ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Четвертої частини сесії ПАРЄ 2012 року

м. Страсбург, 1-5 жовтня 2012 року

Загальна інформація

В роботі Четвертої частини сесії ПАРЄ 2012 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї РЄ: І.Попеску (керівник делегації), О.Білозір, О.Бондаренко, С.Головатий, Ю.Льовочкіна, Є.Мармазов, В.Писаренко, О.Плотніков та С.Соболєв. Роботу делегації забезпечував секретаріат у такому складі: керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступник завідувача відділу Б.Криловецький та головний консультант цього ж Управління Ю.Мосолов.

Завдяки проведеній активній та наполегливій роботі керівництва української делегації, її секретаріату, Постійного представництва України в Раді Європи у період, що передував жовтневій частині сесії ПАРЄ, вдалося уникнути включення "українського питання" до порядку денного цього заходу.

Натомість затверджений порядок денний передбачав обговорення такої проблематики: "Виконання обов’язків та зобов’язань Російською Федерацією", "За більш демократичні вибори", "Політичні партії та представленість жінок у політиці", "Діяльність Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) у 2011 – 2012 роках", "Визначення поняття "політичні в’язні", "Права людини та зовнішня політика", "Кодекс поведінки членів Парламентської асамблеї: належна практика чи внутрішній обов’язок", "Право на свободу у виборі освіти в Європі", "Відновлення соціальної справедливості через податок на фінансові операції", "Консолідація і міжнародна відкритість Європейського простору вищої освіти", "Управління вищими навчальними закладами в Європейському просторі вищої освіти", за процедурою термінових дебатів – "Європейська відповідь гуманітарній кризі в Сирії", за процедурою поточного обговорення – "Справа Сафарова".

Перебіг пленарних засідань

Асамблея розглянула звіт Бюро та Постійного комітету про міжсесійну діяльність (доповідач – Т.Акетофт, Швеція, АЛДЄ).

Доповідач, серед іншого, висловила певне занепокоєння стосовно передвиборчої ситуації в Україні та сумнівних судових вироків, винесених деяким опозиціонерам.

В ході обговорення представники політичних груп торкнулися такої проблематики: нещодавня парламентська криза в Румунії (Г.Фрунда, ЄНП), економічна криза та її вплив на соціальну сферу (Р. Вольтер, ЄД) та Європейська конференція голів парламентів (Т.Кокс, ОЄЛ).

Виступаючи від імені АЛДЄ, британський парламентарій М.Хенкок зосередився на питаннях щодо необхідності реформування процедури обрання суддів ЄСПЛ та порядку врегулювання конфліктів поза межами Європи.

Він також прокоментував висловлювання А.Гросса, які були поширені у ЗМІ, щодо надзвичайно складної політичної ситуації в Україні та необхідності проведення нової революції, назвавши неприпустимим давати подібні оцінки, перебуваючи на чолі місії спостерігачів.

За підсумками дебатів Звіт Бюро та Постійного комітету було ухвалено.

Під час вільних дебатів парламентарії порушили такі теми: дев'ята європейська конференція міністрів з питань молоді у м. С.-Петербург, діяльність правозахисників у Європі, економічна криза в контексті захисту прав людини, зростання екстремізму як загроза для демократії, використання енергоносіїв як інструмент політичного тиску, заморожені конфлікти в Європі, порушення прав угорської національної меншини в Румунії, порушення прав журналістів та загроза їхньому життю у зв’язку з професійною діяльністю, заходи жорсткої економії в кранах-учасницях як загроза погіршення соціальних стандартів, парламентські вибори в Білорусі, справа Сафарова та ін.

Значне місце в дискусії посіла "українська проблематика".

Так, Ф.Рошеблоін (Франція, ЄНП) висловив занепокоєння у зв’язку з ув’язненням Ю. Тимошенко, назвавши таку ситуацію серйозним порушенням демократичних принципів, закликав українську владу вжити відповідних заходів після оголошення результатів розгляду справи "Тимошенко проти України" в Європейському суді і назвав майбутні парламентські вибори в Україні тестом на демократичну зрілість.

Член української делегації О.Плотніков із занепокоєнням відзначив, що певні політичні сили як в Україні, так і за її межами ставлять під сумнів легітимність виборів за місяць до їхнього проведення, запевнив у зацікавленості правлячої партії у проведенні цих виборів у демократичний та відкритий спосіб, для чого, зокрема, на виборчих дільницях будуть встановлені веб-камери.

