ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Другої частини сесії ПАРЄ 2013 року

м.Страсбург, 22-26 квітня 2013 року

Загальна інформація

В роботі Другої частини сесії ПАРЄ 2013 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи: І.Попеску (керівник делегації), С.Соболєв (заступник керівника делегації), В.Ар’єв, О.Геращенко, С.Лабазюк, С.Ківалов, Л.Мельничук, Л.Оробець, В.Пилипенко, О.Шевченко. Роботу делегації забезпечував секретаріат делегації у такому складі: керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступники завідувачів відділів Б.Криловецький та О.Фурман, головний консультант цього ж Управління Ю.Мосолов, головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Я.Юдін.

Порядок денний сесії передбачав обговорення такої проблематики: звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету, спостереження за президентськими виборами у Вірменії, пост-моніторинговий діалог з Туреччиною, боротьба з «дитячим секс-туризмом» через політико-правові дії, парламенти, об’єднані боротьбою з сексуальним насильством щодо дітей, гарантування прав людини стосовно релігії та переконань, законодавча робота з питань культури та освіти в Європі, актуальні освітні проблеми молодих європейців, доступ молоді до фундаментальних прав, міжнародна допомога сирійським біженцям в Йорданії, Туреччині, Лівані та Іраку, необхідність поліпшення ролі Фронтекс у сфері прав людини, упорядкування змішаної міграції та проблеми з наданням притулку біля східного кордону Європейського Союзу, поєднання переваг і ризиків нанотехнології для громадського здоров’я та довкілля тощо.

Парламентарії обрали віце-президентами Асамблеї Джозефа Дебоно Гріч (Мальта), Жан-Шарля Алавена (Монако) та Йонуц-Маріан Строе (Румунія).

Перебіг пленарних засідань Асамблеї,

засідань політгруп та комітетів

Керівник делегації України І.Попеску взяв участь у засіданні Групи соціалістів, на якому, зокрема, поставив запитання депутату Європарламента Х.Свободі (Прогресивний альянс соціалістів та соціал-демократів) щодо можливості міжфракційного співробітництва з Партією Регіонів. Х.Свобода зазначив, що у випадку успішної роботи в Україні моніторингової Місії Європарламенту під керівництвом О.Кваснєвського та П.Кокса його політична група буде готова розвивати таку співпрацю з українськими колегами.

Також під час зібрання народний депутат України Л.Мельничук була представлена як новий член Групи соціалістів.

Відкриваючи пленарне засідання Президент Асамблеї Ж.-К.Міньйон коротко поінформував парламентаріїв про свою діяльність у період після Першої частини сесії ПАРЄ 2013. Головною подією за цей час він назвав підписання угоди між Белградом і Пріштиною про врегулювання відносин, яка фактично стала початком конструктивного діалогу між Сербією та Косово. Окремо він зупинився на своїх візитах до країн-членів Ради Європи. Так, говорячи про свій візит в Україну, він схвально оцінив сучасний стан діалогу з українською владою, наголосив, що звільнення Ю.Луценка є позитивним сигналом для Європи, і висловив сподівання, що взаємодія в цьому напрямі буде продовжуватись.

Під час процедури затвердження повноважень нових членів Асамблеї, нідерландський парламентарій П.Омтцигт (Нідерланди, ЄНП) поставив під сумнів призначення нового представника від України Андрія Шевченка та припинення повноважень заступника члена української делегації Сергія Власенка, а також оскаржив повноваження усієї української делегації. Його позицію підтримали більше десяти членів Асамблеї, у тому числі від української делегації В.Ар’єв, С.Соболєв та Л.Оробець. У зв’язку з цим Президент ПАРЄ оголосив про передачу цього питання Комітету з питань правил процедури, імунітетів та інституційних справ для вивчення справи та прийняття відповідного рішення. Згодом керівник української делегації України І.Попеску провів зустріч з Ж.-К.Міньйоном та Генеральним секретарем Асамблеї В.Савицьким, які, зокрема, підтвердили, що опротестовані лише повноваження А.Шевченка, а не делегації України взагалі.

Парламентська асамблея заслухала виступив Голови Комітету міністрів Ради Європи – Міністра закордонних справ Князівства Андорра Гільбер Сабо Суньє, який коротко поінформував присутніх про основні досягнення Комітету за шестимісячний період андоррського головування, вказавши, зокрема, на прийняття програми сприяння проведенню майбутніх парламентських виборів в Албанії, візит представників КМРЄ до Вірменії та Азербайджану, проведення в Андоррі семінару щодо вільного руху молоді в Європі тощо.

Під час обговорення доповіді Г.Сабо Суньє депутати звертали увагу на необхідність збільшення фінансування РЄ та її органів, інтенсифікації зусиль задля врегулювання конфлікту між Вірменією і Азербайджаном, пошуку можливостей відновлення діалогу з Білорусією та демократизації цієї країни тощо.

Також депутати заслухали звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету, представлений П.Марченаро (Італія, СОЦ). У звіті доповідач зосередився на таких основних моментах: встановлення діалогу між Белградом і Пріштиною, порушення прав людини в Білорусі, порушення демократичних стандартів під час розподілу місць в парламенті Італії та започаткування премії імені Вацлава Гавела.

Асамблея розглянула звіт про спостереження за президентськими виборами у Вірменії (18 лютого 2013 року), представлений Ш.Шеннахом (Австрія, СОЦ). Головним висновком документу стало твердження, що вибори у Вірменії були вільні та пройшли успішно, майже без порушень.

Під час обговорення більшість депутатів загалом підтримали таку оцінку за винятком депутата М.де Пурбе-Лундін (Швеція, ЄНП), яка повідомила, що перебуваючи у складі групи спостерігачів, помітила чимало досить серйозних порушень при організації і проведенні виборів, що, однак, не було відображено у доповіді.

