ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Другої частини сесії ПАРЄ 2015 року

(м. Страсбург, 20-24 квітня 2015 року)

Загальна інформація

У роботі Другої частини сесії ПАРЄ 2015 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи: В.Ар’єв (Голова делегації), Ю.Льовочкіка (перший заступник Голови делегації), Г.Логвинський (заступник Голови делегації), С.Соболєв (заступник Голови делегації), Б.Береза, С.Власенко, В.Вовк, В.Голуб, О.Гончаренко, М.Іонова, А.Лопушанський та О.Сотник. Роботу делегації забезпечував секретаріат делегації у такому складі: перший заступник керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступники завідувачів відділів того ж Управління Б.Криловецький та Ю.Мосолов, перекладачі-синхроністи С.Саєнко та О.Самбрус.

Порядок денний сесії, серед іншого, передбачав обговорення такої проблематики: масове спостереження; питання щодо бюджету і пріоритетів Ради Європи на дворічний термін 2016-2017 рр.; гуманітарні наслідки від дій терористичної групи "Ісламська держава"; політична та безпекова ситуація в Україні та її наслідки (поточні дебати); дискримінація транс-гендерних людей у Європі; соціальні служби в Європі: законодавство та практика вилучення дітей та їх сімей в державах-членах Ради Європи; дрони і цілеспрямовані вбивства: необхідність відстоювати права людини і міжнародне право; пост-моніторинговий діалог з Монако; рівність та недопущення дискримінації у доступі до правосуддя; проект Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи з попередження тероризму (термінові дебати); людські трагедії у Середземному морі: потреба у негайних діях (термінові дебати); реформування у футбольному управлінні тощо.

Перебіг пленарних засідань та засідань робочих органів Асамблеї

Відкриваючи роботу Другої частини сесії, Президент ПАРЄ А.Брассер виступила з промовою, у якій підкреслила, що крихке припинення вогню на сході України було шансом відійти від насильства та наблизитися до діалогу, і наразі усі сторони мають нести відповідальність та скористатися новою нагодою для побудови миру. Також вона в черговий раз закликала Раду Європу відігравати ключову роль у процесі створення середовища для стійкого миру в Україні, а російську владу – звільнити Н.Савченко.

Асамблея розглянула питання стосовно повноважень делегацій, змін у складі комітетів та обрала двох нових віце-президентів: Д.Вітсаса (Греція, Група Європейських об’єднаних лівих) та М.Босіча (Боснія та Герцеговина, незалежний).

У дебатах щодо звіту про діяльність Бюро та Постійного комітету Асамблеї у міжсесійний період від Групи Європейської народної партії взяв участь Голова Постійної делегації В.Ар’єв.

У своєму виступі він порушив питання загрози тероризму та агресії Росії проти України, привернувши увагу до ситуації на окупованій території АР Крим, зокрема численних порушень прав людини, переслідувань кримськотатарського народу, порушень свободи ЗМІ та права на освіту (закриття телеканалу АТР, українських шкіл та відділень університетів), порушень прав релігійних громад, зокрема УПЦ Київського Патріархату, а також порушень права власності. В.Ар’єв в чергове наголосив на ігноруванні Росією резолюцій ПАРЄ і незаконному утриманні в РФ кримського режисера О.Сенцова, М.Карпюка, члена Асамблеї Н.Савченко та інших ув’язнених.

Під час вільних дебатів політичними групами порушувались такі питання: парламентська кампанія в Ізраїлі та ситуації в регіоні (СОЦ), політичні процеси та порушення прав людини, а також порушення прав опозиції в державах-членах, зокрема вбивство О. Бузини в Україні (АЛДЄ), нехтування виконанням принципів Організації та її інституцій, а також зміцнення ролі органів Ради Європи (Європейські консерватори), критика схвалення "антикомуністичного" закону в Україні (ОЄЛ), переслідування та загрози правам християн (ЄНП).

У дебатах взяли участь члени української делегації С.Соболєв та О.Гончаренко.

Так, С.Соболєв порушив питання щодо тероризму у державному вимірі, підкресливши, що протягом останніх десяти років Асамблеєю було схвалено багато важливих резолюцій, зокрема визначення поняття тероризму, але й досі не має визначення терористичної держави. Він зауважив, що для України це питання є важливим як для держави, яка постраждала від фашизму та комунізму і яка втратила багато людей за часів сталінізму та від голодоморів. На думку депутата, Європа потребує таке визначення, оскільки це надасть можливість покласти край проблемам, які стосуються Грузії й інших країн, окупованих Росією.

О.Гончаренко у своєму виступі повідомив, що 1 березня ц. р. у Москві під час участі у марші-пам'яті у зв’язку з вбивством Б.Немцова він був заарештований та жорстоко побитий. Єдиною "провиною" було те, що він був вдягнутий у футболку з написом "Герої не вмирають" та зображенням загиблого політика. За його словами, звернення щодо доступу до адвоката та надання допомоги були проігноровані російською владою. Тільки після особистого втручання Президента Асамблеї А.Брассер, Президента України П.Порошенка та членів української делегації він був звільнений (без надання жодних офіційних пояснень чи вибачень). Народний депутат зауважив, що порушив це питання, щоб висловити свою вдячність і підтримати колегу Н.Савченко, яку влада РФ незаконно утримує триваліший термін.

