Звіт

про участь Постійної делегації Верховної Ради України

у роботі Чотирнадцятої зимової сесії Парламентської

асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі.

(18-20 лютого 2015 року, м. Відень, Республіка Австрія)

18-20 лютого 2015 р. у м. Відень (Республіка Австрія) відбулася 14-та зимова сесія Парламентської Асамблеї ОБСЄ. Участь у роботі сесії взяли понад 250 парламентарів більше ніж з 50 держав-учасниць та країн-партнерів ОБСЄ.

Робота 14-ї зимової сесії проводилася в рамках засідань Постійного комітету ПА ОБСЄ, Загального Комітету з політичних питань і безпеки, Загального Комітету з економічних питань, науки, технології та довкілля, Загального Комітету з демократії, прав людини та гуманітарних питань, а також спільних засідань згаданих трьох Комітетів, засідання Комітету з повноважень та Бюро Парламентської Асамблеї ОБСЄ.

У ході засідань комітетів парламентарі обговорили стан виконання резолюцій Парламентської Асамблеї, передусім рекомендацій, що містяться в Бакинській декларації ПА ОБСЄ 2014 року.

Окрім зазначеного вище, були обговорені питання транснаціональної безпеки в регіоні ОБСЄ: боротьба з тероризмом, співробітництва в сфері зміцнення енергетичної безпеки і нейтралізації екологічних і економічних викликів в регіоні ОБСЄ та відбулося відкрите обговорення питання прав людини мігранта і біженців.

Також було проведено два додаткових заходи в рамках зимової сесії: 19 лютого - неформальний захід «Викрадення та незаконне утримання Російською Федерацією української льотчиці, народного депутата України Н.Савченко» за участю її адвоката М.Фейгіна та сестри В.Савченко та 20 лютого - неформальний захід «Порушення міжнародного права в окупованому Криму та на сході України».

В рамках сесії відбулися також спеціальні дебати щодо питання реагування ОБСЄ на кризу в та навколо України.

Верховну Раду України на сесії представляли члени Постійної делегації Верховної Ради України у ПА ОБСЄ А.Герасимов, Н.Агафонова, О.Бєлькова, Г.Гопко, І.Попов, Н.Шуфрич, заступник члена Постійної делегації С.Висоцький та секретар делегації І.Євменчикова.

Очолював Постійну делегацію Верховної Ради України у ПА ОБСЄ народний депутат України Артур Герасимов.

Перед початком сесії Президент ПА ОБСЄ провів засідання Комітету з повноважень та Бюро ПА ОБСЄ, на яких було розглянуто ініційоване Україною

питання оскарження повноважень О.Ковітіді, яку Російська Федерація включила до складу парламентської делегації ПА ОБСЄ. За підсумками його розгляду та на підставі рекомендацій Комітету з повноважень, Бюро ПА ОБСЄ прийняло одностайне рішення щодо невизнання О.Ковітіді членом ПА ОБСЄ, що підтвердило солідарність в рамках ОБСЄ у питанні невизнання незаконної анексії Криму Росією.

Президент ПА ОБСЄ І.Канерва у своїй вступній промові на відкритті зимової сесії наголосив на неприйнятності будь-яких винятків у припиненні вогню (у світлі останніх заяв бойовиків), що може мати руйнівні наслідки для всього Мінського процесу; привернув увагу парламентарів до ідеї направлення

на схід України міжнародної миротворчої місії яка, на його думку, могла б доповнити роль ОБСЄ для досягнення життєздатності мирного процесу.

З боку Діючого голови ОБСЄ І.Дачича було закликано всі сторони до Повної реалізації комплексу заходів щодо виконання Мінських домовленостей, висловлено запевнення щодо підтримки з боку Сербського головування в ОБСЄ всіх зусиль для мирного врегулювання.