Ж.Дюрьйо (Франція, СОЦ) представила доповідь присвячену пост-моніторинговому діалогу з Туреччиною.

В процесі обговорення депутати відмічали, що Туреччина здійснила суттєвий прогрес на шляху демократизації та наближення до європейських стандартів і цінностей.

Депутат Л.Слуцький (Росія, СОЦ), зокрема, вказав на успіхи у реформуванні країни і висловив пропозицію про необхідність завершення пост-моніторингового діалогу з Туреччиною, а депутат Р.Волтер (Велика Британія, ЄД) запропонував визначити під час поточного засідання кінцеву дату його припинення.

Водночас з боку учасників дебатів лунали зауваження, що все ще проблемними залишаються такі питання: недосконалість судової системи, порушення свободи ЗМІ та гендерної рівності, неналежне забезпечення рівноправ’я для національних, релігійних та сексуальних меншин.

Підсумком дебатів стало прийняття відповідної Резолюції (додається), у якій Асамблея, серед іншого, зазначила, що загалом процес основних реформ відбувається в Туреччині успішно. Особлива увага була звернена на суттєві економічні успіхи, досягнуті в умовах глобальної економічної кризи.

Разом з тим Асамблея наголосила на необхідності продовження реформ Кримінального кодексу, виборчого, судового та антитерористичного законодавства, місцевого і регіонального управління тощо. У підсумку Асамблея підтвердила намір продовжувати спостерігати за розвитком ситуації у країні.

Депутат від Молдови В.Гілецкі (ЄНП) представив на розгляд доповідь, присвячену боротьбі з «дитячим секс-туризмом» через політико-правові дії, у якій він, зокрема, наголосив на необхідності безкомпромісної боротьби усіх органів влади країн-членів Ради Європи для забезпечення надійного захисту дітей від сексуальної експлуатації. В.Гілечі підкреслив, що дитячий секс-туризм з кожним днем набуває все більшого розмаху, проблема поширюється на нові країни, що потребує самих рішучих і дієвих заходів для припинення цього негативного явища.

Результатом обговорення доповіді стало одностайне прийняття Резолюції, у якій Асамблея, зокрема, закликала держави-члени підписати та ратифікувати Ланзаротську конвенцію, розробити, впровадити та контролювати механізми, які запобігатимуть подорожуванню сексуальних злочинців закордон, посилити міжнародне співробітництво з метою кримінального переслідування подорожуючих сексуальних злочинців, створити надійну, централізовану та загальнодоступну систему бази даних таких злочинців.

С.Е.Боне Перо (Андорра, СОЦ) представив доповідь «Парламенти, об’єднані боротьбою з сексуальним насильством щодо дітей: середньотерміновий огляд кампанії «Один з п’яти».

У своїй промові депутат підкреслила, що на сьогоднішній день приблизно кожна п’ята дитина стає жертвою сексуального насильства. З метою боротьби з спрямованим проти дітей сексуальним насильством Рада Європи відкрила у 2007 році для підписання Конвенцію про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (Конвенція Ланзароте). Для просування цієї Конвенції Асамблея з 2010 року проводить кампанію «Один з п’яти», яка об’єднує різні органи та установи Ради Європи у справі боротьби з сексуальним насильством, направленого проти дітей.

Підсумком обговорення питання стало одностайне прийняття Рекомендації, у якій Асамблея, зокрема, рекомендує Комітету міністрів надати відповідне фінансування кампанії «Один з п’яти», спонукати держави-члени забезпечити відповідність національного законодавства Ланзаротській конвенції тощо.

Асамблеї розглянула питання «Припинення дискримінації щодо дітей ромів» (доповідач – Н.Мемечан, Туреччина, АЛДЄ). Наголосивши, що дискримінація ромів загалом дуже поширена у всій Європі, доповідач зробила акцент на необхідності викорінення цієї ганебної практики, наданні молодій генерації ромів рівних можливостей з дітьми інших національностей, проведення державами-членами Ради Європи цілеспрямованої політики з індивідуальної підтримки для дітей ромів.

У результаті обговорення Асамблея прийняла Резолюцію, у якій, зокрема, закликала уряди заохочувати ініціативи, спрямовані на покращення надання всебічної допомоги сім’ям ромів, забезпечувати доступ ромів до освіти, припинити сегрегацію та сприяти соціальному залученню ромського населення, забезпечувати ефективний захист прав дітей ромів та повагу їхньої особистої й фізичної недоторканості.

На засіданні Комітету з юридичних питань та прав людини нідерландський депутат П.Омцигт (ГЄНП) представив проект доповіді на тему «Розмежування політичної та кримінальної відповідальності».

У ході обговорення зазначеного питання більшість учасників дебатів вказували на фактологічні помилки та надмірну заполітизованість документу, поверховість вивчення предмету доповіді, відсутність універсальності та вільне застосування автором понятійного апарату.

Так, член української делегації В.Пилипенко зазначив, що мета доповіді – визначення стандартів із розмежування політичної та кримінальної відповідальності – не досягнута, і що доповідач перевищив надані йому Комітетом повноваження та неправомірно застосував поняття «політичний в’язень» у контексті ситуації в Україні, зосередивши майже всю увагу в доповіді на нашій державі, що є дублюванням функцій відповідних співдоповідачів Моніторингового комітету.

Турецький депутат М.Чавушоглу (ГЄД) розкритикував згадану доповідь за відсутність глибокого дослідження теми, суб’єктивність та застосування термінології, яка не є загальновизнаною.

