ЗВІТ

за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України

у Парламентській асамблеї Ради Європи

під час Третьої частини сесії ПАРЄ 2016 року

(м. Страсбург, 20-24 червня 2016 року)

Загальна інформація

У роботі Третьої частини цьогорічної сесії ПАРЄ року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи: В.Ар’єв (Голова делегації), Г.Логвинський (заступник Голови делегації), С.Соболєв (заступник Голови делегації), О.Біловол, С.Власенко, В.Вовк, І.Геращенко, В.Голуб, М.Джемілєв, С.Заліщук, Л.Ємець, С.Кіраль, Н.Савченко, О.Сотник та П.Унгурян. Роботу делегації забезпечував секретаріат делегації у такому складі: перший заступник керівника Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України А.Корнійчук, заступники завідувачів відділів того ж Управління Б.Криловецький, Ю.Мосолов та О.Фурман, перекладачі-синхроністи С.Саєнко та О.Самбрус.

Порядок денний сесії, серед іншого, передбачав обговорення таких питань: “Загроза біженцям у Греції”, “Боротьба з гіперсексуалізацією дітей”, “Забезпечення рівних прав та захисту жінок від насильства у збройних силах”, “Функціонування демократичних інститутів в Туреччині”, “Адміністративне затримання”, “Підтвердження ролі Асамблеї як загальноєвропейського форуму міжпарламентського діалогу та співпраці”, “Культура і демократія”, “Освітні та культурні мережі діаспор”, “Транспарентність та відкритість в європейських інституціях”, “Природа мандату членів Парламентської асамблеї”, “Парламентський імунітет: оспорювання обсягу привілеїв та імунітетів, якими користуються члени Парламентської асамблеї”, “Насилля проти мігрантів” та “Безпека дорожнього руху у Європі як пріоритет системи охорони здоров’я”.

Перебіг пленарних засідань та засідань робочих органів Асамблеї

Робота Асамблеї розпочалася із звернення Президента ПАРЄ П.Аграмунта, у якому чильне місце було присвячено проблемам тероризму, нетерпимості й ненависті, кризі біженців, зростанню популізму як загрозі демократичним цінностям, розбудові панєвропейського парламентського діалогу.

П.Аграмунт позитивно оцінив звільнення члена української делегації Н.Савченко та нещодавнє повернення на Батьківщину Г.Афанасьєва та Ю.Солошенка, відзначивши у цьому процесі роль дипломатії.

Президент Асамблеї закликав Україну та Росію посилити дипломатичні зусилля для мирного врегулювання конфлікту, підкресливши виняткову важливість припинення вогню на сході України, організації вільних й демократичних виборів у відповідності до міжнародних стандартів на територіях, які перебувають поза контролем української влади, та повернення Україні повного контролю за її кордоном.

Асамблея підтримала рекомендацію Бюро в рамках поточної частини сесії провести поточні дебати на тему “Підтвердження ролі Асамблеї як панєвропейського форуму за міжпарламентський діалог та співробітництво” та ухвалила порядок денний.

Член української делегації Н.Савченко звернулась до колег і подякувала за сприяння у її звільненні. Вона нагадала про українських політичних в’язнів, які ще й досі перебувають за гратами в РФ, систематичні порушення Росіє норм міжнародного права та прав людини і виступила проти зняття санкцій з російської делегації.

Народний депутат підкреслила, що Україна платить високу ціну за спокій в Європі, воюючи на передовій з російським агресором, наголосивши при цьому, що особисто працюватиме для примирення в Україні.

Асамблея заслухала звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету у міжсесійний період, представлений Й.Лідел-Грейнгер.

В рамках обговорення, виступаючі від імені Альянсу лібералів і демократів за Європу, Ж.Хукла закликав дослухатись до Н. Савченко і сприяти встановленню миру в Україні.

Р.Гейл від Європейських консерваторів висловив сподівання на скоре звільнення усіх незаконно утриманих українських в’язнів. Лише після цього, за словами парламентарія, а також після звільнення частини окуповано Донбасу та Криму, можна повертатися до питання щодо зняття санкцій з російської делегації.

Голова делегації Українського парламенту В. Ар’єв, подякувавши за сприяння у визволення Н. Савченко, закликав докласти зусиль для визволення інших громадян України, незаконно захоплених російською владою, посилити тиск на Росію, яка систематично порушує основоположні принципи РЄ, при цьому назвавши ефективними санкції проти делегації РФ.

Парламентарії поставили низку питань Генеральному секретарю Ради Європи Т.Ягланду.

Зокрема, відповідаючи на питання В.Ар’єва щодо ролі РЄ у захисті прав людини мешканців окупованого Криму, які суттєво погіршились, та повернення моніторингових органів Організації на півострів, Т.Ягланд назвав Раду Європи єдиною міжнародною організацією, яка присутня в Криму за останні два роки. За словами Т.Ягланда, там працювала спеціальна місія на чолі з Послом Студманом, за результатами інтенсивної роботи якої було підготовлено відповідний звіт. Генсек підкреслив, що Організація вживає заходів для повернення моніторингових механізмів на півострів, незважаючи на юридичні та політичні труднощі.

