Звіт за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України
у Парламентській асамблеї Ради Європи
під час третьої частини сесії
(22-26 червня, м. Страсбург)
Загальна інформація
22-26 червня 2015 р. у м. Страсбург відбулася Третя частина сесії ПАРЄ, у якій взяли участь: Голова Постійної делегації В.Ар’єв, члени делегації Б.Береза, С.Власенко, В.Вовк, І.Геращенко, О.Гончаренко, С.Заліщук, М.Іонова, С.Кіраль, Г.Логвинский, А.Лопушанський, С.Соболев, та О.Сотник. Дебати під час засідань ПАРЄ розгорнулися навколо наступних питань порядку денного:
– Поліпшення захисту інформаторів;
– Розвиток партнерства за демократію з Парламентом Марокко;
– Функціонування демократичних інститутів у Азербайджані;
– Скасування попередньо схвалених повноважень делегації Російської Федерації (на виконання п. 16 Резолюції 2034 (2015 р.);
– Ситуація в Угорщині після схвалення Резолюції Асамблеї 1941 (2013);
– Підвищення прозорості власників медіа;
– Відповідальність та етика ЗМІ у медіасередовищі, яке змінюється;
– Зниклі особи у ході конфлікту в Україні;
– Потреба
у спільній європейській відповіді на виклики міграції (за процедурою дебатів з
поточних питань);
– На шляху до нової Європейської соціальної моделі;
– Посилення співпраці проти кібертероризму та інших масованих атак в Інтернеті;
– Визнання і попередження неорасизму.
Слід наголосити, що практично кожного дня у ході Червневої частини сесії Асамблеї відбувалися заходи, які напряму чи опосередковано торкалися інтересів України.
Перебіг подій
22 червня ц.р. на початку роботи Третьої частини сесії 2015 року з вітальною промовою виступила Президент Асамблеї А.Брассер. Вона зосередилась на ключових питаннях поточної діяльності Організації, звернувши особливу увагу на критичну ситуацію у питанні біженців. Президент Асамблеї поінформувала про свій візит до Туреччини, підкресливши, що Туреччина робить важливий внесок у подолання викликів, пов’язаних з біженцями, та до Азербайджану, висловивши занепокоєння щодо ситуації з правами людини, зокрема свободою висловлювання в цій країні.
Окремо, пані Брассер, зупинилась на подіях в Україні, підкресливши, що ситуація в Україні має бути у центрі уваги Організації, а українська влада має постійно отримувати від неї належну підтримку. Також, Президент Асамблеї відзначила складну ситуацію з забезпеченням прав людини в Криму, вказала на важливість розгляду у ПАРЄ питання зниклих осіб під час конфлікту в Україні та допомогу їх сім’ям, зауважила, що попри складну ситуацію та повільний хід реформ, важливим є продовжувати надавати допомогу нашій країні, в чергове закликала Росію звільнити з в’язниці члена української делегації Надію Савченко.
У відповідності до порядку денного перед членами Асамблеї виступила Президент Мальти пані Колейро Прека з нагоди 50-річчя членства Мальти в Раді Європи. У своєму виступі пані Президент торкнулася таких питань, як права і свободи людини та повага людської гідності, гуманітарний аспект діяльності Асамблеї, посилення співпраці з Середземноморським регіоном, міграція, права вразливих груп людей (жінок, дітей, представників ЛГБТ) та боротьба із тероризмом. Пані Президент звернула увагу на необхідність поваги різноманітності та інклюзивності на усіх рівнях, що надасть можливість гармонійного розвитку європейської спільноти.
Під час вечірнього засідання 22 червня відбулися відзначення 60-ї річниці Європейської премії та вручення її цьогорічним містам переможцям – Дрездену (Німеччина) та Варі (Швеція), розгляд Звіту про діяльність Бюро і Постійного комітету та доповіді про спостереження делегації ПАРЄ за виборами у Туреччині.
Звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету представила пані Гамбаро, зосередивши увагу у виступі на актуальних міжнародних питаннях, зокрема щодо міграції та біженців, корупційного скандалу у ФІФА, та зазначивши про недостатнє висвітлення у ЗМІ роботи Асамблеї.
Доповідь щодо спостереження за парламентськими виборами у Туреччині представив пан Кокс, зазначивши, що вони показали міцність демократії у Туреччині, однак за його словами залишається ще низка питань, які потребують покращення.
Член української делегації Г.Логвинський, беручи участь у дебатах, привітав Туреччину з успішним проведеними виборів, висловив слова вдячності за підтримку України, зокрема у питанні Криму та доповідь, підготовлену турецькими колегами, яка викриває порушення прав людини на півострові, що є, безумовно, свідченням відданості Туреччини принципам демократії.
Загалом
учасники обговорення позитивно оцінили вибори у Туреччині, наголошуючи при
цьому на наявності низки проблем, які потребують врегулювання, зокрема у
проведенні виборчої компанії.
