ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Першої частини сесії ПАРЄ 2013 року

м. Страсбург, 21-25 січня 2013 року

Загальна інформація

В роботі Першої частини сесії ПАРЄ 2013 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї РЄ: І.Попеску (керівник делегації), С.Соболєв (заступник керівника делегації), В.Ар’єв, С.Ківалов, Ю.Льовочкіна, Є.Мармазов, Л.Мельничук, Л.Миримьский, Л.Оробець, В.Пилипенко, П.Рябікін та О.Шевченко. Роботу делегації забезпечував секретаріат у такому складі: керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступник завідувача відділу Б.Криловецький та головний консультант цього ж Управління Ю.Мосолов, головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Я.Юдін, перекладач-синхроніст О.Самбрус.

Порядок денний передбачав обговорення такої проблематики: "Ситуація в Косово та роль Ради Європи", "Діяльність Європейського банку з реконструкції та розвитку", "Забезпечення життєдіяльності Страсбурзького Суду: структурні недоліки в країнах-учасницях", "Пост-моніторинговий діалог з Болгарією", "Грузія та Росія: гуманітарне становище у постраждалих від конфлікту та війни регіонах" "Дотримання обов’язків та зобов’язань Азербайджаном", "Розвиток питання щодо політичних в’язнів в Азербайджані", "На шляху до Конвенції Ради Європи про боротьбу з торгівлею людськими органами, тканинами і клітинами", "Стан свободи ЗМІ у Європі", "Торгівля трудящими-мігрантами для примусової праці", за процедурою термінових дебатів – "Міграція та притулок: зростання напруги у Східному Середземномор’ї" та "Розвиток останніх подій в Малі й Алжирі та загроза безпеці та правам людини у Середземноморському регіоні".

21 січня відбулися організаційні збори української делегації, в ході яких І.Попеску озвучив інформацію, отриману від Генерального секретаря ПАРЄ В.Савіцкі про можливі наслідки необрання керівника національної делегації. В результаті обговорення І.Попеску був переобраний Головою делегації, а С.Соболєв обраний заступником Голови делегації. Також шляхом консенсусу народні депутати розподілили місця в комітетах Асамблеї.

На початку пленарного засідання Парламентська асамблея підтвердила повноваження національних делегацій, зокрема, української.

Президентом ПАРЄ був переобраний Ж.-К.Міньйон.

Асамблея затвердила склад Постійного комітету, до якого було включено керівника української делегації І.Попеску.

Перебіг пленарних засідань, засідань Бюро та комітетів

Напередодні відкриття січневої частини сесії Голова Постійної делегації І.Попеску взяв участь у засіданні Бюро Асамблеї.

На зібранні був розповсюджений протокол засідання Постійного комітету (м. Андорра-ла-Велья, 30 листопада 2012 року), в якому, серед іншого, зазначається, що комітет бере до уваги доповідь із спостереження за нещодавніми парламентськими виборами в Україні.

Президент Асамблеї Ж.-К.Міньйон, звертаючись до парламентаріїв, окреслив пріоритети своєї діяльності на 2013 рік, як-от: взаємодія з Комітетом міністрів РЄ, співробітництво з Європейським Союзом, увага до заморожених конфліктів.

Асамблея розглянула звіт Бюро та Постійного комітету про міжсесійну діяльність (доповідач – Т.Кокс, ОЄЛ).

Члени української делегації взяли участь у спільному засіданні Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку та Комітету з питань культури, науки, освіти та ЗМІ (С.Соболєв, В.Ар’єв, В.Пилипенко), засіданнях Комітету з політичних питань та демократії (І.Попеску, С.Соболєв, Є.Мармазов, Л.Оробець), Комітету з питань рівності та недискримінації (Л.Мельничук) та Комітету з юридичних питань та прав людини (С.Ківалов).

Асамблея заслухала доповідь члена Комітету з політичних питань та демократії Б. вон Сідова (Швеція, СОЦ) "Ситуація в Косово та роль Ради Європи".

