Звіт

про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у роботі Двадцять третьої щорічної сесії Парламентської

асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі

(28 червня - 2 липня 2014 року, м. Баку,

Азербайджанська Республіка)

28 червня – 2 липня 2013 року у м. Баку (Азербайджанська Республіка) відбулося засідання Парламентської асамблеї ОБСЄ, тема якого –«Гельсінкі +40: безпека кожної людини».

У роботі XXІІІ Щорічної сесії Парламентської Асамблеї ОБСЄ, головною темою якої є «Гельсінкі +40: безпека кожної людини » взяли участь парламентарії з 57 країн - учасниць Організації з безпеки та співробітництва в Європі та представники багатьох асоційованих країн і міжнародних організацій.

Верховна Рада України на сесії була представлена своєю Постійною делегацією Верховної Ради України у ПА ОБСЄ у складі народних депутатів України О.О.Зарубінського, М.Д.Катеринчука, Н.В.Агафонової, О.А.Калетник, О.М.Стояна, секретаря Постійної делегації І.В.Євменчикової та заступника секретаря Постійної делегації Н.В.Михальчук.

Перед учасниками засідань з вітальними промовами до учасників форуму звернулися Президент Азербайджанської Республіки Ільхам Алієв, спікер Парламенту Азербайджанської Республіки Октай Асадов та Діючий Голова ОБСЄ, Президент Швейцарської Конфедерації Дідьє Буркхальтер.

У своєму виступі Президент Азербайджанської Республіки зазначив: «Політичні реформи - це один з головних пріоритетів у нашому порядку денному на найближчі роки. Ми повинні зробити більше - здійснити більше реформ. Я впевнений, що наша прихильність і співпраця з міжнародними організаціями, такими як ОБСЄ, дозволить нам реалізувати те, що ми запланували». Президент акцентував увагу учасників заходу на триваючому конфлікті «Нагорний Карабах» і необхідності співпраці в рамках Асамблеї для забезпечення проходження резолюцій, узгоджених міжнародними органами, у тому числі ОБСЄ.

Октай Асадов, вітаючи учасників заходу, відзначив, що ОБСЄ має спрямувати свої зусилля щодо сприяння врегулювання конфліктів в регіоні ОБСЄ.

У своєму зверненні до Асамблеї Дідьє Буркхальтер відзначив важливу роль Асамблеї у зміцненні діалогу в регіоні ОБСЄ та підкреслив, що її робота полягає у тому, щоб допомогти врегулювати ситуацію шляхом діалогу "Боротися-за мир, безпеку і за свободу у регіоні ОБСЄ".

У відкритті ХХІІІ щорічної сесії ПА ОБСЄ, на запрошення Президента Парламентської Асамблеї, взяв участь Віце-спікер Верховної Ради України Руслан Кошулинський. У своєму виступі він підкреслив важливість Спеціальної місії з моніторингу ОБСЄ, підкреслюючи, що її робота є доповненням до мирного плану Президента України Петра Порошенка. «Прагнення України до відновлення миру і стабільності підтверджується представленим Президентом України Петром Порошенком мирним планом врегулювання ситуації на сході країни.

Він передбачає три основні складові: деескалацію, стабілізацію та діалог.

Усі головні партнери України підтримали мирний план. Проте, всі наші зусилля будуть марними, якщо Росія і далі вестиме подвійну гру та продовжуватиме експорт тероризму, - зазначив Віце-спікер Верховної Ради України».