Народний депутат України І.Геращенко підтримала проект доповіді, тому що, на її думку, він відображає занепокоєння щодо ситуації в нашій державі, зокрема стосовно справи Ю.Тимошенко. При цьому депутат зауважила, що документ сприятиме виконанню Україною зобов’язань перед Радою Європи та наближенню до підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Керівник української делегації І.Попеску із жалем констатував, що замість універсальних дефініцій доповідь містить упереджене висвітлення ситуації в нашій державі. Він нагадав присутнім, що Бюро та Постійний комітет на своїх засідання 8-9 березня 2012 року погодились уникати визначення «політичний в’язень» на користь терміну «ув’язнений політик», а також звернув увагу присутніх на можливий конфлікт інтересів та недружелюбне ставлення П.Омтцигта до української делегації та України загалом у зв’язку із його спробою ініціювати процедуру оскарження повноважень всієї нашої делегації та закликами доповідача під час минулорічного обговорення питання «Функціонування демократичних інститутів в Україні» застосувати до нашої держави санкції.

М.Репс (Естонія, АЛДЄ), як співдоповідач Моніторингового комітету по Україні, запропонувала Комітету розробити механізм визначення політичних в’язнів, доручити П.Омтцигту вивчити питання розмежування політичної та кримінальної відповідальності в інших країнах-учасницях та виправити фактологічні помилки у пояснювальній записці до доповіді, що обговорювалась.

Народний депутат України С.Ківалов наголосив на тому, що доповідач значно перевищив свій мандат, виступаючи від імені як Європейського суду (в частині трактування порушень Конвенції з прав людини), так і Моніторингового комітету та Комітету з політичних питань і в цьому зв’язку закликав у значній мірі доопрацювати документ.

За результатами обговорення члени Комітету підтримали попередній проект резолюції на тему «Розмежування політичної та кримінальної відповідальності» (додається), вилучивши з нього ряд розділів, які, зокрема, стосуються України.

Асамблея розглянула доповідь Л.Волонте (Італія, ЄНП) «Гарантування прав людини стосовно релігії та переконань і захист релігійних громад від насильства», у якій висловлюється занепокоєння зростанням кількості жорстоких нападів на релігійні громади і священників в усьому світі.

Під час обговорення доповіді депутати, що виступали від імені своїх політичних груп Б.Мендес (Португалія, ЄНП) та Р.Нілл (Велика Британія, ЄД) повністю підтримали доповідь, у той час як Н.Вілюмсен (Данія, ОЄЛ), Т.Акетофт (Швеція, АЛДЄ) та М.Єнсен (Данія, СОЦ) її розкритикували, зазначивши, що положення доповіді надмірно захищають релігійні свободи та намагаються поставити релігійні інтереси вище існуючих законів та принципів Ради Європи. Угорський депутат Т.Гауді Надь, який не входить до жодної політичної групи, заявив, що в Україні на Закарпатті та в деяких інших країнах зафіксовані випадки нападів на угорців на релігійному ґрунті і запропонував Асамблеї закликати Україну та інші країни, де спостерігаються подібні ситуації, вжити заходів задля дотримання на своїй території прав угорських громад.

У обговоренні також взяв участь народний депутат України В.Ар'єв, за словами якого в Україні чиниться тиск з боку держави на усі релігійні громади, крім громад православної церкви Московського патріархату, що користується повною підтримкою з боку державних органів. На думку депутата, держава перешкоджає перереєстрації тих християнських громад, які бажають перейти від підпорядкування Московського патріархату до Київського. Крім цього, В.Ар'єв поінформував членів Асамблеї про існуючі порушення прав мусульманських громад в Криму, яким держава не дозволяє будувати мечеті.

Результатом обговорення доповіді стало прийняття Резолюції (додається), у якій Асамблея, зокрема, звертає увагу на важливість дотримання свободи совісті та релігії, що може ставитись під питання лише в межах, які є необхідними в демократичному суспільстві. Разом з тим Асамблея наполягає на необхідності боротьби з усіма формами релігійного фундаменталізму і маніпулювання релігійними переконаннями, які дуже часто стають причинами сучасного тероризму. Асамблея також наполегливо закликає всі держави, в яких відмічені випадки насильства проти релігійних громад, категорично засуджувати не лише напади на безневинних людей, але й застосування насильства в цілому, а також усі інші можливі форми дискримінації та нетерпимості на основі релігії і переконань.

З доповіддю «Законодавча робота з питань культури та освіти: європейська політика» Асамблею ознайомила депутат А.Брассор (Люксембург, АЛДЄ).

В дебатах із зазначеного питання взяла участь член української делегації Л.Оробець, яка повідомила про успіхи, досягнуті Україною в сфері доступності освіти і викорінення корупції після введення ЗНО, а також звернула увагу депутатів на необхідність законодавчого регулювання питання щодо забезпечення випускників вищих навчальних закладів першим місцем роботи.

Підсумком дебатів стало прийняття Резолюції, у якій Асамблея закликала національні парламенти країн-членів Ради Європи переглянути розробку політики у сферах культури та освіти з метою більшої орієнтації на довготривалу перспективу та створення послідовної стратегії, розпочати широку дискусію стосовно культурної та освітньої політики, заохочуючи участь у ній громадян, а також запросила національні парламенти країн-членів до зміцнення міжпарламентського співробітництва у сфері культури та освіти на регіональному та загальноєвропейському рівнях.

Асамблея заслухала доповідь П.Комар (Словенія, АЛДЄ) «Молоді європейці: актуальні освітні виклики», у якій нагалошується, що освіта є основою для розширення можливостей для молоді і необхідною умовою для особистої самореалізації, а також підкреслюється, що необхідно приймати законодавчі акти, які б гарантували рівні умови для отримання вищої освіти вихідцями з усіх соціальних верств.

