ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Першої частини сесії ПАРЄ 2014 року

м. Страсбург, 27-31 січня 2014 року

Загальна інформація

В роботі Першої частини сесії ПАРЄ 2014 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи: І.Попеску (керівник делегації), С.Соболєв (заступник керівника делегації), В.Ар’єв, В.Вечерко, О.Геращенко, Ю.Льовочкіна, А.Шевченко та О.Шевченко. Роботу делегації забезпечував секретаріат делегації у такому складі: керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступник завідувача відділу цього ж Управління Б.Криловецький, головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Я.Юдін.

Порядок денний сесії, серед іншого, передбачав обговорення такої проблематики: "Відмова у звільненні від покарання вбивць Сергія Магнітського", "Стратегія запобігання расизму та нетерпимості в Європі", "Інтернет і політика: вплив нової інформації та комунікаційних технологій на демократію", "Сірійські біженці: як організувати та підтримати міжнародну допомогу", "Мігранти: забезпечення переваг для європейських приймаючих країн", "Активізація дій проти глобальної нерівності: європейський внесок до Цілей розвитку тисячоліття", "Кліматичні зміни: структура для світової угоди в 2015 році" та інші, а за процедурою термінових дебатів – "Функціонування демократичних інститутів в Україні".

Парламентська асамблея абсолютною більшістю голосів обрала на посаду Президента ПАРЄ люксембурзького парламентарія пані Анн Брассер.

Також Асамблея підтвердила повноваження національних делегацій, в тому числі української, обрала віце-президентів Асамблеї, зокрема Голову української делегації І.Попеску, та затвердила членів комітетів.

І. Попеску за квотою Групи соціалістів увійшов до складу Комітету з питань правил процедури, імунітетів та інституційних справ.

Народний депутат України Ю.Льовочкіна (Група європейських демократів) була обрана заступником Голови Моніторингового комітету ПАРЄ. До складу цього ж Комітету за квотою Групи Європейської народної партії увійшов заступник керівника української делегації С.Соболєв.

Ю.Льовочкіна була обрана скарбником Групи європейських демократів.

Парламентська асамблея Ради Європи обрала абсолютною більшістю голосів представника Данії Джона Фрідріка Kйолбро на посаду судді Європейського суду з прав людини терміном на 9 років.

Перебіг пленарних засідань Асамблеї,

засідань Бюро та комітетів

Асамблея розглянула звіт Бюро та Постійного комітету про міжсесійну діяльність (доповідач – Ж.-К. Міньйон).

Під час обговорення зазначеного документу неодноразово порушувалася "українська проблематика".

Доповідач, серед іншого, висловив переконання у можливості віднайти шляхи врегулювання протистояння шляхом парламентської дипломатії, застерігаючи при цьому від зайвих повчальних заяв, поспішних кроків та "підливання масла у вогонь", натомість пропонуючи враховувати позиції всіх сторін конфлікту та наявний політичний ландшафт.

Асамблея обговорила доповідь "Відмова у звільненні від покарання вбивць Сергія Магнітського", підготовлену депутатом А.Гроссом (Швейцарія, СОЦ). Підсумком дебатів стало прийняття відповідних Резолюції та Рекомендації.

В першому документі Парламентська асамблея, зокрема, закликала компетентні російські органи в повному обсязі дослідити усі обставини та причини смерті Магнітського та можливу кримінальну відповідальність усіх причетних посадових осіб, закрити посмертний судовий розгляд проти Магнітського і припинити чинити тиск на його близьких.

Рекомендація пропонує Комітету міністрів, серед іншого, вивчити шляхи і засоби покращення міжнародного співробітництва у справі розслідування походження коштів, а також забезпечити повну участь Росії у цьому процесі.

У вільних дебатах українське питання спробував порушити народний депутат О.Шевченко, який був позбавлений слова через те, що згідно з Правилами процедури у вільних дебатах можна торкатися будь-яких тем, окрім тих, що внесені до Порядку денного.

