ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Четвертої частини сесії ПАРЄ 2014 року

м. Страсбург, 29 вересня – 3 жовтня 2014 року

Загальна інформація

В роботі Четвертої частини сесії ПАРЄ 2014 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи: І.Попеску (керівник делегації), С.Соболєв (заступник керівника делегації), В.Ар’єв, В.Вечерко, М.Джемілєв, Ю.Льовочкіна, В.Пилипенко, П.Симоненко та О.Шевченко. Роботу делегації забезпечував секретаріат делегації у такому складі: керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступники завідувачів відділів цього ж Управління Б.Криловецький та О.Фурман, головний консультант секретаріату Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Я.Юдін.

Порядок денний сесії, серед іншого, передбачав обговорення такої проблематики: "Протидія проявам неонацизму", "Перебіг моніторингової процедури Асамблеї (жовтень 2013 р. – вересень 2014 р.)", "Загрози проти людяності від терористичної групи, відомої як "ІД": насильство щодо християн та інших релігійних або етнічних громад", "Криза в Україні" тощо.

Під час засідання Бюро був затверджений такий склад передвиборчої місії Спеціального комітету зі спостереження за парламентськими виборами в Україні: К.Чоп (керівник місії), А. Діаз Тейхера, Т.Бокучава, К.Гардарссон, А.Хунко, М. де Пурбе-Лундін та М.Репс. 6-9 жовтня ц. р. делегація відвідає Київ з візитом, у ході якого заплановані зустрічі з найвищим керівництвом країни, зокрема з Головою Верховної Ради України та лідерами основних політичних сил, які братимуть участь у виборах.

В Асамблеї була розповсюджена письмова декларація "Діалог з метою сталого і мирного вирішення", підписана майже сорока парламентаріями. У документі, зокрема, засуджується порушення територіальної цілісності та суверенітету України зі сторони Російської Федерації і міститься заклик до Президента Асамблеї, Голови Комітету міністрів Ради Європи, Генерального секретаря РЄ організувати зустріч високого рівня за участі міністрів закордонних справ України та РФ з метою деескалації напруженості та початку діалогу.

Також була оприлюднена пропозиція щодо резолюції "Необхідність запобігання та боротьби з сепаратизмом", підтримана майже тридцятьма членами ПАРЄ, зокрема народними депутатами України С.Соболєвим та В.Ар’євим. Документ наголошує на тому, що право націй на самовизначення не можна плутати з провокаціями певних груп етнічних меншин, спрямованих на підрив територіальної цілісності країни, і пропонує Асамблеї рекомендувати зміни до національного законодавства стосовно судового переслідування й заборони організацій та політичних партій, які сприяють сепаратизму.

Премію з прав людини імені Вацлава Гавела отримав азербайджанський правозахисник Анар Маммадлі за розвиток демократичних інститутів та боротьбу за громадянські та політичні права.

Перебіг пленарних засідань Асамблеї,

засідань комітетів

Пленарне засідання розпочалося із виступу Президента ПАРЄ А.Брассер, яка серед існуючих загроз правам людини в Європі назвала кризу в Україні, наголосивши на тому, що для врегулювання цієї ситуації Раді Європі необхідно докласти зусиль із відновлення тривалого миру шляхом налагодження діалогу та співробітництва.

В рамках обговорення Звіту про діяльність Бюро та Постійного комітету у міжсесійний період від імені Групи європейських демократів британський парламентарій К.Чоп звернув увагу на відсутність прогресу у відносинах з російською делегацію і у цьому контексті назвав неприпустимими заяву керівника делегації РФ О.Пушкова про невизнання суверенітету України та заперечення Голови Держдуми Росії С.Наришкіна присутності російських військових формувань на території нашої держави.

Представляючи позицію Об'єднаних європейських лівих, член української делегації П.Симоненко наголосив на необхідності вирішення будь-якого конфлікту виключно шляхом діалогу та політичної взаємодії, а не силою зброї. Назвавши ситуацію в Україні громадянською війною, П.Симоненко звернув увагу на причини протистояння: позбавлення українського народу можливості взяти участь у референдумі щодо геополітичного розвитку країни та порушення основних положень Меморандуму, підписаного у лютому ц. р. Президентом В.Януковичем, лідерами опозиції та іноземними представниками.