На засіданні Комітету з питань культури, науки, освіти та ЗМІ, серед іншого, було розглянуто попередній проект доповіді на тему "Відповідальності та етики ЗМІ у медійному середовищі, що змінюється". Автор документу – Голова української делегації В.І.Ар’єв – в ході обміну думками та відповідей на питання колег зазначив, що в основу журналістської діяльності має бути покладено чесне та неупереджене висвітлення фактів. При цьому надійним інструментом захисту від зруйнованої ділової репутації через упереджений матеріал у ЗМІ є судовий механізм. На його думку, реалізація свободи слова як однієї з основоположних цінностей демократичного суспільства не повинна суперечити Європейській конвенції з прав людини і призводити до расистських закликів та ксенофобських висловлювань завдяки, зокрема, саморегулюючим етичним стандартам. Крім того, доповідач звернув увагу на свідоме порушення російськими ЗМІ журналістських стандартів, що становить пряму загрозу суспільній безпеці.

Асамблея розглянула доповідь "Масове спостереження", яку представив від Комітету з юридичних питань та прав людини пан Омцигт (Нідерланди). У своєму виступі доповідач підкреслив, що тотальне стеження не забезпечує абсолютної безпеки, натомість загрожує правам людини і часто виявляється не ефективним для попередження загроз, зокрема терактів.

Від політичних груп виступили: пан Буваль (АЛДЄ), який підкреслив, що віртуальний простір має регламентуватися правовими нормами і не керуватися одноосібно; пані Контрсдостір (ЕК), яка зауважила, що спостереження має бути ефективним для попередження терактів, але не має обмежувати права громадян; пан Йонас (Об’єднані ліві) наголосив, що технічні можливості зростають і їхнє використання державами може становити загрозу для прав людини; пан Веркамер (ЕНП) зауважив, що повинна проводитися боротьба з тероризмом, але водночас забезпечуватися повага до особистого життя; пані Лангланд (СОЦ) підкреслила, що важливо забезпечити відповідні юридичні рамки, які є дуже розмитими на даний час.

Член Постійної делегації О.Сотник наголосила, що із розвитком технологій полегшилась комунікація і водночас посилились загрози. За її словами, у процесі розвитку технологій ключову роль відіграють США, що обумовлює їхню участь у гарантуванні прав в Європі, а тому важливим є посилення співпраці з цією країною, що може відновити захист обміну даними у трансатлантичному вимірі і дозволить краще забезпечити право на особисте життя.

Народний депутат В.Вовк у своєму виступі підтримав поправки, схвалені Комітетом з питань культури, науки, освіти та ЗМІ, спрямовані на збалансованість тексту документу. Він підкреслив, що важливо забезпечити захист прав людини з одного боку, а з іншого – врегулювання умов, коли збір даних є виправданим. На думку В.Вовка, держави мають ефективно протистояти загрозам і отримати механізми для протистояння ним.

У результаті дебатів були схвалені відповідні резолюція та рекомендація (додаються) з урахуванням поправок та підпоправок, зокрема представленої українською делегацією, у якій зазначається, що Асамблея глибоко занепокоєна останніми змінами в законодавстві Російської Федерації, які значно розширюють можливості держави здійснювати масове спостереження.

Перед членами Асамблеї виступив Його Величність Король Бельгії, який, серед іншого, підкреслив, що інститути РЄ є гарантами наших спільних цінностей в Європі, а Конвенція з прав людини є відповіддю Європи на тиранію. Його Величність підкреслив, що на початку ХХІ століття спостерігаються жахливі події і закликав до захисту і вдосконалення надбань, які залишили попередні покоління у сфері прав людини.

Члени Асамблеї мали змогу заслухати та поставити питання Генеральному секретарю Ради Європи Т.Ягланду. Обмін думками стосувався поточної ситуації із захистом прав людини у Європі, виконання державами-членами рішень РЄ та актуальних питань міжнародної та європейської безпеки.

В контексті "української проблематики" Генеральний секретар зауважив, що усі зусилля будуть спрямовані на просування Мінського процесу для встановлення тривалого миру в Україні, висловив думку, що потрібно дуже обережно приймати рішення щодо заборони ідеологій або політичних партій, наголосив на важливості проведення децентралізації через відповідні конституційні зміни з урахуванням європейського досвіду.

Відповідаючи на запитання члена української делегації О.Гончаренка стосовно можливих конкретних дій Організації у зв’язку з незаконною анексією Криму, зокрема призначення спеціального представника, Генеральний секретар повідомив, що питання призначення уповноваженого не розглядається, оскільки є Комісар РЄ з прав людини та використовуються інші інструменти Ради Європи.

