ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Другої частини цьогорічної сесії ПАРЄ

(18-22 квітня 2016 р., м. Страсбург)

Загальна інформація

18-22 квітня 2016 р. у м. Страсбург відбулася Друга частина цьогорічної сесії ПАРЄ, у якій взяли участь народні депутати України: В.Ар’єв (Голова Делегації), Г.Логвинський (заступник Голови Делегації), С.Соболєв (заступник Голови Делегації), О.Біловол, С.Власенко, В.Вовк, О.Гончаренко, Л.Ємець, А.Лопушанський, О.Сотник та Д.Шпенов. Роботу Постійної делегації забезпечував секретаріат у складі: перший заступник керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступники завідувачів відділами того ж Управління Б.Криловецький, Ю.Мосолов та О.Фурман.

Порядок денний пленарного засідання ПАРЄ передбачав розгляд таких питань: "Попередження радикалізації дітей та боротьба першопричинами", "На шляху до створення умов кращої обізнаності про демократичне суспільство", "Розвиток партнерства за демократію з Палестинською національною радою", "Поновлення зобов’язань у боротьбі проти антисемітизму", "Потужніша європейська відповідь на кризу з європейськими біженцями", "Права мігрантів та біженців – ситуація у Західних Балканах", "Права на інтелектуальну власність у інформаційну еру", "Розвиток впливу заходів, спрямованих на покращення політичного представництва жінок", "Гуманітарні занепокоєння щодо людей, захоплених під час війни в Україні", "Врегулювання міжнародних надзвичайних ситуацій в галузі охорони здоров'я", "Вимушена міграція: нові виклики", за поточною процедурою – "Справа панамських документів", за процедурою термінових дебатів – "Ситуації з біженцями та мігрантами у світлі Угоди ЄС-Туреччина від 18 березня 2016 року" і "Ситуація після атак у Брюсселі: нагальна необхідність подолання прорахунків у безпеці і покращення антитерористичної співпраці".

Парламентська асамблея обрала іспанця Антоніо Гутьєреса віце-президентом ПАРЄ, а Н. Босняка від Словенії – суддею Європейського суду з прав людини.

Українська делегація ініціювала проведення двох додаткових заходів в рамках зібрання Асамблеї.

Так, за підтримки Голови української делегації В.Ар’єва відбулась презентації доповіді російського опозиціонера І.Яшина "Загроза національній безпеці", у якій йдеться про злочини Р.Кадирова та інших представників російської влади.

Також відбувся круглий стіл на тему "Тимчасова окупована територія" під головуванням заступника керівника української делегації Г.Логвинського та народного депутата України Р.Чубарова. Учасники заходу обговорили питання стосовно погіршення гуманітарної ситуації в АРК та зростання порушень прав кримськотатарського народу, зокрема заборону діяльності Меджлісу.

Відбулася зустріч Голови української делегації В.Ар’єва, заступника Голови Г.Логвинського та Голови Меджлісу кримськотатарського народу Р.Чубарова з Президентом ПАРЄ П.Аграмунтом. У ході зустрічі В.Ар’єв обговорив з П.Аграмунтом змістовне наповнення програми майбутнього візиту Президента ПАРЄ в Україну (12-13 травня ц. р.), а Р.Чубаров й Г.Логвинський поінформували про порушення прав кримськотатарського народу та заборону Меджлісу.

Перебіг пленарного засідання та зібрання комітетів

Роботу сесії відкрив Президент Асамблеї П.Аграмунт, який, в першу чергу, приділив значну увагу важливості боротьби з тероризмом, зокрема шляхом започаткуванню широкого політичного діалогу та активної взаємодії з громадянським суспільством з цієї проблематики, закликав до підтримки мультикультурного діалогу, порушив питання щодо біженців та небезпечних тенденцій зростання популярності ультраправих та ультралівих партій тощо.

Президент ПАРЄ зауважив, що існує низка ризиків для Європи, зокрема, загроза громадянським свободам та втручання в роботу ЗМІ, привітав рішення про звільнення низки опозиційних діячів в Азербайджані, водночас висловивши жаль з приводу ескалації нагірно-карабаського конфлікту.

П.Аграмунт наголосив, що Росія продовжує незаконно утримувати члена Асамблеї Н.Савченко та інших громадян України і закликав звільнити їх без подальших зволікань. Також він повідомив про ініціативу провести термінові дебати щодо "справи Савченко", зауваживши, що через процедурні причини це обговорення відбудеться в рамках дискусії щодо захоплених осіб в ході війни в Україні.

Асамблея заслухала звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету у міжсесійний період. Доповідач з цього питання І.Каввадіа порушила, серед інших, питання щодо сучасних загроз демократії, триваючих конфліктів в Європі, зокрема ескалації ситуації на сході України та Нагірному Карабаху, терактів в Брюсселі та проблем пов’язаних з біженцями на континенті. Крім того, І. Каввадіа повідомила про нещодавній візити доповідачок ПАРЄ М.Бек та К.Зеленкової в Україну та представника Генерального секретаря РЄ Г.Студдмана в тимчасово окупований Крим.

Член української делегації О.Сотник, виступаючи від імені групи АЛДЄ, звернула увагу колег на обставини та умови утримання Н.Савченко та її рішення розпочати небезпечне сухе голодування. На заклик О.Сотник продемонструвати солідарність у прагненні звільнити члена української делегації значна частина членів Асамблеї звелась на ноги.