К.Сасі (Фінляндія, ЄНП) назвав неприпустимою практику відсторонення опозиції від участі у виборах і закликав спостерігачів унеможливити фальсифікацію результатів парламентських виборів в Україні.

Народний депутат С.Соболєв наголосив на тому, що в Україні без вирішення питання політичних в’язнів не можливо провести вибори демократично і назвав вибори лакмусовим папірцем для стану демократії в нашій країні.

Керівник української делегації І.Попеску навів конкретні приклади виконання Україною зобов’язань перед Радою Європи, зокрема, прийняття Верховною Радою України Постанови "Про План заходів щодо реалізації положень Висновку № 190 (1995) Парламентської асамблеї Ради Європи "Заявка України на вступ до Ради Європи" та Резолюції № 1862 (2012) Парламентської асамблеї Ради Європи "Функціонування демократичних інституцій в Україні", підписання Президентом України законів, прийнятих парламентом: "Про громадські об'єднання", "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", "Про засади державної мовної політики", "Про правила етичної поведінки" та новий Кримінально-процесуальний кодекс України.

І.Попеску запевнив присутніх у тому, що Україна проведе парламентські вибори у повній відповідності до демократичних стандартів.

Асамблея розглянула доповідь "Виконання обов’язків і зобов’язань Російською Федерацією", підготовлену членами Моніторингового комітету Г.Фрундою (Румунія, ЄНП) та А.Гроссом (Швейцарія, СОЦ).

В ході дебатів із зазначеної проблематики представники політичних груп в цілому позитивно оцінили представлений документ, акцентуючи увагу на тому, що моніторингова процедура є важливим елементом взаємодії між Росією та Організацією.

Учасники дискусії відзначили позитивні зрушення у різних сферах і готовність влади країни рухатись в руслі демократичних стандартів, звертаючи при цьому увагу на значні недоліки, зокрема вибіркове правосуддя та недостатнє забезпечення свободи слова.

Крім того, Голова Групи європейських демократів Р.Волтер закликав Асамблею не підтримувати проект Рекомендації із зазначеного питання тому, що документ переводить моніторинг стосовно Росії на рівень Комітету міністрів.

Голова Групи Об'єднаних європейських лівих Т. Кокс, також виступаючи проти ухвалення Рекомендації, запропонував докорінно змінити процедуру моніторингу, застосовуючи її до всіх без виключення країн-учасниць.

Народний депутат України О.Плотніков окремо зупинився на позитивних змінах в Росії в рамках виконання обов’язків перед РЄ, закликав не вдаватися до практики подвійних стандартів стосовно країн, до яких застосовується процедура моніторингу, висловив упевненість у необхідності переходу в стосунках між Асамблеєю та Російською Федерацією від повчального характеру до справжнього діалогу.

Керівник української делегації І. Попеску назвав можливу причину відмови Голови Державної Думи С. Наришкіна виступити перед Асамблеєю – поява в процесі взаємодії між Парламентською асамблеєю та Росією так званого "елементу несподіванки", яким стала раптова поява проекту Рекомендації, що поставило сторони діалогу в нерівні умови. У цьому зв’язку І. Попеску озвучив свою підтримку деяких положень проекту Резолюції і відмову голосувати за проект Рекомендації.

Підсумком обговорення "російської проблематики" стало прийняття відповідної Резолюції.

У документі наводяться позитивні кроки, зроблені російською владою в рамках виконання обов’язків і зобов’язань перед Радою Європи, зокрема внесення поправок до закону про політичні партії, зміни у виборчому законі, повторне введення прямих виборів губернаторів, зниження виборчого порогу з 7% до 5%, лібералізація правил для реєстрації політичних партій, рішення Конституційного Суду щодо скасування смертних вироків де-факто.

Асамблея схвалює прогрес, досягнутий у виконанні ряду зобов'язань, наприклад, ратифікація (переглянутої) Європейської соціальної хартії та запровадження громадського мовлення, зазначає із задоволенням, що розпочато ряд реформ у сфері судової влади, наприклад, початок діяльності Комітету з розслідувань і його відокремлення від прокуратури, ухвалення Компенсаційного акту, пенітенціарна реформа тощо.

Разом з цим, інші політичні рішення викликають серйозне занепокоєння, зокрема, прийняття Державною Думою законів про криміналізацію наклепу, про Інтернет, поправок до закону про зібрання (так званий "протестний закон") і про громадські організації (так званий "закон про іноземних агентів").

