ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Третьої частини сесії ПАРЄ 2012 року

м. Страсбург, 25-29 червня 2012 року

Загальна інформація

В роботі Третьої частини сесії ПАРЄ 2012 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї РЄ: І.Попеску (керівник делегації), О.Герасим’юк (заступник керівника делегації), О.Білозір, О.Бондаренко, С.Головатий, С.Ківалов, Є.Мармазов, О.Плотніков, С.Соболєв та М.Шершун. Роботу делегації забезпечував секретаріат у такому складі: керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступник завідувача відділу Б.Криловецький та головний консультант цього ж Управління Ю.Мосолов.

Затверджений порядок денний сесії передбачав обговорення таких питань: "Заходи сурової економії – небезпека для демократії та соціальних прав", "Втрачене молоде покоління: соціальні, економічні та політичні наслідки фінансової кризи", "Вплив економічної кризи на місцеві та регіональні влади в Європі", "Дискримінація за чисельними ознаками щодо жінок-мусульманок в Європі: за рівні можливості", "Криза демократії та роль держави в сьогоднішній Європі", "Образ мігрантів та біженців під час виборчих кампаній", "Дотримання обов’язків і зобов’язань Чорногорією", "Ситуація щодо правозахисників в країнах-учасницях Ради Європи", "Політичні перетворення в Тунісі", "Міграція ромів в Європі", "Недопустимість обмеження свободи пересування як покарання за політичні погляди", "Прогрес процедури моніторингу Асамблеї (червень 2011 року – травень 2012 року), за процедурою термінових дебатів – "Криза демократії в Єгипті", за процедурою поточного обговорення – "Європейські інститути та права людини в Європі".

25 червня відбулося засідання Бюро Асамблеї, в ході якого було ухвалено рішення збільшити кількість членів ад хок Комітету із спостереження за парламентськими виборами в Україні з 30 до 42 парламентаріїв та обрано керівником згаданого Комітету А.Гросса (Швейцарія, Група соціалістів).

26 червня на посаду Заступника Генерального секретаря Ради Європи було обрано пані Г.Баттаіні-Драгоні (Італія), Голова української делегації, І.Попеску передав вітального листа новообраному Заступнику Генерального секретаря Ради Європи.

Перебіг пленарних засідань та засідань комітетів й політичних груп

До парламентаріїв звернувся Президент Асамблеї Ж.-К.Міньйон, який торкнувся такої проблематики: економічна та фінансова криза в Європі та її вплив на політичну, економічну та соціальну сфери, Європейська конференція голів парламентів (м.Страсбург, 20-21 вересня 2012 року), взаємодія РЄ із Спеціальним представником ЄС з прав людини, наслідки "арабської весни", позитивний досвід цьогорічного чемпіонату Європи з футболу. Крім того, він висловив занепокоєння у зв’язку з незначним прогресом реформ в Україні та ув’язненням одного з лідерів української опозиції Ю.Тимошенко напередодні парламентських виборів.

25 червня відбулося засідання Бюро Асамблеї. Під час засідання, І.Попеску, серед іншого, звернув увагу на те, що заяви деяких європейських політиків про чисельні випадки расизму, ксенофобії та нетерпимості в Україні та інші провокаційні твердження, зроблені напередодні футбольного чемпіонату Євро-2012, не знайшли підтвердження, про що, зокрема, неодноразово говорили європейські вболівальники, які перебувають в нашій країні, і назвав неприпустимим використовувати подібну політично обумовлену риторику.

Асамблея розглянула і ухвалила звіт Бюро та Постійного комітету про міжсесійну діяльність (доповідач – Х.Б. Мота Амарал, Португалія, ЄНП).

Під час вільних дебатів парламентарії порушили такі теми: Косово, законодавче забезпечення права на мирні зібрання у Росії, ситуація в Сирії, екстремістські рухи у Європи, лобіювання тощо. Крім того, К.Волдсет (Норвегія, ЄД) окреслила проблему "в’язнів совісті", яка, за її словами, актуальна в деяких країнах-учасницях Ради Європи, зокрема Росії та Україні.

Асамблея провела спільні дебати із доповідей, підготовлених Комітетом з соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку: "Заходи сурової економії – небезпека для демократії та соціальних прав" (доповідач – А.Гунко, Німеччина, ОЄЛ), "Втрачене молоде покоління: соціальні, економічні та політичні наслідки фінансової кризи" (доповідач – Л.Волонте, Італія, ЄНП), "Вплив економічної кризи на місцеві та регіональні влади в Європі" (доповідач – А.Міл, Великобританія, СОЦ).