Крім того, Т.Ягланд поділився своїм баченням щодо можливості запровадження мораторію на смертну кару в Білорусі, участі ПАРЄ у спостереженні за осінніми парламентськими виборами в Росії, перспектив реалізації угоди між Туреччино та ЄС, виконання плану дій Комітету міністрів із боротьби з тероризмом, гуманітарних наслідків нестачі води у прикордонних районах Азербайджану, спричиненої діями Вірменії, та ситуації на Близькому Сході.

Заступник Голови української делегації С. Соболєв висловив занепокоєння щодо відсутності в щорічному звіті про порушення прав людини жодної згадки про окупований Крим та Донбас та запропонував підготувати спеціальний звіт з цієї проблематики. У відповідь Т.Ягланд пояснив, що відсутність посилань на окуповані українські території пов’язана з неможливістю забезпечити присутність там моніторингових органів.

В рамках вільних дебатів увага Асамблеї були прикута до таких питань: небезпека проведення наступних парламентських виборів в РФ у непрозорий та недемократичний спосіб, систематичний тиск на російську опозицію, необхідність негайної підготовки доповіді щодо вбивства Б.Немцова (Ч.Тактакішвілі, Альянс лібералів і демократів за Європу); вбивство британського парламентарія Дж.Кокс та негативні наслідки можливого виходу Великобританії з ЄС (Г.Девіс, Група соціалістів); внесок ЄС та РЄ у стабільність в Європі (А.Данді, Європейські консерватори); порушення турецькою владою принципу верховенства влади та відсутність належної реакції на це зі сторони РЄ та ПАРЄ (Х.Отцой, Європейські ліві); актуальність ненасильницького забезпечення плюралізму політичних думок (Т.Фейст, Європейська народна партія).

Під час засідання Комітету з питань мігрантів, біженців та переміщених осіб було розглянуто питання щодо реалізації положень впливу резолюції ПАРЄ “Гуманітарні занепокоєння стосовно людей, захоплених людей під час війни в Україні”.

У дебатах, серед інших, взяли участь члени української делегації.

Так, Н.Савченко наголосила на важливості виокремлення певних груп полонених, зокрема тих, які були захоплені у Криму та вивезені в Росію, та реалізації Мінських домовленостей. С.Власенко порушив питання невиконання російською стороною жодних рішень Асамблеї спрямованих на врегулювання ситуації в Україні, зокрема щодо звільнення з полону осіб, які були незаконно вивезені до РФ. С.Заліщук зауважила, що на сьогоднішній день кримськотатарський народ зазнає суттєвого тиску зі сторони окупаційної російської влади. Л. Ємець вкотре звернув увагу на те, що діалог Ради Європи з Росією залишається одностороннім, в першу чергу, через невиконання російською стороною відповідних резолюцій.

Комітет з політичних питань і демократії розглянув попередній проект резолюції “Політичні наслідки кризи в Україні”, підготовлений К.Зеленковою (Чехія, АЛДЄ).

В ході обговорення Комітет, зокрема, відхилив пропозиції Т.Кокса (Нідерланди, Об’єднані європейські ліві) щодо внесення таких поправок до документу: звернутися до українською влади з вимогою переглянути справу Р.Коцаби та рішення про заборону Комуністичної партії, а також вилучити згадування про те, що санкції проти РФ розділили Європу.

Разом з цим, ініціатива Т.Кокса стосовно відображення в проекті резолюції звернення до української влади позитивно реагувати на рішення Венеціанської комісії та взяти до уваги висновки Міжнародної дорадчої групи з розслідування подій на Майдані було підтримано.

За підсумками обговорення Комітет ухвалив попередній проект документу, у якому, серед іншого, зазначається, що конфлікт в Україні спричинений порушенням її суверенітету та територіальної цілісності зі сторони Росії та підтверджується відданість Асамблеї незалежності та цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. Також засуджується незаконна анексія Криму та погіршення ситуації з правами людини на території півострова, висловлюється занепокоєння у зв’язку з продовженням порушення режиму припинення вогню на сході України та міститься заклик до влади Росії вивести свої війська з території України і припинити підтримку сепаратистів, висловлюється жаль у зв’язку з відсутністю прогресу стосовно виконання пакету заходів з імплементації Мінських угод, підкреслюється, що місцеві вибори на Донбасі мають відбутися у відповідності до українського законодавства та міжнародних стандартів, для чого потрібно забезпечити безпеку, можливість для усіх українських партій брати участь у виборах, українським ЗМІ мати можливість працювати в Донбасі під час виборів та забезпечити можливість для ВПО та пошукачам притулку в Росії скористатися правом на волевиявлення. Крім того, в проекті документу Асамблея закликає забезпечити притягнення до відповідальність за серйозні порушення прав людини як основу для примирення.