На ранковому засіданні 30 вересня 2014 р. депутати заслухали доповідь "Протидія проявам неонацизму та правому екстремізму", підготовлену членом Комітету з політичних питань та демократії М. де Пурбе-Лундін (Швеція, ЄНП).

Висновок Комітету з питань рівності та недискримінації представляла О.Казакова (Росія, незалежна), яка, зокрема, зазначила, що на сході України знайдені масові поховання людей і наголосила на необхідності встановлення винних. Також вона пригадала знищення під час Другої світової війни мирного населення в селі Гута Пеняцька та в Бабиному Яру, пов’язавши ці злочини з дивізією СС Галичина, яку, за її словами, Нюрнберзький трибунал звинуватив у воєнних злочинах.

Депутат Т.Бокучава (Грузія, ЄНП) закликала Асамблею до більш рішучих дій проти терористів на сході України, яких усіляко підтримує РФ. Молдовський парламентарій А.Гуцу (АЛДЄ), підтримавши доповідь загалом, повідомила, що в Молдові націоналістичні російські групи організовували антиукраїнські виступи перед будинком Посольства України в Молдові під час апогею агресії РФ проти України.

В обговоренні доповіді взяли участь члени делегації України.

Заступник керівника делегації С.Соболєв, відмітивши важливість і своєчасність доповіді, звернув увагу колег на зростання неонацистського руху в Росії, де з початку поточного року під час так званих "російських маршів", організованих владою країни, широко використовувались неонацистські символи і лозунги, що принижували неросіян, зокрема українців та жителів Кавказу. В результаті проведення цих маршів 45 осіб було вбито і більше 200 поранено. За підтримки влади РФ ці неонацистські заходи були штучно спровоковані на територію східної і південної України. Також С.Соболєв запропонував внести до тексту Рекомендації перелік усіх військових підрозділів Ваффен СС, включаючи ті, що були сформовані з росіян, і перш за все – армію генерала Власова.

Народний депутат О.Шевченко, який був записаний до списку ораторів, не встиг виголосити свою промову і текст виступу було передано до секретаріату Асамблеї для внесення у стенограму.

За результатами обговорення доповіді Асамблея прийняла відповідні Резолюцію і Рекомендацію.

У першому документі Парламентська асамблея, зокрема, засуджує збільшення випадків проявів неонацизму і зростання кількості неонацистських партій та рухів у Європі та закликає у боротьбі з неонацизмом зосередитися на запобіганні його поширенню через навчання і підвищення обізнаності суспільства.

Асамблея підтримує ініціативу молодих активістів про щорічне відзначення 22 липня Європейського дня жертв злочинів на ґрунті ненависті (22.07.2011 р. в Осло та на острові Утойя неонацисти розстріляли велику кількість мирних громадян).

Своєю Рекомендацією Асамблея звертається до Комітету міністрів розглянути можливість координації зусиль країн-членів у протидії екстремізму та підтримати держави-члени у їхній боротьбі проти правого екстремізму.

Парламентаріями була розглянута доповідь "Права жінок та перспективи Євро-середземноморського співробітництва", представлену від Комітету з питань рівності та недискримінації бельгійським депутатом Ф.Саїді (СОЦ).

За результатами обговорення доповіді Асамблея прийняла відповідні Резолюцію і Рекомендацію.

У Резолюції Асамблея зазначає, що навіть через три роки після "арабської весни" питання статусу жінок на південному березі Середземного моря залишається неоднозначним, закликає країни регіону застосовувати принцип рівності чоловіків і жінок, боротися з насильством щодо жінок за допомогою правової бази, ліквідувати усі бар’єри, які перешкоджають ефективному доступу жінкам до правосуддя, гарантувати рівний доступ до освіти на всіх рівнях без дискримінації, активізувати співпрацю з Радою Європи тощо.