Асамблея розглянула питання щодо бюджету і пріоритетів Ради Європи на дворічний термін 2016-2017 рр. Доповідь представив від Комітету з питань Правил процедур, імунітетів та інституційних справ пан Буньон (Швейцарія).

Дискусія розгорнулися навколо збереження програм діяльності Організації при зменшенні витрат, номінального зростання бюджету, механізмів наповнення бюджету, зокрема добровільних внесків та збільшення внесків окремих держав.

У результаті дебатів було схвалено відповідну резолюцію, ключовими положеннями якої є підвищення оперативного потенціалу й ефективності Ради Європи при збереженні внесків держав-членів та наповнення бюджету за рахунок добровільних внесків.

У ході засідання було розглянуто питання гуманітарних наслідків від дій терористичної групи, відомої як "Ісламська держава". Доповідач від Комітету з міграції, біженців та переміщених осіб пан Бокель (Франція, ЄНП) у своєму виступі наголосив, що ситуація в регіоні набуває критичного характеру, насамперед у питаннях, які йдуть в розріз з цінностями та принципами Організації.

Позиції політичних сил були представлені таким чином: ОЄЛ порушили питання щодо злочинів проти людяності і проблем переміщених осіб й біженців; ЄНП наголосила на проблемі вирішення гуманітарної катастрофи у регіоні; соціалісти зосередились на жахливих злочинах терористів як загрозі для демократії та миру; АЛДЄ засудив дії терористів, наголосивши, що Захід також несе відповідальність за цю ситуацію; консерватори звернули увагу на недостатність заходів із вирішення проблеми та необхідності використання зважених і багаторівневих дій із залученням міжнародної спільноти.

У дебатах також взяв участь Голова Постійної делегації В.Ар’єв, який наголосив на тому, що поточна ситуація загрожує не тільки всьому регіону, а й може призвести до глобального конфлікту у світі, зауважив, що Європа також може піти по шляху радикалізації та зіткнутися із релігійними суперечками.

В.Ар’єв зазначив, що поточна ситуація впливає на ціни нафти, а тому не можна виключати участь Росії у цих процесах, а також закликав до жорсткої реакції на останні події в регіоні, зокрема вбивства християн.

У результаті обговорення Асамблея ухвалила відповідну резолюцію (додається), основною тезою якої є засудження терористичних дій "Ісламської держави" та заохочення дій з міжнародної солідарності, зокрема з надання статусу біженців, візової підтримки та допомоги вразливим групам населення.

22 квітня в роботі Асамблеї став по-справжньому "українським днем", оскільки ситуація в та навколо нашої країни розглядалося не лише в залі пленарних засідань, а й в рамках спеціально організованого круглого столу та спільних комітетських слухань.

Так, парламентарії провели поточні дебати на тему "Політична та безпекова ситуація в Україні та її наслідки" (за процедурою, що не передбачає ухвалення жодного підсумкового документу).

Відкриваючи обговорення, іспанський депутат Д.Чукла (АЛДЄ) підкреслив політичний характер конфлікту в Україні, коротко окреслив розвиток подій в Україні після січневої частини сесії ПАРЄ та повідомив про часткове відведення важкого озброєння, наголосивши на загальному погіршенні конфлікту у східній частині нашої країни та недотриманні Мінських домовленостей. При цьому, було зазначено, що обидві сторони конфлікту порушують режим припинення вогню.

Д.Чукла відзначив важливу роль Президента Франції та Канцлера Німеччини в реалізації Мінського договору, наголосив, що, за інформацією розвідок різних країн та НАТО, російські війська все ще знаходяться на території України, і висловив занепокоєння у зв’язку з висловленням одного із ватажків ДНР про намір розширити "кордони" так званої республіки.

Значну частину виступу було присвячено необхідності проведення в Україні на виконання Мінських домовленостей конституційної реформи, зокрема децентралізації, а також реформи поліції на засадах верховенства права, реформи судочинства та боротьби з корупцією.

Депутат закликав до проведення місцевих виборів в Україні, у т. ч. на непідконтрольних уряду територіях згідно з національним законодавством, та підтримав рекомендовану Головою Венеціанської комісії Д.Букіккіо асиметричну децентралізацію в Україні, відзначивши при цьому складність із достатньою кількістю голосів у Верховній Раді для її реалізації.

На завершення Д.Чукла підкреслив прагнення молоді України, яка представляє громадянське суспільство, реформувати країну на основі європейських принципів та стандартів, та закликав міжнародну спільноту надати необхідне сприяння нашій державі.

Позиції політичних груп Асамблеї були представлені таким чином.

Виступаючий від імені Європейської народної партії Ж.-К.Міньйон (Франція) закликав колег сприяти звільненню Н.Савченко, повідомив про результати візиту до України як доповідача Моніторингового комітету ПАРЄ по нашій державі та наголосив на відданості України виконанню Мінських домовленостей, реалізації реформ, зокрема у сфері місцевого самоврядування та децентралізації, а також вказав на важливість розслідування масових вбивств людей під час подій на Майдані.