Також Асамблея висловлює стурбованість у зв'язку з нещодавнім винесенням дворічного тюремного вироку трьом членам гурту Pussy Riot, та засвідчує ознаки того, що судова влада в Росії залишається уразливою до політичного тиску і впливу виконавчої влади.

Парламентська асамблея закликає російську владу розпочати розробку, в співпраці з Венеціанською комісією, уніфікованого виборчого кодексу, відновити політичний діалог з опозицією, переглянути законодавчу і адміністративну структуру, з метою забезпечення кращого захисту суддів від неналежного впливу державних або приватних інтересів, забезпечити належне впровадження федерального закону про адвокатів, проводити реформи у сфері судочинства, в суворій відповідності до стандартів РЄ, вжити заходів, запропонованих Групою держав проти корупції (ГРЕКО), ратифікувати Протокол №6 до Європейської конвенції з прав людини, впровадити резолюції 1633 (2008), 1647 (2008) і 1683 (2009) щодо наслідків війни між Грузією і Росією, без подальшої затримки завершити вивід російських військ з території Молдови.

У зв’язку з викладеним Асамблея вирішує продовжити свій моніторинг виконання обов‘язків і зобов'язань Російською Федерацією до того часу, поки вона не отримає свідчення істотного прогресу із зазначених питань.

Проект Рекомендації із зазначеного питання не отримав достатньої кількості голосів і був відхилений.

Асамблея провела спільне обговорення таких доповідей: "За демократичні вибори" (доповідач Комітету з політичних питань та демократії Ж.-Ш.Гардетто) та "Політичні партії та представленість жінок у політиці" (доповідач Комітету з питань рівності і недискримінації М.Ставросіту).

В дебатах взяв участь член української делегації С. Соболєв, який дав таку характеристику поточному виборчому процесу в Україні: активне використання адміністративного ресурсу, широко розповсюдження випадків підкупу виборців, упередженість наглядових органів влади стосовно виявлених порушень під час виборчих перегонів, тиск на опозиційних кандидатів тощо.

В результаті дебатів із зазначених питань були прийняті відповідні резолюції.

У документі (додається) стосовно демократичних виборів Асамблея висловлює занепокоєння стосовно таких порушень виборчого процесу, що відбуваються в багатьох державах-учасницях: зловживання адміністративним ресурсом, непрозорість фінансування виборчої кампанії, нерівність доступу до ЗМІ, залякування кандидатів та виборців, обмеження права бути обраним, включаючи занадто жорсткі умови щодо реєстрації кандидатів та політичних партій тощо.

У Резолюції пропонується низка заходів, що мають на меті покращення демократичного характеру виборів і відповідають трьом основним вимогам: заохочення участі, гарантія прозорості та посилення контролю.

У Резолюції стосовно представленості жінок у політиці Асамблея зазначає, що політичні партії як основні протагоністи плюралістичної демократії повинні зіграти вирішальну роль у збільшенні представленості жінок у політиці і пропонує політичним партіям вжити таких заходів: включити у свої статути формальне зобов'язання забезпечувати гендерну рівність і в повній мірі враховувати гендерну проблематику, організовувати кампанії і заходи, спрямовані на залучення в партію жінок, створювати чисто жіночі структури і виділяти їм достатні фінансові кошти, ввести мінімальні квоти в 40% для недопредставленої статі в своїх виконавчих органах на всіх рівнях, у разі пропорційних виборчих систем, вводити мінімальну квоту в 40% для недопредставленої статі у виборчих списках, у разі мажоритарних виборчих систем, сприяти включенню в короткі списки кандидатів недопредставленої статі, можливо, шляхом створення чисто жіночих коротких списків або пріоритетних списків, що включають рівне число представників кожної статі тощо.

У зв'язку з викладеним Асамблея закликає держави-учасниці прийняти законодавство, яке дозволяє партіям вдаватися до позитивної дискримінації для підтримки недопредставленої статі, в тому числі у виборчій сфері, встановлювати спеціальні фінансові пільги для політичних партій, які практикують позитивну дискримінацію з метою збільшення представленості або участі жінок, створити і регулярно застосовувати ефективну систему санкцій відносно політичних партій, які не виконують зобов'язання гендерного характеру.

Парламентарії розглянули доповідь "Діяльність Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) за 2011-2012 роки", підготовлену членом Комітету з політичних питань та демократії Ж.-М.Бокелем.

В результаті обговорення зазначеного питання, в якому взяв участь Генеральний секретар ОЕСР А.Гурріа, була прийнята відповідна Резолюція.

