ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Третьої частини сесії ПАРЄ 2013 року

м. Страсбург, 24-28 червня 2013 року

Загальна інформація

В роботі Третьої частини сесії ПАРЄ 2013 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи: І.Попеску (керівник делегації), С.Соболєв (заступник керівника делегації), В.Ар’єв, О.Геращенко, С.Лабазюк, О.Кондратюк, С.Ківалов, Ю.Льовочкіна, Л.Оробець, О.Панькевич В.Пилипенко, І.Фурсін. Роботу делегації забезпечував секретаріат делегації у такому складі: заступник завідувача відділу Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України Б.Криловецький, головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Я.Юдін.

Порядок денний сесії передбачав, серед іншого, обговорення такої проблематики: спостереження за достроковими парламентськими виборами у Болгарії (12.05.2013 р.), ситуація на Близькому Сході, запит на відкриття процедури моніторингу щодо Угорщини, розвиток партнерства за демократію з Парламентом Марокко, корупція як загроза верховенству права, зупинення примусової стерилізації та кастрації, рівноправність у доступі до медичних послуг, боротьба з дискримінацією на основі сексуальної орієнтації та статевій ідентифікації, пост-моніторинговий діалог з Колишньою югославською республікою Македонія, проект протоколу №16 до Конвенції із захисту прав людини і фундаментальних свобод, відокремлення політичної та кримінальної відповідальності.

Перебіг пленарних засідань Асамблеї

Відкриваючи пленарне засідання 24 червня Президент Асамблеї Жан-Клод Міньйон коротко поінформував присутніх про свою діяльність у період після Другої частини сесії ПАРЄ 2013. Він наголосив на важливості дотримання стандартів в сфері демократії, прав людини та верховенства права і особливо підкреслив, що Рада Європи і Європейський Союз повинні «говорити в один голос» з зазначених вище питань. Ж.-К. Міньйон із задоволенням констатував, що обидві європейські організації досягли значного прогресу в координації своїх політичних висловлювань.

Асамблея розглянула питання щодо повноважень нової делегації Ісландії, які були поставлені під сумнів у зв’язку із недотриманням гендерного принципу у складі делегації, і вирішила передати питання на розгляд Комітету з питань регламенту, імунітетів та інституційних справ, який повинен вивчити справу та поінформувати Асамблею про свої висновки для прийняття остаточного рішення.

Торкнувшись питання необхідності спільної діяльності усіх країн-членів ПАРЄ у питанні подальшого втілення демократичних реформ на континенті Президент Асамблеї відмітив, що майбутній Вільнюський саміт, присвячений політиці Східного партнерства ЄС, стане важливим кроком на шляху реалізації європейської перспективи для Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови та України. Він також окремо наголосив, що обов’язком ПАРЄ і ЄС є надання цим країнам політичної підтримки для прискорення завершення процесу укладення угод про асоціацію.

Ж.-К.Міньйон торкнувся питання майбутніх президентських виборів в Грузії та Азербайджані, а також поінформував депутатів про свої нещодавні візити до Алжиру та країн Південного Кавказу. Окреме занепокоєння він висловив з приводу ситуації в Угорщині, щодо якої розглядатиметься питання про відкриття процедури моніторингу.

Асамблея заслухала і затвердила доповідь, підготовлену депутатом А.Гроссом (Швейцарія, СОЦ), присвячену роботі місії спостерігачів за достроковими парламентськими виборами у Болгарії, які відбулися 12 травня 2013 року.

Загалом, вибори в Болгарії оцінені як такі, що пройшли у плюралістичному контексті із дотриманням основних свобод, однак Асамблея висловила занепокоєність у зв’язку із недостатньою довірою виборців до електорального процесу в цілому, про що свідчить найнижча (51,33%) за весь посткомуністичний період явка виборців на дільниці. А.Гросс також зазначив, що під час виборів було зафіксовано цілий ряд порушень, зокрема, ще «до початку голосування було вилучено майже 400 тис. вже заповнених бюлетенів». Наразі загальна обстановка в країні є такою, що можна говорити про справжню кризу демократії в Болгарії.

Асамблея закликала Болгарію вдосконалити виборчий процес, взявши до уваги рекомендації Венеціанської комісії від 2011 року, а також провести розслідування усіх звинувачень в електоральній корупції.

Перед депутатами виступив Голова Комітету Міністрів Ради Європи, Міністр закордонних справ Вірменії Е.Налбандян, який присвятив свою доповідь пріоритетам Вірменії під час свого шестимісячного головування в Раді Європи. Зокрема, зусилля Вірменії будуть спрямовані на боротьбу з нетерпимістю, расизмом, всілякими проявами дискримінації, а також на підтримку і поширення демократичних стандартів Європи. У цьому контексті він окремо наголосив, що робитиме все можливе задля забезпечення якомога широкого функціонування наріжного каменю ПАРЄ – Європейської конвенції з прав людини, а також такої важливої європейської інституції як Європейський суд з прав людини.

У вільних дебатах Асамблеї взяли участь і члени української делегації.