Заступник керівника української делегації С. Соболєв темою свого виступу обрав політичну корупцію та відмивання деякими високопосадовцями країн-членів РЄ вкрадених грошей, що має стати предметом розгляду в ПАРЄ.

Депутати заслухали доповідь "Стратегія запобігання расизму і нетерпимості в Європі", підготовлену депутатом Й.Гуннарссоном (Швеція, СОЦ).

За результатами обговорення були прийняті відповідні Резолюція і Рекомендація.

Резолюція закликає держави-члени Ради Європи удосконалювати правову базу і роботу поліції щодо розслідування та покарання злочинів, які мають расистську основу, підтримувати кампанію Ради Європи проти розпалювання ворожнечі, організовувати масштабні інформаційно-просвітницькі кампанії з боротьби проти расизму, ненависті і нетерпимості, тісніше співпрацювати з Європейською комісією проти расизму та нетерпимості тощо.

У Рекомендації Асамблея звертається до Комітету міністрів з тим, щоб доручити Генеральному секретарю Ради Європи розробити стратегію боротьби проти расизму, ненависті та нетерпимості в Європі та План дій щодо її реалізації.

Була розглянута доповідь "Припинення расизму в поліції", підготовлена депутатом Д.Девісом (Велика Британія, ЄД), у якій наголошується на наявності расизму не лише у поглядах та поведінці деяких офіцерів поліції, але й у правилах і положеннях, що їх застосовує поліція.

За результатами обговорення депутати підтримали Резолюцію, яка, зокрема, закликає держави-члени вжити заходів для запобігання расизму в поліції, переглянути чинне законодавство і практику поліції, спонукати політичних лідерів і старших офіцерів поліції публічно засуджувати расову дискримінацію у будь-якій формі, створити незалежні механізми оскарження дій поліції тощо.

Депутат Т.Кокс (Нідерланди, ОЄЛ) представив на розгляд депутатів доповідь "Оцінка партнерства заради демократії відносно Палестинської національної ради". Результатом обговорення зазначеної проблематики стало прийняття Резолюції, у якій Асамблея, серед іншого, вітає активну участь палестинської парламентської делегації у роботі ПАРЄ та її комітетів, відзначає, що структура Палестинської національної ради досі не реформована таким чином, аби вона стала демократично обраним органом, позитивно оцінює той факт, що незаконну контрабанду зброї в секторі Газа і на Західному березі було зменшено. Асамблея закликає членів палестинської делегації прискорити здійснення процесу реформ та розв’язати решту проблем з урахуванням верховенства права і поваги до прав людини та основоположних свобод відповідно до політичних зобов’язань, прийнятих Палестиною у рамках партнерства.

У засіданні Комітету з політичних питань і демократії взяли участь Голова української делегації І.Попеску та його заступник С.Соболєв.

У рамках вільних дебатів на засіданні І.Попеску звернув увагу колег на події в України, які з часу останнього засідання Комітету у грудні минулого року набули трагічного характеру. Він нагадав присутнім, що Комітетом був створений спеціальний підкомітет, який повинен був відвідати Україну та ознайомитися з ситуацією на місці, але з невідомих причин цей підкомітет до сьогодні так і не знайшов на це часу. Наголосивши на серйозності внутрішньополітичної ситуації в Україні, І.Попеску закликав не вводити санкції проти України, а надати їй необхідну допомогу та сприяти обговоренню проблем між владою і опозицією за столом переговорів.

З коментарями щодо виступу Голови української делегації виступили деякі парламентарії. Так, депутат Т.Івіньскій (Польща, СОЦ) охарактеризував сьогоднішню ситуацію в Україні як найважливіше питання у Європі. Він наголосив, що ПАРЄ і Комітет втратили дорогий час, не відправивши згаданий підкомітет в Україну.

Депутат А.Романович (РФ, не входить до жодної політгрупи) закликав усі політичні сили України вирішувати усі спірні питання виключно мирним шляхом.