Британський депутат М.Коннарті (СОЦ) представив доповідь «Доступ молоді до фундаментальних прав», у якій він наголосив, що безперешкодний доступ молодих людей до основних прав є важливим елементом у формуванні культури прав людини, демократії та верховенства права, а також висловив занепокоєння, що молодіжна політика в державах-членах Ради Європи недостатньо захищає ці права.

У спільному обговоренні обох документів взяла участь народний депутат України Л.Оробець, яка, виступаючи від імені групи ЄНП, наголосила, що можливість доступу до освіти бідної молоді – тобто забезпечення доступу до вищої освіти для всіх – має бути закріплена законодавчо. Зазначивши, що переважна більшість молоді, яка отримала вищу освіту за кордоном не повертається на батьківщину, в т.ч. й через неврегульованість питання визнання дипломів, вона акцентувала увагу на необхідності роботи парламентаріїв і над цим питанням.

Депутат В.Ар’єв заявив присутнім, що українська влада поновила репресії проти молоді, яка бореться за свої фундаментальні права. За його словами, наразі в Україні існує близько 30 молодих людей-політв’язнів, у тому числі громадяни І.Никоненко та В.Ганненко, яких засуджено до 18 та 20 місяців ув’язнення відповідно за малювання графіті на вулицях. В.Ар’єв також наголосив, що влада країни бажає проводити реформ і Європа має надати допомогу Україні у цьому питанні.

Член української делегації С.Соболєв привернув увагу Асамблеї до проблеми здобуття першого робочого місця для сільської молоді та до великої кількості безробітних у сільській місцевості взагалі, що є актуальним не лише для України, але й для багатьох інших європейських країн. Заявивши, що в Україні сільське безробіття сягає 70%, С.Соболєв зауважив, що цьому виною є, серед іншого, й новий Податковий кодекс, положення якого значно звужують можливості молоді для працевлаштування. За словами народного депутата, коли молодь протестує проти такого стану справ, українська влада застосовує репресії і багато протестувальників стають політв’язнями.

Український депутат С.Лабазюк поінформував колег, що Україною докладаються значні зусилля задля введення Болонської системи, оскільки наша держава бажає інтегруватися до світової системи освіти і стати її невід’ємною частиною. Він висловив впевненість, що інтеграція української системи освіти до світової сприятиме входженню України до кола найрозвинутіших країн світу.

Підсумком спільного обговорення обох питань стало одностайне прийняття Резолюції і Рекомендації по першому питанню та Рекомендації – по другому. У резолюції, прийнятої щодо доповіді П.Комар Асамблея закликала держави-члени забезпечити надання належних ресурсів для освіти – не нижче 6% від ВВП – та вжити заходів задля покращення стану традиційної формальної освіти, серед яких, зокрема, розвиток інституту професійної орієнтації, інтеграція вивчення прав людини у національні освітні програми, створення умов для підвищення статусу професії вчителя, залучення молодіжних організацій до працевлаштування молодих людей, спрощення доступу до освіти для дітей та молоді з соціально неблагополучних груп населення. Рекомендація Асамблеї містить положення, зокрема, про необхідність підготовки політичного інструменту, що визначатиме принципи визнання та оцінки неформальної освіти, виправлення нерівності в доступі до освіти, боротьби із знущаннями і усіма формами насильства у школі. Також Асамблея рекомендує Комітету міністрів виділити належні кошти на освіту і культуру в бюджеті і програмі діяльності на 2014-2015 рр.

В Рекомендації, прийнятій по доповіді М.Коннарті Асамблея повторно закликала створити обов’язкову правову базу на європейському рівні з метою забезпечення доступу молодих людей до основних прав, вжити заходів щодо підвищення здатності держав-членів оцінювати доступ молоді до них, розглянути інноваційні способи надання таких можливостей, зміцнити програму міжнародних оглядів національної молодіжної політики, розглянути питання про призначення омбудсмена на рівні Ради Європи для того, щоб гарантувати, що права молодих людей поважаються та захищаються.

Крім того, Асамблея підтримала поправку В.Ар’єва до цього документу, якою рекомендується урядам держав-членів Ради Європи уважніше слідкувати за дотриманням фундаментальних прав молоді висловлювати їхні політичні погляди, включаючи мирний протест, і не допускати будь-які подальші затримання через політичні причини.

На засіданні Комітету з питань Правил процедури, імунітетів та інституційних справ Голова Комітету Н.Вучкович представила проект доповіді на тему «Оскарження з процедурних підстав незатверджених повноважень пана Андрія Шевченка».

Під час дебатів заступник Голови української делегації С.Соболєв зазначив, що позбавлення депутатських повноважень С.Власенка є незаконним і в цьому контексті підтримав ініціативу опротестування повноважень А.Шевченка.

У свою чергу Голова української делегації І.Попеску поінформував Комітет про перебіг національної процедури позбавлення повноважень С.Власенка та порядок затвердження А.Шевченка заступником члена Постійної делегації.

За підсумками обговорення згаданої проблематики Комітет підтримав проект резолюції, яким, зокрема, затверджуються повноваження А.Шевченка.

Згодом питання було винесено на обговорення у пленарному режимі.

Голови Комітету з питань Правил процедури, імунітетів та інституційних справ Н.Вучкович (Сербія, СОЦ) представила доповідь «Оскарження з процедурних підстав незатверджених повноважень пана Андрія Шевченка», у якій зокрема, зазначила, що Комітет вивчив обставини справи і дійшов висновку про процедурну відповідність затвердження Асамблеєю повноважень А.Шевченка, оскільки С.Власенко втратив мандат депутата за рішенням судових органів України, а С.Шевченко призначений тією ж політичною силою, що й С.Власенко. Від імені Комітету Н.Вучкович закликала Асамблею визнати повноваження С.Шевченка.