Асамблея заслухала доповідь “Загроза біженцям у Греції”, підготовлену Т.Стрік, доповідачем Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб.

Дебати з цього питання розпочалися із представлення позиції політичних груп Асамблеї.

Зокрема, К.Гардасон (АЛДЄ) відзначив, що уся Європа несе відповідальність за функціонування системи надання сприяння біженцям, підкресливши, що, незважаючи на фінансову допомогу ЄС, Греція фізично не спроможна надати належний притулок усім біженцям. П.Скаллі (Європейські консерватори) позитивно відзначив зменшення потоку біженців до Греції у зв’язку з реалізацією угоди між ЄС та Туреччиною, закликав надати Європейській агенції Фронтекс більше повноважень щодо оперування потоку біженців та негативно оцінив відсутність в Євросоюзі спільної політики стосовно міграції та надання притулку. І.Каввадія (Об’єднані ліві) відкинула критику щодо неспроможності Греції вирішувати ситуація з біженцями, нагадавши, що влада країни, мобілізувавши всі ресурси, спромоглася у найкоротший термін побудувати табори для біженців по всій країні, при цьому зазначивши, що європейські партнери Греції ще й досі не дійшли згоди стосовно розселення біженців по всій території ЄС у відповідності до квот. А. Фішер (Європейська народна партія) закликав ЄС продовжувати надавати фінансову допомогу Греції та як скоріше виробити спільні підходи для вирішення проблеми з біженцями. Е.Венізелос (Група соціалісті) вказав на політичну неспроможність Європейського союзу вирішувати проблему з біженцями, назвавши Грецію та біженців, які перебувають на її території, заручниками ситуації.

Народний депутат С.Кіраль, зареєстрований для виступу, через обмежений часовий регламент не зміг взяти участь в обговоренні, проте його звернення було включено в офіційний протокол засідання.

За підсумками дебатів була ухвалена відповідна резолюція, у якій, серед іншого, Асамблея закликає грецьку владу та ЄС вжити заходів із забезпечення основоположних прав біженців та мігрантів та посилити солідарність між європейськими країнами для належної відповіді міграційній кризі.

До парламентаріїв звернулась Міністр закордонних справ Естонії, Голова Комітету міністрів РЄ М.Кальюранд, яка представила пріоритети естонського головування, зокрема права людини та верховенство права в Інтернеті, гендерна рівність, права дитини та співробітництво Ради Європи з іншими міжнародними організаціями.

Крім того, на думку М.Кальюранд, в центрі уваги Організації має і надалі залишатися боротьба з екстремізмом, радикалізмом та тероризмом.

Асамблея розглянула доповідь “Боротьба з гіперсексуалізацією дітей”, підготовлену В.Гілечі, доповідачем Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку.

В представленому документі зазначається, що гіперсексуалізація дітей є широко розповсюдженим явищем в сучасних медіа та маркетингових кампаніях, яке значною мірою позначається на дитячій самооцінці, міжособистих стосунках та рівних можливостях і подекуди негативно впливає на психічне та фізичне здоров’я дитини.

Парламентська асамблея висловлює своє занепокоєння у зв’язку з цим явищем і закликає країни-члени посилити відповідне національне законодавство, розпочавши усестороннє вивчення зазначеного питання та започаткувавши цільові освітні програми для дітей та підготовку спеціалістів з належного дитячого виховання.

В ході обговорення, серед інших, виступив член української делегації С.Кіраль. Він зазначив, що сьогодні спостерігається високий рівень сексуалізації в рекламі та ЗМІ, у зв’язку з чим потрібно застосовувати відповідні обмежуючи заходи, які б, водночас, не загрожували свободі слова.

На думку народного депутата, створювати нові контролюючі органи, зокрема, з питань сексуалізації, є недоцільно, натомість слід ініціювати формування спеціального дорадчого органу за участі громадянського суспільства, експертів та батьківських організацій для сприяння вже існуючим регуляторам.

За підсумками дебатів були ухвалені відповідні резолюція та рекомендація.

Доповідач Комітету з питань рівності і недискримінації М.Блонден представила до уваги Асамблеї доповідь на тему “Забезпечення рівних прав та захисту жінок від насильства у збройних силах”.

В дебатах із зазначеного питання, серед інших, взяла участь член української делегації Н. Савченко, яка на власному прикладі проілюструвала ситуацію із недостатнім забезпеченням рівних прав жінок на національному рівні, поінформувала про своє звернення до керівництва Міноборони з вимогою скасувати існуючі обмеження на гендерній основі на зайняття певних посад та закликала оцінювати військовослужбовців виключно за особистими якостями, а не за статевими ознаками.