Перед членами Асамблеї виступив Ігор Крнадак, Міністр закордонних справ Боснії і Герцеговини, який представив основні напрями роботи Боснії і Герцеговини (БіГ) під час головування цієї країни в РЄ. Одними з важливих питань в порядку денному головування є політика сусідства, зокрема проведення конференції в Марокко, міжкультурний діалог, захист прав людини, зокрема найбільш вразливих груп. Під час головування БіГ планує зосередити роботу і у сфері кіно, наприклад провести міжнародну конференцію з цього питання. У своєму виступі Ігор Крнадак приділив увагу нещодавній міністерській конференції у Брюсселі, наголосивши на важливості розгляду питання боротьби з радикалізацією та тероризмом та доповіді щодо ситуації в Україні. Окрім того підкреслив необхідність вдосконалення порядку денного Організації у питанні соціальної інтеграції ромів, зауважив на важливому значенні співпраці з Європейським судом з прав людини.
Члени Асамблеї мали змогу порушити перед Міністром питання від політичних груп і особисто. Вони торкалися позиції Боснії і Герцеговини з приводу ключових питань діяльності організації, зокрема біженців та конфліктів в регіоні та напрямів головування БіГ, зокрема міжкультурного діалогу. Серед іншого пані Тактакішвілі (Грузія, АЛДЄ) порушила питання щодо планів з врегулювання ситуації в Україні. Відповідаючи їй, Міністр закордонних справ Боснії і Герцеговини наголосив на важливості виконання Мінських домовленостей, серед іншого ухвалення Конституційних змін, зауваживши, що позиція невеликих країн може зробити прорив у зазначеному питанні та висловивши сподівання, що під час головування БіГ вдасться пом’якшити конфліктну ситуацію в регіоні.
Голова
Постійної делегації В.Ар’єв взяв участь у засіданні Бюро Асамблеї, під час якого
він повідомив присутніх про хід конституційного процесу в Україні і закликав
Генерального секретаря Ради Європи Т.Ягланда активізувати процес звільнення Надії Савченко та приділити
увагу правам людини в Російській Федерації, зокрема переслідуванню опозиційних
політиків. За ініціативи членів української делегації були підготовлені та
подані поправки до проектів резолюцій “Розгляд анулювання попередньо схвалених
повноважень делегації Російської Федерації (на виконання п. 16 Резолюції 2034
(2015 р.)” і “Зниклі особи у ході конфлікту в Україні”. Окрім того, цього дня
відбулася зустріч Постійної делегації з
представниками неурядових організацій з Азербайджану “Емністі груп” та
“Міжнародна медіа підтримка”.
Засідання 23 червня ц.р. у відповідності до порядку денного розпочалося з виступу Генерального секретаря ООН Бан Гі Муна. У своїй промові Бан Гі Мун порушив питання загроз та обмежень для громадського суспільства, міграції, радикалізму та екстремізму, кліматичних змін, питання бідності у світі, яке пов’язане з питаннями міграції та переміщених осіб, а також наголосив на важливості створення життєздатних умов для майбутнього розвитку країн світу. Серед іншого Генеральний секретар зауважив, що у багатьох країнах світу спостерігається деградація демократії, наприклад у більш як 50 країнах існує близько 100 законів, які обмежують створення неурядових організацій. Під час свого виступу Бан Гі Мун засудив крайній радикалізм та злочини в ім’я релігії. Говорячи про території непідконтрольні урядам держав у світі, Генеральний секретар зазначив про те, що на Сході Україні було вбито більше шести тисяч осіб протягом тільки одного року. Генеральний секретар закликав сторони повністю виконувати Мінські домовленості і прийти до політичного рішення, яке має бути засноване на повазі прав людини. Генеральний секретар висловив сподівання, що у реалізації реформ та боротьбі з корупцією буде досягнутий більший прогрес і у співпраці з Верховним комісаром ООН з прав людини буде опрацьована національна стратегія захисту прав людини і як наступний крок – національний план дій із захисту прав людини.
Після завершення виступу відбулася дискусія у формі запитань та відповідей, яка торкалася питань співпраці з Радою Європи, заморожених конфліктів, ситуації на Кавказі, зміцнення захисту прав і свобод людини в світі, покращення гуманітарної ситуації в світі та міграції. У зв’язку з обмеженням Президентом ПАРЄ часу на дискусію, члени української делегації не змогли поставити свої питання Генеральному секретарю ООН. Разом з тим Голова делегації В.Ар`єв передав через секретаріат Асамблеї питання до Бан Гі Муна у письмовій формі. Він поцікавився у Генсека ООН перспективами введення в Україну миротворчого контингенту та причиною відвідання ним військового параду у РФ, яка здійснила агресію проти іншого члена ООН – України.
У ході ранкового засідання 23 червня ц.р. було розглянуто питання “Поліпшення захисту інформаторів” (доповідач П.Омцигт, Нідерланди). У своїй промові доповідач наголосив на тому, що дана дискусія є продовженням попередніх дебатів в Асамблеї, зокрема у квітні цього року щодо масового спостереження. Пан Омцигт звернув увагу членів Асамблеї на важливу роль розкривачів для захисту прав людини, зокрема у справі ФІФА, корегуванні статистичних даних у Греції, відмиванні коштів у банківській сфері, а також справі “Нестле”, наголосивши, що ці люди мають право на захист. За словами П.Омцигта у більшості держав-членів законодавчо не забезпечується належний захист викривачів, зокрема для працівників зі сфери національної безпеки, а тому одним із важливих пунктів резолюції є положення, які торкаються переслідування за розкриття даних, що підпадають під дію законодавства про розголошення державної таємниці. Доповідач підкреслив, що захист викривачів у перехідних країнах сприяє пришвидшенню їх демократичного розвитку.