У рамках зимової сесії відбулися засідання Середземноморського форуму

ПА ОБСЄ, трьох Загальних Комітетів ПА, Постійного Комітету ПА ОБСЄ, у яких Постійна делегація Верховної Ради України брала активну участь. Так, члени української парламентської делегації виступали на кожному із вищезазначених заходів, а також під час спеціальних дискусій («Транснаціональна безпека в регіоні ОБСЄ: боротьба з тероризмом», «Співробітництво у зміцненні енергетичної безпеки та зменшенні довкільних та економічних викликів в регіоні ОБСЄ», «Права мігрантів та біженців»), що велися у рамках Загальних Комітетів ПА ОБСЄ. Слід відзначити важливість виступу одного із членів Постійної делегації ВРУ на засіданні Середземноморського форуму ПА ОБСЄ 18 лютого ц.р., завдяки чому було привернуто увагу до проведеної Україною роботи під час головування в Середземноморській контактній групі (2012 р.) та головування в ОБСЄ (2013 р.) на напрямі посилення взаємодії Організації з Середземноморськими країнами -партнерами. Серед іншого, варто виокремити наступні заходи в рамках зимової сесії.

19 лютого ц.р. відбулось засідання Загального комітету з демократії, прав людини та гуманітарних питань ПА ОБСЄ. Порядок денний засідання включав,

зокрема, такі основні питання:

- виступ Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ (ПЗМІ) Д.Міятович;

- виступ Директора БДІПЛ М.Лінка;

- спеціальні дебати на тему «Права людини мігрантів та біженців», під час яких у якості одного зі спікерів виступив Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу М.Джемілєв.

Дискусія засвідчила, що питання протидії викликам та загрозам, пов’язаним із порушеннями прав людини та основоположних свобод внаслідок агресії РФ проти України, посідає ключове місце на порядку денному у людському вимірі ОБСЄ. Представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ головний акцент в контексті кризи в та навколо України було зроблено на питаннях забезпечення безпеки журналістів, протидії державній пропаганді та мові ненависті в ЗМІ, а також дотриманню стандартів журналістської етики. Окрему увагу приділено серйозним порушенням свободи ЗМІ з боку окупаційної влади Криму. Директор БДІПЛ наголосив на тому, що Бюро надаватиме пріоритетного значення здійсненню моніторингу стану прав людини в окупованому Криму, а також висловив готовність БДІПЛ вжити усіх заходів у рамках мандату задля забезпечення спостереження за місцевими виборами в окремих районах Донецької та Луганської областей після отримання відповідного запрошення від Уряду України.

М.Джемілєв у своєму виступі висвітлив питання російської агресії проти

України, незаконної окупації Криму Росією та численних порушень прав кримськотатарського народу та етнічних українців окупаційною владою півострова, а також проблематики внутрішньо переміщених осіб зі сходу України та окупованого Криму.

20 лютого ц.р. відбулося засідання Постійного комітету ПА ОБСЄ.

Під час засідання виступили Президент ПА ОБСЄ І.Канерва, скарбник ПА ОБСЄ Р.Бателлі, Генеральний секретар ПА ОБСЄ О.Спенсер. Також були представлені доповіді про діяльність Парламентської Асамблеї у сфері спостереження за виборами, роботу спеціальних комітетів та спеціальних представників ПА ОБСЄ.

У рамках участі у зимовій сесії, за ініціативи Президента Парламентської Асамблеї ОБСЄ І.Канерви, 20 лютого ц.р. відбулася зустріч між головами парламентських делегацій України, Російської Федерації та Президентом ПА ОБСЄ. Під час цієї зустрічі російська сторона активно висловлювалася на користь початку роботи Міжпарламентської групи зв’язку. Зі свого боку Глава української делегації відзначив можливу підтримку роботи такої групи, якщо буде чітко визначено предмет консультацій, які матимуть практичні наслідки для врегулювання ситуації. Серед тем було відзначено виконання Росією Бакинської Декларації та резолюції ПА ОБСЄ «Очевидне, грубе та невиправлене порушення Російською Федерацією Гельсінських принципів», міжпарламентське сприяння повному виконанню Мінських домовленостей. І.Канерва відзначив, що направить запрошення стосовно проведення такої зустрічі у м. Копенгаген та запропонує перелік питань до обговорення, який буде відкритий для відповідних пропозицій з боку української та російської сторін. Хоча російська сторона робила наголос на доцільності початку роботи такої групи із залученням глав парламентів РФ та України, вбачається доцільним, у разі погодження змістовного порядку денного, обмежитися участю на рівні глав парламентських делегацій в ПА ОБСЄ.