Під час обговорення доповіді та проекту Резолюції депутати А.Брассор (Люксембург, АЛДЄ), Р.Волтер (Велика Британія, ЄД), Т.Кокс (Нідерланди, ОЄЛ) та А.Гросс (Швейцарія, СОЦ), які виступали від імені своїх політичних груп, повністю підтримали висновки Комітету. При цьому А.Гросс наголосив, що до обов’язків Комітету не входить вивчення наявності або відсутності політичної вмотивованості рішень національних судів та парламентів.

Литовський депутат Е.Варейкіс від імені ЄНП заявив, що Асамблея сьогодні може зробити помилку, якщо не з’ясує питання щодо наявності політичної вмотивованості рішення про позбавлення С.Власенка депутатських повноважень. Він наголосив, що ЄНП підтримує поправку В.Ар’єва стосовно чисельних порушень процедури позбавлення С.Власенка мандату народного депутата України і закликав проаналізувати процедури формування національних делегацій та захищати права колег-парламентаріїв.

У дебатах взяли участь також члени української делегації.

Так, С.Соболєв запевнив присутніх, що С.Власенку в Україні відмовлено у розгляді його справи Верховним судом і повідомив, що С.Власенко звернувся за захистом своїх прав до Європейського суду з прав людини.

І.Попеску у своєму виступі підкреслив, що доповідь Комітету є об’єктивною, збалансованою та неупередженою. Коротко ознайомивши колег з перебігом подій справи з позбавлення С.Власенка повноважень народного депутата України Голова делегації закликав Асамблею підтримати Резолюцію та затвердити повноваження депутата А.Шевченка.

На думку В.Ар’єва, С.Власенко був позбавлений депутатських повноважень залежними українськими судами, які виконують вказівки Президента України. Він висловив сподівання, що Європейський суд з прав людини прийме позитивне рішення по справі С.Власенка і відновить його повноваження як народного депутата України.

Л.Оробець наголосила на тому, що С.Власенка було позбавлено депутатських повноважень виключно з політичних мотивів, оскільки він захищав у суді Ю.Тимошенко. Вона закликала колег підтримати поправку В.Ар’єва до Резолюції та обов’язково розглянути ситуацію у відповідних комітетах ПАРЄ.

І.Попеску висловився проти згаданої поправки, оскільки вона не відображає суть доповіді і є контрпродуктивною.

Підсумком дебатів стало прийняття більшістю голосів відповідної Резолюцію (додається), якою Асамблея позбавила С.Власенка його мандату члена ПАРЄ і підтвердила повноваження А.Шевченка.

Асамблея провела за поточною процедурою обговорення питання «Сирійські біженці в Йорданії, Туреччині, Лівані та Іраку: яким чином організувати та надати міжнародну допомогу». У своїх виступах члени Асамблеї, що відвідували табори біженців у зазначених країнах, розповідали про надзвичайно важкі умови перебування там біженців. Якщо у Туреччині табори хоч якось пристосовані до життя людей, до в Йорданії – умови життя сирійських біженців просто шокують, оскільки не відповідають жодним існуючим стандартам, зазначило декілька депутатів. Більшість депутатів висловлювали думку про необхідність терміново віднайти фінансові ресурси для покращення утримання людей в таборах біженців та застосування дієвих засобів задля негайного припинення вогню між ворогуючими сторонами в Сирії.

Член української делегації В.Ар’єв зазначив, що сирійський конфлікт не є останнім в історії людства, і запропонував розглянути питання про створення міжнародних мобільних сил з оперативної допомоги біженцям, а також наголосив на необхідності розробки спеціальної Конвенції, яка б регулювала питання допомоги біженцям.

Члени Асамблеї заслухали річний звіт про діяльність у 2012 році Комісара Ради Європи з прав людини, який представив комісар Нільс Муізнікс. Оратор поінформував, зокрема, про широко розвинене співробітництво його офісу з багатьма європейськими та світовими організаціями, що здійснюють свою діяльність в галузі прав людини, а також поділився планами своєї роботи на найближчий час.

В обговоренні доповіді взяла участь члени української делегації. С.Соболєв зазначив, що через діяльність українських суддів і прокурорів Ю.Луценко захворів, а позбавлена усіх політичних прав Ю.Тимошенко знаходиться у в’язниці, і поцікавився ставленням Комісара щодо введення відповідальності для таких представників судової системи. Н.Муізнікс наголосив на тому, що високо цінує співробітництво України з Радою Європи по всіх питаннях, а також повідомив, що протягом свого майбутнього візиту в Україну (травень ц.р.) він матиме можливість ознайомитися на місці із станом справ.

В.Ар’єв звернув увагу на те, що у деяких країнах-членах Ради Європи ще й досі застосовуються насилля і тортури, і поставив питання щодо заходів, які Комісар вживає з метою викорінення цих негативних явищ. За словами Н.Муізнікса, з порушеного питання офіс Комісара працює у тісному контакті з Європейським комітетом проти тортур. Крім цього Комісар особисто відвідує місця позбавлення волі і відстежує, як працюють слідчі та судові органи і яким чином забезпечуються права затриманих та ув’язнених.

Асамблея заслухала представлену М.Седербраттом (Швеція, ЄНП) доповідь «Фронтекс: відповідальність стосовно прав людини», присвячену ролі Європейського агентства з управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав-членів Європейського Союзу в забезпеченні безпеки європейських кордонів від нелегальної міграції. А депутат А.Рігоні (Італія, АЛДЄ) представив доповідь «Управління змішаною міграцією та надання притулку на східних кордонах Європейського Союзу», у якій розглядається проблема створення нових маршрутів нелегальної міграції до ЄС, що проходять головним чином через територію Туреччини, а також Балкани, Україну, Молдову та Росію, у зв’язку з чим у згаданих країнах накопичується настільки велика кількість нелегальних мігрантів, що країни фізично не в змозі самостійно впоратися із ситуацією та звертаються по допомогу до ЄС.