Член Комітету Т.Кокс (Нідерланди, ОЄЛ) висловив підтримку пропозиції І.Попеску щодо надання допомоги Україні, до пакету якої не повинні входити санкції.

Генеральний секретар Ради Європи Т.Ягланд, який брав участь у роботі Комітету, привітав намір Верховної Ради України розглянути 28 січня питання щодо відміни суперечливих законів, прийнятих 16 січня ц.р. Зазначивши, що ЄС разом із ПАРЄ вивчали згадані закони і повідомили українській стороні своє ставлення з цього питання, Т.Ягланд наголосив, що оприлюднений вранці 28 січня намір Верховної Ради України є, у тому числі, результатом спільної роботи двох організацій.

Асамблея провела дебати по доповіді "Інтернет і політика: вплив нової інформації та комунікаційних технологій на демократію", підготовленій А.Брассер.

За результатами обговорення доповіді прийняли відповідні Резолюцію і Рекомендацію.

У першому документі Асамблея пропонує парламентам держав-членів посилити спроможність політичних інститутів використовувати нові інформаційні технології для покращення прозорості процесу прийняття рішень та діалогу з громадянами, використовувати Інтернет як джерело сукупних даних, які дозволяють визначати потреби громадян, та для посилення співробітництва між органами державної влади, громадянського суспільства та університетських структур для розробки та запровадження ініціатив, спрямованих на залучення громадян до політичних і демократичних процесів.

У Рекомендації Асамблея рекомендує Комітету міністрів ініціювати невідкладну редакційну підготовку проекту Білої книги Ради Європи "Демократія, політика та Інтернет", яка мала б стати важливим внеском РЄ у ту роботу, що проводиться у всьому світі щодо управління Інтернетом, а також залучити до спільного процесу обговорення всі національні парламенти та уряди держав-членів.

Парламентарії розглянули доповідь "Сирійські біженці: як організувати і підтримувати міжнародну допомогу?", представлену депутатом Ж.-М.Бокелем (Франція, ЄНП).

За результатами обговорення Асамблея одностайно прийняла Резолюцію, у якій закликала держави надавати тимчасовий чи міжнародний захист сирійським біженцям і, наслідуючи приклад Туреччини, дозволити їм працювати, полегшити видачу віз та дозволів на проживання, у тому числі для освіти, роботи, гуманітарних та сімейних цілей. Асамблея закликала усі сусідні з Сирією країни відкрити або зберегти відкритими свої кордони для біженців, що залишають Сирію.

Асамблея провела спільне обговорення доповіді А.Кіріакіду (Кіпр, СОЦ) "Мігранти: гарантування того, що вони є перевагою для приймаючої європейської спільноти" та доповіді Т.Штрік "Інтеграційні тести: допомога чи перешкоджання інтеграції?", присвячених необхідності здійснення міграції до ЄС та проблемі інтеграції мігрантів у суспільства європейських країн.

Результатом дебатів із згаданої проблематики стало прийняття резолюцій з обох питань та рекомендації з другого питання.

У Резолюції з першого питання Асамблея відзначила, що мігранти роблять величезний внесок у ринок праці, заповнюючи дефіцит робочої сили. У деяких країнах цілі галузі економіки зупиняться без мігрантів. Асамблея вважає, що держави-члени повинні зробити якомога більше, щоб максимізувати переваги, які можуть принести мігранти, заохотити ЗМІ використовувати об’єктивну і точну інформацію для оприлюднення ситуації з мігрантами, боротися з дискримінацією мігрантів, забезпечувати умови, щоб вища освіта залишалася привабливою для іноземних студентів.

Резолюція з другого питання пропонує країнам-членам переглянути свій підхід до інтеграційних тестів, надавати підтримку для підготовчих мовних курсів, уникати ситуації, коли непроходження тесту унеможливлює возз’єднання сім’ї, отримання права на постійне проживання або громадянства.