Представляючи позицію Групи соціалістів, лорд Андресен (Велика Британія) наголосив на важливості конституційної реформи, особливо у частині децентралізації, зазначив, що незважаючи на помилки Києва, Україні потрібно допомагати, у т. ч. фінансово, оскільки основна проблема поточної ситуації – це агресія РФ. При цьому депутат наголосив на доцільності використання "м’якої сили" РЄ, яка є більш ефективною ніж санкції.

Представник Альянсу лібералів і демократів за Європу К.Зеленкова (Чехія) звинуватила Росію у військовій підтримці сепаратистів, зазначивши, що Україна не в змозі тривалий час протистояти сама військовому тиску, і закликала підтримати нашу країну як політично, так і на експертному рівні, у т. ч. у процесі реформ, які важко впроваджувати за таких умов.

Перший заступник Голови української делегації Ю.Льовочкіна у виступі від імені Європейських консерваторів озвучила одну із найкритичніших позицій щодо Уряду України, наголосивши, зокрема на "політичних тенденціях регресії свобод та демократії в Україні". Вона заявила про самогубства та загибель колишніх урядовців та депутатів, високий рівень корупції, обмеження свободи слова, щоденне залякування опозиції.

Ю.Льовочкіна зауважила, що задля досягнення стабільного миру і зупинення ситуації з погіршенням прав людини, необхідно направити до України Високого представника та спільну місію ОБСЄ та РЄ з метою моніторингу дотримання прав меншин, опозиційних сил та медіа.

Традиційно критичним став також виступ нідерландського парламентарія Т.Кокса від імені Об’єднаних європейських лівих, який звинуватив владу України у неспроможності відновити стабільність та у веденні військові операції на сході проти своїх громадян, зростанні бідності, корупції, екстремізму тощо. Він наголосив на неефективному функціонуванні Парламенту України та закликав міжнародну спільноту сприяти припиненню переслідування опозиції та порушення свободи слова й інших прав людини.

У ході дебатів переважна більшість депутатів наголошували, що українське питання має залишатися пріоритетом на порядку денному РЄ. При цьому основна відповідальність за складну ситуацію в Україні, зокрема гуманітарну кризу, одностайно покладалася на РФ. Парламентарії звертали увага Асамблеї до недотримання Росією Мінських домовленостей (Швеція, Румунія, Норвегія, Ірландія), в черговий раз наголошували на нелегальній анексії Росією Криму та гібридній війні з Україною (Франція, Велика Британія, Швеція, Канада, Норвегія, Румунія), а також висловлювали підтримку праву України на незалежність та територіальну цілісність (Швеція, Канада, Румунія, Норвегія, Ірландія).

У багатьох виступах звучало, що від долі України залежить мир та безпека усієї Європи.

Критика української влади, зокрема через повільність реалізації реформ, у т.ч. конституційної, лунала також у виступах делегатів Великої Британії та Франції. Також порушувалось питання повільних темпів боротьби з олігархатом в Україні (Франція), ставилась під сумнів соціальна політика Уряду України на сході (Греція, Ісландія), критикувались "антикомуністичні" закони України та впровадження стану громадянської війни (Греція).

Серед інших сигналів, озвучених під час дебатів, слід виокремити такі:

- наголос на необхідності проведенні місцевих виборів, зокрема у східній частині Україні (Франція, Угорщина, Ірландія);

- заклик проти перетворення конфлікту на сході України на заморожений (Угорщина, Румунія, Греція);

- важливість Ризького саміту для надання європейської перспективи Україні (Угорщина, Литва);

- заклик до полегшення візової системи ЄС з Україною (Угорщина, Литва);

- відзначення важкої ситуації ВПО в Україні, а також біженців в РФ та відсутність дострокового плану вирішення ситуації (Велика Британія);

- настійливі заклики до звільнення Н. Савченко (Велика Британія, Швеція, Литва);

- важливість покращення гуманітарної ситуації в Україні та підтримки санкцій проти РЄ (Франція);

- важливість питання захисту прав національних меншин (Румунія);

- важливість закону України про особливий статус місцевого самоврядування (Ірландія).

Відвертою проросійською риторикою відзначився виступу члена делегації Італії С.Дівіна, який, зокрема, звинуватив РЄ у подвійних стандартах та виступив за верховенство принципу самовизначення у світлі анексії АР Крим.