Результатом обговорення першого документа стало прийняття Резолюції та Рекомендації. В Резолюції Асамблея, зокрема, закликала Фронтекс і держави-члени ЄС переглянути деякі структурні й операційні аспекти діяльності Фронтекс та виконувати свої зобов’язання з прав людини, а також закликала Європарламент використовувати свої можливості демократичного контролю та наглядові функції для спостереження за Фронтекс і його діяльністю у випадках, коли вони мають наслідки для прав людини. У Рекомендації Асамблея закликає Комітет міністрів підтримувати та заохочувати Фронтекс у питаннях захисту прав людини, а також допомагати агентству в його зусиллях у цьому питанні.

За результатами обговорення другого документа Асамблея прийняла Резолюцію (додається), у якій закликала ЄС та його держави-члени істотно збільшити підтримку своїм східним сусідам з метою гарантування на їхній території забезпечення прав нелегальних мігрантів, в тому числі створення місць для їх належного утримання. Асамблея закликала також країни, що знаходяться поза межами східного кордону ЄС, покращити свою здатність приймати та обробляти заяви про надання притулку, вирішувати проблеми з прийомом та примусовим утриманням нелегальних мігрантів, забезпечити їм доступ до адвокатів і медичної допомоги, а також використовувати для їхнього утримання лише ті місця, у яких можна гарантувати дотримання гуманних умов.

На засіданні Комітету з політичних питань і демократії керівник української делегації І.Попеску виступив на підтримку відновлення діалогу з Білоруссю та закликав доповідача А.Херкеля відвідати Мінськ, зазначивши, що об’єктивна доповідь не може бути підготовлена дистанційно. І.Попеску також висунув пропозицію зняти з обговорення питання функціонування демократичних інституцій в Румунії, оскільки порозуміння між пропарламентськими та пропрезидентськими силами вже досягнуто та спостерігається певний прогрес у співпраці з Венеціанською комісією, що було одноголосно підтримано членами Комітету.

Члени Постійної делегації взяли участь у вільних дебатах.

Народний депутат Л.Оробець нагадала присутнім про бажання більшості населення України стати в майбутньому членом ЄС, чому, за її словами, може заважати сьогоднішня влада, яка не бажає відмовитись від звичної корупції, утискання демократії, відмивання грошей та інших подібних негативних явищ. Стверджуючи, що українська влада лише на словах готова до проведення необхідних для членства України в ЄС демократичних реформ, Л.Оробець запевнила Асамблею, що реальних реформ в Україні немає. Вона висловила сподівання, що ЄС допоможе України, як свого часу допоміг Словаччині, примусити владу до проведення реальних реформ і членство України в ЄС одного дня з мрії перетвориться на реальність.

Голова делегації І.Попеску, нагадавши, що свого часу України в односторонньому порядку відмінила візи для європейців, порушив питання існуючого з боку ЄС дискримінаційного візового режиму, що досі розділяє європейські країни. Він поінформував Асамблею про ініціативу Голови Верховної Ради України В.Рибака, нещодавно висунуту в Санкт-Петербурзі під час засідання Міжпарламентської Асамблеї держав-учасниць СНД, щодо вироблення спільно є Європейським парламентом Хартії «Європа без віз», яка б передбачала конкретні заходи і кроки, спрямовані на створення європейського безвізового простору. І.Попеску звернувся до Асамблеї з пропозицією підтримати згадану ініціативу та організувати її обговорення у рамках ПАРЄ.

Асамблея заслухала доповідь К.Чоупа (Велика Британія, ЄД) щодо проекту Протоколу №15 до Європейської конвенції з прав людини та фундаментальних прав, який має за мету, зокрема, поліпшити функціонування Європейського суду з прав людини. В результаті дебатів Асамблея проголосувала за проект висновку, у якому констатується, що протокол має загалом технічну та несуперечливу природу, а також в ньому міститься заклик до усіх сторін Конвенції і їхніх законодавчих органів забезпечити швидке підписання та ратифікацію цього документу.

Доповідач В.Сударенков (Росія, СОЦ) представив доповідь «Нанотехнології: пошук рівноваги між користю та ризиками для здоров’я людини та навколишнього середовища», у якому він наголосив на загальносвітовій важливості й користі розвитку таких передових технологій та одночасно звернув увагу на необхідність їх обережного застосування, оскільки вони несуть в собі потенційну можливість заподіяння шкоди людству.

Депутат Я.Казмєрчак (Польща, ЄНП) презентував доповідь «Етика в науці і технології», присвячену ризикам, пов’язаним із науковими і технологічними дослідженнями та захисту, у зв’язку з цим, людської гідності.

Обидві доповіді розглядалися Асамблеєю у режимі спільних дебатів.

Підсумком обговорення першої доповіді стало прийняття Рекомендації, у якій Асамблея рекомендує Комітету міністрів розробити директиви стосовно пошуку рівноваги між користю та ризиками для здоров’я людини та навколишнього середовища у сфері нанотехнологій, а також рекомендує доручити Комітету Ради Європи з питань біоетики здійснити обґрунтоване дослідження щодо розробки можливих стандартів у цій сфері.

За результатами дебатів по другій доповіді прийнято Резолюцію, у якій Асамблея закликала Генерального секретаря Ради Європи розглянути питання створення відповідної гнучкої та неформальної структури, шляхом співробітництва між комітетами Асамблеї і членами відповідних експертних комітетів, з метою виявлення виникаючих етичних проблем та основних етичних принципів, які б могли керувати політичними і правовими діями у Європі. Асамблея також рекомендувала державам-членам РЄ розробити директиви, в яких будуть викладені загальні етичні принципи, які необхідно застосувати у всіх сферах наукового дослідження.