В ухваленій за підсумками обговорення резолюції (додається) зазначається, що країнам-членам слід вжити заходів із запобігання насильства проти жінок у збройних силах та започаткувати незалежні механізми із розгляду відповідних скарг, заохочувати службу жінок в армії та доступ жінок до усіх військових посад, а також враховувати гендерний вимір під час усіх операцій, що проводяться збройними силами.

Асамблея розглянула доповідь “Функціонування демократичних інститутів в Туреччині”, підготовлену співдоповідачами Моніторингового комітету І.Годскесен та Н.Вучкович.

Позиції політичних груп стосовно цієї теми було представлено таким чином.

П.Омтцигт (Європейська народна партія), зазначивши, що останнім часом в Туреччині спостерігається значний регресу в сфері демократії, зокрема застосовується закон про комендантську годину, який не відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії, суди та прокуратура не мають достатньої незалежності, відбувається переслідування людей за критику влади, запропонував розглянути можливість знов повернутися до процедури моніторингу цієї країни.

Ж.Дурйо (Група соціалістів) із занепокоєнням відзначила, що в Туреччині сформовано авторитарну модель правління, а позбавлення опозиційних парламентаріїв імунітету та суттєвий тиск на незалежні ЗМІ несе пряму загрозу демократії. Вона, як і попередній оратор, ініціювала обговорення можливості припинення постмоніторингового діалогу Асамблеї з Туреччино і відновлення процедури моніторингу.

А.Брассер (Альянс лібералів і демократів за Європу) висловила серйозні застереження у зв’язку з поточним розвитком подій в Туреччині. Засуджуючи хвилю тероризму в країні і визнаючи необхідність боротьби з цим явищем, вона закликала застосовувати відповідні інструменти, що ґрунтуються на принципі верховенства права, і піддала критиці введення комендантської години в деяких районах Туреччини, тиск на медіа, скасування імунітету депутатів, широке і необґрунтоване застосування статті Кримінального кодексу про образу президента та заборону гей-парадів.

С.Сеїдов (Європейські консерватори) наголосив, що наразі Туреччина потерпає від серйозних викликів, приймаючи значні потоки сирійських біженців та перебуваючи на передовому рубежі боротьби з тероризмом. Він звернувся до колег з вимогою допомогти Туреччині за цих складних умов не втратити європейські цінності, а не порушувати питання щодо введення санкцій проти країни.

            А.Хунко (Об’єднані європейські ліві) розкритикував турецьку владу за практику позбавлення депутатського імунітету та незаконне ув’язнення представників курдської громади.

Член української делегації С.Заліщук, віддаючи належне Туреччині за важливу роль у зміцненні демократії в регіоні та рух у напрямку євроінтеграції, і нагадуючи, що Туреччина стикається з такими викликами як терористичні атаки Ісламської держави та прийом значної кількості біженців, підкреслила, що свобода не може бути заручником безпекових та антитерористичних заходів, а переслідування незалежних ЗМІ не має нічого спільного з протистоянням зовнішнім загрозам. С.Заліщук звернула увагу на значне порушення прав жінок та свободи слова, тиск на вчених, державний контроль за Інтернетом і закликала реагувати належним чином, підкресливши, що відповідь Асамблеї не повинна виправдовувати нестачу політичної волі інших країн-членів у протистоянні згаданим викликам.

Підсумком обговорення стало ухвалення відповідної резолюції. У документі зазначається, що в результаті провалу мирних переговорів по курдському питанню в липні 2015 року та спричиненої цим ескалації насилля в південно-східній частині Туреччини, спостерігались серйозні порушення прав людини. Асамблея закликає Туреччину провести ефективне розслідування випадків таких порушень.

Крім того, Асамблея занепокоєна щодо позбавлення імунітету турецьких парламентаріїв, переважно представників опозиції, вжиття правових заходів з обмеження свободи слова та ЗМІ, та недостатнього забезпечення незалежності судової системи. Згадане становить загрозу для функціонування демократичним інститутам в країні, і тому Асамблея закликає Туреччину привести своє законодавство у відповідність до стандартів Ради Європи.

До парламентаріїв звернувся Прем’єр-міністр Естонії Т.Ройвас, який, зокрема, окреслив основні теми, що становлять винятковий інтерес для його країни.

Так, він нагадав, що минуло два роки з часу, коли Росія незаконно анексувала Крим, розв’язала конфлікт на сході України та зруйнувала систему безпеку в Європі, що склалася після припинення Холодної війни. На думку Прем’єр-міністра, ця ситуація вимагає політичного рішення, в основі якого має бути повага до суверенітету та територіальної цілісності України.

Він також висловив занепокоєння щодо погіршення ситуації з правами людини в Криму, підкресливши, що моніторингові місії (в першу чергу РЄ та ООН) мають отримати повний доступ до цієї окупованої української території, і назвавши неприпустимою заборону Меджлісу кримськотатарського народу.