Депутат В.Пилипенко ознайомив колег із позитивними змінами, що відбулись в юридичній сфері України після прийняття у листопаді 2012 року нового Кримінального кодексу. Він, зокрема, зазначив, що на 40% зменшилась кількість осіб, що перебувають під вартою під час слідства, на 94% збільшилась кількість випадків звільнення під заставу, на 10% - утримання підозрюваних під домашнім арештом.

Заступник керівника Постійної делегації С.Соболєв, говорячи про ситуацію в Україні, поставив риторичне питання, яким чином влада може боротися з корупцією, якщо головні корупціонери у владі. Він також зазначив, що в Україні не працює правоохоронна система та система правосуддя, оскільки спортсмени-злочинці влаштовують безкарно у Києві побиття журналістів, здійснюють озброєні захвати полів, що належать звичайним селянам. С.Соболєв закликав присутніх спільно боротися проти корупції та за торжество демократії в Європі.

Доповідач Комітету з політичних питань і демократії П.Марченаро (Італія, СОЦ) 25 червня представив доповідь, присвячену ситуації на Близькому Сході. У документі, зокрема, говориться, що у питанні арабо-ізраїльського конфлікту Комітет знов висловлює підтримку формулі «дві країни для двох народів». На територіях під ізраїльським та палестинським контролем усім громадянам мають бути гарантовані дотримання прав людини, демократія та верховенство права.

Результатом обговорення доповіді стало майже одностайне прийняття Резолюції, у якій Асамблея, зокрема, підтримує право Ізраїлю бути визнаним і жити в безпеці, і право палестинців мати незалежну, життєздатну і цілісну державу. Асамблея вважає, що доки остаточне рішення з зазначеного питання буде прийняте, можна було б укласти тимчасові угоди, і закликає владу Ізраїлю, серед іншого, гарантувати однакові права для усіх ізраїльських громадян, включаючи і представників арабської меншини, покласти край довільним арештам і затриманням палестинців, зупинити будівництво нових поселень і розширення старих, зняти блокаду з сектора Газа. До усіх палестинських сил Асамблея звертається із закликом укласти без подальшого зволікання і в прозорій формі угоди про примирення, організувати президентські і парламентські вибори, утримуватися від застосування насильства проти ізраїльських громадян, покласти край довільним затриманням людей і актам насильства проти затриманих. Крім того, Парламентська асамблея вирішила продовжувати сприяти діалогу і зміцненню довіри між представниками Кнесету і Палестинської національної ради, зробити доступним для обох представницьких органів власний досвід у галузі забезпечення прав людини, демократії та верховенства права.

Доповідь щодо відкриття процедури моніторингу стосовно Угорщини представила депутат К.Лундгрен (Швеція, АЛДЄ). У документі, зокрема, зазначено, що демократична система стримування і противаг поступово руйнується в Угорщині, оскільки відбувається концентрація влади в окремих державних органах та позбавлення багатьох державних інституцій реальних важелів впливу. Так, відбувається постійне урізання повноважень та компетенції Конституційного суду країни, зафіксовані непоодинокі спроби обійти його рішення та відновити норми, які були скасовані рішеннями цього суду.

Дебати по доповіді були досить емоційними, позиції депутатів були надзвичайно полярними: від беззастережної підтримки запровадження процедури моніторингу щодо Угорщини, до категоричного заперечення започаткування такої процедури стосовно країни-члена Євросоюзу. Прихильники запровадження моніторингу акцентували увагу на прийнятті угорською владою великої кількості недемократичних поправок до Конституції Угорщини та законів, що обмежують права людини і спрямованих на збереження своєї влади у майбутньому; наявності серйозних зауважень Венеціанської комісії щодо нових законодавчих актів Угорщини. Вони зазначали, що моніторинг країни є не її приниженням, а ефективним засобом допомоги у вирішенні тимчасових труднощів.

Натомість противники стверджували, що законодавчі ініціативи угорської влади є демократичними; Конституцію необхідно було міняти, оскільки старий Основний закон був прийнятий ще за радянських часів і умов однопартійної системи влади; ніхто з опозиції не потрапив за грати; ніяких протестів через дії сучасної влади з боку угорського народу зафіксовано не було.

Після завершення обговорення парламентарії розглядали поправки, внесені до проекту Резолюції стосовно запиту на відкриття процедури моніторингу щодо Угорщини. Так, зокрема, 135 голосами проти 88 було прийнято поправку, у якій говориться про рішення Асамблеї не розпочинати процедуру моніторингу стосовно Угорщини.

Після прийняття цієї поправки відбулось голосування по проекту згаданої вище Резолюції. За результатами голосування (149 голосів «за», 38 – «проти» та 24 – «утримались») Резолюцію було прийнято.

У документі, зокрема, відмічається занепокоєння Асамблеї неналежним ступенем відповідності Угорщини вступним зобов’язанням перед Радою Європи.

Депутати заслухали доповідь Л.Волонте (Італія, ЄНП), присвячену розвитку партнерства за демократію з парламентом Марокко. У доповіді відмічено позитивні демократичні зрушення, що відбулись у країні з часу взяття у 2011 році парламентом Марокко політичних зобов’язань. Так, в країні прийнято нову Конституцію, проведено дострокові парламентські вибори, за результатами яких сформовано уряд. У Марокко поступово збільшується роль демократичних інституцій, включаючи парламент та політичні партії.

