Звіт

про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у роботі Тринадцятої зимової сесії Парламентської

асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі.

(13-14 лютого 2014 року, м. Відень, Республіка Австрія)

13-14 лютого 2014 р. у м.Відень (Республіка Австрія) відбулася 13-та зимова сесія Парламентської Асамблеї ОБСЄ. Участь у роботі сесії взяли понад 270 парламентарів більше, ніж з 58 держав-учасниць та країн-партнерів ОБСЄ.

Робота 13-ї зимової сесії проводилася в рамках засідань Постійного комітету ПА ОБСЄ, Загального Комітету з політичних питань і безпеки, Загального Комітету з економічних питань, науки, технології та довкілля, Загального Комітету з демократії, прав людини та гуманітарних питань, а також спільних засідань згаданих трьох Комітетів.

У ході засідань комітетів парламентарі обговорили стан виконання резолюцій Парламентської Асамблеї, передусім рекомендацій, що містяться в Стамбульській декларації ПА ОБСЄ 2013 року.

Окрім зазначеного вище, були обговорені питання забезпечення верховенства права в регіоні ОБСЄ, парламентського контролю над збройними силами та силами безпеки, управління водними ресурсами.

Також було проведено два додаткових заходи в рамках зимової сесії, присвячених особливостям задіяння Московського механізму у вирішенні кризових ситуацій у сфері прав людини на просторі ОБСЄ, зокрема в Туркменістані, та Білорусі.

В рамках сесії відбулися також спеціальні дебати щодо ситуації в Україні.

Верховну Раду України на сесії представляли члени Постійної делегації Верховної Ради України у ПА ОБСЄ О.Зарубінський, М.Катеринчук, О.Бондаренко, О.Калетник, В.Наконечний, В.Наливайченко, О.Стоян, секретар делегації І.Євменчикова та заступник секретаря делегації Н.Михальчук.

Очолював Постійну делегацію Верховної Ради України у ПА ОБСЄ народний депутат України Олег Зарубінський.

На початку першого пленарного засідання, яке відбулося 13 лютого ц.р., за участю трьох загальних комітетів Парламентської асамблеї ОБСЄ зі вступними словами до учасників 13 - ї зимової сесії Парламентської Асамблеї звернулися Президент ПА ОБСЄ Р.Крівокапіч, Спікер Парламенту Австрії Б.Праммер, Спікер Нижньої палати Парламенту Афганістану А.Р.Ібрахімі у якості спеціального гостя, Генеральний секретар ПА ОБСЄ О.Спенсер та Генеральний секретар ОБСЄ Л.Дзанньєр.

Президент ПА ОБСЄ Р.Крівокапіч у своєму виступі високо оцінив запропоновані Швейцарським головуванням в ОБСЄ пріоритети діяльності Організації на 2014 рік, відзначивши їх «амбітність» та «своєчасність». Окресливши ключові питання порядку денного зимової сесії ПА ОБСЄ, очільник Парламентської асамблеї зазначив, що обрана тематика свідчить про наявність цілої низки серйозних викликів безпеці у регіоні ОБСЄ. При цьому Р.Крівокапіч привернув окрему увагу до запланованих на другий день роботи Асамблеї спеціальних дебатів щодо викликів, пов’язаних із зростанням екстремізму, радикалізму та ксенофобії на просторі ОБСЄ, а також стосовно ситуації в Україні.

«Українське питання» стало одним з основних у виступі Голови Національної Ради Австрії Б.Праммер. Сигнали доповідача в цілому співпадали зі змістом інших заяв, зроблених західними лідерами стосовно українських подій останнім часом. Висловивши тривогу у зв’язку з розвитком ситуації в Україні, Б.Праммер заявила про безальтернативність «чесного діалогу» та забезпечення основних прав і свобод громадян, зокрема права на мирні зібрання, як інструментів врегулювання політичної кризи. Важливим кроком на шляху до нормалізації ситуації було визнано скасування дев’яти законів, прийнятих Верховною Радою України 16 січня ц.р. Б.Праммер підтримала пропозицію Діючого голови ОБСЄ Д.Буркхальтера керівництву України щодо застосування інструментарію ОБСЄ, наголосивши на необхідності координації зусиль з іншими міжнародними організаціями, насамперед ООН та Радою Європи.

