Парламентська асамблея Ради Європи

Резолюція 2028 (2015)

Попередня версія

Гуманітарна ситуація: українські біженці і переміщені особи

1. Парламентська асамблея глибоко стурбована щодо триваючої нестабільної ситуації на деяких територіях Донецької та Луганської областей України та триваючим порушенням угоди з припинення вогню, підписаної 5 вересня у Мінську. Особливе занепокоєння викликає пряме втручання Російської Федерації у виникнення та погіршення ситуації у цих регіонах України. Ситуація з усіма людьми, які страждають в ході цього конфлікту, включаючи внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та біженців, як і тих людей, що живуть на територіях, контрольованих проросійськими незаконними військовими формуваннями, особливо турбує.

2. Численні повідомлення про серйозні порушення прав людини, ймовірно скоєних під час військових дій, про що свідчать велика кількість цивільних жертв, зникнення людей і масові поховання, вимагають об’єктивного розслідування, а винні мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Асамблея підкреслює важливість недопущення безкарності, як однієї з попередніх умов встановлення безпеки в регіоні.

3. Крім того, Асамблея, спираючись на доповідь Комісара Ради Європи з прав людини за підсумками його візиту до Криму у вересні 2014 року, висловлює жаль з приводу погіршення стану з правами людини в Криму, зокрема, через залякування населення, переслідування та дискримінацію етнічного українського та кримськотатарського населення.

4. В результаті анексії Криму Російською Федерацією та збройного конфлікту в українському Донбасі, понад 921 000 людей (станом на 23 січня 2015 р.) виявилися переміщеними в межах України та понад 524 000 звернулися за притулком або щодо отримання іншого юридичного статусу у Російській Федерації. Кілька тисяч людей звернулися за захистом в інших європейських країнах, в основному в Польщі та Білорусі. Більше двох мільйонів чоловік залишаються на територіях, контрольованих сепаратистськими силами, де панує нестабільність, серйозні порушеннями прав людини і неадекватні умови життя.

5. Після Мінських угод 5 та 19 вересня 2014 року та відносного покращення ситуації з безпекою, близько 50 000 осіб повернулися до територій, контрольованих українським урядом. Тим не менш, нестабільна ситуація з безпекою, зруйновані або пошкоджені об’єкти інфраструктури і будинки – як у державній так і у приватній власності - залишаються серйозною проблемою в цьому регіоні.

6. Асамблея відзначає дії Верховної Ради України щодо ухвалення 20 жовтня 2014 року закону "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" і пов’язаного з ним законодавства з питань оподаткування та гуманітарної допомоги, напрацьованому у співпраці з Європейською комісією за демократію через право (Венеціанська Комісія). Вона також висловлює своє захоплення щодо визначної щедрості та солідарності, виявленої населенням країни та громадянським суспільством, у відповідь на гуманітарну кризу.

7. Асамблея із задоволенням відзначає низку позитивних кроків, зроблених російськими органами влади у відповідь на збільшення потоку українських біженців після початку військових дій в південно-східній частині України, зокрема, прийняття рішень, що встановлюють спрощений порядок надання тимчасового притулку та дозволів на роботу для громадян України, що прибувають "за масових та термінових обставин".

8. Гуманітарна допомога від міжнародної спільноти є важливою у пом‘якшенні гуманітарної ситуації з ВПО, біженцями та особами, що залишаються в зонах конфлікту. Втім вона включає численні російські «гуманітарні конвої», які, на жаль, незаконно заїжджали до України без дозволу, без проходження прикордонного контролю та без координації з Міжнародним комітетом Червоного Хреста.

9. Асамблея висловлює вдячність Управлінню Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців (УВКБ) за його оперативний відгук і допомогу щодо невідкладних потреб внутрішньо переміщеного населення і закликає його продовжувати свої зусилля, особливо у світлі зростаючих потреб протягом зимових місяців.

10. Асамблея висловлює свою повну підтримку зусиллям Комісара з прав людини РЄ, спрямованих на забезпечення ефективного дотримання прав людини у Криму та на конфліктних територіях Донецької та Луганської областей України. Вона просить Комісара продовжувати моніторинг ситуації з правами людини по всій території України, включаючи Крим, використовуючи для цього всі наявні можливості.

