ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Третьої частини сесії ПАРЄ 2014 року

м. Страсбург, 23-27 червня 2014 року

Загальна інформація

В роботі Третьої частини сесії ПАРЄ 2014 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи: І.Попеску (керівник делегації), С.Соболєв (заступник керівника делегації), В.Ар’єв, І.Геращенко, М.Джемілєв, С.Ківалов, О.Кондратюк, В.Пилипенко, А.Шевченко та О.Шевченко. Роботу делегації забезпечував секретаріат делегації у такому складі: заступники завідувачів відділів Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України Б.Криловецький та Ю.Мосолов, головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Я.Юдін.

Порядок денний сесії, серед іншого, передбачав обговорення за процедурою поточних дебатів питання "Політичні і гуманітарні наслідки кризи в Україні ", а також звернення Президента України П. Порошенка.

В рамках засідання Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб відбулося обговорення питання "Ситуація із внутрішньо переміщеними особами (ВПО) в Україні".

В Асамблеї пройшло експертне обговорення на тему "Ситуація із правами людини в Україні" за участю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини В.Лутковської, заступника члена української делегації в ПАРЄ, лідера кримськотатарського народу М.Джемілєва та представника НУО "Центр із громадянських свобод" та "Євромайдан SOS" О.Романцової.

В ході виборів Генерального секретаря Ради Європи переважною більшістю голосів (156 проти 93) Т.Ягланд був переобраний на новий п’ятирічний термін. До секретаріату Генсека був переданий вітальний лист від імені Голови Верховної Ради України О.Турчинова. Голова української делегації І.Попеску також привітав Т.Ягланда з цією подією.

Відбулася зустріч народних депутатів України І.Попеску, С.Соболєва та І.Геращенко з Президентом Парламентської асамблеї Ради Європи А.Брассер

Перебіг пленарних засідань Асамблеї.

Участь членів української делегації

у засіданнях Бюро та комітетів

Засідання 23 червня розпочалося із виступу Президента Асамблеї А.Брассер, яка, серед іншого, поінформувала про роботу Бюро Асамблеї у міжсесійний період, із жалем констатувала, що російська делегація відмовилась брати участь у роботі сесії, висловила глибоку занепокоєність у зв’язку з останніми подіями в Україні, великою кількістю загиблих на сході країни, ескалацією напруги, постачанням Росією важкої зброї сепаратистам, закликала до якомога скорішого припинення вогню та початку мирного процесу в нашій державі.

Асамблея заслухала виступи Ш.Шеннаха (Австрія, СОЦ), який представив доповідь "Спостереження за президентськими виборами (13 і 27 квітня 2014 року) і за позачерговими парламентськими виборами (27 квітня 2014 року) у "Колишній Югославській Республіці Македонія", та А.Гросса (Швейцарія, СОЦ), який ознайомив присутніх із основними положеннями доповіді "Спостереження за позачерговими президентськими виборами в Україні (25 травня 2014 року)". А.Гросс, зокрема, особливо наголосив на тому, що незважаючи на великі труднощі вибори в Україні пройшли чесно і прозоро та привітав Україну з обранням легітимного Президента.

В обговоренні згаданих доповідей, серед інших, взяв участь член української делегації В.Ар’єв, який підкреслив, що вибори в Україні були чесними, незважаючи на широке втручання Російської Федерації в внутрішню ситуацію в нашій країні. Він повідомив, що РФ вже ввела на територію України більше 30 танків і зенітно-ракетних комплексів та забезпечує сепаратистів іншими видами зброї, і наголосив, що санкції, які застосовуються демократичним світом проти Росії є неефективними і що В.Путін продовжує всіляко підтримувати сепаратистів на сході України.

Голова делегації України І.Попеску, який був записаний до списку виступаючих, у зв’язку із обмеженістю у часі не зміг взяти участь у дебатах і згідно з існуючою процедурою подав текст свого виступу до секретаріату ПАРЄ для включення в офіційний протокол засідання.

Під час засідання Бюро Асамблеї 23 червня обговорювалося питання щодо нещодавніх позачергових виборів Президента України. В ході дискусії Голова Постійної делегації І.Попеску підкреслив, що висока явка та активність виборців по всій Україні та переконлива перемога П.Порошенка, незважаючи на складну внутрішню ситуацію, підтвердила повну та незаперечну легітимність результатів волевиявлення українського народу. Таку думку підтримав керівник місії Парламентської асамблеї із спостереження за позачерговими президентськими виборами А.Гросс. Крім того, І.Попеску, нагадавши про наполегливі зусилля Асамблеї впродовж останнього часу сприяти в рамках повноважень вирішенню внутрішньополітичних протиріч в нашій країні, привітав ініціативу Президентського комітету ПАРЄ провести під час червневої частини сесії поточні дебати стосовно політичних та гуманітарних наслідків кризи в Україні.

В ході засідання Групи соціалістів керівник української делегації І.Попеску назвав легітимними результати позачергових виборів Президента України у зв’язку із тим, що в них взяло участь понад 60 % виборців, а Президент П.Порошенко отримав переконливу перемогу. Також під час обговорення ситуації щодо перешкоджання з боку азербайджанської влади в'їзду Голови французької делегації Р.Роке до Азербайджанської Республіки для участі у засіданні Постійного комітету ПАРЄ І.Попеску звернув увагу також на необхідність надати сприяння заступнику члена української делегації, народному депутату України М.Джемілєву, який не може потрапити до місця проживання в АР Крим у зв’язку з анексією останньої Російською Федерацією.