Спікер також відзначила результативний характер Українського головування в ОБСЄ у 2013 році, що зокрема, знайшло свій вияв у схваленні змістовного пакету рішень Київської РМ ОБСЄ. Як особливий успіх було охарактеризовано прийняття двох рішень у людському вимірі ОБСЄ, а також розвиток процесу «Гельсінкі+40». У цьому зв’язку Б.Праммер висловила сподівання на субстантивний внесок ПА ОБСЄ до цього процесу, завдяки, зокрема, реалізації «Проекту Гельсінкі+40», який реалізовуватиметься Асамблеєю спільно з Німецьким Фондом Маршалла (GMF, США), Російською Радою з міжнародних справ (IRIAC) та Міжнародним дослідницьким інститутом з питань миру (SIPRI, Швеція).

Нагадавши про головування Австрії у Комітеті Міністрів Ради Європи, яке триватиме до травня ц.р., Б.Праммер назвала посилення зв’язків по лінії РЄ-ОБСЄ одним з пріоритетів діяльності Австрії на чолі КМРЄ.

Спікер Нижньої палати Парламенту Афганістану А.Р.Ібрахімі поінформував учасників засідання про досягнення його країни за останні 12 років, зокрема, щодо підсумків виходу з кризи в державі, що у 2001 році охоплювала майже усі сфери її життєдіяльності. Він зосередив увагу присутніх на сучасних викликах і загрозах, зокрема, тероризмі, екстремізмі, торгівлі наркотиками та ін., боротьба з якими розглядається серед основних завдань афганського уряду у період імплементації Програми державної трансформації та виведення міжнародних сил безпеки з Афганістану у 2014 році. Особливий наголос афганський парламентар зробив на необхідності якнайшвидшого реформування і зміцнення сектору безпеки в країні, у тому числі збільшення кількості національних сил безпеки (на сьогодні їх склад становить близько 350 тис. чол.) та їх професійної підготовки. Він також підкреслив важливість розвитку мирних процесів у суспільстві, створення сприятливого середовища для проведення у 2014 р. президентських та місцевих виборів в Афганістані, а також відновлення економіки, що, водночас, невід’ємно пов’язано зі зміцненням міжнародної співпраці, у т.ч. в рамках ОБСЄ

13 лютого ц.р. відбулось засідання Загального комітету з демократії, прав людини та гуманітарних питань ПА ОБСЄ. Порядок денний засідання включав такі основні питання:

Ø Виступ доповідача Комітету Г.Коміч щодо підготовки до 23-ї щорічної сесії ПА ОБСЄ (28 червня – 2 липня 2014 р., м. Баку);

Ø Виступ Голови Комітету з людського виміру Постійної Ради ОБСЄ Р.Квіле;

Ø Виступ Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Д.Міятович;

Ø Виступ Директора БДІПЛ Я.Лєнарчіча;

Ø Спеціальні дебати на тему «Верховенство права на просторі ОБСЄ».

У своєму виступі доповідач Комітету Г.Коміч (Республіка Сербія) поінформувала присутніх про підготовку основної доповіді до щорічної літньої сесії ПА ОБСЄ в Баку, присвяченої проблематиці мігрантів. Передбачається, що документ охоплюватиме комплекс питань, пов’язаних із захистом прав мігрантів, їхньою інтеграцією в суспільство, а також питання міграційних процесів в регіоні ОБСЄ, зокрема в контексті передбачуваного збільшення кількості мігрантів в країнах Східної Європи та співробітництва ОБСЄ з іншими міжнародними організаціями у зазначеній сфері.