Від групи ЄНП виступив керівник української делегації В.Ар’єв, який повідомив про значне погіршення гуманітарної ситуації в Криму та кричуще порушення прав людини – заборону представницького органу кримськотатарського народу – Меджлісу, підкреслив, що РФ продовжує ігнорувати свої міжнародні зобов’язання і наголосив на важливості посилення роботи у напрямі звільнення незаконно ув’язнених осіб, зокрема шляхом укласти "списку Савченко".

Перед Асамблеєю зі щорічною доповіддю виступив Комісар РЄ з прав людини Н.Мужнієкс, який повідомив, що одним з пріоритетів його роботи було розв’язання проблем пов’язаних з мігрантами і біженцями та захист громадян від терористичної загрози. Також Н.Мужнієкс зазначив про погіршення ситуації з правами людини у багатьох європейських державах, зокрема у Росії та Азербайджані, та із захистом представників ЗМІ, наприклад у Туреччині та на сході України.

Комісар поінформував про свій візит до Донецького регіону, зазначивши, що ця територія є дуже небезпечною для роботи правозахисників, а також висловив розчарування у зв’язку з відсутністю доступу до окремих районів у Донецькій області.

У своїх питаннях до Н.Мужнієкса члени Асамблеї виявили інтерес до такої проблематики, як захист прав національних меншин та дітей, врегулювання ситуації з біженцями, зокрема в контексті угода між ЄС та Туреччиною, ситуація з правами людини в Азербайджані та Туреччині тощо.

Реагуючи на запитання К.Зеленкової та М.Прітчарда, Комісар зазначив, що усі затримані українські громадяни мають бути звільнені у відповідності до Мінських домовленостей, і висловив сподівання щодо продовження співпраці РЄ з Росією після парламентських виборів в РФ.

У ході дебатів за поточною процедурою щодо "панамських документів" обговорення розгорнулося навколо проблеми із офшорними зонами, розкриття інформації про кінцевих власників компаній, запровадження санкцій та можливості кримінальної відповідальності за виведення активів в офшори, негативного впливу ухилення від податків та легітимного використання офшорних зон, підвищення прозорості у фінансовій та податковій звітності тощо.

Перед Асамблеєю виступив Президент Європейської комісії Ж.-К.Юнкер, який, серед іншого, наголосив на важливості ролі Ради Європи та її органів, зокрема Європейського суду з прав людини, в утвердженні демократії і прав людини на європейському континенті, а також окреслив сучасні загрози демократичному поступу, а саме: екстремізм, радикалізм, тероризм та криза з біженцями.

Звертаючись до Ж.-К.Юнкера, члени Асамблеї проявили інтерес до таких питань: напрями співпраці РЄ та ЄС, угода між Європейським Союзом та Туреччиною щодо біженців, вплив нещодавнього референдуму в Нідерландах для Угоди про асоціацію з Україною та, в цілому, для майбутнього ЄС, заходи Євросоюзу із врегулювання кризи з біженцями, відповідь на загрозу європейській безпеці, лібералізація візового режиму для України й Грузії, нагірно-карабаський конфлікт тощо.

Серед іншого, очільник Єврокомісії, підтвердивши, що Україна і Грузія виконують свої зобов’язання для набуття безвізового статусу з ЄС, заявив, що найближчим часом буде прийнято рішення щодо лібералізації візового режиму з цими країнами. Коментуючи результати нідерландського референдуму, він зазначив, що наразі саме уряд Нідерландів, а не Єврокомісія, має вжити заходів за результатами плебісциту.

У відповідь на звернення керівника української делегації В.Ар’єва щодо необхідності звільнення Н. Савченко Ж.-К.Юнкер запевнив, що представники ЄС під час зустрічей з російськими посадовцями постійно порушують це питання.

В рамках вільних дебатів члени ПАРЄ зосередились на питаннях щодо збройних конфліктів на європейському континенті, а саме у Нагірному Карабаху та на сході України, неупередженого розслідування злочинів російських військових на Донбасі та можливостей для мирного врегулювання конфлікту в Україні, ініціювання підготовки резолюції стосовно розслідування вбивства Б.Нємцова, виконання рішень Європейського суду з прав людини з приводу сурогатного материнства, захисту прав дітей, трансгендерних людей та представників національних меншин, посилення боротьби із тероризмом в Європі та подолання негативного впливу кліматичних змін.

Перед членами Асамблеї виступив Прем’єр-міністр Туреччини А.Давутоглу, який наголосив на відданості своєї країни європейським цінностям, необхідності зміцнення ефективності Ради Європи та окреслив ряд глобальних проблем для майбутнього розвитку Європи, а саме: послідовне формування політики сусідства, подолання дискримінації, нетерпимості, негативних наслідків міграції та економічної кризи, протидія зростанню загрози популізму та боротьба з тероризмом.

А.Давутоглу закликав до засудження будь-яких проявів тероризму, врегулювання конфліктів, які живлять тероризм, а також повідомив про участь Туреччини у вирішенні проблем пов’язаних із сирійськими біженцями та про умови їхнього перебування у країні.

Також Прем’єр-міністр Туреччини засудив анексію Криму та постійні порушення прав кримськотатарського народу, зокрема арешти та переслідування його лідерів, зі сторони окупаційної російської влади.