Позитивною з точки зору інтересів України була продемонстрована солідарність та підтримка нашої держави з боку переважної більшості парламентарів під час спеціальних дебатів 20 січня ц.р., коли обговорювалося питання реагування ОБСЄ на кризу в та навколо України. Зі вступними промовами на цих дебатах виступили Президент ПА ОБСЄ І.Канерва, директор Центру з попередження конфліктів Секретаріату ОБСЄ А.Кобєрацкі, глава Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Е.Апакан та Спеціальний представник Діючого голови ОБСЄ в Тристоронній контактній групі Х.Тальявіні.

І.Канерва підкреслив, що питання реагування ОБСЄ на ситуацію в та навколо України обговорюється в рамках сесій ПА ОБСЄ вже вчетверте. На його думку, на сьогодні є певна надія на дипломатичне вирішення та припинення певних порушень принципів ОБСЄ. Слід також відмітити згадку Президента ПА ОБСЄ про ситуацію навколо Криму, який вважає його територією України. Зокрема, він зазначив, що анексія Криму та законний статус Криму в рамках України відсутні в пакеті домовленостей, нещодавно погоджених у Мінську; Крим не повинен забуватися. І.Канерва налаштований просувати реалізацію ідеї створення Міжпарламентської групи зв’язку з метою сприяння деескалації ситуації та надання підтримки Україні у виході з кризи, як передбачено Бакинською Декларацією ПА ОБСЄ 2014 року.

А.Кобєрацкі свій виступ присвятив розгортанню та забезпеченню діяльності Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні, зазначив, що криза в та навколо України є симптомом більш загальної кризи безпеки, підкреслив важливість політичної волі та діалогу, який міг би сприяти відновленню довіри. Відмітив при цьому, що ОБСЄ володіє необхідним інструментарієм.

Е.Апакан зазначив, що природа конфлікту змінилася з політичної на військову та гуманітарну, особливо відзначаючи людський вимір «української кризи». Окремо привернув увагу до необхідності посилення технічного оснащення Місії для виконання поставлених завдань у світлі Мінських домовленостей. Відмітив, що спроби СММ сприяти забезпеченню перемир’я на місцевому рівні не були успішними, СММ було відмовлено в доступі до Дебальцевого. Висловив сподівання щодо повної реалізації Комплексу заходів з виконання Мінських домовленостей. Зазначив, що Мирний план Президента України П.Порошенка, є хорошою основою для врегулювання ситуації.

Х.Тальявіні підкреслила, що конфлікт може поставити під загрозу всю систему європейської безпеки яка була створена в Гельсінкі. Наголосила, що немає сумнівів, що ситуація навколо Дебальцевого є порушенням досягнутих у Мінську домовленостей. Акцентувала увагу на п.13 Комплексу заходів щодо виконання Мінських домовленостей стосовно робочих груп та висловила сподівання щодо їх створення вже ближчим часом. Наприкінці наголосила на необхідності чітких дій з тим, щоб «український конфлікт» не вийшов з під контролю.

Дискусію розпочав Глава Постійної делегації ВРУ в ПА ОБСЄ А.Герасимов. З його боку було доведено ключові сигнали щодо російської агресії по відношенню до України, окупації та незаконної анексії Криму та порушення Росією норм міжнародного права і основоположних принципів ОБСЄ. По завершенню виступу було передано главі російської парламентської делегації та Президенту ПА ОБСЄ добірку фотоматеріалів з доказами присутності російських військових та зброї на сході України. Крім А.Герасимова, під час дебатів взяли слово й інші члени Постійної делегації ВРУ (Г.Гопко, О.Бєлькова, Н.Агафонова, С.Висоцький, І.Попов, Н.Шуфрич).