В дебатах, серед інших, взяв участь член української делегації М.Шершун, який підтримав ідею А.Гунко про необхідність перегляду державами-учасницями програм жорсткої економії з точки зору їхньої відповідності демократичним стандартам і захисту соціальних прав, із занепокоєнням відзначив, що ряд країн, які продовжують застосовувати програми жорсткої економії, не ратифікували такий важливий юридично обов'язковий документ як Переглянута Європейська соціальна хартія.

На думку М.Шершуна, проблему безробіття та низького рівня життя серед молоді не можна залишати без постійної уваги, інакше молодь почне підживлювати екстремістські рухи та злочинні групи.

Торкаючись питання впливу світової економічної кризи на місцеві та регіональні органи влади, народний депутат висловився за доцільність розширювати коло повноважень місцевих органів управління, особливо в економічній сфері, що дозволить своєчасно, минаючи тривалі бюрократичні процедури, стимулювати відновлення економіки в конкретних регіонах.

За підсумками дебатів були прийняті відповідні документи. У Резолюції стосовно заходів сурової економії із занепокоєнням зазначається, що обмежувальні підходи, які переважно полягають в скороченні бюджетних витрат на соціальні потреби, не можуть досягти своїх цілей із консолідації державних бюджетів, але здатні сприяти подальшому поглиблення кризи і підриву соціальних прав, оскільки вони позначаються переважно на найбільш уразливих категоріях населення.

Асамблея рекомендує глибоко переорієнтувати поточні програми жорсткої економії, не передбачаючи при цьому скорочення витрат в соціальній сфері, та вжити заходів, спрямованих на підвищення державних доходів шляхом збільшення оподаткування більш високих доходів, зміцнення податкової бази, підвищення рівня збору податків, ефективності податкового адміністрування і боротьби з податковим шахрайством і ухиленням від сплати податків.

Також у документі йдеться про те, що з метою подолання поточної кризи та забезпечення сталого економічного розвитку, замість підходу із суворої економії, енергійні заходи на користь відновлення економіки мають бути вжиті на основі створення нових робочих місць, рівного доступу до зайнятості та підтримки молодих людей в переході від навчання до професійної діяльності.

"Молодіжна проблематика" була відображена у відповідній Резолюції та Рекомендації.

У першому документі Парламентська асамблея засуджує серйозну дискримінацію стосовно молоді і глибоко стурбована тим фактом, що молоде покоління в Європі потрапляє у замкнуте коло: безробіття або неповна зайнятість – бідність - виключення з активного життя.

Асамблея застерігає, що у разі відсутності жодного суттєвого покращення, Європа ризикує не лише отримати "втрачене покоління" розчарованої молоді, але і підірвати свою політичну стабільність, соціальну єдність, правопорядок, а також свою довготривалу конкурентоспроможність і перспективи розвитку в глобальному контексті.

Асамблея пропонує ряд заходів із забезпечення поступової інтеграції молоді у суспільне життя через заохочення активної громадянської позиції, соціальний діалог, гарантування працевлаштування.

У другому документі Асамблея просить Комітет міністрів надати сприяння державам-учасницям в модернізації їхніх законодавчих та інституційних систем, в яких відображені питання молодіжної політики, для підсилення співробітництва у Європі і покращенні ефективності механізмів забезпечення доступу молоді до соціально-економічних прав і можливостей, закладених у Європейській конвенції з прав людини і переглянутої Європейської соціальної хартії.

У Резолюції стосовно впливу економічної кризи на місцеві та регіональні влади у Європі, серед іншого, зазначається, що більшість з цих влад відчули значні зменшення їхніх прямих прибутків і асигнувань, наданих їм з національних бюджетів.

Асамблея закликає держав-учасниці слідкувати за тим, щоб загальнонаціональні реформи стосовно місцевих і регіональних фінансів здійснювалися прозоро та із залученням до цього місцевих і регіональних властей.

Асамблея заслухала доповідь члена Комітету з питань рівності та недискримінації А.Кір’якіду (Кіпр, СОЦ) "Дискримінація за чисельними ознаками щодо жінок-мусульманок в Європі: за рівні можливості".