Дебати із зазначеного питання торкалися важливості викриттів для стимулювання демократичних процесів, зокрема викриття зловживань та порушень, законодавчого забезпечення захисту викривачів та наявності законодавства в різних державах, положень щодо викриттів у Раді Європи, справи пана Сноудена та інших відомих викривачів. У результаті дискусії була схвалена резолюція з врахуванням поправок і рекомендація, які передбачають прийняття національного законодавства у сфері захисту викривачів та розробку міжнародного інструменту у цій сфері.
Вечірнє засідання 23 червня ц.р. розпочалося із запитань членів Асамблеї Генеральному секретарю Ради Європи Т.Ягланду.
Серед питань, які пролунали були міграція та біженці, зокрема робота програми “Фронтекс”, захист прав людини, розслідування масового прослуховування, ситуації з правами людини в Угорщині та виконання рішень Європейського суду з прав людини.
Виступаючи від політичної групи Європейських консерваторів в Асамблеї стосовно позиції Генерального секретаря у відношенні можливості підготовки доповіді про стан прав людини та демократії в Росії, член української делегації О.Гончаренко наголосив на визначальному значенні демократії, верховенства права та прав людини для держав-членів, зауваживши, що останнім часом зазначені цінності знаходяться під загрозою в Росії, прикладом чого є вбивство пана Немцова і порушення прав людини та переслідування, що вимагає підготовки відповідної доповіді. Відповідаючи на його запитання Т.Ягланд повідомив, що є широкий спектр проблем на всьому континенті і це відображено в щорічній доповіді РЄ, зокрема в третині держав не має ефективного судочинства та спостерігається порушення свободи ЗМІ. А стосовно справи пана Нємцова Т.Ягланд повідомив, що вже закликав російську владу провести належне розслідування його вбивства.
Серед іншого А.Хунко (Німеччина) порушив питання щодо призначення нового губернатора Одеської області і його можливого впливу на ситуацію в Придністров’ї та поцікавився результатами розслідування подій на Майдані та в Одесі. Відповідаючи на його запитання Т.Ягланд повідомив, що стосовно подій на Майдані вже була підготовлена доповідь РЄ, а восени друга група підготує доповідь щодо подій в Одесі. Стосовно призначення губернатора зазначив, що це повне право України як і будь-якої держави призначати губернаторами будь-яку особу.
Пан Бокель (Франція) звернувся до Генерального секретаря з питання про хід конституційних реформ в Україні, зокрема щодо децентралізації, що є одним з пунктів Мінських домовленостей. Відповідаючи йому, Т.Ягланд повідомив, що до створеної Президентом України Конституційної комісії було направлено трьох представників РЄ та що наразі процес внесення змін до Конституції триває.
23 червня ц.р. Асамблеєю було розглянуто питання розвитку партнерства за демократію із Парламентом Марокко (Доповідач – Б.Кліх, Польша). Доповідач повідомив про базові положення резолюції, які стосуються конституційного процесу, прийняття ряду законів Парламентом, зокрема щодо регіоналізації, продовження оголошення вироків щодо смертної кари. Окрім того доповідач зазначив, що в країні просувається судова реформа, готується кодекс для журналістів, який передбачає неможливість тримання під вартою представників ЗМІ за висловлювання. Доповідач наголосив, що представники Марокко активно використовують європейський досвід і високо цінують допомогу.
Дебати щодо доповіді розгорнулася навколо питань Конституційної судової реформ, прогресу Марокко у справі захисту прав людини, конфлікту у Західній Сахарі, проблем біженців та переміщених осіб, а також проблемних питань у просуванні реформ, зокрема збереження впливу монарха та неформальних груп і скасування смертної кари, попри те, що вироки не виконуються. У результаті дискусії була схвалена резолюція з врахуванням поданих поправок, в якій відзначається досягнутий прогрес Марокко у проведенні реформ і передбачається продовження діалогу з Радою Європи з питань їх реалізації.
Також 23 червня ц.р. було розглянуто доповідь “Функціонування демократичних інститутів у Азербайджані” (Доповідачі: Педро Аграмунт (Іспанія), Тадеуш Івінський (Польща). Представляючи доповідь пан Аграмунд наголосив на тому, що попри значний тиск при підготовці доповіді, текст документу є неупередженим і консенсусним. У своєму виступі пан Івінський підкреслив, що увага до Азербайджану прикута через конфлікт у Нагорному-Карабасі і це питання впливає на усі інші. За його словами, в ході останнього візиту увага зосереджувалася на формуванні механізмів стримувань і противаг, поліпшенні ситуації із ЗМІ, припиненні тиску на представників неурядових організацій та правозахисників.
Дискусія розгорнулася навколо обговорення питань розвитку демократичних інститутів та прав людини, відданості Азербайджану принципам Ради Європи, загальної оцінки останніх подій, а саме порушень прав людини та переслідувань, негативного впливу на розвиток держави міцної президентської влади, посилення контрольних функцій парламенту та важливості майбутніх парламентських виборів восени цього року для майбутнього Азербайджану, триваючого протистояння по лінії розмежування між Азербайджаном та Вірменією та впливу конфлікту на розвиток Азербайджану, ролі та місця країни в регіоні.