Голова Комітету з людського виміру Постійної Ради ОБСЄ Р.Квіле представив основні напрямки діяльності Комітету в 2014 році. З огляду на представлені Швейцарським головуванням в ОБСЄ пріоритетні напрями у сфері людського виміру, робота Комітету зосереджуватиметься на таких темах як свобода ЗМІ, захист прав національних меншин, сприяння та захист свободи думки та слова, боротьба з нетерпимістю і дискримінацією, сприяння та захист прав людини під час здійснення заходів щодо боротьби з тероризмом, свобода зібрань та об’єднання, гендерна рівність, заборона смертної кари, національні інститути захисту прав людини, свобода релігії, боротьба з торгівлею людьми. Р.Квіле також відзначив важливість представлення державами-учасницями на засіданнях Комітету добровільних доповідей щодо виконання зобов’язань у людському вимірі, а також поінформував про продовження практики запрошення на засідання представників громадянського суспільства.

Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Д.Міятович зосередила увагу на питаннях забезпечення свободи слова та ЗМІ, а також їх взаємозв’язку з верховенством права. Д.Міятович наголосила, що будь-які законодавчі акти у сфері свободи ЗМІ мають ухвалюватися законними органами, у відкритий та плюралістичний спосіб, із дотриманням міжнародних стандартів. У контексті реалізації права на свободу слова та думки ПЗМІ зазначила, що в демократичному суспільстві неприпустимі такі явища, зокрема, як цензура, безпідставне покарання представників ЗМІ, кримінальна відповідальність за наклеп.

Директор БДІПЛ Я.Лєнарчіч висвітлив актуальні питання діяльності БДІПЛ, а також закликав до посиленої взаємодії між Загальним комітетом ПА ОБСЄ з демократії, прав людини та гуманітарних питань та БДІПЛ, зокрема, шляхом підготовки спільних заяв та заходів, обміну інформацією з метою сприяння виконанню зобов’язань ОБСЄ. Крім того, Я.Лєнарчіч надав високу оцінку співробітництву між БДІПЛ та ПА ОБСЄ у сфері виборчого моніторингу, яке останнім часом значно покращилося. Серед ключових напрямів роботи в 2014 році було названо моніторинг у сфері прав людини (окремо зазначено про підготовку звіту за результатами візиту БДІПЛ у минулому році до в’язниці Гуантанамо і опрацювання питання здійснення Бюро більш масштабного візиту), підготовку Керівних принципів БДІПЛ щодо захисту правозахисників, протидію дискримінації та нетерпимості в умовах економічної кризи (з акцентом на захисті прав таких вразливих груп як мігранти, рома та сінті, іноземці та інші), публікацію дослідження з проблематики професійних та етичних стандартів парламентарів, здійснення спостереження за виборами в державах-учасницях ОБСЄ. Увагу присутніх було привернуто також до двох важливих звітів, опублікованих БДІПЛ у 2013 році - Щорічний звіт «Злочини на ґрунті ненависті в регіоні ОБСЄ: інциденти та заходи реагування» та другий Звіт про стан виконання Плану дій 2003 року з покращення становища рома і сінті в регіоні ОБСЄ.

Спеціальні дебати на тему «Верховенство права на просторі ОБСЄ».

У ході дебатів Глава Комітету І.Сантош (Португальська Республіка) наголосила на необхідності забезпечення верховенства права у сприянні та розвитку прав людини, незалежності судової гілки влади, її транспарентності. У зв’язку з цим привернула увагу до регресу в питанні виконання зобов’язань щодо забезпечення верховенства права в регіоні ОБСЄ, висловила занепокоєння існуванням вибіркового правосуддя та політично вмотивованих процесів в низці держав-учасниць Організації. У ході виступу була висловлена критика на адресу США (питання Гуантанамо), України, Російської Федерації та Казахстану. Вона висловила намір відвідати Гуантанамо в цьому році, а також політичних в’язнів в Україні та Казахстані.