За підсумками дебатів із зазначеного питання були прийняті відповідні Резолюція та Рекомендація.

У першому документі зазначається, що головний виклик для Косово полягає в імплементації прав людини та правових стандартів, особливо в таких сферах, як боротьба з корупцією та організованою злочинністю, а нинішня фаза діалогу між Сербією та Косово за посередництва Європейського Союзу свідчить про наявність потенціалу для вирішення фундаментальних політичних проблем.

У Рекомендації Асамблея закликає Комітет міністрів інтенсифікувати зусилля із просування демократії, прав людини та верховенства права шляхом розширення програм із співробітництва та надання можливостей органам влади Косово бути напряму залученими до виконання відповідних програм РЄ.

Парламентська асамблея розглянула питання "Діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку", представлене доповідачем Комітету з політичних питань і демократії Т.Ельзінга (Нідерланди, ОЄЛ).

В рамках дебатів до Асамблеї звернувся віце-президент ЄБРР Х.П.Ланкес, який, зокрема, наголосив на тому, що документи Ради Європи є джерелом для нової політичної методології Банку, яка включає розширений список із 14 критеріїв для оцінки розвитку сучасної демократії.

В обговоренні взяв участь член української делегації Є.Мармазов, який дав високу оцінку діяльності Банку в Україні по таких напрямках, як покращення конкурентоздатності економіки, реформування енергетичного сектору та широкомасштабна інфраструктурна розбудова. Важливого значення народний депутат надав заходам Банку із ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та програмі із забезпечення безпеки атомних електростанцій в нашій країні.

Результатом обговорення стало прийняття відповідної Резолюції, у якій зафіксоване прагнення Асамблея більше зосередитися на політичній оцінці діяльності Банку, а не на його поточній діяльності, як це було в минулому.

Період, що охоплюється поточним розглядом діяльності ЄБРР (2010-2012 рр.), засвідчив другу хвилю нинішньої фінансової та економічної кризи, яка особливо сильно вдарила в Європі: криза державного боргу в ряді європейських держав і пов'язана з цим криза довіри до єдиної валюти Єврозони. ЄБРР значно розширює свою діяльність на підтримку кризового реагування та відновлення у країнах, в яких проводяться операцій.

Своєю Резолюцією Асамблея вітає нещодавній перегляд та оновлення методології ЄБРР для оцінки відповідності країн, в якій проводяться операції, політичним аспектам мандату Банку, зокрема, на основі чотирьох критеріїв: представницького і відповідального уряду, громадянського суспільства, засобів масової інформації, верховенства права і доступу до правосуддя, а також громадянських і політичних прав.

Асамблея розглянула доповідь члена Комітету з юридичних питань та прав людини С.Ківалова (Україна, ЄД) "Забезпечення функціонування Страсбурзького суду: структурні недоліки у державах-учасницях".

С.Ківалов поінформував Асамблею про перебіг підготовки доповіді, зокрема визначення кола країн-учасниць, в яких спостерігаються відповідні структурні проблеми, і торкнувся заходів, які пропонується вжити для подолання цих труднощів.

В рамках обговорення Асамблея заслухала Міністра юстиції Італії П.Северіно, яка, серед іншого, повідомила про національний досвід із оптимізації функціонування судової системи та ратифікації конвенцій РЄ.

Під час дебатів представники політичних груп Асамблеї дали позитивну оцінку доповіді і одностайно висловились на підтримку того, що згадані структурні проблеми повинні вирішуватися, в першу чергу, на національному рівні шляхом дотримання Європейської конвенції з прав людини.

Член української делегації Л.Оробець акцентувала увагу на тому, що Україна входить до п’ятірки країн, з яких надходить найбільша кількість звернень до Європейського суду, із занепокоєнням зазначила, що переважна більшість рішень ЄСПЛ в нашій країні не виконується, і нагадала про застосування такої санкції, як позбавлення повноважень делегації, до країни, яка систематично ігнорує рішення Суду.