Ключовим пунктом порядку денного засідання можна, поза сумнівом, вважати дебати на тему: «Поточна ситуація в Україні » і резолюцію «Очевидні, грубі і невиправні порушення гельсінських принципів Російською Федерацією». Резолюція була ініційована заступником керівника Постійної делегації Конгресу Сполучених Штатів Америки, сенатором Бенджаміном Кардіном та ухвалена переважною більшістю голосів. Вона акцентувала увагу учасників форуму на тому, що Російська Федерація, як держава учасниця Організації з безпеки і співробітництва в Європі зобов'язалася поважати принципи, що містяться в Гельсінському заключному акті, якими держави-учасниці мають керуватись у взаємних відносинах та нагадує, що до цих принципів належать: 1) суверенна рівність, повага прав, властивих суверенітету; 2) незастосування сили або загрози силою; 3) непорушність кордонів; 4) територіальна цілісність держав; 5) мирне врегулювання спорів; 6) невтручання у внутрішні справи; 7) повага прав людини та основних свобод; 8) рівноправність і право народів розпоряджатися своєю долею; 9) співробітництво між державами; і 10) сумлінне виконання зобов'язань з міжнародного права та схвалює зусилля і ініціативи ОБСЄ з нарощування присутності в Україні, в тому числі в Криму, що сприяло б деескалації сформованого положення.

Крім того, вона висловлює «беззастережну підтримку суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України»; підкреслює, що референдум в Криму 16 березня 2014 року було проведено у відверте порушення Конституції України і Конституції Криму, як автономної республіки у складі України; і відзначає «особливу вразливість кримських татар, циган, євреїв та інших меншин» в конфлікті. Резолюція також закликає Україну, як і раніше, дотримуватися норм ОБСЄ і висловлює готовність надати сприяння країні. Кілька прийнятих поправок закликають Росію поліпшити дотримання зобов’язань у сфері політичних і громадянських свобод.

Російська Федерація визнається окупантом, засуджуються очевидні, грубі і невиправлені порушення нею всіх згаданих гельсінських принципів, закликається припинити її втручання у внутрішні справи України та висловлюється готовність до надання Україні суттєвої допомоги. Дебати на тему «Поточна ситуація в Україні » і проект резолюції «Очевидні, грубі і невиправні порушення гельсінських принципів Російською Федерацією» тривали 3,5 години, окремо голосували за кожний пункт резолюції. У результаті - 92 голоси «за», 30 – «проти», 27 – «утрималися».

Голосування української делегації за вищезгадану резолюцію: О.Зарубінський «за», М.Катеринчук «за», Н.Агафонова «за»,О.Стоян «за»,О.Калетник «проти».

В ході дискусії, Глава української делегації в ПА ОБСЄ Олег Зарубінський сказав: «Конфлікти є і за межами України. Якщо ми не будемо реагувати на пряме порушення міжнародних принципів, тоді для чого ми тут зібралися? Російська Федерація порушила норми і принципи міжнародного права. Якщо ми будемо закривати на це очі, то для чого ми працюємо? Розійдемося по своїх країнах, і будемо чекати свого кінця. Україна не починала війну і не зазіхала на чужі землі. Ми - мирна країна і підтримуємо будь-які мирні ініціативи », - додав він.

Заступник голови української делегації Микола Катеринчук сказав, що Київ «готовий в будь-який момент знову оголосити перемир'я», але для цього Росії спочатку необхідно припинити постачати зброю сепаратистам.

Голова російської делегації Олексій Пушков запропонував виключити пункт резолюції, що засуджує дії Росії в Україні, звинувативши західні країни в політиці подвійних стандартів. Російська делегація всіляко намагалася протидіяти ухваленню резолюції. Зокрема, російський парламентарій О.Пушков заявив про подвійні стандарти в застосуванні принципів ОБСЄ. При цьому він сказав, що, засуджуючи приєднання Криму до Росії, ОБСЄ в той же час не підтримала територіальну цілісність Сербії в разі відокремлення Косово. На погляд О.Пушкова, ескалація насильства почалася на південному сході України, оскільки не була почута вимога жителів цих областей про федералізацію.

