Неофіційний переклад з англійської

Попередня редакція

Резолюція 1920 (2013)

Ситуація зі свободою ЗМІ в Європі

1. Парламентська Асамблея підкреслює, що свобода висловлення та інформації є наріжним каменем ефективного управління і процвітаючої демократії, а також, згідно зі ст.10 Європейської конвенції з прав людини (ETS No.5, "Конвенція"), і фундаментальним зобов'язанням кожної держави-члена. Держави-члени, зокрема, мають, згідно зі ст. 2 і 10 Конвенції, позитивне зобов'язання щодо захисту журналістів від нападів на їхнє життя та їх свободи висловлення і запобігання безкарності злочинців.

2. Асамблея засуджує численні напади на журналістів, які проводять розслідування, як і погрози на адресу осіб, які працюють з тими ЗМІ, що ведуть розслідування, як, наприклад, Сергій Магнітський, якого катували та вбили в російській в'язниці у 2009 р. Асамблея звертається до компетентних органів розслідувати такі випадки належним чином з метою притягнення до правосуддя тих, хто їх провокує.

3. У відношенні вбивства Рафіка Тагі в Азербайджані у 2011 р., Асамблея нагадує про своє засудження у 2007 році, винесення йому фетви до смерті в Ірані за передрук в азербайджанській газеті карикатури на пророка, що вийшла в газеті “Jyllands-Posten”. Схвалюючи арешт і винесення судової ухвали в Данії в червні 2012 р. групі ісламістських злочинців, які планували масштабний напад на копенгагенський офіс газети “Jyllands-Posten”, Асамблея засуджує фетву до смерті, винесеної нещодавно в Ірані Шахіну Наджафі в Німеччині і підкреслює, що влада держав-членів має боротися проти релігійного тероризму або іншого тероризму, який загрожує життю людей і свободі висловлення.

4. Посилаючись на пп. 4 і 5 своєї Рекомендації 1897 (2010) щодо дотримання свободи ЗМІ, Асамблея вітає той факт, що вбивці Іво Пуканіча і Ніко Франжича в Хорватії, Анастасії Бабурової і Станіслава Маркєлова в Росії, Хранта Дінка в Туреччині були заарештовані і засуджені національними судами. Втім, потрібно ще провести подальше розслідування стосовно особистого оточення цих вбивць для віднайдення можливих співучасників, а також і дієво боротися з цим злочинним довкіллям, що є ворожим до свободи ЗМІ .

5. Зважаючи на численні вбивства, і серйозні фізичні напади на журналістів в Росії, Асамблея відмічає заснування у 2011 р. Слідчого комітету Російської Федерації при президентові Росії. Асамблея закликає цей Комітету продовжувати роботу попередніх слідчих органів, періодично оприлюднювати звіти щодо прогресу у його роботі і встановити правила з його ефективного управління і судового нагляду, що має ним проводитись. Асамблея запрошує Комісара з прав людини підготувати доповідь про дії органів влади Росії з ефективної боротьби проти фактичної безкарності у численних випадках вбивств журналістів і захисників прав людини в Росії.

6. Асамблея приголомшена великою кількістю журналістів, що є ув'язненими, затриманими або притягнутими до судової відповідальності в Туреччині за висловлення їхніх політичних думок і сприяння у політичному обговоренні, такому необхідному у вируючий демократії. Така величезна кількість випадків накладає паралізуючого ефекту на ситуацію у турецьких ЗМІ та на журналістів.

7. Вітаючи той факт, що "Третій пакет судової реформи", ухвалений турецьким парламентом 2 липня 2012 р., може запобігти надмірно довгим затриманням в майбутньому, Асамблея з занепокоєнням зазначає що затримання, рішення по яким були накладені попередньо, все ще тривають як і те, що справи з розслідування, що проводяться наразі, віддаються на розгляд та ухвалення вироків попередньо створеним спеціальним судам. Асамблея звертає увагу на те, що висновки, що містяться у доповіді Комісара з прав людини від 12 липня 2011р., мають бути повністю і невідкладно запроваджені турецьким урядом.

8. Законодавчий перегляд ст.301 Кримінального кодексу Туреччини у 2008 р. не розв'язав проблеми у тому плані, що ця стаття може бути неправильно застосована проти журналістів й інших осіб, як про це йдеться в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Альтуг Танер Ачкам проти Туреччини від 25 жовтня 2011 р. Тому Асамблея звертається до Туреччини про негайну відміну ст. 301 .

9. Є достатньо складним для Асамблеї охопити значну кількість кримінальних справ відкритих проти журналістів у відповідності до статті 285 і 288 турецького Кримінального кодексу, статті 6 антитерористичного закону і пов’язаних правових норм, зокрема тому, що вони стосуються масового процесу стосовно злочинної організації Ергенекон. Сама надмірна кількість випадків вказує на серйозне порушення свободи ЗМІ, також це є недотриманням Рекомендації Комітету Міністрів Nо 13 (2003) щодо розповсюдження інформації, що має відношення до кримінального переслідування, у ЗМІ.