У другому документі Асамблея, зокрема, відзначає важливість роботи Венеціанської комісії у реформуванні законодавства регіону та закликає Комітет міністрів просувати Конвенцію РЄ про попередження і припинення насильства щодо жінок та насильства в сім’ї.

В рамках спільних дебатів Парламентська асамблея заслухала виступи депутатів П.Корсіні (Італія, СОЦ) з питання "Належне управління та покращення якості освіти" та П.Ваха (Польща, ЄНП) з питання "Підвищення статусу професійно-технічної освіти і навчання".

За результатами обговорення першої доповіді Асамблея прийняла відповідні Резолюцію та Рекомендацію. У Резолюції, зокрема, зазначається, що якість освіти має вирішальне значення у визначенні потенціалу суспільства, здатності прогресувати і вдосконалювати систему європейської освіти – основного інструменту для ефективної боротьби з найважливішими соціальними проблемами сьогодення.

Асамблея рекомендує державам-членам ввести в дію узгоджену політику освіти, сприяти забезпеченню гендерної рівності, прагнути зробити професію вчителя більш привабливою, підвищити рівень підзвітності та прозорості у боротьбі з корупцією в сфері управління освітою тощо.

У Рекомендації Асамблея звертається до Комітету міністрів доручити Керівному комітету з освітньої політики та практики проаналізувати актуальність і результативність існуючих національних і міжнародних інструментів з оцінки якості з метою поглиблення співпраці та взаємодії між державами-членами.

У Резолюції з питання "Підвищення статусу професійно-технічної освіти і навчання" Асамблея зазначає, що професійно-технічна освіта і навчання (ПТОН) може зіграти важливу роль у вирішенні проблеми нестачі технічних навичок, а також у підвищенні зайнятості, і особливо доступною зайнятістю молоді. Асамблея, зокрема, рекомендує державам-членам ратифікувати Європейську соціальну хартію, створити національні, місцеві та політичні стратегії ПТОН відповідно до національних умов, забезпечувати рівний доступ до освіти, надавати фінансові стимули, гранти та стипендії для студентів ПТОН, сприяти взаємному визнанню ПТОН в Європі тощо.

У засіданні Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб взяв участь член української делегації О.Шевченко. Під час обговорення питання "Ситуації з біженцями та тимчасово переміщеними особами в Україні" депутат наголосив, що поява біженців та тимчасово переміщених осіб викликана тим, що Росія окупувала Крим та підтримує терористів на Донбасі, поінформував колег, що в АР Крим окупаційна влада закрила усі українські школи та намагається закрити й усі кримськотатарські учбові заклади.

Комітет надав мандат депутату Дж. Шерідану (Сполучене Королівство, СОЦ) на поїздку в Україну для підготовки доповіді з зазначеного питання, яку він планує запропонувати на розгляд Комітету вже в січні наступного року під час проведення Першої частини сесії ПАРЄ 2015 року.

Асамблея провели обговорення на тему "Діяльність Організації з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2013-2014 рр."

В рамках дебатів, виступив Генеральний секретар ОЕСР А.Гурріа, який окреслив основні виклики, які постали перед членами Організації: високий рівень безробіття (особливо серед молоді), поширення нерівності як основне джерело соціальної кризи та зменшення довіри до держаних інститутів.

Генсек поінформував про заходи, яки вживає ОЄСР, із подолання згаданих проблем, зокрема, реалізацію проектів, спрямованих на збільшення робочих місць, стимулювання торгівлі, перехід до низько-вуглецевої економіки та модернізацію податкової політики.

Парламентарії обговорили доповідь "Функціонування демократичних інститутів в Грузії", підготовлену співдоповідачами Моніторингового комітету М.А.Йєнсеном (Данія, АЛДЄ) та Б.Чілевічем (Латвія, СОЦ).

В ході дебатів парламентарії, визнаючи значні досягнення Грузії щодо розвитку демократичних інститутів та економічних перетворень, звертали увагу на те, що нинішня влада застосовує проти політичних опонентів інструменти селективного кримінального переслідування та правосуддя.

Член української делегації В.Ар’єв, зокрема, провів паралелі між переслідуванням колишньої владою опозиціонерів в Україні та нинішніми утисками екс-президента Грузії і його прибічників, назвав неприйнятним такі методи боротьби та згортання демократичних інститутів.