Т.Ройвас закликав підтримати Україну у її структурних реформах, які відбуваються фактично у стані війни.

Крім того, Прем’єр-міністр закликав проявити солідарність у вирішенні проблеми міграції, яка лягла важким тягарем на деякі країни-члени, та єднатися перед загрозою тероризму, аби не бути паралізованими від ненависті та страху, які породжуються цим страшним явищем.

В рамках засідання Комітету з юридичних питань і прав людини відбулися слухання на тему “Правові засоби подолання порушень прав людини на українських територіях, непідконтрольних українським органам влади”.

З представленням інформації щодо порушень прав людини на окупованій території Криму виступили член української делегації М.Джемілєв та заступник голови Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів та прав людини О. Фішер.

В загальній дискусії з цього питання з української сторони взяли участь народні депутати України С.Власенко та С.Заліщук, які застерегли Асамблею від спроб послабити санкції проти Російської Федерації на фоні продовження окупації української території та рішуче засудили позицію деяких членів Комітету, зокрема С.Дівіна (Італія) щодо прийняття результатів псевдореферендуму в Криму та припинення боротьби з Росією за його повернення Україні.

Парламентська асамблея заслухала Прем’єр-міністра Греції А.Ціпраса, який зазначив, серед іншого, що фундаментальні цінності Європи наразі піддаються складним випробуванням через політичну та соціальну кризу, а економічні труднощі призводять до зростання популізму.

На думку А.Ціпраса, Європі потрібний новий соціальний договір, який би посилилв демократію та надав імпульсу боротьбі з нерівністю, і на цьому шляху слід дотримуватися стандартів Європейської соціальної хартії.

Також він поінформував про значні зусилля Греції з вирішення гуманітарних наслідків кризи з мігрантами та біженцями, закликавши інші країни-члени солідарно розділити тягар цієї проблеми, та висловив сподівання, що Великобританія не позбавить себе членства в Євросоюзі, відзначивши при цьому що ЄС потребує нову стратегію майбутнього розвитку.

Асамблея розглянула доповідь “Адміністративне затримання”, підготовлену членом Комітету з юридичних питань і прав людини Р.Балфе.

У дебатах взяла участь член української делегації О. Сотник, яка, зокрема, зазначила, що важливою вимогою застосування адміністративних заходів є дотримання принципу верховенства права та основоположних свобод. Крім того, за словами депутата, в законодавстві всіх країн-членів має бути передбачено надання адвоката під час адміністративного затримання.

В результаті дискусії було ухвалено відповідну резолюцію (додається), у якій, окрім іншого, висловлюється занепокоєння, що в деяких країнах-членах спостерігається зловживання адміністративним затриманням з метою покарання політичних опонентів, отримання необхідних свідчень або придушення мирних протестів. Незважаючи на те, що адміністративне затримання є інструментом запобігання тероризму, Асамблея вважає, що превентивне затримання особи, яка підозрюється лише у намірі скоїти кримінальний злочин, є недопустимим, натомість допускається обмеження свободи людини в інтересах національної або громадської безпеки та попередження злочину.

Асамблея провела поточні дебати на тему “Підтвердження ролі Асамблеї як загальноєвропейського форуму міжпарламентського діалогу та співпраці”.

В ході обговорення, яке фактично звелось до дискусії щодо перспектив повернення російської делегації до роботи в Асамблеї, представники всіх політичних груп підтвердили необхідність діалогу. Розбіжності в поглядах виявились у визначенні умов відновлення такого співробітництва (позиції виступаючих від власного імені не завжди співпадали з позицію групи).

Так, на думку Альянсу лібералів і демократів за Європу та Групи Європейської народної партії, умовою відновлення діалогу є безумовна відданість цінностям Ради Європи, яку зараз російські колеги не демонструють. Разом з цим, консерватори, ліві та соціалісти виступили за безпосередню взаємодію з російськими парламентаріями в стінах Парламентської асамблеї.

Члени української делегації у своїх виступах одностайно заявили, що незмінною умовою налагодження взаємодії з російськими парламентаріями є виконання Росією відповідних рішень Асамблеї, зокрема щодо відмови від незаконної анексії АР Крим та припинення агресії на сході України.

М.Джемілєв, поінформувавши про значне погіршення ситуації з правами людини в Криму з часу окупації і перетворення півострова на територію “страху та беззаконня”, заявив, що діалог з агресором не може бути ефективним, особливо зважаючи на те, що парламент РФ є співучасником злочинів проти Української держави, і лише жорсткі санкції проти агресора можуть виправити ситуацію на краще.

Г.Логвинський, наголосивши, що Росія ігнорує або імітує виконання рішень ПАРЄ, ухваленних у відповідь на анексію АР Крим та військове вторгнення в Україну, назвав солідарну позицію всіх членів Асамблеї одним з способів зупинити “вірус агресії” від розповсюдження в Європі.