11. Інша серйозна стурбованість – це зростаюча кількість людей, які вважаються зниклими без вісти з обох сторін військового конфлікту в Україні.

12. Асамблея підкреслює, що тільки стале політичне рішення, засноване на повазі до незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України та дотримання прав громадян України може призвести до поліпшення гуманітарної ситуації. Діалог є основною передумовою для мирного майбутнього України.

13. У зв’язку з цим Асамблея закликає всі сторони конфлікту:

13.1. повною мірою дотримуватися і виконувати положення щодо припинення вогню, передбачених Мінськими угодами від 5 та 19 вересня 2014 року, та утримуватися від застосування сили і насильства, особливо щодо цивільних осіб та цивільної інфраструктури;

13.2. беззастережно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права і прав людини, зокрема, викладених у Гаазькій конвенції 1907 року про закони і звичаї сухопутної війни, у Женевській конвенції 1949 року та додаткових протоколах до них, а також у Європейській конвенції з прав людини (ETS № 5);

13.3. звільнити і обміняти всіх військовополонених та осіб, затриманих у результаті конфлікту, та здійснити обмін останками всіх загиблих;

13.4. забезпечити негайний і безперешкодний доступ в будь-який час до усіх районів конфлікту для гуманітарних організацій та слідчих груп, включаючи місію спостереження Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ);

13.5. надати відповідним органам української влади і, за необхідності, міжнародним слідчим органам, всі наявні докази та інформацію, які дадуть можливість проведення розслідувань жахливих злодіянь і порушень прав людини, скоєних на території України;

13.6. гарантувати всім особам, переміщеним у ході нинішнього конфлікту, право на добровільне повернення, слідкуючи за тим, щоб їх повернення відбувалося в умовах безпеки та гідності; сприяти і полегшити процес відбудови;

13.7. у тісній співпраці з Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ) провести без зволікання всі необхідні заходи, покликані допомогти сім’ям осіб, зниклих без вісти, відшукати своїх близьких, а у разі потреби, ідентифікувати їхні останки;

13.8. вжити заходів для ефективного захисту майна, залишеного ВПО, з метою забезпечення реституції такого майна у майбутньому;

13.9. забезпечити безперешкодне постачання української та міжнародної гуманітарної допомоги людям на територіях, непідконтрольних уряду, та вжити всіх заходів, спрямованих на упередження блокування гуманітарної допомоги.

14. Крім того, Асамблея закликає відповідні органи української влади:

14.1. повністю дотримуватися міжнародних стандартів, визначених в Керівних принципах 1998 року щодо питань внутрішньо переміщених осіб;

14.2. продовжувати впроваджувати у дію Закон про права і свободи ВПО та забезпечити, щоб відповідне рамкове законодавство було повним, цілісним та прозорим, беручи до уваги точки зору відповідних міжнародних організацій та громадянського суспільства;

14.3. забезпечити, щоб ВПО систематично надавалася б інформація та консультації щодо їхніх прав, щоб дотримувалося їхнє право вільно вирішувати, чи хочуть вони повернутися додому та інтегруватися там, чи переселитися в іншу частину країни, а також вживати заходів, щоб допомогти їм у здійсненні їхнього вибору;

14.4. виключити випадки дискримінації ромів, які не мають документів, що засвідчують їхню особу, та - через це - стикаються з труднощами під час реєстрації як ВПО;

14.5. розробити та впровадити політику, структури і програми для тих ВПО, які зможуть безпечно повертатися в свої будинки, або знайти альтернативні довгострокові рішення для тих, кому може бути відмовлено у поверненні;

14.6 уникати вжиття/або відкликання заходів, що мають відношення до надання основних державних послуг на територіях, контрольованих сепаратистами, що можуть погіршити надзвичайно тяжку ситуацію для тих, хто там проживає;

14.7. забезпечити підзвітність і прозорість організацій, що отримують допомогу, щодо розподілу міжнародної допомоги та фінансування вимушеним переселенцям;

14.8 усунути непотрібні бюрократичні перешкоди у роботі міжнародних та неурядових організацій, гуманітарних дій з допомоги;

14.9. провести розслідування і там, де це є доцільним, притягати до відповідальності за всі випадки порушення прав людини та порушення норм гуманітарного права без зволікань, незалежно та неупереджено; в цьому плані тісно співпрацювати з міжнародними слідчими органами;

14.10 вживати відповідних заходів з підтримки гармонійних відносин між ВПО та приймаючими громадами, включаючи попередження можливої стигматизації та дискримінації по відношенню до ВПО і, в більш загальному плані, сприяти національній єдності та примиренню.