В документі, серед іншого, Асамблея закликає до впровадження такої політики, яка спрямована на створення нових робочих місць та підтримку найбільш уразливих верств населення, зокрема молоді, висловлює переконання, що подолання фінансової кризи повинно відбуватися з урахуванням соціальних інтересів, і звертає увагу на необхідність забезпечення ефективного функціонування національної та міжнародної регуляторної інфраструктури, зокрема механізму раннього попередження фінансових ризиків.

Парламентарії розглянули доповідь "Визначення поняття "політичні в’язні", підготовлену Комітетом з юридичних питань та прав людини (доповідач – К.Штрессер, Німеччина, СОЦ).

В ході дебатів позиції політичних груп розділилися.

Так, Група європейських демократів та Група об’єднаних європейських лівих підтримали проект Резолюції з урахуванням поправки, запропонованої П.Мор’є (Бельгія, СОЦ), стосовно віднесення інтерпретації та застосування будь-яких критеріїв із визначення поняття "політичний в’язень" до прерогативи Європейського суду, Група соціалістів та Альянсу лібералів і демократів за Європу виступили проти цієї поправки, а Група Європейської народної партії заявила про рішення голосувати в індивідуальному порядку.

В дебатах взяв участь член української делегації С.Соболєв, який застеріг від повторення трагічних наслідків фашистських та комуністичних режимів, у разі відсутності чіткого визначення поняття "політичний в’язень" на рівні Парламентської асамблеї. Згадавши, як приклад, Ю. Тимошенко та Ю. Луценка, народний депутат виступив проти поправки П. Мор’є, яка створить несприятливі умови для людей, ув’язнених за політичними мотивами, в багаторічному очікуванні вироку ЄСПЛ.

Член української делегації О.Плотніков висловив занепокоєння у зв’язку з тим, що обговорювана дефініція достатньо вільно трактується міжнародними організаціями, наголосив на необхідності відмовитися від застосування цього визначення стосовно терористів, осіб, які скоїли злочини проти людяності, торговців зброєю та наркотиками, а також осіб, які скоїли економічні злочини, обіймаючи високі державні посади.

Керівник української делегації І.Попеску був внесений до списку виступаючих із зазначеної проблематики, проте внаслідок значної кількості ораторів та обмеженість у часі не зміг взяти участь в обговоренні.

Підсумком дебатів стало прийняття відповідної Резолюції (додається). При цьому поправка П.Мор’є була відхилена (89 голосів – "за", 89 – "проти").

В документі Асамблея визначає такі критерії із визнання "політичним в’язнем" особи, позбавленої свободи: якщо затримання|затримка| було проведене|нав'язан в порушенні |із| фундаментальних|основних,істотних,суттєвий| гарантій, встановлених|заставлених,установлений| в Європейській Конвенції|конвенції,з'їзді| з прав людини і її Протоколах (|ЕКПЛ), зокрема свободи думки|гадка|, совісті і релігії, свободи |експресії,вираження|слова та інформації, права на збори та об’єднання|об'єднання|; якщо затримання|затримка| було |нав'язане|здійснене з виключно|просто,чисто,винятково| політичних мотивів не у зв’язку|поза,зовні| із будь-яким право|порушення,провини|порушенням; якщо, |за|з політичних мотивів, тривалість затримання|затримки| або його умов|станів|и є, очевидно, невідповідними |порушення,провина|мірі правопорушення, в якому|виявлятися,порахувати,опинятися,полічити||винним||підозрівається||із| особа обвинувачується або підозрюється; якщо з|з політичних мотивів, він або вона затримані в дискримінаційній формі в порівнянні з іншими особами; якщо затримання|затримка| є результатом дій, які були явно несправедливими, і це |видаватися||з'єднано|видається пов’язаним з|із| політичними мотивами влади.

Під час голосування від української делегації були присутніми О.Білозір, О.Бондаренко, С.Головатий, Ю.Льовочкіна, В.Писаренко, О.Плотніков, І.Попеску та С.Соболєв.

Асамблея провела дебати стовно доповіді члена Комітету з політичних питань і демократії П.Марченаро "Права людини і зовнішня політика".

Підсумком обговорення стало прийняття відповідних Резолюції та Рекомендації.