Зокрема, Ганна Гопко зазначила, що окрема увага на сесії ПА ОБСЄ приділялась гуманітарним аспектам української кризи. З березня минулого року в ОБСЄ не має фактично доступу до Криму, щоб відслідковувати проблему дискримінації українського та кримськотатарського населення. Тож розглядалося питання збільшення чисельності спеціальної моніторингової місії ОБСЄ для посилення ефективності роботи цієї організації на тимчасово окупованій території  Криму та на сході країни. Також було розуміння необхідності посилення тиску на Росію,щоб забезпечити місію спостереження на українсько-російському кордоні. За словами депутата, окремим питанням гуманітарного аспекту ситуації в Україні був утиск свободи слова. Зокрема, на територіях, що контролюються проросійськими бойовиками, а також питання жертв конфлікту серед жінок та дітей. «Внаслідок обстрілів під час військових дій загинуло понад 450 жінок, 67 дітей стали жертвами агресії Російської Федерації проти України. Більше ніж 170 дітей отримали поранення. ОБСЄ зазначила, що візьме під свій контроль питання безпеки дітей та жінок як пріоритет», – додала Г. Гопко.

За словами заступника члена Постійної делегації Верховної Ради України в ПА ОБСЄ Сергія Висоцького, у жодного з європейських парламентарів не було сумнівів щодо російської агресії, про що свідчила однозначна реакція на підготовані буклети та матеріали української діаспори про вторгнення сусідньої країни. Російська пропаганда, незважаючи на мільярдні витрати, не змогла переконати європейську еліту в тому, що це не агресія Російської Федерації, а внутрішній конфлікт.  «Європа усвідомлює, що Росія порушує перемир’я.  З’являється дедалі більше людей, що принципово виступають за посилення санкцій, за надання летальної зброї Україні», – заявив Сергій Висоцький.

На спеціальних дебатах ПА ОБСЄ по Україні О.Бєлькова звернула увагу учасників заходу саме на економічний аспект того, що відбувається в Україні. Вона наголосила на тому, що щодня Україна витрачає 5-10 млн. доларів на війну, що МВФ, США та ЄС оголосили про наміри надати конкретну фінансову допомогу. Що саме так і роблять друзі, брати і ті, хто реально хоче допомогти. Закликала побачити потенціал мирної України для світової економіки. Натомість, РФ забирає у тимчасово слабкої України шматок нашої території, використовує газ як економічну зброю та надсилає гуманітарну допомогу у вигляді зброї для ДНР та ЛНР. «Подібні дебати не змінюють ситуацію саме в момент їх проведення, але вони формують думку посланців із парламентів різних держав із дуже різноманітних точок зору. Це впливатиме на подальші рішення щодо України - економічної та енергетичної співпраці та політичних призначень»- зазначила О.Бєлькова.

І.Попов акцентував увагу учасників заходу на питанні іноземного тероризму, коли одна сусідня країна захопила територію іншої. Він звернувся до членів парламентської делегації РФ і закликав Росію вивести війська з території України, при цьому зазначивши, що народ його країни чекає на мир.

Таку ж думку висловила член парламентської делегації Н.Агафонова «Ми не повинні визнавати цю агресію, якщо це можна зробити з Україною, то можна зробити і з будь-якою іншою країною» зазначила Н.Агафонова і закликала Росію виконувати попередньо схвалені заходи.

Н.Шуфрич відзначив необхідність вирішення конфлікту шляхом мирних перемовин і запропонував, щоб офіційний Київ сідав за стіл перемовини з ДНР та ЛНР щодо врегулювання ситуації на сході країни.

Загалом виступило понад 40 парламентарів, серед висловлювань яких варто виокремити такі:

А.Пушков (РФ) наполегливо закликав повернутися до ідеї створення Міжпарламентської групи зв’язку. Вважає, що її діяльність сприятиме створенню кращої політичної атмосфери та відновленню довіри; Росія не повинна розглядатися як єдина сторона, що несе відповідальність за виконання Мінських домовленостей. Німеччина та Франція також мають гарантувати їхнє виконання.

Марія-Француаза Бехтель (Франція): необхідно виробити політичне рішення проблеми, зробити все можливе для недопущення військового вирішення.

Міхай -Разван Унгуреану (Румунія): повністю підтримує мирне врегулювання кризи в та навколо України на основі поваги суверенітету та

територіальної цілісності України; Румунія рішуче засудила анексію Криму

Російською Федерацією та не визнає її.