В дебатах взяли активну участь майже всі члени української делегації, які у свої виступах відобразили широкий спектр питань дотичних тематиці обговорення. Так, зокрема:

- В.Ар’єв наголосив на провалі плану Президента Путіна із розколу України на "схід" і "захід"; повному виконанні Україною Мінських рішень, на відміну від сепаратистів та РФ; необхідності підготовки нового мирного плану та залучення міжнародного миротворчого контингенту на базі досвіду UNPROFOR та UNCRO для стабілізації ситуації в нашій державі;

- В.Голуб поінформував про конкретні законодавчі кроки із запобігання впливу олігархів на економіку та забезпечення справедливих й прозорих умов регулювання різних сфер, зокрема енергоринку; а також про впровадження судової та військової реформ;

- Г.Логвинський присвятив свій виступ "кримському питанню", зазначивши, серед іншого, що на півострів повертаються всі прояви сталінізму (депортації, катування, захоплення політичних заручників, порушення усіх можливих прав людини); а також застеріг від політики умиротворення агресії Росії;

- Б.Береза закликав докласти усіх зусиль із завершення розслідування масових розстрілів протестуючих на Майдані, встановлення замовників та притягнення їх до відповідальності; прокоментував хвилю нещодавніх вбивств в Україні колишніх політиків та журналістів, підкресливши замовний характер цих злочинів, ініційованих тими, хто хоче приховати факти протидії Революції Гідності;

- О.Сотник акцентувала увагу на ролі українських медіа для консолідації народу та деструктивному впливі російської пропаганди на східні регіони нашої держави; потребі із залучення значних коштів для відновлення Донбасу та безпечного повернення внутрішньо переміщених осіб; а також закликали до продовження міжнародного тиску на РФ;

- М.Іонова детально поінформувала про гуманітарні аспекти ситуації на сході країни, озвучивши, серед іншого, таку "статистику війни": 1 млн. 300 тис. зареєстрованих ВПО, 6 тис. вбитих, 5 млн. осіб, що потребують гуманітарної допомоги, серед яких 3,5 млн. – діти та жінки; наголосила на готовності України провести місцеві вибори (у відповідності до Мінських домовленостей) за стандартами ОБСЄ, забезпечення яких наразі неможливо в результаті дій терористів та РФ;

- О.Гончаренко зосередився на реформах в сферах децентралізації та місцевого самоврядування, повідомивши про початок конституційного процесу та сприяння РЄ у впровадженні Європейської хартії місцевого самоврядування;

- С.Соболєв порушив питання щодо військової присутності Росії на території України; звернув увагу на погрози Президента Путіна застосувати ядерну зброю як "відповідь" Кремля на рішення Асамблеї щодо відновлення територіальної цілісності нашої країни; закликав до негайного звільнення Н.Савченко;

- В.Вовк поінформував про ряд рішень Верховної Ради, спрямованих на відсіч збройній агресії Росії (створення юридичного підґрунтя для пред’явлення Україною консолідованої претензії РФ у зв’язку зі збройною агресією) та декомунізацію.

Українська делегація ініціювала і провела круглий стіл на тему "Анексія Криму: перша річниця". Захід викликав значний інтерес європейських парламентаріїв, а також представників експертного та медійного середовища. Перед учасниками круглого столу виступили Голова Кримськотатарського Меджлісу Р.Чубаров та представники громадянського суспільства: А.Щекун, Г.Койнаш, О.Нечипоренко та О.Скрипник. Серед присутніх було розповсюджено книгу В.Сергійчука "Український Крим" (англійською мовою).

Відбулися спільні слухання комітетів з політичних питань та демократії і з питань міграції, біженців та переміщених осіб на тему "Україна: перспективи миру та гуманітарні виклики". Основним промовцем був керівник моніторингової місії ООН з прав людини в Україні А.Харутюнян.

Перед членами Асамблеї виступив Головуючий Бельгії в КМРЄ, Міністр закордонних справ Бельгії Д.Рейнордс.

Він приділив головну увагу пріоритетам Бельгійського головування в КМРЄ, зокрема у сфері боротьби з дискримінацією та захисту найуразливіших груп населення. При цьому одним із головних пріоритетів Бельгії – стала діяльність РЄ проти екстремізму та радикалізму, особливо після убивств в Брюсселі, Копенгагені та Парижі.

Д.Рейнордс привернув увагу до проблеми безробіття, зокрема серед молоді, що приводить до радикалізації, екстремізму та тероризму, наголосив на важливості ухвалення РЄ Додаткового протоколу до Конвенції РЄ по боротьбі з тероризмом під час Міністерського засідання в Брюсселі у травні ц. р., повідомив членів Асамблеї про основні заходи головування Бельгії в КМРЄ, у т. ч. на тему соціального політики, захисту прав молоді, прав осіб з обмеженими можливостями, у галузі освіти у галузі прав людини, боротьби з дискримінацією на роботі.

Голова КМРЄ виступив за посилення діалогу РЄ з іншими організаціями, зокрема ОБСЄ, та за продовження реформи РЄ, зокрема ЄСПЛ.

Він окремо зупинився на розгляді в КМРЄ ситуації в нашій державі, зазначивши, що примирення на сході України досить крихке. У цьому зв’язку він наголосив на важливості Пакету заходів РЄ на допомогу Україні та спільних зусиллях РЄ з ОБСЄ по врегулюванню кризи в нашій державі і поінформував про проведення відповідних консультацій з Києвом та Москвою та свій візит до Москви у квітні ц. р.