Підсумком обговорення із зазначеного питання стало прийняття відповідної Резолюції, якою, серед іншого, констатується, що в державах-учасницях Ради Європи, де іслам не є релігією більшості населення, мусульманські жінки часто стають жертвами стереотипів, так як їхні релігійні переконання розглядаються як єдиний визначальний елемент їхньої ідентичності. При цьому ЗМІ сприяють цьому явищу, повідомляючи про мусульманських жінок в основному як жертв так званих "злочинів честі" і в зв'язку з їхнім одягом.

У документі зазначається, що зазначений підхід не відображає складну реальність життя мусульманських жінок в Європі, багато з яких хочуть бути учасниками змін і розширення повноважень. Для цього повинен бути введений комплекс заходів із боротьби з дискримінацією. Крім того, насильство щодо жінок та насильство в сім'ї повинно бути вирішено за допомогою відповідної нормативно-правової бази, а також за рахунок далекосяжної інформаційно-просвітницької діяльності.

На засіданні Комітету з юридичних питань та прав людини, в якому брав участь член української делегації С.Ківалов, була прийнята доповідь К.Штрессера (Німеччина, СОЦ) "Визначення поняття "політичні в’язні", що обговорюватиметься в рамках жовтневої цьогорічної сесії ПАРЄ.

У засіданні Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб взяли участь народні депутати України О.Білозір та О.Бондаренко.

В ході розгляду питання "Управління викликами у сфері міграції та шукачів притулку на східному кордоні Європейського Союз" виступив доповідач А.Рігоні, який підкреслив, що у своїй майбутній доповіді значну уваги приділить Україні і Молдові.

За словами депутата, Європейський Союз намагається сприяти цим країнам в питаннях відповідності європейським міграційним стандартам. Проте в Україні проблемним залишається довготривалість адміністративної реформи та законодавчі прогалини у в цій сфері.

Також А.Рігоні поінформував членів Комітету, що відвідає Україну з ознайомчою місією 4-7 липня ц.р.

В рамках обговорення питання стосовно стану демократії у Європі Парламентська асамблея розглянула доповіді "Криза демократії та роль держави в сьогоднішній Європі" (доповідач від Комітету з політичних питань і демократії А.Гросс, Швейцарія, СОЦ) та "Образ мігрантів і біженців під час виборчих кампаній" (доповідач від Комітету з питань міграції, біженців і переміщених осіб Д.Думері, Бельгія, незалежна).

В дебатах, серед інших, взяв участь член української делегації М.Шершун, який закликав держави-учасниці зберігати розумний баланс між заходами із відновлення економіки та дотриманням соціальних стандартів.

На думку депутата, гідний рівень життя населення дозволяє зберігати сформовану систему цінностей, в тому числі забезпечувати дотримання принципів демократії. І навпаки, зниження рівня життя загрожує появою радикальних настроїв у суспільстві.

М.Шершун висловив упевненість, що державам слід посилити співпрацю з громадянським суспільством та місцевими органами влади, що дозволить сформувати комплексне розуміння соціальних проблем і виявити найбільші загрози для демократії.

За результатами обговорення із згаданої проблематики були ухвалені відповідні документи.

Так, у Резолюції стосовно кризи демократії Асамблея звертає увагу на те, що економічні катаклізми останніх років визначили межі влади демократії і загострили суспільну недовіру до цього політичного режиму.

Для захисту сталості європейської економічної та соціальної моделі Європа потребує подальшої демократизації, для чого у документі пропонуються шляхи із відновлення довіри громадян до демократичних інститутів, зокрема підтримка постійного діалогу в рамках Асамблеї для вироблення узгодженого плану дій.

Асамблея розглянула питання образу мігрантів і біженців під час виборчих кампаній, серед іншого, в підготовленій резолюції зазначається, що хоча держави-учасниці Ради Європи володіють правовими засобами для протидії ксенофобії та расистським висловлюванням, необхідна реальна стратегія боротьби з цими явищами, особливо в період передвиборчих кампаній, оскільки деякі кандидати і політичні партії мають звичай представляти мігрантів та біженців як загрозу і тягар для суспільства, що призводить до посилення негативної реакції суспільства на імміграцію та іммігрантів.

У документі, зокрема, містяться рекомендації щодо сприяння відкритій та відповідальній політичній дискусії, заохочення ЗМІ до більш збалансованих та справедливих висловлювань, а також надання виборчим комісіям право на санкції проти політичних лідерів, які до або під час виборчих кампаній використовують ксенофобську риторику.