У запитаннях до Прем’єр-міністра члени ПАРЄ торкалися в основному питань щодо "турецького сьогодення", зокрема свободи ЗМІ, процесу внесення змін до конституції країни, забезпечення прав жінок та переслідування курдської меншини.

Генеральний секретар РЄ Т.Ягланд відповів на низку питань представників Асамблеї, зокрема стосовно угоди ЄС-Туреччина, перебігу подій із правозахисниками в Азербайджані, виборчого законодавства у Вірменії, боротьби з тероризмом та радикалізмом.

Відповідаючи на запитання щодо обставин "справи Савченко" та подій в окупованому Криму, Т.Ягланд поінформував, що є певний прогрес у вирішенні питання Н.Савченко, а нещодавню місію посла Г.Штудмана до АРК назвав початком процесу налагодження співробітництва Організації з Росією. Коментуючи вживання фрази "місцева влада" в доповіді Г.Студмана (замість "влада де факто"), Т.Ягланд підтвердив, що цей документ не може позначитись на незмінній позиції РЄ, а саме: Крим є невід ємною складовою України і його анексія є незаконною.

В Асамблеї відбулися спільні дебати щодо доповідей від Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та стійкого розвитку "Попередження радикалізації дітей та боротьба першопричинами" (автор С.Фаталієва, Азербайджан, ЄК) та від Комітету з питань культури, освіти, науки та ЗМІ "На шляху до створення умов кращої обізнаності про демократичне суспільство" (доповідач Ж.Лежандр, Франція, ЄНП).

С.Фаталієва, представляючи доповідь, наголосила, що процес радикалізації тісно пов’язаний з функціонуванням екстремістських організацій, до злочинної діяльності яких все частіше залучаються діти й неповнолітні. За словами доповідача, вразливість підлітків до впливу радикальних течій є наслідком їхнього низького соціального статусу та відсутності належного доступу до освіти та згодом до роботи.

В свою чергу Ж.Лежандр наголосив на важливості навчання принципам демократії для формування культури демократії, покращення міжкультурного діалогу та поваги до прав людини. На думку доповідача, важливо внести зміни до навчальних програм та запровадити післядипломні курси й додаткові спеціальні курсів з підвищення обізнаності у питаннях демократії та забезпечення захисту прав людини, а також забезпечити перевірку обізнаності із зазначених питань осіб, які претендують на державну службу.

Під час обговорення зазначених доповідей члени Асамблеї торкалися таких питань, як: усестороннє забезпечення прав дітей, попередження радикалізації та маргіналізації окремих груп, контроль за користуванням підлітками Інтернетом та соціальними мережами, протидія зростанню негативного впливу фашистських ідей по всьому світі, посилення відповідної ролі закладів освіти, покращення процесу соціальної та культурної інтеграції мігрантів, підвищення відповідальності батьків, подолання передумов радикалізації, формування передумов для розбудови інклюзивного суспільства, запобігання впливу екстремістських організацій на дітей та підлітків, підвищення обізнаності з принципів демократії, прав людини та свобод громадянина, зміцнення мультикультурного діалогу та громадянського суспільства тощо.

У результаті дебатів була прийнята відповідна резолюція з першого питання та резолюція й рекомендація з другого.

Цього ж дня в Асамблеї відбулося обговорення доповіді від Комітету з політичних питань і демократії "Розвиток партнерства за демократію з Палестинською національною радою" (доповідач Й.Ксукла, Іспанія, АЛДЄ).

Автор документу, серед іншого, наголосив на проблемах, які стоять на перешкоді проведення виборів в Палестині, вказав на гендерний дисбаланс в політиці та соціальному житті, поінформував про діяльність ХАМАС та висловив стурбованість у зв’язку із застосуванням смертної кари в Газі. Крім того, Й.Ксукла повідомив про ефективну співпрацю з Палестинським парламентом, який взяв на себе низку зобов’язань, зокрема запровадження мораторію на винесення смертних вироків.

Під час дебатів члени Асамблеї торкнулися таких питань, як: мобілізація зусиль із розвитку демократії в Палестині, забезпечення релігійної рівноправності, прав жінок та свободи висловлювання поглядів, посилення боротьби з корупцією, нетерпимістю та ксенофобією, відновлення політичного діалогу між Палестиною та Ізраїлем для досягнення миру тощо.

У результаті обговорення було схвалено відповідну резолюції, якою підтверджено продовження партнерства за демократію з Палестиною.

Відбулося спільне засідання комітетів з політичних питань та демократії та з юридичних питань та прав людини. У ході заходу доповідачки Асамблеї К.Зеленкова та М.Бек представили результати свого нещодавнього візиту в Україну, повідомивши про поточну політичну ситуацію, процес внесення змін до Конституції та перебіг реалізації реформ.

Доповідачі закликали до сприяння Україні у вирішенні питань щодо внутрішньо переміщених осіб, порушень прав кримськотатарського народу, складної гуманітарної ситуації, а також наводили приклади захоплення в полон під час конфлікту на Донбасі українських громадян, умов їхнього утримання та подальшого звільнення.

Однієї з найголовніших тез, яку озвучили К.Зеленкова та М.Бек, є те, що проведення за нинішніх умов місцевих виборів в окремих окупованих районах Донецької на Луганської областей неможливе.

В обговоренні взяв участь Комісар РЄ з прав людини Н.Мужніекс, який звернув особливу увагу на нелюдське поводження із захопленими особами під час конфлікту і в цьому контексті позитивно оцінив розслідування українською військовою прокуратурою таких випадків (на відміну від сил сепаратистів, які жодним чином не реагують них).