Депутати розглянули дві тематично пов’язані між собою доповіді: "Залишені на погибель човни": дії і реакція", представлену депутатом Т.Стрікою (Нідерланди, СОЦ), та "Широкомасштабне прибуття різноманітних міграційних потоків до італійських берегів" (доповідач – К.Чоуп, Сполучене Королівство, ЄД).

За результатами обговорення першої доповіді Асамблея прийняла відповідні Резолюцію та Рекомендацію.

У Резолюції наголошується на великій кількості людських життів, втрачених у результаті спроб нелегальних мігрантів дістатися берегів країн Європейського Союзу, у зв’язку з чим Асамблея рекомендує державам-членам прийняти чіткі загальні стандарти щодо проведення пошуково-рятувальних операцій на морі, скасувати фактори, які спонукають приватні судна відмовляти у проведенні порятунку, не вдаватися до практику примусового повернення та надавати нелегальним мігрантам вільний доступ до процедури надання притулку.

Крім цього Асамблея висловлює рекомендацію НАТО враховувати у всіх своїх операціях можливі переміщення людей, які потребують міжнародного захисту, та забезпечити, щоб усі сили і засоби Альянсу, оснащені однією з версій системи Глобального морського оповіщення та системи безпеки, мали засоби для отримання сповіщень про небезпеку.

У другому документі Асамблея, зокрема, закликає Комітет міністрів доручити Керівному комітету з прав людини здійснити техніко-економічне обґрунтування загального підходу з метою заповнення критичних прогалин у нормативно-правовій базі з пошукових і рятувальних операцій у Середземному морі.

За результатами обговорення другої теми парламентарії також прийняли відповідні Резолюцію та Рекомендацію.

У першому з двох документів констатується наявність проблеми постійно зростаючої кількості нелегальних мігрантів, що прибувають морем до Італії (тільки за перші 4 місяці поточного року їх кількість сягнула більше 36 тис. осіб).

Асамблея закликає італійську владу вжити всеосяжних заходів задля вирішення питань прибуття мігрантів до Італії, включаючи продовження пошуково-рятувальних операцій у співробітництві з операціями інших країн-членів та спільних операцій Європейського агентства з охорони зовнішніх кордонів країн-членів ЄС (Фронтекс), забезпечення функціонування дієвої системи для ідентифікації мігрантів, надання їм адекватних умов прийому та медичної допомоги тощо.

Також Парламентська асамблея закликає країни-члени Ради Європи надавати фінансову та операційну допомогу операції "Маре Нострум", застосовувати заходи для підвищення ефективності прикордонного контролю, вживати заходів для арешту і суду осіб, причетних до нелегальної міграції.

У прийнятій Рекомендації Асамблея пропонує Комітету міністрів використати знання і досвід Ради Європи для допомоги реагуванню на виклики у галузі прав людини, що випливають з наявності різних міграційних потоків.

Депутати обговорювали доповідь "Насилля в та через ЗМІ", представлену Р.Гейлом (Сполучене Королівство, ЄД), у якій висловлюється глибоке занепокоєння щодо безконтрольності демонстрації ЗМІ сцен жорсткого насилля.

В обговоренні документу взяв участь народний депутат України В.Ар’єв, який звернув увагу присутніх на демонстрацію у російських медіа жахливих сцен масового насилля і вбивств, знятих в Дагестані та Чечні, які журналісти РФ видають за сюжети, зняті в Україні. Він наголосив на необхідності захисту інформаційного простору від насильницького контенту країни, лідер якої у своїй діяльності використовує тероризм, насилля та брехню.

За результатами обговорення Асамблея прийняла відповідні Резолюцію та Рекомендацію (додаються).

У першому документі Асамблея, зокрема, наголошує на тому, що національні парламенти країн-членів, уряди та медіа-провайдери зобов’язані захищати суспільство від насилля в ЗМІ, а також пропонує ввести кримінальну відповідальність за виробництво, поширення і володіння насильницькою та екстремальною порнографією.

У другому документі Асамблея, серед іншого, рекомендує Комітету міністрів підготувати практичний посібник з протидії впливу насилля у ЗМІ, оцінити можливість забезпечення стандартизованого рейтингу насильницького контенту по усій Європі та поза її межами тощо.

Також парламентарії заслухали доповідь "Поточна ситуація з імплементацією реформи Парламентської асамблеї" (доповідач – Л.Паліховіч, Молдова, ЄНП), присвячену реформуванню організаційної структури, типу функціонування та засобів діяльності ПАРЄ. За результатами обговорення Асамблея прийняла відповідну Резолюцію.

Комітет з питань міграції, біженців та переміщених осіб за ініціативою британського парламентарія Дж.Шерідана (СОЦ) провів обговорення питання "Ситуація із внутрішньо переміщеними особами (ВПО) в Україні".