У свою чергу, український депутат Олександр Стоян заявив, що врегулюванню ситуації на південному сході України перешкоджає підтримка Росією сепаратистів. «Якби сепаратисти не отримували підтримки ззовні, цей конфлікт давно було б вирішено. Необхідно припинити постачання їм зброї і фінансів», - сказав О.Стоян. Він закликав Асамблею ОБСЄ до вироблення чіткої позиції, що вимагає від Російської Федерації припинення підтримки сепаратистів у Донецькій і Луганській областях України.

Більшість учасників обговорень засудили анексію Росією Криму, підтримку збройних сепаратистів на південному сході України і виступили на підтримку резолюції. Більш того, в резолюцію була внесена ціла низка поправок, що посилюють критику дій Росії проти України і вимагають від неї припинення провокаційних військових польотів над північним і балтійським регіоном, відведення військ від кордонів країн Прибалтики, покласти край підривній діяльності серед етнічного російського населення Латвії, Литви та Естонії.

ХХІІІ Щорічна сесія Парламентської Асамблеї ОБСЄ традиційно пройшла у форматі загальних пленарних засідань та в рамках трьох комітетів: з політичних питань і безпеки; з економічних питань, науки, технології і довкілля, та з демократії, прав людини і гуманітарних питань, відбулося засідання Постійного Комітету.

Учасники сесії голосували по резолюціях трьох комітетів і по 14 додаткових пунктах, спрямованих на модернізацію ОБСЄ, найбільшу регіональну організацію з питань безпеки у світі, напередодні 40-річчя Гельсінських угод 1975 року.

Зокрема, Резолюція І-го Загального комітету Асамблеї з політичних питань і безпеки закликала парламентаріїв країн-членів ОБСЄ до неухильного дотримання прийнятого в 1990 році і неодноразово оновленого Віденського документу, який є одним з найбільш важливих політично зобов'язуючих документів військово-політичного виміру ОБСЄ і ґрунтується на положеннях Гельсінського заключного акту 1975 року, що передбачають попереднє повідомлення про військові навчання за участю військового персоналу певної чисельності. Автор резолюції Піа Каума (Фінляндська Республіка), доповідач першого загального комітету Асамблеї, у своєму проекті резолюції висловила занепокоєння з приводу становища в Україні і Криму, підкреслюючи роль ОБСЄ у залученні всіх сторін до конструктивного діалогу, моніторингу та підтримки виконання всіх принципів і зобов'язань ОБСЄ на місцях, запобігання подальшої ескалації кризи і заохоченні дипломатичного процесу в цілях мирного врегулювання конфлікту.

До резолюції І-го Загального комітету Асамблеї з політичних питань і безпеки були внесені поправки. Зокрема, 30 червня 2014 р. в ході засідання І-го Загального комітету Асамблеї, незважаючи на протест російської сторони, більшість членів схвалили поправку, внесену главою української делегації О.Зарубінським. « В кінці пункту 23 додати: і закликає Російську Федерацію відмінити анексію Автономної Республіки Крим і міста Севастополь, Україна». Крім цієї поправки Асамблеєю було схвалено ще 4 поправки внесені Главою Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї ОБСЄ О.Зарубінським.

Під час щорічної 23-й сесії ПА ОБСЄ в м. Баку на платформі Парламентської асамблеї ОБСЄ була створена Бакинська міжпарламентська група по зв’язках з Україною для деескалації положення на місцях і підтримки виходу країни з кризи. Рішення щодо її створення було прийнято 1 липня 2014 року. До складу вищезгаданої групи увійшли представники делегацій України, Російської Федерації, а також керівництво ПА ОБСЄ. До її складу увійде (10-12 чоловік).

Делегація України у Парламентській асамблеї ОБСЄ підтримує будь-які ініціативи, спрямовані на зміцнення діалогу та деескалацію ситуації на Сході країни. Про це заявив Глава української делегації в ПА ОБСЄ Олег Зарубінський, відповідаючи на питання про те, як він оцінює включення в проект однієї з резолюцій Асамблеї пункту про створення «на платформі Парламентської асамблеї ОБСЄ міжпарламентської групи по зв’язках з Україною для деескалації положення на місцях і підтримки виходу країни з кризи».