В результаті дебатів була схвалена резолюція з врахуванням поправок, яка надає оцінку ситуації в Азербайджані та вказує напрями для реформ в країні і схвалення відповідного законодавства у різних сферах життєдіяльності.
Серед іншого 23 червня відбулися вибори суддів від Вірменії, Латвії, Люксембургу та Монако та заступника Генерального секретаря ПАРЄ.
За
підтримки Голови Постійної делегації В.Ар’єва та участі членів Постійної
делегації відбулася презентація короткометражних фільмів проекту “#Вавилон
За підтримки члена української делегації А.Лопушанського приміщення Асамблеї відвідала група дітей зі Сходу та Заходу України. Привітати групу українських дітей вийшла Президент Парламентської Асамблеї А.Брассер, яка разом з членами української делегації взяла участь у спільному фотографуванні.
Засідання Асамблеї 24 червня ц.р. розпочалося з розгляду питання скасування попередньо схвалених повноважень Російської Федерації (на виконання п. 16 Резолюції 2034 (2015 р.) (Доповідач Ш.Шеннах, Австрія). Пан Шеннах наголосив, що Угоди Мінськ ІІ дозволили принаймні зупинити жорсткі бойові дії, але до цих пір не спостерігається виводу іноземних збройних формувань з України, що змушує Асамблею продовжити вимоги щодо відновлення Україною контролю над власною територією. Доповідач повідомив, що в ході конфлікту загинуло 6 тис. і зникло 2 тис. осіб. Висловив занепокоєння забороною в’їзду колишніх і діючих депутатів Асамблеї в Росію та зазначив, що ПАРЄ має зробити все можливе для відновлення діалогу на парламентському рівні.
Дебати розгорнулися навколо питань про стан справ з правами людини та демократичними інституціями в Росії, окупацію Росією Криму, ситуацію на Сході України, роль Росії в подіях на Сході України, відновлення миру, виконання Мінських домовленостей, складну гуманітарну ситуацію в регіоні, справу Н.Савченко та ін.
В дискусії взяли участь Голова та члени Постійної делегації. В.Ар’єв, наголосив на тому, що російські війська та сепаратисти продовжують обстріли української території і не має жодного дня, щоб українські військові не несли втрат. Керівник української делегації підкреслив, що не можна йти на зговір з агресором та ігнорувати уроки історії і таким чином підривати авторитет організації.
Член української делегації О.Гончаренко нагадав присутнім про жорстке поводження з ним під час поїздки в Росію, коли його побили і тримали під вартою без пояснення. Він зауважив, що вчора ані Бан Гі Мун, ані Т.Ягланд не сказали жодного слова про Росію, з жалем відзначив, що жодного пункту з січневої Резолюції Асамблеї стосовно Росії не було виконано, закликав європейських парламентаріїв прокинутися і зупинити війну.
Член української делегації С.Соболєв у своєму виступі наголосив, що наразі на Сході України перебуває приблизно 30 тисяч російських солдат і має прибути ще 50 тисяч, а яскравим доказом присутності Росії на Донбасі є те, що лідери сепаратистів мають російське коріння. Він підкреслив, що схвалення резолюції є важливим для уникнення подальшої ескалації конфлікту.
Г.Логвинський наголосив на тому, що Росія розгорнула війну в Європі і водночас, зобов’язавшись виконувати положення Європейської конвенції з прав людини та рішення Європейського суду з прав людини, рішуче ігнорує їх. Він наголосив на необхідності застосувати усі правові заходи, щоб зупинити агресора.
А.Лопушанський зазначив, що Росією не виконуються зобов’язання і ситуація зараз мало чим відрізняється від січня цього року. Він повідомив, що супроводжував делегацію Європейського Парламенту у населеному пункті Широкіно і там мав змогу особисто пересвідчитися у порушенні Росією Мінських домовленостей, при цьому зауваживши, що вони мають сенс, коли вони виконуються.
Член української делегації Б.Береза наголосив на тому, що Росія не виконує взяті на себе зобов’язання та намагається використовувати ситуацію через підтримку антисемитізму.
І.Геращенко наголосила на відсутності прогресу та продовження
терористами порушення режиму припинення вогню понад 7 тисяч разів, а також на
тому, що попри заперечення російською стороною можливості впливу на терористів,
вона продовжує їх фінансувати та підтримувати, що є очевидним –
Член української делегації М.Іонова зазначила, що ситуація не налагоджується, а навпаки - ускладнюється і в Україні відбувається справжня війна, яка є викликом для всієї системи безпеки, звернула увагу на невиконанні Мінських домовленостей, ігноруванні Росією Європейської конвенції з прав людини та Будапештського меморандуму.
С.Власенко звернув увагу на невиконанні пункту попередньої резолюції схваленої в січні щодо Н.Савченко і грубого порушення міжнародного права Росією, наголосивши, що в Росії ігнорується презумпція невинності та імунітет Н.Савченко, який випливає з її статусу в Асамблеї.
