ЗВІТ

про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у роботі Тринадцятої осінньої сесії Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі

(2 – 6 жовтня 2014 р,. м. Женева, Швейцарська Конфедерація)

2 – 6 жовтня 2014 року у м. Женева (Швейцарська Конфедерація) відбулася щорічна Осіння сесія Парламентської асамблеї ОБСЄ. Головна тема сесії - «Нові виклики безпеки:роль парламентів». Верховну Раду України на сесії представляли члени Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї ОБСЄ Олег Зарубінський, Оксана Калетник та Олександр Стоян.

В ході сесії, яка проходила в формі парламентської конференції відбулися три пленарні сесії, присвячені наступним питанням: нові виклики безпеки - роль парламентів: у військово-політичному вимірі; у економіко-довкільному вимірі та у людському вимірі. У військово-політичному вимірі відбулася спеціальна сесія щодо питання кризи в Україні.

Під час урочистого відкриття сесії з промовою виступив Президент ПА ОБСЄ Ілкка Канерва.

Ілкка Канерва (Фінляндія) відкрив засідання в якому взяло участь більш ніж 200 парламентаріїв з 50 країн-членів, які зареєструвалися для участі у парламентській конференції. У своєму виступі Президент ПА ОБСЄ Ілкка Канерва зосередив увагу учасників парламентської конференції на актуальності теми «Нові виклики безпеці: роль парламентів», зокрема відзначив, що в якості сполучної ланки між урядовою стороною та людьми в регіоні ОБСЄ, Парламентська Асамблея ОБСЄ має унікальну позицію – сприяє суспільній дискусії і залучається підтримкою для зміцнення організації напередодні 40-річчя Гельсінського Заключного акту.

«Парламентська Асамблея є демократичною основою ОБСЄ, внаслідок чого ми бачимо легітимність Організації та значення ОБСЄ, коли повертаємося до столиць національних парламентів», сказав він.

«Роль нашої Асамблеї, а також парламентаріїв, ніколи не була зрозуміліша ніж сьогодні, саме – це спосіб зміцнення довіри серед тих кого ми представляємо.

Парламентська конференція розпочалася з засідання Середземноморського форуму Асамблеї, до порядку денного якого входили спеціальні дебати щодо зіткнення з поточними викликами безпеки у Середземноморському регіоні: Модель ОБСЄ.

В ході засідання Середземноморського форуму виступив Віце-президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ Ален Нері, який наголосив на необхідності врегулювання ситуації щодо кризи в Іраку, Лівії та Сирії, ізраїльсько-палестинського конфлікту і незаконної міграції. У Середземноморському форумі взяли участь партнери по співробітництву члени парламенту Алжиру та Марокко.

У перший день відкриття сесії відбулася спеціальна дискусія щодо питання кризи в Україні. У дискусії взяли участь представники багатьох країн-членів Парламентської Асамблеї ОБСЄ з Канади, Казахстану, Німеччини, Грузії, Російської Федерації та багато інших країн-членів Парламентської Асамблеї ОБСЄ.

Основний доповідач Саймон Лан, представник Міжнародної консультативної ради Женевського центру демократичного контролю над збройними силами, закликав парламентаріїв розглянути більш широкі наслідки до яких може призвести криза: «У пошуках структур спільної безпеки ми повинні вважати, що ми говоримо на одній мові і граємо за тими ж правилами. Якщо ні, ідеї загальних структур безпеки залишаться лише ідеями».

Верховний комісар ОБСЄ у справах національних меншин Астрід Торс, другий основний доповідач, підкреслила важливість нового українського парламенту, який представляє всіх громадян, а також необхідність захисту прав кримських татар і важливість збереження справжнього діалогу в Україні на мові законодавства.

Відкриваючи дискусію, Президент ПА ОБСЄ Ілкка Канерва (Фінляндія) підкреслив важливість того, що ми маємо досягти відкритого спілкування щодо кризи, закликаючи парламентаріїв прийняти конструктивний підхід і скористатися можливістю для діалогу в рамках Парламентської Асамблеї ОБСЄ.

Спікер Держдуми Сергій Наришкін зазначив, що Росія не бачить «ніякої альтернативи до політичного виходу з кризи в Україні» і засудив загибель мирних жителів в східній частині країни. Він також закликав провести розслідування ОБСЄ у зв'язку з твердженнями про порушення прав людини з боку України і закликав до діалогу з цих важливих питань.