У Рекомендації Асамблея пропонує Комітету міністрів взяти на себе зобов’язання з подальшої роботи щодо Загальноєвропейських критеріїв визначення рівня володіння мовами, запропонувати альтернативи для інтеграційних тестів, сприяти роботі Ради Європи над Мовною інтеграцією для дорослих мігрантів.

За процедурою термінового обговорення відбулися дебати на тему "Функціонування демократичних інститутів в Україні" (співдоповідачі Моніторингового комітету М.Репс та М. де Пурбе-Лундін).

Представляючи доповідь, М.Репс висловила стурбованість у зв’язку з насиллям під час протестів та ескалацією політичної кризи в Україні, наголосила на необхідності широкої підтримки Ради Європи у припиненні кровопролиття та переході конфліктуючих сторін до діалогу.

М. де Пурбе-Лундін охарактеризувала ситуацію в Україні як надзвичайно гостру, піддала критиці пакет "антипротестних" законів, прийнятих українським парламентом 16 січня ц.р., привітала ініціативу Генерального секретаря РЄ щодо створення експертно-консультативної групи із нагляду за розслідуванням актів насильства в Україні та закликала владу та опозицію до взаємодії.

Представляючи позицію Альянсу лібералів і демократів за Європу, Д.Фіала дала негативну оцінку порушенню в Україні принципів Ради Європи, зростанню насилля та застосуванню сили проти громадянського суспільства, наголосила на необхідності незалежного розслідування фактів порушення прав людини, висловила солідарність з протестуючими та підтримала ідею застосування санкцій проти українських чиновників, винних в розвитку такої ситуації.

Д.Пападімоуліс (Група Об'єднаних європейських лівих), розкритикувавши застосування сили як поліцією, так і протестантами, виступив проти прийняття запропонованих документів по Україні через їхній однобічний незбалансований характер.

А.Гросс (Група соціалістів) засудив насилля та порушення прав людини в нашій країні, назвав основні вади доповіді (відсутність глибокого аналізу відмови України від підписання Угоди про асоціацію, брак критики Євросоюзу, який під час переговорного процесу перед Вільнюським самітом загнав Україну в глухий кут, відсутність пропозицій щодо шляхів подолання кризи) і висловив упевненість, що наша країна повинна мати змогу працювати як із Сходом, так і з Заходом.

Виступаючи від Групи Європейської народної партії, П.Аграмунт закликав відмовитись від насильства та унеможливити порушення свободи слова та права на мирні зібрання, розкритикував дії екстремістських демонстрантів, які негативно позначилися на мирному характері протестів, з жалем відзначив ширення країною кризових явищ та поглиблення протистояння.

М.Алігрудіч (Група європейських демократів) позитивно прокоментував останні спільні кроки влади та опозиції для врегулювання ситуації, назвав доповідь упередженою, оскільки в ній мало звертається уваги на протизаконні дії протестувальників, і запропонував натомість більше зосередитьсь на питаннях стосовно порушення прав людини.

Голова української делегації І.Попеску висловив глибоку стурбованість у зв’язку із розвитком подій в Україні, виступив за діалог та мирне врегулювання кризи політико-правовим шляхом, наголосив на взаємній відповідальності політиків у вирішенні конфлікту, назвав неприйнятним і контрпродуктивним положення проекту резолюції щодо можливості позбавлення української делегації права голосу, оскільки ця санкція позбавить нашу країну можливості донести свою позицію Раді Європи, і запросив колег усіма способами допомогти Україні припинити протистояння.

Заступник керівника української делегації С.Соболєв поінформував Асамблею про кількість вбитих та поранених під час протистояння, випадки катувань, зникнення людей та атаки на журналістів, підкресливши при цьому, що в результаті таких подій уряд позбувся легітимності, закликав до боротьби з корупцією та висловив переконання у доцільності запровадження санкцій проти українських чиновників.