Виступи запрошених осіб

Перед депутатами виступив Президент Німеччини Йоахім Гаук, який зупинився, зокрема, на визначній ролі Ради Європи у побудові сучасної єдиної Європи, зазначив, що сьогодні Рада Європи – найбільша панєвропейська організація, що коли-небудь існувала на континенті, котра об’єднує 47 держав та близько 800 млн. людей, які поділяють спільні європейські цінності. Й.Гаук наголосив, що ці країни повинні підтримувати та виконувати усі конвенції РЄ, перш за все – Конвенцію з прав людини. Він окремо відзначив, що в жодному разі не можна «економити» на правах людини і з жалем звернув увагу на те, що досі існують окремі випадки їхніх порушень, і тому країни-члени повинні боротися з такими явищами, докладаючи усіх можливих зусиль. Забезпечення прав людини, за Й.Гауком, є наріжним каменем існування сьогоднішньої Європи. Дотримання цих прав є найвищим пріоритетом, який в жодному разі не може порушуватися. Права людини є тією основою, на якій побудована вся Європа. Торкаючись питання загроз демократії й правам людини в Європі, Й.Гаук наголосив на неприпустимості расизму, а також порушенні прав громадян на підставі релігійної ознаки або сексуальної орієнтації. Він акцентував увагу на необхідності прийняття Косово та Беларусі до Ради Європи, що безумовно сприятиме демократизації цих країн та найбільш повному дотриманню прав людини. Відповідаючи на запитання членів ПАРЄ, Президент Німеччини, зокрема, відзначив, що різні частини Європи повинні намагатися втілювати спільні демократичні цінності та рішуче виключити усі прояви дискримінації у будь-якому вигляді.

Члени Асамблеї заслухали виступ Прем’єр-міністра Гурзії Бідзини Іванішвілі, який окреслив основні напрямки подальшого реформування країни, зробивши наголос на забезпеченні дотримання в усіх сферах демократичних стандартів, прийнятих у Європі. Він окремо підкреслив, що курс Грузії на євроатлантичну інтеграцію залишається незмінним. Відповідаючи на запитання присутніх Б.Іванішвілі надавав докладну інформацію щодо дій уряду країни з забезпечення енергетичної безпеки Грузії, ситуації навколо окупованих територій Абхазії та Південної Осетії, формування незалежної судової гілки влади, стану справ із забезпеченням прав меншин, гендерної рівності, дотримання прав людини, політв’язнів тощо. Голова грузинського уряду закликав європейських партнерів продовжувати підтримувати Грузію в її намаганнях покращити відносини з Росією.

До парламентаріїв також звернувся Дідьє Буркхальтер, Голова федерального департаменту закордонних справ Швейцарської Конфедерації. Свій виступ він присвятив 50-ій річниці вступу Швейцарії до Ради Європи. Д.Буркхальтер розповів про майбутній візит 50 представників європейської молоді до Швейцарії, під час якого вони матимуть можливість ознайомитися із функціонуванням однієї з найстаріших демократій в Європі, яка має діючу Конституцію, прийняту ще у 1845 році. Оратор підкреслив, що влада народу є однією з фундаментальних основ Швейцарії, про що свідчить чи не найбільша в Європі кількість проведених у країні референдумів. Переважна більшість європейських конвенцій підписана Швейцарією, яка, розглядаючи права людини як найвищу цінність, підтримує функціонування усіх загальноєвропейських інституцій, включаючи й Європейський суд з прав людини, який є одним з найнадійніших гарантів їхнього дотримання. Говорячи про ОБСЄ як універсальну панєвропейську організацію, у якій Швейцарія головуватиме у 2014 році Д.Буркхальтер зазначив, що його країна планує максимально використовувати своє головування для внесення конструктивних змін в роботу організації з метою її покращення. Наприкінці виступу він звернувся із закликом до Білорусі – останньої європейської країни, яка ще не відмінила смертну кару, а також до США та Японії, які мають статус спостерігачів в Раді Європи, відмовитися від такої міри покарання злочинців.

Відповідаючи на питання українського депутата Л.Оробець щодо можливості розслідування Швейцарією, у рамках боротьби з корупцією і відмиванням коштів, діяльності кампанії, яка без тендеру отримала замовлення від України на друк паспортів шеф швейцарської дипломатії наголосив, що Швейцарія є одним з найбільших у світі борців із згаданими злочинами і має для цього добро функціонуючі інституції. Д.Буркхальтер також зазначив, що проблема, порушена Л.Оробець, заслуговує на увагу відповідних органів конфедерації.

Перед Асамблеєю виступив Віктор Понта, Прем’єр-міністр Румунії, який присвятив свою доповідь крокам, які зробила його країна на шляху до досягнення стандартів, прийнятих у старих країнах-членах ЄС. Окрему увагу В.Понта присвятив розповіді про заходи, що їх вживає румунська влада задля інтеграції ромського населення, забезпечення дотримання їхніх прав, а також забезпечення їхньої повноправної участі у функціонуванні країни. Він наголосив на визначній ролі Ради Європи та ПАРЄ для розвитку демократії на континенті та поза його межами.

Відповідаючи на запитання Голови української делегації І.Попеску стосовно прискорення проведення переговорів щодо організації малого прикордонного руху між Україною і Румунією, що сприяло б формуванню тісніших зв’язків між обома країнами, В.Понта зазначив, що він разом з МЗС Румунії має намір провести всебічний аналіз ситуації та спільно із сусідніми країнами розробити і вжити дієвих заходів задля покращення стану справ у цій галузі.