У рамках дискусії до членів Комітету звернувся Голова НУО "Союз внутрішньо переміщених осіб" М. Подоляка, який, серед іншого, навів такі актуальні дані стосовно кількості ВПО в нашій державі: 38 тис. осіб з АР Крим та понад 100 тис. осіб з Донбасу. Він також повідомив про переслідування проукраїнських кримчан з боку місцевої самопроголошеної влади за підтримки російських військових, закликав США, Велику Британію та Францію надати Україні гарантії безпеки у зв’язку з військовою агресіє з боку Російської Федерації та звернувся із проханням надати адресну гуманітарну допомогу внутрішньо переміщеним особам.

Представник Верховного Комісара ООН з питань біженців Ю.Шедел оприлюднила такі дані щодо ВПО в Україні станом на 17 червня 2014 року: загальна кількість – 19 тис. 336 осіб (з них 11521 з Криму, 7815 – зі східних регіонів).

Член української делегації О.Шевченко зауважив, що у підсумковому документі слід відобразити те, що на сході України відбуваються етнічні чистки, які стимулює та підтримує Росія.

Заступник керівника української делегації С.Соболєв поінформував парламентаріїв про законодавчі заходи із регулювання питань щодо ВПО в нашій країні, зокрема про прийняття законів "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про правовий статус осіб, які вимушені залишити місця проживання внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м.Севастополя та обставин, пов’язаних із проведенням антитерористичної операції на території України", а також про підготовку законопроекту "Про податковий та митний контроль у вільній економічній зоні Криму та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України", який Верховна Рада України розгляне найближчим часом.

Підсумком обговорення стало одностайне ухвалення відповідної декларації (додається).

Крім того, Комітет підтримав подання із підготовки резолюції на тему "Гуманітарна ситуація в Україні", у якому Асамблея визначить заходи із покращення гуманітарної ситуації в нашій державі.

Під час засідання Комітету з питань Правил процедури, імунітетів та інституційних справ головою Комітету Н.Вучкович (Сербія, СОЦ) було запропоновано розглянути проект подання із підготовки резолюції "Позбавлення або призупинення права на участь або представленість членів Асамблеї у контексті оскарження або перегляду повноважень делегації згідно з правилами 7, 8 та 9 Правил процедури Асамблеї", який, по своїй суті, мав би сприяти зняттю з делегації РФ в ПАРЄ санкцій, накладених Асамблеєю під час минулої частини цьогорічної сесії у зв’язку із російською агресією проти України. Завдяки втручанню заступника керівника делегації України С.Соболєва Комітет не підтримав пропозицію щодо розгляду згаданого вище документа.

Асамблея заслухала доповідь "На шляху до кращої Європейської демократії: протистояння викликам федеральної Європи" (доповідач - А.Гросс, Швейцарія, СОЦ), у якій розглядаються питання фінансової та економічної кризи, зростання націоналізму, падіння довіри громадян як основні виклики існуванню сьогоднішньому Європейському Союзу. 
В обговоренні документу взяв участь член української делегації В.Ар’єв, який наголосив, що головним викликом у сьогоднішній Європі є Кремль та "переповнений реваншизмом" Президент В.Путін, який прагне повернути континент у 30 рр. минулого століття. За словами депутата, якщо сьогодні Європа дозволить Росії продовжувати вести терористичні дії проти України, то РФ відчує вседозволеність. Зазначивши, що "веймарський синдром" глави РФ є найбільшим викликом для Європи, В.Ар’єв закликав Асамблею визнати режим В.Путіна небезпечним для європейської демократії.
За результатами обговорення депутати прийняли відповідну Резолюцію (додається), у якій, зокрема, Асамблея закликає всіх зацікавлених європейців, європейські установи і держави розглянути виклики європейській федеральній демократії та удосконалити шляхи трансформації сьогоднішнього ЄС. 
 
Парламентська асамблея заслухала доповідь "Парламентський внесок у вирішення конфлікту в Західній Сахарі", представлений депутатом Л.М.Паск’є (Швейцарія, СОЦ). 
За результатами обговорення була прийнята відповідна Резолюція, у якій Асамблея, зокрема, заохочує владу Марокко активізувати свої зусилля і співпрацю з Міжнародним комітетом Червоного Хреста, гарантувати свободу слова, поважати право на проведення мирних зібрань, продовжувати зусилля щодо скасування смертної кари тощо. 
 
В ході спільних дебатів депутати заслухали доповіді "Ідентичність і різноманітність в багатокультурних суспільствах", підготовлену депутатом К.Коста Невесом (Португалія, ЄНП), та "Інтеграція мігрантів у Європі: необхідність у попереджувальній, довгостроковій та глобальній політиці", підготовлену французьким парламентарієм М.Караманлі (СОЦ). 
За результатами обговорення першої доповіді Асамблея прийняла відповідні Резолюцію та Рекомендацію. 
Так, у Резолюції, серед іншого, парламентам и державам-членам пропонується визнавати культурне розмаїття як фактор інновацій та розвитку і зробити його стратегічним довгостроковим завданням, надавати перевагу діалогу в усіх відповідних сферах політики, дотримуватись принципів рівності прав, розвивати багатомовність у формальній та неформальній освіті, запровадити вимоги до фінансованих державою інституцій, щоб у більш конкретних термінах відобразити різноманітність в їхньому керівництві і персоналі, у співпраці з Радою Європи та Європейським Союзом прагнути до налагодження партнерства з розвитку транскордонного співробітництва.
Рекомендація пропонує Комітету міністрів заохочувати комплексні заходи для розробки інноваційних підходів щодо управління різноманіттям, вживати синергічних заходів з Європейським Союзом для підтримки регіональних ініціатив, які сприяли б міжкультурному порядку денному в Європі.