В дебатах також взяли участь такі члени Асамблеї: В.Сударенков (РФ), В.Фурньє (Франція), лорд Андерсон (Великобританія), І.Поззо ді Борго (Франція), І.Морозов (РФ), Л.Зурабян (Вірменія), О.Романович (РФ) та Л.Слуцький (РФ).

Асамблея обговорила поправки, подані до проектів резолюції та рекомендації. Частина з них, зокрема ті, які надають документам більшої збалансованості або мають уточнюючий характер, були підтримані.

Члени української делегації В.Вечерко та О.Шевченко не змогли взяти участь у дебатах через брак часу. Їхні виступи, подані у письмовому вигляді, були включені в офіційний протокол засідання.

За підсумками обговорення були прийняті відповідні Резолюція та Рекомендація (додаються).

Асамблея розглянула також такі питання: "Активізація дій проти глобальної нерівності: Європейський внесок до Цілей розвитку тисячоліття", "Кліматичні зміни: структура для світової угоди в 2015 році" та "Енергетична диверсифікація – основоположний внесок у сталий розвиток". За підсумком їхнього обговорення були прийняті відповідні резолюції.

Голова української делегації І.Попеску взяв участь у засіданні Спільного комітету, в ході якого розглядалося питання щодо кандидатів на посаду Генерального секретаря Ради Європи (Т.Ягланд, Ж.-К.Міньйон та С.Льойтхоссер-Шнарренбергер).

Відбулося засідання Бюро, в роботі якого взяв участь Голова української делегації І.Попеску.

Під час заходу, серед іншого, обговорювалося питання організації чергового візиту в Україну співдоповідачів Моніторингового комітету М.Репс та М. де Пурбе-Лундін в середині лютого ц.р. Було поінформовано, що за результатами візиту співдоповідачі приймуть рішення щодо доцільності виносити обговорення ситуації в Україні на квітневу цьогорічну сесію ПАРЄ.

Також було повідомлено про підготовку можливого візиту в Україну делегації Президентського комітету для допомоги в урегулюванні політичної кризи.

І.Попеску запропонував ув’язати питання проведення такого візиту із розвитком ситуації в нашій країні.

Завершуючи пленарний тиждень, Асамблея провела дебати з таких питань: "Перегляд Європейської Конвенції щодо транскордонного телебачення" та "Відповідальність міжнародних організацій щодо порушення прав людини". Результатом обговорення стало прийняття відповідних резолюцій та рекомендацій.

Виступи запрошених осіб

До парламентаріїв звернувся Міністр закордонних справ Австрії, Голова Комітету міністрів РЄ С.Курц, який окреслив такі пріоритети австрійського головування: підтримка діяльності Ради Європи, спрямованої на просування демократії через забезпечення верховенства права та вдосконалення правосуддя, сприяння подальшому реформуванню Організації, започаткованого Генеральним секретарем Т.Ягландом, поглиблення співробітництво РЄ з іншими міжнародними організаціями

Значну увагу С.Курц приділив ситуації в Україні. Зокрема, він висловив занепокоєння у зв’язку із ескалацією насильства та відсутністю прогресу у врегулюванні кризи, наголосив на неприпустимості обмежувати діяльність неурядових організацій та права на мирні зібрання й свободу слова, привітав ініціативу Т.Ягланда щодо надання експертної оцінки пакету законів, прийнятих Верховною Радою України 16 січня ц.р., позитивно оцінив спільні зусилля Євросоюзу та РЄ у припиненні протистояння в Україні, закликав спрямувати всі інструменти Організації на подолання конфлікту, що триває.

Перед депутатами виступив Генеральний секретар Ради Європи Т.Ягланд, який закликав держави-члени ратифікувати доповнену Соціальну хартію Ради Європи та активізувати зусилля з скорочення соціальної нерівності. Говорячи про короткострокові пріоритети Організації, він підкреслив необхідність зосередитися на діяльності в області моніторингу та співробітництва в усіх державах-членах і повідомив про основні тенденції в сфері прав людини в Європі, які будуть представлені на засіданні РЄ на рівні міністрів 5-6 травня ц.р. у Відні. Генеральний секретар також підкреслив роль Ради Європи в просуванні свободи слова, недоторканості приватного життя і глобального управління в Інтернеті.