Член української делегації В.Вовк у своєму виступі підкреслив, що політика умиротворення агресора не працює, а навпаки стимулює до подальшої агресії, а тому важливим є перехід до політики стримування агресора, в тому числі запровадження нових жорстких санкцій до Росії. Російська агресія підриває режим нерозповсюдження ядерної зброї, нагадавши, що Україна відмовилася від величезного арсеналу ядерної зброї.
С.Заліщук наголосила на порушеннях прав людини та політичних переслідуваннях в Росії, а також на важливості досягнення миру, що неможливо зробити без Росії, але демократичної Росії.
Член української делегації О.Сотник зауважила, що схвалена Асамблеєю січнева Резолюція 2034 стосовно Росії не виконується як і інші домовленост, наголосила на погіршенні ситуації останнім часом, а також висловила сумнів щодо можливості конструктивного і відкритого діалогу з Росією.
У результаті дебатів була схвалена Резолюція з врахування поправок (текст додається). У документі підтверджується позиція Асамблеї у відношенні російської інтервенції, вказуються порушення Російською Федерацією прав людини і гуманітарного права, утиски громадських організацій та ЗМІ в Криму, переслідування політичних активістів в самій Росії, засуджується присутність російських військ в Східній Україні та заклик до налагодження співпраці з Асамблеєю, впровадження Мінських домовленостей, звільнення Надії Савченко та усіх полонених та припинення утисків ЗМІ та громадських активістів.
Перед членами Асамблеї виступив Голова Президії Боснії і Герцеговини (БіГ) Младен Іваніч. М.Івановіч повідомив присутніх про ситуацію в БіГ, звернувши увагу на досягнутий прогрес його країни за останні 20 років, зокрема на відсутності етнічної напруженості. Також підкреслив, що новий уряд і нова президія домовилася говорити про компроміси, а не про суперечки і серед важливих питань порядку денного держави є конституційна реформа та подача заявки на членство в Європейський Союз. Президент Боснії і Герцеговини зазначив, що держави-члени мають виконувати взяті на себе зобов’язання, поважати конвенції та цінності Організації, а Рада Європи має використати весь набір своїх можливостей для боротьби з ненавистю, нетерпимістю та екстремізмом і у сукупності це зміцнить демократію і права людини.
Після виступу відбулося обговорення у формі запитань та відповідей, яке торкнулося поточної ситуації в Боснії і Герцеговині, ситуації на Балканах та в Східній Європі, пріоритетів головування Боснії і Герцеговини та виконання рішень Європейського суду з прав людини.
Асамблея розглянула питання “Ситуація в Угорщині за результатами схвалення Резолюції Асамблеї 1941 (2013)” (Доповідач Б.Уолтер, Сполучене Королівство). Доповідач наголосив, що Угорщина є державою, де існують демократичні інститути, існує парламент та поважаються права людини, зауваживши при цьому, що є і проблемні питання, які країна налаштована вирішувати.
Дебати розгорнулися навколо змін до Конституції, дотримання прав ЗМІ, діяльності партії “Йобік”, можливої процедури моніторингу та прикладів порушень прав людини в Угорщині. В результаті обговорення була прийнята резолюція, яка передбачає продовження конструктивного і відкритого діалогу з Угорщиною з приводу Конституційного суду, законодавства про ЗМІ та інших накопичених проблем.
В ході вечірнього засідання 24 червня ц.р. відбулося спільне обговорення доповідей “Підвищення прозорості медіа власників” (Гульсун Більген (Туреччина) та “Відповідальність та етика ЗМІ у медіа середовищі, яке змінюється” ( Володимир Ар’єв, Україна).
У своєму виступі доповідач пані Більген звернула увагу членів Асамблеї на той факт, що питання реальних і кінцевих власників ЗМІ є важливим і потребує законодавчого регулювання в національному законодавстві країн-членів.
Представляючи доповідь, пан Ар’єв повідомив членів Асамблеї, що був професійним журналістом і розуміє ціну свободи слова, навівши приклад вбивства колеги і журналіста Г.Гонгадзе, що стало причиною для роботи у сфері захисту журналістів. Пан Ар’єв підкреслив, що одними з важливих питань є зміцнення саморегулюючої ролі ЗМІ, кодекс поведінки ЗМІ, уникнення тиску на пресу та запровадження інститутів Омбудсменів з питань медіа. Пан Ар’єв процитував кілька рядків з доповіді Нємцова, яка була представлена в обідню перерву в частині ролі журналістів, навівши приклад того, як фейкова новина може спричинити тисячі смертей. Доповідач наголосив, що складовою конфліктів є інформаційна війна і важливим є уникнення пропаганди у медіа, а також створення безпечних умов роботи для журналістів та надання можливості журналістам захистити себе.
У ході дебатів обговорювалося питання ролі ЗМІ у сучасному суспільстві, забезпеченні їх прав, уникнення пропаганди, важливості відкритості та прозорості власників ЗМІ, покращення національного законодавства у питаннях прозорості медіа та забезпеченні їх прав, пошуку балансу між забезпеченням прав людини та етичними нормами, недопущенні переслідувань представників ЗМІ та уникненні тиску на них, свободи слова та недопущенні риторики ненависті.