Після обговорення другої доповіді Парламентська асамблея прийняла Резолюцію, у якій, зокрема, рекомендує державам-членам переглянути свою поточну політику інтеграції з метою знайдення рішення для кращої інтеграції мігрантів, спростити доступ до професійного навчання для легальних мігрантів, полегшити процедуру визнання іноземних документів про освіту тощо.

 
Асамблея провела поточні дебатам на тему "Політичні та гуманітарні наслідки кризи в Україні".
В рамках дискусії Генеральний секретар РЄ Т.Ягланд наголосив, що Україна є суверенною державою і усі необхідні реформи, нові закони та Конституція повинні проводитися і прийматися нею самостійно, а обов’язком ПАРЄ та інших європейських організацій є надання Україні необхідної правової допомоги. Він позитивно оцінив інформацію, що проект нової Конституції буде переданий для аналізу Венеціанській комісії і лише після отримання її висновку Конституція буде прийнята Верховною Радою. Генсекретар запевнив, що Європа й надалі надаватиме необхідного сприяння та допомогу Україні, її новообраному Президенту та Верховній Раді України. 
З останньою інформацією про ситуацію в Україні депутатів ознайомив Комісар Ради Європи з прав людини Н.Муйжніекс, який нещодавно відвідав Україну. Він зазначив, що в Україні постійно зростає кількість біженців та внутрішньо переміщених осіб (ВПО), особливо з Криму, через постійні погрози та шантаж російських окупантів. У той же час він позитивно оцінив зусилля української влади з вирішення питань біженців та ВПО, однак закликав Україну терміново прийняти законодавчі акти щодо забезпечення прав таких осіб у відповідності до сучасних європейських стандартів.
Іспанський парламентарій Х.Хукла (АЛДЄ) привітав обрання демократичним шляхом переважною більшістю голосів нового Президента України та висунутий П.Порошенком план з мирного врегулювання ситуації в Україні. Він зазначив, що наразі головним завданням України є здійснення конституційної реформи, після чого має бути реформоване виборче законодавство, проведені парламентські вибори, а також реалізована ідея з децентралізації влади в країні. 
Виступаючи від імені Групи соціалістів депутат А.Гросс (Швейцарія) висловив занепокоєння зростаючою кількістю ВПО та закликав країни-члени Ради Європи надавати Україні необхідну допомогу в цьому питанні. А.Гросс наголосив, що Києву необхідно поважати позицію як Заходу України, так і Сходу, для чого потрібно передати більше прав місцевій владі, без чого єдність країни буде важко зберегти. 
Від Групи Європейської народної партії виступив член української делегації М.Джемілєв, який повідомив Асамблеї, що російські окупанти заборонили йому в'їзд додому. Він звернув увагу, що місцева самопроголошена влада, яка повністю знаходиться під контролем Кремля, автоматично зробило населення півострову російськими громадянами, а тих, хто вирішив зберегти громадянство України, фактично виселяють за межі Криму. За словами народного депутата, в АР Крим забороняються будь-які виступи та акції населення, якщо вони не відповідають інтересам Росії. Крім того, Крим активно постачає на материкову Україну бойовиків задля дестабілізації й подальшого розчленування держави. 
М.Джемілєв висловив сподівання, що Рада Європи зможе вжити заходів задля покращення ситуації в Криму і закликав усю міжнародну спільноту виступити за звільнення окупованого Криму, фінансову компенсацію Росією заподіяної матеріальної шкоди та за притягнення РФ до міжнародного трибуналу. 
Турецький депутат Р.Денемец, виступаючи від імені Групи європейських демократів, висловив підтримку кримськотатарському народу та його представнику М.Джемілєву, наголосивши, що Туреччина не визнає анексію Криму. Він привітав демократичне обрання Президента України та висунутий П.Порошенком план мирного врегулювання кризи. 
Д.Фіала (Швейцарія), яка представила точку зору Альянсу лібералів і демократів "За Європу", зосередилась на гуманітарних наслідках окупації Криму та дій сепаратистів на сході України. Вона наголосила, що в РФ наразі немає кошів, необхідних для забезпечення нормального функціонування в окупованому Криму медичних та навчальних закладів, припинення хвилі біженців з АРК. Депутат окремо підкреслила, що без запровадження проти Росії додаткових санкцій і звільнення Криму покінчити з трагічною ситуацією буде неможливо.
Представник Групи Об'єднаних європейських лівих А.Хунко (Німеччина) звернув увагу колег, що ситуація в Україні ускладнюється і розхитується багато в чому завдяки пропагандистській війні, яку веде Російська Федерація. Зазначивши, що речі треба називати своїми іменами, А.Хунко заявив, що причиною сьогоднішньої кризи в Україні є війна між двома країнами. Найкраще вирішення ситуації, на думку депутата, полягає у проведенні переговорів за участю усіх сторін, задіяних у конфлікті. 