За підсумками обговорення були прийняті відповідні Резолюція та Рекомендація (додаються).

У першому документі, серед іншого, Асамблея підтверджує, що Болгарія, Греція, Італія, Республіка Молдова, Польща, Румунія, Російська Федерація, Туреччина та Україна стикаються із серйозними структурними проблемами, що призводять до тривожної затримки у виконанні рішень Суду, і закликає держави-учасниці посилити їхні зусилля для повного та швидкого виконання рішень ЄСПЛ, внести зміни до законодавства у відповідності до стандартів, що випливають з прецедентного права Суду, і забезпечити імплементацію Конвенції з прав людини всіма відповідними державними органами тощо.

У зв’язку з тим, що Асамблеї вже визнала необхідність підвищення ролі національних парламентів у контролі за належною імплементацією стандартів Конвенції на національному рівні, вона повторно закликає держави-учасниці до застосування на практиці основних принципів парламентського контролю у цій галузі, викладених в Резолюції 1823 (2011), закликає парламенти забезпечити, щоб їхні комітети, які здійснюють моніторинг за дотриманням прав людини, брали активну участь у виконанні пілотних рішень ЄСПЛ та інших рішень, що стосуються структурних проблем, просить членів Асамблеї, у якості національних парламентаріїв, періодично звертатися до уряду з питань виконання рішень Суду.

У Рекомендації Парламентська асамблея закликає Комітет міністрів продовжувати застосовувати усі наявні засоби для забезпечення життєздатності Європейського суду з прав людини, і з цією метою рекомендує розглянути подальше перетворення Бази даних Суду "HUDOC" в комплексну базу даних прецедентного права Суду, продовжувати надавати пріоритетності опрацюванню імплементації пілотних рішень Суду та інших рішень, що стосуються структурних проблем тощо.

Член Моніторингового комітету Л.Волонте (Італія, ЄНП) представив доповідь "Пост-моніторинговий діалог з Болгарією".

Підсумком дебатів стало прийняття відповідної Резолюції, у якій Асамблея, зокрема, вітає значний прогрес, зроблений Болгарією на виконання зобов’язань, що лишились. Разом з цим, Парламентська асамблея вказує на необхідність вжити заходів, спрямованих на забезпечення незалежності судової системи, боротьбу з корупцією та оргзлочинністю. У документі пропонується продовжити пост-моніторинговий діалог з Болгарією.

Чергове засідання Комітету з політичних питань та демократії, в якому взяли участь члени української делегації І.Попеску, Є.Мармазов та Л.Оробець, було присвячено обговоренню доповіді норвезького депутата К.Волдсета "Останні події в Малі і Алжирі та загроза безпеці і правам людини у середземноморському регіоні".

Члени Комітету позитивно оцінили доповідь, а також прийняли проект відповідної Резолюції.

Під час засідання Комітету з питань рівності та недискримінації був оприлюднений лист Голови Венеціанської комісії Дж.Букіккіо, в якому зазначається, що Комісія наразі готує висновок стосовно заборони пропаганди гомосексуалізму в світлі законодавства, прийнятого в деяких країнах-учасницях, зокрема Молдові, Росії та Україні.

Парламентська асамблея розглянула доповідь "Грузія та Росія: гуманітарне становище у постраждалих від конфлікту та війни регіонах", підготовлену членом Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб Т.Акетофт (Швеція, АЛДЄ).

За підсумками обговорення були прийняті відповідні Резолюція та Рекомендація.

У першому документі Асамблея із занепокоєнням зазначає, що в регіонах, постраждалих від війни, наявні серйозні гуманітарні проблеми у зв’язку з тим, що конфлікт є замороженим, а політика привалює над нагальними гуманітарними потребами людей.

За винятком незначної кількості повернень внутрішньо переміщених осіб в райони Галі та Ахалгорі, перспективи на повернення для решти переміщених осіб є вкрай розмитими. В результаті цього грузинська влада стикається з такими проблемами, як необхідність забезпечення таких людей житлом та засобами існування.