У контексті України І.Сантош також привернула увагу до справи Д.Булатова та обвинувачень щодо застосування тортур по відношенню до нього, до справи про зникнення на території України російського опозиціонера Л.Развожаєва. На думку Голови Комітету, зазначені факти становлять серйозне порушення верховенства права в нашій державі.

13 лютого ц.р. відбулося засідання Загального Комітету з політичних питань і безпеки ПА ОБСЄ.

Основна увага в рамках засідання Комітету була зосереджена на обговоренні питань здійснення демократичного контролю над збройними силами у державах-учасницях ОБСЄ та ролі національних парламентів у цьому процесі.

У своїй презентації основний доповідач П.Каума (Фінляндська Республіка) визначила роль парламентів у здійсненні ефективного контролю над збройними та безпековими силами, у тому числі шляхом удосконалення національного законодавства та розширення міжнародної взаємодії. Зокрема, відзначила необхідність модернізації Віденського документа ОБСЄ та окреслила перспективні напрямки співпраці в рамках Організації, серед яких зміцнення спільної політичної волі у політико-військовому вимірі ОБСЄ, вироблення нового змісту для Віденського документа, удосконалення механізмів та інструментарію ОБСЄ для ефективної протидії сучасним, швидкозростаючим транснаціональним загрозам, а також попередження внутрішньодержавних конфліктів, що виникають.

У контексті останнього пункту поряд з подіями в Сирії було порушено питання розвитку ситуації в Україні. Зокрема, наголошено на необхідності недопущення ескалації конфлікту і стабілізації ситуації мирним шляхом. Відзначено, що 31 січня 2014 р. делегаціями скандинавських та балтійських країн при ПА ОБСЄ у Вільнюсі зроблено заяву, в якій «категорично засуджено застосування насильства в Україні, що призвело до загострення ситуації та подальшого кровопролиття, а також закликано сторони конфлікту до його врегулювання шляхом конструктивного діалогу». У заяві також відзначено, що ОБСЄ має продовжувати брати активну участь у цьому врегулюванні та позитивно оцінено зусилля Швейцарського головування у цьому процесі.

Голова Комітету Постійної ради ОБСЄ з питань безпеки, Постійний представник Великобританії при ОБСЄ Д.Шрьодер поінформував, що у відповідності до пріоритетів Швейцарського головування у першому вимірі, робоча програма діяльності Комітету у 2014 році базується на наступних напрямках:

- управління та безпека кордонів в Середній Азії;

- протидія радикалізації, що призводить до тероризму;

- боротьба з найманством;

- безпека проїзних документів;

- управління та реформування сектору безпеки;

- тематичні виступи представників інших міжнародних організацій, а також Інститутів та польових присутностей ОБСЄ в рамках засідань Комітету.

Особлива увага Комітету протягом року буде приділена підтримці діяльності неформальної робочої групи відкритого складу з проблематики кібернетичної безпеки, яка продовжуватиме свою діяльність у 2014 році під головуванням США.

Основною темою виступу Директора Центру попередження конфліктів Секретаріату ОБСЄ А.Кобєрацкі став Кодекс поведінки ОБСЄ щодо військово-політичних аспектів безпеки. Як один з учасників розробки документа, А.Кобєрацкі зупинився на умовах появи задуму та концепції Кодексу, а також визначив основні напрямки його застосування в сучасних реаліях. Серед проблем імплементації Кодексу було відзначено недостатнє використання державами-учасницями його потенціалу та труднощі у застосуванні документа. Учасників також було поінформовано про навчально-практичні заходи Секретаріату ОБСЄ для представників відповідних національних відомств держав-учасниць.

Представник Збройних Сил Швейцарії полковник П.Чаудхурі поінформував присутніх про основні елементи Кодексу поведінки та презентував національний досвід Швейцарії з реалізації його положень. Окрему увагу було приділено питанням дотримання прав та свобод військовослужбовців, протидії дідівщині та ін.