Результатом обговорення доповіді стало прийняття переважною більшістю голосів Резолюції, у якій Асамблея, зокрема, наголосила на важливості продовження та прискорення процесу реформування країни шляхом подальшого прийняття необхідних законів та побудови правлячих структур для того, щоб у повній мірі використати демократичний потенціал нової Конституції. Асамблея вирішила продовжувати спостерігати за реалізацією політичних реформ у Марокко.

26 червня Асамблея розглянула доповідь М.Репс (Естонія, АЛДЄ) на тему «Корупція як загроза верховенству права». У документі, зокрема, говориться, що корупція є серйозною загрозою верховенству права, оскільки шкодить нормальному функціонуванню державних установ, порушує законодавчий процес, негативно впливає на принципи законності, руйнує права людини і підриває довіру громадян до інститутів влади.

Загалом усі члени Асамблеї, що взяли участь у дебатах з зазначеного питання погодились, що корупція так чи інакше присутня в усіх європейських країнах і є серйозною загрозою для демократичних суспільств, і що усі країни мають рішуче боротися з усіма її проявами.

У обговоренні доповіді взяли участь члени української делегації В.Ар’єв, С.Соболєв та І.Геращенко.

У своєму виступі В.Ар’єв наголосив, що Україна має найвищий показник корупції в Європі. Повідомивши, що у 2009 році в Україні був прийнятий пакет антикорупційного законодавства, депутат зазначив, що навіть найкращі закони не працюють без наявності політичної волі, яка зникла з приходом нинішньої влади. В.Ар’єв також заявив, що в Україні хабарі змушені платити всюди, навіть при оформленні у державних органах дрібних довідок та навів приклади корупційних діянь на найвищих щаблях української влади.

Заступник Голови делегації С.Соболєв, серед іншого, наголосив, що проблема корупції є актуальною для всіх країн у світі, включаючи й усіх членів Ради Європи. Він повідомив, що за чинної влади в Україні не було прийнято жодного антикорупційного закону. Торкнувшись справи судді Верховного суду України О.Волкова народний депутат зазначив, що відповідне рішення Європейського суду в Україні не виконується. Також він нагадав, що колишній прем’єр-міністр Ю.Тимошенко відбуває покарання за лише одне рішення, яке стосувалося підписання контракту між двома державними компаніями. С.Соболєв також додав, що Україна потребує рекомендації європейських інституцій у боротьбі з корупцією.

І.Геращенко наголосила, що корупція є однією з ключових проблем України, яка гальмує рух країни у напрямку підписання в листопаді ц.р. Угоди про асоціацію з ЄС. Як приклад боротьби української опозиції з корупцією вона навела факт опублікування всіма опозиційними депутатами своїх декларацій про отримані доходи. І.Геращенко підкреслила, що опозиція виступає за створення в Україні антикорупційного бюро та за проведення антикорупційної експертизи усіх законопроектів. На думку депутата, українська влада обов’язково має прислуховуватись до рекомендацій європейських інституцій, зокрема ПАРЄ. Серйозною проблемою в українському парламенті І.Геращенко назвала «політичну корупцію» - зміну депутатами своїх політичних позицій і вподобань і їхній перехід по фракціях. І.Геращенко також поінформувала депутатів, що у Верховній Раді України як опозиція, так і парламентська більшість голосують разом за законопроекти, спрямовані на реалізацію євроінтеграційних прагнень України.

Результатом дебатів стало прийняття відповідних Резолюції та Рекомендації (додаються), у яких жодним чином не згадується Україна.

Так, у одностайно схваленій Резолюції, зокрема, говориться, що Парламентська асамблея та її держави-члени повинні бути на чолі боротьби з корупцією. Асамблея привітала інтенсивне запровадження Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією та додаткового протоколу до неї та Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією та закликала держави-члени Ради Європи, які ще не підписали або не ратифікували ці документи, зробити це без зволікання.

Асамблея позитивно оцінила роботу, проведену Групою держав проти корупції (ГРЕКО) і Спеціальним комітетом експертів з питань взаємної оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму (МАНЕЙВАЛ) і настійно закликала держави-члени Ради Європи виконувати їх рекомендації.

Асамблея також запропонувала своїм державам-членам переглянути своє законодавство, яке стосується боротьби з корупцією, з метою його удосконалення, а Моніторинговому комітету – оцінити прогрес, якого було досягнуто у боротьби з корупцією.

Рекомендація, серед іншого, закликає Комітет міністрів звернутися до держав-членів із проханням виконати без затримки рекомендації ГРЕКО та МАНЕЙВАЛ, а також рекомендує розробити кодекс поведінки та етики для державних службовців у відповідності з керівними принципами, викладеними в Рекомендації 1908(2010) «Про лобіювання в демократичному суспільстві».