В результаті дискусії були схвалені резолюція та рекомендація, в яких держави-члени і Комітет міністрів закликаються до підвищення прозорості власників медіа, підтримки саморегулювання та етичних стандартів ЗМІ, посилення співпраці з цього питання (тексти документів додаються).
Окрім того, 24 червня ц.р. за підтримки Голови Постійної делегації В.Ар’єва та у співпраці з групою Європейських консерваторів в ПАРЄ в приміщенні Ради Європи відбулося обговорення на тему: “Доповідь, яка спричинила смерть Бориса Нємцова: правда про війну в Україні”, яку презентували колишній віце-прем’єр Росії Альфред Кох та лідер російської опозиції Ілля Яшин.
Ранкове засідання 25 червня ц.р. розпочалося з дебатів за процедурою обговорення поточних питань на тему: “Необхідність спільної Європейської відповіді викликам міграції”. Представив тему пан Денемич (Туреччина), який у своєму виступі наголосив, що міграція це не виклик, а явище, яке нікуди не зникне, підкресливши, що на сьогодні 250 мільйонів людей є мігрантами, які приносять прибуток і вигоди для країн. Доповідач зазначив, що основною проблемою є використання потенціалу мігрантів, внеску цих людей в розвиток країн, куди вони прибувають. Пан Демич вказав на велику кількість мігрантів, змушених покинути свої країни через війни, конфлікти, переслідування та порушення їхніх прав, а також наголосив на існуванні проблеми нелегальної міграції, яка спричинила тисячі смертей в Середземному морі. Він закликав продовжувати надання допомоги мігрантам, відзначивши візит спеціального комітету в Туреччину у складі 22 членів Асамблеї як важливий крок вперед з вирішення цього питання, закликав держави-члени підтримати країни, які межують із Сирією, з якої йде великий потік міграції.
Учасники дискусії торкалися питань нелегальної міграції та повернення мігрантів в країни походження, невиконання Дублінської конвенції, наголошували, що Туреччина набагато краще справляється з проблемами біженців і мігрантів ніж інші держави-члени. Серед іншого мова йшла про величезні матеріальні витрати, пов’язані з проблематикою біженців, а також людські втрати, лунали заклики до допомоги державам, які знаходяться на передньому краї протистояння проблемам біженців, зокрема Італії та Греції, наприклад пропозиція щодо розмороження активів Сирії для надання допомоги країнам прийому. Окрім того обговорювалися питання вирішення першопричин виникнення явища біженців та мігрантів тобто врегулювання регіональних конфліктів. Учасники дискусії піднімали питання захисту прав мігрантів, біженців та внутрішньо переміщених осіб та надання їм допомоги. У центрі обговорень були також останні події в регіонах, де відбуваються конфлікти та ситуація із забезпеченням там прав людини, зокрема пані Вісаюте (Литва) звернула увагу членів Асамблеї на велику кількість внутрішньо переміщених осіб в Україні – понад 2 мільйони.
У відповідності до порядку денного ранкового засідання відбулися вільні дебати. Члени Асамблеї висловили свої позиції щодо свободи віросповідання, боротьби з тероризмом та його пропагандою і допомоги жертвам тероризму, проблем бідності громадян Європи та порушення засадничих прав, намагання підміни у Сполученому Королівстві Європейської конвенції з прав людини Британським білем про права. Серед іншого порушувалися питання дискримінації одностатевих шлюбів в державах-членах, порушення прав осіб, що проживають на окупованих територіях, зокрема права на освіту, необхідності зміцнення партнерства за демократію, посилення співпраці між Венеціанською комісією та Європейським Союзом, регіональних конфліктів.
У вільних дебатах взяли участь члени української делегації С.Соболєв і С.Кіраль. Виступаючи перед членами Асамблеї, С.Соболєв привернув увагу до питання посилення ролі Європейського суду з прав людини та необхідності забезпечення миру і безпеки в регіоні. Член української делегації наголосив на тому, що Суд міг би більш оперативно приймати та розглядати скарги від країн, чия територія була окупована або які стали жертвами агресії, та приймати більш відкриті та чіткі рішення на відміну від інших інституцій. С.Соболєв зауважив, що такі рішення можуть стати важливими у питаннях підтримки миру і безпеки в регіоні. С .Кіраль повідомив присутніх про хід реформ в Україні та виконання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, а саме процес децентралізації, демонополізації енергетичного ринку, дерегуляції, запровадження процедури електронних закупівель, нові інфраструктурні проекти, серйозні інституційні зміни. Член української делегації закликав до поглиблення роботи Асамблеї з вирішення економічних питань.
Вечірнє
засідання Асамблеї 25 червня ц.р. розпочалося з розгляду доповіді “Зниклі
особи у ході конфлікту в Україні” (доповідач Джим Шерідан, Сполучене
Королівство). Представляючи доповідь пан Шерідан заявив, що сьогоднішню
ситуацію із зниклими особами в Україні було неймовірно уявити. Доповідач
наголосив, що конкретна кількість зниклих осіб залишається невідомою,
зауваживши, що за офіційними даними їх 1330 і ця цифра кожного дня зростає. Він
позитивно відмітив створення реєстру зниклих осіб, однак цей факт, за його
словами, не заспокоює родини зниклих через відсутність новин про їхню долю. Пан
Шерідан висловив пропозицію щодо створення координаційного органу при Кабінеті
Міністрів, до роботи якого були б залучені неурядові організації та родини
зниклих осіб. У своєму виступі доповідач повідомив членам Асамблеї, що існує
багато масових тимчасових захоронень, у тому числі на окупованій території,
наголосив на важливості всеохоплюючого підходу у вирішенні проблем зниклих
осіб, важливими передумовами якого є належне фінансування та дотримання режиму
припинення вогню. Пан Шерідан висловив вдячність українським громадським
організаціям та добровольцям, які допомагають у пошуку зниклих осіб.
