Резолюція 2049 (2015)

Попередня редакція

Соціальні служби в Європі: законодавство та практика вилучення дітей з їх сімей в державах-членах Ради Європи

1. Діти мають право на захист від насильства, жорстокого поводження та недбалості. Але й мають право не бути відокремленими від своїх батьків проти їхньої волі, за виключенням випадків, коли компетентні служби визначають таке відокремленням найкращим в інтересах дитини. Навіть якщо таке відокремлення є необхідним, діти мають право підтримувати особисті зв'язки та прямий контакт з обома батьками на постійній основі, за винятком якщо це не суперечить інтересам дитини.

2. У більшості держав-членів Ради Європи компетентні соціальні служби приймають остаточне рішення про вилучення дітей з їхніх сімей (зокрема в невідкладних випадках), коли дитині загрожує пряма небезпека) або за остаточним рішенням відповідного суду. У більшості держав-членів, таке рішення приймається на основі добробуту дитини, якщо і їй загрожує серйозне тілесне ушкодження, зокрема від фізичного, сексуального чи психологічного поводження або поганого піклування.

3. Кількість дітей взятих на піклування варіюється від країни до країни, так як і відсоток дітей взятих на піклування, які потім возз'єдналися з сім'єю. Більшість країн віддають дітей на виховання родичам, прийомним сім'ям, в державні та приватні установи або (рідше) на усиновлення (знову варювання у відсотковому відношенні).

4. Більшість країн не має статистичних даних щодо ситуації дітей взятих на піклування етнічних та релігійних меншин, іммігрантів або соціально-економічного. Бракує автентичного статистичного аналізу щодо того які групи дітей найбільше вилучають з сімей, очевидно, можна припустити, що діти уразливих груп нерівномірно представлені серед народів держав-членів. Однак, немає ніяких очевидних припущень, що діти батьки яких бідні або менше виховані, належать до етнічних та релігійних меншин або мають міграційне минуле більш схильні до образ та недбалості до своїх дітей.

5. Фінансова та матеріальна бідність ніколи не була єдиним доказом для вилучення дітей від батьківської опіки, але повинна бути сигналом потреби відповідної допомоги для підтримки сім'ї. До того ж, не достатньо показати, що дитину модна розмістити в більш сприятливе середовище для виховання забравши від батьків та навіть повністю розірвати зв'язки із сім'єю.

6. Парламентська Асамблея занепокоєна порушеннями прав дітей в деяких країнах (або регіонах), коли соціальні служби поспішно забирають деяких дітей з сімей та не роблять ніяких достатніх зусиль на підтримку сімей до та після рішень про забирання та розміщення їх. Такі неправомірні рішення зазвичай мають - часом ненавмисний - дискримінаційний характер, та можуть постановити серйозні порушення прав дітей та їхніх батьків, усе більш трагічно, коли рішення безповоротні (наприклад, усиновлення без батьківської згоди).

7. Парламентська Асамблея занепокоєна порушеннями прав дітей в деяких країнах (або регіонах), коли соціальні служби не забирають достатньо швидко дітей з їхніх сімей або швидко їх повертають під недбайливу батьківську опіку. Такі рішення можуть бути рівносильними порушеннями прав дитини та поставити під загрозу життя та здоров'я дитини. Рішення соціальних служб про вилучення дітей - дуже багатозначні і повинні бути прийняті тільки соціальними працівниками зі спеціальною професійною підготовкою та кваліфікацією, відповідною кількістю клієнтів та відповідний термін.

8. Таким чином Асамблея рекомендує державам-членам наступне:

8.1 підписати та/або ратифікувати, якщо вони це ще не зробили, відповідні конвенції Ради Європи стосовно прав дитини, починаючи з Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої) та Європейської конвенції про захист прав дитини, запровадити всі відповідні рекомендації, які походять від Комітету Міністрів;

8.2 ввести в дію закони, регулювання та процедуру за якої найкраще враховуються права дітей щодо рішень про вилучення, розміщення та возз'єднання;

8.3 продовжувати і підсилювати запроваджені ініціативи для того, щоб простежити за тим, щоб кожна належна процедура проводилася з увагою до потреб відповідної дитини, з урахуванням її віку та особливостей розвитку;

8.4 зробити прозорою, викорінити упередженість та дискримінацію у рішеннях про вилучення дітей, а також залучати відповідне навчання та професіоналів включно;

8.5 з метою уникнути незаконних рішень про забирання дітей з їхніх сімей та посилити відсоток щасливих сімей та об'єднання після піклування - підтримувати сімей необхідними засобами (фінансово, матеріально, соціально та психологічно);

8.6 забезпечити, щоб будь-яке (тимчасове) розміщення дитини в альтернативному варіанті коли це є необхідним в якості крайнього заходу супроводжувався діями, спрямованими на послідуючу реінтеграцію дитини у сім‘ю, включаючи полегшення відповідного контакту між дитиною та його або її сім‘єю і щоб це було справою періодичного нагляду;

8.7 уникати, за виключенням деяких випадків, передбачуваних законом та за умов ефективного (своєчасного та всебічного) юридичного розгляду повного розриву сімейних зв'язків, забирання дітей від батьківської опіки при народженні, ґрунтуючи рішення про розміщення з витіком терміну та регресу на усиновлення без батьківської згоди;

8.8 гарантувати, що залучений персонал до прийняття рішень щодо вилучення дітей та розміщення їх буде керуватися відповідними критеріями та стандартами (за можливості багато дисциплінований підхід), буде відповідно кваліфікованим та навченим, володітиме достатніми засобами для прийняття рішень у відповідний час та не завантажений великою кількістю клієнтів;

8.9 збирає анонімні дані щодо кількості населення в державах-членах, які класифіковані не тільки за віком та статтю, але й альтернативним типом піклування, також за статусом етнічної та релігійної меншості, статусом іммігранта та соціально-економічним, а також кількості часу проведеного під піклуванням до возз'єднання із сім'єю, уважно слідкуючи за ефективним захистом персональних даних.

8.10 забезпечує щоб, за винятком термінових справ, у всіх інших випадках початкові рішення про вилучення грунтувалися лише на ухвалах судів з тим, щоб уникнути несанкціонованих рішень про вилучення та для запобігання упереджених оцінок.