Д.Рейнордс наголосив на "підтримуючій" ролі РЄ в Мінському процесі, важливості організації місцевих виборів в Україні, конституційній реформі та децентралізації. Він відзначив необхідність здійснення моніторинговими механізмами нагляду за правами людини в АР Крим та на Донбасі України, а також взагалі у зонах конфліктів, як наприклад Придністров’ї та Нагорному Карабаху.

Голова КМРЄ надав відповіді на запитання членів ПАРЄ, які стосувались, зокрема, проблем міграції (від ЄНП), захисту прав біженців в ЄС (від СОЦ), прогресу у звільненні Н.Савченко (АЛДЄ), відповідальності за порушення прав людини в окупованій АР Крим (ЄК), умов ув’язнених у Європі під час кризи (Ліхтенштейн).

У відповідь бельгійський Міністр наголосив на невизнанні анексії Криму, що зафіксовано у відповідних рішеннях КМРЄ, та необхідності забезпечення доступу до півострова моніторингових механізмів.

Разом з тим, у відповідь на запитання стосовно порядку денного Міністерського засідання у Брюсселі, він підкреслив, що формування порядку денного заходу не передбачає окремий розгляд українського питання, але ситуація в Україні буде проходити червоною лінією під час дискусії.

Парламентарії розглянули доповідь "Дискримінація транс-гендерних людей у Європі", яку представила від Комітету з рівних можливостей і недискримінації пані Шембрі (Мальта).

Дискусія з даного питання розгорнулась навколо питань стосовно неприпустимості принижуючого ставлення та проявів насильства до окремих груп осіб, посилення роботи у напрямі боротьбі з дискримінацією, а також по забезпеченню полегшення процедури юридичного та соціального визнання статі та конкретних кроків, які забезпечать належне ставлення до різних груп населення та покращать ситуацію із трансгендерними людьми, їх свободою на самовираження тощо.

У результаті обговорення Асамблея ухвалила відповідну резолюцію.

В ході вечірнього засідання була розглянута доповідь "Соціальні служби в Європі: законодавство та практика вилучення дітей та їх сімей в державах-членах Ради Європи" (автор - О.Борзова, РФ).

Зазначена доповідь від Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку представив Голова Комітету пан Гілетич, який повідомив, що при підготовці документу було проведене анкетування та ознайомчі візити до Фінляндії, Румунії та Сполученого Королівства з метою виявлення тенденції у прийнятті рішень щодо вилучення дітей, визначення жертв цих випадків та їх кількості, однак збір даних не виявив абсолютних тенденцій. Пан Гілетич підкреслив, що доповідь розкриває факт того, що існує недостатнє розуміння прав дітей, зважаючи на те, що рішення приймаються не збалансовано, і надає рекомендації, зокрема з підвищення обізнаності відповідальних працівників із зазначеної проблематики та надання підтримки сім’ям задля їхнього збереження.

Висновок Комітету з юридичних питань та прав людини представила член української делегації О. Сотник. У своєму виступі доповідач підкреслила, що питання вилучення дітей є достатньо складним і важливим є те, щоб у кожній країні-члені пріоритетним чином гарантувалися права дитини, що відповідає, зокрема положенням дотичної Конвенції ООН. О.Сотник підкреслила, що Комітет вітає положення стосовно надання допомоги сім’ям та щодо збору даних із зазначеної проблематики, і наголосила, що потрібно зробити все для уникнення практики вилучення, особливо новонароджених дітей, підкресливши, що при розгляді питання про вилучення дітей мають бути встановлені чіткі правові гарантії та забезпечений судовий механізм.

Обговорення з даного питання торкалося також таких питань: недопущення вилучення дітей проти їхньої волі, забезпечення прав дітей загалом, окремих моделей захисту дітей та превентивних заходів, механізмів вилучення та забезпечення прав дітей в окремих державах-членах, питання кваліфікованості працівників відповідальних за вилучення із сім’ї та підвищення їхньої кваліфікованості, наявної потреби в опрацюванні більшої кількості механізмів з підтримки сімей для їхнього збереження, уникнення травматизму дітей та членів сімей при вилученні дітей тощо.

У результаті дискусії були прийняті відповідні резолюція та рекомендація (додаються), серед ключових положень яких є занепокоєність у зв’язку із загрозою правам дитини при вилучення із сім’ї та рекомендації щодо покращення процедур з вилучення з врахуванням прав дітей.

Асамблея за терміновою процедурою заслухала доповідь "Додатковий протокол до Конвенції Ради Європи з попередження тероризму" (доповідач від Комітету з юридичних питань і прав людини лорд Томлінсон, Сполучене Королівство).

Представляючи документ, автор документу зауважив, що додатковий протокол є відповіддю на зростання хвилі поїздок за кордон з метою здійснення терактів та пошуком балансу у забезпеченні прав людини і контр-терористичної діяльності.

Дискусія розгорнулася навколо таких питань: поняття тероризм і терористи, причини тероризму, криміналізація певних дій, які призводять до терористичних актів, можливий перегляд положень гуманітарного права, реакція суспільства на такі види злочинів як тероризм, загроза забезпеченню балансу між боротьбою із тероризмом і фундаментальними правами тощо.

