української делегації С.Соболєв, який наголосив, що проблеми в діяльності ЄСПЛ значною мірою обумовлені недоліками у національному законодавстві.

Як приклад народний депутат навів ситуацію в Україні. Так, за його словами, судову систему в нашій країні не можна назвати незалежною, а повноваження прокурора (у відповідності до нового Кримінально-процесуального кодексу) непропорційно зросли відносно повноважень сторони захисту.

Крім того, на думку С.Соболєва, “Україна не виконує рішення Європейського суду стосовно забезпечення Ю.Тимошенко належним лікуванням, а отже можна стверджувати, що влада ігнорує Конвенцію з прав людини”.

Член Комітету з питань Правил процедури, імунітетів та інституційних справ, народний депутат України С.Головатий представив на розгляд Асамблеї доповідь "Заходи Комітету міністрів у зв’язку з діяльністю Парламентської асамблеї".

Під час обговорення згаданого документу представник Групи європейських демократів К.Чоп заявив, що Парламентська асамблея повинна розробити механізм впливу на ті країни, які систематично не виконують рішення Страсбурзького суду. Як приклад він навів Україну, нагадавши, що у листопаді 2011 року та березні 2012 року Комітет міністрів ухвалив дві резолюції, у яких зазначається, що подальше затягування Україною із виконанням рішень ЄСПЛ становить загрозу Конвенції з прав людини.

У цьому зв’язку К.Чоп зауважив, що заходи КМ стосовно країн, які ігнорують рішення Суду, є недостатніми, і тому Асамблея повинна втрутитись в цей процес і у разі необхідності застосувати санкції.

Підсумком дебатів стало ухвалення відповідних Резолюції та Рекомендації.

У першому документі Асамблея вітає покращення в міжінституційному діалозі і вважає, що ця взаємодія повинна мати більш активний, відкритий та транспарентний характер завдяки практичному втіленню положень угоди "Поглиблений діалог між Парламентською асамблеєю та Комітетом міністрів", спільно прийнятій обома органами в 2009 році, та пропозицій Генерального секретаря Ради Європи, викладених в його доповіді 2010 року "Поглиблений діалог та співробітництво між Парламентською асамблеєю та Комітетом міністрів".

Асамблея вирішує започаткувати низку належних практик та процедур, щоб зміцнити взаємодію між Парламентською асамблеєю та Комітетом міністрів та оптимізувати вплив, ефективність та комплементарну природу їхньої роботи.

У Рекомендації Асамблея додатково до практичних заходів, визначених у відповідній Резолюції, рекомендує Комітенту міністрів зробити такі кроки: посилити процес консультування з Асамблеєю, забезпечити активне та детальне вивчення рекомендацій Асамблеї, забезпечивши практичні заходи з їхнього виконання, стосовно письмових запитань від членів Асамблеї встановити обмеження у шість місяців на відповідь, заохочувати голів груп доповідачів та робочих груп та тематичних координаторів підтримувати та розвивати регулярні робочі відносини з головами комітетів Асамблеї, доповідачами та доповідачами із загальних питань, які працюють у відповідних сферах тощо.

Парламентська асамблея розглянула питання, підготовлене Комітетом з соціальних питань, охорони здоров'я та сталого розвитку "Підтримка відповідної політики щодо "податкових гаваней" (доповідач – Д.В. дер Маелен).

В результаті обговорення зазначеної проблематики була ухвалена відповідна Резолюція, у якій констатується, що держави-учасниці втрачають мільярди доларів щорічно в результаті оборудок із ухилення від сплати податків та податкового шахрайства, чому сприяє функціонування офшорної фінансової системи. Ці податкові зловживання ставлять під загрозу ефективне управління, макроекономічну стабільність і соціальну згуртованість.

Резолюція висвітлює основні проблеми щодо "податкових гаваней", такі як: банківська таємниця, відсутність прозорості та ефективного громадського контролю, непрозорі методи бухгалтерського обліку в мультинаціональних компаніях.

В документі пропонуються заходи щодо підвищення контролю над офшорною фінансовою системою, гармонізації національних податкових режимів, корпоративної соціальної відповідальності та етики, податкової звітності та фінансової прозорості.

Парламентарії обговорили доповідь члена Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку Д.Жака "Гідні пенсії для всіх".

Підсумком дебатів стало ухвалення відповідних Резолюції та Рекомендації.

У першому документі наводяться приклади викликів демографічного розвитку, з якими стикаються європейські пенсійні системи: тенденція до старіння населення, середня тривалість життя значно перевищує пенсійний вік, дисбаланс між кількістю пенсіонерів та кількістю осіб працездатного віку, які фінансують пенсійну систему тощо.

Асамблея зазначає, що у сьогоднішньому контексті економічної та фінансової кризи національні програми жорсткої економії, прийняті багатьма державами-учасницями, не тільки б'ють по пенсійних системах, але призводять до появи нових форм соціальної нерівності між пенсіонерами.