В обговоренні цієї доповіді взяли участь Голова та члени української делегації. Виступаючи перед членами Асамблеї, В.Ар’єв наголосив на тому, що війна завжди є явищем нелюдським внаслідок чого страждають люди, навівши цифри громадської організації “Мирний берег”, згідно з якими у Донецьку зникло 239 цивільних і понад 370 військових та у заручниках перебуває 70 осіб. Керівник української делегації підкреслив, що ці люди знаходяться в рабських умовах і Україна не може впливати на ситуацію на цих територіях. Він повідомив про останні рішення українського парламенту, які сприяють вирішенню ситуації із зниклими особами та назвав Указ Президента Російської Федерації від 29 травня ц.р. про засекречення даних про зниклих та загиблих військових прикладом небажання російської сторони вирішувати дане питання.
Член української делегації М.Іонова у своєму виступі підкреслила, що доповідь є дуже правдивою і всеохоплюючою та наголосила, що Україна визнає норми міжнародного гуманітарного права. М.Іонова зауважила, що саме Росія несе відповідальність за події на Сході України та повідомила членам Асамблеї, що була членом Комісії з розслідування трагедії під Іловайськом і особисто переконалася у порушеннях міжнародного гуманітарного права, а також порушення прав дітей, яких терористи заганяють на військові бази і примушують працювати. Член української делегації зазначила, що створення реєстру потребує витрат і висловила сподівання на надання Україні фінансової та технічної допомоги у вирішенні даного питання.
І.Геращенко повідомила присутніх про створення центру для пошуку загиблих та зниклих осіб і пропозицію української сторони щодо того, щоб пошук зниклих осіб став основним в рамках роботи гуманітарної підгрупи на Мінських переговорах за участі Червоного Хреста та наголосила, що вона блокується Росією та їхніми маріонетками. При цьому українська сторона передала списки зниклих осіб іншій стороні, але не отримала жодних відповідей. Член української делегації наголосила на неприпустимості порушення прав дітей та повідомила, що попри те, що вдалося вивезти інтернати, на окупованій території залишається багато дітей з обмеженими можливостями. Виступаючи перед членами Асамблеї І.Геращенко повідомила про обстріл того дня гуманітарного вантажу Червоного Хреста
Член української делегації О.Сотник у своєму виступі наголосила на тому, що українське законодавство не було готове до ведення війни на даній території Україні і у вирішенні цієї проблеми Україна потребуватиме міжнародної допомоги у тому числі технічної. О.Сотник вказала також на існування зниклих російських солдат в Україні, але Росія цього не визнає і називає їх добровольцями, хоча нещодавно затримані російські військові підтвердили свою приналежність до регулярних військ.
Член української делегації С.Заліщук звернула увагу присутніх на відсутності інформації наданої російськими опозиційними силами, зокрема даних доповіді “Путін війна”, де наводиться інформація про зниклих російських солдат.
Член української делегації С.Кіраль наголосив на важливості того, що винні мають понести справедливе покарання та на важливості надання допомоги сім’ям зниклих осіб.
Член української делегації С.Соболєв у своєму виступі навів приклади з конкретними особами, які були знайдені загиблими, випадки шахрайства з вимаганням від родин грошей за вже вбитих людей, вказав на заборону російським родинам говорити про своїх зниклих рідних, а також наголосив, що зупинити ці явища можливо, зупинивши режим пана Путіна.
Інші учасники дебатів наголошували на важливості допомоги сім’ям зниклих осіб та пошуку довготривалих і прозорих рішень.
В результаті обговорення були схвалені резолюція, з врахуванням поправок, та рекомендація, в яких, зокрема, міститься заклик до Російської Федерації щодо звільнення усіх ув’язнених, які були незаконно схоплені на території України, та звернення до Комітету міністрів щодо надання можливої допомоги Україні (тексти документів додаються).
Того ж дня Асамблея розглянула доповідь “На шляху до нової Європейської соціальної моделі” (Доповідач Марія де Белем Розейра, Португалія). У своїй презентації доповідач наголосила на важливості виконання Європейської соціальної хартії, боротьби з бідністю, потребі запровадження політики суспільних інвестицій, а також необхідності оживити соціальну модель та покращити систему соціального захисту. Доповідач зазначила, що потрібно створити нові умови для соціального інвестування, а також наголосила, що фінансові обмеження та бюджетна економія не є панацеєю для економічного росту і проблема економічного розвитку напряму пов’язана із створенням нової соціальної моделі.
Дискусія розгорнулася навколо забезпечення соціального захисту, доступу до медичних послуг, бюджетної та соціальної політики, політики глобальної нерівності, уникнення дискримінації за будь-якими ознаками та гендерної рівності, створення рівних умов та можливих базових соціальних стандартів, а також формування суспільства майбутнього.