Також у документі підкреслюється, що без міжнародної миротворчої присутності з обох сторін адміністративного кордону, питання забезпечення миру та безпеки залишатиметься невирішеним.

У Рекомендації Асамблея пропонує Комітету міністрів вжити таких практичних заходів: використати освітню експертизу для забезпечення навчання рідною мовою, сприяти владі Грузії у забезпеченні успішної інтеграції внутрішньо переміщених осіб, які були переселені, надати підтримку у боротьбі з насильством у сім’ї, досягти поліпшення стану свободи пересування.

В дебатах із зазначеного питання через брак часу не зміг взяти участь член української делегації О.Шевченко. Його виступ було передано до Секретаріату Асамблеї для включення до офіційного протоколу засідання.

В ході вільних дебатів парламентарії, що виступали від імені політгруп, порушили таку проблематику: парламентська криза в колишній югославській республіці Македонія (І.Івановські, СОЦ), процедурні недоліки відбору доповідачів та голів комітетів Асамблеї (М.Хенкок, АЛДЄ), активізація громадянського суспільства як основа демократії (граф Данді, ЄД), "курдське питання" (Е.Куркчу, ОЄЛ).

Також в дискусії взяв участь Голова української делегації І.Попеску, який поінформував колег про нещодавнє обрання керівництва делегації та розподіл між її членами місць у комітетах Асамблеї шляхом консенсусу, відзначив стан виконання Україною важливих вступних зобов’язань (прийняття нового Кримінального процесуального кодексу та Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), запевнив у готовності України прийняти Закон "Про прокуратуру" і надалі активно співпрацювати з РЄ.

На виступ були записані народні депутати С.Соболєв та Л.Оробець, але у зв’язку з браком час вони не змогли взяти участь у дискусії.

Асамблея провела спільне обговорення таких питань: "Дотримання обов’язків та зобов’язань Азербайджаном" (співдоповідачі Моніторингового комітету – П.Аграмунт, Іспанія, ЄНП та Дж.Дебоно Грех, Мальта, СОЦ) та "Розвиток питання щодо політичних в’язнів в Азербайджані" (доповідач Комітету з юридичних питань та прав людини К.Штрессер, Німеччина, СОЦ).

В обговоренні зазначеного питання, серед інших, взяли участь члени української делегації.

Так, С.Соболєв провів аналогію між ситуаціями в Азербайджані та Україні, навівши приклади щодо українських політичних в’язнів, і закликав підтримати доповідь К.Штрессера.

В.Ар’єв також вказав на паралелі щодо порушеного питання між двома пострадянськими країнами, привітав рішення Президента Азербайджану помилувати деяких політичних в’язнів, назвав ситуацію з політв’язнями в Україні системною проблемою і закликав вжити відповідних санкцій проти посадовців, які порушують права людини.

Л.Оробець наголосила на тому, що проблема стосовно політичних в’язнів є критичною для нашої країни, оскільки деякі опозиційні лідери перебувають за ґратами, і для прикладу навела "акт Магнитського", як один із способів контр дій, спрямованих проти чиновників, причетних до ув’язнення політичних лідерів.

За підсумками дебатів була ухвалена Резолюція щодо виконання Азербайджаном обов'язків перед РЄ, де Асамблея визнає прогрес, зроблений країною для встановлення законодавчих рамок у деяких сферах, які є важливими для функціонування демократичних інститутів. Проте, у неї викликає занепокоєння обмежене застосування або порушення деяких законів, відсутність незалежної судової системи, ситуація з основоположними свободами, нібито сфабриковані обвинувачення проти громадських активістів та журналістів, випадки тортур у поліцейських відділках тощо. У зв’язку з цим Асамблея закликає азербайджанську владу вжити низку заходів із виправлення ситуації із ймовірними політичними в’язнями та в’язнями сумління.

Проект Резолюції стосовно політичних в’язнів в Азербайджані не був підтриманий Асамблеєю.

