Резолюція 2047 (2015)

Попередня редакція

 

Гуманітарні наслідки від дій терористичної групи, відомої як "Ісламська держава"

 

 

1. Через рік після ухвалення Резолюції 1971 (2014) "Сирійські біженці: як організовувати і забезпечувати міжнародну допомогу?", Парламентська асамблея з жалем констатує, що ситуація стала значно гіршою, даючи підстави до безпрецедентної гуманітарної кризи.

 

2. Тільки у 2014 році, конфлікт встановив жахливий рекорд у 76 000 вбитих, з них 3 500 діти, а ще тисячі вважаються зниклими без вісти, або знаходяться у в'язницях, або на територіях, контрольованих джихадістами.

 

3. За даними Управління Верховного комісара з біженців Організації Об'єднаних Націй (УВКБ ООН), потерпало близько 11,5 млн. осіб, з яких 4 мільйони біженців, що втекли з країни та близько 7,5мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Одним з наслідків цього конфлікту це те, що сирійці стали найбільшою групою біженців під мандатом УВКБ ООН.

 

4. Асамблея глибоко стурбована підсиленням терористичної групи відомої як "Ісламська держава" ("IS"), яка, здійснює все більше військових злочинів, етнічних чисток, злочинів на релігійному підґрунті і злочинів проти людяності, обтяжуючі конфлікт і, таким чином, спричиняючи величезний приплив біженців до сусідніх країн.

 

5. Дії «DAESH» в Іраку та Сирії розмили кордони між цими двома країнами і перетворили обидві країни на єдине поле битви. В наслідок цього більше двохсот тисяч сирійців, велику кількість іракців не обминули звірячі злочини скоєні терористичною організацією. Нещодавно ООН оголосила про те, що майже 3 мільйони людей стали біженцями або переміщеними особами в середині Іраку, більшість з яких була розміщена в таборах в курдському регіоні. Туреччина, як безпосередня сусідка територій, вражених конфліктом, розмістила  у себе  більше 200 000 іракців, серед яких 20 000 єзидів та християн, і збудувала табори для 37 500 переміщених осіб в середині Іраку.

 

6. Прибуття такої величезної кількості сирійських біженців не залишається без наслідків на соціально-економічне і політичне життя країн-сусідів, що призводить до постійного зростання напруженості у відносинах між громадянами приймаючих країн та сирійськими біженцями.

 

7. Асамблея знову хотіла б віддати належне щедрості Туреччини, Лівану, Йорданії, Іраку і Єгипту, які лише одні прийняли майже 92% біженців, не без впливу на соціально-економічне життя своїх країн.

 

8. Вона також вітає зусилля Німеччини, яка в рамках гуманітарних програм вже прийняла 33 000 осіб, що походять з Сирії, більше ніж третина яких знайшли прихисток за межами регіону, враженого кризою; спеціальну програму федеральної землі Баден-Віртемберг на користь 1 000 жінок і неповнолітніх, що стали жертвами сексуального насильства; та зусилля шведської влади надати статус осіб з постійним місцем проживання сирійським шукачам притулку.

 

9. Сирійський конфлікт призвів до відокремлення великої кількості дітей від своїх родин, а також до збільшення кількості неповнолітніх без супроводу, таким чином, нове покоління сирійців стикається із загрозою залишитись без громадянства. Неповнолітні без супроводу дорослих, жінки і дівчатка являють собою дуже високий відсоток біженців і опиняються в ситуації, яка гірше, ніж невпевненість і часто є небезпечною, стаючи, таким чином, архетипічними жертвами для всіх видів експлуатації та насильства.

 

10. У Йорданії та Туреччині, наприклад, 85% сирійських біженців живуть за межами табору і часто без фінансових засобів, вони, як дорослі так і діти, вдаються до жебракування, або ж потерпають від експлуатації.

 

11. Ситуація з внутрішньо переміщеними особами в Сирії також дає привід для все більшого занепокоєння, особливо в північній Сирії, де напади Ісламської держави не дають можливості надходження будь-якої допомоги до тих сімей, які опинилися в ситуації  повної убогості, і де медична та гуманітарна катастрофа відбувається через відсутність лікарів та медицини, що призводить до повторного виникнення хвороб, які вже були ліквідовані, такі як поліомієліт, туберкульоз, короста та черевневий тиф.

 

12. Асамблея приймає до відому і засуджує нове зростання кількості осіб-жертв торгівців, особливо серед мігрантів, що прибувають через Середземне море  і вказує на необхідність запровадити ефективних заходів для боротьби з торгівлею людьми.