Глава уряду Князівства Андорра Антоні Марті виступив перед Асамблеєю з доповіддю, присвяченою найбільш важливим завданням, що сьогодні стоять перед країною, серед яких він назвав рух до більш відкритої економіки, що базується на співробітництві, відкритості та рівних можливостях. Він докладно зупинився на податковій реформі, що наразі триває у Князівстві. Особливо А.Марті наголосив на важливості інтеграції його країни 20 років тому до європейських інституцій, що у значній мірі сприяло політичній еволюції Андорри.

Зустрічі, протокольні заходи

Керівник української делегації І.Попеску провів зустріч з Президентом Світового конгресу українців Євгеном Чолієм. Під час бесіди Є.Чолій, зокрема, висловив повну і беззастережну підтримку євроінтеграційним прагненням України.

І.Попеску також провів зустріч з Прем’єр-міністром Грузії Б.Іванішвілі, в ході якої сторони обговорили питання спільних кроків на шляху до європейської інтеграції.

І.Попеску провів коротку робочу зустріч з Президентом ПАРЄ Ж.-К.Міньйоном, під час якої сторони обговорили стан та перспективи розвитку діалогу між Верховною Радою України та Асамблеєю.

Голова делегації провів неформальну зустріч з Прем’єр-міністром Румунії В.Понтою та Міністром закордонних справ країни Т.Корлецяном, під час якої були обговорені питання інтенсифікації українсько-румунського співробітництва в усіх сферах, включаючи й транскордонне співробітництво між двома державами.

Члени української делегації (І.Попеску, Л.Мельничук та С.Лабазюк) провели зустріч з норвезьким парламентарієм Х.Хауглі, доповідачем на тему «Протидія дискримінації на підставі сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності».

У ході зустрічі Голова української делегації І.Попеску поінформував норвезького колегу про законодавче врегулювання згаданої проблематики у нашій державі, зокрема про відсутність привілеїв та обмежень за будь-якими ознаками, що зафіксовано в ст. 24 Конституції України, стан підготовки деяких законопроектів в контексті порушеного питання, а також порадив бути, під час дослідження цієї проблематики, об’єктивним та обережним у висновках. Крім того, сторони обговорили деякі аспекти підготовки візиту Х.Хауглі до України 15-16 травня 2013 р.

Інші події

23 квітня відбулася прес-конференція Президента ПАРЄ Ж.-К. Міньйона, у ході якої очільник Асамблеї повідомив про питання, які будуть предметом розгляду під час квітневої частини сесії і про свою діяльність у міжсесійний період. Серед іншого, у відповідь на запитання українського журналіста з газети «Урядовий кур’єр» щодо справи Тимошенко, пан Міньйон поінформував про свою підтримку позиції Європейського Співтовариства з цієї проблематики, а також про свій нещодавній офіційний візит до нашої держави, під час якого, за його словами, відбулася надзвичайно продуктивна зустріч з Президентом України. Ж.-К.Міньйон висловив підтримку головуванню України в ОБСЄ, її участі у діалозі з придністровської проблеми у форматі 5+2 та можливих переговорах в Одесі між молдовською та придністровською сторонами.

В Асамблеї був розповсюджений текст Письмової декларації, яку підписали 30 депутатів-представників усіх п’яти політичних груп, представлених у Асамблеї, щодо підтримання прагнень України на шляху до європейської інтеграції (додається). У декларації вітаються досягнені Україною у цьому контексті конкретні результати, включаючи помилування Президентом України засуджених міністрів колишнього уряду Ю.Луценка та Г.Філіпчука, що свідчить про бажання нашої держави підписати Угоду про асоціацію з ЄС в листопаді 2013 року. В Декларації також міститься заклик до України та Європейського Союзу вжити усіх можливих заходів задля наближення нашої держави до ЄС у найкоротший період часу.

Голова делегації України І.Попеску взяв участь у святкуванні 90 річниці з дня народження засновника Азербайджанської держави Гейдара Алієва, організованому азербайджанською делегацією.

У зв’язку з заявою народного депутата В.Ар’єва, щодо бажання Президента України зустрічатися з представниками виключно Православної церкви Московського патріархату, зробленою під час дебатів стосовно гарантування прав людини стосовно релігії та переконань, Голова Постійної делегації України 25 квітня листи, адресовані Голові Комітету ПАРЄ з політичних питань і демократії П.Марченаро та Голові Комітету ПАРЄ з питань дотримання обов’язків і зобов’язань державами-членами Ради Європи (Моніторинговий комітет) А.Херкелю, у яких, зокрема, йдеться про зустріч, проведену Президентом України В.Януковичем 24 квітня 2013 р. з лідерами релігійних і світських громад у рамках Третього Київського міжконфесійного форуму, під час якої Глава Держави привітав зусилля учасників форуму у галузі пропагування в суспільстві толерантності, людських цінностей незалежно від віросповідання та етнічної приналежності.

Висновки та пропозиції

 1. Робота членів української делегації під час сесії Асамблеї була активною та результативною.

 2. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації та Міністерству закордонних справ України за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.

3. У зв’язку із винесенням на обговорення найближчої частини цьогорічної сесії ПАРЄ доповіді П.Омцигта на тему «Розмежування політичної та кримінальної відповідальності» пропонується доручити Міністерству юстиції та Міністерству закордонних справ надати Постійній делегації можливі поправки до згаданого документу разом з відповідною аргументацією.

4. У зв’язку з візитом в Україну 15-16 травня ц.р. доповідача Комітету ПАРЄ з питань рівності та недискримінації Х.Хауглі пропонується доручити Апарату Верховної Ради України здійснити відповідні заходи із підготовки та здійснення візиту.

 5. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання та врахування у роботі до комітетів Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.