В прийнятій за підсумками обговорення Резолюції Асамблея позитивно оцінює мирну та демократичну передачу влади під час парламентських (2012 р.) та президентських виборів (2013 р.), а також зміцнення інституту парламенту в політичній системі країни.

Разом з цим, в документі висловлюється занепокоєння у зв’язку з повідомленнями про політично вмотивовані, вибіркові та реваншистські переслідування та арешти колишніх посадовців і міститься заклик до грузинської влади, щоб розслідування злочинів та судове переслідування колишніх представників влади проводилось неупереджено, транспарентно та у повній відповідності до принципів, закладених в Європейській конвенції з прав людини.

Також, Асамблея вітає курс нової влади Грузії на реформи, зокрема зміни до Конституції, для подальшого зміцнення демократичних інститутів та забезпечення незалежності судової системи, і вказує на важливість подолання антагонізму, поляризації та реваншизму, які присутні у політичному середовищі, з метою демократичної консолідації держави.

Парламентська асамблея розглянула питання "Криза в Україні" за процедурою поточних дебатів, яка не передбачає прийняття жодного документу.

Відкрив обговорення Голова Моніторингового комітету Ш.Шеннах (Австрія, СОЦ), який насамперед закликав забезпечити захист територіальної цілісності та суверенітету України і звинуватив Росію в агресивному втручанні у внутрішні справи нашої держави. Також він назвав внутрішні українські фактори, які сприяли російському військовому вторгненню: поширення корупції, неналежне функціонування державних інститутів та привалювання у державній політиці інтересів олігархів. На думку депутата, головними завданнями у розв’язанні кризи є довготривале припинення вогню, вивід російських військових формувань за межі України, підтримка діалогу центральної влади з регіонами, меншинами та політичними опонентами, а також налагодження взаємодії з Росією. Крім того, він наголосив на необхідності розслідування військових злочинів з обох сторін, контролю за українсько-російським кордоном, забезпечення доступу спостерігачів від РЄ та ОБСЄ в зону конфлікту та поінформував, що як Голова Моніторингового комітету передав Венеціанській комісії для відповідної експертизи текст Закону України "Про очищення влади".

Позиції політичних груп Асамблеї були озвучені відповідними представниками.

Від імені Групи європейських демократів член української делегації Ю.Льовочкіна в контексті серйозних проблем, з якими стикається Україна, акцентувала увагу на тому, що Президент та Уряд України не мають чіткої стратегії із повернення тимчасово окупованої території та механізму захисту українських громадян в АР Крим. Вона назвала вибори до Верховної Ради фактором дестабілізації ситуації, оскільки новообраний законодавчий орган реально не представлятиме частину регіонів України, і, отже, його статус як легітимного органу буде сумнівним, а також висловила занепокоєння у зв’язку з відсутністю реакції влади на перешкоджання опозиційним кандидатам брати участь у виборчих перегонах.

Від імені Альянсу лібералів і демократів "За Європу" М.Репс (Естонія) зазначила, що для України важливим у процесі подолання багаторівневої криза є сприяння Асамблеї у відновленні миру та довіри до влади, реформуванні прокуратури та судової системи, проведенні інших необхідних перетворень. За її словами, метою передвиборчої місії Асамблеї, яка наступного тижня відвідає Київ, має стати пошук шляхів із створення умов для усіх українських громадян взяти участь у наступних парламентських виборах.

Представник Об'єднаних європейських лівих німецький парламентарій А.Хунко закликав невідкладно провести розслідування стосовно масового поховання загиблих людей в зоні проведення АТО, на що нещодавно посилалися представники ОБСЄ, розстрілу демонстрантів на Майдані у лютому ц. р. та трагедії в Одесі у травні ц. р., катастрофи з малайзійським Боїнгом. Він підкреслив, що не можна звинувачувати у всіх бідах України виключно Росію, і у цьому контексті звернув увагу на значну кількість внутрішніх проблем нашої країни.