Голова делегації України в Асамблеї І.Попеску поінформував колег, що потоки біженців постійно зростають через окупацію Росією Криму та військові дії сепаратистів на сході, наголосив, що кількість вбитих и поранених, у тому числі й серед цивільного населення, постійно збільшується. І.Попеску закликав Асамблею усіляко підтримувати втілення мирного плану, запропонованого Президентом П.Порошенком, та допомагати його реалізації задля того, щоб наша держава уникнула справжньої повномасштабної гуманітарної катастрофи.
Член української делегації В.Пилипенко у своєму виступі зазначив, що вбиті й поранені люди в Україні, – це результат агресії з боку Російської Федерації. Гуманітарна проблема виникла через діяльність проросійські налаштованих груп населення та озброєних бойовиків. За словами народного депутата, Україна демонструє своє щире бажання врегулювати кризу мирним шляхом, про що яскраво свідчить мирний план Президента П.Порошенка та його наказ про одностороннє припинення вогню з боку українських силовиків. У планах України – проведення конституційної та іншої реформ, амністія учасникам конфлікту, здійснення заходів з децентралізації влади, надання широких повноважень місцевим громадам та багато інших кроків, яким, на думку В.Пилипенка, Рада Європи надасть Україні необхідне сприяння. 
Народний депутат С.Ківалов, закликавши колег підтримати мирні ініціативи Президента України, наголосив на необхідності міжнародного розслідування кривавих подій в Одесі 2 травня ц.р., у результаті яких загинуло 47 мирних мешканців міста. Він запропонував засудити публічну страту громадян і акцентував на необхідності визнання нашою державою юрисдикції міжнародного суду та на неприпустимості використанні Україною та іноземними країнами ЗМІ задля розпалювання міжнаціональної ворожнечі та війни.
Депутат О.Шевченко у своєму виступі наголосив, що в Україні немає конфлікту і кризи: вони існують лише у головах російських політиків, які винні у сьогоднішній ситуації в Україні, не поважають ні Україну, ні міжнародне співтовариство, про що свідчить зміст листа Голови російської Держдуми С.Наришкіна. Процитувавши слова колишнього німецького канцлера К.Аденауера: "творець обмежив можливості людини, але не обмежив її тупість", український депутат підкреслив, що будь-які переговори з РФ можливі лише після того, як російські політики зрозуміють це висловлювання. 
"Частина України є окупованою РФ, яка підтримує терористів на сході", - наголосив заступник керівника української делегації С.Соболєв. Він високо оцінив рішення Президента України П.Порошенка про одностороннє припинення вогню, висловивши жаль, що терористи не наслідували цьому прикладу, і протягом усіх 5 днів перемир’я продовжували вбивати військових і цивільних людей, в тому числі й дітей. С.Соболєв закликав Асамблею прийняти резолюцію, яка б допомогла вирішити гуманітарну кризу в Україні. 
Народний депутат І.Геращенко повідомила депутатам, що Російською Федерацією проти України ведеться неоголошена війна, одним з результатом якої є наявність принаймні 30 тис. біженців з Криму і зі сходу. У зоні конфлікту процвітає мародерство, беруться заручники, сироти примусово вивозяться за межі держави. І.Геращенко наголосила, що така ситуація є занадто високою ціною, яку платить Україна за свій вільний демократичний європейський вибір, і закликала Раду Європи та Асамблею рішуче засудити дії бойовиків та країн, що їх підтримують, та надати сприяння реалізації мирного плану Президента України. 
Член української делегації України А.Шевченко поінформував колег про ініціативи Президента П.Порошенка щодо мирного плану та рішення про припинення вогню, реалізації яких заважають бойовики, які постійно нелегально перетинають наші кордони, вбивають мирне населення та військовослужбовців, нищать військову техніку та грабують людей. Виходом з ситуації депутат вважає досягнення мирного консенсусу на національному рівні, проведення рішучих заходів з боротьби з корупцією, прискорене впровадження економічних реформ. Він назвав неправдивими твердження деяких політиків, що Україна буцімто віддаляється від Росії, наголосивши, що Україна відходить лише від радянського минулого. 
У дебатах також взяли участь депутати Е.Зінгеріс (Литва, ЄНП), С.Немет (Угорщина, ЄНП), М.Бек (Німеччина, АЛДЄ), Р.Руке (Франція, СОЦ), Б.Фурньє (Франція, ЄНП), А.Гуцу (Молдова, АЛДЄ), О.Н.Валавані (Греція, ОЄЛ), Л.Л.Пакоста (Естонія, ЄНД), Н.Віллюмсен (Данія, ОЄЛ), В.Гілечі (Молдова, ЄНД), К.Сассі (Фінляндія, ЄНД), М.Дьондьоши (Угорщина, незалежний) та Л.Чігане (Латвія, ЄНД).
 