О.Сотник підкреслила, що Раду Європи було створено на засадничих цінностях, які всі її члени повинні поважати. Застерігаючи від намагань підмінять згадані цінності подвійними стандартами, і нагадавши, що російська делегація цього року сама позбавила себе можливості брати участь в роботі Асамблеї, народний депутат наголосила, що агресія виключає демократичний розвиток, а діалог з тиранією неможливий.

С.Соболєв відзначив, що на противагу Асамблеї, яка використовує слово, Росія використовує зброю. За його словами, діалог має розбудовуватися на принципах, які було брутально порушено усіма членами російської делегації в результаті їхньої законодавчої підтримки анексії Криму та розв’язання війни з Україною.

П.Унгурян, нагадав, що Асамблея є платформою для захисту прав людини, і поінформував про значне погіршення ситуації в цій сфері в окупованому Криму, звернувши особливу увагу на значні порушення прав релігійної свободи, припинення діяльності незалежних ЗМІ, позбавлення права міжнародних моніторингових механізмів здійснювати свою роботу на півострові.

С.Власенко назвав абсолютно неприйнятним жодним чином виправдовувати військову агресію. Він нагадав, що російську делегацію не було позбавлено усіх прав – її члени мали змогу без права голосу брати участь у пленарних засіданнях та роботі комітетів. Проте російські законодавці не захотіли скористатися цією можливістю, продемонструвавши таким чином небажання шукати спільну мову з Асамблеєю.

В.Ар’єв закликав поважати цінності Організації. При цьому він звернув увагу, що згідно статті 8 Статуту Ради Європи країна-член може бути позбавлена свого представництва за нехтування цінностями Організації. На думку керівника української делегації, поновлення діалогу з Росією зараз неможливе, оскільки країна-агресор не виконала жодного рішення Асамблеї, натомість продовжує уникати будь-яке обговорення статусу Криму та не визнає присутності російських військ на сході України.

С.Кіраль акцентував увагу на тому, що Росія демонструє відверту зневагу до цінностей Ради Європи та небажання вести діалог.

Н.Савченко, охарактеризувавши Росію як тоталітарну державу, яка ігнорує цінності РЄ, застерегла Європу від негативних наслідків відсутності належної реакції на агресивну політику РФ і закликала спільним зусиллями “навчити Росію розмовляти з Асамблеєю однією мовою”.

Народний депутат В.Вовк, зареєстрований для виступу, через обмежений часовий регламент не зміг взяти участь в обговоренні, проте його звернення було включено в офіційний протокол засідання. У його виступі, зокрема, наголошено, що примирення з російським агресором може бути вигідним для європейців у короткостроковій перспективі, але стратегічно Європа програє. Історія показала, що спроби загравати з агресором провокують його на подальші дії та спонукають до війни.

Асамблея провела спільне обговорення доповідей “Культура і демократія” та “Освітні та культурні мережі діаспор”, підготовлених Комітетом з питань культури, науки, освіти та ЗМІ та представлених В.Марьянович.

В ході обговорення усі політичні групи, окрім Альянсу лібералів і демократів за Європу, висловились в підтримку основних положень документів.

Зокрема, Дж. Хоуел від Групи європейських консерваторів наголосив, що культура та мистецтво є потужними інструментами запобігання радикалізації та розбудови демократичного громадянства, необхідно активно забезпечувати доступ молоді до культурних можливостей, щоб уберегти її від негативних впливів, доцільно залучати діаспори до культурної діяльності на національному рівні, а також підкреслив, що культура може відігравати важливу роль у стимулюванні розвитку, зменшенні бідності та відкритті нових можливостей в усіх сферах.

Л.Джонсон Форнарве (Об’єднані європейські ліві) відзначила, що доступ до культури не повинен залежать від соціального походження чи фінансового стану громадян, зазначивши, що культурний розвиток є важливою частиною демократії і може зробити позитивний внесок у соціальну згуртованість. Також парламентарій зробила акцент на тому, що важливо залучати до культури дітей та молодь, тих, хто перебуває на лікуванні, та людей похилого віку, а також що суспільство має захищати свободу митця вільно висловлювати свої погляди.

За словами А.Шнайдер (Європейська народна партія), належне функціонування культурних мереж діаспор позитивно позначається на інтеграції мігрантів в суспільство країни проживання, а поширення мультилінгвізму несе як культурні, так і економічні переваги.

          Г.Більгехан (Група соціалістів) наголосила, що в умовах економічної та соціальної кризи в Європі, а також загрози тероризму та міграційної кризи культура відіграє визначальну роль у єднанні людей, зміцненні демократії та відновленні миру, і з жалем відзначила, що під час скорочення бюджетних видатків в першу чергу потерпає культурна сфера.

А.Малдер (АЛДЄ) піддав сумніву ідею необхідності безумовного збільшення витрат на культуру, оскільки не розроблено критерії оцінки ефективності культурних проектів, а також відзначив, що треба спрямовувати зусилля не на інтеграцію діаспор в цілому, а на окремих її членів, що призведе до кращих результатів.