Окремо він наголосив на можливості Ради Європи швидко й ефективно реагувати на політичні події, пропонуючи своїм державам-членам неполітизовану незалежну експертизу, навівши, як приклад, закони, прийняті 16 січня в Україні та скасовані 28 січня, одразу ж після надання РЄ негативного висновку щодо них.

Асамблея заслухала Голову Європарламенту М.Шульца, який висловив сподівання, що співпраця між Європейським парламентом та Парламентською асамблеєю Ради Європи буде зростати і зміцнюватися. Президент Європарламенту підкреслив важливість більш тісного партнерства для обох органів, які вже успішно співпрацюють у таких заходах, як спостереження за виборами. Він також наголосив на необхідності взаємодії в питаннях поваги прав людини, збереження демократії і стабільності верховенства права.

До Асамблеї звернувся Федеральний Канцлер Австрії В.Вайманн, який, зокрема, зосередив увагу на сучасних економічних викликах, що стоять перед Європою. Він вказав на проблему безробіття серед молоді як одну з головних, наголосивши, що з 2008 року кількість безробітних серед молоді в ЄС збільшилась на 2 мільйони і сягнула позначки 5,7 мільйонів осіб.

Відповідаючи на запитання російського депутата О.Пушкова щодо подальшого використання Євросоюзом та Росією території України "як поля битви", В.Файнманн зазначив, що він виступає не за боротьбу, а за мирне вирішення кризи, наголосив, що борці за демократію та верховенство права мають отримати політичну підтримку від ЄС, запевнив, що Австрія разом із Радою Європи підтримує поширення демократичних цінностей в Україні.

Члени української делегації І.Геращенко та В.Ар’єв поставили питання щодо намірів Австрії ввести економічні санкції проти деяких українських високопосадовців, винних у порушенні прав людини в Україні, які розмістили в Австрії свої фінансові активи, отримані корупційним шляхом. Федеральний Канцлер зазначив, що введення санкцій є загальнополітичним питанням і наразі є передчасним. При цьому він наголосив, що Україна має вирішити сама, без впливу ззовні, яким шляхом вона піде.

Зустрічі, протокольні заходи

Члени делегації зустрілися з Комісаром Ради Європи з прав людини Н.Мужніксом, в ході якої обговорили питання щодо перебігу та шляхів подолання політичної кризи в Україні.

Голова делегації І.Попеску поінформував про скасування Верховною Радою так званих "антипротестних законів", наголосив на необхідності припинення насилля, повернення у політико-правове поле та проведення діалогу за участю всіх політичних сил, окреслив пріоритети у законодавчій роботі (реформування прокуратури, забезпечення незалежності суддів, перетворення у місцевому самоврядуванні).

Заступник керівника делегації С.Соболєв озвучив нагальні проблеми, які стоять перед Україною: подолання політичної недовіри, формування нового уряду, проведення амністії, законодавче врегулювання питання про екстремістські угрупування, засудження всіх випадків тортур та знущання, особливо на національному підґрунті.

Народний депутат О.Шевченко серед шляхів виходу з кризи назвав перехід до народного самоврядування, що має бути відображено на законодавчому рівні, реформування інституту прокуратури та застосування в повному обсязі норм кримінально-процесуального кодексу.

Член делегації В.Вечерко поінформував про перебіг переговорного процесу між Президентом України та лідерами опозиції, застеріг від іноземного втручання у внутрішні справи нашої держави і висловив упевненість у спроможності влади та опозиції шляхом консенсусу врегулювати політичну кризу.

Народний депутат Ю.Льовочкіна звернула увагу на застосування насилля під час протестів з обох сторін і підкреслила необхідність амністувати учасників протистояння, за виключенням тих, які скоїли тяжкі злочини.