П.Чаудхурі також представив попередній план тематичних заходів Швейцарського головування в ОБСЄ у 2014 році з цієї проблематики та вказав на можливу роль ПА ОБСЄ в їх підготовці та реалізації.

Координатор Форуму ОБСЄ з питань співробітництва у галузі безпеки, представник Німеччини, підполковник Д.Хемпель висвітлив окремі аспекти щорічного обміну військовою інформацією та поінформував присутніх про те, що Кодекс поведінки нещодавно був перекладений на арабську мову, що розширює можливості для міжнародного співробітництва з реалізації його положень. Д.Хемпель також висловився за доцільність розробки Кодексу поведінки у сфері кібернетичної безпеки.

13 лютого 2014 року відбулося засідання Загального комітету з економічних питань, науки, технології та довкілля ПА ОБСЄ .

Головна увага дискусій в рамках засідання  Комітету була зосереджена на питаннях управління водними ресурсами, енергетичної безпеки в регіоні ОБСЄ, зміцнення співробітництва у сфері запобігання екологічним катастрофам та збереження природних ресурсів.

У ході засідання Голова Комітету Постійної ради ОБСЄ з питань економіки та довкілля, Постійний Представник Словаччини при ОБСЄ О.Альгаєрова презентувала план роботи Комітету на 2014 рік, а також окреслила основні тематичні напрямки дискусій, що відбуватимуться у поточному році.

Серед ключових пріоритетів діяльності Офісу Координатора діяльності ОБСЄ у сфері економіки та довкілля було відзначено просування проблематики енергетичної та довкільної безпеки, належного управління, зміцнення потенціалу ОБСЄ у сфері боротьби з корупцією, відмиванням грошей, транспортної тематики. Окрема увага роботи Координатора також зосереджуватиметься на проблематиці зміни клімату та зміцненні співробітництва з метою зменшення ризиків природних катастроф, оскільки ці питання визначені пріоритетними Швейцарським головуванням ОБСЄ у 2014 році.  

Окремий пункт порядку денного засідання Комітету був присвячений тематиці управління водними ресурсами. У вступному слові Ю.Ігітгюден відзначив, що проблематика управління водними ресурсами та безпеки набуває все більшого значення не тільки в регіоні ОБСЄ, але і за його межами. Отже, питання сталого розвитку у сфері безпеки довкілля, включаючи управління водними ресурсами, деградації ґрунтів та поводження із токсичними відходами тощо залишається серед ключових напрямків роботи Офісу.

У ході дискусій члени парламентських делегацій держав-учасниць ОБСЄ висловили своє бачення подальшого розвитку економіко-довкільного виміру. Серед головних питань, які заслуговують на окрему увагу з боку ОБСЄ, були відзначені просування належного управління та боротьба з корупцією, забезпечення енергетичної та екологічної безпеки, управління міграційними потоками, протидія нелегальній міграції та розвиток транспорту в регіоні ОБСЄ.

14 лютого ц.р. відбулося засідання Постійного комітету ПА ОБСЄ.

Під час засідання виступили Президент ПА ОБСЄ Р.Крівокапіч, казначей ПА Р.Бателлі, Генеральний секретар ПА ОБСЄ О.Спенсер. Також були представлені доповіді про діяльність Парламентської Асамблеї у сфері спостереження за виборами, роботу спеціальних комітетів та спеціальних представників ПА ОБСЄ.

У контексті інтересу окремих делегацій до ініційованого Парламентською асамблеєю ОБСЄ проекту "Гельсінкі+40" Генеральний секретар Парламентської Асамблеї надав відповідні роз’яснення щодо ідеї його започаткування та планів стосовно подальшої імплементації. Так, у рамках імплементації проекту планується проведення трьох семінарів у США, Росії та Швеції протягом 2014-2015 років. Партнерами проекту є Німецький Фонд Маршала (США), за сприяння якого на початку літа цього року у м. Вашингтон буде проведено перший семінар; Російська Рада з міжнародних справ (RIAC), яка прийматиме другий семінар восени цього року у м.Москва, та Міжнародний дослідницький інститут з питань миру (SIPRI), у співпраці з яким буде проведено третій семінар на початку весни 2015 року у м.Стокгольм. Заключний захід відбудеться у липні 2015 р. паралельно з 24-ою Щорічною сесією ПА ОБСЄ.