Від імені Групи Європейської народної партії Х.Франкен (Нідерланди) дав високу оцінку діяльності ОБСЄ з відновлення миру в Україні і закликав всі сторони надати доступ до місце катастрофи малайзійського літака для завершення судмедекспертизи та визначення винних у цьому злочині.

Представник Групи соціалістів британський депутат лорд Андерсон застеріг від можливості появи ще одного замороженого конфлікту в Європі та насування гуманітарної катастрофи в нашій країні, вказав на необхідність допомоги Асамблеї у захисті прав людини, звернувся до української влади із закликом поважати права російськомовних громадян та до НАТО проводити більш розсудливу політику щодо членства України з урахуванням ризиків розширення Альянсу на Схід для Російської Федерації.

Комісар РЄ з прав людини Н.Муйжнієкс висловив занепокоєння у зв’язку із сигналами стосовно порушень прав людини зі сторони українських добровольчих батальйонів, зростаючою кількістю біженців, ситуацією з кримськими татарами та українцями, які проживають в АР Крим, та наголосив на важливості підзвітності української влади в сфері захисту прав людини.

Голова української делегації І.Попеску, з жалем констатуючи, що ситуація в Україні останнім часом погіршується, наголосив на потребі негайного відновлення миру, оскільки наша держава перебуває на межі гуманітарної катастрофи у зв’язку із великою кількістю біженців, соціальними проблемами, знищенням у східних областях багатьох об’єктів інфраструктури, народного господарства й житла, що в умовах наближення зими видається катастрофічним. Він назвав майбутні парламентські вибори одним із можливих кроків до діалогу, хоча й висловив сумнів щодо можливості організації та проведення волевиявлення в Криму та частині округів в Донецькій та Луганській областях і застеріг, що подальша ескалація ситуація може негативно позначитись на всьому європейському континенті. Крім того, народний депутат повідомив про рішення не брати участь у парламентських виборах, у зв’язку з чим Президент Асамблеї А.Брассер від імені ПАРЄ висловила І.Попеску подяку за плідну роботу.

Заступник керівника української делегації С.Соболєв наголосив на тому, що вирішення внутрішніх питань є суверенним правом українського народу і втручання в них іноземної держави є неприпустимим. Він повідомив про тисячі українців, вбитих російськими військовими, і зазначив, що незважаючи на мінські домовленості обстріли позицій українських воїнів та житла мирних громадян не припиняються, а російській військовий контингент ще й досі перебуває на території України. На думку С.Соболєва, якщо зараз агресію Росії не припинити, то вона може знайти шлях до Європи.

Член української делегації О.Шевченко причиною військової агресії РФ назвав страх Москви, що демократичні перетворення в Україні можуть перекинутись на Росію, де панує диктаторський режим В.Путіна, а також намагання втягнути нашу державу в орбіту так званого "Руского міра". З цією метою в АР Крим та в тих районах, які контролюють сепаратисти та російські військові, відбувається русифікація та поширюється українофобія. Також О.Шевченко застеріг від небезпечної можливості об'єднання російських шовіністів та європейських правих неонацистів.

Народний депутат України В.Ар’єв констатував, що Асамблея не зробила належних висновків після війни між Грузією та Росією, і, як наслідок, Росія окупувала Крим та намагається загарбати східні регіони України, і поставив під сумнів ефективність діалогу з РФ, нагадавши у цьому зв'язку про постійне порушення перемир'я зі сторони Росії, продовження стягування нею нових військових частин та тактичних ракетних комплексів до українських кордонів. Він закликав колег до усестороннього співробітництва, зокрема у військовій сфері, для забезпечення безпеки й миру в Європі.

Член української делегації В.Вечерко назвав основну передумову запобігання гуманітарній катастрофі та подальшому збільшенню біженців на сході країни – відновлення мир й стабільності, що можливо виключно як результат тристороннього діалогу України з Росією та Європою.

Народний депутат України П.Симоненко назвав ситуацію у східних областях братовбивчою війною, спричиненою безвідповідальністю деяких політиків, які, зокрема, стали на заваді проведення референдуму, ініційованого КПУ, і закликав до діалогу для врегулювання кризи.