Крім того, він вказав на критичну ситуацію з особами зниклими без вісті, відсутність достатніх коштів в української влади для фінансування програми допомоги внутрішньо переміщеним особам, погіршення сполучення з окупованими територіями, а також заявив, що має певні застереження стосовно наявності положень про амністію в Мінських угодах.

Перед членами комітетів виступив Спеціальний представник Генерального секретаря РЄ Д.Джакомопулус, який повідомив про складну ситуацію з внутрішньо переміщеними особами та забезпеченням прав людини відносно тих громадян, які проживають на лінії зіткнення.

В обговоренні взяли участь члени української делегації.

Так, С.Власенко наголосив, що неможливо здійснити реалізацію політичного пакету в рамках Мінських домовленостей без забезпечення безпекових гарантій, а також підкреслив, що без визнання Росії стороною конфлікту просування у мирному врегулюванні буде неможливим.

С.Соболєв назвав важливими умовами врегулювання ситуації на сході України припинення вогню та розслідування військових злочинів на окупованих територіях, а також висловив занепокоєння у зв’язку з забороною Меджлісу та переслідуваннями кримськотатарських активістів.

Г.Логвинський наголосив, що внесення Росією Меджлісу до списку заборонних організацій є кричущим порушенням прав людини.

Л.Ємець закликав визнати Росію стороною конфлікту, підкреслив, що жодне питання місцевого самоврядування не вартує людського життя, та звернув увагу на недоречність використання терміну "повстанці" до осіб, які воюють проти українського народу.

Асамблея розглянула доповідь "Поновлення зобов’язань у боротьбі проти антисемітизму" (автор Б.Чілевич, Латвія, СОЦ).

Доповідач зазначив, серед іншого, що феномен антисемітизму глибоко укорінений у суспільстві, і наголосив на необхідності надання пріоритетного значення боротьби з ненавистю й антисемітизмом та збереження пам’яті щодо жахливої трагедії Голокосту. За його словами, представлений документ аналізує діяльність країн-членів щодо попередження дискримінації та надає пропозиції з покращення цієї роботи.

Обговорення доповіді розгорнулося навколо таких питань, як поширення ненависті та антисемітських поглядів серед молоді, важливості культивування в суспільстві ідеї терпимості, необхідності запровадження рішучих дій у боротьбі з антисемітизмом, зокрема через криміналізацію відповідних висловлювань, важливості збереження культурної спадщини єврейських спільнот, негативного впливу ксенофобських і популістських партій у Європі, важливості посилення діяльності освітніх закладів для попередження антисемітизму та ролі сім’ї й батьків у попередженні цього явища тощо.

У результаті дебатів було схвалено відповідну резолюцію.

Перед членами Асамблеї виступив Президент Австрії Х.Фішер, який, зокрема, наголосив на відданості Австрії принципам РЄ, зазначивши, що Європейська конвенція з прав людини є важливою складовою Конституції Австрії, країна надає важливого значення роботі Європейського суду з прав людини, а також підкреслив, що слід консолідувати зусилля з подолання сучасних викликів, в першу чергу, тероризму та міграційної кризи.

Х.Фішер висловив жаль з приводу триваючого конфлікту на сході України та сподівання на мирне врегулювання ситуації, повідомивши при цьому, що порушив дане питання під час свого візиту до Москви перед російською владою. Президент зауважив, що сторони конфлікту не готові до виконання Мінських домовленостей та імплементації механізмів самоврядування.

Питання членів Асамблеї до Високого гостя стосувалися майбутніх пріоритетів діяльності Ради Європи, збереження досягнень Організації, функціонування Шенгенської угоди, санкцій проти Росії, моделей місцевого самоврядування тощо.

Серед іншого, відповідаючи на запитання Голови української делегації В.Ар’єва щодо позиції по ситуації в Україні, механізмів припинення анексії Криму та звільнення Н.Савченко, Х.Фішер зазначив, що не готовий до вичерпної відповіді, висловивши при цьому думку, що санкції проти РФ не сприяють врегулюванню конфлікту, а звільнення Н.Савченко має бути предметом постійних переговорів в інтересах України та Росії.

Перед членами Асамблеї виступив Голова Комітету міністрів РЄ Д.Мітов, який наголосив на інтенсифікації зусиль Організації у боротьбі з тероризмом, зазначивши, що було проведено тематичну дискусію і схвалено план дій щодо боротьбі з транснаціональною злочинністю на 2016-2020 рр., а також, що Комітетом міністрів були розглянуті питання щодо ролі сім’ї у боротьбі з радикалізацією та розвитку виховання демократичного суспільства у школах.

Серед іншого, Д.Мітов повідомив про реакцію Комітету міністрів щодо ескалації нагірно-карабаського конфлікту, про роботу у напрямі вирішення проблем, пов’язаних з біженцями, проведення Конференції із захисту прав дитини, в результаті якої була схвалена відповідна стратегія, інтенсифікацію співпраці між РЄ та ООН, про свій візит до Білорусі, в рамках поновлення співпраці з цією Республікою, тощо.

Також Д.Мітов зазначив, що продовжується робота з врегулювання ситуації в Україні, зокрема здійснюються візити експертних груп і, що Комітет міністрів прийняв рішення щодо Н.Савченко, у якому висловлена стурбованість стосовно вироку суду та міститься звернення щодо її звільнення.

