ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Четвертої частини сесії ПАРЄ 2013 року

м. Страсбург, 30 вересня – 4 жовтня 2013 року

Загальна інформація

В роботі Четвертої частини сесії ПАРЄ 2013 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи: І.Попеску (керівник делегації), С.Соболєв (заступник керівника делегації), В.Ар’єв, С.Ківалов, Л.Мельничук, Л.Оробець, В.Пилипенко, П.Рябікін та О.Шевченко. Роботу делегації забезпечував секретаріат делегації у такому складі: заступник завідувача відділу Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України Б.Криловецький та головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Я.Юдін.

Порядок денний сесії передбачав, серед іншого, обговорення такої проблематики: діяльність Організації економічного співробітництва і розвитку у 2012-2013 рр., прогрес процедури з моніторингу ПАРЄ (червень 2012 – вересень 2013 рр.), національна безпека і доступ до інформації, ситуація в Сирії, права людини в порядку денному Європейського Союзу та Ради Європи, зміцнення інституту омбудсмена в Європі тощо.

Лауреатом премії імені Вацлава Гавела у сфері захисту прав людини за 2013 рік став правозахисник з Білорусі – А.Бяляцкі, який наразі відбуває чотирирічне тюремне ув’язнення за правозахисну діяльність. Пам’ятна відзнака була вручена його дружині.

Група парламентаріїв з Азербайджану, Болгарії, Великої Британії, Вірменії, Грузії, Ірландії, Іспанії, Латвії, Литви, Молдови, Румунії, Туреччини, Угорщини, Хорватії (загалом понад 40 депутатів) підписали письмову декларацію, у якій вони вітають зусилля українського керівництва у проведенні реформ, необхідних для виконання своїх зобов’язань у рамках членства у Раді Європи та створення передумов для підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом.

Також, як позитивний факт, у Декларації згадується український законопроект, що отримав схвальну оцінку Венеціанської комісії, який має на меті збільшення незалежності суддів. Парламентарії висловили повну підтримку підписанню Угоди в листопаді ц.р. у Вільнюсі та закликали усі політичні сили в Україні докласти максимум зусиль задля наближення України до Європейського Союзу.

Співдоповідачі Моніторингового комітету ПАРЄ по Україні М.Репс та М. де Пурбе-Лундін оприлюднили на веб-сайті Асамблеї заяву, у якій закликають всі політичні сили у Верховній Раді до скорішого прийняття конституційних поправок, які отримали загальний позитивний висновок Венеціанської комісії, з метою зміцнення незалежності судової влади.

На думку співдоповідачів, ухвалення та ефективна реалізація цих реформ є важливим в контексті Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, підписання якої М.Репс та М. де Пурбе-Лундін рішуче підтримують.

Перебіг пленарних засідань Асамблеї

Асамблея заслухала доповідь депутата Д.Харутюняна (Вірменія, ЄД), присвячену звіту про роботу Бюро та Постійного комітету у міжсесійний період, а також доповідь депутата П.Татсопулоса (Греція, ОЄЛ) щодо роботи місії спостерігачів за парламентськими виборами в Албанії (23 червня 2013 р.).

Голова Комітету міністрів Ради Європи, Міністр закордонних справ Вірменії Е.Налбандян виступив перед членами Парламентської асамблеї з промовою, у якій коротко зупинився на основних досягненнях шестимісячного (травень-листопад 2013 року) вірменського головування, як-от: ухвалення протоколів 15 та 16 до ЄКПЛ, посилення боротьби з расизмом, ксенофобією та нетерпимістю, просування європейських цінностей через міжкультурний діалог, поглиблення взаємодії з Марокко і Тунісом.

У вільних дебатах взяли участь члени української делегації.

Народний депутат Л.Оробець назвала нещодавні економічні протиріччя Російської Федерації з Україною, Молдовою, Грузією і Балтійськими країнами торговельною війною, розпочату Росією з метою політичного тиску на ці країни. Наголошуючи, що будь-яка країна завтра може опинитися в подібній ситуації, вона закликала колег бути пильними і уважно вивчити ситуацію, що склалась.

Член української делегації В. Пилипенко повідомив присутніх, що протягом останніх 3 років Україна виконала переважну більшість своїх зобов’язань перед Радою Європи. Останнім надбанням у цьому контексті є підготовка, на підставі рекомендації Венеціанської комісії, проекту Закону "Про Прокуратуру", який наразі очікує на висновок згаданої комісії.