В результаті дебатів була схвалена резолюція з врахуванням поправок до неї, яка містить низку пропозицій для врахування державам-членам з метою поліпшення соціального статусу громадян.
Серед іншого, 25 червня ц.р. в Асамблеї відбулася презентація виставки Україна “На шляху до миру”. У відкритті виставки взяли участь Голова та члени Постійної делегації. З вітальними промовами на відкритті виступили Голова постійної делегації В.Ар’єв, Президент Парламентської Асамблеї Ради Європи А.Брассер, члени делегації І.Геращенко та М.Іонова, а також представники неурядових організацій України.
25 червня ц.р. другим співдоповідачем від Комітету з питань дотримання обов’язків і зобов’язань державами-членами Ради Європи (Моніторинговий комітет) по Україні було призначено пана Йорді ХУКЛУ, члена Конгресу депутатів Генеральних кортесів Королівства Іспанія, Голову Політичної групи Альянс лібералів і демократів за Європу.
У
ході засідання Асамблеї 26 червня ц.р. було розглянуто питання “Визнання і
попередження неорасизму” (Доповідач Мілена Сантеріні, Італія) та “Посилення
співпраці проти кібертероризму та інших масованих атак в Інтернеті” (Доповідач Ханс
Франкен, Нідерланди).
Доповідач пані Сантеріні у своїй презентації доповіді “Визнання і попередження неорасизму” наголосила на тому, що люди залишаються безсилими проти злочинів в основі, яких покладена ненависть, зауваживши, що корінням багатьох злочинів є нетерпимість у різних формах, наприклад ксенофобія та расизм. Пані Сантеріні, повідомила, що існують приклади неорасизму у Франції та в Італії, зокрема у відношенні до ромів, наголосивши на важливості ратифікації державами-членами Протоколу 12 до Європейської конвенції з прав людини та необхідності вжити санкції проти тих, хто вдається до ненависті. Окрім того, доповідач наголосила, що важливими механізмами боротьби з расизмом є покращення освітніх програм та зміцнення міжкультурного діалогу.
Обговорення доповіді розгорнулася навколо причин расизму, а саме міграції, ворожого відношення до інших людей, нератифікації протоколу 12 до Європейської конвенції з прав людини, використання політиками ворожих виловлювань, зокрема під час виборчих компаній, прикладів прояву неорасизму та ксенофобії, зокрема мітинг проти мігрантів у Дрездені (Німеччина), а також механізмів протистояння пропаганді ненависті.
В результаті дебатів була схвалена резолюція, яка передбачає серед іншого пропозиції державам-членам щодо покращення боротьби з расизмом у сфері освіти політичної комунікації, кримінального правосуддя, створення парламентської мережі проти расизму в національних парламентах.
Представляючи доповідь “Посилення співпраці проти кібертероризму та інших масованих атак в Інтернеті”, пан Франкен наголосив на тяжких наслідках кібератак для суспільства, а тому покарання за подібні злочини потрібно зробити більш жорсткими. Доповідач наголосив на важливості співпраці між державами і необхідності створення спеціальної мережі, яка б працювала цілодобово і миттєво розслідувала справи. Доповідач наголосив на важливості проведення неправових заходів, наприклад роз’яснювальної роботи серед населення.
В ході дебатів обговорювалися питання наслідків кіберзлочинності для суспільств та держав, проведення антитерористичних дій та витрат на їх проведення, законодавчого забезпечення боротьби з кіберзлочинністю та розробки міжнародних механізмів (конвенцій).
В обговоренні взяв участь Голова Постійної делегації В.Ар’єв, який наголосив на своєчасності розгляду питання, оскільки атаки здійснюються кожного дня, зазначивши, що кілька годин тому була здійснена кібератака на одне з українських інформаційних агентств. В.Ар’єв повідомив, що більшість атак за останній час було здійснено з Близького Сходу, але є й такі, що ведуть до російської групи АРТ 28. Керівник української делегації підкреслив важливість покращення законодавства у цій сфері, передбачивши підвищення імунітету суспільства до цього явища і їхнє попередження, у першу чергу на критичні інфраструктурні об’єкти.
В результаті дебатів була схвалена резолюція з врахуванням поправок до неї, яка містить пропозиції щодо боротьби з кібертероризмом, забезпечення безпеки громадян від кібератак, посилення громадської та державної безпеки, опрацювання можливості розробки додаткових протоколів до Конвенції про кіберзлочинність.
Висновки і пропозиції
1. Робота членів української
делегації під час частини сесії Асамблеї була ефективною та результативною.
2. Делегація провела важливу
роз’яснювальну роботу з членами ПАРЄ в контексті політичної та безпекової
ситуації в Україні, в результаті чого рівень уваги до нашої країни та підтримка
зі сторони Асамблеї залишились на високому рівні.
3. Делегація вважає за доцільне
ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного
опрацювання та врахування у роботі до профільних комітетів Верховної Ради
України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства інформаційної
політики та Міністерства внутрішніх справ, а також розмістити на веб-сайті
Верховної Ради України.
4. Постійна делегація Верховної
Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації та Міністерству закордонних
справ України за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів
України.