 

13. Асамблея відзначає, що багато країн не здійснюють прийому людей, як це очікувалося, або  ж видають аеропортові транзитні візи; вона повторює свій заклик стосовно  міжнародної солідарності і просить держави, по можливості, надавати біженцям статус. На практиці, сирійських біженців часто відправляють назад, або вони опиняються в центрах тримання під вартою. Втім, Туреччина прийняла велику кількість сирійців, а Німеччина, Швеція та Вірменія вжили заходів щодо прийняття обмежених кількостей шляхом заходів з переселення.

14. Асамблея вітає і підтримує пропозицію УВКБ ООН ухвалити політику переселення  та гуманітарного плану прийому, і закликає держави запровадити цю політику, яка дозволила б більшій кількості сирійських біженців отримати притулок і,  особливо тих, хто є членами найбільш вразливих груп населення.

 

15. Асамблея підтверджує свій заклик до всіх держав проявити солідарність і відповідальність перед цією безпрецедентною гуманітарною кризою і вжити всіх необхідних заходів для запобігання їхніх громадян до вступу у лави "Ісламської держави", і також об'єднати зусилля для того, щоб розпочати мирний процес в регіоні.

 

16. Відповідно, Асамблея закликає держави-члени Ради Європи, держави-спостерігачі при Раді Європи і свою Парламентську асамблею, всі держави, що є стурбованими ситуацією з сирійськими біженцями:

16.1. збільшити обсяг коштів, що виділяються на гуманітарні організації, зокрема,УВКБ ООН, і активно підтримувати їх діяльність;

16.2.  підтримати і зобов'язатися розробити, якщо це можливо, гуманітарний план з прийому та розселення;

16.3. забезпечити тимчасовий або міжнародний захист сирійських біженців, у відповідності до Конвенції Організації Об'єднаних Націй зі статусу біженців (Женевська конвенція 1951 р.), і дати їм можливість працювати протягом цього періоду, на прикладі Туреччини;

16.4. активізувати солідарні механізми розподілу відповідальності між державами-членами ЄС (директива ЄС щодо надання тимчасового захисту є опцією);

16.5. запропонувати адекватну підтримку таким країнам як Італія та Греція, які зараз відчувають тиск від надмірного притоку біженців, для того, щоб вони змогли належним чином прийняти шукачів притулку;

16.6. негайно активізувати проект невідкладного розміщення в різних країнах Європи сирійських біженців, яких спасли в морі  біля Греції та Італії,  як це рекомендує робити  Верховний комісар ООН у справах біженців;

 16.7.  створити надійний і законний механізм для того, щоб дозволити проїзд сирійцям, які бажають виїхати до держав-членів ЄС;»

16.8. видавати візи на навчання або роботу, або з надання гуманітарної допомоги або за сімейними обставинами, зокрема найбільш вразливим групам населення;

16.9. припинити колективні висилки на сухопутних і морських кордонах і скасувати положення про транзитні аеропортові візи для сирійських громадян;

16.10. забезпечити, щоб держави не повертали біженців до країн, які не мають відповідних  потужностей з прийому та захисту;

16.11. надавали додаткову допомогу сусіднім із Сирією країнам та вживали заходів щодо забезпечення сирійських біженців усіма ресурсами і товарами, що їм потрібні для проживання – продовольчих товарів, медикаментів, одягу та медичної допомоги;

16.12. приділяти особливу увагу внутрішньо переміщених особам в Сирії, що знаходяться  в надзвичайно тяжкій ситуації і де спостерігається відсутність суворого мінімуму, що  потрібен їм для проживання;

16.13. продовжувати здійснювати програми захисту і допомоги для найбільш уразливих груп та вжити відповідних заходів, щоб забезпечити безпеку жінкам і дітям в таборах;

16.14. вживати заходів проти контрабандистів в басейні Середземного моря;

16.15. боротися  з ситуацією без громадянства, наскільки це є можливим, забезпечувати майбутнє для молодих сирійців;

16.16. вживати заходів для полегшення інтеграції сирійських біженців, запровадивши комплексну інтеграційну політику на місці;

16.17. запроваджувати навчальні програми для військовослужбовців і співробітників поліції;

16.18. переслідувати осіб, що скоїли військові злочини.

16.19. підтримати відбудову міста Кабане для того, щоб підготувати повернення біженців.

 

17. Асамблея також просить держави, і, зокрема ті держави, які є сторонами в конфлікті, прийняти всі необхідні заходи для залучення жінок до мирного процесу і дотримуватися норм міжнародного права, дозволяючи місіям Об'єднаних Націй здійснювати свою роботу.