В першому документі Асамблея, серед іншого, пропонує національним парламентам заохочувати і підтримувати парламентську дипломатію шляхом участі парламентарів в діяльності міжнародних організацій, створити парламентські комітети або підкомітети з прав людини, які б працювали спільно з парламентськими комітетами у закордонних справах, заохочувати розбудову дружніх стосунків між парламентами і подібних груп всередині національних парламентів з метою сприяння обміну кращими практиками, зокрема, в парламентській і політичній сферах.

У другому документі Асамблея рекомендує, щоб Комітет міністрів закликав держави-учасниці РЄ робити все можливе із забезпечення послідовності між демократичними принципами і принципами прав людини і здійсненням їхніх зовнішніх стосунків і стратегій зовнішньої політики.

Асамблея розглянула за процедурою термінових дебатів доповідь "Європейська відповідь гуманітарній кризі в Сирії", представлену доповідачем Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб Дж.Сантіні.

Під час обговорення згаданої проблематики представники всіх політичних груп висловлювали глибоке занепокоєння ситуацією в Сирії, зокрема зростанням кількості біженців, застерігали від можливості трансформації громадянського протистояння в масштабний регіональний конфлікт, підкреслювали важливе значення політичних, дипломатичних та гуманітарних заходів із врегулювання сирійського конфлікту.

За результатами дебатів була прийнята відповідна Резолюція, у якій Асамблея, серед іншого, рішуче засуджує акти насильства і військові дії, жертвами яких стало цивільне населення в Сирії, зазначає, що відносне мовчання міжнародного співтовариства і його бездіяльність стосовно напливу біженців в сусідні країни триває занадто довго, і що настав час реагувати і вживати заходів, необхідні для забезпечення біженців відповідними умовами прийому, звертається до сторін конфлікту якнайшвидше припинити вогонь, дозволити гуманітарним організаціям і неурядовим організаціям надавати допомогу переміщеним особам в Сирії, дозволити створення гуманітарних коридорів та буферних зон, щоб дозволити конвоям доставляти гуманітарну допомогу.

Комітет з питань регламенту, імунітету та інституційних справ представив на розгляд Асамблеї доповідь "Кодекс поведінки членів Парламентської асамблеї: гарна практика чи ключовий обов’язок (доповідач – О.Хілд, Великобританія, ЄД).

В ході дебатів із зазначеного питання британський парламентарій Р.Гейл (ЄД) піддав критиці нещодавню заяву керівника місії ПАРЄ із спостереження за парламентськими виборами в Україні А.Гросса, в якій містилися оцінка майбутньому волевиявленню, назвавши подібні висловлювання такими, що негативно позначаються на роботі місії та Асамблеї в цілому.

Р.Гейл закликав Бюро відреагувати на таку поведінку А.Гросса, усунувши останнього з посади керівника місії.

Результатом обговорення стало прийняття відповідної Резолюції, у якій зазначається, що Асамблея встановила правила, що мають на меті унеможливити конфлікт інтересів, кумівство і, загалом, будь-які форми корупції, з чим стикаються парламентарі під час чинності свого мандату, зважаючи на цілі та на специфічний характер тієї місії, яку вони виконують. В результаті цього, зокрема, з’явилися принципи щодо прозорості та декларації інтересів членів Асамблеї, прийняті у 2007 році, кодекс поведінки доповідачів Парламентської асамблеї, прийнятий у 2011 році.

Асамблея вважає, що зараз необхідно укласти принципи і правила, які повинні визначати поведінку всього загалу депутатів, та створити прозорі та ефективні референційні рамки. Цей кодекс поведінки не передбачає замінити собою вищеназвані деонтологічні правила, які його доповнюють.

Парламентарії провели обговорення доповіді "Право на свободу у виборі освіти в Європі" (доповідач від Комітет з питань культури, науки, освіти та медіа К. Кинтанілла, Іспанія, ЄНП) та прийняли відповідну Резолюцію.

У документі Асамблея, серед іншого, рекомендує державам-учасницям Ради Європи зберегти роль органів державної влади в царині освіти та наявність державних шкіл на всій території, як і принцип нейтралітету держави та плюралізму в національній системі освіти та забезпечити життєздатність та якість державної мережі шкіл.

За процедурою поточного обговорення Асамблея розглянула питання "Справа Сафарова" у зв’язку із нещодавньою видачею угорською владою Азербайджану офіцера азербайджанських збройних сил Р.Сафарова, засудженого Угорщиною до довічного ув’язнення за вбивство у Будапешті вірменського офіцера Г.Маргаряна. Після повернення на Батьківщину Р.Сафарова було помилувано.

Парламентарії, які виступали від імені політичних груп, засудили владу Азербайджану за помилування злочинця та його героїзацію.