У дискусії взяв участь український парламентарій В.Голуб, який наголосив на важливості боротьби з тероризмом, а саме з терористичними організаціями, зокрема, які діють на території України – ДНР та ЛНР, та терористичними державами.

За результатами дебатів Асамблея підтримала відповідний висновок, основними елементами, якого є внесення змін до Конвенції з попередження тероризму у частині криміналізації певних дій, які можна прирівняти до здійснення терористичних актів, попередження потоку "терористів закордону", покращення балансу між забезпеченням прав людини і боротьбою з тероризмом.

Парламентарії провели термінові дебати на тему "Людська трагедії у Середземному морі: потреба у негайних діях" (доповідь представлена паном Мар’яні (Франція, ЄНП) від Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб. У своєму виступі доповідач наголосив на важливості прийняття довгострокових та короткострокових заходів для уникнення трагедії, а саме: допомога державам походження міграції та порятунок людських життів, підкресливши, що Європа має бути відкритою до міграційних потоків, які мають бути контрольовані і легальні.

Дебати розгорнулися навколо обговорення гуманітарних наслідків жахливої трагедії, поточної ситуації в державах походження мігрантів та конкретних відповідей загрозам для Європи, єдиної європейської системи надання притулку, механізмів конкретної допомоги, фінансових і кадрових проблем та відсутності координації дій, зростання хвилі біженців через погіршення ситуації в Лівії тощо.

У результаті дискусії Асамблея ухвалила відповідну резолюцію, ключовими положеннями якої є визначення низки причин, що призводять до таких масштабних трагедій (збройні конфлікти, нестабільність, переслідування у сусідніх з Європою країнах і припинення дії пошуково-рятувальних операцій), а також низка пропозицій, серед яких: активізація узгоджених дій рятувально-пошукових операцій, перегляд Дублінського акту та активізація гуманітарної допомоги в країнах транзиту і походження.

Перед членам Асамблеї виступив Комісар з прав людини Ради Європи Н.Муйжніекс зі щорічним звітом про свою роботу.

У своєму виступі Н.Муйжніекс торкнувся правозахисного виміру питань біженців та міграції. Він наголосив, що одним з найважливіших питань для нього є Україна, повідомивши, що здійснив чотири візити протягом минулого року, зокрема у Крим, і зазначив, що продовжуватиме слідкувати за різними аспектами дотримання прав людини в нашій країні.

Комісар повідомив, що в Криму відмічається продовження тиску на меншини, правозахисники не мають змоги відвідувати півострів, допитуються представники ЗМІ, а також висловив стурбованість щодо закриття татарського телеканалу.

Відповідаючи на питання парламентаріїв, Н.Муйжніекс торкнувся такої проблематики: ратифікація схвалених Радою Європи документів та контроль за їхньою імплементацією, програма "Маре Ностро" і "Трітон", посилення ролі Фронтексу, біженці та експлуатація людей, боротьби з контрабандою та торгівлею людьми, захист прав жінок та дітей, трансгендерні особи, люди з обмеженими можливостями, випадки вибіркового правосуддя у Грузії, демократія та універсальні цінності, масове спостереження та баланс між забезпеченням прав людини і боротьбою з тероризмом.

На запитання Голови Постійної делегації В.Ар’єва щодо випадків ксенофобії та нетерпимості у Росії Комісар підтвердив існування такої проблеми і повідомив, що зосередив свою діяльність на допомозі неурядовим організаціям та правозахисникам, які борються з ксенофобією і нетерпимістю.

Заступник Голови української делегації Г.Логвінський порушив питання щодо планів Н.Муйжніекса здійснити візит до Криму і можливих санкцій у разі, якщо РФ не дозволить здійснити такий візит. У відповідь Комісар висловив сподівання, що відвідає Крим, а у разі виникнення перепон обов’язково звернеться до Асамблеї по допомогу.

Відповідаючи на запитання українського парламентарія О.Гончаренка щодо незаконно затриманих в РФ, зокрема Н.Савченко, Комісар поінформував, що його мандат не дозволяє займатися окремими справами, але повідомив, що проводить відповідні консультації з українською та російською стороною з даного питання.

Асамблея заслухала доповідь "Дрони і цілеспрямовані вбивства: необхідність відстоювати права людини і міжнародне право", яку представив пан Діаз Тейхера (Іспанія, Соціалісти) від імені Комітету з юридичних питань і прав людини. Доповідач, серед іншого, наголосив на серйозності порушеного питання, яке загрожує правам людини – використання бойових "безпілотників" нехтує рядом положень гуманітарного права, зокрема питанням запланованого цілеспрямованого вбивства.

Дебати із зазначеного питання велися навколо порушення прав людини в результаті використання безпілотних апаратів Росією та іншими державами, пошуку балансу між проведенням польоту безпілотних апаратів і попередженням терактів та боротьбою з тероризмом, ризиків нерегульованого використання "безпілотників" та формування правових засад використання бойових "безпілотників". Серед іншого, лунали пропозиції щодо заборони польотів "безпілотників" або накладення мораторію на їхнє використання до розробки відповідних міжнародно-правових норм.