15. Асамблея закликає органи російської влади:

15.1. утримуватися від дестабілізації України та фінансування військової підтримки незаконним озброєним угрупуванням та використовувати їхній вплив на них, щоб вони повністю дотримувались та впроваджувати положення Мінських угод;

15.2. гарантувати безпеку і дотримання прав всіх людей, які живуть в де-факто незаконно контрольованому Російською Федерацією Криму та забезпечити повне дотримання всіх обов’язків держави-окупанта у відповідності до міжнародного гуманітарного права та забезпечити невідкладний та безперешкодний доступ міжнародних моніторингових місій з прав людини до Кримського півострова;

15.3. провести швидке, ефективне та адекватне розслідування всіх випадків порушень прав людини у Криму, включаючи випадки зникнення;

15.4 припинити диспропорційні і надмірні обшуки та перевірки, що проводяться озброєними та з обличчями, прихованими масками, співробітниками сил безпеки, у кримськотатарських релігійних установах, у ділових та приватних помешканнях;

15.5. продовжувати надавати захист українським біженцям, які про це просять, та надавати допомогу тим українським біженцям, які хочуть повернутися в Україну;

15.6. спростити процедуру подачі заяв про надання притулку і дозволити подання таких заяв у інших регіонах Російської Федерації, не прилеглих до України, зокрема, в Москві і в Санкт-Петербурзі;

15.7 дозволити українським біженцям оселятися також у Москві та Санкт-Петербурзі, наприклад, у тих випадках коли там вже оселилися близькі родичі;

15.8. утримуватися від введення квот щодо осіб, які шукають негайного притулку;

15.9. забезпечити, щоб тим, хто отримав притулок, систематично видавалися б документи, що засвідчують особу, що надало б їм доступ до отримання соціальних послуг;

15.10. забезпечити, щоб зусилля з захисту українських біженців не призводили до дискримінаційного переведення цих ресурсів від захисту шукачів притулку інших національностей;

15.11. негайно звільнити військових заручників, включаючи Надію Савченко, члена української парламентської делегації до ПАРЄ, та інших українських громадян, що незаконно утримуються у російських в‘язницях;

15.12. забезпечити, щоб всі ініціативи з гуманітарної допомоги Україні узгоджувалися з українським урядом та впроваджувалися б у відповідності до українського законодавства, міжнародного права та встановлених міжнародних практик.

16. Асамблея закликає міжнародне співтовариство:

16.1. продовжувати надавати матеріальну та організаційну допомогу українським ВПО та біженцям, зокрема, в зимові місяці та допомагати українським органам влади в розробці довгострокових програм допомоги, включаючи матеріальну, організаційну та медичну допомогу для тих ВПО, які матимуть можливість безпечно повернутися до їхніх домівок, а також для тих, хто не зможе повернутися;

16.2. забезпечити негайну і довгострокову підтримку в головних заходах з відбудови, проектах з відновлення водопостачання та інших базових послуг;

16.3. забезпечити підзвітність і прозорість організацій, що отримують допомогу, чи то вони будуть урядовими, такі, що належать до місцевих органів влади, чи міжнародні організації, неурядові або інші;

16.4. продовжувати уважно стежити за ситуацією у Криму, зокрема, стосовно кримських татарів, з тим щоб їм повністю гарантувалися всі права людини та фундаментальні свободи;

16.5. спростити процедуру подання заяв на надання статусу біженців для українських громадян.

17. Асамблея пропонує Банку розвитку Ради Європи вжити заходів з метою надання допомоги внутрішньо переміщеним особам в Україні та полегшення процесу відновлення постраждалих територій.