У своїх питаннях до Голови КМ члени Асамблеї порушували питання, пов’язані з проблематикою біженців, зокрема угодою між ЄС і Туреччиною, виконанням рішень, схвалених Асамблеєю по т.зв. замороженим конфліктам, незаконним використанням праці біженців тощо.

Крім того, надаючи відповідь на запитання Т.Білстрома (Швеція, ЄНП) щодо справи Н.Савченко, Д.Мітов вказав про певні зрушення, наголосивши, що очікує на скоре врегулювання цієї проблеми.

На запитання члена української делегації О.Гончаренка щодо погіршення ситуації з правами людини в Криму і можливих практичних кроків у відповідь на рішення російської влади про заборону Меджлісу кримськотатарського народу Д.Мітов зазначив, що важливим у цьому напрямі є початок роботи місії Генерального секретаря РЄ у Криму, яка дозволяє розпочати діалог і уможливлює виявлення та урегулювання проблемних питань.

Також, перед членами Асамблеї виступив Міністр закордонних справ та співпраці Іспанії Х.Г.Маргалло, який зосередився на питаннях стосовно загрози тероризму, злочинів проти людяності та укорінення ненависті, необхідності боротьби з ІДІЛ та радикалізацією суспільств, врегулювання конфліктів у світі, розвитку місцевого самоврядування, викликів, пов’язаних зі зміною клімату та розбудови моделі стійкого та інклюзивного розвитку на основі економічного розвитку, соціальної інтеграції, рівноправності й поваги до навколишнього середовища.

Серед іншого, Х.Г.Маргалло звернувся до російської влади з проханням звільнити Н.Савченко.

Члени Асамблеї порушили перед Міністром питання щодо можливих шляхів вирішення проблем із біженцями, про роль Іспанії в регіоні Північної Африки та врегулювання заморожених конфліктів.

Цього дня відбулися спільні дебати щодо доповідей "Потужніша європейська відповідь на кризу з європейськими біженцями" (доповідач А.Грот, Німеччина, група Об’єднаних лівих), "Права мігрантів та біженців – ситуація у Західних Балканах", "Ситуація з мігрантами та біженцями через призму угоди ЄС і Туреччини від 18 березня 2016 р." (доповідач Т.Стрік, Нідерланди, група Соціалістів).

Представляючи доповідь, А.Грот наголосила на руйнівних наслідках триваючих конфліктів та неналежній відповіді європейських країн на них, відсутності належної фінансової підтримки біженцям з боку європейських держав, шляхах врегулювання гуманітарних питань тощо.

Т.Стрік, представляючи дві доповіді, порушила питання щодо першопричин руху мігрантів в бік Західної Європи, закриття кордонів, виконання домовленостей по розміщенню біженців, ситуації із біженцями у Греції, виступила з критикою умов перебування біженців у спеціальних центрах, відсутності належної законодавчої бази щодо біженців у Туреччині та невиконання Грецією рішень ЄСПЛ щодо належного утримання біженців. Також вона наголосила на фінансовій підтримці Туреччини, Іраку та Лівану і послабленні тиску на транзитні країни.

Обговорення доповідей розгорнулося навколо таких питань, як ситуації на кордонах Сирії, відповідальності міжнародної спільноти та негативного впливу участі Росії у конфлікті, наслідків військового конфлікту для економіки та соціальної сфери Сирії, умов утримання людей у таборах біженців тощо. Крім того члени Асамблеї зазначали про важливість збереження стандартів прав людини у відношенні біженців, наявність інституційної кризи в рамках ЄС, спричиненої проблемою біженців, складну гуманітарну ситуацію в Середземному морі.

Керівник української делегації В.Ар’єв вказав на негативні явища, спричинені проблемою біженців, зокрема напружену ситуацію в європейських столицях, складну ситуацію на міждержавних кордонах, зростання популярності радикальних течій та груп, які використовують риторику спрямовану проти біженців та європейської єдності. Крім того, він зазначив, що ці течії й групи фінансуються та керуються Росією, а їхня діяльність матиме жахливі наслідки для майбутнього Європи.

У результаті обговорення були схвалені відповідні резолюції.

Асамблея розглянула доповідь "Права на інтелектуальну власність у інформаційну еру" (доповідач А.Фішер, Німеччина, ЄНП).

Автор документу приділив увагу авторським правам та патентному праву, захисту інтелектуальної власності державами-членами, механізмам захисту інтелектуальної власності, передбачених в міжнародних конвенціях та документах РЄ, розповсюдженню піратських копій продукції в мережі Інтернет, ролі сервісу Google у боротьбі з інтелектуальним піратством тощо.

Під час розгляду доповіді позицію Комітету з питань культури, науки, освіти та ЗМІ представив Голова Комітету В.Ар’єв.

Обговорення доповіді розгорнулося навколо питань щодо забезпечення прав на інтелектуальну власність, складнощів, пов’язаних з глобальним характером даного ринку, посилення міжнародної співпраці, зокрема між РЄ та ЄС, впливу соціальних мереж та Інтернет телебачення на забезпечення прав на інтелектуальну власність тощо.

У результаті обговорення були ухвалені відповідні резолюція та рекомендація.

Асамблея розглянула доповідь "Розвиток впливу заходів, спрямованих на покращення політичного представництва жінок" (доповідач Е.Чентемеро, Італія, ЄНП).