ІІ Загальний комітет з економічних питань, науки, технологій і навколишнього середовища розглянув головне питання, яке лежить в основі міжнародного співробітництва, а саме, в контексті економічного і екологічного виміру. Резолюція закликає держави-учасниці ОБСЄ встановити такі правила, які б обмежували засновані на ризиках спекуляції і дозволяли фінансовим установам надавати капітал для інвестування у відновлення національних економік через вдосконалення інфраструктури та реалізації довгострокових проектів. В ході внесення поправок та проведення дискусій щодо додаткових пунктів до основної резолюції парламентарії погодились з 18 поправками, три поправки були відкликані. У загальній складності, протягом двох днів дебатів, Комітет прийняв 27 поправок до проекту резолюції, додавши до декларації такі додаткові пункти: «Захист культурної власності в регіоні ОБСЄ» (внесений Азаєм Гулієвим, Азербайджанська Республіка), «Захист і просування соціально-економічних прав в регіоні ОБСЄ» (внесений Віктором Гумінським, Республіка Білорусь), «40-річчя ОБСЄ – регіон довіри і взаємовигідного існування» (внесений Доріс Барнетт, Федеративна Республіка Німеччина), «Продовольча безпека, обмежені водні ресурси в регіоні ОБСЄ» (внесений Андреасом Ебі, Швейцарська Конфедерація).

ІІІ-ій Загальний комітет з питань демократії прав людини і гуманітарних питань розглянув резолюцію, внесену Горданою Коміч (Республіка Сербія), що наполегливо пропонує державам-учасникам скористатися процесом "Гельсінкі +40" для просування цінностей людського виміру, що лежать в основі Гельсінського заключного акта та пропонує усім країнам-членам наслідувати приклад України в області багатостороннього співробітництва в справі прийому Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в якості важливого інструменту для моніторингу та подання повідомлень з питань прав людини в державі-учасниці і закликає всі держави-учасниці ОБСЄ повністю дотримуватися своїх зобов'язань щодо прав людини, основних свобод, демократії та верховенства закону. До резолюції було внесено 45 поправок, 30 з яких ухвалено . «За» - 50 голосів, «проти» - 9 голосів. Протягом сесії третій комітет розглянув 5 додаткових пунктів: «Запобігання торгівлі дітьми з метою сексуальної експлуатації та судове переслідування за неї» (внесений Крістофером Смітом, Сполучені Штати Америки), «Комплексна імміграційна реформа» (внесений Крістіною де Пьєтро, Італійська Республіка), «Становище біженців в регіоні ОБСЄ» (внесений Ізабель Сантуш, Португальська Республіка), «Боротьба з тортурами» (внесений Крістіною Егерсєгі Обріст, Швейцарська Конфедерація), «Демократичний контроль за державним і приватним секторами забезпечення безпеки» ( внесений Роберто Баттеллі, Республіка Словенія).

Спеціальна дискусія на тему «Зростання екстремізму, радикалізму і ксенофобії: виклики для регіону ОБСЄ», в рамках 23-ої пленарної сесії Парламентської асамблеї (ПА) ОБСЄ в Баку, перетворилися на майданчик для активних обговорень тем: запобігання незаконній міграції, дискримінації іноземців, ісламофобіі , ненависті на расовій основі і т.д. В рамках дискусій представник Мороко привернув увагу до поширення ісламофобії в Європейських країнах. «Мусульмани часто ототожнюються з якимось злом, що неприйнятно і небезпечно», - наголосив він, зазначивши, що схожі негативні настрої мали місце напередодні Другої світової війни щодо євреїв. З його позицією погодилися парламентарії з Туреччини. Він закликав активізувати просвітницьку роботу в суспільстві, з тим, щоб не допускати поширення екстремізму, яке часто породжується невіглаством. Представник Білорусії зазначив, що благодатним ґрунтом для екстремізму може служити територіальний спір з сусідніми державами. «Багаторічні переговори змогли врегулювати ситуацію. Це стало результатом сильної політичної волі, яка змогла запобігти серйозному конфлікту в ім’я майбутнього», - зазначив білоруський парламентарій.