Депутати заслухали доповідь "Виклики для Банку Розвитку Ради Європи", представлений членом Асамблеї Т.Елзінгом (Нідерланди, ОЄЛ), у якій звертається увага на проблемні питання у функціонуванні БРРЄ в умовах фінансової та економічної кризи, яка все ще вирує в Європі. 
За результатами дебатів по доповіді Асамблея прийняла Резолюцію, у якій, зокрема, рекомендує Правлінню Банку розвитку Європейського Союзу продовжити раціоналізацію управління БРРЄ, сприяти подальшому зростанню якості проектів, що надходять від держав-членів, використовувати взаємодоповнюваність і співробітництво з Європейським інвестиційним банком, Європейським банком реконструкції та розвитку, а також, за необхідності з іншими фінансовими установами.
 
Також до уваги членів Асамблеї нідерландським депутатом Т. Коксом (ОЄЛ) була представлена доповідь "Європейські державні адміністрації у процесі змін: державна служба під загрозою". 
У прийнятій за результатами обговорення Резолюції Асамблея закликає парламенти держав-членів Ради Європи правильно оцінити заходи з реформування, розпочаті у галузі державного управління та державної служби, розробити чіткі структури для досягнення більшої прозорості у різних формах виконання політики, поліпшити функціонування державного управління та державних послуг тощо. 
У прийнятій Рекомендації із зазначеної проблематики Асамблея, зокрема, пропонує Комітету міністрів у рамках перегляду поточної стратегії у сфері соціальної згуртованості розглянути інноваційний підхід до цього питання, здатний зробити Раду Європи більш пристосованою до нових викликів, а також висловлює надію, що Комітет міністрів організує у 2015 році третю конференцію міністрів, відповідальних за соціальну згуртованість, на якому ухвалить принципи для майбутньої політики соціальної згуртованості.
 
Під час чергового засідання Комітету з питань Правил процедури, імунітетів та інституційних справ, зокрема, були підтримані такі пропозиції: призначити доповідачем з питання "Накладання санкцій проти парламентаріїв" іспанського депутата Діаза Тейшеру (СОЦ), повернутися до розгляду питання "Позбавлення або призупинення права на участь або представленість членів Асамблеї у контексті оскарження або перегляду повноважень делегації згідно з правилами 7, 8 та 9 Правил процедури Асамблеї" на наступному засідання Комітету (орієнтовно – у вересні ц.р.).
 
Латвійський депутат Б.Чилєвичем (СОЦ) представив на розгляд Асамблеї доповідь "Посилення незалежності Європейського Суду з прав людини". 
За результатами дебатів одностайно були прийняті відповідні Резолюція і Рекомендація. У Резолюції Асамблея наголошує, що незалежність і авторитет Суду залежить від політичної волі і зобов’язань усіх держав-членів Ради Європи, у тому числі законодавчих органів держав, для забезпечення того, щоб Суд наділений фінансовими засобами міг ефективно реалізовувати свій мандат в галузі прав людини. 
Рекомендацією Асамблея, зокрема, закликає Комітет міністрів переглянути поточні домовленості, щоб запропонувати суддям більшу гнучкість, забезпечити, щоб після виходу на пенсію судді належно забезпечувалися державами-членами на національному рівні, а також підкреслює, що незалежність і авторитет Суду залежатиме від політичної волі і зобов’язань усіх держав-членів.
 
Асамблея розглянула питання "Дружня до дітей ювенальна юстиція: від слів до справи", представлене депутатом Ш.Шеннахом (Австрія, СОЦ). 
Після обговорення доповіді депутати підтримали Резолюцію, у якій Асамблея закликає держави-члени створити спеціалізовану систему правосуддя у справах неповнолітніх, встановити мінімальний вік понесення кримінальної відповідальності щонайменше 14 років, слідкувати за тим, щоб утримання під вартою неповнолітніх застосовувався як крайній захід і на найкоротший термін, розробити широкий спектр програм реабілітації, забезпечити, щоб усі фахівці, що беруть участь у здійсненні правосуддя щодо неповнолітніх, отримували відповідне навчання тощо.
 
Голова української делегації І.Попеску 27 червня ц.р. взяв участь у засіданні Бюро, в ході якого, серед іншого, були ухвалені такі рішення: уповноважити Комітет з питань міграції, біженців та переміщених осіб підготувати доповідь на тему "Гуманітарна ситуація в Україні", а Комітет з політичних питань та демократії – щодо політичних наслідків кризи в Україні. Обговорення щодо згаданої проблематики, вірогідно, відбудуться під час чергових засідань профільних комітетів у вересні ц.р. 
 

Виступи запрошених осіб

Парламентарії заслухали звернення Голови Комітету міністрів РЄ, Міністра закордонних справ Азербайджанської Республіки Е.Маммадьярова, у якому були окреслені ключові пріоритети головування Азербайджану, зокрема боротьба з корупцією та розвиток міжкультурного і міжрелігійного діалогу. Коментуючи ситуацію в Україні, Голова КМ РЄ підтвердив готовність продовжувати надавати всіляку підтримку, необхідну нашій державі з метою зміцнення демократичних інститутів.

До Асамблеї звернувся Президент Азербайджанської Республіки І.Алієв. У своєму виступі він зупинився на значних досягненнях країни в питаннях стосовно демократії, боротьби з корупцією, створення громадянського суспільства тощо, висловив подяку Асамблеї у зв’язку із підтримкою принципу територіальної цілісності, звернув увагу на проблему окупації Вірменією Нагорного Карабаху. Також азербайджанський Президент окреслив плани діяльності його країни під час головування в Раді Європи.

Серед парламентаріїв, що поставили питання Президенту Азербайджану був і член делегації України В.Ар’єв, який поцікавився щодо перспектив подальшої роботи організації ГУАМ. І.Алієв зауважив, що діяльність ГУАМ залежить від уряду України, який декілька разів виступав як "за" так і "проти" активізації функціонування організації, і без позитивних сигналів з боку нашої держави ГУАМ не зможе відновити свою ефективну роботу у регіоні.

До Парламентської асамблеї звернувся Президент України П.Порошенко.

