Переклад з англійської

ПАРЛАМЕНТСЬКА АСАМБЛЕЯ РАДА ЄВРОПИ

Резолюція 1988 (2014)

Останній розвиток подій в Україні: загроза функціонуванню демократичних інститутів

1. Асамблея глибоко шкодує у зв’язку з драматичними подіями на Майдані (Київ) з 18 по 20 лютого 2014 року, які призвели до загибелі більше ніж 100 протестувальників та 17 міліціонерів. Вона вважає та шкодує, що безпрецедентна ескалація насилля була переважно результатом зростаючого за жорстокістю підходу влади, зокрема так званих антитерористичних заходів для придушення протестів Євромайдану силою, не зважаючи на всі поради, надані національними та міжнародними контакторами, зокрема Асамблеєю у її Резолюції 1974 (2014).

2. Асамблея рішуче засуджує використання снайперів та бойових набоїв проти протестувальників українською владою в той час. Такі дії є неприйнятними. Усі випадки загибелі людей та всі порушення прав людини, які сталися у зв’язку з протестами Євромайдану, повинні бути повністю розслідуванні, а винні особи, зокрема ті, хто давав накази, притягнуті до відповідальності. Не можна допускати жодного випадку безкарності за порушення прав людини, не зважаючи на те, хто їх вчинив. Водночас, важливо, щоб ці розслідування були неупереджені та незалежними від політичної мотивації або бажання помститися. Вони повинні відбуватися транспарентно та у повній відповідності до вимог Статті 6 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ). Консультативний комітет, запропонований Радою Європи, міг би відіграти важливу роль у допомозі владі забезпечити, щоб ці вимоги були дотримані.

3. Верховна Рада грала важливу і конструктивну роль у розв’язанні кризи, коли у єдності та шляхом консенсусу вона організувала зміну влади та імплементацію основних положень угоди від 21 лютого 2014 року, у відповідності до основоположних норм угоди та з огляду на конституційні принципи. Асамблея тому повністю визнає легітимність нової влади в Києві та правомочність її рішень. Вона шкодує у зв’язку із спробами поставити під сумнів легітимність нової влади, що може лише слугувати дестабілізації країни.

4. Асамблея вважає, що нове політичне середовище, яке утворилося після подій на Майдані між 18 та 21 лютого та призвело до зміни влади, надало можливості для демократичного розвитку України. Зараз важливо скористатися цією можливістю, щоб встановити по-справжньому демократичну та інклюзивну систему правління, яка гарантуватиме та зміцнюватиме єдність країни. Для того, щоб повністю відновити верховенство права, Асамблея закликає до негайного роззброєння всіх незаконно озброєних осіб та груп в Україні та до постійних дій влади щодо захисту українських громадян від ендемічної корупції по всій країні.

5. Асамблея бере до відома, що конституційні зміни 2004 року були знову введені в дію Верховною Радою конституційною більшістю. Асамблея нагадує і знов підтверджує свою стурбованість щодо цих конституційних змін, відображену в різних резолюціях Асамблеї, прийнятими, коли ці зміни вперше вступили в силу. Подальша конституційна реформа тому терміново необхідна. Асамблея закликає Верховну Раду використати свою унікальну єдність в цей момент, щоб прийняти без подальшого зволікання конституційні зміни, необхідні для встановлення кращого балансу влади між президентом і законодавчою владою, та привести Конституцію у повну відповідність до стандартів та принципів Ради Європи. У цьому зв'язку Асамблея вітає чітко висловлену прихильність всіх політичних сил в Україні прийняти такі зміни до конституції в першому читанні до того, як відбудуться наступні президентські вибори, і в остаточному читанні на початку наступної сесії Верховної Ради у вересні 2014 року. Зважаючи на короткий період відведеного часу, Асамблея закликає Верховну Раду повною мірою використовувати вже існуючі висновки Венеціанської комісії щодо попередніх проектів і концепцій конституційної реформи в Україні.

6. Не може бути жодних питань щодо легітимності Верховної Ради, яка була обрана в 2012 році на виборах, за якими, зокрема, спостерігала Асамблея. Водночас, Асамблея визнає, що в результаті останніх політичних подій, зокрема дезорганізації в Партії регіонів, кілька груп людей в Україні побоюються, що вони не представлені або не добре представлені у Верховній Раді і відповідно на рівні центрального уряду. З метою забезпечення найбільш повного з можливого представництва Верховної Ради, яке принесе користь єдності та стабільності в країні, дострокові парламентські вибори мають бути організовані, як тільки це буде технічно та політично можливо.

7. Наступні парламентські вибори мають бути проведені на основі нового зведеного виборчого кодексу та регіональної пропорційної виборчої системи, як неодноразово рекомендували Асамблея та Венеціанська комісія. Щоб запобігти будь-яким непотрібним затримкам в ухваленні такого виборчого кодексу, Асамблея рекомендує, щоб Верховна Рада розробила зведений виборчий кодекс, який би ґрунтувався на законопроекті, напрацьованому робочою групою Ключковського, в якій брали участь представники всіх політичних сил і по якому була проведена експертиза Венеціанської комісії.

8. В той час, як конституційна реформа та ухвалення нового зведеного виборчого кодексу мають бути безпосереднім пріоритетом для української влади, далекосяжна судова реформа та децентралізація форми врядування, включаючи зміцнення місцевих та регіональних органів влади, мають бути також терміново розглянуті та впроваджені.