Кент Херстедт (Швеція): Україні потрібно надати допомогу для подолання гуманітарної катастрофи на сході.

Барбара Бартос (Польща): це не регіональний конфлікт, а повномасштабна війна та гуманітарна катастрофа на сході України; Росія та сепаратисти мають консолідували контроль та запустили повномасштабний наступ; подальша ескалація з боку сепаратистів має мати наслідком посилення санкцій проти Росії і не лише банківських, але й секторальних.

Доріс Барнет (Німеччина) звернулася до російських парламентарів сприяти звільненню народного депутата України Н.Савченко, виведенню зброї та створенню умов для виконання покладених на СММ завдань.

Дін Еллісон (Канада): у випадку невиконання Мінських домовленостей,

ціна для Росії буде зростати, Росія має забратися з України.

Ісмо Соукола (Фінляндія): українська криза загострила відносини між Росією та Заходом з непередбачуваною силою, напруженість у цих відносинах є

болісною для таких країн, як Фінляндія;не вважає, що санкції та контр-санкції допоможуть врегулювати кризу, водночас, вони були неминучі; Європа не сприймає дії Росії.

Пітер Боунесс (Великобританія): Великобританія залишає за собою право переглянути питання надання Україні летального озброєння; Росія вийшла з правового поля, яке ми вважали загальним для всіх.

Луіджі Компанья (Італія): зв’язки між Росією та Україною є складними та практично ніколи не передбачали повного суверенітету та територіальної цілісності для України.

Едвінс Сноре (Латвія): Росія є стороною конфлікту, Путін намагається підкорити Україну будь-якими засобами; США та Великобританія мають допомогти Україні у боротьбі з російською військовою агресією, у т.ч. зброєю;

якщо Путіна не зупинити зараз, кровопролиття продовжуватиметься.

Бахар Мурадова (Азербайджан): необхідно «оживити» Бакинську групу

(Міжпарламентську групу зв’язку) та якнайшвидше започаткувати її роботу, до

якої готова долучитися.

Проведені дебати фактично засвідчили ізоляцію Росії, підтвердили одностайне розуміння більшістю парламентарів причин кризи в та навколо України, пов’язаних з діями Росії та підтримуваними нею сепаратистами на сході України, відповідальності Росії за ці дії. Утрималися від підтримки висловлювань російської парламентської делегації і традиційні прихильники Росії. Це стосується і заклику до якнайшвидшого започаткування діяльності Міжпарламентської групи зв’язку.

19 лютого ц.р. в ході зимової сесії ПА ОБСЄ також відбувся неформальний захід «Викрадення та незаконне утримання Російською Федерацією української льотчиці, народного депутата України Н.Савченко» за участю її адвоката М.Фейгіна та сестри В.Савченко. Захід був організований Постійною делегацією Верховної Ради України у ПА ОБСЄ та Постійним Представництвом України при Міжнародних організаціях у Відні. У брифінгу взяли участь як національні парламентські делегації, так і делегації держав-учасниць при ОБСЄ. Головним сигналом захисту Н.Савченко та її сестри став заклик до держав - учасниць та інституцій ОБСЄ вжити невідкладних заходів на урядовому та парламентському рівнях з метою посилення міжнародного тиску на РФ. Зокрема, зазначалося про необхідність ухвалення відповідних декларацій, резолюцій тощо із закликом до

негайного та безумовного звільнення Н.Савченко, а також ініціювання її відвідання іноземними делегаціями в слідчому ізоляторі в Москві. Захід став важливим кроком в контексті подальшої консолідації зусиль щодо залучення спільноти ОБСЄ до сприяння звільненню Н.Савченко, О.Сенцова та інших громадян України –політичних в’язнів, які незаконно утримуються в РФ.