Реалізація проекту координуватиметься колишнім Президентом Парламентської асамблеї ОБСЄ Ж.Соарешом (Португальська Республіка), Віце-президентом ПА І.Канервою (Фінляндська Республіка) та Головою Комітету ПА ОБСЄ з питань транспарентності та реформи Ф.-Х. Доннеа (Королівство Бельгія), вищезгаданими дослідницькими структурами США, Росії, Швеції та Міжнародним секретаріатом ПА ОБСЄ.

До участі у заходах у рамках проекту планується залучати парламентаріїв, експертів з питань безпеки і прав людини, політиків, представників академічних кіл та громадянського суспільства.

Окрім зазначеного, у ході засідання відбулося голосування щодо нової кандидатури заступника Генерального секретаря (С.Дзахаєв, Російська Федерація).

У рамках засідання коротко були представлені доповіді про діяльність ПА у сфері спостереження за президентськими виборами в Таджикистані (6 листопада 2013 р.) та парламентськими виборами в Туркменістані (15 грудня 2013 р.).

14 лютого ц.р. відбулося спільне засідання трьох Загальних Комітетів .

У рамках спільного засідання Генеральний секретар ОБСЄ Л.Дзанньєр представив доповідь, у якій, серед іншого, позитивно оцінив співпрацю ПА з БДІПЛ у питаннях спостереження за виборами, а також ухвалені на Київському засіданні Ради Міністрів закордонних справ країн-членів ОБСЄ рішення, відзначивши збалансованість пакету, запропонованого Українським головуванням, який заклав основу для подальшої роботи Організації.

Окремо торкнувся питань, що стосуються останніх подій в Україні, наголосивши при цьому на зроблених пропозиціях щодо можливої ролі Організації в стабілізації ситуації.

Серед іншого, Л.Дзанньєр відзначив вагому роль ОБСЄ у наданні сприяння в проведенні у 2013 р. виборів у Косово, поінформував про свою нещодавню зустріч зі Спеціальним представником Діючого голови ОБСЄ з питань Західних Балкан. Наголосив на важливості напряму роботи, пов’язаного з процесом Придністровського врегулювання. Поінформував про продовження пошуку шляхів подальшого розвитку взаємодії з Білоруссю в рамках реалізації відповідних проектів, обговорення питання щодо відновлення присутності ОБСЄ в Грузії. У контексті нагірнокарабахського конфлікту зазначив погіршення ситуації в регіоні, зокрема збільшення кількості порушень режиму припинення вогню.

Окрему увагу приділив ролі ОБСЄ в регіоні Центральної Азії, поінформував про свій візит до Астани та Бішкеку найближчим часом. Також відзначив триваючу підтримку, що надається ОБСЄ Афганістану у демократичному розвитку країни. Відмітив існуючі проблеми з питанням, пов’язаним із зацікавленістю Монголії щодо відкриття в цій країні польової присутності. Закликав парламентаріїв до надання підтримки у роботі польових присутностей Організації в цілому. Висловив сподівання, що такі питання, як діяльність польових присутностей та посилення взаємодії з партнерами і міжнародними організаціями, будуть обговорюватися в рамках процесу "Гельсінкі+40". Привітав започаткований Парламентською асамблеєю проект, присвячений цьому процесу.

Також поінформував про результати свого нещодавнього візиту до Єгипту, який засвідчив значний інтерес єгипетської сторони до поглиблення взаємодії з ОБСЄ.

Окрема увага у виступі Л.Дзанньєра була приділена необхідності якомога швидшого прийняття бюджету Організації на 2014 рік, неухвалення якого підриває ефективність виконання ОБСЄ своїх функцій.