Асамблея розглянула доповідь "Відновлення соціальної справедливості через податок на фінансові операції", представлену доповідачем Комітету з соціальних питань, охорони здоров'я і сталого розвитку Х.Нагдалян (Вірменія, АЛДЄ) і прийняла відповідну Резолюцію.

В документі зазначається, що триваюча світова фінансово-економічна криза нанесла значної шкоди державним фінансам і системі соціального забезпечення у багатьох державах-учасницях Ради Європи. Асамблея схвалює пропозиції Європейської комісії і Європейського парламенту стосовно введення податку на фінансові операції у найширшому масштабі і пропонує державам-учасницям Ради Європи підтримати введення такого податку на основі пропозицій згаданих європейських інституцій.

Парламентарії провели спільне обговорення доповідей, підготовлених Комітетом з питань культури, науки, освіти і медіа: "Консолідація і міжнародна відкритість Європейського простору вищої освіти (ЄПВО)" (доповідач - Р.Гусейнов. Азербайджан, АЛДЄ) та "Управління вищими навчальними закладами в Європейському просторі вищої освіти" (доповідач Г.Флего, Хорватія, СОЦ).

В ході дебатів член української делегації О.Плотніков вніс підпоправку стосовно вилучення посилання на Україну в контексті запропонованої Комітетом поправки до проекту Резолюції щодо управління вищими навчальними закладами в Європейському просторі вищої освіти, у відповідності до якої Асамблея висловлює занепокоєння у зв’язку із повідомленнями про серйозні порушення академічної свободи та інституційної автономії в ЄПВО, зокрема в Туреччині та Україні.

О.Плотніков оприлюднив офіційну інформацію Міносвіти України, вже озвучену на засіданні профільного Комітету народним депутатом Є.Мармазовим, що спростовує відомості міжнародної неурядової організації, на які посилається Комітет, пропонуючи поправку.

Асамблея не підтримала цю підпоправку.

Проте парламентарії, дослухавшись до аргументів керівника української делегації І.Попеску, у відповідності до яких згадування України в контексті серйозних порушень академічної свободи не є коректним за формальних причин (наша країна є учасником Болонського процесу, а фінансування вищих учбових закладів є збалансованим), відхилили комітетську поправку.

За результатами обговорення цих питань були ухвалені відповідні документи.

У Резолюції стосовно консолідації і міжнародної відкритості Європейського простору вищої освіти Асамблея, серед іншого, закликає держави-учасниці забезпечити, щоб Рада Європи залишалася активним партнером в Болонському процесі, підтримувати розвиток ЄПВО і забезпечувати повне і послідовне виконання цілей Болоньї в рамках ЄПВО, заохочувати мобільність і обміни студентів, викладачів, наукових працівників та керівництва університетів, сприяти ефективній імплементації принципів і положень Конвенції Ради Європи та ЮНЕСКО про визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні тощо.

Дотичною Рекомендацією Асамблея пропонує Комітету міністрів відображати стратегічну важливість вищої освіти в його рішеннях щодо програми діяльності РЄ і продовжувати забезпечувати активну участь Ради Європи у становленні ЄПВО і Болонського процесу, посилити співпрацю з Євросоюзом в цій сфері, для того, щоб забезпечити цілеспрямовану підтримку процесу консолідації ЄПВО в країнах, які приєдналися до неї нещодавно і забезпечити допомогу в досягненні цілей Болонського процесу, у тому числі стосовно академічної мобільності.

У Резолюції щодо управління вищими навчальними закладами в ЄПВО Асамблея, зокрема, рекомендує державам-учасницям зберігати і захищати автономію вищих навчальних закладів і академічну свободу і з цією метою прагнути забезпечувати рівний доступ до вищих навчальних закладів на основі здібностей, узгодити транспарентні принципи фінансування, опублікувати їх і забезпечити, щоб схеми прямого або непрямого фінансування не приводили до того, щоб окремі вищі навчальні заклади отримували необґрунтовані переваги, не допускати політичного та економічного втручання у внутрішнє управління вищими навчальними закладами, незалежно від того, є вони приватними або державними, забезпечуючи при цьому застосування в повному обсязі відповідного національного законодавства.

Перебіг засідань Бюро, комітетів та політичних груп

1 жовтня на засіданні Бюро, серед іншого, одноголосно було ухвалено рішення направити Комітету з питань рівності та недискримінації подання, ініційоване керівником української делегації І.Попеску, для підготовки доповіді на тему "Візова політика – захист громадського порядку чи дискримінація за ознакою національності".