Представляючи доповідь, Е.Чентемеро наголосила на важливості реалізації права жінок на представництво в законодавчих органах, формування нової політичної культури, яка передбачає гармонійне та збалансоване представництво жінок у політичному житті, запровадження гендерних квот у партійних списках та врахування економічних факторів, які стоять на заваді участі жінок у політичному житті.

В рамках обговорення до парламентаріїв звернулась Міністр з питань конституційних реформ та зв’язків з Італійським парламентом М.Є.Боскі, яка повідомила про зміни в італійському законодавстві, спрямовані на залучення жінок до політичного життя, позитивний досвід роботу жінок в органах державної та місцевої влади, наголосивши, що ці процеси відбуваються у відповідності до європейських норм та з метою утвердження представницької демократії. Також Міністр відзначила, що участь жінок у представницьких органах Італії все ще незадовільна, але за останні роки досягнутий значний прогрес.

Дебати щодо згаданого питання розгорнулися навколо обговорення проблем стосовно представництва жінок у політичному житті та ситуації в різних державах-членах, активнішого залученні жінок до прийняття державних рішень, реалізації виборчого права жінок в повному обсязі, подолання перепон на шляху участі жінок у політиці, внесення змін до національного законодавства для провадження в життя відповідних рішень Асамблеї та ООН тощо.

В результаті дебатів була прийнята відповідна резолюцію.

Перед членами Асамблеї виступив Прем’єр-міністр Грузії Г.Квірікашвілі, який, серед іншого, запевнив у відданості Грузії цілям і принципам РЄ, наголосивши, що країна вже приєдналася до значної кількості конвенцій та механізмів Організації.

Глава грузинського уряду повідомив про поточну політичну ситуацію та хід реформ в країні, зокрема про реалізацію реформи Міністерства внутрішніх справ, що забезпечить повагу до прав людини та громадянина, роботу з реформування сфери охорони здоров’я та освіти, модернізацію сфери державних послуг, реформування судової системи, органів прокуратури та пенітенціарної системи, податкового законодавства, заходи із забезпечення економічного зростання, а також захист громадських та економічних прав громадян, які проживають у зоні конфлікту, та можливі шляхі пошуку діалогу з Росією та загалом врегулювання ситуації на Південному Кавказі.

Питання членів Асамблеї стосувалися майбутніх парламентських виборів у жовтні 2016 року та їх впливу на ситуацію в зоні конфлікту, забезпечення захисту прав людини, процедури досудового затримання, системи виборчого права у Грузії, впливу Росії на грузинські ЗМІ, реформи судової системи, забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб, політичних ув’язнених, майбутнього телекомпанії "Руставі" тощо.

На засіданні Комітету ПАРЄ з питань міграції, біженців та переміщених осіб, у якому взяли участь С.Власенко, Л.Ємець та Д.Шпенов, на передодні дебатів у пленарному режимі, було розглянуто доповідь "Гуманітарні занепокоєння щодо людей, захоплених людей під час війни в Україні» (доповідач Н.Кляйнберга, Латвія, АЛДЄ).

Доповідач представила додаток до проекту доповіді щодо справи Н.Савченко (додається) та поправки до проекту резолюції.

С.Власенко закликав членів Комітету підтримати згаданий додаток та поправки і нагадав про наявність у Н.Савченко міжнародного імунітету, підтвердженого, серед іншого, відповідним рішенням Асамблеї, про що не згадується у доповіді.

Д.Шпенов у своєму виступі звернув увагу та наголосив, що Україна має використовувати усі наявні можливості для звільнення своїх полонених.

В результаті обговорення Комітет підтримав усі представлені поправки до доповіді.

Для української делегації центральним елементом цієї частини сесії стало обговорення доповіді "Гуманітарні занепокоєння щодо людей, захоплених під час війни в Україні".

Відкриваючи дебати, автор доповіді Н.Клейнберга емоційно й схвильовано, ілюструючи свою розповідь світлинами, зробленими в ході поїздки на схід України, повідомила про трагічні долі українців, захоплених проросійськими бойовиками в тимчасово окупованих районах Донецької та Луганської областей, яких піддавали тортурам, приниженням, а деяких було страчено. За її словами, завдяки роботі, в першу чергу громадських організацій та окремих волонтерів, на сьогодні з полону звільнено 3015 осіб, проти в неволі залишається 123 громадянина України, а 690 осіб вважаються зниклими безвісті.

Доповідач відзначила, що українські військові захопили в полон значну кількість сепаратистів, умови утримання яких, на відміну від умов утримання українських бранців й заручників, відповідають стандартам та відповідній практиці.

Н.Клейнберга не оминула "кримське" питання, висловивши занепокоєння у зв’язку з переслідуваннями та зникненнями українських та кримськотатарських активістів на території АР Крим.

Вказавши на значний обсяг роботи, який слід реалізувати українській владі для фінансового, соціального, правового та психологічного забезпечення колишніх полонених та їхніх родин, доповідач позитивно оцінила рішення українського уряду утворити у своєму складі Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб.