Парламентарії заслухали доповідь члена Комітету з соціальних питань, охорони здоров'я та сталого розвитку Б.Марке (Монако, АЛДЄ) "На шляху до Конвенції Ради Європи про боротьбу з торгівлею людськими органами, тканинами і клітинами".

В прийнятій за підсумками дебатів Рекомендації Асамблея, зокрема, рекомендує Комітету міністрів завершити положення попереднього проекту Конвенції стосовно заходів із попередження незаконної торгівлі органами, захисту жертв та національного та міжнародного співробітництва проти такої торгівлі.

На засіданні Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку, у якому взяв участь народний депутат Л.Миримський, парламентарії обговорили та схвалили поправки до Конвенції Ради Європи про боротьбу з торгівлею людськими органами, тканинами та клітинами, заслухали доповіді депутата від Швейцарії Л.Морі Паск’є "Припинення насильницької стерилізації та кастрації" та німецького депутата Д.Барнетт "Диверсифікація енергетики як фундаментальний внесок до сталого розвитку".

Асамблея провела обговорення за процедурою термінових дебатів питання "Міграція та притулок: зростання напруги у Східному Середземномор’ї" (доповідач – член Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб Т.Стрік, Нідерланди, СОЦ).

За підсумками дебатів із згаданої проблематики Асамблея прийняла відповідні Резолюцію та Рекомендацію.

У першому документі зазначається, що Греція стала точкою перетину нелегальних міграційних потоків в Європейський Союз, а Туреччина – головною транзитною країною. Ці дві країни, особливо в світлі зростання кількості сирійських біженців, не зможуть вирішити проблему біженців без солідарності та сприяння Європейського Союзу та Ради Європи. Крім того, складне економічне становище в Греції призводить до зростання соціальної напруги, збільшення проявів расизму та ксенофобії.

В Рекомендації Асамблея наполягає на значному збільшенні допомоги Греції, Туреччині та іншим "прикордонним" країнам у протистоянні згаданому виклику шляхом, зокрема, сприянню у переселенні та поверненні нелегальних мігрантів, створення спеціалізованих притулків та втілення програм із запобігання зростанню проявів расизму і ксенофобії стосовно мігрантів, біженців та шукачів притулку.

Парламентська асамблея за процедурою термінових дебатів розглянула доповідь члена Комітету з політичних питань та демократії К.Волдсет (Норвегія, ЄД) "Розвиток останніх подій в Малі й Алжирі та загроза безпеці та правам людини у Середземноморському регіоні".

В прийнятій за підсумками обговорення Резолюції говориться про те, що погіршення ситуації з правами людини та безпекою в Малі за останні місяці та ризик створення терористичного режиму становить серйозну загрозу стабільності в середземноморському регіоні, Європі та світі, а нещодавня французька військова наземна інтервенція має на меті припинення такого розвитку подій. Проте, для досягнення цього необхідна більша солідарність та залученість міжнародної спільноти.

Крім того, в світлі нещодавнього теракту в алжирському місті Ін-Аменасі, в документі міститься заклик до країн-учасниць та країн-спостерігачів застосувати всі наявні правові інструменти Ради Європи для боротьби з тероризмом та перекриття джерел його фінансування.

Комітет з питань культури, науки, освіти та ЗМІ, в роботі якого взяли участь члени української делегації В.Ар’єв та В.Пилипенко, розглянув поправки до проекту Резолюції щодо стану свободи ЗМІ у Європі. Члени Комітету підтримали поправки, подані В.Ар’євим, щодо занепокоєння законодавчими ініціативами в Україні із криміналізації наклепу, а також щодо занепокоєння зростанням випадків порушень прав журналістів в Україні, особливо під час виборчої кампанії 2012 року.

Згодом Асамблея обговорила доповідь "Стан свободи ЗМІ у Європі", представлену членом Комітету з питань культури, науки, освіти та ЗМІ М.Йоханссоном (Швеція, ЄНП).