Асамблея розглянула доповідь щодо оскарження все ще нератифікованих повноважень делегації Ісландії, яку від імені Моніторингового комітету представила Н.Вучкович (Сербія, СОЦ).

Повноваження делегації були поставлені під сумнів через порушення гендерного принципу (у складі делегації немає жодної жінки). За результатами обговорення документу було прийнято Резолюцію, згідно з якою Асамблея підтвердила повноваження делегації Ісландії і висунула вимогу до початку жовтневої частини сесії привести склад делегації у відповідність до існуючих правил Асамблеї (у разі невиконання цієї вимоги делегацію буде позбавлено права брати участь у голосуванні).

Депутат Л.Морі-Паск’є (Швейцарія, СОЦ) представила на розгляд Асамблеї доповідь «Покласти край насильницькій стерилізації та кастрації», у якій йдеться про необхідність остаточного припинення практики насильницької стерилізації і кастрації, яка все ще має місце у державах-членах Ради Європи, і від якої страждають здебільшого особи з обмеженими можливостями, транссексуали, жінки-роми, а також особи, засуджені за злочини сексуального характеру.

У результаті дебатів було прийнято Резолюцію, у якій, зокрема, Асамблея закликає створити чіткі гарантії для запобігання зловживанням у цій сфері та для забезпечення відшкодувань жертвам примусової стерилізації і кастрації.

Асамблея також закликала Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню і Комісара Ради Європи з прав людини і надалі приділяти увагу питанню примусової стерилізації та кастрації в державах-членах.

Депутати Л.Морі-Паск’є (Швейцарія, СОЦ) та М.Цедербрат (Швеція, ЄНП) представили на розгляд парламентаріїв доповідь «Рівний доступ до послуг охорони здоров’я», у якій, зокрема, зазначено, що право на здоров’я є фундаментальним правом людини і необхідною умовою для соціальної згуртованості та економічної стабільності.

Під час дебатів депутати наголошували, що через фінансові, географічні, соціальні та інші чинники доступ до послуг з охорони здоров’я у державах-членах Ради Європи є нерівним, що в перспективі може мати катастрофічні наслідки для суспільства.

У обговоренні доповіді взяли також участь і члени української делегації.

Виступ народного депутата В.Ар’єва багато в чому перегукувався з промовою Віце-Президента Всеукраїнської ради за права пацієнтів та безпеку Є.Найштетіка, виголошеною під час останнього засідання підкомітету з питань громадського здоров’я Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку ПАРЄ. Зокрема, В.Ар’єв наголосив на недостатньому рівні фінансування як в Україні, так і загалом в пост-радянських країнах галузі охорони здоров’я, повільному проведенні, або радше відсутності реформ у цій галузі, відсутності в держави у достатньої кількості ресурсів для лікування пацієнтів, хворих на такі тяжкі захворювання, як СНІД, гемофілія, гепатит С. При цьому він відзначив наявність великої корупції в МОЗ України та розповів про виселення лікарні ВІЛ/СНІД зі свого приміщення.

Керівник української делегації І.Попеску у своєму виступі зупинився на позитивних досягненнях України у цій галузі, згадавши, зокрема, початок у 2010 році за ініціативою Президента України реформи медичної галузі, прийняття у цій царині протягом 2011 року цілої низки законів, поступове збільшення зарплат працівникам медичної сфери тощо. Він висловив переконання, що парламенти країн-членів Ради Європи мають стати однією з рушійних сил глибокого реформування медичної галузі з урахуванням положень Європейської соціальної хартії та додаткових протоколів до неї, а також повинні безкомпромісно стояти на сторожі дотримання стандартів доступу громадян до сфери охорони здоров’я, зафіксованих у Соціальній хартії, оскільки від цього напряму залежить майбутнє Європи, її стабільність та добробут.

Результатом дебатів стало прийняття Резолюції та Рекомендації (додаються) з зазначеного питання.

У Резолюції Асамблея, зокрема, закликала держави-учасниці зменшити, де потрібно, частку оплати малозабезпеченими верствами населення послуг з охорони здоров’я, вжити заходів з метою недопущення безпідставного зростання вартості медичних послуг, забезпечити доступність медичних закладів на всій території країни, вжити заходів по боротьбі з корупцією в сфері охорони здоров’я, у тісній співпраці з ГРЕКО тощо.

У Рекомендації Асамблея, серед іншого, рекомендувала Комітету міністрів закликати держави-члени, які ще не зробили цього, підписати і ратифікувати Європейську соціальну хартію і протоколи до неї, вжити заходів для забезпечення швидкого прогресу у її впровадженні, заохочувати інші сектори Ради Європи включити питання, що стосуються охорони здоров’я, у свою роботу на основі міжсекторального підходу.

27 червня засідання Асамблеї розпочалось із термінових дебатів на тему «Народні протести та виклики свободі зібрань, свободі ЗМІ та свободі висловлювань». Доповідь з цього питання представив депутат А.Діас Техера (Іспанія, СОЦ).