На парламентській сесії ПА ОБСЄ за темою «Військово-політичний вимір – Дискусія з питання кризи в Україні» виступив народний депутат України, Голова Постійної делегації Верховної Ради України у ПА ОБСЄ Олег Зарубінський.

Народний депутат України акцентував увагу учасників парламентської конференції на питанні дотримання і не порушення принципів Гельсінського заключного акту. Зокрема наголосив на необхідності виконання резолюції Бакинської декларації «Очевидні, грубі і невиправні порушення гельсінських принципів Російською Федерацією» національними парламентами країн-членів ОБСЄ. Підкреслив необхідність виконання 4, 10, 11, 12 пунктів Резолюції:

Ø 4.Вважаючи, що починаючи з лютого 2014р. ,Російська Федерація в рамках своїх відносин з Україною порушила всі десять гельсінських принципів, причому деякі з них очевидним, грубим і до цих пір невиправленим чином, а також порушує свої прийняті по Будапештському меморандуму зобов'язання, так само як і інші міжнародні зобов'язання;

Ø 10.засуджує очевидні, грубі і невиправлені порушення гельсінських принципів Російською Федерацією щодо України, в тому числі особливо кричуще порушення суверенітету і територіальної цілісності цієї країни;

Ø 11.засуджує окупацію території України;

Ø 12. вважає такі дії, що включають військову агресію і різні форми примусу, спрямовані на утиск властивих суверенітету України прав в угоду власним інтересам Російської Федерації, неспровокованих і заснованих на абсолютно безпідставних припущеннях.

За словами Голови Постійної делегації в ПА ОБСЄ після трьох місяців з часу голосування за резолюцію вищезгадані пункти не виконуються.

«Переговори не можуть замінити неухильне виконання резолюції. Резолюція - це рішення, не заява, не декларація, яке має виконуватись усіма країнами-членами ОБСЄ»- зазначив Голова Постійної делегації Верховної Ради України в ПА ОБСЄ. Він також закликав до тристороннього моніторингу російсько-українського кордону представників обох країн плюс ОБСЄ, стверджуючи, що цей крок буде підтримувати прискорене вирішення конфлікту.

У дискусії взяв участь Голова делегації в ПА ОБСЄ Королівства Нідерландів Ганц Франкен. У своєму виступі він згадав про трагедію, яка сталася на території України наприкінці липня цього року з комерційним авіарейсом MH 17. Він сказав, що за його даними деякі жертви на сьогоднішній день ще й досі не пізнані. Є певні проблеми щодо пересування на території падіння авіалайнера та висловив сподівання, що усі речі жертв авіакатастрофи будуть повернуті родичам найближчим часом. Так як для його країни дуже важливо встановити стабільність і порядок найближчим часом.

В спеціальній дискусії також взяла участь Віце-президент Парламентської Асамблеї Вілія Алекнайте Абрамік’єне (Литовська Республіка). Вона зазначила, що Російська Федерація і надалі ставить під загрозу територіальну цілісність України. Вона запропонувала учасникам конференції застосувати правило консенсусу мінус один. На її думку необхідно скористатися цією можливістю і вирішити це питання до зустрічі Бюро ПА ОБСЄ у м. Базель (Швейцарська Конфедерація), що має відбутися на початку грудня цього року.

В ході дискусії щодо кризи в Україні виступили представники української делегації Оксана Калетник та Олександр Стоян.

Член Постійної делегації в ПА ОБСЄ Оксана Калетник зазначила, що платформа ОБСЄ завжди була дуже дієвою в питаннях забезпечення безпеки в Європі. «Тому колеги, я звертаюся до Вас: якщо говорити про допомогу Україні, то вона полягає в можливості на всіх рівнях в нашій країні донести досвід, який був накопичений в ваших країнах по запобіганню конфліктів, побудові реальної, а не маріонеткової демократії. Переконана, що тільки за умови глибокого діалогу та побудови парламентської культури в нашій країні, нам вдасться вибудувати загальнонаціональний діалог і повернути мир та спокій в Україні, уникнувши колосальної загрози війни в Європі», підкреслила О.Калетник.