Член Постійної делегації М.Джемілєв висловив глибоку стурбованість у зв’язку із становищем кримських татар, які не визнають анексію Криму Росією. Він поінформував про репресії зі сторони самопроголошеної кримської влади проти його співвітчизників, зокрема зникнення активістів, арешт приміщень, які належать кримськотатарському народу, обшуки у приватних помешканнях, вилучення літератури тощо.

На зібранні Комітету з політичних питань та демократії чеський парламентарій Крістіна Зелєнкова (АЛДЄ) була призначена доповідачем з питання "Політичні наслідки кризи в Україні".

Асамблея провела за терміновою процедурою дебати на тему "Загрози проти людяності від терористичної групи, відомої як "ІД": насильство щодо християн та інших релігійних або етнічних громад". Доповідь з цього питання від Комітету з політичних питань та демократії була представлена депутатом Т.Бакоянніс (Греція, ЄНП). За результатами обговорення Асамблея прийняла відповідні Резолюцію та Рекомендацію.

В Резолюції Асамблея, зокрема, висловлює глибоке занепокоєння у зв’язку із загрозами, які несе терористична група "ІД" (Ісламська держава), звертає увагу на становище християнських та інших релігійних і етнічних громад на Близькому Сході, рішуче засуджує усі акти насильства, визнає, що нинішні гуманітарні місії є вкрай недостатніми, закликає держави-члени Ради Європи надати підтримку Іраку у справі створення гідної альтернативи впливу "ІД". Асамблея закликає міжнародне співтовариство виступити з глобально організованою і добре фінансованою програмою реконструкції для постраждалих районів і підтримати народи Іраку і Сирії у відстоюванні їхніх основних прав.

У Рекомендація Асамблея звертається до Комітету міністрів, зокрема передбачити можливі шляхи для моніторингу ситуації урядових і громадських обмежень на свободу віросповідання та суміжних прав в державах-членах Ради Європи та в державах європейського сусідства, і періодично інформувати ПАРЄ щодо цього.

Парламентарії заслухали доповідь "Діяльність Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) у 2013-2014 рр.", представлену членом Комітету з політичних питань та демократії Ш.Гіллан (Сполучене Королівство, ЄД).

Під час дебатів депутат К.Сасі (Фінляндія, ЄНП) закликав ЄБРР активно фінансувати малий і середній бізнес в Україні, оскільки саме цей сектор економіки є опорою демократичного розвитку країни. Також він наголосив на важливості відновлення співпраці з РФ після закінчення її війни проти України.

За результатами обговорення Асамблея прийняла відповідну Резолюцію, у якій, зокрема, зазначається, що політична невизначеність та геополітична напруженість між Україною та Росією негативно вплинули на прогнозні оцінки темпів економічного зростання обох країн у 2014-2015 рр., а також може вплинути й на сусідні країни.

Доповідь "Перебіг моніторингової процедури Асамблеї (жовтень 2013 р. - вересень 2014 р.)" була представлена Головою Моніторингового комітету Ш.Шеннахом (Австрія, СОЦ).

В обговоренні документу взяв участь член української делегації В.Ар’єв, який закликав до посилення санкцій Асамблеї проти РФ, зокрема розгляд питання про позбавлення членства.

За результатами обговорення була прийнята відповідна Резолюція (додається), у якій Асамблея, серед іншого, висловлює вдячність Моніторинговому комітету за його роботою у зв’язку з подіями в Україні. Позитивними змінами Асамблея вважає проведення президентських виборів в нашій державі, які були по-справжньому демократичними і відповідали міжнародним стандартам. У той же час Асамблея висловлює занепокоєння стосовно незаконною анексією Криму з боку РФ, прихованою підтримкою, яку вона надає збройним повстанцям в східній Україні, ескалацією насильства і жорстким підходом колишньої влади України у зв’язку з протестами Євромайдану. Асамблея закликає парламент і владу РФ скасувати незаконну анексію Криму, припинити будь-яку військову підтримку повстанцям в східній Україні, а парламент і владу України – ухвалити без подальшого зволікання всеосяжну конституційну реформу і реформу виборчого законодавства.