Доповідь Спеціального представника з гендерних питань ПА ОБСЄ Х.Фрай.

У своєму виступі спеціальний представник висвітлила основні положення підготовленої нею доповіді з гендерної проблематики на просторі ОБСЄ. У зв’язку з тим, що у 2014 році виповнюється 10-та річниця від ухвалення Плану дій ОБСЄ 2004 року щодо сприяння гендерній рівності, доповідь зосереджувалася на аналізі виконання основних положень згаданого документа. Йшлося, зокрема, про такі напрями як: забезпечення недискримінаційних правових і політичних засад; запобігання насильству по відношенню до жінок; забезпечення рівних можливостей для участі жінок у політичному та суспільному житті; заохочення участі жінок у запобіганні конфліктам, врегулюванні криз і постконфліктній відбудові; створення національних механізмів поліпшення становища жінок.

Х.Фрай зробила загальний висновок про те, що незважаючи на достатньо помітний розвиток у сфері законодавчого забезпечення гендерної рівності в державах-учасницях ОБСЄ, у практичній площині спостерігається доволі повільний прогрес. Як приклад, було наведено тенденції до зростаючого насильства по відношенню до жінок, які стали дедалі виразнішими в умовах економічної кризи. Х.Фрай наголосила на важливості належного виконання державами-учасницями зобов’язань у рамках ОБСЄ, пов’язаних з питаннями гендерної рівності, а також дотримання відповідних міжнародних стандартів.

«Зимова зустріч» завершилася спільним пленарним засіданням трьох загальних Комітетів ПА ОБСЄ до порядку денного якого було включено спеціальне питання «поточна політична ситуація в Україні»

Під час дебатів питання щодо ситуації в Україні було також порушено парламентськими делегаціями наступних країн:

1) Латвія відзначила, що питання України на сьогодні є одним із прикладів «геополітичної боротьби» за сфери впливу та результатом «російських маніпуляцій». При цьому порушила питання щодо ролі ОБСЄ та Парламентської Асамблеї, зокрема, в контексті реагування на факти тиску однієї держави-учасниці ОБСЄ на іншу. Також відзначила необхідність посилення співпраці між ОБСЄ та ЄС щодо вирішення ситуації в Україні.

Крім того, в ході дискусії одним з латвійських делегатів було порушене питання щодо визнання Голодомору в Україні.

2) Румунія закликала керівництво нашої держави задіяти інструментарій ОБСЄ з метою зменшення напруги та врегулювання політичної ситуації в нашій державі.

3) Італія наголосила на важливості розгляду політично вмотивованих справ на просторі ОБСЄ, насамперед справи Ю.Тимошенко.

4) Швеція висловила підтримку активістам євромайдану, закликала керівництво держави скасувати законодавчі акти, які обмежують основні свободи та права людини та громадянина.

В дебатах присвячених актуальній на сьогодні темі взяли участь усі члени української делегації Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї ОБСЄ. Першим виступив народний депутат України, Голова Постійної делегації у ПА ОБСЄ Олег Зарубінський. У своєму виступі він акцентував увагу делегатів на тому, що Україна ніколи не буде підмандатною територією і на його думку обидві сторони конфлікту мають іти на компроміс заради збереження єдиної держави. Своєю чергою народний депутат України Олена Бондаренко зазначила, що не варто втручатися іншим країнам у вирішення конфліктної ситуації доти, доки нам не знадобиться міжнародний досвід і допомога від інших країн.

Народний депутат України Микола Катеринчук висловив політичну позицію своєї фракції, зазначивши при цьому, що ситуація дуже напружена репресіями та побиттям, і переговорний процес – це лише затягування часу. Зокрема,він наголосив на тому, що Україні необхідна участь міжнародних посередників з метою врегулювання вищезгаданої ситуації.