Відбулася зустріч Голови делегації І.Попеску з Президентом ПАРЄ А.Брассер. Керівник делегації передав вітання від Голови Верховної Ради України В.Рибака з обранням на посаду Президента Асамблеї.

І.Попеску відзначив важливу роль, яку відіграє РЄ і Президент ПАРЄ у розв’язанні конфліктів, що відбуваються в країнах-членах. Сьогодні, за його словами, подібний конфлікт існує в Україні. Він висловив сподівання, що ті заяви, які проголошуватимуть РЄ і Голова ПАРЄ будуть почуті людьми на вулицях Києва та інших міст України, і це сприятиме організації проведення переговорів між сторонами сьогоднішнього протистояння в Україні.

На думку І.Попеску, Україна потребує не тиску на неї, а допомоги і порад. Проблеми, які пов’язані з організацією мирних зборів, повинні знайти своє вирішення в рамках чітких нормативних документів з цього питання. Необхідно встановити межу і запобігти тому, щоб мирні зібрання громадян не перетворювалися на прояви насилля і нетерпимості. Завданням РЄ з її експертними можливостями - знайти відповідний вихід.

І.Попеску підкреслив, що під час подібних конфліктних ситуацій важливою проблемою стає питання нацменшин. Ті громади нацменшин, які компактно проживають в певній місцевості та політично підтримують одну з конфліктуючих сторін, наражаються не певні ризики, що також потребує експертної допомоги РЄ.

Голова делегації висловив сподівання на безпосередню допомогу Президента Асамблеї у врегулюванні політичної кризи в Україні.

А.Брассер подякувала за привітання і запевнила українську сторону в тому, що докладе необхідних зусиль разом з депутатами – членами української делегації в ПАРЄ для розв’язання конфлікту за столом переговорів та запобігання ескалації конфлікту.

На прохання Президента Асамблеї А.Брассер відбулася зустріч з керівником української делегації І.Попеску як представником парламентської більшості та С. Соболєвим як представником опозиції.

А.Брассер поінформувала народних депутатів, що на засіданні Бюро обговорювалася можливість направлення делегації Президентського комітету в Україну найближчим часом. За її словами, цей візит має відбутися за умови загострення ситуації. У разі ухвалення рішення про здійснення візиту, про це буде поінформовано Голову Верховної Ради України, оскільки Парламентська асамблея підтримує тісні зв’язки з національними парламентами країн-членів.

Президент Асамблеї звернула увагу на те, що візити співдоповідачів та Президентського комітету відбудуться незалежно один від одного.

А.Брассер повідомила про свою підтримку пропозиції Генсека Ради Європи стосовно створення трьохсторонньої комісії із розслідування актів насилля в Україні, яка має складатися з представників РЄ, української влади та опозиції, і висловила сподівання, що українська сторона надасть своїх кандидатів якомога скоріше.

Крім того, А.Брассер зазначила, що сьогодні на порядку денному знаходься питання налагодження оперативного зв’язку між ПАРЄ, Верховною Радою України та Постійною делегацією, що сприятиме ефективному реагуванню на перебіг подій в нашій державі.

Висновки та пропозиції

 1. Робота членів української делегації під час сесії Асамблеї була активною та результативною.

 2. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації та Міністерству закордонних справ України за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.

3. У зв’язку із можливим винесенням на обговорення квітневої частини цьогорічної сесії ПАРЄ чергової доповіді стосовно функціонування демократичних інститут в Україні пропонується Міністерству юстиції України та Міністерству закордонних справ України надати Постійній делегації відповідні актуалізовані інформаційно-довідкові матеріали до 2 квітня ц.р.

4. У зв’язку з візитом в Україну співдоповідачів Моніторингового комітету у лютому ц.р. та можливим візитом делегації Президентського комітету ПАРЄ пропонується доручити Апарату Верховної Ради України тримати на контролі згадані питання та оперативно здійснити відповідні заходи із підготовки та здійснення візитів.

 5. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання та врахування у роботі до комітетів Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.