Право громадян висловлювати протест проти демократично вибраного уряду є законним, так само як і право цих урядів не змінювати свою політику під тиском таких протестів – основна думка доповіді. Навколо цієї тези й відбувалися дебати депутатів Асамблеї. Практично усі виступаючі згадували ситуацію в Туреччині, підтримуючи дії опозиції або турецького уряду, висловлюючись за право проведення мирних демонстрацій або за право уряду підтримувати громадський порядок. Також згадувалися демонстрації проти одностатевих шлюбів в Парижі і нещодавні бунтівні виступи населення в Стокгольмі.

Результатом обговорення доповіді стало прийняття Резолюції (додається), у якій, зокрема, ПАРЄ висловлює глибокий жаль у зв’язку із загибеллю людей під час подій в Стамбулі, а також відзначає, що свобода зборів і асоціації є невід’ємним правом демократичного суспільства, закріпленим у Статті 11 Європейської конвенції про права людини. Влада повинна гарантувати дотримання права на свободу висловлювання думок і демонстрацій. У зв’язку з цим Асамблея закликала держави-члени Ради Європи, де це необхідно, вжити всі необхідні заходи, щоб привести свої законодавства у відповідність до стандартів РЄ та прецедентного права Європейського суду з прав людини.

Парламентарії провели поточні дебати щодо втручання держави у приватне життя в Інтернеті, під час яких було констатовано, що всесвітня мережа стала невід’ємною частиною сьогодення, велика кількість людей користується Інтернетом для пересилання приватних і інтимних даних, служби безпеки незаконно отримують доступ до такої інформації і протиправно користуються нею, що порушує фундаментальні свободи людини.

Асамблея розглянула доповідь «Боротьба з дискримінацією, заснованою на сексуальній орієнтації та статевій ідентифікації», представлену депутатом Х.Хьоглі (Норвегія, СОЦ).

Перед початком обговорення цієї доповіді перед парламентаріями виступила Н.Вало-Белкасем, Міністр французького уряду з питань прав жінок, яка, зокрема, наголосила на необхідності захисту представників ЛГБТ, забезпечення їм рівних прав з людьми тривіальної орієнтації, а також закликала усі країни-члени Ради Європи рішуче боротися із усіма проявами нетерпимості й дискримінації.

При обговоренні доповіді більшість депутатів схвально оцінили доповідь і вітали позитивний розвиток у галузі боротьби з дискримінацією за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, а також висловлювались за необхідність боротися зі спробами введення законодавчих норм стосовно обмеження або заборони так званої пропаганди гомосексуалізму, оскільки подібні акти суперечать свободі самовираження і створюють ризик легітимізації упереджень та ворожості. Разом з тим, висловлювалися точки зору щодо неприпустимості формування з ЛГБТ певної спеціальної групи, окремого захисту й охорони такої групи, створення для неї особливих кращих умов, пропагування ідей ЛГБТ серед неповнолітніх.

За результатами дебатів із зазначеного питання були прийняті Резолюція та Рекомендація.

У першому документі Асамблея закликала держави-члени РЄ, зокрема, забезпечити повний захист прав людини для всіх, хто знаходиться під їхньою юрисдикцією, включаючи заборону дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, негайно впровадити цивільне законодавство, яке захищатиме проти дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності в усіх сферах життя, розробити і реалізувати державні плани дій/стратегії, покликані сприяти рівності та недискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, прийняти кримінальне законодавство, яким сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність визначаються як підстави для переслідування злочинів ненависті, забезпечити підготовку співробітників поліції та судових органів на тему гомофобії, трансфобії та заборони дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.

Окреме занепокоєння у цьому контексті в Асамблеї викликали конкретні ситуації на Кіпрі, в Польщі, Молдові, РФ та Україні, парламент якої Асамблея закликала не продовжувати розгляд законопроекту про захист так званої «пропаганди гомосексуалізму».

У Рекомендації Асамблея заохочує Комітет міністрів продовжувати свою діяльність з боротьби проти дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності і рекомендує КМ посилити дії проти гомофобії та трансфобії, з особливим акцентом на попередженні у школах і спорті, створити модель онлайн-курсу з теми гомофобії, трансфобії та дискримінації за ознаками сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності для співробітників поліції, прокуратури і судових органів, яка згодом може бути прийнята на національному рівні.

Депутат Р.Волтер (Велика Британія, ЄД) представив доповідь щодо пост-моніторингового діалогу з Колишньою Югославською Республікою Македонія.

Підсумком обговорення зазначеної проблематики стало прийняття відповідної Резолюції, у якій, зокрема, Асамблея констатувала, що відносини між македонською і албанською громадами залишаються хиткими, а тривала напруженість призвела до ряду серйозних інцидентів.

Парламентська асамблея закликала македонську владу утриматись від націоналістичних промов, що розділяють населення, продовжити процес децентралізації, передбачити нові заходи для відновлення міжетнічної довіри, продовжити підготовку та проведення перепису населення, переглянути Виборчий кодекс з урахуванням усіх рекомендацій Венеціанської комісії, забезпечити свободу ЗМІ, продовжити реформу судової системи та впровадити новий КПК. Також Асамблея вирішила продовжити пост-моніторинговий діалог з КЮРМ.