10. Схвалюючи проекти з допомоги та співпраці, започатковані Радою Європи з Туреччиною на прохання Прем'єр-міністра Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана в квітні 2011, Асамблея пропонує Генеральному секретареві Ради Європи надати оцінку впливу цих проектів з тим щоб їх переглянути і, можливо, підсилити заходи співпраці у сфері свободи ЗМІ.

11. Асамблея відмічає прийняття в травні 2012 р. поправок до законів про ЗМІ, що були ухвалені в Угорщині в 2010 р., але висловлює жаль, що ці поправки мають відношення тільки до невеликої кількості застережень, висвітлених Комісаром з прав людини у його Висновку від 25 лютого 2011 р., і не запобігають зловживанню такими законами для обмеження свободи ЗМІ. Тому Асамблея звертається з тим щоб висновки Комісара були повністю впроваджені урядом Угорщини.

12. Асамблея засуджує постійне і систематичне порушення свободи ЗМІ у Білорусі і нагадує її уряду про його зобов'язання по ст. 9, 19 і 25 Міжнародного пакту з громадських та політичних прав. Білорусії, що є кандидатом на членство у Раді Європи і державою-учасником Європейської культурної конвенції (ETS Номер 18), потрібно взяти до уваги, що напрацювання Ради Європи, включаючи прецедентне право Європейського суду з прав людини, утворюють для влади Білорусії відповідну рамкову референтну систему. У цьому контексті Асамблея вітає недавнє призначення Радою з прав людини ООН спеціального доповідача з питань ситуації з правами людини в Республіці Білорусь і запрошує його до взаємодії з відповідними комітетами Асамблеї.

13. Асамблея рішуче закликає білоруську владу належним чином розслідувати зникнення фотожурналіста Дмитра Завадського у 2000 р. і смерть засновника новинного вебпорталу "Хартія 97" Олега Бябєніна у 2010 р., негайно звільнити з в‘язниці Олеся Бялєцкого, а Антона Суряпіна звільнити з затримання, зняти покарання з Ірини Халіпи, Анджея Почобута, Павла Свєрдлова, Юлія Дорошкевіч і Ірини Козлик, припинити кримінальні звинувачення проти Наталії Радіної, Анджея Почобута, Павла Євтіхнєєва, Андрія Ткачова, Романа Протасєвіча, Олега Шрамука і Сергія Бєспалова та припинити їхню практику видачі адміністративних попереджень ЗМІ і громадським організаціям – і це у відповідності до Висновків від 17-18 грудня 2010 р. і 17-18 червня 2011 р., ухвалених Європейською комісією «За демократію через право» (Венеціанська Комісія).

14. Значне зростання Інтернет-медіа суттєво збільшило можливості для того, щоб кожен отримував і передавав інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незважаючи на кордони – і це у відповідності до ст. 10 Європейської Конвенції з прав людини. Асамблея засуджує судові переслідування, затримання і ув‘язнення користувачів Інтернету за висловлення політичної критики на адресу урядів, як, наприклад, в Азербайджані, Російській Федерації, Туреччині, а також і у Білорусі.

15. Нагадуючи про свою Резолюцію 1577 (2007) "На шляху декриміналізації наклепу", Асамблея висловлює жаль стосовно надмірного застосування кримінальних законів щодо наклепу у Азербайджані і Туреччині, як і надмірні юридичні заходи у відповідних цивільних законодавствах у Болгарії і в Республіці Молдова. Асамблея, схвалюючи зусилля Вірменії у питаннях стосовно наклепу, одночасно, закликає вірменську владу продовжувати роботу у цьому напрямі. Асамблея занепокоєна через спроби відновити кримінальне переслідування за наклеп в українському законодавстві. Посилаючись на нещодавнє засудження до 14 місяців в’язниці Алесандро Салусті в Італії, Асамблея просить Венеціанську комісію підготувати думку щодо визначення на відповідність італійського законодавства у питанні наклепу статті 10 Європейської конвенції з прав людини.

16. Асамблея нагадує про надзвичайну важливість свободи висловлення та інформації у ЗМІ перед і під час виборів. Тому Асамблея закликає, зокрема, Вірменію, Азербайджан, Російську Федерацію, Туреччину та Україну, виправити недоліки виявлені у нещодавніх доповідях зі спостереження за виборами. Асамблея нагадує державам-членам про Рекомендації Комітету Міністрів CM Rec Nо15 (2007) і R Nо15 (1999) щодо заходів стосовно висвітлення у медіа виборчих кампаній. Асамблея занепокоєна великою кількістю порушень у відношенні журналістів в Україні протягом останніх десяти років, особливо у 2012 році під час виборчої кампанії.