Парламентарії провели дебати на тему "Виконання обов’язків і зобов’язань Чорногорією" (співдоповідачі – Ж.-Ш.Гардетто, Монако, ЄНП, та Н.Мемечан, Туреччина, АЛДЄ).

В ході обговорення цього питання перед Асамблеєю від імені Групи Альянс лібералів і демократів за Європу виступив член української делегації, колишній співдоповідач по Чорногорії С.Головатий, який, привітавши значні успіхи країни в багатьох сферах, вказав на ті напрями, які характеризуються незадовільним прогресом, як-от: виконання рекомендацій Венеціанської комісії, функціонування інституту Омбудсмена, конституційні зміни, зокрема в частині процедури призначення прокурорів та суддів.

Член української делегації О.Плотніков визнав важливу роль, яку відіграє Чорногорія для стабілізації ситуації в регіоні та виконання європейських ініціатив, привітав законодавчі заходи із забезпечення прав людини та запропонував перейти до пост-моніторингового діалогу з країною.

Підсумком дебатів стало ухвалення відповідної Резолюції. У документі Асамблея вітає Чорногорію у зв’язку із значним прогресом, зробленим останніми роками, зокрема стосовно співробітництва з Радою Європи, ратифікації 83 конвенцій, участі у багатьох регіональних та міжнародних ініціативах, а також високо оцінюю роль країни у стабілізації ситуації в регіоні.

Разом з цим, Асамблея вважає, що Чорногорія повинна продовжувати докладати зусиль у таких ключових сферах, як судова система, права меншин, боротьба з корупцією та організованою злочинністю, медіа політика, внутрішні переміщені особи та біженці.

Насамкінець, Асамблея вирішила продовжувати проводити моніторинг виконання обов'язків цією балканською країною.

Парламентська асамблея заслухала доповідь члена Комітету з юридичних питань та прав людини М.Репс (Естонія, АЛДЄ) "Ситуація щодо правозахисників в країнах-учасницях Ради Європи".

В дебатах з цього питання взяв участь член української делегації О.Плотніков, який віддав належне ролі правозахисного руху, застеріг від використання пам'яті про раніше ув’язнених або вбитих захисників прав людини з політично-обумовленою метою і виступив за поширення Резолюції в Європі та за її межами.

Народний депутат України С.Соболєв, серед іншого, навів приклади незадовільного становища із правозахисниками в Україні, зокрема стосовно арешту А.Ільченка та звільнення Н.Карпачової, що відбувається на фоні відсутності реакції зі сторони новообраного Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини на чисельні порушення.

Член української делегації О.Бондаренко також детально зупинилась на прикладах порушень прав людини в нашій країні. Так, за її словами, відбувається серйозний тиск на правозахисну організацію "Ла Страда Україна" за потурання чи мовчазної згоди влади, триває незаконне ув’язнення Ю.Тимошенко, зокрема через затягування розгляду касаційної скарги, що унеможливлює звернення опозиційного лідера до Європейського суду з прав людини.

За підсумками обговорення Асамблея прийняла відповідну Резолюцію, у якій, серед іншого, закликає держави-учасниці Ради Європи забезпечити повне дотримання прав людини та основних свобод правозахисників, покласти край будь-яким переслідуванням правозахисників і забезпечувати за будь-яких обставинах, щоб вони могли здійснювати свою діяльність без перешкод, створить сприятливі умов для їхньої роботи, заохочувати і підтримувати розвиток активного громадянського суспільства, забезпечити суспільне визнання діяльності захисників прав людини тощо.

Цього ж дня на засіданні Моніторингового комітету була розглянута та оприлюднена інформаційна записка "Виконання обов’язків і зобов’язань Україною" (текст документу додається), підготовлена співдоповідачами М.Репс та М. де Пурбе-Лундін за результатами їхніх візитів до України (мм. Київ, Харків) 26-30 березня та 14-18 травня ц.р. (текст додається).

За процедурою термінового обговорення Парламентська асамблея розглянула питання "Криза переходу до демократії у Єгипті" (доповідач від Комітету з політичних питань та демократії Ж.-Ш.Гардетто, Монако, ЄНП).