У виступі значну увагу було приділено питанням щодо окупації Росією АР Крим та протистояння у східних регіонах країни. Президент наголосив на тому, що мирне врегулювання ситуації є не лише завданням для України, а і викликом для майбутнього усієї Європи. Голова держави охарактеризував військову агресію та підтримку сепаратизму з боку Російської Федерації як неприпустиме явище у XXI столітті і подякував світовому товариству за консолідовану підтримку нашої країни.

На думку Президента України, однією з причин нехтування Росією міжнародних домовленостей та відповідно розв’язання військових дій на території нашої держави, є відсутність механізму реального забезпечення миру в Європі, у зв'язку з чим жодна країна регіону не може почуватися у безпеці.

П.Порошенко констатував, що після анексії Криму на півострові зростає кількість порушень прав людини стосовно етнічних українців та кримських татар, а на сході країни озброєні банди намагаються встановити диктатуру насилля, викрадаючи, вбиваючи та піддаючи тортурам цивільне населення.

Зазначивши, що без повернення Криму нормальний діалог з Росією не можливий, глава держави поінформував про основні положення мирного плану стабілізації ситуації на сході України: припинення насилля, амністія для тих, хто не скоїв важкі злочини, реалізація інтересів місцевого населення. Він позитивно оцінив початок роботи тристоронньої контактної групи із реалізації плану за участю представників України, Росії та ОБСЄ і привітав підтримку цієї мирної ініціативи усіма демократичними країнами світу.

Разом з цим П.Порошенко констатував, що після одностороннього припинення вогню українськими військовими шість днів тому, сепаратисти продовжували вести обстріли, а через державний кордон зі сторони Росії триває доставка озброєних найманців. Він закликав Російську Федерацію підтримати мирний план не на словах, а конкретними діями.

Одним із свої пріоритетів глава держави назвав впровадження децентралізації влади і у цьому контексті повідомив про скорий розгляд Верховною Радою відповідних президентських ініціатив щодо змін до Основного закону.

Не оминув П.Порошенко і питання стосовно масових вбивств під час акцій протесту на Євромайдані та в Одесі, наголосивши, що він виступає за усестороннє транспарентне розслідування цих злочинів за участю міжнародних партнерів і покарання винних.

Президент України підкреслив, що за Революцією гідності стояло прагнення українського народу захистити свій європейський вибір, який відстоювався ціною людських життів під час Євромайдану, і наголосив, що курс на членство у Європейському Союзі відповідає інтересам українського народу і є одним із ключових пріоритетів його президентства.

Глава держави поінформував, що наступного дня у Брюсселі підписуватиме Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, і запевнив, що імплементація документу розпочнеться негайно.

В рамках тих нагальних завдань, які стоять перед нашою країною, П.Порошенко назвав проведення нових виборів до парламенту на пропорційній основі за відкритими списками, а також докорінні зміна правоохоронної та судової систем.

Відповідаючи на запитання членів Асамблеї, Президент України торкнувся таких тем: контроль українсько-російського кордону за міжнародного посередництва як один із факторів відновлення миру; перехід від суто законодавчого забезпечення до конкретних дієвих заходів із боротьби з корупцією; адекватна реакція держави у разі відмови сепаратистів виконувати мирний план; відданість України зобов’язанням щодо всебічного захисту прав нацменшин, зокрема мовних прав; продовження сприяння у врегулюванні "придністровського питання"; завершення до кінця поточного року виконання умов для отримання безвізового режиму з ЄС; народне волевиявлення як тест на довіру виборців до певної політичної партії.

Зустрічі, інші заходи

Відбулася зустріч народних депутатів України І.Попеску, С.Соболєва та І.Геращенко з Президентом Парламентської асамблеї Ради Європи А.Брассер за ініціативою останньої. Сторони обговорили питання стосовно розвитку подій в Україні та перспектив відновлення миру на українських теренах.

Так, І.Геращенко як уповноважений Президента України із мирного врегулювання ситуації в Донецькій та Луганській областях поінформувала співрозмовницю про деякі заходи із реалізації мирного плану Глави нашої держави, зокрема, про проведення переговорів між учасниками конфлікту за участю колишнього Президента України Л.Кучми, спецпредставника ОБСЄ Х.Тальявіні та Посла РФ в Україні М.Зурабова.

Президент Асамблеї привітала членів делегації із успішним проведенням позачергових виборів Президента України, назвавши результати народного волевиявлення цілком легітимними.

Також А.Брассер повідомила про пошук шляхів відновлення діалогу з російською делегацією, повноваження якої було тимчасово призупинено. За її словами, цей процес наразі не має позитивної динаміки, проте переговори, зокрема із Спікером нижньої палати російського парламенту С.Наришкіним, триватимуть й далі.

Президент ПАРЄ назвала очевидною відповідальність Росії за події, які відбуваються на сході України, і озвучила готовність Асамблеї надати необхідну допомогу у вирішенні конфлікту.

С.Соболєв у продовження теми щодо російського впливу нагадав про нещодавню реакцію з боку ЄС у зв’язку із втручанням РФ у внутрішні справи нашої держави, коли Євросоюз в ультимативні формі спонукав Росію підтримати мирний план Президента України П.Порошенка, і, крім того, повідомив про скоре підписання економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

На запитання А.Брассер щодо перспектив проведення позачергових парламентських виборів І.Геращенко зауважила, що план Президента передбачає, серед іншого, дочасні вибори до Верховної Ради України, які мають відбутися за умов відновлення миру та реформування виборчого законодавства.