У той же час представник Латвії загострила увагу на фактах нетерпимості і радикалізму в Росії. Представник Вірменії Арташес Гегамян виступив з твердженням, що «зло екстремізму у Вірменії відсутнє». За його твердженням, вірмени - один з найбільш комунікабельних народів у світі. «Те, що ми сьогодні сидимо в одному залі поруч з Туреччиною, і при цьому маємо можливість у перервах активно спілкуватися і за нормальних обставин дискутувати з азербайджанськими колегами - краща відповідь на виклики і зло, з якими ми стикаємося в 21 столітті. Це краща відповідь на дискримінацію та ксенофобію », - зазначив А. Гегамян.

До дискусії приєдналася депутат парламенту Азербайджану Рабіят Асланова, і акцентувала увагу на традиціях толерантності в Азербайджані. «Поряд з мечетями, синагогами та церквами, в центрі Баку стоїть і Григоріанська вірменська церква. Всі вони перебувають під захистом держави. Незважаючи на біль втрат і руйнувань в результаті вірмено-азербайджанського нагорно-карабахського конфлікту, азербайджанський народ зміг зберегти традиції терпимості. Без довіри - неможливий мир », - зазначила парламентарій.

У ході дискусії з вищезгаданої тематики взяла участь народний депутат України Оксана Калетник. Зокрема, вона зазначила що: «всі ці явища присутні і в Україні. Безумовно, ми вітаємо боротьбу людей, які захищають свої права, підтримуємо їх бажання будувати громадянське суспільство, бути причетними до демократичних процесів у своїй країні. Звичайно, не припустима влада, яка прагне міцно закріпитися в управлінні державою через деспотизм, тоталітаризм, цензуру і корупцію, якою б легітимною вона не була з точки зору існуючих законів. Однак, слід розуміти, що в той час, коли ми допускаємо повалення влади в прагненні вибудувати нове демократичне суспільство і це підтримується однією частиною населення, можуть виникати цілком природні протести серед іншої частини населення. Таке неприйняття людей здавалося б прогресивних процесів може виникати на основі не готовності до змін і викликам, страху втратити стабільність. При цьому, в будь-якій державі неприпустимі настрої, коли на цю частину населення розвішують ярлики, охрестивши людей в зрадників, сепаратистів або терористів. Щоб такі настрої не переростали в реальний, керований сепаратизм, чи не насичувалися ненавистю і ставали інструментом в чужих руках, слід піти від страху інакомислення і продумати ряд кроків, які б виключили систему подвійних стандартів. Саме не сприйняття подібних тенденцій і привело нашу країну до глибокого громадянського протистояння. Сьогодні з урахуванням стрімкого розвитку громадянського суспільства, коли народ стає суб'єктом політичних процесів, весь світ в цілому і наша країна - Україна - зокрема, стоять перед такими викликами. Тому, звернувшись до учасників сесії ПА ОБСЄ, я закликала їх глибоко аналізувати дані явища і з урахуванням їх розуміння діяти адекватно. Не можна допустити страху інакомислення, застосування подвійних стандартів. Слід утриматися від прийняття позиції на користь однієї думки. Необхідно продумати інструменти для вирішення таких ситуацій, щоб уникнути зародження військових конфліктів і громадянського протистояння».