В ухваленій за підсумками дебатів Резолюції Асамблея вітає обрання першого цивільного Президента країни як важливий крок із переходу до демократії, проте вона глибоко занепокоєна останніми подіями, які відбулися в Єгипті, як-от: розпуск парламенту, надання Збройним силам законодавчих повноважень, обмеження влади Президента в бюджетній, зовнішній та оборонній політиці. Крім того, стурбованість Асамблеї викликають такі питання, як роль жінок та релігійних меншин, зокрема християнської.

З огляду на конституційні зміни Резолюція підкреслює важливе значення співпраці Єгипту з Венеціанською комісією.

За процедурою поточного обговорення Асамблея провела дебати на тему "Європейські інститути та права людини в Європі".

Відкриваючи дискусію, А.Брассьор (Люксембург, АЛДЄ), зокрема, висловила занепокоєння у зв’язку з тим, що в офіційній заяві про створення посади Спеціального представника ЄС з прав людини не згадується Рада Європи, яка є основним гравцем в сфері прав людини, і поставила під сумнів потребу витрачати додаткові кошти для забезпечення діяльності нового європейського інституту за умов сурового бюджетного дефіциту.

В дебатах, серед інших, від імені Альянсу лібералів і демократів за Європу взяв участь член української делегації С.Головатий.

Народний депутат наголосив на загрозі дублювання функцій, яка виникає у зв’язку із створенням згаданої посади, і закликав Європейський Союз до скорішого приєднання до Європейської конвенції з прав людини та до координації роботи з відповідним Комісаром Ради Європи особливо стосовно забезпечення прав людини в країнах, які не є учасницями Європейського Союзу.

Парламентарії провели обговорення питання "Політичні перетворення в Тунісі" (доповідач від Комітету з політичних питань і демократії А.Брассьор, Люксембург, АЛДЄ).

Підсумком дебатів із зазначеного питання стало прийняття відповідної Резолюції, у якій підсумовуються останні події в Тунісі, який став "колискою арабської весни". Незважаючи на те, що країна стикається з низкою проблем (зокрема, економічною кризою, нестабільністю та появою ісламського фундаменталізму), реформи рухаються правильним шляхом, а їхня легітимність закріплена результатами виборів до Національних установчих зборів (НУЗ), що відбулися в жовтні 2011 року.

Резолюція закликає НУЗ закріпити позитивні наслідки революції, забезпечивши конституційні гарантії основних демократичних прав і свобод, а також скориставшись досвідом та порадами Венеціанської комісії.

Також документ заохочує Національні установчі збори налагодити контакти з ПАРЄ на регулярній основі та звернутися з проханням надати статус партнера за демократію.

Асамблея провела дебати на тему "Міграція ромів в Європі" (доповідач від Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб А.Грот, Німеччина, ОЄЛ) і ухвалила відповідну Рекомендацію.

У документі Асамблея, висловлює занепокоєння у зв’язку з тим, що роми стали найбільш вразливою і такою, що піддається дискримінації, переслідуванням та приниженням, групою в Європі, і адресує Комітету міністрів ряд рекомендацій, спрямованих на врегулювання цього питання.

Асамблея розглянула питання “Недопущення обмежень на свободу переміщення, як покарання за політичні переконання” (доповідач від Комітету з юридичних питань і прав людини Г.Кох (Туреччина, Група соціалістів) та “Прогрес процедури моніторингу Асамблеї (червень 2011 року – травень 2012 року)” (доповідач від Комітету з питань дотримання обов’язків і зобов’язань державами-членами Ради Європи (Моніторинговий комітет) А.Херкель (Естонія, ЄНП).

У дискусії з питання “Недопущення обмежень на свободу переміщення, як покарання за політичні переконання” взяла участь член української делегації О.Білозір, яка повідомила про зловживання дипломатичних місій держав, які є сторонами шенгенської угоди, при видачі в’їздних віз і недосконалості самої процедури отримання віз.

Член української делегації поінформувала про ряд випадків відмови у візах відомим діячам культури та представникам українських ЗМІ, що негативним чином позначається ідеї європейської інтеграції в Україні, і закликала членів Асамблеї повідомити урядам країн-учасниць про викладену інформацію.

Загалом доповідь знайшла схвальні відгуки учасників дискусії. Проект резолюції було прийнято під час засідання без внесення поправок до нього.