І.Попеску озвучив деякі інші важливі заходи із підготовки до позачергових парламентських виборів, зокрема належне формування ЦВК, внесення змін до державного бюджету та консолідацію політичних сил у парламенті з питання прийняття нового закону про вибори.

На прохання С.Соболєва прокоментувати ініційоване керівником російської делегації О.Пушковим подання із підготовки резолюції щодо засудження запровадження Європейським Союзом санкцій проти парламентаріїв РФ, Президент Асамблеї пояснила, що у відповідності до Регламенту таке подання не відображає позицію Асамблеї в цілому і буде направлено до Комітету з питань Правил процедури, імунітетів та інституційних справ.

Голова делегації України І.Попеску провів коротку зустріч з Президентом Азербайджану, під час якої, зокрема, подякував азербайджанській стороні за підтримку позиції України щодо Криму, а також звернувся з проханням до І.Алієва як глави держави, що головує в Раді Європи, скористатися своїм мандатом задля надання допомоги і сприяння члену ПАРЄ, народному депутату України М.Джемілєву відвідати свій дім і родину, які наразі знаходяться на тимчасово окупованій території України – в Криму.

Таке саме прохання міститься у письмовому зверненні члена української делегації В.Ар’єва, направленому на ім'я Е.Маммадьярова, Голови КМ РЄ, Міністра закордонних справ Азербайджанської Республіки.

Відбулась робоча зустріч Голови української делегації І.Попеску з Генеральним секретарем Ради Європи Т.Ягландом. Під час заходу І.Попеску привітав Генсека із переобранням та запевнив у підтримці його подальшої діяльності. Відбувся обмін думками щодо поточної ситуації в Україні, шляхів відновлення миру і можливостей організації майбутніх парламентських виборів. Під час розмови Т.Ягланд заявив про свою підтримку плану мирного врегулювання Президента України і готовність сприяти роботі Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ.

Відбулася коротка зустріч Президента України П.Порошенка з керівником української делегації І.Попеску, в ході якої співрозмовники обмінялися думками стосовно результатів президентського візиту в Страсбург та подальшої взаємодії української парламентської делегації з ПАРЄ.

Також І.Попеску зустрівся із членом канадської делегації К.Чісу.

В ході експертного обговорення на тему "Ситуація із правами людини в Україні" із доповідями виступили Уповноважений Верховної Ради України з прав людини В.Лутковська, заступник члена української делегації в ПАРЄ, лідер кримськотатарського народу М.Джемілєв, представник НУО "Центр із громадянських свобод" та "Євромайдан SOS" О.Романцова.

В.Лутковська зазначила, що, незважаючи на звинувачення з боку Російської Федерації про нібито порушення прав російськомовного населення в Україні, жодних свідчень про такі порушення не існує. Натомість, після російської окупації Криму ситуація із правами людини українських громадян, зокрема стосовно прав на голосування, громадянство, медичне забезпечення, мирні зібрання тощо, загрозливо погіршилася.

Уповноважений з прав людини висловила серйозне занепокоєння у зв’язку із ситуацією в Донецькій та Луганській областях, де точаться військові дії між українськими військовими силами та бойовиками і яка призвела до загибелі понад 250 осіб. Вона також повідомила про численні випадки викрадань, тортур та убивств людей в зоні конфлікту.

М.Джемілєв наголосив на тому, що російський окупаційний режим в АР Крим реалізує репресивну політику проти кримськотатарського народу, зокрема перешкоджає проведенню масових заходів, здійснює незаконний прокурорський контроль за діяльністю ЗМІ, застосовує жорсткі адміністративні заходи проти активістів, брутально втручається у релігійне життя тощо.

Народний депутат звернув особливу увагу на відсутність свободи ЗМІ на півострові, а також дав вкрай негативну характеристику російським медіа, які, зображуючи події в Україні, вдаються до відвертої брехні та перекручування фактів.

М.Джемілєв висловив стурбованість щодо можливого вимушеного від’їзду частини кримськотатарського народу за межі Криму через значне загострення ситуації із правами людини.

У заході взяли участь члени української делегації І.Попеску, С.Соболєв, В.Ар’єв, А.Шевченко та О.Шевченко.

В Асамблеї відбулися дебати на тему "Розуміти Україну", в яких, серед інших, взяли участь члени української парламентської делегації І.Попеску, С.Соболєв, О.Кондратюк та А.Шевченко. Під час дебатів виступили запрошені експерти Д.Бове та А.Вілсон. Учасники заходу обмінялися думками щодо широкого кола аспектів українського державотворення, зокрема, історичного, культурного, релігійного та мовного, а також сучасних політичних процесів в Україні та її майбутнього.

Відбулася церемонія вручення Європейських дипломів, на яку були запрошені Голова української делегації І.Попеску та Постійний представник України при Раді Європи М.Точицький. Європейські дипломи, серед інших, отримали Броварський міський голова І.Соложко та Трускавецький міський голова Р.Козир.

Висновки та пропозиції

 1. Робота членів української делегації під час сесії Асамблеї була активною та результативною.

 2. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації та Міністерству закордонних справ України за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.

3. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання та врахування у роботі до комітетів Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.