У Рекомендації Комітету міністрів рекомендовано, серед іншого, посилити співпрацю з КЮРМ, запропонувати македонській владі скористатися експертною оцінкою, яку може надати Рада Європи для забезпечення повної відповідності законодавства і політичної практики країни до принципів і стандартів Ради Європи. Генеральному секретарю рекомендовано посилити присутність Ради Європи в КЮРМ і відкрити там бюро Ради Європи.

28 червня засідання Асамблеї розпочалось з підтвердження повноважень нових членів делегації Італії.

Депутат К.Чоуп (Велика Британія, ЄД) представив на розгляд Асамблеї проект Протоколу №16 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод, який дає можливість вищим судам Високих Договірних Сторін отримати від Європейського суду з прав людини коментарі щодо питання принципів, які стосуються тлумачення чи застосування прав та свобод, визначених у Конвенції та її положеннях. Виступаючі відзначали, що введення в силу цього Протоколу зміцнить зв'язок між судами та сприятиме використанню прецедентного права судів національними судами.

Після обговорення Асамблея одностайно проголосувала за затвердження висновку з зазначеного питання.

На розгляд Асамблеї було представлено доповідь, підготовлену П.Омтцигтом (Нідерланди, ЄНП), щодо відокремлення політичної та кримінальної відповідальності. У виступі доповідач підкреслив, що неможна карати політиків за ті політичні вчинки, які були скоєні протягом перебування при владі. З іншого боку – політики не можуть бути недоторканими і залишатися безкарними, коли вони дійсно вчинили злочини. Таким чином, за словами П.Омтцигта, вони повинні нести відповідальність за злочини, а не за прорахунки і політичні помилки, які були допущені за об’єктивних умов.

Під час обговорення доповіді депутати давали різні оцінки документу. Так, представник Групи соціалістів Ван Дер Маелен (Бельгія) наголосив, що для ефективного розгляду згаданого вище питання необхідно перш за все визначити принципи відокремлення політичних прорахунків від скоєних карних злочинів.

Нідерландський депутат Т.Кокс від імені Групи об’єднаних європейських лівих заявив, що «політики мають бути в парламенті, а не у в’язниці». Політиків не можна переслідувати за політичні вчинки, але з іншого боку не можна залишати непокараними політиків, які, отримавши владу, зловживають нею. Також Т.Кокс, назвавши доповідь розбалансованою, зазначив, що у документі спостерігається перекіс у бік конкретного від загального, адже доповідь повинна стосуватися загальних рис явища, а не конкретно долі Ю.Тимошенко.

Від імені Групи Європейської народної партії у дебатах взяв участь фінський депутат К.Сасі, який категорично заперечив можливість застосування кримінальної відповідальності за політичні вчинки. Він згадав Україну як приклад кримінального покарання за політичну діяльність і висловив пропозицію щодо можливості розгляду справ колишніх політиків у міжнародних, а не в національних судах.

Депутат Б.Чілевіч (Латвія), від імені Групи соціалістів наголосив, що вся доповідь побудована на прикладі України, що є неприпустимим. Документ з такого важливого питання, яке може в перспективі стосуватися багатьох країн-членів Ради Європи, має бути універсальним, а не бути спрямованим на захист окремих осіб.

Т.Кідашелі (Грузія, АЛДЄ) висловив думку, що незалежно від займаної посади людина має бути покарана за злочини, але не можна допускати судового переслідування за політичну діяльність. На думку депутата, доповідь не повинна містити конкретних прикладів по країнах, а питання має розглядатися як загальне явище.

Р.Волтер (Велика Британія, ЄД) відмітив із занепокоєнням, що в проекті резолюції наголос робиться на одній державі – Україні, і наголосив, зокрема, що доповідь має бути більш збалансованою та спрямованою на висвітлення проблеми в цілому.

А.Херкель (Естонія, ЄНП) висловив думку, що доповідь є збалансованою, не містить перекосів і наповнена влучними прикладами, зокрема щодо різного розвитку подій навколо колишніх глав урядів Ісландії та України.

Голова української делегації І.Попеску висловив повну згоду з позицією Комітету з політичних питань та демократії, зазначивши, що проект доповіді без внесення правок заслуговує на фундаментальне доопрацювання, з тим, щоб визначення політичної відповідальності було загальними і таким, яке можна було б застосовувати стосовно будь-якої країни. Однак, оскільки затверджується проект резолюції, щодо змісту якого досягнуто консенсусу у профільних комітетах та отримано згоду автора доповіді, І.Попеску закликав колег підтримати Резолюцію за умови прийняття усіх поправок, запропонованих Комітетом з політичних питань та демократії.

Народний депутат Л.Оробець відзначила, що справи Ю.Тимошенко і Ю.Луценка є прикладами поєднання кримінальної і політичної відповідальності, і наголосила, що виключно виборці мають давати оцінку політикам шляхом голосування. Проект представленої на розгляд Асамблеї Резолюції член української делегації охарактеризувала як перший крок до переходу до чіткого розподілу між карним злочином і політичною діяльністю.