Крім того, коментуючи відмову Голови Державної Думи Російської Федерації С.Наришкіна здійснити візит до м.Страсбург в рамках обговорення доповіді "Виконання обов’язків і зобов’язань Російською Федерацією", І.Попеску назвав однією з можливих причин такого кроку інформацію, отриману членами Асамблеї "в останню мить", про можливу підготовку і винесення на обговорення не лише проекту Резолюції, а і проекту Рекомендації із зазначеної проблематики.

Навівши також, як приклад, ситуацію із формування порядків денних нещодавніх засідань Бюро та Постійного комітету у м.Тирана, коли "українське питання" спочатку було відсутнє, а потім раптово було включено напередодні проведення зібрань, І.Попеску закликав колег і керівництво Асамблеї надавати сторонам будь-якого обговорення достатньо часу для належної підготовки та забезпечення рівних можливостей.

5 жовтня на черговому засіданні Бюро було обговорено питання щодо оціночних коментарів А.Гросса стосовно передвиборчої ситуації в Україні. Було вирішено залишити А.Гросса на чолі місії, але рекомендовано уникати подібних заяв. Крім того, з метою запобігання подібних інцидентів у майбутньому Бюро вирішило на наступному засіданні обговорити питання щодо кодексу поведінки міжнародних спостерігачів від ПАРЄ.

На засіданні Комітету з юридичних питань та прав людини була представлена пам’ятна записка до доповіді "Порушення досудового утримання в країнах-сторонах Європейської конвенції з прав людини".

Доповідач з цього питання П.Аграмунт (Іспанія) отримав мандат Комітету на відвідання деяких країн, зокрема України, для збору інформації для підготовки доповіді.

У спільному засіданні комітетів з політичних питань та демократії, з питань культури, науки, освіти та ЗМІ, а також із соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку взяли участь народні депутати України І.Попеску та С.Соболєв.

Засідання було присвячене функціонуванню Центру Північ-Південь та арабським державам, що знаходяться у перехідному періоді. Перед учасниками зібрання виступили заступник Генерального секретаря Ради Європи Г.Батальїні-Драгоні, виконавчий директор Центру Північ-Південь Д.Бергаміні, Постійний представник Португалії при Раді Європи, Керівник групи доповідачів Л.Ф.Кастро Мендес.

На засіданні Комітету з юридичних питань та прав людини, в якому взяли участь народні депутати України С.Головатий, Ю.Льовочкіна та В.Писаренко обговорили поправки до доповіді "Визначення поняття "політичні в’язні" (доповідач - К.Штрессер (Німеччина, СОЦ). Основна дискусія точилися стосовно поправки, поданою П.Мор’є (Бельгія, СОЦ), якою передбачено вилучення з проекту Резолюції критеріїв, за якими особу можна визнати політичним в’язням, і натомість запропоновано віднести інтерпретацію та застосування будь-яких критеріїв із визначення поняття "політичний в’язень" до прерогативи Європейського суду з прав людини. В результаті обговорення Комітет підтримав згадану поправку.

На засіданні Комітету з питань культури, науки, освіти та медіа обговорювалися поправки до проекту Резолюції "Управління вищими навчальними закладами в Європейському просторі вищої освіти", підготовленого Г.Флего (Хорватія, СОЦ).

Член української делегації Є.Мармазов запропонував вилучити посилання на Україну в контексті запропонованої Комітетом поправки, у відповідності до якої Асамблея висловлює занепокоєння у зв’язку із повідомленнями про серйозні порушення академічної свободи та інституційної автономії в Європейському просторі вищої освіти, зокрема в Туреччині та Україні.

Є.Мармазов, спираючись на офіційну інформацію, отриману від Міносвіти України, повідомив Комітет про порядок підготовки навчальних програм, затвердженні стандарти освіти, стан викладання українською.

Запропонована підпоправка не була підтримана.

Виступи запрошених осіб

Парламентарії заслухали Е.Панаріті, Міністра закордонних справ Албанії, Голову Комітету міністрів, який окреслив перебіг реалізації таких пріоритетів албанського головування, як підтримка сталих демократичних суспільств, просування міжкультурного діалогу, забезпечення ефективної діяльності Європейського суду з прав людини.