Крім того, автор доповіді закликала усі сторони протистояння вжити всіх необхідних заходів для обміну полоненими за формулою "всі на всіх" і не ув’язувати цей процес з виконанням інших положень Мінських домовленостей, українську владу – невідкладно приєднатися до Римського статуту, країни-члени – запровадити у себе т. зв. "список Савченко", у відповідності до якого вводяться персональні санкції проти тих, хто причетний до викрадення, утримання та суду над членом ПАРЄ Н.Савченко, а Європейський комітет з питань запобігання катуванням – утворити спеціальну моніторингову місію з метою розслідувань дотичних питань на тимчасово окупованих територіях України.

В ході представлення позицій політичних груп Асамблеї була висловлена консолідована підтримка запропонованому документу в цілому та його основним сигналам, зокрема щодо необхідності обміну полоненими усіма сторонами конфлікту, а також звільнення Н. Савченко.

Також, представник Європейських консерваторів Дж.Хауел акцентував увагу на винятковому значенні державної допомоги колишнім полоненим для повернення їх до нормального існування та закликав докладати більше зусиль з метою відновлення миру в регіоні.

А.Мікелотті, депутат від Об’єднаних європейських лівих, посилаючись на дані Амністі Інтернешнл, заявив про серйозні порушення прав людини, які здійснюються усіма сторонами конфлікту.

Представник групи Європейської народної партії Е.Варейкіс закликав країни-члени на національному рівні здійснити кроки, спрямовані на визволення Н.Савченко та інших політичних в’язнів з російських тюрем, поінформувавши про досвід Литви, яка на підтримку України ініціювала індивідуальні санкції проти причетних до ув’язнення Н.Савченко у вигляді заборони на в’їзд до цієї Республіки.

Член Групи соціалістів Ю.Фінх-Кремер висловила переконання у необхідності провести незалежне розслідування по справі Н.Савченко та високо оцінила діяльність волонтерів для звільнення бранців.

На думку групи АЛДЄ, озвучену І.Чіковані, Україна має невідкладно ратифікувати Римський статут, а міжнародна спільнота – задіяти відповідні моніторингові механізми для вивчення ситуації в окупованому Криму.

В дебатах, серед інших, взяли участь члени української делегації в ПАРЄ.

Зокрема, заступник Голови делегації Г.Логвинський наголосив, що Україна у війні з Росією захищає європейські кордони від агресії РФ, назвавши таку ситуацію тестом на випробовування демократичних інститутів та європейських цінностей, попередив, що заборона Меджлісу кримськотатарського народу призведе до нової хвилі зникнення проукраїнських активістів в АРК та закликав до негайного визволення колеги по делегації Н.Савченко.

Д.Шпенов відзначив позитивну роль учасників Тристоронньої контактної групи від України у визволення з полону українських громадян, поінформував про підготовлені Опозиційним блоком законопроекти на виконання Мінських угод та закликав до якнайскорішої ратифікації Україною Римського статуту. Крім того він наголосив на необхідності виконання Україною міжнародних зобов'язань та рекомендацій Венеціанської комісії, а також проведення конструктивних реформ та боротьби з корупцією.

С.Власенко звернув увагу на те, що Росія, проігнорувавши міжнародний імунітет Н.Савченко, за результатами сфабрикованих обвинувачень провела над нею упереджений суд, та піддав критиці позицію РФ, згідно з якою вона не визнає себе стороною конфлікту та нав’язує світові думку про громадянську війну в нашій державі.

Л.Ємець вказав на ігнорування Росією норм міжнародного права, зокрема в частині привілеїв членів міжнародних організацій (на прикладі Н.Савченко та представника ООН, нещодавно захопленого сепаратистами на сході України) та допуску міжнародних моніторингових місій до окупованих територій, а також підтримав ідею запровадження "списку Савченко".

О.Гончаренко, коментуючи ставлення Росії до міжнародного права, навів приклад свого незаконного затримання поліцією та побиття під час похорон в Москві вбитого російського опозиціонера Б.Немцова, коли російські правоохоронці зухвало знехтували імунітетом народного депутата та члена ПАРЄ, назвав Росію терористичною державою, яка захоплює на лише заручників, але й цілі території, і закликав до посилення санкції проти Росії, ефективність яких вже доведено.

За підсумками дебатів були ухвалені відповідні Резолюція та Рекомендація (додаються).

Слід зазначити, що до Резолюції було внесено ряд поправок, поданих членами української делегації, зокрема із засудженням заборони Меджлісу, закликом до РФ забезпечити доступ до Криму для моніторингових механізмів міжнародних правозахисних організацій, зверненням до України ратифікувати Римський статут у найкоротший термін.

Крім того, у поправках, запропонованих профільним Комітетом і підтриманих Асамблеєю, серед іншого, засуджується незаконний арешт, утримання та судовий вирок Н.Савченко та міститься заклик до її негайного звільнення, та пропонується країнам-членам запровадити "список Савченко" за зразком "списку Магнітського" для того, щоб накласти індивідуальні санкції проти винних у засудженні Н.Савченко та інших політичних в’язнів, утриманих в РФ.

Відбулося обговорення доповіді "Потреба у негайній відповіді на прорахунки у безпеці після атак у Брюсселі і зміцнення співробітництва у питанні боротьби з тероризмом" (доповідач Е.Зінгаріс, Литва, ЄНП).

Автор документу, вказавши на жахливі наслідки атак терористів у Брюсселі, відповідальність за які взяла на себе ІДІЛ, наголосив, що сьогодні є нагальна потреба захистити демократію і цінності РЄ, і з цією метою парламенти країн мають підготувати належну законодавчу базу для боротьби з тероризмом, а уряди – сфокусуватися на подоланні цього виклику, зокрема, шляхом забезпечення належної виховної роботи.