9. На жаль, останні події збільшили поділ країни між Сходом і Заходом та призвели до занепокоєння серед населення в обох частинах країни. На думку Асамблеї, розподіл має головним чином політичне підґрунтя, незважаючи на наявність ясних історичних та культурних розбіжностей між Сходом і Заходом України. Тому вона рекомендує, щоб влада виробила всеосяжну та інклюзивну стратегію задля посилення місцевих та регіональних органів влади і децентралізації уряду. Така децентралізація має базуватися на принципах сильної унітарної держави з ефективною системою центрального управління з делегуванням відповідальності і повноважень місцевим та регіональним громадам. Асамблея рішуче виступає проти будь-якої ідеї федералізації України та будь-якого зовнішнього тиску, спрямованого на продовження федералізації у майбутньому, оскільки це може суттєво послабити єдність та стабільність країни.

10. Відсутність незалежності судової системи та структурні недоліки в судовій системі тривалий час викликають занепокоєння в Асамблеї. Зараз далекосяжні судові реформи мають бути невідкладно реалізовані. Асамблея знову підтверджує свої рекомендації, зроблені в попередніх резолюціях, які залишаються в силі. Асамблея підкреслює, що конституційні зміни є необхідними для встановлення судової системи, яка б повною мірою відповідала європейським стандартам.

11. Асамблея бере до відома висновки консультативного комітету Рамкової конвенції про захист національних меншин, що відвідав Україну з 21 по 26 березня 2014 року. Асамблея вітає той факт, що немає безпосередньої загрози для реалізації прав меншин в нинішній ситуації в Україні. У той же час, вона закликає владу проявляти ініціативу у прийнятті всіх можливих заходів, які могли б зміцнити єдність країни і утримуватися від будь-яких висловлювань або дій, які можуть розділити чи зруйнувати або стати інструментом підриву національної єдності країни. У цьому контексті Асамблея шкодує з приводу рішення Верховної Ради України про скасування Закону про засади державної мовної політики, навіть якщо це рішення ніколи не було прийнято або реалізовано.

12. Асамблея висловлює занепокоєння у зв'язку із збільшенням кількості підтверджених повідомлень про порушення прав людини щодо етнічних українців та кримськотатарської меншини в Криму, включаючи право доступу до своїх будинків, після анексії Росією. Вона закликає російську владу забезпечити, щоб ці порушення були негайно зупинені, а всі винні були притягнуті до відповідальності. Доповідь Консультативного комітету Рамкової конвенції про захист національних меншин, підготовлений за результатами його візиту в Україну 21-26 березня 2014 року, свідчить про те, що кримськотатарський народ наражається на особливий ризик у Криму. Зростає страх та невпевненість серед кримських татар, які постраждали від депортації в минулому. Занепокоєності щодо їхньої безпеки та доступу до прав, зокрема користування культурними, освітніми, мовними та майновими правами, повинна бути дана належна відповідь. Крім того, міжнародним спостерігачам ОБСЄ з прав людини має бути наданий повний доступ до регіону.

13. Часті й непідтверджені повідомлення про порушення прав меншин в Україні, а також негативне зображення певними національними та міжнародними засобами масової інформації нового уряду в Києві негативно вплинули на міжетнічні відносини в Україні, а також в кінцевому рахунку на єдність і стабільність країни. Ми закликаємо всі ЗМІ утриматися від таких необґрунтованих повідомлень і висвітлювати події в країні та її регіонах неупереджено і спираючись на факти. Ми закликаємо владу України переглянути рішення про припинення трансляції деяких телевізійних каналів в країні та утриматися від будь-якої цензури у ЗМІ.

14. Асамблея висловлює жаль, що демократичні зміни і політичні події в Україні були зашкоджені подіями в Криму. Асамблея рішуче засуджує дозвіл парламенту Російської Федерації на використання військової сили в Україні, російську військову агресію і подальшу анексію Криму, що стало явним порушенням міжнародного права, включаючи Статут ООН, Гельсінського Заключний Акт ОБСЄ та Статут і базові принципи Ради Європи.

15. Асамблея вважає, що жоден з аргументів, що використовує Російська Федерація для виправдання своїх дій, не відповідає фактам та свідченням. Не було захоплення центрального уряду у Києві крайнє-правими силами, як і не було безпосередньої загрози правам російської етнічної меншості у країні, включаючи, або особливо, у Криму. Враховуючи те, що до російської збройної інтервенції ні сепаратизм, ні інтеграція до Російської Федерації не були першочерговими на політичному порядку денному населення Криму, або такими, що широко підтримуються, Асамблея вважає, що кампанія щодо відокремлення та інтеграції у Російську Федерацію була інспірована російською владою під прикриттям військової інтервенції.

16. Так званий референдум, організований у Криму 16 березня 2014 року, був неконституційним як за Конституцією Криму, так і за Конституцією України. На додаток, його явка та результати, що були повідомлені, є неправдоподібними. Таким чином, наслідок цього референдуму, як і незаконна анексія території Російською Федерацією, не мають юридичної сили і не визнаються Радою Європи. Асамблея підтверджує свою рішучу підтримку незалежності, суверенітету і територіальній цілісності України. У зв’язку з денонсацією Російською Федерацією угод, укладених з Україною у 1997 році, щодо розташування Чорноморського флоту в Криму, Асамблея закликає Росію невідкладно вивести її війська з Криму.

17. Асамблея висловлює своє глибоке занепокоєння щодо нарощування великої кількості російських військових сил уздовж кордону з Україною, що може бути ознакою того, що Російська Федерація розглядає подальшу неспровоковану військову агресію проти України, що є неприйнятним.

18. Враховуючи ризик дестабілізації та погіршення безпекового режиму цілого регіону подальшою російською військовою агресією проти України, Асамблея рекомендує, щоб Сполучені Штати та Сполучене Королівство – як підписанти Будапештської Угоди – так і інші відповідні європейські держави вивчили можливість реальних безпекових угод для забезпечення незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.