17. Асамблея висловлює жаль, що питання власності ЗМІ не зроблене прозорим у всіх державах-членах і, з цією метою, просить їх вжити необхідних заходів. Відсутність прозорості зазвичай використовується для приховування політичних або комерційних інтересів у контролюванні головних медіа-компаній. Асамблея закликає держави-члени вжити належних заходів з забезпечення медіа-прозорості, плюралізму і просування журналістських стандартів. Асамблея задоволена доповіддю про прозорість даних щодо власників медіа в Європі підготовленої в жовтні 2012 року організаціями “Доступ до інформації в Європі” (Мадрид) і “Медіа Програма” Фундації відкрите суспільство (Лондон) і запрошує “Європейських спостерігачів за теле – та радіо мовниками” (Страсбург) продовжувати розвиток своєї бази даних MAVISE щодо медіа власників і допомогти запровадити прозорість медіа власності.

18. Асамблея із занепокоєнням зазначає про нещодавні випадки таємних домовленостей медіа та медіа-власників з політиками і державними посадовцями, що підриває громадську довіру до демократичного управління і незалежні ЗМІ. Політики і державні посадовці мають уникати будь-яких стосунків із ЗМІ, які можуть привести до конфлікту інтересів; потрібно впроваджувати антикорупційні закони, а ЗМІ і журналісти мають дотримуватися їхньої професійної етики. У цьому контексті Асамблея вітає започатковану у 2011 р. урядом Британії офіційного розслідування, проведене лордом-головним суддею Левесоном щодо практик і етики британських ЗМІ після обвинувачень поліції в отриманні хабарів та скандалу з телефонним прослуховуванням, у якому обвинувачується корпорація News International Group.

19. Незважаючи на широке виникнення нових цифрових медіа-видань, громадське мовлення залишається головним джерелом інформації в Європі. Асамблея із занепокоєнням відмічає нещодавні повідомлення щодо політичного тиску на громадських мовників у Боснії і Герцеговині, Хорватії, Угорщині, Італії, Румунії, Словаччині, Сербії, Іспанії і Україні і пропонує Європейському союзу радіомовлення взаємодіяти в цьому відношенні з Радою Європи. Вона нагадує державам-членам пп.8.20 і 8.21 своєї Резолюції 1636 (2008) «Показники демократії в медіа»: громадські мовники мають бути захищені проти політичного втручання в їхнє щоденне управління і їхню редакційну роботу; керівні управлінські посади не мають надаватися особам з чіткою партійною належністю; громадські мовники мають встановити внутрішні норми поведінки з журналістської роботи і редакційної незалежності від політичного впливу.

20. Асамблея висловлює жаль з приводу того, що уряди деяких країн-членів замінили після зміни уряду керівні кадри на своїх державних телерадіомовних компаніях з метою впливу на політичну орієнтацію цих телерадіомовних компаній. У цьому зв’язку, ми констатуємо з особливим занепокоєнням, що Прем’єр-міністр Грузії наполегливо порадив об’єднати грузинську державну телерадіомовну компанію з приватною телекомпанією ТВ 9, яка належить його дружині, а також порадив змінити закон Грузії про ефірне транслювання.

21. Асамблея занепокоєна низкою позапланових фінансових перевірок грузинської державної телерадіокомпанії, що відбулися після агресивних політичних заяв урядових високопосадовців, зроблених одночасно з ухваленням контроверсійних поправок до закону про телерадіомовлення. Ці заходи передували заявам Прем’єр-міністра Відміна Іванішвілі, згідно з якими було б бажаним об’єднати грузинську телерадіокомпанію GPB з каналом ТВ9, що знаходиться в руках його дружини, а також модифікувати контроль над приватними медіа Грузії.

22. Асамблея висловлює жаль, що багато журналістів в Європі працюють у сумнівних та ризикованих умовах, внаслідок збільшення позаштатних посад, недостатнього дотримання соціальних прав і, здебільш, низької оплати. Там, де, за таких обставин, журналістська професія послабляється, страждають ділова кваліфікація і етика. Асамблея нагадує державам-членам про переглянуту Європейську соціальну хартію (ETS Nо 163) і пропонує журналістам користуватися їхніми колективними правами з метою поліпшення їхніх робочих умов.

23. Асамблея висловлює задоволення успішною організацією міжпарламентського семінару з питань незалежності і фінансування державних телерадіомовних компаній, який був проведений Парламентом Хорватії 15 жовтня 2012 року у Загребі, за фінансової підтримки Програми медіа відкритого суспільства. Вона запрошує національні парламенти та партнерські організації співпрацювати у проведенні схожих проектів у майбутньому.