Обговорення доповіді розгорнулося навколо проблем пошуку балансу між зміцненням структур безпеки і забезпеченням прав та свобод людини і громадянина, посилення соціальної згуртованості, інтенсифікації обміну інформацією між відповідними спецслужбами та судами різних країн, ефективне функціонування Європолу, рішучої боротьби з радикалізмом, хибності ліквідації Західноєвропейського союзу, створенні нової спільної безпекової структури тощо.

В результаті дебатів була схвалена відповідна резолюція.

Асамблея розглянула доповідь "Врегулювання міжнародних надзвичайних ситуацій в галузі охорони здоров'я" (доповідач С.Бонет, Андорра, СОЦ).

Доповідач у своєму виступі висловила думку, що останні кризові ситуації у сфері охорони здоров’я, такі як пандемія вірусу ебола та останнього випадку з вірусом зіка, серйозно впливають на забезпечення прав людини, а також наголошувала на важливості належного фінансування, сприяння розробці заходів, спрямованих на посилення національних систем охорони здоров’я, покращення заходів для вчасного виявлення та попередження розповсюдження вірусів у співпраці з Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

Дебати щодо доповіді стосувалася, зокрема глобальних викликів в сфері охорони здоров’я, роботи фармацевтичної галузі, адаптації систем охорони здоров’я до нових викликів, посилення міжнародної допомоги країнам походження вірусів, ролі ВООЗ у боротьбі з пандеміями, складнощів із забезпеченням санітарних регламентів, співпраці між різними структурами з метою попередження розповсюдження вірусів в Європі, механізмів відповідної взаємодії міжнародних організацій, держав та приватних компаній тощо.

В результаті дебатів була схвалена відповідна резолюція.

Асамблеї було заслухано доповідь "Вимушена міграція: нові виклики" (доповідач Ф.Бієс, Франція, СОЦ).

Доповідач, зокрема, пов'язав питання вимушеної міграції з кліматичними змінами, вказав на нагальну необхідність дати чітке визначення та правовий статус вимушеній міграції, переглянувши Женевську конвенцію, та закликав ПАРЄ до активнішої роботи з протистояння першопричинам, які призводять до такої міграції.

У ході дебатів члени Асамблеї торкнулися таких питань, як внесення доповнень до існуючих конвенцій з метою уточнення правового статусу екологічних мігрантів, вразливість окремих соціальних груп до екологічної міграції, зокрема осіб, зайнятих у сільському господарстві, необхідність пошуку гуманітарних рішень для врегулювання проблеми екологічних мігрантів тощо.

За результатами дебатів Асамблея схвалила відповідну резолюцію.

Цього ж дня Асамблея розглянула доповідь "Аргументи проти правових інструментів Ради Європи щодо примусових заходів у психіатрії" (доповідач Г.Маградзе, Грузія, СОЦ).

Автор доповіді, серед іншого, звернула увагу на заходи у державах-членах, покликаних захистити права інвалідів, та підготовку додаткового протоколу до Європейської конвенції з прав людини стосовно прав інвалідів.

В рамках дебатів із зазначеного питання взяв участь Н.Мужнієкс, Комісар РЄ з прав людини, який у своєму виступі висловив думку, що додатковий протокол не вирішить питання прав інвалідів і суперечитиме відповідній конвенції ООН, наголосивши, що Комісія з біоетики могла б зосередитися на підготовці не додаткового протоколу, а рекомендацій державам-членам щодо забезпечення базових прав інвалідів і попередження дискримінації та насильства по відношенню до них.

Обговорення доповіді розгорнулося навколо попередження дискримінації інвалідів та психічно хворих, роботи з підготовки додаткового протоколу до Європейської конвенції з прав людини, механізмів та обґрунтування випадків примусового лікування інвалідів, опрацювання правових інструментів для забезпечення прав інвалідів тощо.

У результаті дебатів була схвалена відповідна рекомендація.

Висновки та пропозиції

1. Робота членів Постійної делегації Верховної Ради України у ПАРЄ під час Другої частини цьогорічної сесії Асамблеї була ефективною, зокрема народним депутатам вдалося внести до тексту Резолюції "Гуманітарні занепокоєння щодо людей, захоплених під час війни в Україні" поправки, якими посилюються позиція України в контексті протидії злочинним діям російської влади проти Н. Савченко та Меджлісу кримськотатарського народу.

2. Делегації, як і на попередніх сесіях, вдалося підтримувати увагу Асамблеї до ситуації в та навколо України на високому рівні завдяки проведенню низки додаткових заходів, активній участі в дебатах під час пленарного зібрання та засідань комітетів і груп.

3. Делегація вважає за необхідне рекомендувати профільним комітетам Верховної Ради України розглянути прийняті на сесії ПАРЄ резолюції та рекомендації на предмет опрацювання висловлених в них законотворчих пропозицій. Згадані документи знаходяться за посиланням:

http://semantic-pace.net/default.aspx?search=KjoqfHNlc3Npb25wYXJ0X3N0cl9lbjoiMjAxNiAtIFNlY29uZCBwYXJ0LXNlc3Npb24ifGNhdGVnb3J5X3N0cl9lbjoiQWRvcHRlZCB0ZXh0Ig==&lang=en.

4. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання до Адміністрації Президента України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Ради національної безпеки і оборони, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.