Народний депутат С.Соболєв звернув увагу парламентаріїв на невиконання Україною рішень Європейського суду з прав людини. За словами депутата, незважаючи на існуючі рішення суду, інвалідам-чорнобильцям не виплачуються відповідні кошти, а Ю.Тимошенко все ще перебуває у в’язниці.

Торкаючись питання українсько-російських відносин С.Соболєв наголосив, що через підготовку України до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом Росія, намагається усіма можливими засобами тиснути на Україну та диктувати їй лінію поведінки, прагнучи запобігти укладенню цього документу.

У дебатах також взяв участь народний депутат В.Ар’єв, який висловив занепокоєння станом здоров’я росіян, яким шкодять український шоколад, молдавське вино та грузинська мінеральна вода. Він наголосив, що для Росія усі країни діляться на ті, що їй підкорюються, та ворогів. За його словами, Президенту РФ В.Путіну потрібні лише підлеглі, а не партнери, чим і пояснюється тиск Кремля на країни, що рухаються у напрямку асоціації з ЄС.

Також В.Ар’єв нагадав присутнім, що добровільно відмовившись від ядерної зброї Україна отримала, зокрема від РФ, безпекові гарантії, які стосувалися, у тому числі, й захисту від економічного тиску. Наразі, на думку В.Ар’єва, РФ порушує ці міжнародні зобов’язання.

Асамблея заслухала доповідь Д. Ван дер Маллена (Бельгія, СОЦ), присвячену діяльності Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) у 2012-2013 рр.

В рамках обговорення зазначеної проблематики перед Асамблеєю виступив Генеральний секретар ОЕСР А.Гурріа, який ознайомив депутатів з порядком денним Організації на майбутній рік.

До списку учасників дебатів була внесена член української делегації Л.Мельничук. Через регламентні обмеження часу обговорення вона не встигла виголосити промову. Тому текст її виступу був переданий до секретаріату ПАРЄ для включення до протоколу засідання.

У тексті промови, зокрема, зазнається, що Україна співпрацює з ОЕСР вже протягом багатьох років і досягла за цей час значних результатів. Співпраця з Організацією надала можливість Україні наблизитися до кращих стандартів у контексті її європейських прагнень, а також активізувати зусилля на шляху європейської інтеграції. Зважаючи на це, Прем’єр-міністр України в липні цього року повідомив про план України щодо подальшого поглиблення співробітництва з Організацією протягом 2013-2016 рр.

Результатом обговорення доповіді стало одностайне прийняття Резолюції (додається), у якій Асамблея, зокрема, закликала ОЕСР забезпечити справедливе оподаткування глобального прибутку, активізувати боротьбу проти агресивного ухилення від сплати податків, яке продовжує заохочуватися податковими гаванями, активізувати на міжнародному рівні вжиття заходів щодо автоматичного обміну інформацією для податкових цілей.

Перед Асамблеєю виступив Голова Державної Думи Російської Федерації С.Наришкін, який зробив акцент на таких актуальних проблемах сучасного світу, як прояви неонацизму та ситуація в Сирії.

Він висловив жаль, що парламентарії США не прийняли пропозицію російських колег щодо спільного обговорення ситуації в Сирії та шляхів її вирішення, звернув увагу, що свобода громадянина невід’ємно пов’язана із обов’язками, про що інколи забувають у деяких країнах-учасницях, охарактеризував як недемократичне явище наявності великої кількості людей без громадянства, що постійно проживають на території окремих країн-учасниць, підтримав наміри Ради Європи щодо проведення глибинних реформ організації.

Він також коротко зупинився на прийнятих Держдумою законах, які раніше викликали нарікання з боку європейських парламентаріїв (фінансування іноземних агентів, збільшення відповідальності за порушення при проведенні масових заходів, "чорні" списки інтернет-сайтів, відповідальність за пропаганду сексуальних меншин серед неповнолітніх, кримінальна відповідальність за образу релігійних почуттів).