У Рекомендації Парламентська асамблея просить Комітет міністрів закликати держави-учасниці: ратифікувати переглянуту Європейську соціальну хартію, зробити політичним пріоритетом аналіз, а при необхідності і перегляд своїх пенсійних систем, приймати, особливо у світлі сьогоднішньої фінансово-економічної кризи, рішучі заходи не тільки по забезпеченню стабілізації пенсійних систем, але і з гарантування гідних пенсій для всіх з урахуванням специфічної ситуації груп, які потребують особливого захисту, надавати ясну і зрозумілу інформацію про наявні варіанти вибору всередині національних пенсійних систем тощо.

Виступи запрошених осіб

Перед парламентаріями виступив Міністр у справах Європи Сполученого Королівства, Голова Комітету міністрів РЄ Д.Лідінгтон, який торкнувся тих питань, які перебувають в центрі уваги британського головування: порушення прав людини в Білорусі, статус Косово, заходи із зміцнення довіри між Молдовою та Придністров’ям, співробітництво Комітету міністрів з Росією відносно Чеченської Республіки, сприяння Вірменії у виконанні вступних зобов’язань, забезпечення гендерної рівності в Марокко та Тунісі, ескалація протистояння в Сирії, реформування Європейського суду з прав людини та наслідки прийняття Брайтонської декларації, гендерна рівність, розбудова регіональної та місцевої демократії, захист свободи слова в Інтернеті, поширення кіберзлочинності та ін.

Перед Асамблеєю виступив Міністр закордонних справ Марокко С.Д.Ел Отмані, який запевнив депутатів, що Марокко поділяє цінності Ради Європи і що країна має суттєвий потенціал для забезпечення верховенства права та сталого економічного розвитку.

За словами Міністра, не зважаючи на радикальні зміни та безлад у регіоні, марокканський уряд рухається шляхом реформ, що є відображенням віри народу в демократію та права людини.

Зустрічі, протокольні заходи

І.Попеску взяв участь у зустріч Президента ПАРЄ з головами національних делегацій. Народний депутат поінформував колег про те, що участь українських депутатів у засіданнях комітетів та пленарних засіданнях значно зросла. Він повідомив про заходи, які регулярно вживає Постійна делегація у зв’язку з діяльністю Асамблеї, як-от: готує звіти про перебіг пленарних засідань, розміщує ці звіти на офіційному веб-сайті Верховної Ради України та надсилає їх разом з прийнятими документами для відповідного опрацювання до державних органів влади. Крім того, І.Попеску запропонував розглянути можливість під час планування розкладу пленарних засідань Асамблеї, враховувати розклад засідань у національних парламентах, для забезпечення більшої участі парламентаріїв, а також узгодити розклад авіаційних рейсів, які відбувається транзитом через Париж, для поліпшення умов перельотів депутатів.

Члени української делегації – представники опозиції зустрілися з Президентом Асамблеї Ж.-К.Міньйоном.

Голова української делегації І.Попеску та Постійний представник України при Раді Європи М.Точицький також провели зустріч з Президентом ПАРЄ і передали прес-реліз, який було розміщено на офіційному веб-сайті Державної пенітенціарної служби від 24.04.2012 року, щодо порядку направлення Ю.Тимошенко на лікування до Центральної клінічної лікарні "Укрзалізниці" в м.Харків.

Українська делегація провела окремі зустрічі з кандидатами на посаду заступника Генерального секретаря РЄ: Ж.Штудманом (Швейцарія) та Г.Баттаіні-Драгоні (Італія).

Висновки та пропозиції

1. Робота членів української делегації під час роботи сесії Асамблеї була активною та результативною.

2. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації, Міністерству закордонних справ України та Постійному представництву України при Раді Європи за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.

3. Враховуючи можливе винесення на обговорення органів ПАРЄ питання щодо виконання Україною обов’язків та зобов’язань перед РЄ делегація вважає за необхідне:

3.1. Рекомендувати Верховній Раді Україні невідкладно прийняти закони про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права особи на перегляд судових рішень, про гарантії держави щодо виконання судових рішень, про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини;

3.2. Доручити відповідним комітетам Верховної Ради України активізувати роботу з опрацювання положень Резолюції ПАРЄ 2012 року «Функціонування демократичних інститутів в Україні» в розрізі необхідності здійснення реформ національного законодавства;

3.3. Рекомендувати Міністерству юстиції України оперативно інформувати делегацію про стан реалізації Плану заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи, та заходи, які вживаються Україною, щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини.

4. Делегація вважає за необхідне доручити Апарату Верховної Ради України надати сприяння у підготовці візиту в Україну співдоповідачів Моніторингового комітету ПАРЄ М.Репс та М.де Пербе-Лундін з 14 по 18 травня ц.р.

5. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання та врахування у роботі до комітетів Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.