Член української делегації І.Геращенко, серед іншого, зазначила, що за скоєні злочини політики мають відповідати перед незалежним і неупередженим судом. Згадавши приклад колишнього Прем’єр-міністра Ю.Тимошенко, депутат наголосила, що її засудження є політичною розправою влади над сильним конкурентом, і висловила сподівання, що прийняття Асамблеєю Резолюції про розподіл кримінальної і політичної відповідальності стане предметом обговорення у Верховній Раді України.

Депутат В.Ар’єв повідомив, що з 2010 року в Україні відбуваються переслідування владою політичних опонентів: деякі з них знаходяться у в’язницях, інші були змушені емігрувати з України та просити про надання політичного притулку. Він наголосив, що наша країна повинна завершити судову реформу, з тим, щоб унеможливити використання владою суду як репресивного органу проти своїх політичних опонентів.

Член української делегації С.Ківалов відзначив практичну цінність доповіді і проекту Резолюції з урахуванням відповідних поправок, позитивно оцінив врахування доповідачем відповідних висновків Венеціанської комісії.

Заступник Голови делегації України С.Соболєв висловив переконання, що розглядати питання без наведення конкретних прикладів не доцільно. Коротко зупинившись на проблемах українського правосуддя депутат висловив сподівання, що в інших європейських країнах подібних проблем не існуватиме, і що вони не зіткнуться із таким явищем, як політв’язні.

Після завершення дебатів депутати одностайно (86 голосів «за») затвердили Резолюцію (додається) з обговорюваного питання.

Засідання комітетів, зустрічі, протокольні заходи

24 червня Голова української делегації І.Попеску взяв участь у засіданні Групи соціалістів, на якому, зокрема, розглядалося питання щодо проведення термінових дебатів через начебто наявне погіршення ситуації в Грузії. І.Попеску висловився проти проведення таких дебатів та закликав колег проявити політичну солідарність і підтримку щодо грузинських колег. Під час голосування в Асамблеї депутати не підтримали рішення щодо організації термінових дебатів з питання «Погіршення ситуації в Грузії».

Також відбулося засідання Комітету з політичних питань і демократії, у рамках якого, серед іншого, обговорювався проект висновку Комітету на проект доповіді П.Омтцигта (Нідерланди, ЄНП) «Розмежування політичної та кримінальної відповідальності». Представляючи документ, Д.Ван Дер Маелен (Бельгія, СОЦ) зазначив, що П.Омтцигт перевищив мандат, наданий йому Комітетом з юридичних питань і прав людини. Крім того, він вказав на необхідність вилучити з проекту резолюції із зазначеної проблематики згадування про Україну та закликав дати чітке визначення терміну «зловживання владою» згідно з відповідним рішенням Венеціанської комісії. Керівник української делегації І. Попеску, погодившись з позицією Д.Ван Дер Маелена, зауважив, що поправки, які містяться в проекті висновку, зокрема, стосовно вилучення посилань на Україну, роблять документ П.Омтцигта більш збалансованим. За результатами обговорення Голова Комітету з політичних питань і демократії П.Марченаро (Італія, СОЦ) поінформував парламентаріїв про те, що П.Омтцигт підтримує всі запропоновані поправки. За підсумками дебатів Комітет одноголосно прийняв проект висновку.

Голова української делегації І.Попеску 25 червня провів коротку зустріч з головою угорської делегації М.Брауном, під час якої були обговорені питання співробітництва і перспективні шляхи взаємодії обох делегації у рамках ПАРЄ.

І.Попеску взяв участь у засіданні підкомітету з питань громадського здоров’я Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку, на якому виступив Віце-Президент Всеукраїнської ради за права пацієнтів та безпеку Євген Найштетік. У своїй доповіді Є.Найштетік, зокрема, звернув увагу присутніх на недостатнє фінансування охорони здоров’я в Україні (3,2% від ВВП), що є загрозливим для життя громадян, хворих на такі важкі захворювання, як гемофілія та гепатит С, оскільки їхніх зарплат не вистачає на лікування, а медична допомога з боку держави є обмеженою. Доповідач наголосив, що такий стан справ означає порушення в Україні одного з фундаментальних прав людини – права на захист здоров’я. За результатами доповіді у підкомітеті було розповсюджено заяву щодо забезпечення в Україні доступу до лікування хворим на гемофілію та гепатит С, у який, зокрема, містилися заклики до парламенту України переглянути свою позицію щодо виділення бюджетних асигнувань на потреби медицини та до Комітету Міністрів Ради Європи – негайно розпочати переговори з відповідними органами України з метою забезпечення виконання країною її зобов’язань у галузі охорони здоров’я, що витікають з тих договорів Ради Європи, членом яких Україна є. Заява була відкрита до вільного підписання і стосувалася лише тих, хто її підписав. Після завершення засідання підкомітету Голова делегації України провів зустріч з Є.Найштетіком, під час якої відбувся обмін думками з питання сучасного стану системи охорони здоров’я в Україні та можливих шляхів покращення ситуації, що склалась у цій галузі.