Відповідаючи на питання щодо тиску РФ на країни, що планують взяти участь у Вільнюському саміті (Україна, Молдова, Вірменія, Грузія), С.Наришкін зазначив, що країни-учасниці Митного союзу зацікавлені у його розширенні, але при цьому категорично заперечив наявність будь-якого тиску з боку Росії на згадані країни, включаючи Україну. Він окремо наголосив, що навіть у разі асоційованого членства Україна в ЄС вона завжди буде знаходитись у полі її уваги.

Асамблея заслухала доповідь М.Руппрехт (Німеччина, СОЦ) "Право дітей на фізичну недоторканість", присвячену неприпустимості будь-яких необумовлених медичними показаннями хірургічних втручань у тіло дитини без її згоди. Результатом обговорення доповіді стало прийняття Асамблеєю відповідних Резолюції та Рекомендації.

У першому документі Асамблея, зокрема, закликала держави-учасниці вжити заходів щодо фізичної недоторканості дітей, публічно засудити найбільш шкідливі практики, як, наприклад, жіноче статеве каліцтво, та ухвалити законодавство, яке б це забороняло, чітко визначити медичні, санітарні і ніші умови з забезпечення практик, які сьогодні широко здійснюються в певних релігійних громадах тощо.

У Рекомендації Асамблея запропонувала Комітету міністрів під час підготовки і прийняття нової Стратегії прав дитини повністю взяти до уваги питання права дитини на фізичну недоторканість та розглянути питання щодо включення прав дитини на фізичну недоторканість до відповідних стандартів Ради Європи.

Увазі Асамблеї парламентарієм А.Херкелем (Естонія, ЄНП) була представлена доповідь "Прогрес процедури з моніторингу ПАРЄ (червень 2012 – вересень 2013 рр.)", у якій міститься звіт про досягнення і проблеми моніторингу 10 країн-учасниць, що перебувають під процедурою повного моніторингу, а також 4 країн-учасниць, що знаходяться у стадії пост-моніторингового діалогу з Радою Європи.

В ході дебатів із зазначеного питання член української делегації С.Соболєв, зокрема, зазначив, що за останні 6 місяців Україна зробила задля євроінтеграції більше, ніж за останні 20 років, що уможливило підготовку до підписання в листопаді Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. У той же час, за словами депутата, головною перешкодою на цьому шляху все ще залишається збереження в Україні подвійних стандартів у правосудді, про що свідчить справа Ю.Тимошенко. С.Соболєв висловив сподівання, що Угода у Вільнюсі буде підписана і вже у наступному році демократична Україна перебуватиме у новій системі координат.

За результатами обговорення доповіді Парламентська асамблея прийняла відповідну Резолюцію (додається).

У документі перераховуються основні етапи виконання країнами-учасницями своїх зобов’язань протягом звітного періоду та робиться наголос на основних завданнях, які мають бути виконані цими країнами у рамках виконання їхніх обов’язків та зобов’язань перед Радою Європи.

В розділі по Україні висловлюється задоволення стосовно триваючих зусиль, продемонстрованих українською владою у сфері реформи судової системи, а також звільнення Ю.Луценка в результаті президентського помилування. Водночас Асамблея висловлює занепокоєння щодо викликів судовій системі та кримінальних справ проти деяких колишніх членів уряду на підставі суперечливих звинувачень.

Асамблея закликає українську владу запровадити нещодавно прийняті закони та стратегії з забезпечення незалежної і неупередженої судової системи, яка повністю дотримувалася б принципів верховенства права, і "використати наявні юридичні засоби для звільнення Ю.Тимошенко, враховуючи те, що судова процедура, яка призвела до її засудження, викликала серйозну критику".

Депутати більшістю голосів підтримали поправку до проекту Рекомендації із згаданого питання, якою було вилучено третій пункт документу, де був закладений основний зміст проекту Рекомендації. Після його вилучення було прийнято рішення не голосувати взагалі по проекту Рекомендації.

Асамблея розглянула доповідь "Національна безпека і доступ до інформації" іспанського парламентарія, доповідача Комітету з юридичних питань і прав людини А. Діаза Техера.

Під час дебатів із зазначеного питання представники всіх політичних груп дали схвальну оцінку документу, зокрема, наголошуючи на важливому значенні забезпечення доступу до інформації для підтримки демократії та протидії корупції.