Член Постійної делегації Верховної Ради України в ПА ОБСЄ О.Стоян висловив занепокоєння щодо ситуації на Сході України. Він зазначив, що на цій території випробовують нову зброю і нові танки та наголосив на тому, що якщо країни члени ОБСЄ ще й досі вважають нас братським народом, тоді необхідно, на думку члена української делегації створити делегацію зі 100 чоловік від парламенту України, 100 чоловік від парламенту Російської Федерації та запропонувати увійти до складу цієї делегації представникам національних парламентів країн-членів ПА ОБСЄ. Усім вищезгаданим складом поїхати на кордон України з Російською Федерацією та власноруч подивитись, що саме відбувається на Сході України.

Касим-Жомарт Токаєв, Голова Сенату Парламенту Республіки Казахстан поставив під сумнів ефективність санкцій у відповідь на кризу.

Жоао Соареш заступник голови португальської делегації в ПА ОБСЄ підкреслив необхідність розгляду умов для повернення тих, хто були вигнані зі Східної України в ході конфлікту.

Піа Kаума (Фінляндія), доповідач комітету ПА ОБСЄ з політичних питань і безпеки, вказала на інформаційні війни, розв'язані паралельно з кризою в Україні, підкресливши необхідність незалежної, безсторонньої журналістики.

Майк Макінтайр член делегації США в ПА ОБСЄ запитав: «Чому у нас є ОБСЄ, якщо певні країни не поважають суверенітету, цілісності та свободи інших країн ?»

4 жовтня відбулося засідання Постійного Комітету ПА ОБСЄ. В ході засідання Постійного Комітету, за участю членів Бюро ПА ОБСЄ та голів делегацій країн-членів ПА ОБСЄ, парламентарії мали змогу обговорити поточну діяльність Асамблеї, в тому числі, нещодавню місію спостереження за президентськими виборами в Україні та майбутню місію спостереження за позачерговими парламентськими виборами в Україні. Спеціальним координатором для цієї місії було призначено Кента Хадсена (Королівство Швеція) і керівника делегації ПА ОБСЄ від парламенту Німеччини Доріс Барнетт.

Генеральний секретар Парламентської Асамблеї ОБСЄ Спенсер Олівер поінформував парламентаріїв – членів Постійного Комітету про проведену роботу Міжнародного секретаріату у напрямку планування майбутньої діяльності ПА ОБСЄ і зазначив, що зовнішні незалежні професійні аудитори представили попередню позитивну оцінку поточного річного бюджету. Делегати Постійного Комітету також заслухали доповіді спеціальних представників Асамблеї і спеціальних комітетів присвячених питанням поточної діяльності Асамблеї.

Зокрема глави національних делегацій одноголосно схвалили запрошення від Спікера парламенту Грузії Давида Усупашвілі, щодо проведення 25-ї щорічної літньої сесії Парламентської Асамблеї ПА ОБСЄ в м. Батумі влітку 2016 року. Про це рішення повідомив Голова грузинської делегації в ПА ОБСЄ Віктор Долідзе. Рішення було позитивно схвалено Президентом Парламентської Асамблеї ОБСЄ Ілккою Канерва та Генеральним секретарем Парламентської Асамблеї ОБСЄ Спенсером Олівером.

Три сесії Парламентської конференції було зосереджено на різних аспектах забезпечення безпеки у військово-політичному вимірі, економіко - екологічному вимірі і людському виміру. Зміна клімату і зв'язку між навколишнім середовищем і технологіями були в центрі уваги другої сесії, на якій головувала Голова другого загального комітету з економічних питань, науки технології і навколишнього середовища Роза Акназарова (Киргизстан) наголошуючи на зв'язках між зміною клімату і безпеки та зокрема в низинних і гірських країнах.

Відкриваючи засідання економіко-довкільного виміру, Роза Акназарова, закликала делегатів довести заклик до дії вдома з їх національними парламентами до початку конференції ООН зі зміни клімату в Парижі в 2015 році: «Ми повинні переконатися, що обіцянки (щодо пом'якшення наслідків зміни клімату) - будуть вони зроблені сьогодні, завтра, чи наступного року – мають конкретний план дій, щоб уникнути повторення невдалих переговорів у Копенгагені (на Конференції зі зміни клімату ООН) п'ять років тому, "сказала вона.