Парламентська асамблея заслухала Президента Молдови Н.Тімофті, який, зокрема, закликав до реінтеграції Придністров'я до Молдови із збереженням належного рівня самоврядування та за умов виводу збройних сил Російської Федерації, підкресливши при цьому виняткову роль Ради Європи у врегулюванні молдовсько-придністровського конфлікту.

Президент поінформував про низку заходів, які вживає Республіка на шляху до європейської інтеграції, зокрема реформування судової системи та боротьбу з корупцією.

До парламентаріїв звернувся Президент Албанії Б.Нішані, який, зокрема, зазначив, що досвід Ради Європи сприяє розвитку демократичних суспільств, що підтримують різноманіття, висловився на підтримку членства Косово в Раді Європи, закликав до діалогу та інституційного залучення під час врегулювання внутрішніх проблем та протиріч між європейськими країнами-сусідами.

Зустрічі, протокольні заходи

Керівник української делегації І.Попеску провів неформальну зустріч з представниками Групи соціалістів, членами місії ПАРЄ із спостереження за парламентськими виборами в Україні Т. Івінскі, В. Сударенковим та ін., в ході якої сторони обмінялися думками щодо політичної ситуації в Україні, передвиборчої атмосфери в нашій країні та перспектив подальшої співпраці України з Асамблеєю.

Відбулася неформальна зустріч І.Попеску з Президентом Молдови Н.Тімофті, в ході якої останній висловив вдячність за конструктивну позицію української делегації під час розгляду питання обрання суддів від Молдови до Європейського суду з прав людини.

І. Попеску провів неформальну зустріч з Головою ірландської делегації Дж. О’Рейллі, в ході якої сторони обговорили перспективи подальшого розвитку українсько-ірландської взаємодії на рівні Асамблеї.

Інші події

І.Попеску взяв участь у зустрічі Президента Асамблеї Ж.-К.Міньйона з главами національних делегацій у ПАРЄ. Під час заходу обговорювалися питання організаційного характеру, зокрема узгодження участі парламентаріїв у сесіях Парламентської асамблеї з урахуванням сесійних засідань в національних парламентах та графіку засідань комітетів Асамблеї у Парижі.

Член української делегації О.Бондаренко взяла участь в черговому засіданні мережі контактних парламентаріїв з питань припинення сексуального насильства над дітьми.

У своєму виступі О.Бондаренко назвала проблему насильства в сім’ї в нашій країні надзвичайно серйозною, наголосила на необхідності скорішої ратифікації Конвенції із запобігання та боротьби з насильством стосовно жінок та насильством у сім’ї для подальшої гармонізації українського законодавства із відповідними стандартами Ради Європи та поінформувала про результати роботи круглого столу, проведеного спільними зусиллями підкомітету Верховної Ради України з гендерної політики, Міжнародним жіночим центром "Ла-Страда-Україна", Програмою сприяння парламенту та Інформаційно-консультаційним жіночим центром. Так, за її словами, учасники зібрання ініціювали внесення до Державної цільової програми з підтримки сім’ї до 2016 року план з підготовки до ратифікації згаданої Конвенції, а також запропонували ряд змін до чинного законодавства.

Крім того народний депутат України поінформувала про результати моніторингу закладів для потерпілих від насильства в сім’ї, спільно організованого підкомітетом та Центром "Ла-Страда", та рекомендації, підготовлені за підсумками цієї перевірки, а також проведення підкомітетом круглого столу на тему становища сільських жінок.

Висновки та пропозиції

 1. Робота членів української делегації під час сесії Асамблеї була активною та результативною.

 2. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації, Міністерству закордонних справ України та Постійному представництву України при Раді Європи за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.

 3. Враховуючи винесення на обговорення органів ПАРЄ питання щодо результатів наступних парламентських виборів та, загалом, функціонування демократичних інститутів в Україні делегація вважає за необхідне:

3.1. Просити Центральну виборчу комісію після офіційного оприлюднення результатів виборів народних депутатів України оперативно надати інформацію про стан підготовки, перебіг та результати виборів;

3.2. Доручити відповідним комітетам Верховної Ради України активізувати роботу з опрацювання положень Резолюції ПАРЄ 2012 року «Функціонування демократичних інститутів в Україні» в розрізі необхідності здійснення реформ національного законодавства;

 3.3. Рекомендувати Міністерству юстиції України оперативно інформувати делегацію про стан реалізації Плану заходів із виконання обов'язків та зобов'язань України, що випливають з її членства в Раді Європи, та заходи, які вживаються Україною, щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини.

 4. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання та врахування у роботі до комітетів Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Центральної виборчої комісії, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.