Член української делегації В.Ар’єв, серед іншого, назвав природною увагу до політиків, які витрачають бюджетні кошти, з боку платників податків, звернув увагу на те, що в нових демократіях "публічне" плутають з "приватним", і навів приклади неправомірної відмови представникам ЗМІ в отриманні інформації фінансового характеру стосовно українських високопосадовців. В.Ар’єв підкреслив, що тільки відповідальна влада прозоро звітує перед суспільством про свої витрати, чого зараз бракує Україні.

За підсумками обговорення парламентарії прийняли відповідні Резолюцію та Рекомендацію (додаються).

У першому документі, серед іншого, Асамблея висловлює позицію, що доступ до інформації створює умови для демократичної участі, належного формування політики і громадського спостереження за діяльністю держави, розглядає легітимні, чітко окреслені інтереси державної безпеки як достатні для відмови від надання інформації, що мається у розпорядженні держаних органів, і підкреслює необхідність віднайти чітко окреслені критерії щодо державної безпеки як підґрунтя на обмеження доступу до інформації.

Парламентська асамблея схвалює прийняття 12 червня 2013 р. великою групою експертів документу "Глобальні принципи щодо державної безпеки і право на інформацію" як керівного інструменту для законодавців і відповідних посадовців у всьому світі у досягненні балансу між громадськими інтересами та державною безпекою.

У Рекомендації Асамблея звертається до Комітету міністрів зробити огляд політики РЄ щодо доступу до інформації та засекречування і розсекречення документів у світлі вищезазначеної Резолюції.

До Асамблеї звернувся Президент Вірменії С.Саргсян, який поінформував депутатів про масштабні перетворення в країні, зокрема в рамках виконання рекомендацій ПАРЄ стосовно організації вільних та чесних виборів, розбудови незалежної судової системи, яка забезпечує рівність перед законом, та створення середовища взаємної довіри та толерантності.

Також Президент Вірменії визнав своїм пріоритетним завданням мирне вирішення нагорно-карабаського питання та назвав визначальною роль Ради Європи в консолідації народів, культур та релігій.

Наприкінці виступу парламентарії поставили промовцю ряд запитань.

Так, член української делегації П. Рябікін запитав С.Саргсяна про гуманітарні ініціативи Вірменії стосовно біженців, які були змушені покинути Нагорний Карабах в результаті конфлікту.

Президент Вірменії визнав право таких осіб повернутися додому за умови мирного врегулювання нагорно-карабаської проблеми та визначення правового статусу території.

Перед парламентаріями виступив Генеральний секретар Ради Європи Т.Ягланд, який, серед іншого, окрему увагу приділив співробітництву Організації з Україною.

Так, Т.Ягланд, зазначив, що Рада Європи останнім часом виділила майже 23 млн. євро на реформування судової системи в нашій країні, і назвав перетворення в цьому напрямі позитивними. У цьому зв’язку він, зокрема, нагадав, що 5 вересня ц.р. Верховна Рада включила до порядку денного питання стосовно законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо посилення гарантій незалежності суддів, та прийняла закон "Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо порядку та умов відбування покарання", яким у відповідності до європейських стандартів покращуються умови утримання ув’язнених.

Генеральний секретар схвально оцінив результати прийняття нового Кримінального процесуального кодексу, зокрема скорочення кількості ув’язнених, а також внесення на розгляд Венеціанської комісії законопроекту "Про прокуратуру" та нещодавні зміни до виборчого законодавства.

На тлі такого плідного співробітництва Т.Ягланд назвав рудиментом питання щодо Ю.Тимошенко і висловив сподівання на скоре врегулювання цієї проблеми в рамках підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС.

Асамблея розглянула доповідь, підготовлену співдоповідачами Моніторингового комітету К.Волдсет, Норвегія, та Е.Варейкісом, Литва, на тему "Функціонування демократичних інститутів в Боснії та Герцеговині.

В прийнятій за підсумками дебатів Рекомендації Асамблея висловлює серйозне занепокоєння у зв’язку з зростанням випадків порушення принципів верховенства права і закликає владу Боснії і Герцеговини і ключових політичних гравців взяти на себе відповідальність, зупинити обструкціонізм і конструктивно працювати на рівні державних інституцій.

Асамблея також нагадує, що рішення в справі Сейдіч і Фінці є обов'язковим до виконання, і запрошує Комітет міністрів закликати владу Боснію і Герцеговину невідкладно внести зміни до Конституції у відповідності до згаданого рішення.