В результаті дебатів були схвалені відповідні резолюція і рекомендація, серед ключових положень яких є акцент на існуванні проблеми використання бойових дронів для цілеспрямованих вбивств, а також наслідків їхнього використання.

Асамблея розглянула доповідь "Пост-моніторинговий діалог з Монако" представлену паном Чуклою (Іспанія, АЛДЄ) від Комітету з питань дотримання обов’язків і зобов’язань державами-членами.

В результаті дебатів було схвалено відповідну резолюцію, у відповідності до якої Асамблея оголосила про завершення процедури пост-моніторингового діалогу з Монако.

Парламентаріями було розглянуто доповідь "Реформи в управлінні футболом", яку представив пан Коннерті (Сполучене Королівство, Соціалісти) від імені Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку. Доповідач окреслив жахливі умови роботи на будівництві в Катарі, зупинився на важливості обговорення питання корупції у футболі та серйозних порушень прав людини в цій сфері. Доповідач наголосив, що на основі аналізу документів ФІФА та інших свідчень в доповіді наводяться приклади корупції під час обрання країни, яка проводитиме чемпіонат світу з футболу у 2022 році.

У дискусії, серед інших, взяли участь Голова Постійної делегації В.Ар’єв і член делегації О.Гончаренко.

Так, В.Ар’єв у своєму виступі засудив корупцію і скандали у футболі, висловив зауваження, що в резолюції не згадується про чемпіонат світу 2018 року у Росії, звернувши увагу присутніх на те, що неприпустимо проводити ігри в країнах, де існує загроза расизму та шовінізму.

Також В.Ар’єв представив усну поправку, якою передбачалося звернення до ФІФА про перегляд результатів жеребкування, що визначило проведення чемпіонату світу 2018 року у Росії (за процедурних причин поправку було відхилено головуючим).

У своєму виступі перед членами Асамблеї О.Гончаренко наголосив на важливості поваги до міжнародних стандартів фундаментальних прав країнами, які проводять подібні заходи та висловив сподівання, що за таких умов ФІФА має переглянути своє рішення щодо проведення чемпіонату світу 2018 року у Росії, зважаючи на численні порушення норм міжнародного права як країною агресором.

В результаті дебатів було ухвалено відповідну резолюцію основними положеннями якої є викриття фактів корупції ФІФА та випадки порушення прав людини на будівництві спортивних арен у державі, яка проводитиме чемпіонат світу 2022 року.

Асамблея розглянула доповіді "Рівність та недопущення дискримінації у доступі до правосуддя" (доповідач В.Бадя, Румунія, ЄНП).

У дебатах взяв участь член української делегації В.Голуб, який наголосив на важливості забезпечення доступу до правосуддя, зазначивши про повне ігнорування у доступі до правосуддя і права на справедливий розгляд справи у суді у Росії, зокрема в контексті справи Н.Савченко.

Також у дискусії взяв участь заступник Голови делегації С.Соболєв, який, навівши приклади несправедливого судового розгляду у справах Н.Савченко та Ю.Тимошенко, наголосив на важливості захисту, в першу чергу політиків, від судових переслідувань.

У результаті дискусії була прийнята резолюція, основними положеннями, якої є заклик Асамблеї до вдосконалення правової обізнаності суспільства та забезпечення ефективних засобів правового захисту для усіх груп громадян.

Асамблея заслухала доповідь "Ефективність Європейської конвенції з прав людини: Брайтонська декларація та не тільки" (доповідач І.Поццо Ді Борго, Франція, ЄНП).

В результаті дебатів Асамблея схвалила відповідні резолюцію та рекомендацію, серед ключових положень яких є заклик до держав-членів імплементувати Додаткові протоколи №15 і №16 до Європейської конвенції з прав людини, впроваджувати в життя рішення Брайтонської конференції та розглянути можливість тимчасового надзвичайного бюджету для Європейського суду з прав людини.

Голова Постійної делегації В. Ар’єв взяв участь у зібранні Бюро, в ході якого, зокрема, було ухвалено рішення доручити Комітету з питань Правил процедури, імунітетів та інституційних справ розглянути питання щодо незаконного перетину державного кордону України членом німецької делегації А.Гунком та інші випадки порушення національних законодавств під час візитів членів Асамблеї поза межами діяльності ПАРЄ.

Висновки і пропозиції

 1. Робота членів української делегації під час частини сесії Асамблеї була активною та результативною.

2. Делегація провела ефективну роз’яснювальну роботу з членами ПАРЄ в контексті політичної та безпекової ситуації в Україні, в результаті чого рівень уваги до нашої країни та підтримка зі сторони Асамблеї залишились на високому рівні.

 3. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання та врахування у роботі до профільних комітетів Верховної Ради України, Міністерства закордонних справ України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.

4. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації та Міністерству закордонних справ України за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.