В.Ар’єв як Голова Комітету з питань культури, науки, освіти та ЗМІ зазначив, що розвиток культури є передумовою розвитку демократії, тому що культурне суспільство не дасть змогу сформуватися диктатурі. На його думку, освіта та культура є основою демократичної стабільності та соціальної згуртованості, а фінансові витрати у цих сферах мають бути на рівні з інвестуванням в економіку, інфраструктуру, безпеку тощо.

В.Ар’єв відзначив, що в Україні усі культурні та освітні потреби меншин в повній мірі забезпечуються через імплементацію Європейської хартії регіональних мов та мов меншин і висловив розчарування, що Франція ще й досі не ратифікувала Хартію, що ставить під загрозу забезпечення прав меншин у цій країні.

Підсумком обговорення стало ухвалення відповідних резолюцій та рекомендації.

Парламентська асамблея розглянула доповідь “Транспарентність та відкритість в європейських інституціях”, підготовлену доповідачем Комітету з юридичних питань і прав людини Н.Вучкович.

У документі, серед іншого, зазначається, що органи Європейського Союзу знаходяться під впливом лобістських структур, і тому Асамблея вітає рішення ЄС врегулювати цю сферу, уклавши реєстр лобістів та підготувавши відповідний кодекс поведінки. Також Асамблея пропонує ЄС приєднатися до ГРЕКО та Європейської конвенції з доступу до офіційних документів.

В ході дебатів із зазначеного питання неодноразово озвучувалась ідея, що лобізм є невід’ємною частиною демократичного процесу, проте ця діяльність повинна бути транспарентною та підзвітною для того, щоб громадяни мали повну інформацію про тих “гравців”, які впливають на політичні рішення.

За підсумками обговорення Асамблея ухвалила відповідні резолюцію та рекомендацію. Останній документ, зокрема, пропонує Комітету міністрів РЄ завершити підготовку правових інструментів, спрямованих на регулювання сфери лобізму, та розглянути можливість вжити заходів із впорядкування діяльності зовнішніх структур у рамках Ради Європи.

Відбулося спільне обговорення доповіді “Природа мандату членів Парламентської асамблеї”, підготовленої доповідачем Комітету з питань Правил процедури, імунітетів та інституційних справ Н.Вучкович, та “Парламентський імунітет: оспорювання обсягу привілеїв та імунітетів, якими користуються члени Парламентської асамблеї”, підготовленої доповідачем того ж Комітету Л.Паліховічі.

В рамках дебатів представники всіх політичних груп визнали необхідність існування інституту парламентського імунітету для гарантування ефективного виконання депутатами своїх повноважень, водночас підкреслюючи, що недоторканість має забезпечуватися в межах здійснення депутатського мандату.

В дискусії взяли участь члени української делегації.

Так, Г.Логвинський, виступаючи від імені Європейської народної партії, наголосив, що парламентський імунітет є важливим інструментом захисту незалежної діяльності. Він нагадав про прикрі випадки, коли деякі члени Асамблеї, зловживаючи своїм імунітетом, незаконно здійснювали візити до окупованого Криму, тим самим легітимізуючи режим російського агресора.

В.Голуб підкреслив, що свобода пересування та свобода від судового переслідування депутата мають забезпечуватися виключно в рамках здійснення парламентських функцій. Також він визнав імунітет члена Асамблеї не достатньо ефективним, нагадавши про члена української делегації Н.Савченко, яка була незаконно засуджена в Росії.

С.Власенко, навівши власний приклад порушення його імунітету як члена ПАРЄ зі сторони минулої української влади, подякував за належну й швидку відповідь ПАРЄ, визнавши при цьому, що політичний ефект від цієї реакції був помітний, а практичний - ні. У цьому зв’язку народний депутат закликав розробити дієвий механізм захисту парламентського імунітету.

За результатами обговорення були ухвалені відповідні резолюції (додаються) та рекомендація (додається).

Асамблея розглянула доповідь “Насилля проти мігрантів”, підготовлений Комітетом з питань міграції, біженців і переміщених осіб (доповідач – А.Рігоні).

Дебати із цього питання, в цілому, стосувалася заходів стосовно боротьби з ксенофобією, нетерпимістю до мігрантів та протидії торгівлі людьми, забезпечення безпеки мігрантів, важливості інтегрування громад мігрантів в суспільства країн перебування тощо.

У підсумку було схвалено відповідну резолюцію.

Парламентська асамблея заслухала доповідача Комітету з соціальних питань, охорони здоров'я та сталого розвитку Н.Карапетян, яка представила доповідь на тему “Безпека дорожнього руху у Європі як пріоритет системи охорони здоров’я”.