Парламентська асамблея провела обговорення доповіді Моніторингового комітету "Виконання обов'язків та зобов'язань Республікою Молдова" (співдоповідачі Л.Крістофферсен, Норвегія та П.Вах, Польща).

Результатом обговорення стало прийняття відповідної Резолюції, у якій, серед іншого, Асамблея дає позитивну оцінку прогресу, досягнутого з 2007 року, а саме: ратифікація 81 конвенцій РЄ та прийняття Плану дій стосовно вдосконалення судової системи та посилення забезпечення прав людини.

Асамблея вітає обрання парламентом Президента республіки 16 березня 2012 року, що поклало край трирічній політичній безвиході, і закликає переглянути статтю Конституції, яка регламентує процедуру виборів президента, з метою унеможливлення подібних ситуацій у майбутньому.

У Резолюції висловлюється занепокоєння у зв’язку з порушенням функцій прокуратури та інших правоохоронних органів, підкреслюється необхідність деполітизації державних інститутів, забезпечення кращого розподілу владних повноважень, боротьби з корупцією, перегляд виборчого законодавства тощо.

Торкаючись Придністровського питання Асамблея вітає відновлення в 2012 році переговорів у форматі 5+2 за участю Республіки Молдова, фактичної влади Придністров’я, ОБСЄ, Російської Федерації, України та США й ЄС як спостерігачів. Проте вона залишається стурбованою посиленням політичної напруги, спричиненої в останні місяці односторонніми рішеннями фактичної влади Придністровського регіону, і повторює свій заклик до всіх зацікавлених сторін взяти участь у конструктивному діалозі з врегулювання придністровського конфлікту, дотримуючись суверенітету і територіальної цілісності Республіки Молдова.

У підсумку Асамблея вирішує перейти до розглянути питання закриття процедури моніторингу у разі повного виконання Молдовою положень цієї Резолюції.

Асамблея за процедурою термінових дебатів заслухала доповідь "Ситуація в Сирії", підготовлену членом Комітету з політичних питань та демократії Б. фон Сідовим (Швеція, СОЦ). У документі відмічається, що Сирія фактично перебуває у стані громадянської війни вже протягом двох з половиною років. Результатом цього стала загибель сотень тисяч людей, поява мільйонів біженців та переміщених осіб. В країні чиняться військові злочини, злочини проти людяності, використовується хімічна зброя, постійно порушуються права людини. Міжнародна спільнота повинна докласти усіх зусиль не лише задля роззброєння сторін, а й для досягнення кінцевою мети – забезпечення повного завершення громадянської війни.

Результатом обговорення стало одностайне прийняття Рекомендації (додається), у якій, зокрема, Асамблея запрошує Комітет міністрів закликати уряди країн-учасниць чинити тиск на всі сторони конфлікту, щоб забезпечити дотримання угоди про припинення вогню, брати участь у всіх міжнародних зусиллях, спрямованих на об’єднання тих груп сирійської опозиції, які сприяють демократії та толерантності, підтримувати формування більш демократичної і стабільної держави в Сирії. Крім того, Асамблеє вважає, що міжнародна спільнота повинна зосередитися на вирішенні гуманітарних наслідків конфлікту.

Доповідач Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб Дж. Шерідан (Велика Британія, СОЦ) представив на розгляд депутатів доповідь "Особи зниклі безвісті в результаті конфліктів у Європі: довгий шлях пошуку гуманітарної відповіді".

Доповідач зазначив, що у Європі налічується близько 20 тисяч осіб, зниклих протягом останніх десятиліть в результаті збройних конфліктів. Тому, європейські уряди повинні вжити усіх можливих заходів з ідентифікації знайдених останків задля надання родинам зниклих осіб максимуму інформації про цих людей. Затягування з вирішенням цього питання є потенційною загрозою для європейської безпеки.

За результатами дебатів із зазначеної проблематики Парламентська асамблея одностайно прийняла Резолюцію, у якій, зокрема, визначаються п’ять основних пріоритетних завдань, що мають бути виконаними державами-учасницями для розв’язання проблеми зниклих безвісті осіб у Європі, а також міститься заклик надавати фінансову підтримку та людські ресурси для діяльності міжнародних органів, що займаються проблемою зниклих безвісті осіб, зокрема Робочій групі ООН з питань насильницьких зникнень.