В дебатах із зазначеної проблематики взяли члени української делегації.

В.Пилипенко назвав свободу ЗМІ та захист журналістів основою демократичного розвитку будь-якої країни і закликав розширити географію дослідження в цій сфері, наголосивши на необхідності використовувати достовірні джерела та інформацію. У цьому зв’язку він навів, як приклад, прийняття профільним комітетом ПАРЄ суб’єктивних та суперечливих поправок, зокрема, стосовно рекордної кількості порушень проти журналістів в Україні під час останньої виборчої кампанії, хоча відомості про такі порушення не відображені у відповідному звіті місії Асамблеї із спостереження за виборами.

С.Соболєв поінформував про випадки закриття телевізійних каналів в ряді регіонів під час нещодавніх парламентських виборів в Україні, приклади застосування владою фіскальних органів для "тиску" на ЗМІ, спроби провладної парламентської більшості прийняти законопроект про кримінальну відповідальність за наклеп і закликав підтримати поправки, які були подані В.Ар’євим.

Члени української делегації В.Ар’єв та Л.Оробець були включені до списку учасників дебатів, але через брак часу не змогли взяти участі в дискусії.

В результаті обговорення була ухвалена відповідна Резолюція (додається). При цьому Асамблея підтримала обидві поправки, внесені В.Ар'євим до проекту документу.

В прийнятій Резолюції Асамблея висловлює занепокоєння у зв’язку з численними випадками вбивств та насильства проти журналістів, звертаються до компетентних органів розслідувати такі випадки належним чином, нагадує державам-учасницям про рекомендації Комітету міністрів щодо заходів із висвітлення ЗМІ виборчих кампаній і закликає держави-учасниці забезпечити медіа-прозорість, плюралізм і просування журналістських стандартів.

Проект Рекомендації із зазначеної проблематики не був підтриманий Асамблеєю.

Асамблея розглянула питання "Гендерна рівність, поєднання особистого та професіонального життя і спільної відповідальності" (доповідач – член Комітету з питань рівності і недискримінації К.Кінтанілья, Іспанія, ЄНП).

Підсумком дебатів з цієї проблематики стало прийняття відповідної Резолюції, у якій Парламентська асамблея висловлює думку, що систематичні та послідовні заходи із поєднання особистого та робочого життя як жінок, так і чоловіків повинні бути прийняті у всіх державах-учасницях таким чином, щоб кожен бажаючий міг займатися професійною діяльністю, а також гармонізувати її з особистим та сімейним життям.

В результаті обговорення доповіді члена Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб А.Грот (Німеччина, ОЄЛ) "Торгівля трудящими-мігрантами для примусової праці" парламентарії прийняли відповідні Резолюцію та Рекомендацію.

У першому документі Парламентська асамблея висловлює занепокоєння стосовно значних масштабів торгівлі людьми і рекомендує країнам-учасницям продовжувати боротьбу з цим явищем, а також переглянути еміграційну політику та політику повернення з метою приведення їх у відповідність до рекомендацій Групи експертів Ради Європи щодо діяльності проти торгівлі людьми (GRETA).

У Рекомендації Асамблея, серед іншого, пропонує Комітету міністрів в контексті підготовки програми заходів на 2014-2015 роки надати пріоритетності питанню боротьби з торгівлею людьми.

Виступи запрошених осіб

До парламентаріїв звернувся Міністр закордонних справ Андорри, Голова Комітету міністрів РЄ Ж.Сабойя Сюніє, який, серед іншого, акцентував увагу на важливій кампанії андоррського головування – просування Європейської конвенції з прав людини, метою якої мобілізація громадянського суспільства та молоді для підвищення обізнаності щодо захисту прав людини.

Асамблея заслухала Президента Грузії М.Саакашвілі, який окреслив напрямки реформування країни за час свого президентства і висловив сподівання, що новий уряд продовжуватиме здійснювати перетворення в усіх сферах.