Обговорення документу розгорнулося навколо можливих шляхів попередження дорожньо-транспортних пригод, необхідності покращення дорожніх покриттів у Європі, проблем фінансування у згаданій сфері, впровадження політики обізнаності щодо безпеки дорожнього руху тощо.

Результатом дебатів стало прийняття відповідної резолюції.

Під час засідання Бюро Асамблеї було схвалено декларацію “Підтвердження ролі Асамблеї як загальноєвропейського форуму міжпарламентського діалогу та співпраці” (додається), яка передбачає, у тому числі, відновлення співпраці із російським парламентом. На знак протесту щодо такого рішення керівник української делегації В.Ар’єв та британської Р.Гейл залишили залу зібрання.

Зустрічі, інші заходи

Українська делегація провела зустріч зі спецпредставником Генерального секретаря РЄ по Україні Р.Брійа, в ході якої сторони обговорили питання стосовно перспектив подальшої співпраці.

Член української делегації Н. Савченко зустрілась з Президентом Європейської народної партії Ж.Долем, Президентом ПАРЄ П.Аграмунтом, Головою німецької парламентської делегації А. Фішером, а також з Генеральним секретарем Ради Європи Т.Ягландом.

У ході зустрічей порушувалися питання щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, шляхів реалізації Мінських угод, ролі Росії у конфлікті тощо. Серед іншого, Н.Савченко наголошувала на важливості виведення російських військ з окупованої частини сходу України, введення миротворчих сил, що діяли би у співпраці з українськими прикордонними військами, демілітаризації зони протистояння, реалізації обміну полоненими за принципом “усіх на усіх”, покарання винних у військових злочинах, проведення культурного діалогу між мешканцями сходу та заходу України, відновлення гуманітарної інфраструктури Донбасу, а також згодом – проведення виборів за умов нормалізації ситуації та усуненні російського впливу на сході нашої країни.

Н.Савченко звернулась до колег під час засідань політичних груп Європейської народної партії, Альянсу лібералів та демократів за Європу та Європейських консерваторів. У своїх виступах народний депутат висловила вдячність за участь у її поверненні додому, налаштованість до подальшої співпраці та наголосила на важливій ролі України у забезпеченні миру в Європі.

Також Н.Савченко провела окремі зустрічі з турецькою, британською, італійською та естонською делегаціями, керівниками дипломатичних місій держав Європейського Союзу, акредитованими при Раді Європі.

У ході згаданих зустрічей переважно порушувалися питання щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі, шляхів реалізації Мінських угод, ролі Росії у конфлікті тощо. Серед іншого, Н.Савченко наголошувала на важливості виведення російських військ з окупованої частини сходу України, введення миротворчих сил, що діяли би у співпраці з українськими прикордонними військами, демілітаризації зони протистояння, реалізації обміну полоненими за принципом “усіх на усіх”, покарання винних у військових злочинах, проведення культурного діалогу між мешканцями сходу та заходу України, відновлення гуманітарної інфраструктури Донбасу, а також згодом – проведення виборів за умов нормалізації ситуації та усуненні російського впливу на сході нашої країни. Народний депутат наголошувала на важливості діалогу з усіма державами-членами Організації, у тому числі з Росією за умови дотримання останньої принципів РЄ, передчасності зняття санкцій проти російської делегації у ПАРЄ.

За модерування Голови української делегації В.Ар’єва відбувся круглий стіл на тему “Зустріч з Надією Савченко”, під час якого Н.Савченко поінформувала про перебіг її викрадення, “судилища” та незаконного ув’язнення на території РФ.

Вона застерегла залишати Росію безкарною за військову агресію, назвала підтримування активної громадської уваги дієвим інструментом тиску на російського агресора для звільнення українських громадян, які досі незаконно перебувають в російських тюрмах, поставила під сумнів доцільність участі в роботі Асамблеї делегації з країни, яка нехтує принципами Ради Європи.

Також народний депутат відзначила, що одним з напрямків її діяльності буде судова реформа в Україні, а також створення міжнародного комітету, який опікуватиметься долями в’язнів та полонених.

Висновки і пропозиції

 1. Робота членів української делегації під час частини сесії Асамблеї була активною та результативною.

2. В Асамблеї істотно посилилась риторика щодо необхідності відновлення повноцінного діалогу з російськими парламентаріями. Українська делегація вважає таку позицію неприпустимою у зв’язку з відсутністю прогресу щодо виконання Росією вимог Асамблеї, спрямованих на відновлення територіальної цілісності нашої держави та припинення військової агресії РФ проти України, і тому просить Міністерство закордонних справ України інтенсифікувати дипломатичні зусилля в країнах-членах з метою не допустити поширення підтримки ідеї пом'якшення чи скасування санкцій проти делегації РФ в ПАРЄ.

 3. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання та врахування у роботі до профільних комітетів Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Ради національної безпеки і оборони України, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.

4. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації та Міністерству закордонних справ України за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.