Комітет з юридичних питань та прав людини представив на розгляд Асамблеї за процедурою термінових дебатів доповідь "Права людини в порядку денному Європейського Союзу та Ради Європи: взаємодія, а не дублювання", підготовлену депутатом М.Макнамарра (Ірландія, СОЦ).

У документі, зокрема, висловлюється позиція, що розробка стандартів, що вже існують, і створювання паралельних структур, означає сприяння створенню подвійних стандартів і можливостей для «вибору зручної юрисдикції», що, у свою чергу, призводить до появи нових розділових ліній в Європі. Таке дублювання призводить також до марнотратства обмежених бюджетних ресурсів, необхідних для поліпшення захисту прав людини та забезпечення верховенства права.

В обговоренні доповіді взяли участь члени української делегації С.Соболєв та Л.Оробець.

С.Соболєв зазначив, що у жодній з 27 країн-учасниць ЄС не можуть уявити ситуації, коли прем’єр-міністр потрапляє за грати через підписання згідно з чинними законодавством економічної угоди, коли не оприлюднюються результати виборів у разі перемоги опозиції, коли не проводяться муніципальні вибори через невпевненість чинної влади у перемозі. У цьому зв’язку він закликав колег виробити єдині демократичні стандарти, які б діяли в усіх без виключення країнах-учасницях Ради Європи.

Л.Оробець порівняла створення ефективної системи з захисту прав людини зі створенням літака, у якому можна було б безпечно літати, і підкреслила, що механізм захисту прав людини має бути таким же надійним, як і літак. Народний депутат зазначила, що зараз в Україні механізм захисту прав людини не спрацьовує, так само як і не забезпечені основні свободи людини – право на проведення виборів, свободу зібрань, справедливий суд тощо. Така ситуація в Європі є можливою, у тому числі, й через неефективність роботи міжнародних структур – Комісара ООН з прав людини, який не може, наприклад, забезпечити виконання Білоруссю прийнятих міжнародною спільнотою рішень, а також через неспроможність міжнародної спільноти домогтися від України виконувати рішення Європейського суду з прав людини.

Результатом обговорення стало прийняття Рекомендації, у якій, зокрема, пропонується Європейському Союзу вивчити можливості об’єднання зусиль із існуючими механізмами Ради Європи у царині прав людини, демократії та верховенства права до створення нових структур або подальшого розширення діяльності нещодавно створених органів, продовжувати використовувати експертні можливості відповідних органів Ради Європи, таких як Венеціанська комісія, Парламентська Асамблея і відповідних спеціалізованих механізмів контролю, вивчити можливості співробітництва з Радою Європи для поширення та реалізації конвенцій Ради Європи і стати, наскільки це можливо, їх стороною.

Державам-учасницям РЄ, які одночасно є членами ЄС Асамблея рекомендували використовувати свій вплив, щоб звести до мінімуму дублювання і забезпечити максимальну взаємодію між ЄС та РЄ у царині прав людини, демократії та верховенства права.

На розгляд парламентаріїв була представлена доповідь "Продовольча безпека – постійний виклик для всіх нас", підготовлену членом Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку Ф.Боденом (Люксембург, ЄНП).

За результатами дебатів була прийнята відповідна Резолюцію, у якій, зокрема, містяться заклики до держав-учасниць активізувати діяльність з боротьби із зміною клімату, інвестувати у стале сільське господарство, прискорити розвиток другого покоління біопалива, скоротити витрати і відходи на всіх рівнях виробництва продуктів харчування, постачання і реалізації продуктів, підсилити механізми солідарності з боротьби із бідністю, збільшити допомогу розвитку сільського господарства, забезпечити повне і цілісне дотримання права людини на достатнє харчування тощо.

Перед депутатами виступив Президент Республіки Сербія Т.Ніколич, який коротко зупинився на демократичних досягненнях Сербії протягом десятирічного періоду членства в Раді Європи. Він підкреслив, що його країна вже виконала майже всі зобов’язання, взяті на себе під час вступу до організації. Окрему увагу Т.Ніколич присвятив розвитку ситуації в Косово і Метохії – території, яку Сербія вважає своєю невід’ємною частиною.