До парламентаріїв звернувся Генеральний секретар Ради Європи Т.Ягланд, який окреслив пріоритети Організації: боротьба з корупцією, нетерпимістю, усіма формами екстремізму та насильства, захист прав меншин та консолідація правового простору РЄ.

Однією з передумов ефективної протидії корупції Генсек назвав функціонування незалежної судової системи, навівши, як приклад, Україну, де РЄ тривалий час докладає зусилля щодо імплементації відповідної програми із перетворення у цій сфері.

На думку Т.Ягланда, для досягнення зазначених цілей Рада Європа повинна і надалі поглиблювати взаємодію з ЄС, ОБСЄ, ООН та впливовими неурядовими організаціями, реалізовувати плани дій із сприяння країнам-учасницям, зокрема, як це відбувається в нашій країні. Як зауважив Генеральний секретар, в основі цих планів дій має бути покладені дані, отримані в результаті конвенційного та неконвенційного моніторингу та оціночних механізмів, включаючи доповіді Асамблеї та Комісара з прав людини та рішення ЄСПЛ.

Парламентарії заслухали Європейського Комісара з питань розширення та політики європейського сусідства Ш.Фюле, який поінформував про порядок денний взаємодії ЄС з країнами-кандидатами на членство, реалізацію політики сусідства, зокрема через сприяння розвитку громадянського суспільства у країнах-сусідах, співробітництво Євросоюзу з Радою Європи в таких сферах як зміцнення демократії, міжкультурний діалог, захист прав людини та боротьба з корупцією, просування Східного партнерства тощо.

Відповідаючи на питання литовського депутата Е.Варейкіса (ЄНП) про значення, яке надає ЄС справам Ю.Тимошенко та Ю. Луценка в рамках політики сусідства, Єврокомісар підкреслив, що однією з умов підписання Угоди про асоціацію є вирішення питання стосовно політично вмотивованої юстиції, зазначивши при цьому, що згадане питання буде в центрі уваги його візиту в Україну у лютому поточного року.

Народні депутати України І.Попеску та В.Ар’єв у зв’язку з браком часу не змогли поставити питання Ш.Фюле, хоча і були внесені до відповідного списку.

Зустрічі, протокольні заходи

Відбулася зустріч керівника української делегації І.Попеску з Президентом Асамблеї Ж.-К.Міньйоном, в ході якої обговорили, серед іншого, питання щодо можливої дати офіційного візиту Ж.-К.Міньйона в Україну.

І.Попеску зустрівся з Р.Вольвенд (Ліхтенштейн, ЄНП), яка на січневій частині сесії завершила свою парламентську діяльність. Народний депутат висловив подяку своїй колезі за плідну роботу в якості співдоповідача Моніторингового комітету з питання дотримання Україною обов’язків і зобов'язань перед РЄ.

Голова Постійної делегації І.Попеску провів зустріч з Президентом Палати регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад РЄ Н.Романовою з метою обговорення питання щодо взаємодії двох українських делегацій

Інші події

І.Попеску зробив запис в Книзі скорботи у зв’язку із смертю колишнього Президента ПАРЄ Л. М. де Пуча.

Висновки та пропозиції

 1. Робота членів української делегації під час сесії Асамблеї була активною та результативною.

 2. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації, Міністерству закордонних справ України та Постійному представництву України при Раді Європи за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.

3. У зв’язку з офіційним візитом в Україну Президента ПАРЄ Ж.-К.Міньйона пропонується доручити Апарату Верховної Ради України здійснити відповідні заходи із підготовки та здійснення візиту після узгодження термінів заходу.

4. Після оприлюднення Венеціанською комісією висновку стосовно законодавства із заборони пропаганди гомосексуалізму, прийнятого в деяких країнах-учасницях РЄ, зокрема Молдові, Росії та Україні, пропонується доручити Міністерству юстиції та Міністерству закордонних справ оперативно надати Постійній делегації інформацію щодо офіційної позиції на згаданий документ.

 5. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання та врахування у роботі до комітетів Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.