Під час засідання Комітету з політичних питань та демократії обговорювалися поправки до проекту резолюції «Народні протести та виклики свободам зібрання, медіа та слова», що розглядатиметься Асамблеєю за процедурою термінових дебатів. Болгарський парламентарій Л.Тошев (ЄНП), серед іншого, запропонував додати до тексту документу згадування про Україну, в контексті порушень свободи зібрань. У результаті критичних зауважень керівника української делегації І. Попеску, який назвав таку поправку необґрунтованою, пропозиція Л.Тошева була відхилена Комітетом.

26 червня Керівник делегації України І.Попеску провів зустріч з депутатом М.Репс (Естонія, АЛДЄ), яка є доповідачем Асамблеї з питання «Корупція як загроза верховенству права». Під час зустрічі була обговорена можливість здійснення восени візиту М.Репс в Україну. Підтримавши в принципі цю пропозицію І.Попеску зазначив, що конкретні дати візиту слід узгодити після затвердження Верховною Радою України графіку своєї роботи на друге півріччя, з тим, щоб візит естонського парламентарія відбувся в дні, коли пленарні засідання проводитись не будуть.

Під час зібрання голів національних делегацій за участю Президента Асамблеї Ж.-К.Міньйона керівник української делегації І.Попеску передав у письмовому вигляді пропозиції щодо майбутнього процедури моніторингу ПАРЄ.

В документі, серед іншого, запропоновані такі загальні підходи до згаданої процедури:

- процедури повинна обмежуватися чітко визначеними об’єктами моніторингу, які спричинили її відкриття;

- моніторинг має застосовуватися до усіх країн-учасниць;

- початок та завершення процедури моніторингу повинні здійснюватися за більш гнучкими правилами, адаптованими до реалій сьогодення.

І.Попеску взяв участь у засіданні Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку, який, серед іншого, обговорював проект доповіді Комітету «Рівний доступ до охорони здоров’я».

На засіданні підкомітету з питань прав людини Комітету з юридичних питань та прав людини розглядалися кандидати від Данії, Норвегії, Австрії, Нідерландів, Молдови та України на заміщення вакансій в Європейському комітеті з питань запобігання катуванням та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

Представляючи список, поданий Україною, член Комітету з юридичних питань та прав людини, народний депутат В.Пилипенко розповів про національну процедуру відбору кандидатів та поінформував підкомітет про те, що наша країна зі списку з трьох осіб (А.Черноусов, М.Гнатовський та О.Сенаторова) надає перевагу першій кандидатурі.

Секретаріат Комітету з юридичних питань та прав людини повідомив, що Бюро Комітету з питань запобігання катуванням надає перевагу М.Гнатовському, який вже входив до складу цього органу.

Під час дебатів латвійський парламентарій Б.Чілевіч позитивно оцінив подання А.Черноусова як представника громадянського суспільства, проте зазначив, що позиція Бюро Комітету з питань запобігання катуванням обов'язково має бути врахована.

Голова підкомітету К.Сасі, віддаючи належне всім кандидатам від України, як компроміс ініціював сформувати список кандидатів, який у подальшому буде винесено на обговорення Комітетом Міністрів Ради Європи, у такому вигляді: М.Гнатовський, А.Черноусов та О.Сенаторова.

Ця пропозиція була одноголосно підтримана.

27 червня Керівник делегації України взяв участь у засіданні Комітету з політичних питань і демократії, на якому, серед іншого, розглядалося й питання ситуації в Білорусі. І.Попеску у своєму виступі із зазначеного питання висловився за відновлення діалогу Ради Європи з Білоруссю та закликав колег інтенсифікувати двосторонні контакти з цією країною, для надання можливості європейській країні, якою є Білорусь, бути ближчою до єдиної сім’ї європейських народів.

Відбулося засідання Комітету з юридичних питань та прав людини, під час якого розглядалися поправки до проекту резолюції «Розмежування політичної та кримінальної відповідальності». Комітет одноголосно прийняв поправки, подані Комітетом з політичних питань та демократії, якими, зокрема, видаляється з тексту документу посилання на Україну і проекту Резолюції надається більш універсальний характер. Ті поправки, які були подані окремими парламентаріями, були зняті авторами у ході обговорення.

Під час сесії Голова делегації І. Попеску провів бесіди з керівниками фінської, македонської та грузинської делегацій, а також зустрівся з членами делегацій Греції, Сан-Марино, Вірменії, Азербайджану, Туреччини та Чорногорії. Сторони домовились про взаємодію та підтримку з питань, що становлять спільний інтерес.

Також Керівник української делегації провів зустріч з С.Надалом, мером м. Тернопіль, та А.Данилекном, мером м. Євпаторія, під час якої були обговорені питання стосовно етапів просування цих міст на шляху до отримання Призу Європи – нагороди, заснованої у 1995 році рішенням Комітету міністрів Ради Європи, яку поки що отримало лише одне українське місто – Харків.

Висновки і пропозиції

1. Робота членів української делегації під час Третьої частини сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи була активною та результативною.

2. Постійна делегації Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації, Міністерству закордонних справ України та Постійному представництву України при Раді Європи за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.

3. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для опрацювання та врахування в роботі до комітетів Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.