Арташес Гегамян, керівник делегації Вірменії в ПА ОБСЄ, підкреслив ризик ", використовуючи ресурси довкілля в якості зброї", і закликав Асамблею визнати, що « всі в тому ж же великому човні», коли справа доходить до управління ресурсами і екологічного ризику-скорочення.

Нільса Сена (Португалія), заступник Голови Комітету ПА ОБСЄ з економічних питань, науки, технології та навколишнього середовища, зазначила, що «вплив ризиків і наслідків екологічних катастроф можна розуміти як ситуацію порушення прав людини, наприклад, коли громади змушені покинути свої будинки. «Екологічне зміщення, особливо між державами, є прогалина в міжнародному праві, які можуть отримати важливий внесок з боку ОБСЄ та всіх її країн-членів», додала Сена. Парламентарій з Португалії зазначила необхідність використання мобільних телефонів та соціальних медіа в документі щоб стежити за порушеннями прав людини, зазначивши, що країни повинні краще використовувати такі технології для відстеження екологічних ризиків та їх впливу.

Хеди Фрай (Канада), Спеціальний представник ПА ОБСЄ з гендерних питань, також підкреслила вплив зміни клімату та екологічної катастрофи в області прав людини і той факт, що жінки і діти особливо вразливі. Захист навколишнього середовища слід вважати ключовим компонентом загального хорошого управління

Останній день парламентської конференції був присвячений людському виміру, а саме правам людини і гуманітарним питанням. Відкриваючи засідання, Мехмет Шевки Kулкулоглу (Турецька Республіка), заступник Голови загального комітету ПА ОБСЄ з демократії, прав людини і гуманітарних питань зосередив увагу учасників на необхідності тривалого зв'язку між стандартами в галузі прав людини та загальної безпеки.

Севкі Кулкулоглу також висловив співчуття від імені ПА ОБСЄ Петеру Мауреру, президенту Міжнародного Комітету Червоного Хреста в зв'язку зі смертю працівника Швейцарського Червоного Хреста в Східній Україні напередодні осінньої сесії ПА ОБСЄ.

У третьому засіданні парламентської конференції взяв участь президент Міжнародного Комітету Червоного Хреста Петер Маурер. У своїй промові, він закликав парламентаріїв, допомогти посилити зв’язок міжнародних гуманітарних проблем з їх національним законодавством. "Коли політика не може запобігти або зупинити конфлікт, мінімально що нам потрібно від вас, щоб наші працівники мали необхідний простір, щоб допомогти тим, хто цього потребує", сказав він.

У своєму виступі, Джіанні Mагаззенні, начальник Південної Америки, Європи та Центральної Азії в складі Управління ООН Верховного комісара з прав людини, закликав парламентаріїв підтримати створення національних планів дій в області прав людини в своїх країнах.

Маргарет Вальстрем, Спеціальний представник Генерального секретаря ООН по зменшенню небезпеки лих, і Гай Родос, директор з операцій Організації Женевського міжнародного центру з гуманітарного розмінування, також звернувся до делегатів. В дискусії, парламентарії з усього регіону ОБСЄ розглянули питання, починаючи від прав людини в Україні, згадали про гуманітарну кризу в Сирії та вплив заморожених конфліктів на життя людей.

Оксана Калетник, член делегації України в ПА ОБСЄ, наголосила на необхідності забезпечення прав людини і свободи вираження політичних поглядів для всіх громадян у своїй країні в контексті майбутніх парламентських виборів.

Емін Oнен (Туреччина), Віце-президент ПА ОБСЄ, розповів про досвід своєї країни у зв'язку з прийомом біженців з Сирії і підкреслив, що це означає зміцнити ОБСЄ також означає більш позитивний вплив на оточуючі нас конфлікти.

Під час парламентської конференції та засідання Середземноморського форуму члени Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі взяли участь у 6 засіданнях парламентських конференцій, враховуючи засідання Постійного комітету.

Всі матеріали та документи сесії Парламентської асамблеї розміщені на веб-сторінці Постійної делегації за адресою: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/mpz2/organizations.perm_delegation?delegation=77 та на сайті Парламентської Асамблеї ОБСЄ: www.oscepa.org.

Голова Постійної делегації О. ЗАРУБІНСЬКИЙ

Секретар Постійної делегації І. ЄВМЕНЧИКОВА