Про розгляді питання “Прогрес процедури моніторингу Асамблеї (червень 2011 року – травень 2012 року)” Голова української делегації І.Попеску подав поправку до проекту резолюції, яка передбачає можливість розглянути Комітетом міністрів питання проведення дискусії щодо періодичних звітів по всім державам-учасницям, які не є суб’єктами моніторингової процедури. У своєму виступі І.Попеску наголосив на важливості дотримання принципів Організації всіма учасниками і що дана доповідь, за умови урахування цієї поправки, стане чудовим інструментом для обговорення в рамках Комітету міністрів стану виконання зобов’язань всіма членами Ради Європи.

В ході засідання поправка була відхилена.

У прийнятій Асамблеєю Резолюції із згаданого питання, серед іншого, позитивно відзначено ухвалення Україною нового Кримінально-процесуального кодексу і дається негативна оцінка перебігу подій стосовно ув’язнення колишніх урядовців (текст документу додається).

Виступи запрошених осіб

25 червня депутати заслухали Прем’єр-міністра Албанії С.Беріша, який зосередився на основних напрямах албанського головування у Комітеті міністрів РЄ з особливим акцентом питаннях сталого демократичного розвитку країн-учасниць.

25 червня в рамках дискусії із доповідей: "Заходи сурової економії – небезпека для демократії та соціальних прав" (доповідач – А.Гунко, Німеччина, ОЄЛ), "Втрачене молоде покоління: соціальні, економічні та політичні наслідки фінансової кризи" (доповідач – Л.Волонте, Італія, ЄНП), "Вплив економічної кризи на місцеві та регіональні влади в Європі" (доповідач – А.Міл, Великобританія, СОЦ) перед парламентаріями виступив Міністр економіки Ісландії С.Сігфуссон, який поінформував Асамблею про заходи, які вживає його країна для відновлення економіки після руйнівної економічної та фінансової кризи, зокрема жорстке бюджетне регулювання при одночасному дотриманні соціальних зобов’язань. Асамблея провела спільні дебати

26 червня Парламентська асамблея заслухала Віце-Прем’єр-міністра, Міністра закордонних справ Албанії, Голову Комітету міністрів РЄ Е.Хачінасто, який поінформував парламентаріїв про пріоритети албанського головування, зокрема: розбудову сталих демократичних суспільств, зміцнення місцевої та регіональної демократії, зміцнення верховенства права в Європі, сприяння політичному реформуванню Організації, забезпечення довготермінової ефективності Європейського суду з прав людини, гарантування захисту прав людини, в тому числі захисту прав національних меншин тощо.

На питання керівника української делегації І.Попеску про акцент, який робитиме Албанія, втілюючи у життя пріоритет із розбудови місцевої демократії, Е.Хачінасто зазначив, що цей напрям албанського головування є важливим і перспективним.

27 червня до Асамблеї звернувся Прем’єр-міністр Хорватії З.Міланович, який підтримав ініціативи Ради Європи у Південно-Східній Європі, зокрема стосовно розбудови згуртованого суспільства та зменшення регіональних відмінностей, закликав РЄ до зміцнення її присутності в Косово для забезпечення миру та стабільності, а Боснію і Герцеговину – віднайти спосіб внести зміни до Конституції у відповідності до рішення Європейського суду з прав людини, щоб забезпечити рівність усіх трьох народів, які проживають в країні.

Зустрічі, протокольні заходи

Голова української делегації І.Попеску та секретар делегації А.Корнійчук взяли участь у зустрічі Президента ПАРЄ Ж.-К.Міньйона з керівниками національних делегацій, під час якої розглядалася ініціатива Президента Асамблеї проводити усі засідання Постійного комітету у Парижі, а не в країні, яка головує у КМ РЄ. Питання виявилось досить дискусійним, і тому було ухвалено рішення продовжувати його обговорення під час наступних зустрічей.

Висновки та пропозиції

 1. Робота членів української делегації під час сесії Асамблеї була активною та результативною.

 2. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації, Міністерству закордонних справ України та Постійному представництву України при Раді Європи за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.

 3. Враховуючи можливе винесення на обговорення органів ПАРЄ питання щодо виконання Україною обов’язків та зобов’язань перед РЄ делегація вважає за необхідне:

3.1. Доручити відповідним комітетам Верховної Ради України активізувати роботу з опрацювання положень Резолюції ПАРЄ 2012 року «Функціонування демократичних інститутів в Україні» в розрізі необхідності здійснення реформ національного законодавства;

 3.2. Рекомендувати Міністерству юстиції України оперативно інформувати делегацію про стан реалізації Плану заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи, та заходи, які вживаються Україною, щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини.

 4. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання та врахування у роботі до комітетів Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.