Останнім питанням порядку денного стало обговорення доповіді "Дотримання обов’язків і зобов’язань Албанією", представлену співдоповідачами Моніторингового комітету Дж. Евансом (Сполучене Королівство, ЄД) та Г.Петренком (Молдова, ОЄЛ).

За результатами обговорення згаданого питання Асамблея підтримала Резолюцію, у якій, зокрема, вітається різноманітне і плюралістичне медіа-середовище Албанії, надання владою пріоритету адміністративно-територіальним реформам та зміцненню місцевого самоврядування, налагоджене тісне співробітництво з Венеціанською комісією, прийняття змін до Кримінально-процесуального кодексу та антикорупційного законодавства, зміцнення механізмів захисту прав людини тощо. Водночас Асамблея висловила стурбованість у зв’язку з незабезпеченням незалежності і неупередженості судової системи та розповсюдженням в ній корупції.

Асамблея розглянула питання "Альтернативи утриманню дітей під вартою в процесі імміграції" (доповідач Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб Т.Бокучава, Грузія, ЄНП).

За підсумками дебатів біли прийняті відповідні Резолюція і Рекомендація. У першому документі, зокрема, зазначається, що діти за жодних обставин не повинні утримуватися під вартою з імміграційними цілями, оскільки це порушує їхні права та позбавляє доступу до освіти та належного медичного забезпечення.

У Рекомендації Асамблея висловлює думку, що для припинення такої негуманної практики, Рада Європи повинна відігравати важливу роль у просуванні альтернатив утриманню під вартою і для цього Асамблея звертається до Комітету міністрів вжити відповідних заходів.

Парламентарії провели дебати на тему "Оптимізація функціонування служб профілактики та лікування раку молочної залози в Європі" (доповідач Комітету з соціальних питань, охорони здоров'я та сталого розвитку С.Кіріакідес, Кіпр, ЄНП).

В результаті обговорення була прийнята відповідна Резолюція, у якій, серед іншого, зазначається, що забезпечення гарантованої якості профілактики та лікування раку молочної залози в середньостроковому і довгостроковому плані дозволяє домогтися зниження смертності, економії коштів для систем охорони здоров'я, а також підвищення якості життя пацієнтів.

Виступи запрошених осіб

Перед депутатами виступив Міністр закордонних справ Азербайджану, Голова Комітету міністрів Е.Мамед’яров, який, зокрема, відзначив, що ситуація в Україні "залишається в центрі поточного занепокоєння всіх органів Ради Європи" і наголосив, що держави-члени повинні вирішувати будь-які конфліктні питання мирним шляхом за умов повної поваги до територіальної цілісності один одного.

Зустрічі, протокольні заходи

Відбулася зустріч Голови української делегації І.Попеску з Президентом Асамблеї А.Брассер за її ініціативою. Під час бесіди І.Попеску поінформував співрозмовницю про загальну політичну атмосферу в нашій державі, перебіг бойових дій в зоні АТО, ситуацію із біженцями та внутрішньо переміщеними особами, підготовку до майбутніх виборів народних депутатів України, а також закликав до всебічної підтримки Парламентською асамблеєю зусиль української влади з відновлення миру та стабільності.

У свою чергу, Президент ПАРЄ пообіцяла надати необхідного сприяння за допомогою усіх наявних інструментів Організації та повідомила про скорі зустрічі з керівництвом ЄБРР та ЄС стосовно надання Україні відповідної фінансової допомоги.

Член української делегації П.Симоненко зустрівся з Генеральним секретарем РЄ Т.Ягландом. Сторони обмінялися думками щодо поточної політичної ситуації в Україні, перебігу виборчої кампанії, заходів із відновлення миру. П.Симоненко, серед іншого, висловив занепокоєння у зв’язку з відсутністю рівних можливостей для кандидатів у народні депутати України та ескалацією насилля у східних регіонах нашої країни.

Висновки та пропозиції

1. Робота членів української делегації під час сесії Асамблеї була активною та результативною.

2. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації та Міністерству закордонних справ України за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.

3. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання та врахування у роботі до комітетів Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Міністерства закордонних справ України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.