Відповідаючи на запитання депутатів сербський Президент повідомив про євроінтеграційні зусилля Сербії, успішне проведення реформ, забезпечення прав національних меншин, відносини з країнами-сусідами та Європейським Союзом.

Асамблея розглянула доповідь члена Комітету з питань рівності та недискримінації С.Гафарової (Азербайджан, ЄД) "Боротьба з дискримінацією осіб старшого віку на ринку праці".

Відкриваючи дебати, доповідач зазначила, що дискримінація за віком є одним із найпоширеніших видів дискримінації у сьогоднішній Європі і стосується майже всіх працівників старших 50 років. З метою подолання цього явища країни-учасниці Ради Європи повинні прийняти ефективні законодавчі акти задля залучення працівників старшого віку до роботи і забезпечення неможливості дискримінації за віком.

За результатами обговорення Асамблея одностайно прийняла Резолюцію, у якій, зокрема, закликала держави-учасниці РЄ запровадити анти-дискримінаційне законодавство та впровадити механізми контролю, полегшити повернення на ринок праці для працівників старшого віку, розвивати систему доступу до підвищення кваліфікації для літніх людей тощо.

На розгляд депутатів Комітетом з юридичних питань та прав людини була представлена доповідь "Зміцнення інституту омбудсмена в Європі", підготовлена депутатом Х.Хукла (Іспанія, АЛДЄ).

В обговоренні доповіді взяв участь член української делегації В.Ар’єв, який виступив з різкою критикою українського омбудсмена В.Лутковської, зазначивши, зокрема, що з її боку немає жодної реакції на такі явища, як жахливі умови утримання засуджених в українських в’язницях, загибель українських моряків в Азовському морі через дії прикордонників РФ, утримання Ю.Тимошенко. В.Ар’єв відзначив бездіяльність українського омбудсмена, яка призвела до провалу її доповіді у Верховній Раді і закликав Комісара Ради Європи з прав людини звернути увагу на бездіяльність українського омбудсмена.

Результатом дебатів стало одностайне прийняття Резолюції (додається), у якій Асамблея, серед іншого, закликає держави-учасниці, які ще не створили національного універсального омбудсмена, оперативно створити такий орган з широкими повноваженнями. Країни-учасниці, які вже запровадили такий інститут, повинні закріпити законодавчо, по-можливості – в Конституції, його незалежність і неупередженість.

Засідання комітетів, зустрічі

Відбулася зустріч Голови української делегації І.Попеску та членів делегації С.Ківалова й В.Пилипенка із співдоповідачами Моніторингового комітету ПАРЄ М.Репс та М. де Пурбе-Лундін. Під час заходу сторони обговорили елементи програми та можливі терміни чергового візиту співдоповідачів в Україну (Київ, Одеса). 
Пізніше в результаті консультацій між секретаріатом української делегації та співдоповідачами за участю Голови української делегації було ухвалено рішення, що прийнятним періодом для проведення чергового візиту М.Репс та М. де Пурбе-Лундін в Україну є початок 2014 року.
 
У спільному засіданні підкомітету ад хок з питань реформування міжнародного футболу та підкомітету з питань освіти, молоді і спорту взяли участь члени Постійної делегації І.Попеску та В.Ар’єв. Під час зібрання члени Асамблеї обмінялися думками з функціонерами Міжнародної федерації футболу стосовно діяльності ФІФА на засадах чесності та транспарентності.
 

Керівник делегації І.Попеску взяв участь у зустрічі Президента ПАРЄ Ж.-К.Міньйона з головами національних делегацій. Учасники заходу обговорили питання щодо стану реформування Асамблеї, зокрема, дали позитивну оцінку скороченню фінансових витрат із збереженням ефективності роботи Організації та започаткуванню вільних дебатів. Парламентарії, серед іншого, пропонували внести зміни в організацію обговорень проектів документів та виступів запрошених осіб, а також надати дієвості координації діяльності Асамблеї та Європейського парламенту.

Висновки і пропозиції

1. Робота членів української делегації під час Четвертої частини сесії Парламентської Асамблеї Ради Європи була активною та результативною.

2. Постійна делегації Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації, Міністерству закордонних справ України та Постійному представництву України при Раді Європи за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.

3. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для опрацювання та врахування в роботі до комітетів Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.