20 лютого ц.р. в ході зимової сесії ПА ОБСЄ відбувся інший неформальний захід «Порушення міжнародного права в окупованому Криму та на сході України»,організований об’єднанням НУО «Платформа Громадянська

Солідарність» та НУО «Міжнародне партнерство з прав людини». Окрім вказаних організацій, у якості спікерів виступили також представники Міжнародного фонду Відродження (Київ), «Human Rights Watch» (Нью-Йорк) та Правозахисного центру «Меморіал» (Москва). Доповіді згаданих НУО містили значну кількість задокументованих фактів порушень прав людини в окупованому Криму та на Донбасі, внаслідок агресії РФ проти України. Хоча у цілому доповіді мали неупереджений характер, до деяких були включені неперевірені відомості та неточні оцінки. Це стосується, насамперед, презентації «Human Rights Watch», яка містила інформацію щодо «використання кластерних боєприпасів усіма сторонами конфлікту на сході України».Представник Постійної делегації Верховної Ради України у ПА ОБСЄ С.Висоцький, який взяв участь у брифінгу, довів до відома учасників позицію України щодо порушення суверенітету та територіальної цілісності України Російською Федерацією, тяжких наслідків агресії Росії в Криму та на Донбасі, а також спростував інформацію про використання кластерних боєприпасів українською стороною.

В рамках зимової сесії відбулася зустріч парламентарів – членів Європейської народної партії та однодумців, за підсумками якої було схвалено

Резолюцію стосовно України (додається на 2 арк). Зазначений документ містить важливі елементи щодо рішучого засудження грубого порушення РФ принципів Гельсінського заключного акту, порушення бойовиками режиму припинення вогню, містить заклики до Росії вплинути на бойовиків та повністю виконувати Мінські домовленості, а також звільнити Н.Савченко та інших незаконно утримуваних в Росії громадян України.

По завершенню зимової сесії Глава Постійної делегації ВРУ в ПА ОБСЄ А.Герасимов провів прес-конференцію для представників ЗМІ, у якій також взяли участь Віце - президенти ПА ОБСЄ – Джордж Церетелі (Грузія) та Вілья Алекнайте Абрамікене (Литва).

Підсумовуючи роботу Постійної делегації Верховної Ради України в Парламентській Асамблеї ОБСЄ необхідно зазначити наступне:

- активна участь парламентської делегації України у 14-й зимовій сесії ПА ОБСЄ мала важливе значення з точки зору консолідації сприйняття багатовимірності наслідків агресії РФ проти України;

- під час зимової сесії до її учасників було доведено інформацію про ситуацію на сході України, наголошено на позиції України по Криму, представлено факти російської агресії проти нашої держави, акцентовано увагу на необхідності виконання Росією Бакинської декларації (в частині, що стосується заклику до Росії скасувати анексію Криму та м. Севастополь) та резолюції ПА ОБСЄ «Очевидне, грубе та невиправлене порушення Російською Федерацією Гельсінських принципів»;

- важливим результатом стало одностайне рішення Бюро ПА ОБСЄ щодо

невизнання повноважень О.Ковітіді, що має використовуватися надалі для недопущення участі незаконних представників Криму у заходах по лінії ПА та

інших міжнародних організацій.

- встановлення безпосередніх контактів парламентської делегації України з парламентськими делегаціями інших держав сприяло формуванню підґрунтя для заручення подальшою підтримкою України в умовах російської агресії та

консолідації зусиль парламентарів у протидії діям Росії;

- посиленні парламентського тиску на Росію в рамках ПА ОБСЄ та вимог щодо виконання нею норм міжнародного права та основоположних принципів ОБСЄ.

Серед подій, які відбувалися у ході сесії слід відмітити, що українська діаспора в Республіці Австрія зібралася поруч із будівлею де відбувалися заходи Асамблеї, таким чином привернувши увагу до дебатів в рамках Організації і висловивши свою підтримку Україні. Відбулися окремі зустрічі народних депутатів України з представниками діаспори.

Під час сесії члени Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі провели ряд зустрічей з національними парламентськими делегаціями зарубіжних країн та відбулася зустріч членів Постійної делегації з Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Австрія О.Щербою.

З Постійною делегацією Верховної Ради України у ПА ОБСЄ активно співпрацювали Постійний Представник Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні І.Прокопчук, заступник Постійного Представника Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні Г.Хоменко, радник Постійного Представника Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні М.Беца та другий секретар Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні В.Ткач.

Голова Постійної делегації А.ГЕРАСИМОВ

Секретар Постійної делегації І.ЄВМЕНЧИКОВА