28 червня відбулося засідання Постійного Комітету Парламентської Асамблеї ОБСЄ під головуванням Президента ПА ОБСЄ Ранко Крівокапіча. В ході загальної дискусії були затвердженні 14 додаткових пунктів – проектів резолюцій, які були передані у політичний, економічний та гуманітарний комітети. Чотири були передані в Перший - політичний комітет, чотири - в Другий - економічний комітет і п’ять - на розгляд Третього - гуманітарного комітету. Ще одна резолюція була включена до порядку денного пленарного засідання. Члени Постійного комітету заслухали доповідь Скарбника ПА ОБСЄ Роберто Баттеллі (Республіка Словенія). У своїй доповіді щодо фінансового стану рахунків Асамблеї Р.Баттеллі зазначив, що Парламентська Асамблея ОБСЄ отримала позитивний аудит від незалежного професійного ревізору і має змогу підтримувати високий рівень діяльності, незважаючи на заморожений бюджет протягом останніх років. Бюджет на 2014-2015 фінансовий рік був розглянутий і затверджений одноголосно. Члени Постійного комітету також заслухали доповіді спеціальних представників, звіти щодо діяльності спеціальних комітетів, а також доповіді і звіти останніх місій зі спостереження за виборами. Наприкінці засідання Постійного Комітету парламентарії заслухали виступ керівника делегації Швейцарії Крістіну Егерсєгі Обріст, яка повідомила про стан та підготовку до майбутньої зустрічі восени, яка відбудеться в м. Женева, (Швейцарська Конфедерація) 3-5 жовтня 2014 року.

Щорічна ХХІІІ сесія завершилася 2 липня виборами посадових осіб Асамблеї і прийняттям Бакинської Декларації, яка сприятиме формуванню політики ОБСЄ і національної політики.

Президентом Парламентської асамблеї ОБСЄ обрано керівника фінської делегації Іллку Канерву( «за» 111 голосів), віце-президентами – заступника голови шведської делегації Кента Харстеда, заступника голови австрійської делегації Крістіне Муттонен, та керівника турецької делегації Еміна Онена та скарбником Парламентської асамблеї ОБСЄ було переобрано Роберто Бетеллі (Словенія).

Також були проведені вибори посадових осіб трьох загальних комітетів.

Головою Комітету з політичних питань і безпеки обрано депутата парламенту Асу Ліндестан (Королівство Швеція), заступником Голови – депутата парламенту Азая Гулієва (Азербайджанська Республіка), доповідачем обрано повторно члена фінської делегації Піу Каума (Фінляндська Республіка).

Головою Комітету з економічних питань, науки, технологій і навколишнього середовища обрано повторно Розу Акназарову (Киргизька Республіка), заступником Голови –Нільсу Сену (Португальська Республіка), доповідачем – Маріетту Тізей (Італійська Республіка).

Головою Комітету з питань демократії, прав людини і гуманітарних питань обрано Ізабель Сантуш (Португальська Республіка), заступником Голови – Мехмета Кулкулоглу (Турецька Республіка), доповідачем – Гордану Коміч (Республіка Сербія).

Під час сесії члени Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі взяли участь у 18 засіданнях трьох основних комітетів, двох пленарних засіданнях, зокрема розглянули три основні проекти резолюцій та 14 додаткових проектів резолюцій, які були винесені на обговорення і включені до Бакинської декларації, ухваленої за результатами дебатів на XXІІІ сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ у м. Баку (Азербайджанська Республіка), провели двосторонні переговори з представниками інших національних делегацій, зокрема, Республіки Чорногорія, Сполучених Штатів Америки, Російської Федерації, Німеччини, Республіки Білорусь, Казахстану, Грузії, Литовської Республіки, Швеції, Туреччини, Польщі та іншими.

Всі матеріали та документи сесії Парламентської асамблеї розміщені на веб - сторінці Постійної делегації за адресою: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.perm_delegation?delegation=77 та на сайті Парламентської Асамблеї ОБСЄ: www.oscepa.org,

Додаток: текст Бакинської декларації російською мовою, - всього 66 аркушів.

Глава Постійної делегації О.ЗАРУБІНСЬКИЙ

Секретар Постійної делегації І.ЄВМЕНЧИКОВА