Народний депутат України від партії «Удар» блок Віталія Кличка Валентин Наливайченко,зазначив, що громадяни України мають право вільно обирати своє майбутнє без залякування і страху. Натомість цими днями ми бачимо бійців спеціального призначення, які застосовують зброю проти мирних процесів. В ході свого виступу він подякував країнам за підтримку громадянського руху та його захист.

Народний депутат України від Комуністичної партії Оксана Калетник висловилася за проведення референдуму, який би надав можливість прояснити ситуацію та прояснив би усі проблеми до протистояння, яке ми спостерігаємо сьогодні на вулицях Києва. «В акції протесту залучені різні соціальні прошарки суспільства і поколінь. У кожної соціальної групи, у мешканців різних регіонів свої мотиви, своє бачення розвитку ситуації. Саме тому в протестах доволі висока доля стихійності і спонтанності»- зазначила народний депутат України, та висловила жаль з приводу того, що пропозицію її партії не почули.

Народний депутат України Олександр Стоян у своєму виступі зазначив, що кроки Президента України направлені на врегулювання конфліктної ситуації в Україні про що свідчить компромісний закон «Про звільнення учасників акції Майдану».Проте зазначив, що лідери опозиційної партії не можуть домовитися щодо проекту Закону про повернення до Конституції України 2014 року і зовсім не впливають на учасників євромайдану яким керують екстремісти.

Народний депутат України Володимир Наконечний зазначив, що Україна знайде достойний вихід із ситуації, що склалася і зазначив, що не можна допустити тієї ситуації, щоб емоційні настрої були зіпсовані чиновниками, які втручаються в політику нашої країни.

В цілому в ході зазначених дебатів виступила низка парламентських делегацій, які відзначили важливість теми верховенства права, разом з тим торкалися різних аспектів зазначеної проблематики, зокрема доступу до правосуддя, незалежності судочинства, питання політично вмотивованих справ, дотримання прав людини та основних свобод, питання насилля проти жінок, ролі громадських організацій. Деякі парламентарії представляли досвід своїх країн з тих чи інших аспектів цієї проблематики.

Крім того, в ході засідання Комітету виступили 4 запрошених гостя (колишні політичні в’язні, а також правозахисники) з Білорусі, Казахстану, Азербайджану та Туреччини.

Підсумовуючи вищесказане, особливу увагу можна акцентувати на наступному:

Ø Питання верховенства права є надзвичайно актуальною темою на порядку денному ПА ОБСЄ. Цьогорічні дебати співзвучні з дискусіями, що відбуваються в рамках заходів з людського виміру ОБСЄ протягом останніх років з порушеної проблематики, зокрема в ході Щорічної наради з огляду імплементації державами-учасницями зобов’язань у людському вимірі.

Ø Дебати щодо проблем, пов’язаних із забезпеченням верховенства права, концентрувалися переважно на країнах на схід від Відня. Критичні зауваження щодо України стосувалися необхідності врегулювання кризи в нашій державі та питання “політично вмотивованих ” справ.

Ø Дискусія також засвідчила доцільність винесення в майбутньому на обговорення в рамках засідань ПА ОБСЄ окремих аспектів цієї проблематики, а не загальної теми в цілому, оскільки за таких умов відсутній конструктивний діалог та результативна дискусія між членами Комітету.

Спеціальні дебати щодо зростання екстремізму, радикалізму та ксенофобії в регіоні ОБСЄ.

За браком часу обговорення проблематики зростання екстремізму, радикалізму та ксенофобії в регіоні ОБСЄ було перенесено на цьогорічну літню сесію ПА ОБСЄ у м.Баку

Під час сесії члени Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі провели ряд зустрічей з національними парламентськими делегаціями зарубіжних країн.

З постійною Делегацією Верховної Ради України у ПА ОБСЄ активно співпрацювали Постійний Представник Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні І.Прокопчук, заступник Постійного Представника Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні Н.Галібаренко та другий секретар Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні В.Ткач.

Голова Постійної делегації О.ЗАРУБІНСЬКИЙ

Секретар Постійної делегації І.ЄВМЕНЧИКОВА